Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аварсько-Візантійські війни — низка конфліктів між Аварським каганатом та Східною Римською імперією, в які залучилась анти, склавіни та інші слов'янські племена що мешкали на території Північного Причорномор'я, Паннонії, Балкан, а також Сисадинська держава, що була союзником аварів. Війни почалися 568 році, після того як авари прибули в Паннонію, знищили Королівство Гепідів і заявили, що всі землі гепідів і лангобардів є їхньою власністю. Це призвело до облоги аварами колишньої столиці гепідів Сирмії, на допомогу яким прийшла Візантія. Більшість подальших конфліктів виникли в результаті набігів аварів або підвладних їм слов'ян, яких вони змусили воювати на своєму боці, на Балканські та Чорноморські території Східної Римської імперії.
| Аварсько-Візантійські війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Аварський каганат Сасадіни | Східна Римська імперія Анти | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Баян І Баян II Хосров II Шахрвараз Вахманзадеган | Маврикій Фока Гераклій І Пріск, Петро Коментіол, Філіппік Бонус, Теодор Ідарізій, Межемир | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| великі | |||||||||
Авари зазвичай здійснювали свої набіги, коли Східна Римська імперія була зайнята іншими конфліктами, зокрема війнами з імперією Сасанідів на сході. У результаті вони часто здійснювали набіги на території без військового опору протягом тривалого періоду часу, перш ніж візантійські війська могли перевести свої сили з інших фронтів і дати відсіч аварам. Частиною цих війн були Балканські походи Маврикія, завдяки яким візантійські війська змогли відсунути аварів з Балкан на північ до Паннонії.
Передумови
Аварська орда прийшла до Карпатського басейну та Паннонії близько 568 році, внаслідок розширення на території Північного Причорномор'я влади Першого Тюркського каганату. Вони швидко уклали союз з лангобардами, щоб спільно захопити землі Королівства Гепідів. Після цього авари оголосили всю Паннонію своєю територією, і лангобарди відступили до Італії. Частина гепідів на чолі з князем Уздибальдом були обложені аварами в місті Сирмій. Їм на допомогу прийшли візантійці.
Авари залежали від залучених ними воїнів та праці підкорених слов'янських народів як у війні, так і в логістиці. Поневолені народи, такі як гуни, болгари, утигури, кутригури, анти, склавіни, інші слов'яни активно експлуатувались у війську, ремісничій справі, будівництві човнів та мостів, тощо. У кожному задокументованому використанні облогових машин аварами, авари залежали від підлеглих народів, які знали як їх будувати та застосовувати.
Битви за Сирмій (568–582)
Після знищення аварами і лангобардами Королівства Гепідів, майже відразу розпочалась облога аварів Сирмії у 568 р., але вона була відбита. Авари відкликали свої війська, але послали 10 000 підкорених котрігурських гунів, щоб ті вторглися у візантійську провінцію Далмацію. Крім того, візантійці платили аварам 80 000 золотих солідів відкупу на рік. Також відбувся набіг на Сирмію у 574 р.
У 579 р. імператор Тиберій II відмовився платити данину аварам, і вони знову взяли в облогу Сирмій. Місто впало в бл. 581 чи 582 р. Після захоплення Сірмії авари вимагали 100 тис. солідів на рік. Отримавши відмову, вони почали періодично нападати і грабувати північні та східні Балкани. Ці грабежі припинились лише коли авари були відтіснені візантійцями у війні з 597 по 602 рік.
Аварський наступ на Балкани (582–591)
Захопивши Сирмій, авари почали активно нападати на Балкани, що тоді були під контролем Східної Римської імперії. Їх агресії сприяла тривала Візантійсько-Сасанідська війна 572–591 рр., у результаті якої візантійські гарнізони на дунайському кордоні залишилися неукомплектованими та з недоплатою. Завдяки цьому авари, що залучили підконтрольні слов’янські племена, змогли здійснювати набіги без опору, а візантійці не могли розпочати контрнаступ.
Авари захопили міста Августи, Сингідунум і Вімінаціум у 583 році, а також ще вісім міст шляхом облоги в 586 році. Багато з цих облог авари виграли тому що нападали несподівано і швидко. Ці переваги вони втрачали коли просунувшись далі вглиб країни в 587 р. Тим не менш, вони знищили багато міст в Мезії 587 р., включно з Марціанополіс і Кабіле, хоча вони зазнали невдачі в облозі Діоклетіанополя, Філіппополя та Берое.
