Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ай Тодор значення Ай Тодор крим Ay Todor від грец Ay Todor Святий Ф

Ай-Тодор (село)

Ай-Тодор (село)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ай-Тодор (значення).

Ай-Тодор (крим. Ay Todor, від грец. Ay Todor - "Святий Федір") — зникле село в Балаклавському районі міста Севастополь, яке розташовувалося на півночі району, приблизно в 4 км на схід від села Тернівка, на лівому березі річки Айтодорка, правої притоки річки Чорної, навпроти гирла балки ..

село Ай-Тодор
Країна image Україна
Область Севастополь
Район Балаклавський район
Основні дані
Перша згадка 1520
Колишня назва до 1945 - Ай-Тодор
Населення —
Географічні дані
Географічні координати 44°33′55″ пн. ш. 33°47′50″ сх. д. / 44.56528° пн. ш. 33.79722° сх. д. / 44.56528; 33.79722
Середня висота
над рівнем моря 		330 м
Місцева влада
Карта
image
image
Ай-Тодор
Мапа

Історія

Ай-Тодор, як і навколишні села, мабуть, відноситься до найдавніших поселень південно-західного Криму, заснованих (за результатами археологічних розкопок) приблизно в середині IV століття, або, на думку деяких істориків, набагато раніше (IV-III століття до н. е), нащадками готів і аланів, що змішалися з місцевим населенням. Приблизно з XII століття Ай-Тодор, як і всі навколишні поселення, входив спочатку в зону впливу, а потім і до складу християнського князівства Дорі — Феодоро, в особисту вотчину володарів Мангупа — Гаврасів. Після падіння в 1475 році Мангупа, село увійшло до складу Мангупського кадилика санджака (до 1558 року, 1558-1774 роках — еялету) Османської імперії. Селище згадується в матеріалах переписів Кафінського санджака 1520 року, де, разом в Албаті і Ай-Тодорі значилося 15 повних сімей і 1 — втратили чоловіка-годувальника — виключно християн. За переписом 1542 року у тих же двох селищах значилося вже 6 мусульманських сімей і 8 повних сімей, плюс 5 неодружених дорослих чоловіків немусульман. Треба мати на увазі, що в переписах враховувалися тільки османські піддані, так що загальна цифра населення могла сильно відрізнятися. У праці Петра Палласа «Спостереження, зроблені під час подорожі по південних намісництв Російської держави» наводиться дата, висічена на фонтані («чешме») в селі — 953 рік хіджри, або 1546 рік).

До складу Кримського ханства селище входило всього 9 років: від здобуття ханством незалежності в 1774 році до анексії Криму Російською імперією 1783 році. В цей час і раніше, внаслідок тісних економічних і особистих зв'язків місцевого християнського населення з жителями Кримського ханства — мусульманами відбувалася міграція християн Ай-Тодора в села компактного проживання кримських греків в Кримському ханстві і, згідно з «Відомості про виведених з Криму до Приазов'я християн» Суворова, жодного християнина в селі до 1778 року не залишилося. Хоча, були випадки, коли греки-християни, не бажаючи покидати рідні місця, залишалися в місцях свого проживання. У ці роки Ай-Тодор адміністративно входив в Мангупський кадилик Бахчисарайського каймакамства, що зафіксовано в Камеральному Описі Криму 1784 года.

Після анексії Криму Російською імперією 19 квітня 1783 року, 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повіту. Після , з 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 20 жовтня 1802 року Таврійської губернії, Ай-Тодор віднесений до Сімферопольського повіту.

За «Відомостями про всі селища в Сімферопольському повіті, які складалися з показань в якій волості скільки числом дворів і душ від 9 жовтня 1805 року», в Ай-Тодорі в 31 дворі проживало 206 кримських татар і земля належала дійсній статській радниці Палласовій. Вперше вказується на військово-топографічній карті генерал-майора 1817 року, де в селі Ай-Тодор записано 40 дворів. Після реформи волосного поділу 1829 року Ай-Тодор, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до Байдарської волості. На воєнно-топографічній карті Криму полковника 1842 року в селі записано 74 двори.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії, Ай-Тодор — громада татарська з 58 дворами, 341 жителем і мечеттю при джерелі Ай-Тодор (на трьохверстовій карті Шуберта 1865-1876 року в селі записано 30 дворів). На 1886 рік в селі Ай-Тодор, згідно з довідником «Волості і найважливіші поселення Європейської Росії», проживало 402 людини в 68 домогосподарствах, діяла мечеть. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», складеної за результатами X ревізії 1887 року в Ай-Тодорі зафіксовано 83 двори і 480 жителів.

