Зорян Доленґа-Ходаковський, або Зорян Доленга-Ходаковський (пол. Zorian Dolenga-Chodakowski), справжні ім'я та прізвище — Адам Чарноцький (пол. Adam Czarnocki; 4 квітня 1784 — 29 листопада 1825, Тверська губернія) — польський археолог, етнограф і фольклорист.
Адам Чарноцький | |
---|---|
пол. Zorian Dołęga Chodakowski | |
Ім'я при народженні | пол. Adam Czarnocki |
Псевдо | Zorian Dołęga Chodakowski[1] |
Народився | 4 квітня 1784[3] або 7 (18) квітня 1784 Гайна, Мінський повіт, Мінське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Помер | 17 (29) листопада 1825[2](41 рік) Петровське, Росія |
Країна | Велике князівство Литовське Російська імперія Річ Посполита |
Діяльність | археолог, історик |
Alma mater | Слуцька гімназія (1801) |
Знання мов | Польська |
Рід | d |
|
Життєпис
Народився у с. Підгайному Мінського воєводства, в сім'ї збіднілого шляхтича Якуба Чарноцького. У 1800 закінчив Слуцьке повітове училище.
У 1814 переїхав на Волинь і там за сприяння А. Кропинського проводив розшуки матеріалів зі слов'янської давнини. Тут він познайомився з А. Чарторийським, який також мав інтерес до слов'янської історії. У Пулавах, маєтку — А. Чарторийського — зустрівся з Немцевичем, Скимбарою, (пол. Krystyn Lach Szyrma), Сенкевичем, Князьніним, Спинкою. Багато часу працював у бібліотеці Крем'янецького ліцею та приватній бібліотеці Т. Чацького в Порицьку.
1817 відвідав Польщу, де знайшов малу кількість необхідного матеріалу. З 1818 працював у Синяві, де продовжував вивчати місцевий фольклор і діалекти. Після подорожі Західною Україною та півднем Польщі видав свою працю «Про слов'янщину перед Християнством».
Далі продовжив збирання матеріалу в Галичині. Тут він познайомився з місцевими збирачами усної народної творчості: Ф. Файгелем, І. Левицьким, І. Могильницьким. У селі Гряда під Львовом познайомився з етнографом Гнатом Любичем Червінським.
Мандрівка до Білорусі не принесла Адамові підтримки: йому відмовили в грошовій допомозі Віленський університет, а пізніше Румянцев, на якого Чарноцький покладав великі надії. Після цього прибув до Петербурга, де міністерство освіти субсидувало його подорож по північній Росії.
Працював адвокатом, багато подорожував, збираючи при цьому пам'ятки слов'янської старовини (звичаї, обряди, народні пісні), вивчав життя народу. Побував у багатьох місцевостях Польщі, Білорусі, України (Волинь, Поділля, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Галичина) та у північних районах Російської імперії. Підтримував зв'язки з культурно-освітніми осередками Варшави, Кракова, Києва, Львова, Перемишля, Петербурга, з видатними діячами слов'янських культур: польської (Й. Лелевелем, Ю. Немцевичем, Ляхом Ширмою), української (М. Гриневецьким, І. Лаврівським, І. Могильницьким, В. Кукольником, П. Лодієм, , М. Максимовичем), російської (М. Погодіним, М. Полевим, П. Кеппеном). Член-кореспондент Варшавського товариства друзів наук та Вільного товариства прихильників російської словесності — фактичного філіалу декабристського Союзу благоденства. Автор досліджень з історичної географії, топоніміки, археології, етнографії, фольклористики, історії і культури давніх слов'ян.
Творча робота
Основна праця — «Про Слов'янщину до прийняття християнства» (1813), у якій зробив першу спробу дати загальний огляд народної поетичної творчості як цінного джерела для характеристики стародавньої історії слов'янства, високо підносив моральні якості селянства як носія національної культури, кріпосницькій дійсності протиставляв відносну свободу в ранніх слов'ян, критикував норманську теорію, пропагував ідею .
Ідеї й науковий доробок Чарноцького високо цінували діячі слов'янських культур, зокрема, Йоахим Лелевель, засновники «Руської трійці». Його діяльність викликала чимало послідовників, зокрема серед членів таємних товариств «філоматів» і «філаретів» (Вільнюс), Товариства прихильників слов'янщини.
На території Правобережної України й Західної України зібрав і записав понад 2000 народних пісень — найбільше на той час зібрання в слов'янській фольклористиці. Ці пісні частково опублікували й використали Т. Шевченко, М. Максимович, П. Куліш, М. Драгоманов, В. М. Гнатюк, П. Шафарик, М. Гоголь та інші.
