Ежені Аделаїда Луїза Орлеанська (фр. Eugène (ou Eugénie) Adélaïde Louise d’Orléans), відома як мадам Аделаїда (фр. madame Adélaïde), (нар. 23 серпня 1777 — пом. 31 грудня 1847) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька герцога Орлеанського Луї Філіпа Жозефа, відомого як Філіп Егаліте, та Луїзи Марії Аделаїди де Бурбон, відомої як мадмуазель де Пентьєвр. У 1791—1814 роках мешкала в еміграції. Радниця короля Луї-Філіппа I. Господиня салону. Ботанічна ілюстраторка.
Аделаїда Орлеанська | |
---|---|
фр. Adélaïde d'Orléans | |
Портрет принцеси Аделаїди пензля невідомого майстра французької школи за оригіналом Леона Коньє, близько 1840 року | |
Ім'я при народженні | Ежені Аделаїда Луїза |
Псевдо | мадам Аделаїда |
Народилася | 23 серпня 1777 Пале-Рояль, Париж, Франція |
Померла | 31 грудня 1847 (70 років) Тюїльрі, Париж, Франція |
Поховання | королівська каплиця в Дре |
Підданство | Франція |
Діяльність | господиня літературного салону, ботанічна ілюстраторка |
Знання мов | французька[1] |
Роки активності | 1792[2] — 1847[2] |
Титул | принцеса |
Конфесія | католицтво |
Рід | Бурбони |
Батько | Філіп Егаліте |
Мати | Марія Аделаїда де Бурбон |
Брати, сестри | d, Луї-Філіпп I[3], d, d і d |
Нагороди | Орден королеви Марії Луїзи |
Монограма Аделаїди Орлеанської | |
|
Біографія
Молоді роки
Народилась разом із сестрою-близнючкою Франсуазою 23 серпня 1777 року в Пале-Рояль у Парижі. Дівчатка стали третьою та четвертою дитиною в сім'ї герцога Шартрського та його дружини Луїзи Марії Аделаїди де Бурбон, однієї з найбагатших пар Франції. Новонароджені мали двох старших братів: Луї-Філіпа та Антуана Філіпа. За два роки з'явився молодший брат — Луї Шарль. У 1782 році Франсуаза померла в ранньому віці, й Аделаїда залишилася єдиною донькою в родині.
Вихователькою дітей була графиня де Жанліс. Окрім іншого, вона вчила принцесу грі на арфі. Аделаїда була дуже прив'язана до вчительки, і бажання матері замінити де Жанліс неодмінно викликало у неї неспокій. Втім, воно залишилося нереалізованим.
У листопаді 1785 року батько успадкував титул герцога Орлеанського.
Дівчиною вважалася потенційною нареченою для герцога Ангулемського, однак цим планам завадила королева Марія-Антуанетта. Згодом розглядалася як шлюбна партія для молодшого брата герцога Ангулемського — герцога Беррійського. Цей союз також залишився не здійсненим.
Під час Великої французької революції батько Аделаїди примкнув до революціонерів, відмовився від титулу та взяв прізвище Егаліте, що означає «рівність». Із гувернанткою , відомою своїми ліберальними поглядами, принцеса принаймні один раз відвідала Клуб кордельєрів. Матір не підтримала поглядів чоловіка і навесні 1791 року від'їхала до батьківського дому.
Еміграція
У тому ж 1791-му Філіп Егаліте попросив мадам де Жанліс супроводжувати Аделаїду до Англії, проте згодом викликав їх назад, аби запобігти включенню імені принцеси до списку емігрантів. Однак, коли вони прибули, графиня виявила, що Аделаїда вже була в списку і батько попросив знову вивезти доньку з країни. У листопаді 1792 року вони залишили Францію остаточно й оселилися в Турне, неподалік кордну. У квітні 1793 року до них приєднався старший брат принцеси, Луї-Філіп, який попросив політичного притулку у австрійців. Згодом він супроводив сестру на проживання до Швейцарії, де у Фрібурі мешкала їхня двоюрідна бабуся, принцеса де Конті. Інших членів родини, що залишилися у Франції, заарештували. Батька Аделаїди 2 листопада 1793 року було гільйотиновано.