Після Земської реформи 1890-х років село залишалося в складі перетвореної . Згідно «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Ай-Тодор, яке входила в Тебертінське сільське суспільство, значилося 552 жителя в 68 домогосподарствах. 370 десятин землі були у спільній власності. Згідно з переписом 1897 року, в Ай-Тодорі значилося 487 жителів, з них 481 кримський татарин. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Ай-Тодор, яке входило в Шульське сільське суспільство, значилося 63 жителя в 1 домогосподарстві, всі безземельні — ймовірно, помилка і жителів, згідно з попередніми даними, могло бути 630. У 1912 році в селі велося будівництво нової будівлі мектеби. За «Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч. II-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік», у селі Ай-Тодор Сімферопольського повіту значилося 65 дворів з татарським населенням в кількості 709 осіб приписних жителів і 27 — «сторонніх». У спільному володінні було 317 десятин землі, всі двори з землею. У господарствах було 56 коней, 26 волів, 59 корів, 42 телят, і лошат, і 45 голів дрібної худоби.

Після встановлення в 1920 році Радянської влади в Криму була скасована волосна система і 15 грудня 1920 року було виділено . 23 січня 1921 року (за іншими даними 21 січня), був створений Балаклавський район і Ай-Тодор увійшов до нього. Після утворення 18 жовтня 1921 року Кримської АРСР повіти були перетворені в округи (за іншими даними в 1922 році) і в складі Севастопольського округу виділили , у який увійшов Ай-Тодор (з населенням 981 чол.). 16 жовтня 1923 року рішенням Севастопольського окружкому був ліквідований, створений і село включили до його складу. Згідно зі «Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року», у селі Ай-Тодор, центрі Ай-Тодорської сільради , було 132 двори, з них 130 — селянських, населення становило 528 осіб (273 чоловіки та 255 жінок). У національному відношенні враховано: 526 татар і 2 росіян, діяла татарська школа. 15 вересня 1930 року, постановою Кримського ЦВК, було проведено нове районування і знову створений Балаклавський район, тепер як татарський національний, куди включили Ай-Тодор. За даними «Всесоюзного перепису населення 1939 року» в селі проживало 375 чоловік.

У 1944 році, після звільнення Криму від німецьких військ, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, 18 травня кримські татари були депортовані до Середньої Азії, у результаті, село спорожніло. На господарських роботах було «зайнято населення, завезене з Джанкойського району, і з числа одужуючого госпітального контингенту, направленого в район із Сімферополя». Влітку 1944 року в Ай-Тодорі значився 51 житель. 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ДКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму», за яким в район з Воронезької області РРФСР планувалося переселити 6000 колгоспників і у вересні 1944 року в район вже прибули 8470 осіб (з 1950 року в район стали приїжджати колгоспники з Сумської області УРСР). Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21 серпня 1945 року Ай-Тодор перейменований в Гористе, а Ай-Тодорська сільрада — в Гористівську. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 24 грудня 1952 року № 744/222 Гористівська сільрада об'єднана з Тернівською під назвою Тернівська. Станом на 1 січня 1953 року в селі Гористе Тернівської сільради було 33 господарства колгоспників (136 осіб) та 1 господарство робітників і службовців (1 людина). У 1954 році в селі значилося 47 господарств і 176 жителів. Постановою Ради міністрів УРСР від 20 квітня 1957 року, Гористе було передано до складу Куйбишевського району Кримської області.

30 грудня 1962 року, згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області» Куйбишевський район був ліквідований і Гористе було приєднано до Бахчисарайського району. Розселено в 1969 році, при будівництві водосховища (згідно довідників — між 1968 роком, коли Гористе ще записане в складі Тернівської сільради) і 1977 роком.