588 року вони припинили облогу Сингідунума через сім днів в обмін на викуп. Після цього, за підтримки слов'янського флоту, вони досягли успіху в облозі Анхіала, потім здійснили облогу Дризіпери і Цуруллона. Авари, за підтримки слов’яньких військ, продовжували здійснювати набіги з незначним опором до 591 року, коли імператор Маврикій уклав з Сасанідами договір про припинення війни на досить вигідних умовах і переніс свої війська на Балкани.
Римський контрнаступ (591–596)
Після підписання мирної угоди з персами та подальшої переорієнтації військ Східної Римської імперії на Балкани, імператор Маврикій перейшов у контрнаступ. Полководцю Пріску було доручено зупинити слов'ян від переходу Дунаю навесні 593 р. Він розгромив кілька атак і до осені воював зі слов'янами на території Волощини. Маврикій наказав йому розкласти табір на північному березі Дунаю, однак Пріск замість цього відійшов до Одесосу. Відступ Пріска сприяв новому слов'янському вторгненню наприкінці 593/594 рр. у Мезію та Македонію, при цьому були зруйновані візантійські міста Аквіс, Скупі та Залдапа.
594 року Маврикій замінив Пріска своїм братом Петром. Через свою недосвідченість Петро спочатку зазнав невдач, але зрештою зумів відбити хвилю слов'янських і аварських набігів. Він створив базу в Марціанополі та патрулював Дунай між Новами та Чорним морем. Наприкінці серпня 594 року він перетнув Дунай біля Секуріски і пробився до річки Яломиця, не дозволяючи слов'янам і аварам розпочинати нові походи.
Пріск, якому було доручено командувати іншою армією, перешкодив аварам обложити Сингідунум у 595 році разом із візантійським дунайським флотом. Після цього авари перенесли свою увагу на Далмацію, де вони розграбували кілька фортець і уникали прямого зіткнення з військами Пріска. Пріск не був особливо стурбований аварським вторгненням, оскільки Далмація була віддаленою і бідною провінцією; він послав лише невеликі сили, щоб зупинити їхнє вторгнення, утримуючи основну частину своїх військ біля Дунаю. Це невелике військо змогло перешкодити просуванню аварів і навіть повернуло частину здобичі, захопленої аварами.
Після того, як їхнє вторгнення в Далмацію було заблоковано, авари почали здійснювати свої набіги на франків. Грабунок франків відволік основін сили аварів у 596 році. Через зміщення уваги аварів з Балкан у 596-597 рр. тут була невелика військова активність.
Аварська навала (597–602)
Підсилені пограбуванням франків, восени 597 р. авари відновили свої набіги через Дунай, заставши візантійців зненацька. Авари оточили військо Пріска, коли воно ще було в таборі в Томісі, і взяли його в облогу. Однак вони зняли облогу 30 березня 598 року, коли наблизилася візантійська армія на чолі з Коментіолом, яка щойно перетнула гору Гемус і йшла вздовж Дунаю до Зікідіби, лише за 30 кілометрів (19 миль) від Томіса. Пріск не приєднався до Коментіола, коли той переслідував аварів.
Коментіол розклав табір у Ятру, однак був розгромлений аварами, і його військам довелося відступати назад через Гемус. Авари скористалися цією перемогою і просунулися до Дризіпера, поблизу Константинополя. Під Дризіперою аварські війська були вражені чумою, що призвело до загибелі значної частини їхнього війська та семи синів аварського кагана Баяна.
Через загрозу, яку створювали аварські війська під Дризіперою, Коментіол був замінений Філіппіком і відкликаний до столиці. Імператор Маврикій змушений був збирати військо, що складалось зі спортсменів та його охоронців, щоб захистити стіну Анастасія на підступах до Константинополя. Імператор виплатив данину аварам за тимчасове перемир'я, витративши решту 598 року на реорганізацію своїх сил і аналіз того, як покращити військову стратегію. Того ж року Східна Римська імперія уклала мирну угоду з аварами, яка дозволила візантійцям відправляти свою експедицію до Волощини.
Не зважаючи на мирну угоду, візантійці продовжували готуватись до військових дій з аварами. Пріск розташував експедиційний табір поблизу Сингідуна і зимував там у 598/599 рр. У 599 р. Пріск і Коментіол повели свої війська вниз за течією до Вимінація і перетнули Дунай. Опинившись на північному березі, вони перемогли аварів у битвах при Вимінації. Ця битва була важливою, оскільки вперше авари зазнали великої поразки на території каганату, а також призвела до загибелі ще кількох синів хана Баяна.
