Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (січень 2023) |
Катастрофа DC-8 під Торонто — велика авіаційна катастрофа, що сталася у середу 5 липня 1970 року. Пасажирський авіалайнер Douglas DC-8-63 канадського національного авіаперевізника Air Canada виконував плановий рейс AC621 за маршрутом Монреаль — Торонто — Лос-Анджелес, але при виконанні посадки на ЗПС № 32 міжнародного аеропорту імені Лестера Пірсона в Торонто через помилки екіпажу літак вдарився правим крилом об покриття ЗПС, унаслідок чого відірвався один із двигунів і було пошкоджено площину крила. Екіпаж перервав захід на посадку і знову підняв літак у повітря, намагавшись здійснити аварійну посадку в Торонто, але потім вибухнула ушкоджена площина крила разом з другим правим двигуном і лайнер, що втратив управління, впав на землю. Загинули всі 109 осіб, що знаходилися на його борту (100 пасажирів і 9 членів екіпажу).
| Рейс 621 Air Canada | |
|---|---|
 Комп'ютерна реконструкція подій | |
| Загальні відомості | |
| Дата | 5 липня 1970 |
| Час | 08:09 EDT |
| Характер | Падіння при заході на посадку (відділення двигуна, пожежа та руйнування крила) |
| Причина | Помилки екіпажу ([en]) |
| Місце |  Біля Брамптона, в 11 км від аеропорту імені Лестера Пірсона, Торонто (Онтаріо, Канада) |
| Країна | Канада |
| Повітряне судно | |
| Авіакомпанія | Air Canada |
| Модель | Douglas DC-8-63 |
| Бортовий номер | CF-TIW |
| Серійний номер | 526 |
| Заводський номер | 46114 |
| Дата випуску | 11 березня 1970 року |
| Рейс | AC621 |
| Пункт вильоту | Міжнародний аеропорт імені П'єра Еліота Трюдо, Монреаль (Квебек, Канада) |
| Рейсова зупинка | Міжнародний аеропорт імені Лестера Пірсона, Торонто (Онтаріо, Канада) |
| Пункт призначення |  Лос-Анджелес (Каліфорнія, США) |
| Екіпаж | 9 |
| Пасажири | 100 |
| Вижило | 0 |
| Поранено | 0 |
| Загинуло | 109 (всі) |
 Уламки рейсу AC621 (2010 рік) | |
 DC-8-63 авіакомпанії Air Canada, ідентичний до того, що зазнав катастрофи. | |
 <div style="position: absolute; z-index: 2; top: Помилка виразу: неочікуваний оператор <%; left: Помилка виразу: неочікуваний оператор <%; height: 0; width: 0; margin: 0; padding: 0;">  | |
 Авіакатастрофа DC-8 під Торонто у Вікісховищі | |
На той момент катастрофа рейсу 621 за кількістю загиблих знаходилася на другому місці як в історії літака Douglas DC-8, так і в історії Канади, поступаючись за обома категоріями [en].
Літак
Douglas DC-8-63 (бортовий номер CF-TIW, заводський номер 46114, серійний 526) був випущений компанією «McDonnell Douglas Aircraft Corporation» 11 березня 1970 року (на момент катастрофи літака було всього 5 місяців). 29 квітня того ж року, після перевірочних польотів тривалістю 7 годин та отримання льотного сертифіката Федерального авіаційного управління США форми 8130-4, надійшов до канадської авіакомпанії Air Canada, у якій 30 квітня отримав реєстраційний номер CF-TIW та льотний номер 878 та з 19 травня почав експлуатуватися. Усі виявлені невеликі відхилення у роботі обладнання усувалися самої авіакомпанією. Перевірка технічних журналів показала, що лайнер експлуатувався відповідно до встановлених в Air Canada посібників з технічного обслуговування. Максимальна злітна маса літака становила 158 757 кілограмів, а максимальна посадкова вага — 111 130 кілограмів. На день катастрофи налітав 453 години, зокрема 83 години після останнього (4-го) планового обслуговування.
Лайнер був оснащений чотирма турбовентиляторними двигунами [en], загальне напрацювання кожного з них на день катастрофи також складало 453 години.