Динаміка кількості населення

Зміна чисельності населення
Роки 1805 1864 1886 1887 1892 1897 1902
Населення 206 ▲341 ▲402 ▲480 ▲552 ▼487 ▲630
Роки 1915 1921 1926 1939 1944 1953 1954
Населення ▲709 ▲981 ▼528 ▼375 ▼51 ▲136 ▲176

Примітки

  1. Карта Крыма с названиями исчезнувших и переименованных городов и поселков. // Etomesto.ru (2009).
  2. Иванова О. С. Краснолаковая керамика из раскопок могильника в балке Алмалык-дере [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». — Симферополь: Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского, 2009. — Т. 15. — С. 26—88. — ISSN 2413-189X.
  3. Райнер Шрег. К вопросу изучения освоения округи Мангупа и Эски-Кермена в эпоху Великого переселения народов и средние века с точки зрения археологии поселения и окружающей среды [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.] // «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». — Симферополь: Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского, 2009. — Т. 15. — С. 174—195. — ISSN 2413-189X.
  4. Кизилов М. Б., Масякин В. В., Храпунов И. Н. Готы. Аланы. // От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) / А. Г. Герцен. — Благотворительный фонд «Наследие тысячелетий». — Симферополь: Доля, 2004. — С. 71—96. — 293 с. — 2000 экз. — .
  5. А. Г. Герцен. Ю. М. Могаричёв. О некоторых вопросах истории Таврики иконоборческого периода в интерпретации Х.-Ф.Байера // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь: ТНУ, 2002. — Т. 9. — 640 с.
  6. Фадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сборник. [ 1 липня 2019 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. — С. 127. — 295 с. — .
  7. Мурзакевич Николай. История Генуэзских поселений в Крыму [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // — Одесса: Городская типография, 1955. — С. 87. — 116 с.
  8. Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyeti'nde Kefe: (1475—1600). [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.] // — Ankara: Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — Т. 1. — 570 с. — .
  9. [Петр Симон Паллас: наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам русского государства в 1793—1794 годах.] // Борис Венедиктович Левшин. — Российская Академия наук. — Москва: Наука, 1999. — С. 64. — 244 с. — (Научное наследство). — 500 экз. — .}
  10. Ведомость о выведенных из Крыма в Приазовье христианах… от 18 сентября 1778 года. [ 18 липня 2013 у Wayback Machine.] // Азовские Греки.
  11. Ф. П. Ходеев. К истории переселения греков из Крыма в Новороссию в XVIII веке [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] // Реконструктор РФ.
  12. Лашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года: Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит. [ 11 січня 2020 у Wayback Machine.] // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6.
  13. Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Манифест о принятии полуострова Крымского, острова Тамани и всей Кубанской стороны под российскую державу. 1783 год с. 96.
  14. Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.
  15. О новом разделении Государства на Губернии. (Именный, данный Сенату.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 21 травня 2022.
  16. Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124.
  17. Лашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии. [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] // А. И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 86.
  18. Карта Мухина 1817 года. [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Археологічна карта Криму.
  19. Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.
  20. Военно-топографическая карта Крыма полковника Бетева. [ 28 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Etomesto.ru (1842).
  21. Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. / М. Раевский. [ 3 червня 2020 у Wayback Machine.] // — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 44. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи).
  22. Трехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.] // Etomesto.ru (1865—1876).
  23. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. [ 5 вересня 2018 у Wayback Machine.] // — Санкт-Петербург: Статистический комитет МВД, 1886. — Т. 8. — С. 70. — 157 с.