Після битви Пріск повів свої війська на північ, у Паннонську рівнину, вступивши в бій і розгромивши аварів і там. Тим часом Коментіол залишився біля Дунаю, щоб охороняти шлях. Пріск спустошив землі на схід від Тиси, завдавши великих втрат аварам, та підконтрольним їм гепідам, склавенам та іншим слов'янським племенам? розгромивши їх у двох наступних битвах на берегах Тиси.
Восени 599 року Коментіол знову посів фортецю , які не використовувалися візантійцями протягом десятиліть. У 601 році Петро привів війська до берегів Тиси, щоб захистити катаракти Дунаю, які були життєво важливі для доступу візантійського дунайського флоту до міст Сірмій і Сингідунум.
602 року анти підняли повстання проти Аварського каганату, який вже був ослаблений через повстання кількох словя'нських племен проти окупантів, одне з яких навіть перейшло на бік Східної Римської імперії.
Перемир'я (602–612)
Після відбиття військ Східної Римської імперії під командуванням імператора Маврикія, авари перемістили свою увагу на лангобардів, встановивши з ними дипломатичний контакт у 603 році та спробувавши вторгнутися до Північної Італії у 610 році.
Балканський кордон був значною мірою умиротворений, вперше після правління Анастасія I (правління 491–518). Тим часом, Маврикій планував заселити спустошені землі, які візантійці хотіли відновити поселивши тут вірменських селян, батьківщиною яких була східна частина імперії, на Балканській частини. Це була свідома імперська стратегія, щоб запобігти етнічній/племінній консолідації, як незалежної сили, слов'янських племен які вже давно жили в Паннонії та Балканах. Маврикій також планував очолити подальші походи проти Аварського каганату. Однак 602 року Фока (який був уродженцем Тракії) скинув Маврикія, оскільки його армія втомилась від нескінченних балканських походів. Тож новий імператор Фока відмовився від цих планів переселень.
Фока підтримував безпеку на Балканах під час свого правління з 602 по 610 рік. Близько 605 року він вивів частину військ з Балкан, щоб використати їх у триваючій візантійсько-сасанідській війні 602–628 років. Письмових свідчень вторгнень аварів або слов'ян на Балкани у цей час немає. Хоча відсутність великих візантійських військ могла підбадьорити аварів, вони не нападали до того часу, поки новий імператор Іраклій, що скинув Фоку 610 року, відкликав майже повністю свої війська, розміщені на Балканах, щоб відбити просування персів на Сході.
Аварські напади (612–626)
Авари, після успішнох кампаніями проти лангобардів у 610 році та франків у 611 році, відновили свої вторгнення на Візантію після того як Іраклій захопив владу й вбив імператора Фоку. 614 року, коли перси захопили Єрусалим, аварам та їхні слов’янські піддані посили свої напади на Балкани. Захопили такі міста, як Юстиніана Прима та Салона. Місто Нове було взяте 613 року, а Найсус і Сердіка були захоплені 615 року.
Слов'янські племена на кораблях здійснили набіги в Егейське море аж до Криту в 623 році. Протягом цього періоду відбулося три окремі облоги Фессалонік: у 604 , 615 та 617 роках.
623 року візантійський імператор Іраклій вирушив до Тракії, намагаючись домовитися про мир з аварським каганом віч-на-віч. Натомість візантійці потрапили в засідку, при цьому Іраклій ледве врятувався, а більшість його охоронців і слуг були вбиті або взяті в полон. Аварські набіги тривали протягом всього десятиліття, кульмінацією яких стала облога Константинополя 626 році, де авари зазнали поразки.
Облога Константинополя (626)
Коли Перський шахіншах Хосров II, зазнавши невдач через походи Іраклія в тил персів, вирішив завдати рішучого удару, він послав свого генерала Шахін Вахманзадегана з 50 000 воїнами зупинити Іраклія, а генерал Шахрбараз отримав командування меншою армією та наказ пройти повз фланг Іраклія і йти до Халкедону, перської бази через Босфор з Константинополя. Хосров II також вступив у контакт з каганом аварів, щоб скоординовати напад на Константинополь: персів з азіатського боку та аварів і слов'ян з європейського боку.
Аварська і слов'янська армія підійшла до Константинополя з боку Тракії і зруйнувала акведук Валента. Через те, що візантійський флот контролював протоку Босфор, перси не могли послати війська на європейську сторону, щоб допомогти аварам, що відрізало допомогу персів аварам. Візантійська морська перевага також ускладнила зв'язок між двома силами. За відсутності імператора, захисники Константинополя були під командуванням патріарха Сергія та патриція Бона.
