Адуд ад-Даула (араб. عضد الدولة), також Фанна Хозров (перс. فنا خسرو) — один з найвідоміших правителів Персії з династії Буїдів.
араб. عضد الدولة | |
Медальйон із зображенням Адуда ад-Даули | |
емір Фарса | |
---|---|
949 — 983 | |
Попередник | Імад аль-Даула |
Наступник | Шараф аль-Даула |
емір Кермана | |
967 — 983 | |
Попередник | Муїз аль-Даула |
Наступник | Шараф аль-Даула |
емір Іраку та Джезіре | |
978 — 983 | |
Попередник | Ізз аль-Даула |
Наступник | Самсам аль-Даула |
Народився | 24 вересня 936 Ісфаган, Іран |
Помер | 26 березня 983 (46 років) Багдад |
Похований | Ен-Наджаф |
Відомий як | правитель |
Країна | Іран |
Батько | Рукн аль-Даула |
Діти | Баха аль-Даула, Самсам аль-Даула, Шараф аль-Даула, d і d |
Релігія | шиїтський іслам |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Був сином Рукна ад-Даули Хасана (? -977), вихідця з войовничого кочового прикаспійського племені дейлемітів. Брат Рукна ад-Даули, Муїзз ад-Даула Ахмад (? -967), у 945 році захопив Багдад і поклав край політичній владі аббасидських халіфів, чим сприяв перетворенню Буїдів в головних політичних фігурантів на Близькому і Середньому Сході. Після смерті батька (977) Адуд ад-Даула об'єднав підвладні Буїдам землі в Іраку, Ірані та Омані.
У роки його правління (949-983) династія Буїдів досягла вершини своєї могутності. Адуд ад-Даула вів загарбницькі війни проти Хамданідів в Сирії, Зиярідів у Табаристані і Саманідів в Хорасані. Він прославився не тільки як полководець і державний діяч, але і як меценат і покровитель науки і мистецтва. Свою столицю - Шираз, Адуд ад-Даула прикрасив величними архітектурними спорудами. Він називався «еміром емірів» (амір аль-умара) і першим в історії ісламу почав носити титул «шахиншах», що традиційно вважався ірано-зороастрійським. Помер через напад епілепсії.
Примітки
- Badawi A. R. Histoire de la philosophie en Islam // Études de Philosophie Médiévale — Paris: Librairie philosophique J. Vrin, 1972. — Vol. 60. — P. 306. — 886 с. — ISSN 0249-7921
- https://pantheon.world/profile/person/'Adud_al-Dawla
Посилання
- Dunlop, D. M. (1997). EBN MARZOBĀN, ABŪ AḤMAD ʿABD-AL-RAḤMĀN. . Encyclopaedia Iranica, Vol. VIII, Fasc. 1. D. M. Dunlop. с. 39. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Richter-Bernburg, L. (1985). ʿALĪ B. ʿABBĀS MAJŪSĪ. . Encyclopaedia Iranica, Vol. VI, Fasc. 8. D. M. Dunlop. с. 837—838. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Madelung, W. (1975). The Minor Dynasties of Northern Iran. У Frye, R.N. (ред.). . Cambridge: Cambridge University Press. с. 198—249. ISBN . Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 24 червня 2017.
- Hill, Donald Routledge, Islamic Science And Engineering, Edinburgh University Press (1993),
- Edward Granville Browne, Islamic Medicine, 2002,
- Bosworth, C. E. (1975). Iran under the Buyids. У Frye, R. N. (ред.). . Cambridge: Cambridge University Press. с. 250—305. ISBN . Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 24 червня 2017.
