Гавраси або Габраси (грец.: Γαβρᾶς, тур.: Kavraz) — аристократичний Візантійський, Трапезундський, Боспорський, Теодорський рід, який найбільше піднявся наприкінці 11-го на початку 12-го століть як напівнезалежні князі Халдії та Теодоро.
Історія
Рід Габрас або Гаврас вперше стає відомий у північно-східній частині Східної Римської імперії, в провінції Халдія з центром у Трапезунді. Етнічне походження родини невідоме.
Габраси вперше згадуються в кінці 10 століття, коли Костянтин Габрас брав участь у повстанні Бардаса Скліра 976–979 років. У 1018 році відомий патрікій Габрас, що був осліплений за змову разом із болгарським правителем Елемагом, що прагнув відновити нещодавно підкорене Болгарське царство. 1040 року Михайло Габрас був одним із керівників невдалої аристократичної змови проти доместика скіл Костянтина, брата імператора Михайла IV (правління 1034–1041). Він теж був осліплений разом зі своїми товаришами по змові.
Полководець Теодор Габрас захопив Трапезунд і правив ним і темою Халдії як фактично автономної держави бл. 1081–1098. Він був прославлений своїми бойовими подвигами, а згодом його шанували як святого в регіоні. Його син, Костянтин Габрас, також став губернатором Халдії (бл. 1119–1140) і правив нею як самостійний князь. Декілька членів родини вступили на службу до турків-сельджуків у 12-му та 13-му століттях, а в 14-му столітті кілька Гаврасів перебували на адміністративних посадах у Східній Римський імперії, зокрема чиновник і вчений Михайло Габрас та його брат політичний діяч Іван Габрас.
Після втрати їхньої влади в Халдії багато з Габрасив почали служити в новий Сельджукський султанат Румський, а інші пішли служити до імператорів Комнінів у Константинополь.
Представники роду Габрасив були значними урядовцями в Понті та Трапезундській імперії, створеною династією Великих Комнінів в часи Четвертого хрестового походу 1204 року. Зокрема, член родини був губернатором Сінопу протягом періоду, коли його відвойовував у турків.
Гілка роду стала правителями князівства Теодоро в Криму. Цей рід, змішавшись з місцевою аристократією, правив князівством Теодоро, яке було засноване в середині 14 століття в південно-західному Криму і проіснувало до завоювання турками-османами в 1475 році. Південний Крим був частиною Східної Римської (Візантійської) імперії до кінця 12 століття, а пізніше потрапив під контроль Трапезундської імперії.
Перший відомий князь Теодоро — «Степан Феодоро» («Степан Васильович»), князь Готії, бл 1391 або 1402 р., що мав сина Григорія.
Інший син князя Степана — Олексій I, правив Готією до 1445 або 1447 рр. Його наступником був Іван Гаврас, можливо син Олексія І. Син Івана Олексій ІІ помер молодим бл. 1446/7.
Князь Олубей, що став князем бл. 1447 р. і правив до бл. 1458 р.. А донька князя Олексія, Марія Ґотська у 1426 р. стала першою дружиною останнього Трапезунтського імператора Давида.
Після Олубея, імена наступних князів невідомі до Ісака в 1465 р., можливо сина Олубея. Ісак був скинутий у 1475 році його братом Олександром через його проосманську позицію. Правління Олександра було коротким, оскільки Османська імперія взяла в облогу і завоювала Теодоро в грудні 1475. Олександр і його сім'я потрапили в полон до Константинополя, де князя обезголовили, його сина насильно навернули в іслам, а дружина і доньки стали частиною султанського гарему.
Після цього представники роду Гаврасів зустрічаються серед Азовських греків в Азовському морі та як «Гаври» в Трапезунтійській Халдеї. Також були відомі в Константинополі протягом перших століть Османської імперії, на Криті та островах Егейського моря.
Джерела
- Bryer, Anthony M. (1970). "A Byzantine Family: The Gabrades, c. 979 – c. 1653". University of Birmingham Historical Journal. 12. Birmingham: 164–187. ISSN 0261-2984.
- Bryer, Anthony (1980). The Empire of Trebizond and the Pontos. Variorum Reprints. .