29 червня 626 року авари, слов'яни та перси почали скоординований штурм стін столиці. Візантійські захисники мали 12 000 добре навчених вояків, зіткнувшись із приблизно 80 000 аварів, антів і склавенів. Авари почали переміщати важку облогову техніку до мурів Феодосія. Хоча стіни безперервно бомбардували протягом місяця, у місті зберігався високий моральний дух; Патріарх Сергій проводив періодичні хресні ходи по вершинах мурів, несучи Влахернітську ікону Богоматері. Населення навколо Константинополя було згуртоване цим релігійним символом, особливо тому, що обидві сили, які атакували Константинополь, були нехристиянами.
7 серпня флот перських човнів, які переправляли війська через Босфор на європейський бік, був оточений і знищений візантійським флотом. Після цього склавени та анти своїм флотом спробували атакувати Морські стіни з-за Золотого Рогу, тоді як авари атакували сухопутні стіни. Однак склавенські човни були протаранені і знищені галерами Бонуса, а аварські сухопутні штурми 6 і 7 серпня були відбиті.
В цей час надійшла звістка про те, що брат імператора Теодор розгромив війська Шахіна, що змусило аварів та слов'ян відступити до Балканських територій протягом двох днів. Незважаючи на те, що перська армія Шахрбараза все ще залишалася в Халкідоні, загроза для Константинополя була вичерпана, оскільки перси не могли використовувати артилерію зі свого боку Босфору. На знак подяки за зняття облоги та божественний захист, наданий Богородицею, був написаний знаменитий акафіст невідомим автором, можливо, патріархом Сергієм або Георгієм Писидийським.
Аварський занепад (626–822)
Не зумівши захопити Константинополь, зазнавши великих втрат, авари почали поступово занепадати. В цей же час почався й розпад і Першого Тюркського каганату, на який спирались авари. Проте, перш ніж повністю розпатися Аварський каганат проіснував ще майже 200 років, які провів у внутрішній боротьбі за владу з булгарами, склавенами та іншими слов'янськими племенами.
Близько 680 року їхня гегемонія над різними слов'янськими племінними союзами була скорочена болгарами, що почали закріплюватись на Балканах. Хан Аспарух оселилася вздовж Дунаю (бл. 679–681), заснувавши Першу Болгарську державу, закріплену перемогою в битві при Онгалі на південь від Карпат. Болгари виступили проти Візантії, яка уклала союз із хозарами Зібеля.
Авари контролювали Паннонію та Віденський басейн, а більша частина Балкан перебувала в руках слов'янських племен, оскільки вже ні авари, ні візантійці не змогли відновити тут свій контроль. Поки остаточно не були розбиті внаслідок повстань місцевих слов'ян та після завоювання імперією Карла Великого, починаючи з 790 року і закінчуючи 803 роком.
У 804 році Болгарія звільнила південно-східні аварські землі в Трансільванії та південно-східну Паннонію до Середнього Дунаю, а місцеві мешканці стали підданими Болгарського царства. А франки створили Паннонську марку — східна половина Аварської марки — де правив слов’янський князь Прибіна. Останніми відомими каганами Аварської держави були Авраам (805–?) та Ісаак (?–835). Пізніше, після агресії угорців, землі Паннонії увішли до складу новопосталої Угорщини.
Джерела
- Chaliand, Gérard (2014). A Global History of War: From Assyria to the Twenty-First Century. University of California Press. .
- Crawford, Peter (2013). The War of the Three Gods: Romans, Persians and the Rise of Islam. Pen & Sword Military. .
- Pohl, Walter (2002). The Avars: a Steppe People in Central Europe, 567-822 AD (in German). Beck. .
- Treadgold, Warren (1997). A History of the Byzantine State and Society. Stanford University Press. .