  24. Вернер К. А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. [ 14 липня 2019 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с.
  25. Борис Веселовский. История земства за сорок лет. Т. 4; История земства. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911.
  26. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. [ 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] // — 1892. — С. 72.
  27. Таврическая губерния // Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / под ред. Н. А. Тройницкого. // — СПб., 1905. — С. 216—219.
  28. Таврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. [ 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // — 1902. — С. 126—127.
  29. // Госархив АРК.
  30. Часть 2. Выпуск 6. Список населенных пунктов. Симферопольский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. [ 27 травня 2020 у Wayback Machine.] // — Симферополь, 1915. — С. 62.
  31. История городов и сел Украинской ССР. / П. Т. Тронько. — 1974. — Т. 12. — С. 521. — 15 000 экз.
  32. . Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 12 травня 2020.
  33. И. М. Саркизов-Серазини. Население и промышленность. // Крым. Путеводитель. [ 2013-09-21 у Wayback Machine.] // — Москва-Ленинград: Земля и фабрика, 1925. — С. 55—88. — 416 с.
  34. Неделькин Е. В., Хапаев В. В. Село Чоргунь в первой половине 20-х годов XX века // Вестник Нижневартовского государственного университета,№ 4. Стр. 15—22. [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.] // — Нижневартовск: Изд-во Нижневартовского гос. университета, 2015.
  35. Коллектив авторов (Крымское ЦСУ). Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года. [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Крымское центральное статистическое управление., 1927. — С. 108, 109. — 219 с.
  36. Постановление ВЦИК РСФСР от 30.10.1930 о реорганизации сети районов Крымской АССР. Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 12 травня 2020.
  37. Музафаров Р. И. Крымскотатарская энциклопедия. — Симферополь: Ватан, 1993. — Т. 1 /А — К/. — 424 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  38. Постановление ГКО № 5859сс от 11.05.44 «О крымских татарах». Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 12 травня 2020.
  39. Неделькин Е. В. Село Черноречье в 1944—1945 годах // Социосфера, № 3. Стр. 11—14. [ 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Пенза: Научно-издательский центр «Социосфера», 2015.
  40. Постановление ГКО от 12 августа 1944 года № ГКО-6372с «О переселении колхозников в районы Крыма».
  41. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 21 августа 1945 года № 619/3 «О переименовании сельских Советов и населенных пунктов Крымской области». Архів оригіналу за 29 квітня 2019. Процитовано 12 травня 2020.
  43. Неделькин Е. В., Хапаев В. В. Административно-территориальное деление Балаклавского района в 50-е годы XX века // Культура, наука, образование: проблемы и перспективы: Материалы IV Всероссийской научно-практической конференции. Ч. I. [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] // — С. 286—287. — Нижневартовск: Изд-во Нижневартовского гос. университета, 2015.
  44. Справочник административно-территориального деления Крымской области на 15 июня 1960 года / П. Синельников. — Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся. — Симферополь: Крымиздат, 1960. — С. 31. — 5000 экз.
  45. Административно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Из Указа Президиума Верховного Совета Украинской ССР О внесении изменений в административное районирование Украинской ССР по Крымской области, с. 442.
  46. // Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского, 2007. — Т. 20.
  47. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1968 года / сост. М. М. Панасенко. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Крым, 1968. — С. 18. — 10 000 экз.
