Адрієн Віктор Жозеф, барон де Жерлаш де Гомері (фр. Adrien Victor Joseph de Gerlache de Gomery; 2 серпня 1866 р., Хасселт, Лімбург, Бельгія — 4 грудня 1934 р. Брюссель) — бельгійський полярний дослідник, офіцер ВМФ Бельгії, найбільше відомий завдяки антарктичній експедиції 1897—1899 рр. на судні «Бельжика».
Адрієн де Жерлаш | |
---|---|
Adrien Victor Joseph de Gerlache de Gomery | |
Народився | 2 серпня 1866[1][2][…] Гасселт, Бельгія |
Помер | 4 грудня 1934[1][2][…] (68 років) Брюссель[d] |
Країна | Бельгія |
Діяльність | офіцер ВМФ, мандрівник-дослідник, дипломат |
Alma mater | d |
Знання мов | французька[1][4] |
Членство | Французька академія наук |
Посада | посол |
Рід | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в стародавній дворянській родині в Хасселті, старший син, освіту здобув у Брюсселі. Закінчив École polytechnique (нині розділений на Université Libre de Bruxelles та Vrije Universiteit Brussel) з дипломом інженера. Під час канікул і замість переддипломної практики працював на пароплавах, що курсували між Остенде і Дувром, а також на суднах рибальського флоту. Отримавши диплом, всупереч сімейній традиції і бажанню батька, вступив до лав військово-морського флоту, і був відзначений першим унтер-офіцерським чином 19 січня 1886 року.
Закінчив офіцерське училище в Остенде, був призначений на гідрографічне судно «Бельжика».[] 1890 року отримав звання лейтенанта. Під час служби вперше зацікавився полярними дослідженнями, 1895 р брав участь в плаванні до Ян-Маєна і східного узбережжя Гренландії. Отримав запрошення Адольфа Еріка Норденшельда взяти участь у шведській експедиції до Гренландії, але вона зірвалася через нестачу фінансування. У відповідь Жерлаш запропонував власний план експедиції.
Експедиція 1897—1899 років
Головним спонсором бельгійської експедиції в Антарктику виступив король Леопольд II, найбільше пожертвування забезпечило [en], а також виробники соди — фірма Ернеста Сольвея. Програма експедиції була досить широкою: крім географічних і картографічних робіт, дослідження Південного магнітного полюса, планувалися колоніальні захоплення в Південній півкулі і пошуки корисних копалин.
У 1896 р Жерлаш купив норвезький китобоєць «Патрія», перейменований на «Бельжику» (за назвою римської провінції на території Бельгії). Особовий склад експедиції був інтернаціональним.
Відпливши з Антверпена, «Бельжика» в січні 1898 досягла узбережжя Землі Грейама, пройшовши довгим шляхом через Магелланову протоку. Пройшовши протокою, названою на честь судна, експедиція перетнула Південне полярне коло 15 лютого 1898 р. Час було втрачено, і 28 лютого, коли судно було затиснуте кригою в морі Беллінсгаузена, почалася незапланована зимівля. Через невідповідність раціону харчування на борту почалася тотальна епідемія цинги (її уникли лише Кук і Амундсен, які регулярно полювали на тюленів). На борту не було полярного одягу (Амундсену довелося пошити його з рожевих вовняних ковдр), в житлових приміщеннях «Бельжики» підтримувалася температура нижче точки замерзання води. Виявилося, що було взято мізерну кількість освітлювального гасу, і люди сиділи у темряві. З 17 травня по 23 липня тривала полярна ніч, в ході якої збожеволіли двоє матросів (один з них пішов пішки до Норвегії). В ході зимівлі виник великий конфлікт між Жерлашем і Амундсеном, який самовільно взяв командування на себе, і заявив, що не має з командиром нічого спільного.
Дрейф тривав 13 місяців. 15 лютого 1899 року лід став тріскатися, і доктор Кук змусив команду прорубувати вручну 900-метровий канал, щоб звільнити судно. 14 березня 1899 року судно вийшло з пакових льодів, і повернулося в Антверпен 5 листопада 1899 року.
Хід експедиції був описаний Жерлашем у книзі Quinze Mois dans l'Antarctique (1901), яка була відзначена 1902 року премією Французької академії.
Подальше життя
1901 року Жерлаш вирушив на острів Кергелен, що належав Франції, але був відкликаний ще в дорозі, тому попрямував до Перської затоки, де команда зайнялася промислом перлів. Того ж 1902 року він увійшов до складу антарктичної експедиції Жана-Батиста Шарко, але покинув його в бразильському Пернамбуку через конфлікт.
1904 року Жерлаш одружився з Сюзанною Пулі. У цьому шлюбі було двоє дітей: Філіп і Марі-Луїза. 1905 року «Бельжику» викупив герцог Філіп Орлеанський. Герцог і Жерлаш здійснили на ній три експедиції: в Гренландське море (1905), Карське море (1907) і на Шпіцберген і Землю Франца-Йосифа (1909). 1913 року Жерлаш розлучився з дружиною.