У 1797 році швейцарський уряд заборонив принцесам надалі залишатися в країні, і дами з невеликою свитою знайшли притулок в баварському Ландсгуті. Навесні 1800 року їм довелося тікати й звідти від наполеонівських військ. Зрештою, жінки оселилися у Прессбурзі, де їх навідала родичка Марія Беатріче д'Есте, яка вже кілька років також проживала в еміграції. У 1801 році Аделаїда від'їхала до матері, яка мешкала у Барселоні. Втім, відносини між ними були дуже поганими.
25 листопада 1809 року разом із матір'ю була присутня в Палермо на вінчанні Луї-Філіпа з Марією Амалією Неаполітанською. Після весілля до Іспанії не повернулася, віддавши перевагу життю з братом та невісткою в місцевому палаццо Орлеанів. Її описували як повністю віддану своєму братові та його сім'ї.
Повернення до Франції
Після падіння Наполеона у 1814 році повернулася з родиною Луї-Філіпа до Парижу і разом з ними оселилася в Пале-Рояль, який став центром світського суспільного життя столиці. Справжньою господинею в ньому була саме Аделаїда, а не її невістка, яка вирізнялася стриманістю характеру. Луї-Філіп зробив сестру довіреною особою і уважно дослухався її порад, тож принцеса мала на нього великий політичний вплив. Вихована в ліберальному дусі, вона підтримувала ідею конституційної монархії та представницького уряду.
Не була в добрих стосунках з правлячою родиною Бурбонів через їхні реакційні ідеї та вороже ставлення до Орлеанського дому. Особливу неприязнь мала до Марії Терези Французької, яка стала дружиною її потенційного нареченого — герцога Ангулемського.
Саме Аделаїда, а не Луї-Філіп описувалась як активний глава Орлеанської фракції. Дуже прагнула зробити брата монархом. У своїх апартаментах у Пале-Рояль мала салон, що став центром ліберальної опозиції режиму, і, використовуючи великі особисті статки, Аделаїда підтримувала ліберальну пресу та різних політичних діячів, художників, інтелектуалів і впливових осіб, аби зібрати підтримку для Луї-Філіпа.
Під час Липневої революції заохочувала брата прийняти корону. 6 серпня 1830 року була присутня на трибуні на церемонії оголошення Луї Філіпа королем Франції. Разом із невісткою відвідувала тих, хто був поранений під час революції, і надавала їм фінансової підтримки. Протягом свого правління Луї-Філіп щодня навідував сестру, обговорював із нею державні питання та наслідував її поради. Через це її смерть вважалася для королівської родини великою втратою не лише в емоційному, а й у політичному плані.
Принцеси не стало 31 грудня 1847 року в палаці Тюїльрі. Вона була похована у Королівській каплиці в Дре. По собі залишила великі статки. З них замок Рандан в Оверні заповіла племіннику Антуану Орлеанському, а замок Арк-ан-Барруа, зведений у 1845 році, — іншому племіннику, Франсуа Орлеанському. За два місяці після її смерті у Франції відбулася революція, результатом якої стало проголошення Другої республіки. Родина Луї-Філіпа втекла до Англії.
Особисте життя
Низка публікацій англійської преси 1830-х років згадувала, що Аделаїда перебувала в таємному морганатичному шлюбі з бароном Луї Марією Батистом Ателеном, генералом та ад'ютантом Луї-Філіпа.
Нагороди
- Орден Королеви Марії Луїзи № 375.
Галерея
- Картина роботи принцеси Аделаїди, 1821
- Картина пензля Аделаїди, 1820-ті
Генеалогія
Луї де Бурбон | Августа Баден-Баденська | Луї Арман II де Бурбон | Луїза Єлизавета де Бурбон | Луї Александр де Бурбон | Марія Вікторія де Ноай | Франческо III д'Есте | Шарлотта Аглая Орлеанська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Луї Філіп Орлеанський | Луїза Генрієтта де Бурбон | Луї Жан Марі де Бурбон | Марія Тереза Феліцита д'Есте | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Луї Філіп Жозеф Орлеанський | Марія Аделаїда де Бурбон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Аделаїда | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2020.