- Whitby, Michael (1998). The Emperor Maurice and his Historian – Theophylact Simocatta on Persian and Balkan Warfare. Oxford University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Avarsko Vizantijski vijni nizka konfliktiv mizh Avarskim kaganatom ta Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu v yaki zaluchilas anti sklavini ta inshi slov yanski plemena sho meshkali na teritoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya Pannoniyi Balkan a takozh Sisadinska derzhava sho bula soyuznikom avariv Vijni pochalisya 568 roci pislya togo yak avari pribuli v Pannoniyu znishili Korolivstvo Gepidiv i zayavili sho vsi zemli gepidiv i langobardiv ye yihnoyu vlasnistyu Ce prizvelo do oblogi avarami kolishnoyi stolici gepidiv Sirmiyi na dopomogu yakim prijshla Vizantiya Bilshist podalshih konfliktiv vinikli v rezultati nabigiv avariv abo pidvladnih yim slov yan yakih voni zmusili voyuvati na svoyemu boci na Balkanski ta Chornomorski teritoriyi Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Avarsko Vizantijski vijni pohid na Balkanipohid na Balkani Data 568 626 Misce Balkani Pannoniya Vizantiya Chorne more Rezultat peremoga Shidnoyi Rimskoyi imperiyi oslablennya oboh storin Teritorialni zmini Balkani ta Pannoniya buli predmetom vijni mizh Avarskim kaganatom ta Vizantijskoyu imperiyeyu zanepad Avarskogo kaganatu padinnya Vizantijskoyi vladi v regioni zakriplennya slov yanskih plemen v regioni Storoni Avarskij kaganat Sasadini Shidna Rimska imperiya Anti Komanduvachi Bayan I Bayan II Hosrov II Shahrvaraz Vahmanzadegan Mavrikij Foka Geraklij I Prisk Petro Komentiol Filippik Bonus Teodor Idarizij Mezhemir Vtrati veliki Avari zazvichaj zdijsnyuvali svoyi nabigi koli Shidna Rimska imperiya bula zajnyata inshimi konfliktami zokrema vijnami z imperiyeyu Sasanidiv na shodi U rezultati voni chasto zdijsnyuvali nabigi na teritoriyi bez vijskovogo oporu protyagom trivalogo periodu chasu persh nizh vizantijski vijska mogli perevesti svoyi sili z inshih frontiv i dati vidsich avaram Chastinoyu cih vijn buli Balkanski pohodi Mavrikiya zavdyaki yakim vizantijski vijska zmogli vidsunuti avariv z Balkan na pivnich do Pannoniyi Zmist 1 Peredumovi 2 Bitvi za Sirmij 568 582 3 Avarskij nastup na Balkani 582 591 4 Rimskij kontrnastup 591 596 5 Avarska navala 597 602 6 Peremir ya 602 612 7 Avarski napadi 612 626 8 Obloga Konstantinopolya 626 9 Avarskij zanepad 626 822 10 DzherelaPeredumovired Avarska orda prijshla do Karpatskogo basejnu ta Pannoniyi blizko 568 roci vnaslidok rozshirennya na teritoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya vladi Pershogo Tyurkskogo kaganatu Voni shvidko uklali soyuz z langobardami shob spilno zahopiti zemli Korolivstva Gepidiv Pislya cogo avari ogolosili vsyu Pannoniyu svoyeyu teritoriyeyu i langobardi vidstupili do Italiyi Chastina gepidiv na choli z knyazem Uzdibaldom buli oblozheni avarami v misti Sirmij Yim na dopomogu prijshli vizantijci Avari zalezhali vid zaluchenih nimi voyiniv ta praci pidkorenih slov yanskih narodiv yak u vijni tak i v logistici Ponevoleni narodi taki yak guni bolgari utiguri kutriguri anti sklavini inshi slov yani aktivno ekspluatuvalis u vijsku remisnichij spravi budivnictvi chovniv ta mostiv tosho U kozhnomu zadokumentovanomu vikoristanni oblogovih mashin avarami avari zalezhali vid pidleglih narodiv yaki znali yak yih buduvati ta zastosovuvati Bitvi za Sirmij 568 582 red Pislya znishennya avarami i langobardami Korolivstva Gepidiv majzhe vidrazu rozpochalas obloga avariv Sirmiyi u 568 r ale vona bula vidbita Avari vidklikali svoyi vijska ale poslali 10 000 pidkorenih kotrigurskih guniv shob ti vtorglisya u vizantijsku provinciyu Dalmaciyu Krim togo vizantijci platili avaram 80 000 zolotih solidiv vidkupu na rik Takozh vidbuvsya nabig na Sirmiyu u 574 r U 579 r imperator Tiberij II vidmovivsya