Екіпаж
Склад екіпажу рейсу AC621 був таким:
- Командир повітряного судна (КПС) — 50-річний Пітер К. Гамільтон (англ. Peter C. Hamilton). Дуже досвідчений пілот, пропрацював в авіакомпанії Air Canada 24 роки та 7 місяців (з 4 січня 1946 року). Керував літаками [en], [en], [en] та [en]. Налітав 18 990 годин, 2899 з них на Douglas DC-8.
- Другий пілот — 40-річний Дональд Роуленд (англ. Donald Rowland). Досвідчений пілот, пропрацював в авіакомпанії Air Canada 12 років та 8 місяців (з 15 жовтня 1957 року). Керував літаком Douglas DC-3. Налітав 7103 годин, 5626 з них на Douglas DC-8.
- Бортінженер — 28-річний Гаррі Г. Хілл (англ. Harry G. Hill). Пропрацював в авіакомпанії Air Canada 2 роки та 9 місяців (з 18 вересня 1967 року). Налітав 1045 годин, всі на Douglas DC-8.
У салоні літака працювали 6 бортпровідників:
- Роберт Дж. Седіло (англ. Robert J. Cédilot), 29 років — старший бортпровідник.
- Жинетт М. Бертран (англ. Ginette М. Bertrand), 23 роки.
- Іоланда Дауст (англ. Yolande Daoust), 25 років.
- Сюзанна Діон (англ. Suzanne Dion), 23 роки.
- Деніз М. Гуле (англ. Denise M. Goulet), 22 роки.
- Хільдегунда Вечорек (англ. Hildegund Wieczorek), 24 роки.
Хронологія подій
Douglas DC-8-63 борт CF-TIW виконував пасажирський рейс AC621 з Монреаля до Лос-Анджелеса з проміжною посадкою в Торонто. Рейс 621 вилетів з аеропорту Монреаля о 07:17 EDT, на його борту знаходилися 9 членів екіпажу та 100 пасажирів. Політ до Торонто пройшов у нормальному режимі та о 08:02 екіпаж почав виконувати захід на ЗПС № 32 аеропорту імені Лестера Пірсона в Торонто. Перед посадкою КПС та другий пілот обговорили, коли слід задіяти інтерцептори; командир вважав, що їх слід випускати відразу після доторку шасі до ЗПС, а другий пілот вважав, що їх треба випускати безпосередньо перед доторком до ЗПС.
Потужність двигунів була знижена за для підйому носової частини (щоб першими ЗПС торкнулися основні стійки шасі під крилами), після чого командир сказав: Окей та інтерцептори були повністю випущені. Висота над землею в цей момент становила 18 метрів, а випуск інтерцепторів призвів до того, що лайнер швидко втратив поступальну швидкість і зі зростаючою вертикальною швидкістю почав швидке зниження. Командир здивовано вигукнув, після чого збільшив потужність всіх двигунів до злітної та потягнув штурвал на себе, намагаючись уповільнити падіння. Другий пілот відразу вибачився за те, що трапилося, і прибрав інтерцептори, але через секунду (о 08:06:36) рейс AC621 з силою вдарився об злітну смугу, після чого через 1,5 секунди підскочив і знову піднявся у в повітря. При цьому від удару по ЗПС двигун № 4 (правий зовнішній) відірвався разом з пілоном, пошкодивши обшивку правої площини крила; також були пошкоджені паливні баки, в результаті авіапальне почало витікати, а потім спалахнуло. Незважаючи на відрив двигуна № 4, двигун № 3 (правий внутрішній) при цьому продовжував працювати нормально.
Лайнер піднявся до висоти 945 метрів, причому свідки на землі періодично спостерігали вогонь, що з'являвся у хвості літака. Другий пілот зв'язався з авіадиспетчером і доповів, що вони йдуть на друге коло, виконають політ по колу і хочуть здійснити аварійну посадку на ЗПС № 32. Однак злітна смуга була непридатна для посадки через уламки крила і двигуна № 4, що знаходилися на ній, тому екіпажу було дано вказівку виконувати посадку на сусідню ЗПС № 23. Екіпаж бачив за показаннями приладів, що зникла тяга двигуна № 4, але не знав, що той відірвався і сильно пошкодив крило. Літак почав виконувати розворот, коли о 08:09:15 (через 2 хвилини та 39 секунд після удару об ЗПС) у районі двигуна № 3 пролунав вибух. Потім через 5 секунд пролунав другий вибух у тому ж районі двигуна № 3, а ще через 3 секунди (о 08:09:23) пролунав звук металу, що рветься — відірвалася значна частина правої площини крила. Рейс AC621 увійшов у правий крен, опустив ніс і понісся вниз, і о 08:09:34 EDT на швидкості близько 407 км/год під крутим кутом і в глибокому правому крені врізався в землю за 11 кілометрів від аеропорту Торонто-Пірсон і при цьому повністю зруйнувався. Усі 109 осіб на його борту загинули.