  48. Крымская область. Административно-территориальное деление на 1 января 1977 г. / сост. М. М. Панасенко. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // — Симферополь: Исполком Крымского областного совета депутатов трудящихся, Таврия, 1977. — С. 17.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aj Todor znachennya Aj Todor krim Ay Todor vid grec Ay Todor Svyatij Fedir znikle selo v Balaklavskomu rajoni mista Sevastopol yake roztashovuvalosya na pivnochi rajonu priblizno v 4 km na shid vid sela Ternivka na livomu berezi richki Ajtodorka pravoyi pritoki richki Chornoyi navproti girla balki selo Aj Todor Krayina Ukrayina Oblast Sevastopol Rajon Balaklavskij rajon Osnovni dani Persha zgadka 1520 Kolishnya nazva do 1945 Aj Todor Naselennya Geografichni dani Geografichni koordinati 44 33 55 pn sh 33 47 50 sh d 44 56528 pn sh 33 79722 sh d 44 56528 33 79722 Serednya visota nad rivnem morya 330 m Misceva vlada Karta Aj Todor MapaIstoriyaAj Todor yak i navkolishni sela mabut vidnositsya do najdavnishih poselen pivdenno zahidnogo Krimu zasnovanih za rezultatami arheologichnih rozkopok priblizno v seredini IV stolittya abo na dumku deyakih istorikiv nabagato ranishe IV III stolittya do n e nashadkami gotiv i alaniv sho zmishalisya z miscevim naselennyam Priblizno z XII stolittya Aj Todor yak i vsi navkolishni poselennya vhodiv spochatku v zonu vplivu a potim i do skladu hristiyanskogo knyazivstva Dori Feodoro v osobistu votchinu volodariv Mangupa Gavrasiv Pislya padinnya v 1475 roci Mangupa selo uvijshlo do skladu Mangupskogo kadilika sandzhaka do 1558 roku 1558 1774 rokah eyaletu Osmanskoyi imperiyi Selishe zgaduyetsya v materialah perepisiv Kafinskogo sandzhaka 1520 roku de razom v Albati i Aj Todori znachilosya 15 povnih simej i 1 vtratili cholovika goduvalnika viklyuchno hristiyan Za perepisom 1542 roku u tih zhe dvoh selishah znachilosya vzhe 6 musulmanskih simej i 8 povnih simej plyus 5 neodruzhenih doroslih cholovikiv nemusulman Treba mati na uvazi sho v perepisah vrahovuvalisya tilki osmanski piddani tak sho zagalna cifra naselennya mogla silno vidriznyatisya U praci Petra Pallasa Sposterezhennya zrobleni pid chas podorozhi po pivdennih namisnictv Rosijskoyi derzhavi navoditsya data visichena na fontani cheshme v seli 953 rik hidzhri abo 1546 rik Do skladu Krimskogo hanstva selishe vhodilo vsogo 9 rokiv vid zdobuttya hanstvom nezalezhnosti v 1774 roci do aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 1783 roci V cej chas i ranishe vnaslidok tisnih ekonomichnih i osobistih zv yazkiv miscevogo hristiyanskogo naselennya z zhitelyami Krimskogo hanstva musulmanami vidbuvalasya migraciya hristiyan Aj Todora v sela kompaktnogo prozhivannya krimskih grekiv v Krimskomu hanstvi i zgidno z Vidomosti pro vivedenih z Krimu do Priazov ya hristiyan Suvorova zhodnogo hristiyanina v seli do 1778 roku ne zalishilosya Hocha buli vipadki koli greki hristiyani ne bazhayuchi pokidati ridni miscya zalishalisya v miscyah svogo prozhivannya U ci roki Aj Todor administrativno vhodiv v Mangupskij kadilik Bahchisarajskogo kajmakamstva sho zafiksovano v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 goda Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 19 kvitnya 1783 roku 19 lyutogo 1784 roku imennim ukazom Katerini II senatu na teritoriyi kolishnogo Krimskogo Hanstva bula utvorena Tavrijska oblast i selo bulo pripisano do Simferopolskogo povitu Pislya z 1796 po 1802 rik vhodila v Akmechetskij povit Novorosijskoyi guberniyi Za novim administrativnim podilom pislya stvorennya 20 zhovtnya 1802 roku Tavrijskoyi guberniyi Aj Todor vidnesenij do Simferopolskogo povitu Za Vidomostyami pro vsi selisha v Simferopolskomu poviti yaki skladalisya z pokazan v yakij volosti skilki chislom dvoriv i dush vid 9 zhovtnya 1805 roku v Aj Todori v 31 dvori prozhivalo 206 krimskih tatar i zemlya nalezhala dijsnij statskij radnici Pallasovij Vpershe vkazuyetsya na vijskovo topografichnij karti general majora 1817 roku de v seli Aj Todor zapisano 40 dvoriv Pislya reformi volosnogo podilu 1829 roku Aj Todor zgidno Vidomosti pro kazenni volosti Tavrijskoyi guberniyi 1829 roku vidnesli do Bajdarskoyi volosti Na voyenno topografichnij karti Krimu polkovnika 1842 roku v seli zapisano 74 dvori U 1860 h rokah pislya zemskoyi reformi Oleksandra II selo pripisali do U Spisku naselenih misc Tavrijskoyi guberniyi za vidomostyami 1864 roku skladenomu za rezultatami VIII reviziyi Aj Todor gromada tatarska z 58 dvorami 341 zhitelem i mechettyu pri dzhereli Aj Todor na trohverstovij karti