1974 у Києві вийшла найповніша збірка «Українські народні пісні в записах Зоряна Доленги-Ходаковського». Значну частину його записів зберігають у різних архівах України, Польщі та Росії.
Див. також
Джерела
- Дзира Я. І. Доленґа-Ходаковський Зорян [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 438. — .
- «Українські народні пісні» в записах Зоряна Доленти Ходаковського (з Галичини, Волині, Поділля, Придніпрянщини і Полісся), Київ, 1974.
- Сороміцькі пісні в записах 3. Доленги-Ходаковського / Бандурка. Українські сороміцькі пісні [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.] // Упоряд. Микола Сулима. — К.: Дніпро, 2001. — С. 5—28.
- W. Mokry, «Wkład Zoriana Dołęgi Chodakowskiego w życie naukowe i literackie Ukrainy i Rosji» w: R. Łużny (red.), Polacy w życiu kulturalnym Rosji, Prace Komisji Słowianoznawstwa, 45, Kraków 1985
- Julian Maślanka, Zorian Dołęga Chodakowski. Jego miejsce i wpływ na polskie piśmiennictwo romantyczne, Kraków 1963
- L. Małasz-Aksamitowa, «Pionier folklorystyki słowiańskiej Zorian Dołęga Chodakowski» w: Literatura Ludowa, 1967, R. II, nr 1-3
- Cz. Zgorzelski, «Z dziejów Sławy Zoriana Dołęgi Chodakowskiego» w: Od Oświecenia ku Romantyzmowi i współczesności…, Kraków 1978.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123844118 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія історії України — Київ: Наукова думка, 2003. —
- Іноді — Зоріан Доленґа-Ходаковський чи Зоріан Доленга-Ходаковський.
Посилання
- Доленґа-Ходаковський Зоріан // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 637.
- Ходаківський-Доленґа Зорян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2010. — 1000 екз.
- Доленґа-Ходаковський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Charnockij Zoryan Dolenga Hodakovskij abo Zoryan Dolenga Hodakovskij pol Zorian Dolenga Chodakowski spravzhni im ya ta prizvishe Adam Charnockij pol Adam Czarnocki 4 kvitnya 1784 29 listopada 1825 Tverska guberniya polskij arheolog etnograf i folklorist Adam Charnockijpol Zorian Dolega ChodakowskiIm ya pri narodzhennipol Adam CzarnockiPsevdoZorian Dolega Chodakowski 1 Narodivsya4 kvitnya 1784 1784 04 04 3 abo 7 18 kvitnya 1784 Gajna Minskij povit Minske voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaPomer17 29 listopada 1825 2 41 rik Petrovske RosiyaKrayina Velike knyazivstvo Litovske Rosijska imperiya Rich PospolitaDiyalnistarheolog istorikAlma materSlucka gimnaziya 1801 Znannya movPolskaRiddRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u s Pidgajnomu Minskogo voyevodstva v sim yi zbidnilogo shlyahticha Yakuba Charnockogo U 1800 zakinchiv Slucke povitove uchilishe U 1814 pereyihav na Volin i tam za spriyannya A Kropinskogo provodiv rozshuki materialiv zi slov yanskoyi davnini Tut vin poznajomivsya z A Chartorijskim yakij takozh mav interes do slov yanskoyi istoriyi U Pulavah mayetku A Chartorijskogo zustrivsya z Nemcevichem Skimbaroyu pol Krystyn Lach Szyrma Senkevichem Knyazninim Spinkoyu Bagato chasu pracyuvav u biblioteci Krem yaneckogo liceyu ta privatnij biblioteci T Chackogo v Poricku 1817 vidvidav Polshu de znajshov malu kilkist neobhidnogo materialu Z 1818 pracyuvav u Sinyavi de prodovzhuvav vivchati miscevij folklor i dialekti Pislya podorozhi Zahidnoyu Ukrayinoyu ta pivdnem Polshi vidav svoyu pracyu Pro slov yanshinu pered Hristiyanstvom Dali prodovzhiv zbirannya materialu v Galichini Tut vin poznajomivsya z miscevimi zbirachami usnoyi narodnoyi tvorchosti F Fajgelem I Levickim I Mogilnickim U seli Gryada pid Lvovom poznajomivsya z etnografom Gnatom Lyubichem Chervinskim Mandrivka do Bilorusi ne prinesla Adamovi pidtrimki jomu vidmovili v groshovij dopomozi Vilenskij universitet a piznishe Rumyancev na yakogo Charnockij pokladav veliki nadiyi Pislya cogo pribuv do Peterburga de ministerstvo