На місці катастрофи були повсюди розкидані уламки літака, речі та тіла жертв. Також від удару ґрунт на місці падіння став дуже нерівним.
Розслідування
Для розслідування катастрофи була створена слідча комісія. Рада опублікувала свій офіційний звіт 29 січня 1971 року, у якому писалось, що причина катастрофи є помилка пілота. Було надано вісім рекомендацій, у тому числі те, що важіль активації спойлерів має бути розроблений таким чином, щоб його не можна було активувати під час польоту DC-8, що виробник повинен посилити структурну цілісність крил DC-8 та паливний бак і що посібники з навчання та експлуатації Air Canada повинні роз'яснювати робочі процедури щодо встановлення та розгортання спойлера.
Меморіал
30 липня 1970 року 52 жертви, 49 з яких було ідентифіковано, були поховані на цвинтарі Маунт-Плезент, а в травні 1971 року на цьому місці встановлено обеліск і кам'яний пам'ятник (ділянка 24-1), на якому вписано імена всіх 109 жертв. У 1979 році Air Canada додала додатковий меморіал на кладовищі.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2023 Katastrofa DC 8 pid Toronto velika aviacijna katastrofa sho stalasya u seredu 5 lipnya 1970 roku Pasazhirskij avialajner Douglas DC 8 63 kanadskogo nacionalnogo aviapereviznika Air Canada vikonuvav planovij rejs AC621 za marshrutom Monreal Toronto Los Andzheles ale pri vikonanni posadki na ZPS 32 mizhnarodnogo aeroportu imeni Lestera Pirsona v Toronto cherez pomilki ekipazhu litak vdarivsya pravim krilom ob pokrittya ZPS unaslidok chogo vidirvavsya odin iz dviguniv i bulo poshkodzheno ploshinu krila Ekipazh perervav zahid na posadku i znovu pidnyav litak u povitrya namagavshis zdijsniti avarijnu posadku v Toronto ale potim vibuhnula ushkodzhena ploshina krila razom z drugim pravim dvigunom i lajner sho vtrativ upravlinnya vpav na zemlyu Zaginuli vsi 109 osib sho znahodilisya na jogo bortu 100 pasazhiriv i 9 chleniv ekipazhu Rejs 621 Air Canada Komp yuterna rekonstrukciya podij Zagalni vidomosti Data 5 lipnya 1970 Chas 08 09 EDT Harakter Padinnya pri zahodi na posadku viddilennya dviguna pozhezha ta rujnuvannya krila Prichina Pomilki ekipazhu en Misce Bilya Bramptona v 11 km vid aeroportu imeni Lestera Pirsona Toronto Ontario Kanada Krayina Kanada Povitryane sudno Aviakompaniya Air Canada Model Douglas DC 8 63 Bortovij nomer CF TIW Serijnij nomer 526 Zavodskij nomer 46114 Data vipusku 11 bereznya 1970 roku Rejs AC621 Punkt vilotu Mizhnarodnij aeroport imeni P yera Eliota Tryudo Monreal Kvebek Kanada Rejsova zupinka Mizhnarodnij aeroport imeni Lestera Pirsona Toronto Ontario Kanada Punkt priznachennya Los Andzheles Kaliforniya SShA Ekipazh 9 Pasazhiri 100 Vizhilo 0 Poraneno 0 Zaginulo 109 vsi Ulamki rejsu AC621 2010 rik DC 8 63 aviakompaniyi Air Canada identichnij do togo sho zaznav katastrofi lt div style position absolute z index 2 top Pomilka virazu neochikuvanij operator lt left Pomilka virazu neochikuvanij operator lt height 0 width 0 margin 0 padding 0 gt lt div style font size 90 line height 100 position relative top 0 45em width 150px Pomilka virazu neochikuvanij operator lt gt Aviakatastrofa DC 8 pid Toronto u Vikishovishi Na toj moment katastrofa rejsu 621 za kilkistyu zagiblih znahodilasya na drugomu misci yak v istoriyi litaka