- Аделаїда Орлеанська [1] [ 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Королівська каплиця в Дре [2] [ 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Court Journal: Court Circular & Fashionable Gazette, Том 7. Alabaster, Pasemore & sons, Limited, 1835. [3] [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Quarterly Review. 1834. [4] [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Belle Assemblée: Or, Court and Fashionable Magazine; Containing Interesting and Original Literature, and Records of the Beau-monde. 1831 [5] [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Mademoiselle d'Orléans, The Edinburgh Annual Register, 1816. стор. 290–291.
- Arnaud Teyssier, Louis-Philippe : le dernier roi des Français, Paris, Perrin, 2010, 450 стор. .
- Dominique Paoli, Madame Adélaïde : sœur et égérie de Louis-Philippe, Paris, Perrin, 2016, 400 стор. .
Посилання
- Орлеанський дім [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Аделаїди Орлеанської [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ezheni Adelayida Luyiza Orleanska fr Eugene ou Eugenie Adelaide Louise d Orleans vidoma yak madam Adelayida fr madame Adelaide nar 23 serpnya 1777 pom 31 grudnya 1847 francuzka princesa z Orleanskogo domu donka gercoga Orleanskogo Luyi Filipa Zhozefa vidomogo yak Filip Egalite ta Luyizi Mariyi Adelayidi de Burbon vidomoyi yak madmuazel de Pentyevr U 1791 1814 rokah meshkala v emigraciyi Radnicya korolya Luyi Filippa I Gospodinya salonu Botanichna ilyustratorka Adelayida Orleanskafr Adelaide d OrleansPortret princesi Adelayidi penzlya nevidomogo majstra francuzkoyi shkoli za originalom Leona Konye blizko 1840 rokuIm ya pri narodzhenniEzheni Adelayida LuyizaPsevdomadam AdelayidaNarodilasya23 serpnya 1777 1777 08 23 Pale Royal Parizh FranciyaPomerla31 grudnya 1847 1847 12 31 70 rokiv Tyuyilri Parizh FranciyaPohovannyakorolivska kaplicya v DrePiddanstvoFranciyaDiyalnistgospodinya literaturnogo salonu botanichna ilyustratorkaZnannya movfrancuzka 1 Roki aktivnosti1792 2 1847 2 TitulprincesaKonfesiyakatolictvoRidBurboniBatkoFilip EgaliteMatiMariya Adelayida de BurbonBrati sestrid Luyi Filipp I 3 d d i dNagorodiOrden korolevi Mariyi LuyiziGerb Monograma Adelayidi Orleanskoyi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaMolodi roki V dityachomu vici portret Zh Tassi blizko 1782 roku Narodilas razom iz sestroyu bliznyuchkoyu Fransuazoyu 23 serpnya 1777 roku v Pale Royal u Parizhi Divchatka stali tretoyu ta chetvertoyu ditinoyu v sim yi gercoga Shartrskogo ta jogo druzhini Luyizi Mariyi Adelayidi de Burbon odniyeyi z najbagatshih par Franciyi Novonarodzheni mali dvoh starshih brativ Luyi Filipa ta Antuana Filipa Za dva roki z yavivsya molodshij brat Luyi Sharl U 1782 roci Fransuaza pomerla v rannomu vici j Adelayida zalishilasya yedinoyu donkoyu v rodini Vihovatelkoyu ditej bula grafinya de Zhanlis Okrim inshogo vona vchila princesu gri na arfi Adelayida bula duzhe priv yazana do vchitelki i bazhannya materi zaminiti de Zhanlis neodminno viklikalo u neyi nespokij Vtim vono zalishilosya nerealizovanim U listopadi 1785 roku batko uspadkuvav titul gercoga Orleanskogo Divchinoyu vvazhalasya potencijnoyu narechenoyu dlya