platiti daninu avaram i voni znovu vzyali v oblogu Sirmij Misto vpalo v bl 581 chi 582 r Pislya zahoplennya Sirmiyi avari vimagali 100 tis solidiv na rik Otrimavshi vidmovu voni pochali periodichno napadati i grabuvati pivnichni ta shidni Balkani Ci grabezhi pripinilis lishe koli avari buli vidtisneni vizantijcyami u vijni z 597 po 602 rik Avarskij nastup na Balkani 582 591 red Zahopivshi Sirmij avari pochali aktivno napadati na Balkani sho todi buli pid kontrolem Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Yih agresiyi spriyala trivala Vizantijsko Sasanidska vijna 572 591 rr u rezultati yakoyi vizantijski garnizoni na dunajskomu kordoni zalishilisya neukomplektovanimi ta z nedoplatoyu Zavdyaki comu avari sho zaluchili pidkontrolni slov yanski plemena zmogli zdijsnyuvati nabigi bez oporu a vizantijci ne mogli rozpochati kontrnastup Avari zahopili mista Avgusti Singidunum i Viminacium u 583 roci a takozh she visim mist shlyahom oblogi v 586 roci Bagato z cih oblog avari vigrali tomu sho napadali nespodivano i shvidko Ci perevagi voni vtrachali koli prosunuvshis dali vglib krayini v 587 r Tim ne mensh voni znishili bagato mist v Meziyi 587 r vklyuchno z Marcianopolis i Kabile hocha voni zaznali nevdachi v oblozi Diokletianopolya Filippopolya ta Beroe 588 roku voni pripinili oblogu Singidunuma cherez sim dniv v obmin na vikup Pislya cogo za pidtrimki slov yanskogo flotu voni dosyagli uspihu v oblozi Anhiala potim zdijsnili oblogu Driziperi i Curullona Avari za pidtrimki slov yankih vijsk prodovzhuvali zdijsnyuvati nabigi z neznachnim oporom do 591 roku koli imperator Mavrikij uklav z Sasanidami dogovir pro pripinennya vijni na dosit vigidnih umovah i perenis svoyi vijska na Balkani Rimskij kontrnastup 591 596 red Pislya pidpisannya mirnoyi ugodi z persami ta podalshoyi pereoriyentaciyi vijsk Shidnoyi Rimskoyi imperiyi na Balkani imperator Mavrikij perejshov u kontrnastup Polkovodcyu Prisku bulo dorucheno zupiniti slov yan vid perehodu Dunayu navesni 593 r Vin rozgromiv kilka atak i do oseni voyuvav zi slov yanami na teritoriyi Voloshini Mavrikij nakazav jomu rozklasti tabir na pivnichnomu berezi Dunayu odnak Prisk zamist cogo vidijshov do Odesosu Vidstup Priska spriyav novomu slov yanskomu vtorgnennyu naprikinci 593 594 rr u Meziyu ta Makedoniyu pri comu buli zrujnovani vizantijski mista Akvis Skupi ta Zaldapa nbsp Mapa Balkan 6 st 594 roku Mavrikij zaminiv Priska svoyim bratom Petrom Cherez svoyu nedosvidchenist Petro spochatku zaznav nevdach ale zreshtoyu zumiv vidbiti hvilyu slov yanskih i avarskih nabigiv Vin stvoriv bazu v Marcianopoli ta patrulyuvav Dunaj mizh Novami ta Chornim morem Naprikinci serpnya 594 roku vin peretnuv Dunaj bilya Sekuriski i probivsya do richki Yalomicya ne dozvolyayuchi slov yanam i avaram rozpochinati novi pohodi Prisk yakomu bulo dorucheno komanduvati inshoyu armiyeyu pereshkodiv avaram oblozhiti Singidunum u 595 roci razom iz vizantijskim dunajskim flotom Pislya cogo avari perenesli svoyu uvagu na Dalmaciyu de voni rozgrabuvali kilka fortec i unikali pryamogo zitknennya z vijskami Priska Prisk ne buv osoblivo sturbovanij avarskim vtorgnennyam oskilki Dalmaciya bula viddalenoyu i bidnoyu provinciyeyu vin poslav lishe neveliki sili shob zupiniti yihnye vtorgnennya utrimuyuchi osnovnu chastinu svoyih vijsk bilya Dunayu Ce nevelike vijsko zmoglo pereshkoditi prosuvannyu avariv i navit povernulo chastinu zdobichi zahoplenoyi avarami Pislya togo yak yihnye vtorgnennya v Dalmaciyu bulo zablokovano avari pochali zdijsnyuvati svoyi nabigi na frankiv Grabunok frankiv vidvolik osnovin sili avariv u 596 roci Cherez zmishennya uvagi avariv z Balkan u 596 597 rr tut bula nevelika vijskova aktivnist Avarska navala 597 602 red Pidsileni pograbuvannyam frankiv voseni 597 r avari vidnovili svoyi nabigi cherez Dunaj zastavshi vizantijciv znenacka