Після початку Першої світової війни Жерлаш активно брав участь в обороні Остенде і боротьбі з підводними човнами. У 1915—1916 роках жив у Норвегії і Швеції, вербуючи прихильників руху за незалежність Бельгії.[]
28 грудня 1916 року Жерлаш вдруге одружився зі шведкою Елізабет Хьоєр, від якої 1919 року народився син Гастон де Жерлаш (названий на честь брата Жерлаша, який загинув на фронті 1915 року), що став відомим полярним дослідником. 1957 року він заснував першу бельгійську дослідну станцію в Антарктиді.
Після закінчення війни Жерлаш служив у Генеральному штабі, 1926 року призначений генерал-директором Бельгійського ВМФ, а з 1928 року став командувачем ВМФ. Помер від сальмонельозу.
Пам'ять
2000 року Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Адрієна де Жерлаша кратеру на видимому боці Місяця.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- CONOR.Sl
Джерела та література
- Adrien de Gerlache de Gomery: Le Voyage de la Belgica, Brüssel 1902
- Frederick A. Cook: Die erste Südpolarnacht 1898—1899 Kempten, Verlag d. Jos. Kösel'schen Buchhandlung 1903
- Georges Lecointe: In Penguin Country Société Belges de Librarie, Oscar Schepens & Cie, Editeurs, Brüssel 1904
- Hugo Decleir (red.): Roald Amundsens Belgica-dagboek. De eerste Belgische zuidpoolexpeditie, Hadewijch, Antwerpen/Baarn 1998
- Повний текст книги де Жерлаша «Бельгія у війні»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Adriyen Viktor Zhozef baron de Zherlash de Gomeri fr Adrien Victor Joseph de Gerlache de Gomery 2 serpnya 1866 r Hasselt Limburg Belgiya 4 grudnya 1934 r Bryussel belgijskij polyarnij doslidnik oficer VMF Belgiyi najbilshe vidomij zavdyaki antarktichnij ekspediciyi 1897 1899 rr na sudni Belzhika Adriyen de ZherlashAdrien Victor Joseph de Gerlache de GomeryNarodivsya 2 serpnya 1866 1866 08 02 1 2 Gasselt BelgiyaPomer 4 grudnya 1934 1934 12 04 1 2 68 rokiv Bryussel d Krayina BelgiyaDiyalnist oficer VMF mandrivnik doslidnik diplomatAlma mater dZnannya mov francuzka 1 4 Chlenstvo Francuzka akademiya naukPosada posolRid dDiti dNagorodi Velika zolota medal za doslidzhennya 1925 d 1902 Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v starodavnij dvoryanskij rodini v Hasselti starshij sin osvitu zdobuv u Bryusseli Zakinchiv Ecole polytechnique nini rozdilenij na Universite Libre de Bruxelles ta Vrije Universiteit Brussel z diplomom inzhenera Pid chas kanikul i zamist pereddiplomnoyi praktiki pracyuvav na paroplavah sho kursuvali mizh Ostende i Duvrom a takozh na sudnah ribalskogo flotu Otrimavshi diplom vsuperech simejnij tradiciyi i bazhannyu batka vstupiv do lav vijskovo morskogo flotu i buv vidznachenij pershim unter oficerskim chinom 19 sichnya 1886 roku Zakinchiv oficerske uchilishe v Ostende buv priznachenij na gidrografichne sudno Belzhika dzherelo 1890 roku otrimav zvannya lejtenanta Pid chas sluzhbi vpershe zacikavivsya polyarnimi doslidzhennyami 1895 r brav uchast v plavanni do Yan Mayena i shidnogo uzberezhzhya Grenlandiyi Otrimav zaproshennya Adolfa Erika Nordenshelda vzyati uchast u shvedskij ekspediciyi do Grenlandiyi ale vona zirvalasya cherez nestachu finansuvannya U vidpovid Zherlash zaproponuvav vlasnij plan ekspediciyi Ekspediciya 1897 1899 rokivDokladnishe Belgijska antarktichna ekspediciya Belzhika v Antarktici Golovnim sponsorom belgijskoyi ekspediciyi v Antarktiku vistupiv korol Leopold II najbilshe pozhertvuvannya zabezpechilo en a takozh virobniki sodi firma Ernesta Solveya Programa ekspediciyi bula dosit shirokoyu krim geografichnih i kartografichnih robit doslidzhennya Pivdennogo magnitnogo polyusa planuvalisya kolonialni zahoplennya v Pivdennij pivkuli i poshuki korisnih kopalin U 1896 r Zherlash kupiv norvezkij kitoboyec