gercoga Angulemskogo odnak cim planam zavadila koroleva Mariya Antuanetta Zgodom rozglyadalasya yak shlyubna partiya dlya molodshogo brata gercoga Angulemskogo gercoga Berrijskogo Cej soyuz takozh zalishivsya ne zdijsnenim Pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi batko Adelayidi primknuv do revolyucioneriv vidmovivsya vid titulu ta vzyav prizvishe Egalite sho oznachaye rivnist Iz guvernantkoyu vidomoyu svoyimi liberalnimi poglyadami princesa prinajmni odin raz vidvidala Klub kordelyeriv Matir ne pidtrimala poglyadiv cholovika i navesni 1791 roku vid yihala do batkivskogo domu Emigraciya Portret Adelayidi Orleanskoyi U tomu zh 1791 mu Filip Egalite poprosiv madam de Zhanlis suprovodzhuvati Adelayidu do Angliyi prote zgodom viklikav yih nazad abi zapobigti vklyuchennyu imeni princesi do spisku emigrantiv Odnak koli voni pribuli grafinya viyavila sho Adelayida vzhe bula v spisku i batko poprosiv znovu vivezti donku z krayini U listopadi 1792 roku voni zalishili Franciyu ostatochno j oselilisya v Turne nepodalik kordnu U kvitni 1793 roku do nih priyednavsya starshij brat princesi Luyi Filip yakij poprosiv politichnogo pritulku u avstrijciv Zgodom vin suprovodiv sestru na prozhivannya do Shvejcariyi de u Friburi meshkala yihnya dvoyuridna babusya princesa de Konti Inshih chleniv rodini sho zalishilisya u Franciyi zaareshtuvali Batka Adelayidi 2 listopada 1793 roku bulo giljotinovano U 1797 roci shvejcarskij uryad zaboroniv princesam nadali zalishatisya v krayini i dami z nevelikoyu svitoyu znajshli pritulok v bavarskomu Landsguti Navesni 1800 roku yim dovelosya tikati j zvidti vid napoleonivskih vijsk Zreshtoyu zhinki oselilisya u Pressburzi de yih navidala rodichka Mariya Beatriche d Este yaka vzhe kilka rokiv takozh prozhivala v emigraciyi U 1801 roci Adelayida vid yihala do materi yaka meshkala u Barseloni Vtim vidnosini mizh nimi buli duzhe poganimi 25 listopada 1809 roku razom iz matir yu bula prisutnya v Palermo na vinchanni Luyi Filipa z Mariyeyu Amaliyeyu Neapolitanskoyu Pislya vesillya do Ispaniyi ne povernulasya viddavshi perevagu zhittyu z bratom ta nevistkoyu v miscevomu palacco Orleaniv Yiyi opisuvali yak povnistyu viddanu svoyemu bratovi ta jogo sim yi Povernennya do Franciyi Adelayida sidit sprava z sim yeyu brata Pislya padinnya Napoleona u 1814 roci povernulasya z rodinoyu Luyi Filipa do Parizhu i razom z nimi oselilasya v Pale Royal yakij stav centrom svitskogo suspilnogo zhittya stolici Spravzhnoyu gospodineyu v nomu bula same Adelayida a ne yiyi nevistka yaka viriznyalasya strimanistyu harakteru Luyi Filip zrobiv sestru dovirenoyu osoboyu i uvazhno dosluhavsya yiyi porad tozh princesa mala na nogo velikij politichnij vpliv Vihovana v liberalnomu dusi vona pidtrimuvala ideyu konstitucijnoyi monarhiyi ta predstavnickogo uryadu Ne bula v dobrih stosunkah z pravlyachoyu rodinoyu Burboniv cherez yihni reakcijni ideyi ta vorozhe stavlennya do Orleanskogo domu Osoblivu nepriyazn mala do Mariyi Terezi Francuzkoyi yaka stala druzhinoyu yiyi potencijnogo narechenogo gercoga Angulemskogo Same Adelayida a ne Luyi Filip opisuvalas yak aktivnij glava Orleanskoyi frakciyi Duzhe pragnula zrobiti brata monarhom U svoyih