Douglas DC 8 tak i v istoriyi Kanadi postupayuchis za oboma kategoriyami en LitakDC 8 63 aviakompaniyi Air Canada identichnij do togo sho zaznav katastrofi Douglas DC 8 63 bortovij nomer CF TIW zavodskij nomer 46114 serijnij 526 buv vipushenij kompaniyeyu McDonnell Douglas Aircraft Corporation 11 bereznya 1970 roku na moment katastrofi litaka bulo vsogo 5 misyaciv 29 kvitnya togo zh roku pislya perevirochnih polotiv trivalistyu 7 godin ta otrimannya lotnogo sertifikata Federalnogo aviacijnogo upravlinnya SShA formi 8130 4 nadijshov do kanadskoyi aviakompaniyi Air Canada u yakij 30 kvitnya otrimav reyestracijnij nomer CF TIW ta lotnij nomer 878 ta z 19 travnya pochav ekspluatuvatisya Usi viyavleni neveliki vidhilennya u roboti obladnannya usuvalisya samoyi aviakompaniyeyu Perevirka tehnichnih zhurnaliv pokazala sho lajner ekspluatuvavsya vidpovidno do vstanovlenih v Air Canada posibnikiv z tehnichnogo obslugovuvannya Maksimalna zlitna masa litaka stanovila 158 757 kilogramiv a maksimalna posadkova vaga 111 130 kilogramiv Na den katastrofi nalitav 453 godini zokrema 83 godini pislya ostannogo 4 go planovogo obslugovuvannya Lajner buv osnashenij chotirma turboventilyatornimi dvigunami en zagalne napracyuvannya kozhnogo z nih na den katastrofi takozh skladalo 453 godini EkipazhSklad ekipazhu rejsu AC621 buv takim Komandir povitryanogo sudna KPS 50 richnij Piter K Gamilton angl Peter C Hamilton Duzhe dosvidchenij pilot propracyuvav v aviakompaniyi Air Canada 24 roki ta 7 misyaciv z 4 sichnya 1946 roku Keruvav litakami en en en ta en Nalitav 18 990 godin 2899 z nih na Douglas DC 8 Drugij pilot 40 richnij Donald Roulend angl Donald Rowland Dosvidchenij pilot propracyuvav v aviakompaniyi Air Canada 12 rokiv ta 8 misyaciv z 15 zhovtnya 1957 roku Keruvav litakom Douglas DC 3 Nalitav 7103 godin 5626 z nih na Douglas DC 8 Bortinzhener 28 richnij Garri G Hill angl Harry G Hill Propracyuvav v aviakompaniyi Air Canada 2 roki ta 9 misyaciv z 18 veresnya 1967 roku Nalitav 1045 godin vsi na Douglas DC 8 U saloni litaka pracyuvali 6 bortprovidnikiv Robert Dzh Sedilo angl Robert J Cedilot 29 rokiv starshij bortprovidnik Zhinett M Bertran angl Ginette M Bertrand 23 roki Iolanda Daust angl Yolande Daoust 25 rokiv Syuzanna Dion angl Suzanne Dion 23 roki Deniz M Gule angl Denise M Goulet 22 roki Hildegunda Vechorek angl Hildegund Wieczorek 24 roki Hronologiya podijDouglas DC 8 63 bort CF TIW vikonuvav pasazhirskij rejs AC621 z Monrealya do Los Andzhelesa z promizhnoyu posadkoyu v Toronto Rejs 621 viletiv z aeroportu Monrealya o 07 17 EDT na jogo bortu znahodilisya 9 chleniv ekipazhu ta 100 pasazhiriv Polit do Toronto projshov u normalnomu rezhimi ta o 08 02 ekipazh pochav vikonuvati zahid na ZPS 32 aeroportu imeni Lestera Pirsona v Toronto Pered posadkoyu KPS ta drugij pilot obgovorili koli slid zadiyati interceptori komandir vvazhav sho yih slid vipuskati vidrazu pislya dotorku shasi do ZPS a drugij pilot vvazhav sho yih treba vipuskati bezposeredno pered dotorkom do ZPS Potuzhnist dviguniv bula znizhena za dlya pidjomu nosovoyi chastini shob pershimi ZPS torknulisya osnovni stijki shasi pid krilami pislya chogo komandir skazav Okej ta interceptori buli povnistyu vipusheni Visota nad zemleyu v cej moment