Patriya perejmenovanij na Belzhiku za nazvoyu rimskoyi provinciyi na teritoriyi Belgiyi Osobovij sklad ekspediciyi buv internacionalnim Vidplivshi z Antverpena Belzhika v sichni 1898 dosyagla uzberezhzhya Zemli Grejama projshovshi dovgim shlyahom cherez Magellanovu protoku Projshovshi protokoyu nazvanoyu na chest sudna ekspediciya peretnula Pivdenne polyarne kolo 15 lyutogo 1898 r Chas bulo vtracheno i 28 lyutogo koli sudno bulo zatisnute krigoyu v mori Bellinsgauzena pochalasya nezaplanovana zimivlya Cherez nevidpovidnist racionu harchuvannya na bortu pochalasya totalna epidemiya cingi yiyi unikli lishe Kuk i Amundsen yaki regulyarno polyuvali na tyuleniv Na bortu ne bulo polyarnogo odyagu Amundsenu dovelosya poshiti jogo z rozhevih vovnyanih kovdr v zhitlovih primishennyah Belzhiki pidtrimuvalasya temperatura nizhche tochki zamerzannya vodi Viyavilosya sho bulo vzyato mizernu kilkist osvitlyuvalnogo gasu i lyudi sidili u temryavi Z 17 travnya po 23 lipnya trivala polyarna nich v hodi yakoyi zbozhevolili dvoye matrosiv odin z nih pishov pishki do Norvegiyi V hodi zimivli vinik velikij konflikt mizh Zherlashem i Amundsenom yakij samovilno vzyav komanduvannya na sebe i zayaviv sho ne maye z komandirom nichogo spilnogo Drejf trivav 13 misyaciv 15 lyutogo 1899 roku lid stav triskatisya i doktor Kuk zmusiv komandu prorubuvati vruchnu 900 metrovij kanal shob zvilniti sudno 14 bereznya 1899 roku sudno vijshlo z pakovih lodiv i povernulosya v Antverpen 5 listopada 1899 roku Hid ekspediciyi buv opisanij Zherlashem u knizi Quinze Mois dans l Antarctique 1901 yaka bula vidznachena 1902 roku premiyeyu Francuzkoyi akademiyi Podalshe zhittya1901 roku Zherlash virushiv na ostriv Kergelen sho nalezhav Franciyi ale buv vidklikanij she v dorozi tomu popryamuvav do Perskoyi zatoki de komanda zajnyalasya promislom perliv Togo zh 1902 roku vin uvijshov do skladu antarktichnoyi ekspediciyi Zhana Batista Sharko ale pokinuv jogo v brazilskomu Pernambuku cherez konflikt 1904 roku Zherlash odruzhivsya z Syuzannoyu Puli U comu shlyubi bulo dvoye ditej Filip i Mari Luyiza 1905 roku Belzhiku vikupiv gercog Filip Orleanskij Gercog i Zherlash zdijsnili na nij tri ekspediciyi v Grenlandske more 1905 Karske more 1907 i na Shpicbergen i Zemlyu Franca Josifa 1909 1913 roku Zherlash rozluchivsya z druzhinoyu Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Zherlash aktivno brav uchast v oboroni Ostende i borotbi z pidvodnimi chovnami U 1915 1916 rokah zhiv u Norvegiyi i Shveciyi verbuyuchi prihilnikiv ruhu za nezalezhnist Belgiyi dzherelo 28 grudnya 1916 roku Zherlash vdruge odruzhivsya zi shvedkoyu Elizabet Hoyer vid yakoyi 1919 roku narodivsya sin Gaston de Zherlash nazvanij na chest brata Zherlasha yakij zaginuv na fronti 1915 roku sho stav vidomim polyarnim doslidnikom 1957 roku vin zasnuvav pershu belgijsku doslidnu stanciyu v Antarktidi Pislya zakinchennya vijni Zherlash sluzhiv u Generalnomu shtabi 1926 roku priznachenij general direktorom Belgijskogo VMF a z 1928 roku stav komanduvachem VMF Pomer vid salmonelozu Pam yat2000 roku Mizhnarodnij astronomichnij soyuz prisvoyiv im ya Adriyena de Zherlasha krateru na vidimomu boci Misyacya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 CONOR Sl d Track Q16744133Dzherela ta literaturaAdrien de Gerlache de Gomery Le Voyage de la Belgica Brussel 1902 Frederick A Cook Die erste Sudpolarnacht 1898 1899 Kempten Verlag d Jos Kosel schen Buchhandlung 1903 Georges Lecointe In Penguin Country Societe Belges de Librarie Oscar Schepens amp Cie Editeurs Brussel 1904 Hugo Decleir red Roald Amundsens Belgica dagboek De eerste Belgische zuidpoolexpeditie Hadewijch Antwerpen Baarn 1998 Povnij tekst knigi de Zherlasha Belgiya u vijni