Avari otochili vijsko Priska koli vono she bulo v tabori v Tomisi i vzyali jogo v oblogu Odnak voni znyali oblogu 30 bereznya 598 roku koli nablizilasya vizantijska armiya na choli z Komentiolom yaka shojno peretnula goru Gemus i jshla vzdovzh Dunayu do Zikidibi lishe za 30 kilometriv 19 mil vid Tomisa Prisk ne priyednavsya do Komentiola koli toj peresliduvav avariv Komentiol rozklav tabir u Yatru odnak buv rozgromlenij avarami i jogo vijskam dovelosya vidstupati nazad cherez Gemus Avari skoristalisya ciyeyu peremogoyu i prosunulisya do Drizipera poblizu Konstantinopolya Pid Driziperoyu avarski vijska buli vrazheni chumoyu sho prizvelo do zagibeli znachnoyi chastini yihnogo vijska ta semi siniv avarskogo kagana Bayana Cherez zagrozu yaku stvoryuvali avarski vijska pid Driziperoyu Komentiol buv zaminenij Filippikom i vidklikanij do stolici Imperator Mavrikij zmushenij buv zbirati vijsko sho skladalos zi sportsmeniv ta jogo ohoronciv shob zahistiti stinu Anastasiya na pidstupah do Konstantinopolya Imperator viplativ daninu avaram za timchasove peremir ya vitrativshi reshtu 598 roku na reorganizaciyu svoyih sil i analiz togo yak pokrashiti vijskovu strategiyu Togo zh roku Shidna Rimska imperiya uklala mirnu ugodu z avarami yaka dozvolila vizantijcyam vidpravlyati svoyu ekspediciyu do Voloshini Ne zvazhayuchi na mirnu ugodu vizantijci prodovzhuvali gotuvatis do vijskovih dij z avarami Prisk roztashuvav ekspedicijnij tabir poblizu Singiduna i zimuvav tam u 598 599 rr U 599 r Prisk i Komentiol poveli svoyi vijska vniz za techiyeyu do Viminaciya i peretnuli Dunaj Opinivshis na pivnichnomu berezi voni peremogli avariv u bitvah pri Viminaciyi Cya bitva bula vazhlivoyu oskilki vpershe avari zaznali velikoyi porazki na teritoriyi kaganatu a takozh prizvela do zagibeli she kilkoh siniv hana Bayana Pislya bitvi Prisk poviv svoyi vijska na pivnich u Pannonsku rivninu vstupivshi v bij i rozgromivshi avariv i tam Tim chasom Komentiol zalishivsya bilya Dunayu shob ohoronyati shlyah Prisk spustoshiv zemli na shid vid Tisi zavdavshi velikih vtrat avaram ta pidkontrolnim yim gepidam sklavenam ta inshim slov yanskim plemenam rozgromivshi yih u dvoh nastupnih bitvah na beregah Tisi Voseni 599 roku Komentiol znovu posiv fortecyu Trayanovi Vorota yaki ne vikoristovuvalisya vizantijcyami protyagom desyatilit U 601 roci Petro priviv vijska do beregiv Tisi shob zahistiti katarakti Dunayu yaki buli zhittyevo vazhlivi dlya dostupu vizantijskogo dunajskogo flotu do mist Sirmij i Singidunum 602 roku anti pidnyali povstannya proti Avarskogo kaganatu yakij vzhe buv oslablenij cherez povstannya kilkoh slovya nskih plemen proti okupantiv odne z yakih navit perejshlo na bik Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Peremir ya 602 612 red Pislya vidbittya vijsk Shidnoyi Rimskoyi imperiyi pid komanduvannyam imperatora Mavrikiya avari peremistili svoyu uvagu na langobardiv vstanovivshi z nimi diplomatichnij kontakt u 603 roci ta sprobuvavshi vtorgnutisya do Pivnichnoyi Italiyi u 610 roci Balkanskij kordon buv znachnoyu miroyu umirotvorenij vpershe pislya pravlinnya Anastasiya I pravlinnya 491 518 Tim chasom Mavrikij planuvav zaseliti spustosheni zemli yaki vizantijci hotili vidnoviti poselivshi tut virmenskih selyan batkivshinoyu yakih bula shidna chastina imperiyi na Balkanskij chastini Ce bula svidoma imperska strategiya shob zapobigti etnichnij pleminnij konsolidaciyi yak nezalezhnoyi sili slov yanskih plemen yaki vzhe davno zhili v Pannoniyi ta Balkanah Mavrikij takozh planuvav ocholiti podalshi pohodi proti Avarskogo kaganatu Odnak 602 roku Foka yakij buv urodzhencem Trakiyi skinuv Mavrikiya oskilki jogo armiya vtomilas vid neskinchennih balkanskih pohodiv Tozh novij imperator Foka vidmovivsya vid cih planiv pereselen Foka pidtrimuvav bezpeku na Balkanah pid chas svogo pravlinnya z 602 