- Kazhdan A.; Cutler A. (1991). "Gabras". In Kazhdan, Alexander (ed.). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. p. 812. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gavrasi abo Gabrasi grec Gabrᾶs tur Kavraz aristokratichnij Vizantijskij Trapezundskij Bosporskij Teodorskij rid yakij najbilshe pidnyavsya naprikinci 11 go na pochatku 12 go stolit yak napivnezalezhni knyazi Haldiyi ta Teodoro GavrasiIstoriyaRid Gabras abo Gavras vpershe staye vidomij u pivnichno shidnij chastini Shidnoyi Rimskoyi imperiyi v provinciyi Haldiya z centrom u Trapezundi Etnichne pohodzhennya rodini nevidome Gabrasi vpershe zgaduyutsya v kinci 10 stolittya koli Kostyantin Gabras brav uchast u povstanni Bardasa Sklira 976 979 rokiv U 1018 roci vidomij patrikij Gabras sho buv osliplenij za zmovu razom iz bolgarskim pravitelem Elemagom sho pragnuv vidnoviti neshodavno pidkorene Bolgarske carstvo 1040 roku Mihajlo Gabras buv odnim iz kerivnikiv nevdaloyi aristokratichnoyi zmovi proti domestika skil Kostyantina brata imperatora Mihajla IV pravlinnya 1034 1041 Vin tezh buv osliplenij razom zi svoyimi tovarishami po zmovi Midnij folis Teodora Gabra vikarbuvanij u Trapezundi Polkovodec Teodor Gabras zahopiv Trapezund i praviv nim i temoyu Haldiyi yak faktichno avtonomnoyi derzhavi bl 1081 1098 Vin buv proslavlenij svoyimi bojovimi podvigami a zgodom jogo shanuvali yak svyatogo v regioni Jogo sin Kostyantin Gabras takozh stav gubernatorom Haldiyi bl 1119 1140 i praviv neyu yak samostijnij knyaz Dekilka chleniv rodini vstupili na sluzhbu do turkiv seldzhukiv u 12 mu ta 13 mu stolittyah a v 14 mu stolitti kilka Gavrasiv perebuvali na administrativnih posadah u Shidnij Rimskij imperiyi zokrema chinovnik i vchenij Mihajlo Gabras ta jogo brat politichnij diyach Ivan Gabras Pislya vtrati yihnoyi vladi v Haldiyi bagato z Gabrasiv pochali sluzhiti v novij Seldzhukskij sultanat Rumskij a inshi pishli sluzhiti do imperatoriv Komniniv u Konstantinopol Mapa Trapezundskoyi imperiyi pislya 1204 roku Predstavniki rodu Gabrasiv buli znachnimi uryadovcyami v Ponti ta Trapezundskij imperiyi stvorenoyu dinastiyeyu Velikih Komniniv v chasi Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 roku Zokrema chlen rodini buv gubernatorom Sinopu protyagom periodu koli jogo vidvojovuvav u turkiv Mapa Krimu ta knyazivstva Teodoro u 15 st Gilka rodu stala pravitelyami knyazivstva Teodoro v Krimu Cej rid zmishavshis z miscevoyu aristokratiyeyu praviv knyazivstvom Teodoro yake bulo zasnovane v seredini 14 stolittya v pivdenno zahidnomu Krimu i proisnuvalo do zavoyuvannya turkami osmanami v 1475 roci Pivdennij Krim buv chastinoyu Shidnoyi Rimskoyi Vizantijskoyi imperiyi do kincya 12 stolittya a piznishe potrapiv pid kontrol Trapezundskoyi imperiyi Dokladnishe Spisok praviteliv knyazivstva Teodoro Pershij vidomij knyaz Teodoro Stepan Feodoro Stepan Vasilovich knyaz Gotiyi bl 1391 abo 1402 r sho mav sina Grigoriya Inshij sin knyazya Stepana Oleksij I praviv Gotiyeyu do 1445 abo 1447 rr Jogo nastupnikom buv Ivan Gavras mozhlivo sin Oleksiya I Sin Ivana Oleksij II pomer molodim bl 1446 7 Knyaz Olubej sho stav knyazem bl 1447 r i praviv do bl 1458 r A donka knyazya Oleksiya Mariya Gotska u 1426 r stala pershoyu druzhinoyu ostannogo Trapezuntskogo imperatora Davida Pislya Olubeya imena nastupnih knyaziv nevidomi do Isaka v 1465 r mozhlivo sina Olubeya Isak buv skinutij u 1475 roci jogo bratom Oleksandrom cherez jogo proosmansku poziciyu Pravlinnya Oleksandra bulo korotkim oskilki Osmanska imperiya vzyala v oblogu i zavoyuvala Teodoro v grudni 1475 Oleksandr i jogo sim ya potrapili v polon do Konstantinopolya de knyazya obezgolovili jogo sina nasilno navernuli v islam a druzhina i donki stali chastinoyu sultanskogo garemu Pislya cogo predstavniki rodu Gavrasiv zustrichayutsya sered Azovskih grekiv v Azovskomu mori ta yak Gavri v Trapezuntijskij Haldeyi Takozh buli vidomi v Konstantinopoli protyagom pershih stolit Osmanskoyi imperiyi na Kriti ta ostrovah Egejskogo morya DzherelaBryer Anthony M 1970 A Byzantine Family The Gabrades c 979 c 1653 University of Birmingham Historical Journal 12 Birmingham 164 187 ISSN 0261 2984 Bryer Anthony 1980 The Empire of Trebizond and the Pontos Variorum Reprints ISBN 978 0 86078 062 5 Kazhdan A Cutler A 1991 Gabras In Kazhdan Alexander ed The Oxford Dictionary of Byzantium Oxford and New York Oxford University Press p 812 ISBN 0 19 504652 8