osviti subsiduvalo jogo podorozh po pivnichnij Rosiyi Pracyuvav advokatom bagato podorozhuvav zbirayuchi pri comu pam yatki slov yanskoyi starovini zvichayi obryadi narodni pisni vivchav zhittya narodu Pobuvav u bagatoh miscevostyah Polshi Bilorusi Ukrayini Volin Podillya Kiyivshina Poltavshina Chernigivshina Galichina ta u pivnichnih rajonah Rosijskoyi imperiyi Pidtrimuvav zv yazki z kulturno osvitnimi oseredkami Varshavi Krakova Kiyeva Lvova Peremishlya Peterburga z vidatnimi diyachami slov yanskih kultur polskoyi J Lelevelem Yu Nemcevichem Lyahom Shirmoyu ukrayinskoyi M Grineveckim I Lavrivskim I Mogilnickim V Kukolnikom P Lodiyem M Maksimovichem rosijskoyi M Pogodinim M Polevim P Keppenom Chlen korespondent Varshavskogo tovaristva druziv nauk ta Vilnogo tovaristva prihilnikiv rosijskoyi slovesnosti faktichnogo filialu dekabristskogo Soyuzu blagodenstva Avtor doslidzhen z istorichnoyi geografiyi toponimiki arheologiyi etnografiyi folkloristiki istoriyi i kulturi davnih slov yan Tvorcha robotaOsnovna pracya Pro Slov yanshinu do prijnyattya hristiyanstva 1813 u yakij zrobiv pershu sprobu dati zagalnij oglyad narodnoyi poetichnoyi tvorchosti yak cinnogo dzherela dlya harakteristiki starodavnoyi istoriyi slov yanstva visoko pidnosiv moralni yakosti selyanstva yak nosiya nacionalnoyi kulturi kriposnickij dijsnosti protistavlyav vidnosnu svobodu v rannih slov yan kritikuvav normansku teoriyu propaguvav ideyu Ideyi j naukovij dorobok Charnockogo visoko cinuvali diyachi slov yanskih kultur zokrema Joahim Lelevel zasnovniki Ruskoyi trijci Jogo diyalnist viklikala chimalo poslidovnikiv zokrema sered chleniv tayemnih tovaristv filomativ i filaretiv Vilnyus Tovaristva prihilnikiv slov yanshini Na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini j Zahidnoyi Ukrayini zibrav i zapisav ponad 2000 narodnih pisen najbilshe na toj chas zibrannya v slov yanskij folkloristici Ci pisni chastkovo opublikuvali j vikoristali T Shevchenko M Maksimovich P Kulish M Dragomanov V M Gnatyuk P Shafarik M Gogol ta inshi 1974 u Kiyevi vijshla najpovnisha zbirka Ukrayinski narodni pisni v zapisah Zoryana Dolengi Hodakovskogo Znachnu chastinu jogo zapisiv zberigayut u riznih arhivah Ukrayini Polshi ta Rosiyi Div takozhEtnomuzikologiyaDzherelaDzira Ya I Dolenga Hodakovskij Zoryan 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 438 ISBN 966 00 0405 2 Ukrayinski narodni pisni v zapisah Zoryana Dolenti Hodakovskogo z Galichini Volini Podillya Pridnipryanshini i Polissya Kiyiv 1974 Soromicki pisni v zapisah 3 Dolengi Hodakovskogo Bandurka Ukrayinski soromicki pisni 3 chervnya 2019 u Wayback Machine Uporyad Mikola Sulima K Dnipro 2001 S 5 28 W Mokry Wklad Zoriana Dolegi Chodakowskiego w zycie naukowe i literackie Ukrainy i Rosji w R Luzny red Polacy w zyciu kulturalnym Rosji Prace Komisji Slowianoznawstwa 45 Krakow 1985 Julian Maslanka Zorian Dolega Chodakowski Jego miejsce i wplyw na polskie pismiennictwo romantyczne Krakow 1963 L Malasz Aksamitowa Pionier folklorystyki slowianskiej Zorian Dolega Chodakowski w Literatura Ludowa 1967 R II nr 1 3 Cz Zgorzelski Z dziejow Slawy Zoriana Dolegi Chodakowskiego w Od Oswiecenia ku Romantyzmowi i wspolczesnosci Krakow 1978 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Deutsche Nationalbibliothek Record 123844118 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya istoriyi Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 d Track Q1032143d Track Q1899d Track Q6981212 Inodi Zorian Dolenga Hodakovskij chi Zorian Dolenga Hodakovskij PosilannyaDolenga Hodakovskij Zorian Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 637 Hodakivskij Dolenga Zoryan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2010 1000 ekz Dolenga Hodakovskij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006