apartamentah u Pale Royal mala salon sho stav centrom liberalnoyi opoziciyi rezhimu i vikoristovuyuchi veliki osobisti statki Adelayida pidtrimuvala liberalnu presu ta riznih politichnih diyachiv hudozhnikiv intelektualiv i vplivovih osib abi zibrati pidtrimku dlya Luyi Filipa Pid chas Lipnevoyi revolyuciyi zaohochuvala brata prijnyati koronu 6 serpnya 1830 roku bula prisutnya na tribuni na ceremoniyi ogoloshennya Luyi Filipa korolem Franciyi Razom iz nevistkoyu vidviduvala tih hto buv poranenij pid chas revolyuciyi i nadavala yim finansovoyi pidtrimki Protyagom svogo pravlinnya Luyi Filip shodnya naviduvav sestru obgovoryuvav iz neyu derzhavni pitannya ta nasliduvav yiyi poradi Cherez ce yiyi smert vvazhalasya dlya korolivskoyi rodini velikoyu vtratoyu ne lishe v emocijnomu a j u politichnomu plani Princesi ne stalo 31 grudnya 1847 roku v palaci Tyuyilri Vona bula pohovana u Korolivskij kaplici v Dre Po sobi zalishila veliki statki Z nih zamok Randan v Overni zapovila pleminniku Antuanu Orleanskomu a zamok Ark an Barrua zvedenij u 1845 roci inshomu pleminniku Fransua Orleanskomu Za dva misyaci pislya yiyi smerti u Franciyi vidbulasya revolyuciya rezultatom yakoyi stalo progoloshennya Drugoyi respubliki Rodina Luyi Filipa vtekla do Angliyi Osobiste zhittyaNizka publikacij anglijskoyi presi 1830 h rokiv zgaduvala sho Adelayida perebuvala v tayemnomu morganatichnomu shlyubi z baronom Luyi Mariyeyu Batistom Atelenom generalom ta ad yutantom Luyi Filipa NagorodiOrden Korolevi Mariyi Luyizi 375 GalereyaKartina roboti princesi Adelayidi 1821 Kartina penzlya Adelayidi 1820 tiGenealogiyaLuyi de Burbon Avgusta Baden Badenska Luyi Arman II de Burbon Luyiza Yelizaveta de Burbon Luyi Aleksandr de Burbon Mariya Viktoriya de Noaj Franchesko III d Este Sharlotta Aglaya Orleanska Luyi Filip Orleanskij Luyiza Genriyetta de Burbon Luyi Zhan Mari de Burbon Mariya Tereza Felicita d Este Luyi Filip Zhozef Orleanskij Mariya Adelayida de Burbon Adelayida PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2020 d Track Q110250907d Track Q2494649 Adelayida Orleanska 1 25 listopada 2020 u Wayback Machine angl Korolivska kaplicya v Dre 2 1 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl The Court Journal Court Circular amp Fashionable Gazette Tom 7 Alabaster Pasemore amp sons Limited 1835 3 16 lipnya 2020 u Wayback Machine angl The Quarterly Review 1834 4 16 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Belle Assemblee Or Court and Fashionable Magazine Containing Interesting and Original Literature and Records of the Beau monde 1831 5 16 lipnya 2020 u Wayback Machine angl LiteraturaMademoiselle d Orleans The Edinburgh Annual Register 1816 stor 290 291 Arnaud Teyssier Louis Philippe le dernier roi des Francais Paris Perrin 2010 450 stor ISBN 978 2 262 03271 5 Dominique Paoli Madame Adelaide sœur et egerie de Louis Philippe Paris Perrin 2016 400 stor ISBN 978 2 262 03269 2 PosilannyaOrleanskij dim 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl Profil na Geni com 16 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 27 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Adelayidi Orleanskoyi 19 veresnya 2020 u Wayback Machine angl