- Nagel, Tilman (1990). BUYIDS. . Encyclopaedia Iranica, Vol. IV, Fasc. 6. London u.a.: Routledge & Kegan Paul. с. 578—586. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 24 червня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adud ad Daula arab عضد الدولة takozh Fanna Hozrov pers فنا خسرو odin z najvidomishih praviteliv Persiyi z dinastiyi Buyidiv arab عضد الدولة Medaljon iz zobrazhennyam Aduda ad Dauliemir Farsa949 983PoperednikImad al DaulaNastupnikSharaf al Daulaemir Kermana967 983PoperednikMuyiz al DaulaNastupnikSharaf al Daulaemir Iraku ta Dzhezire978 983PoperednikIzz al DaulaNastupnikSamsam al DaulaNarodivsya24 veresnya 936 0936 09 24 Isfagan IranPomer26 bereznya 983 0983 03 26 46 rokiv BagdadPohovanijEn NadzhafVidomij yakpravitelKrayinaIranBatkoRukn al DaulaDitiBaha al Daula Samsam al Daula Sharaf al Daula d i dReligiyashiyitskij islam Mediafajli u Vikishovishi Volodinnya Buyidiv na moment smerti Aduda ad DauliZhittyepisBuv sinom Rukna ad Dauli Hasana 977 vihidcya z vojovnichogo kochovogo prikaspijskogo plemeni dejlemitiv Brat Rukna ad Dauli Muyizz ad Daula Ahmad 967 u 945 roci zahopiv Bagdad i poklav kraj politichnij vladi abbasidskih halifiv chim spriyav peretvorennyu Buyidiv v golovnih politichnih figurantiv na Blizkomu i Serednomu Shodi Pislya smerti batka 977 Adud ad Daula ob yednav pidvladni Buyidam zemli v Iraku Irani ta Omani U roki jogo pravlinnya 949 983 dinastiya Buyidiv dosyagla vershini svoyeyi mogutnosti Adud ad Daula viv zagarbnicki vijni proti Hamdanidiv v Siriyi Ziyaridiv u Tabaristani i Samanidiv v Horasani Vin proslavivsya ne tilki yak polkovodec i derzhavnij diyach ale i yak mecenat i pokrovitel nauki i mistectva Svoyu stolicyu Shiraz Adud ad Daula prikrasiv velichnimi arhitekturnimi sporudami Vin nazivavsya emirom emiriv amir al umara i pershim v istoriyi islamu pochav nositi titul shahinshah sho tradicijno vvazhavsya irano zoroastrijskim Pomer cherez napad epilepsiyi PrimitkiBadawi A R Histoire de la philosophie en Islam Etudes de Philosophie Medievale Paris Librairie philosophique J Vrin 1972 Vol 60 P 306 886 s ISSN 0249 7921 d Track Q99181118d Track Q90d Track Q2223815d Track Q3237914d Track Q111630476 https pantheon world profile person Adud al DawlaPosilannyaDunlop D M 1997 EBN MARZOBAN ABu AḤMAD ʿABD AL RAḤMAN Encyclopaedia Iranica Vol VIII Fasc 1 D M Dunlop s 39 Arhiv originalu za 17 travnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Richter Bernburg L 1985 ʿALi B ʿABBAS MAJuSi Encyclopaedia Iranica Vol VI Fasc 8 D M Dunlop s 837 838 Arhiv originalu za 26 chervnya 2017 Procitovano 24 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Madelung W 1975 The Minor Dynasties of Northern Iran U Frye R N red Cambridge Cambridge University Press s 198 249 ISBN 978 0 521 20093 6 Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 24 chervnya 2017 Hill Donald Routledge Islamic Science And Engineering Edinburgh University Press 1993 ISBN 0 7486 0455 3 Edward Granville Browne Islamic Medicine 2002 ISBN 81 87570 19 9 Bosworth C E 1975 Iran under the Buyids U Frye R N red Cambridge Cambridge University Press s 250 305 ISBN 0 521 20093 8 Arhiv originalu za 12 travnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2017 Nagel Tilman 1990 BUYIDS Encyclopaedia Iranica Vol IV Fasc 6 London u a Routledge amp Kegan Paul s 578 586 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 24 chervnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya