Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю сторінку запропоновано перейменувати на Адиги Можливо її поточна назва не відповідає нормам української мови або прав

Адиги

Адиги
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Адиги. Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або .
Пояснення причин і обговорення — на сторінці .

Адигиабо черкеси (самоназва адиге, адиг. адыгэ, кӏахэ,) — народ, що складається з групи народностей: адигейців (мешканців Адигеї), кабардинців (мешканців Кабардино-Балкарії), черкесів (мешканців Карачаєво-Черкесії) та шапсугів) у Росії, а також у країнах Близького Сходу, Балкан та Німеччини, де їх зазвичай називають як Circassians (тобто черкесами), так і Adyghe (тобто адигами). Розмовляють єдиною адизькою мовою (див. адигейська мова та кабардинська мова), що входить до абхазо-адизької групи кавказьких мов.

Адиги
image
Самоназва Адыгэ
Кількість до 5.3 млн (разом з діаспорою)
Ареал
Близькі до: абхази, абазини
Мова адигейська, кабардинська, абазинська, російська, турецька, арабська
Релігія Іслам (сунітського толку)

Назва

Самоназва адиге є спільною для всіх адизьких народів, тобто черкесів, кабардинців та адигейців (адигейських народностей).

Етнонім черкеси, за яким народ відомий у світі, також нерідко виступає метаетнонімом для адизьких народів, особливо поза межами Росії. Зокрема, під «черкесами» традиційно у Туреччині й країнах Близького Сходу розуміють, крім власне черкесів, також інших адигів, а нерідко й представників неадизьких народів Північного Кавказу, предки яких у 2-й половині XIX століття масово емігрували туди від геноциду та утисків з боку Російської імперії після включення кавказьких земель до складу імперії.

Територія розселення та чисельність

Докладніше: Адизька діаспора
image
Розселення адигів у Росії

Загалом у світі мешкає близько 5,3 млн адигів, з яких 2 — 3 млн. у Туреччині. У Росії мешкає 751, 487 тис. адигів (станом на 2021 рік).

У Росії адиги живуть переважно на території Адигеї (адигейці), Кабардино-Балкарії (кабардинці), Карачаєво-Черкесії (черкеси), Краснодарського краю (адигейці), Північної Осетії та Ставропольського краю.

Адиги також мешкають в Йорданії, Сирії, Ізраїлі (у селах [en] та [en]), Іраці та Ірані.

Невеликі громади адигів є у Сербії, Боснії і Герцеговині та Північній Македонії, де вони асимілюються албанським мусульманським населенням.

В Україні, згідно з даними перепису населення 2001 року, мешкало 199 черкесів, 473 кабардинці та 338 адигів. Адизьку мову назвали рідною мовою 181 осіб (17,9%); 96 (9,5%) назвали рідною українську мову, а 697 (69%) вказали як рідну «иншу мову». Найбільше адигів мешкає в Одесі.

Мова

image
Нарада черкеських князів 1839—1840 р. Опубліковано 1847 р. Автор: Г. Гагарін.

Черкеси розмовляють адигськими мовами абхазо-адизької гілки північнокавказької сім'ї. Існують дві літературні мови адигів: адигейська та кабардинська.

У 1920—1925 рр. північнокавказька інтелігенція, користуючись наявною в ці роки більшою свободою, намагалася надолужити згаяне в попередні роки, проте ця можливість тривала недовго. У 1922 р., у зазначений період відносної свободи, у Кисловодську була скликана «Конференція з освіти горців». У результаті цієї Конференції на Північному Кавказі були відкриті школи з рідними мовами навчання, а до 1925 р. створена писемність на латинській графічній основі.

Проте, навіть тоді більшовики постаралися розділити не тільки народи Північного Кавказу, але також і єдинокровні субетноси, створивши, наприклад, окремі алфавіти для кяхського та кабардинського діалектів, окремі граматики для говірок однієї й тієї ж кабардино-черкеської мови, хоча поряд з латинізацією, неодноразово порушувалося питання і про уніфікацію всіх північнокавказьких алфавітів, а також про створення єдиної літературної мови для споріднених адизьких діалектів. З цього питання було проведено ряд конференцій: у Адигеї та Кабардино-Черкесії, у Чечено-Інгушетії, у Карачай-Балкарії і в Дагестанській АРСР, але ці конференції не досягли практичних результатів, оскільки їхні ініціатори були засуджені як буржуазні націоналісти та в більшості ліквідовані.

Історія

image
Карта Кавказького перешийку. Розроблено Дж. Грасслі, 1856. (Тбілісі, Анапа, Батум, і навколишні райони). Гравюра на сталі, друкування та видання бібліографічного інституту Hildburghausen, (1860)
image
Мапа Черкесії. 1750 рік

Предками адигів є зиги, , меоти, та інші які відомі у північному Причорномор'ї з 1 тис. до н. е.. У античних та візантійських джерелах адиги згадані як зіхи, а в давньоруських джерелах під назвою касоги. Наприківнці 1 тис. до н. е. — середині 1 тис. н. е. починає формуватися давньоадизький етнос.

У XIII ст. почала поширюватися тюркська назва адигів — черкеси.

Єгипет, Персія, Близький Схід

У 14 століття черкеси-мамлюки захопили владу у Єгипті і правили там з 1382 до 1517 рр. та пізніше. Загони адигейців-черкесів служили також в Османській імперії, Персії.

Черкеси були знані, як войовничий народ. З раннього дитинства вони займалися професійним військовим вишколом, добре володіли зброєю, гарно трималися в сідлі. Один такий воїн міг здолати кількох ворогів. Не випадково навіть кримські хани віддавали їм своїх дітей на виховання.

Через князівські чвари, війни з кримчаками, татарами, багато черкесів полишало власні домівки та емігрувало у найближчі країни. Ще у 1502 р. вони, за деякими джерелами, займали узбережжя Азовського моря від Дону до Керченської протоки, але згодом їх почали звідтіля відтісняти.

Важливу роль у долі черкесів відігравав релігійний фактор. Після падіння Константинополя у 1453 р. та посилення впливу кримських ханів у регіоні проживання християн-адигів набуває поширення практика агресивного насадження ісламу сунітського напрямку.

Російська агресія, етнічні «чистки» та геноцид

Докладніше: Геноцид черкеського народу

Кавказька війна 1763-1864 була найдовшою, яку будь-коли вела Росія.

Прикладом тактики ведення війни проти черкесів може служити стратегія генерала , який підкорив Східне Закубання, райони, де проживали адиги (шапсуги, теміргоеці, абдзахи (абадзехи), натухаї, бжедуги, кабардинці та інші) і абазини-ашхарці (баракаєвці, башілбаєвці, кизилбековці, тамовці, шахгіреєвці). При будь-якій можливості знищувалися посіви та запаси зерна, при нападі на села царські війська відкривали вогонь з артилерії по хижинам. Для захоплення й увезення гірської худоби знищувалися запаси сіна, через що адигам доводилося виганяти худобу на рівнинні пасовища, де вона захоплювалася і вивозилася в найближчі станиці. Вирубувались сади та виноградники, щоб змусити черкесів покинути гірську частину країни й таким чином ослабити їх опір.

У 1857 році тодішнім начальником Головного штабу Кавказької армії, генерал-ад'ютантом Д. А. Мілютіним, була висунута ідея виселення горців Північно-Західного Кавказу і заселення звільнених земель казаками і мешканцями внутрішніх районів Росії.

Горців-переселенців 1860-х років (черкесів, убихів та інших, які не підкорилися царській владі до 1861 року) після припинення опору, але відмови переселятися в болотисті низини Кубані, примусово зганяли під конвоєм до берега Чорного моря. Там, далеко від населених пунктів, вони збиралися великими масами і місяцями страждали та помирали від голоду, холоду та інфекційних хвороб. Через це російські судновласники уникали перевезення горців, а серед турецьких цим займалися лише безпринципні комівояжери, які переповнювали кораблі переселенцями, що призводило до високої смертності під час шляху. На малоазійському узбережжі Туреччини переселенців зустрічали карантинні табори, часто без належних умов для життя та харчування. Султан був змушений видати особливий фірман, що забороняв горцям продавати своїх дітей і дружин, хоча таким чином вони намагалися врятувати близьких від смерті в таборах.


На чорноморському узбережжі від Керченської протоки до Сухумі практично було знищено все населення. Убихи були знищені на Красній поляні, від пролитої їхньої крові, на думку черкесів, походить сьогоднішня назва місцевості. У час проведення Зимових Олімпійських ігор 2014 в Сочі діаспора черкесів світу підіймала питання неможливості проведення змагань у місці геноциду їхнього народу.

Див. також

Примітки

  1. Walter Richmond. The Circassian Genocide
  2. Steven L. Danver. Native Peoples of the World: An Encyclopedia of Groups, Cultures and Contemporary Issues
  3. Turkey - People Groups. Adyghe and Kabardian // Joshua Project. A ministry of the U.S. Center for World Mission oshuaproject.net
  4. Jordan - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  5. Syria - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  7. Iraq - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  8. USA - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  9. Saudi Arabia - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  10. (англ.)
  11. Germany - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  12. Ukrain - People Groups. Adyghe and Kabardian.(англ.)
  13. - Cherkasy Museum in Kfar Kama - Circassians in Israel
  14. Polonya'daki Çerkes Prensler: Beş Prens
  15. Адиги. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. – VIII, 1728 с.
  16. Адиги Велика українська енциклопедія
  17. Етнонім черекес (до семантичної типології етнонімів) / // Сходознавство. — 2007. — № 37. — С. 44-50.
  18. Всеукраїнський перепис населення 2001 року / Національний склад населення, громадянство / Розподіл населення за національністю та рідною мовою[недоступне посилання з серпня 2019]
  19. Бларамберг Й. Историческое, топографическое, статистическое и этнографическое описание Кавказа.- Нальчик: Эль-Фа, 1999. — С.114.-115
  20. . web.archive.org. 26 вересня 2011. Процитовано 25 червня 2024.

Література

  • Адыги в Северном Причерноморье / О. Б. Бубенок. – Киев : Наукова думка, 2019. – 414 с. – (Проект "Наукова Книга"). – .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu storinku zaproponovano perejmenuvati na Adigi Mozhlivo yiyi potochna nazva ne vidpovidaye normam ukrayinskoyi movi abo pravilam imenuvannya statej u Vikipediyi Poyasnennya prichin i obgovorennya na storinci Vikipediya Perejmenuvannya statej Adigiabo cherkesi samonazva adige adig adyge kӏahe narod sho skladayetsya z grupi narodnostej adigejciv meshkanciv Adigeyi kabardinciv meshkanciv Kabardino Balkariyi cherkesiv meshkanciv Karachayevo Cherkesiyi ta shapsugiv u Rosiyi a takozh u krayinah Blizkogo Shodu Balkan ta Nimechchini de yih zazvichaj nazivayut yak Circassians tobto cherkesami tak i Adyghe tobto adigami Rozmovlyayut yedinoyu adizkoyu movoyu div adigejska mova ta kabardinska mova sho vhodit do abhazo adizkoyi grupi kavkazkih mov AdigiSamonazva AdygeKilkist do 5 3 mln razom z diasporoyu Areal Turechchina 2 3 mln Rosiya 751 487 2021 Jordaniya 270 000 Siriya 75 000 120 000 Irak 44 000 SShA 13 200 Saudivska Araviya 29 000 Liviya 35 000 Nimechchina 16 000 Uzbekistan 1 900 Ukrayina 1 010 Izrayil 5 000 Polsha 1 000Blizki do abhazi abaziniMova adigejska kabardinska abazinska rosijska turecka arabskaReligiya Islam sunitskogo tolku NazvaSamonazva adige ye spilnoyu dlya vsih adizkih narodiv tobto cherkesiv kabardinciv ta adigejciv adigejskih narodnostej Etnonim cherkesi za yakim narod vidomij u sviti takozh neridko vistupaye metaetnonimom dlya adizkih narodiv osoblivo poza mezhami Rosiyi Zokrema pid cherkesami tradicijno u Turechchini j krayinah Blizkogo Shodu rozumiyut krim vlasne cherkesiv takozh inshih adigiv a neridko j predstavnikiv neadizkih narodiv Pivnichnogo Kavkazu predki yakih u 2 j polovini XIX stolittya masovo emigruvali tudi vid genocidu ta utiskiv z boku Rosijskoyi imperiyi pislya vklyuchennya kavkazkih zemel do skladu imperiyi Teritoriya rozselennya ta chiselnistDokladnishe Adizka diaspora Rozselennya adigiv u Rosiyi Zagalom u sviti meshkaye blizko 5 3 mln adigiv z yakih 2 3 mln u Turechchini U Rosiyi meshkaye 751 487 tis adigiv stanom na 2021 rik U Rosiyi adigi zhivut perevazhno na teritoriyi Adigeyi adigejci Kabardino Balkariyi kabardinci Karachayevo Cherkesiyi cherkesi Krasnodarskogo krayu adigejci Pivnichnoyi Osetiyi ta Stavropolskogo krayu Adigi takozh meshkayut v Jordaniyi Siriyi Izrayili u selah en ta en Iraci ta Irani Neveliki gromadi adigiv ye u Serbiyi Bosniyi i Gercegovini ta Pivnichnij Makedoniyi de voni asimilyuyutsya albanskim musulmanskim naselennyam V Ukrayini zgidno z danimi perepisu naselennya 2001 roku meshkalo 199 cherkesiv 473 kabardinci ta 338 adigiv Adizku movu nazvali ridnoyu movoyu 181 osib 17 9 96 9 5 nazvali ridnoyu ukrayinsku movu a 697 69 vkazali yak ridnu inshu movu Najbilshe adigiv meshkaye v Odesi MovaNarada cherkeskih knyaziv 1839 1840 r Opublikovano 1847 r Avtor G Gagarin Cherkesi rozmovlyayut adigskimi movami abhazo adizkoyi gilki pivnichnokavkazkoyi sim yi Isnuyut dvi literaturni movi adigiv adigejska ta kabardinska U 1920 1925 rr pivnichnokavkazka inteligenciya koristuyuchis nayavnoyu v ci roki bilshoyu svobodoyu namagalasya nadoluzhiti zgayane v poperedni roki prote cya mozhlivist trivala nedovgo U 1922 r u zaznachenij period vidnosnoyi svobodi u Kislovodsku bula sklikana Konferenciya z osviti gorciv U rezultati ciyeyi Konferenciyi na Pivnichnomu Kavkazi buli vidkriti shkoli z ridnimi movami navchannya a do 1925 r stvorena pisemnist na latinskij grafichnij osnovi Prote navit todi bilshoviki postaralisya rozdiliti ne tilki narodi Pivnichnogo Kavkazu ale takozh i yedinokrovni subetnosi stvorivshi napriklad okremi alfaviti dlya kyahskogo ta kabardinskogo dialektiv okremi gramatiki dlya govirok odniyeyi j tiyeyi zh kabardino cherkeskoyi movi hocha poryad z latinizaciyeyu neodnorazovo porushuvalosya pitannya i pro unifikaciyu vsih pivnichnokavkazkih alfavitiv a takozh pro stvorennya yedinoyi literaturnoyi movi dlya sporidnenih adizkih dialektiv Z cogo pitannya bulo provedeno ryad konferencij u Adigeyi ta Kabardino Cherkesiyi u Checheno Ingushetiyi uKarachaj Balkariyi i v Dagestanskij ARSR ale ci konferenciyi ne dosyagli praktichnih rezultativ oskilki yihni iniciatori buli zasudzheni yak burzhuazni nacionalisti ta v bilshosti likvidovani IstoriyaKarta Kavkazkogo pereshijku Rozrobleno Dzh Grassli 1856 Tbilisi Anapa Batum i navkolishni rajoni Gravyura na stali drukuvannya ta vidannya bibliografichnogo institutu Hildburghausen 1860 Mapa Cherkesiyi 1750 rik Predkami adigiv ye zigi meoti ta inshi yaki vidomi u pivnichnomu Prichornomor yi z 1 tis do n e U antichnih ta vizantijskih dzherelah adigi zgadani yak zihi a v davnoruskih dzherelah pid nazvoyu kasogi Naprikivnci 1 tis do n e seredini 1 tis n e pochinaye formuvatisya davnoadizkij etnos U XIII st pochala poshiryuvatisya tyurkska nazva adigiv cherkesi Yegipet Persiya Blizkij Shid U 14 stolittya cherkesi mamlyuki zahopili vladu u Yegipti i pravili tam z 1382 do 1517 rr ta piznishe Zagoni adigejciv cherkesiv sluzhili takozh v Osmanskij imperiyi Persiyi Cherkesi buli znani yak vojovnichij narod Z rannogo ditinstva voni zajmalisya profesijnim vijskovim vishkolom dobre volodili zbroyeyu garno trimalisya v sidli Odin takij voyin mig zdolati kilkoh vorogiv Ne vipadkovo navit krimski hani viddavali yim svoyih ditej na vihovannya Cherez knyazivski chvari vijni z krimchakami tatarami bagato cherkesiv polishalo vlasni domivki ta emigruvalo u najblizhchi krayini She u 1502 r voni za deyakimi dzherelami zajmali uzberezhzhya Azovskogo morya vid Donu do Kerchenskoyi protoki ale zgodom yih pochali zvidtilya vidtisnyati Vazhlivu rol u doli cherkesiv vidigravav religijnij faktor Pislya padinnya Konstantinopolya u 1453 r ta posilennya vplivu krimskih haniv u regioni prozhivannya hristiyan adigiv nabuvaye poshirennya praktika agresivnogo nasadzhennya islamu sunitskogo napryamku Rosijska agresiya etnichni chistki ta genocidDokladnishe Genocid cherkeskogo narodu Kavkazka vijna 1763 1864 bula najdovshoyu yaku bud koli vela Rosiya Prikladom taktiki vedennya vijni proti cherkesiv mozhe sluzhiti strategiya generala yakij pidkoriv Shidne Zakubannya rajoni de prozhivali adigi shapsugi temirgoeci abdzahi abadzehi natuhayi bzhedugi kabardinci ta inshi i abazini ashharci barakayevci bashilbayevci kizilbekovci tamovci shahgireyevci Pri bud yakij mozhlivosti znishuvalisya posivi ta zapasi zerna pri napadi na sela carski vijska vidkrivali vogon z artileriyi po hizhinam Dlya zahoplennya j uvezennya girskoyi hudobi znishuvalisya zapasi sina cherez sho adigam dovodilosya viganyati hudobu na rivninni pasovisha de vona zahoplyuvalasya i vivozilasya v najblizhchi stanici Virubuvalis sadi ta vinogradniki shob zmusiti cherkesiv pokinuti girsku chastinu krayini j takim chinom oslabiti yih opir U 1857 roci todishnim nachalnikom Golovnogo shtabu Kavkazkoyi armiyi general ad yutantom D A Milyutinim bula visunuta ideya viselennya gorciv Pivnichno Zahidnogo Kavkazu i zaselennya zvilnenih zemel kazakami i meshkancyami vnutrishnih rajoniv Rosiyi Gorciv pereselenciv 1860 h rokiv cherkesiv ubihiv ta inshih yaki ne pidkorilisya carskij vladi do 1861 roku pislya pripinennya oporu ale vidmovi pereselyatisya v bolotisti nizini Kubani primusovo zganyali pid konvoyem do berega Chornogo morya Tam daleko vid naselenih punktiv voni zbiralisya velikimi masami i misyacyami strazhdali ta pomirali vid golodu holodu ta infekcijnih hvorob Cherez ce rosijski sudnovlasniki unikali perevezennya gorciv a sered tureckih cim zajmalisya lishe bezprincipni komivoyazheri yaki perepovnyuvali korabli pereselencyami sho prizvodilo do visokoyi smertnosti pid chas shlyahu Na maloazijskomu uzberezhzhi Turechchini pereselenciv zustrichali karantinni tabori chasto bez nalezhnih umov dlya zhittya ta harchuvannya Sultan buv zmushenij vidati osoblivij firman sho zaboronyav gorcyam prodavati svoyih ditej i druzhin hocha takim chinom voni namagalisya vryatuvati blizkih vid smerti v taborah Na chornomorskomu uzberezhzhi vid Kerchenskoyi protoki do Suhumi praktichno bulo znisheno vse naselennya Ubihi buli znisheni na Krasnij polyani vid prolitoyi yihnoyi krovi na dumku cherkesiv pohodit sogodnishnya nazva miscevosti U chas provedennya Zimovih Olimpijskih igor 2014 v Sochi diaspora cherkesiv svitu pidijmala pitannya nemozhlivosti provedennya zmagan u misci genocidu yihnogo narodu Div takozhAdigeya Kabardinci Kasogi Rededya Muhadzhirskij ruh Abhazo adizki movi Zigiya ZrosijshennyaPrimitkiWalter Richmond The Circassian Genocide Steven L Danver Native Peoples of the World An Encyclopedia of Groups Cultures and Contemporary Issues Turkey People Groups Adyghe and Kabardian Joshua Project A ministry of the U S Center for World Mission oshuaproject net Jordan People Groups Adyghe and Kabardian angl Syria People Groups Adyghe and Kabardian angl Iraq People Groups Adyghe and Kabardian angl USA People Groups Adyghe and Kabardian angl Saudi Arabia People Groups Adyghe and Kabardian angl angl Germany People Groups Adyghe and Kabardian angl Ukrain People Groups Adyghe and Kabardian angl Cherkasy Museum in Kfar Kama Circassians in Israel Polonya daki Cerkes Prensler Bes Prens Adigi Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi 250000 uklad ta golov red V T Busel Kiyiv Irpin Perun 2005 VIII 1728 s Adigi Velika ukrayinska enciklopediya Etnonim cherekes do semantichnoyi tipologiyi etnonimiv Shodoznavstvo 2007 37 S 44 50 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Nacionalnij sklad naselennya gromadyanstvo Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu nedostupne posilannya z serpnya 2019 Blaramberg J Istoricheskoe topograficheskoe statisticheskoe i etnograficheskoe opisanie Kavkaza Nalchik El Fa 1999 S 114 115 web archive org 26 veresnya 2011 Procitovano 25 chervnya 2024 LiteraturaAdygi v Severnom Prichernomore O B Bubenok Kiev Naukova dumka 2019 414 s Proekt Naukova Kniga ISBN 966 00 1702 3 PosilannyaCherkesi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