Shuberta 1865 1876 roku v seli zapisano 30 dvoriv Na 1886 rik v seli Aj Todor zgidno z dovidnikom Volosti i najvazhlivishi poselennya Yevropejskoyi Rosiyi prozhivalo 402 lyudini v 68 domogospodarstvah diyala mechet U Pam yatnij knizi Tavrijskoyi guberniyi 1889 roku skladenoyi za rezultatami X reviziyi 1887 roku v Aj Todori zafiksovano 83 dvori i 480 zhiteliv Pislya Zemskoyi reformi 1890 h rokiv selo zalishalosya v skladi peretvorenoyi Zgidno Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik u seli Aj Todor yake vhodila v Tebertinske silske suspilstvo znachilosya 552 zhitelya v 68 domogospodarstvah 370 desyatin zemli buli u spilnij vlasnosti Zgidno z perepisom 1897 roku v Aj Todori znachilosya 487 zhiteliv z nih 481 krimskij tatarin Za Pam yatnoyu knizhkoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1902 rik v seli Aj Todor yake vhodilo v Shulske silske suspilstvo znachilosya 63 zhitelya v 1 domogospodarstvi vsi bezzemelni jmovirno pomilka i zhiteliv zgidno z poperednimi danimi moglo buti 630 U 1912 roci v seli velosya budivnictvo novoyi budivli mektebi Za Statistichnim dovidnikom Tavrijskoyi guberniyi Ch II a Statistichnij naris vipusk shostij Simferopolskij povit 1915 rik u seli Aj Todor Simferopolskogo povitu znachilosya 65 dvoriv z tatarskim naselennyam v kilkosti 709 osib pripisnih zhiteliv i 27 storonnih U spilnomu volodinni bulo 317 desyatin zemli vsi dvori z zemleyu U gospodarstvah bulo 56 konej 26 voliv 59 koriv 42 telyat i loshat i 45 goliv dribnoyi hudobi Pislya vstanovlennya v 1920 roci Radyanskoyi vladi v Krimu bula skasovana volosna sistema i 15 grudnya 1920 roku bulo vidileno 23 sichnya 1921 roku za inshimi danimi 21 sichnya buv stvorenij Balaklavskij rajon i Aj Todor uvijshov do nogo Pislya utvorennya 18 zhovtnya 1921 roku Krimskoyi ARSR poviti buli peretvoreni v okrugi za inshimi danimi v 1922 roci i v skladi Sevastopolskogo okrugu vidilili u yakij uvijshov Aj Todor z naselennyam 981 chol 16 zhovtnya 1923 roku rishennyam Sevastopolskogo okruzhkomu buv likvidovanij stvorenij i selo vklyuchili do jogo skladu Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR po Vsesoyuznogo perepisu 17 grudnya 1926 roku u seli Aj Todor centri Aj Todorskoyi silradi bulo 132 dvori z nih 130 selyanskih naselennya stanovilo 528 osib 273 choloviki ta 255 zhinok U nacionalnomu vidnoshenni vrahovano 526 tatar i 2 rosiyan diyala tatarska shkola 15 veresnya 1930 roku postanovoyu Krimskogo CVK bulo provedeno nove rajonuvannya i znovu stvorenij Balaklavskij rajon teper yak tatarskij nacionalnij kudi vklyuchili Aj Todor Za danimi Vsesoyuznogo perepisu naselennya 1939 roku v seli prozhivalo 375 cholovik U 1944 roci pislya zvilnennya Krimu vid nimeckih vijsk zgidno z Postanovoyu DKO 5859 vid 11 travnya 1944 roku 18 travnya krimski tatari buli deportovani do Serednoyi Aziyi u rezultati selo sporozhnilo Na gospodarskih robotah bulo zajnyato naselennya zavezene z Dzhankojskogo rajonu i z chisla oduzhuyuchogo gospitalnogo kontingentu napravlenogo v rajon iz Simferopolya Vlitku 1944 roku v Aj Todori znachivsya 51 zhitel 12 serpnya 1944 roku bulo prijnyato postanovu DKO 6372s Pro pereselennya kolgospnikiv v rajoni Krimu za yakim v rajon z Voronezkoyi oblasti RRFSR planuvalosya pereseliti 6000 kolgospnikiv i u veresni 1944 roku v rajon vzhe pribuli 8470 osib z 1950 roku v rajon stali priyizhdzhati kolgospniki z Sumskoyi oblasti URSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 21 serpnya 1945 roku Aj Todor perejmenovanij v Goriste a Aj Todorska silrada v Goristivsku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 24 grudnya 1952 roku 744 222 Goristivska silrada ob yednana z Ternivskoyu pid nazvoyu Ternivska Stanom na 1 sichnya 1953 roku v seli Goriste Ternivskoyi silradi bulo 33 gospodarstva kolgospnikiv 136 osib ta 1 gospodarstvo robitnikiv i sluzhbovciv 1 lyudina U 1954 roci v seli znachilosya 47 gospodarstv i 176 zhiteliv Postanovoyu Radi ministriv URSR vid 20 kvitnya 1957 roku Goriste bulo peredano do skladu Kujbishevskogo rajonu Krimskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Krimskoyi oblasti Kujbishevskij rajon buv likvidovanij i Goriste bulo priyednano do Bahchisarajskogo rajonu Rozseleno v 1969 roci pri budivnictvi vodoshovisha zgidno