stanovila 18 metriv a vipusk interceptoriv prizviv do togo sho lajner shvidko vtrativ postupalnu shvidkist i zi zrostayuchoyu vertikalnoyu shvidkistyu pochav shvidke znizhennya Komandir zdivovano viguknuv pislya chogo zbilshiv potuzhnist vsih dviguniv do zlitnoyi ta potyagnuv shturval na sebe namagayuchis upovilniti padinnya Drugij pilot vidrazu vibachivsya za te sho trapilosya i pribrav interceptori ale cherez sekundu o 08 06 36 rejs AC621 z siloyu vdarivsya ob zlitnu smugu pislya chogo cherez 1 5 sekundi pidskochiv i znovu pidnyavsya u v povitrya Pri comu vid udaru po ZPS dvigun 4 pravij zovnishnij vidirvavsya razom z pilonom poshkodivshi obshivku pravoyi ploshini krila takozh buli poshkodzheni palivni baki v rezultati aviapalne pochalo vitikati a potim spalahnulo Nezvazhayuchi na vidriv dviguna 4 dvigun 3 pravij vnutrishnij pri comu prodovzhuvav pracyuvati normalno Lajner pidnyavsya do visoti 945 metriv prichomu svidki na zemli periodichno sposterigali vogon sho z yavlyavsya u hvosti litaka Drugij pilot zv yazavsya z aviadispetcherom i dopoviv sho voni jdut na druge kolo vikonayut polit po kolu i hochut zdijsniti avarijnu posadku na ZPS 32 Odnak zlitna smuga bula nepridatna dlya posadki cherez ulamki krila i dviguna 4 sho znahodilisya na nij tomu ekipazhu bulo dano vkazivku vikonuvati posadku na susidnyu ZPS 23 Ekipazh bachiv za pokazannyami priladiv sho znikla tyaga dviguna 4 ale ne znav sho toj vidirvavsya i silno poshkodiv krilo Litak pochav vikonuvati rozvorot koli o 08 09 15 cherez 2 hvilini ta 39 sekund pislya udaru ob ZPS u rajoni dviguna 3 prolunav vibuh Potim cherez 5 sekund prolunav drugij vibuh u tomu zh rajoni dviguna 3 a she cherez 3 sekundi o 08 09 23 prolunav zvuk metalu sho rvetsya vidirvalasya znachna chastina pravoyi ploshini krila Rejs AC621 uvijshov u pravij kren opustiv nis i ponissya vniz i o 08 09 34 EDT na shvidkosti blizko 407 km god pid krutim kutom i v glibokomu pravomu kreni vrizavsya v zemlyu za 11 kilometriv vid aeroportu Toronto Pirson i pri comu povnistyu zrujnuvavsya Usi 109 osib na jogo bortu zaginuli Na misci katastrofi buli povsyudi rozkidani ulamki litaka rechi ta tila zhertv Takozh vid udaru grunt na misci padinnya stav duzhe nerivnim RozsliduvannyaDlya rozsliduvannya katastrofi bula stvorena slidcha komisiya Rada opublikuvala svij oficijnij zvit 29 sichnya 1971 roku u yakomu pisalos sho prichina katastrofi ye pomilka pilota Bulo nadano visim rekomendacij u tomu chisli te sho vazhil aktivaciyi spojleriv maye buti rozroblenij takim chinom shob jogo ne mozhna bulo aktivuvati pid chas polotu DC 8 sho virobnik povinen posiliti strukturnu cilisnist kril DC 8 ta palivnij bak i sho posibniki z navchannya ta ekspluataciyi Air Canada povinni roz yasnyuvati robochi proceduri shodo vstanovlennya ta rozgortannya spojlera Memorial30 lipnya 1970 roku 52 zhertvi 49 z yakih bulo identifikovano buli pohovani na cvintari Maunt Plezent a v travni 1971 roku na comu misci vstanovleno obelisk i kam yanij pam yatnik dilyanka 24 1 na yakomu vpisano imena vsih 109 zhertv U 1979 roci Air Canada dodala dodatkovij memorial na kladovishi Div takozhKatastrofa DC 8 pid Lisabonom Katastrofa Boeing 737 pid Sharm el Shejhom Katastrofa DC 10 v Malazi Avariya Boeing 757 u San Hose