dovidnikiv mizh 1968 rokom koli Goriste she zapisane v skladi Ternivskoyi silradi i 1977 rokom Dinamika kilkosti naselennya Zmina chiselnosti naselennya Roki 1805 1864 1886 1887 1892 1897 1902 Naselennya 206 341 402 480 552 487 630 Roki 1915 1921 1926 1939 1944 1953 1954 Naselennya 709 981 528 375 51 136 176PrimitkiKarta Kryma s nazvaniyami ischeznuvshih i pereimenovannyh gorodov i poselkov Etomesto ru 2009 Ivanova O S Krasnolakovaya keramika iz raskopok mogilnika v balke Almalyk dere 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol Krymskij federalnyj universitet im V I Vernadskogo 2009 T 15 S 26 88 ISSN 2413 189X Rajner Shreg K voprosu izucheniya osvoeniya okrugi Mangupa i Eski Kermena v epohu Velikogo pereseleniya narodov i srednie veka s tochki zreniya arheologii poseleniya i okruzhayushej sredy 13 lipnya 2019 u Wayback Machine Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol Krymskij federalnyj universitet im V I Vernadskogo 2009 T 15 S 174 195 ISSN 2413 189X Kizilov M B Masyakin V V Hrapunov I N Goty Alany Ot kimmerijcev do krymchakov narody Kryma s drevnejshih vremen do konca XVIII v A G Gercen Blagotvoritelnyj fond Nasledie tysyacheletij Simferopol Dolya 2004 S 71 96 293 s 2000 ekz ISBN 966 8584 38 4 A G Gercen Yu M Mogarichyov O nekotoryh voprosah istorii Tavriki ikonoborcheskogo perioda v interpretacii H F Bajera Materialy po arheologii istorii i etnografii Tavrii Simferopol TNU 2002 T 9 640 s Fadeeva Tatyana Mihajlovna Shaposhnikov Aleksandr Konstantinovich Knyazhestvo Feodoro i ego knyazya Krymsko gotskij sbornik 1 lipnya 2019 u Wayback Machine Simferopol Biznes Inform 2005 S 127 295 s ISBN 978 966 648 061 1 Murzakevich Nikolaj Istoriya Genuezskih poselenij v Krymu 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Odessa Gorodskaya tipografiya 1955 S 87 116 s Yucel Ozturk Osmanli Hakimiyeti nde Kefe 1475 1600 29 chervnya 2018 u Wayback Machine Ankara Kultur ve Turizm Bakanligi Yayinlari 2000 T 1 570 s ISBN 975 17 2363 9 Petr Simon Pallas nablyudeniya sdelannye vo vremya puteshestviya po yuzhnym namestnichestvam russkogo gosudarstva v 1793 1794 godah Boris Venediktovich Levshin Rossijskaya Akademiya nauk Moskva Nauka 1999 S 64 244 s Nauchnoe nasledstvo 500 ekz ISBN 5 02 002440 6 Vedomost o vyvedennyh iz Kryma v Priazove hristianah ot 18 sentyabrya 1778 goda 18 lipnya 2013 u Wayback Machine Azovskie Greki F P Hodeev K istorii pereseleniya grekov iz Kryma v Novorossiyu v XVIII veke 30 chervnya 2017 u Wayback Machine Rekonstruktor RF Lashkov F F Kameralnoe opisanie Kryma 1784 goda Kajmakanstvy i v onyh kajmakanami kto sostoit 11 sichnya 2020 u Wayback Machine Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii Simf Tipogr Tavrichesk Gub Zemstva 1888 T 6 Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Manifest o prinyatii poluostrova Krymskogo ostrova Tamani i vsej Kubanskoj storony pod rossijskuyu derzhavu 1783 god s 96 Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukaz Ekateriny II ob obrazovanii Tavricheskoj oblasti 8 fevralya 1784 goda str 117 O novom razdelenii Gosudarstva na Gubernii Imennyj dannyj Senatu Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2021 Procitovano 21 travnya 2022 Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Iz Ukaza Aleksandra I Senatu o sozdanii Tavricheskoj gubernii s 124 Lashkov F F Sbornik dokumentov po istorii Krymsko tatarskogo zemlevladeniya Izvestiya tavricheskoj uchyonoj komissii 20 lipnya 2010 u Wayback Machine A I Markevich Tavricheskaya uchyonaya arhivnaya komissiya Simferopol Tipografiya Tavricheskogo gubernskogo pravleniya 1897 T 26 S 86 Karta Muhina 1817 goda 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Arheologichna karta Krimu Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vedomost o kazyonnyh volostyah Tavricheskoj gubernii 1829 g s 127 Voenno topograficheskaya karta Kryma polkovnika Beteva 28 kvitnya 2020 u Wayback Machine Etomesto ru 1842 Tavricheskaya guberniya Spisok naselyonnyh mest po svedeniyam 1864 g M Raevskij 3 chervnya 2020 u Wayback Machine Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrennih del SPb Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 44 137 s Spiski naselennyh mest Rossijskoj imperii Trehverstovka Kryma Voenno topograficheskaya karta 19 travnya 2020 u Wayback Machine Etomesto ru 1865 1876 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta 5 veresnya 2018 u Wayback Machine Sankt Peterburg Statisticheskij komitet MVD 1886 T 8 S 70 157 s Verner K A Alfavitnyj spisok selenij Sbornik statisticheskih svedenij po Tavricheskoj gubernii 14 lipnya 2019 u Wayback Machine Simferopol Tipografiya gazety Krym 1889 T 9 698 s Boris Veselovskij Istoriya zemstva za sorok let T 4 Istoriya zemstva 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Sankt Peterburg Izdatelstvo O N Popovoj 1911 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god 14 lyutogo 2021 u Wayback Machine 1892 S 72 Tavricheskaya guberniya Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g pod red N A Trojnickogo SPb 1905 S 216 219 Tavricheskij Gubernskij Statisticheskij komitet Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1902 god 16 zhovtnya 2020 u Wayback Machine 1902 S 126 127 Gosarhiv ARK Chast 2 Vypusk 6 Spisok naselennyh punktov Simferopolskij uezd Statisticheskij spravochnik Tavricheskoj gubernii sost F N Andrievskij pod red M E Benensona 27 travnya 2020 u Wayback Machine Simferopol 1915 S 62 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR P T Tronko 1974 T 12 S 521 15 000 ekz Arhiv originalu za 19 lyutogo 2014 Procitovano 12 travnya 2020 I M Sarkizov Serazini Naselenie i promyshlennost Krym Putevoditel 2013 09 21 u Wayback Machine Moskva Leningrad Zemlya i fabrika 1925 S 55 88 416 s Nedelkin E V Hapaev V V Selo Chorgun v pervoj polovine 20 h godov XX veka Vestnik Nizhnevartovskogo gosudarstvennogo universiteta 4 Str 15 22 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Nizhnevartovsk Izd vo Nizhnevartovskogo gos universiteta 2015 Kollektiv avtorov Krymskoe CSU Spisok naselennyh punktov Krymskoj ASSR po vsesoyuznoj perepisi 17 dekabrya 1926 goda Arhivovano 31 serpnya 2021 u Wayback Machine Simferopol Krymskoe centralnoe statisticheskoe upravlenie 1927 S 108 109 219 s Postanovlenie VCIK RSFSR ot 30 10 1930 o reorganizacii seti rajonov Krymskoj ASSR Arhiv originalu za 18 bereznya 2020 Procitovano 12 travnya 2020 Muzafarov R I Krymskotatarskaya enciklopediya Simferopol Vatan 1993 T 1 A K 424 s 100 000 ekz ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Postanovlenie GKO 5859ss ot 11 05 44 O krymskih tatarah Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Procitovano 12 travnya 2020 Nedelkin E V Selo Chernoreche v 1944 1945 godah Sociosfera 3 Str 11 14 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Penza Nauchno izdatelskij centr Sociosfera 2015 Postanovlenie GKO ot 12 avgusta 1944 goda GKO 6372s O pereselenii kolhoznikov v rajony Kryma Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta RSFSR ot 21 avgusta 1945 goda 619 3 O pereimenovanii selskih Sovetov i naselennyh punktov Krymskoj oblasti Arhiv originalu za 29 kvitnya 2019 Procitovano 12 travnya 2020 Nedelkin E V Hapaev V V Administrativno territorialnoe delenie Balaklavskogo rajona v 50 e gody XX veka Kultura nauka obrazovanie problemy i perspektivy Materialy IV Vserossijskoj nauchno prakticheskoj konferencii Ch I 12 veresnya 2017 u Wayback Machine S 286 287 Nizhnevartovsk Izd vo Nizhnevartovskogo gos universiteta 2015 Spravochnik administrativno territorialnogo deleniya Krymskoj oblasti na 15 iyunya 1960 goda P Sinelnikov Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Simferopol Krymizdat 1960 S 31 5000 ekz Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Spravochnik 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Iz Ukaza Prezidiuma Verhovnogo Soveta Ukrainskoj SSR O vnesenii izmenenij v administrativnoe rajonirovanie Ukrainskoj SSR po Krymskoj oblasti s 442 Tavricheskij nacionalnyj universitet imeni V I Vernadskogo 2007 T 20 Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1968 goda sost M M Panasenko 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Simferopol Krym 1968 S 18 10 000 ekz Krymskaya oblast Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1977 g sost M M Panasenko 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Simferopol Ispolkom Krymskogo oblastnogo soveta deputatov trudyashihsya Tavriya 1977 S 17 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