po 610 rik Blizko 605 roku vin viviv chastinu vijsk z Balkan shob vikoristati yih u trivayuchij vizantijsko sasanidskij vijni 602 628 rokiv Pismovih svidchen vtorgnen avariv abo slov yan na Balkani u cej chas nemaye Hocha vidsutnist velikih vizantijskih vijsk mogla pidbadoriti avariv voni ne napadali do togo chasu poki novij imperator Iraklij sho skinuv Foku 610 roku vidklikav majzhe povnistyu svoyi vijska rozmisheni na Balkanah shob vidbiti prosuvannya persiv na Shodi Avarski napadi 612 626 red Avari pislya uspishnoh kampaniyami proti langobardiv u 610 roci ta frankiv u 611 roci vidnovili svoyi vtorgnennya na Vizantiyu pislya togo yak Iraklij zahopiv vladu j vbiv imperatora Foku 614 roku koli persi zahopili Yerusalim avaram ta yihni slov yanski piddani posili svoyi napadi na Balkani Zahopili taki mista yak Yustiniana Prima ta Salona Misto Nove bulo vzyate 613 roku a Najsus i Serdika buli zahopleni 615 roku Slov yanski plemena na korablyah zdijsnili nabigi v Egejske more azh do Kritu v 623 roci Protyagom cogo periodu vidbulosya tri okremi oblogi Fessalonik u 604 615 ta 617 rokah 623 roku vizantijskij imperator Iraklij virushiv do Trakiyi namagayuchis domovitisya pro mir z avarskim kaganom vich na vich Natomist vizantijci potrapili v zasidku pri comu Iraklij ledve vryatuvavsya a bilshist jogo ohoronciv i slug buli vbiti abo vzyati v polon Avarski nabigi trivali protyagom vsogo desyatilittya kulminaciyeyu yakih stala obloga Konstantinopolya 626 roci de avari zaznali porazki nbsp Obloga Konstantinopolya 626 roku zobrazhena na rozpisah monastirya MoldovicaObloga Konstantinopolya 626 red Dokladnishe Obloga Konstantinopolya 626 Koli Perskij shahinshah Hosrov II zaznavshi nevdach cherez pohodi Irakliya v til persiv virishiv zavdati rishuchogo udaru vin poslav svogo generala Shahin Vahmanzadegana z 50 000 voyinami zupiniti Irakliya a general Shahrbaraz otrimav komanduvannya menshoyu armiyeyu ta nakaz projti povz flang Irakliya i jti do Halkedonu perskoyi bazi cherez Bosfor z Konstantinopolya Hosrov II takozh vstupiv u kontakt z kaganom avariv shob skoordinovati napad na Konstantinopol persiv z aziatskogo boku ta avariv i slov yan z yevropejskogo boku Avarska i slov yanska armiya pidijshla do Konstantinopolya z boku Trakiyi i zrujnuvala akveduk Valenta Cherez te sho vizantijskij flot kontrolyuvav protoku Bosfor persi ne mogli poslati vijska na yevropejsku storonu shob dopomogti avaram sho vidrizalo dopomogu persiv avaram Vizantijska morska perevaga takozh uskladnila zv yazok mizh dvoma silami Za vidsutnosti imperatora zahisniki Konstantinopolya buli pid komanduvannyam patriarha Sergiya ta patriciya Bona nbsp Iraklij atakuye perskij fort u Konstantinopoli 626 29 chervnya 626 roku avari slov yani ta persi pochali skoordinovanij shturm stin stolici Vizantijski zahisniki mali 12 000 dobre navchenih voyakiv zitknuvshis iz priblizno 80 000 avariv antiv i sklaveniv Avari pochali peremishati vazhku oblogovu tehniku do muriv Feodosiya Hocha stini bezperervno bombarduvali protyagom misyacya u misti zberigavsya visokij moralnij duh Patriarh Sergij provodiv periodichni hresni hodi po vershinah muriv nesuchi Vlahernitsku ikonu Bogomateri Naselennya navkolo Konstantinopolya bulo zgurtovane cim religijnim simvolom osoblivo tomu sho obidvi sili yaki atakuvali Konstantinopol buli nehristiyanami 7 serpnya flot perskih chovniv yaki perepravlyali vijska cherez Bosfor na yevropejskij bik buv otochenij i znishenij vizantijskim flotom Pislya cogo sklaveni ta anti svoyim flotom sprobuvali atakuvati Morski stini z za Zolotogo Rogu todi yak avari atakuvali suhoputni stini Odnak sklavenski chovni buli protaraneni i znisheni galerami Bonusa a avarski suhoputni shturmi 6 i 7 serpnya buli vidbiti V cej chas nadijshla zvistka pro te sho brat imperatora Teodor rozgromiv vijska Shahina sho zmusilo avariv ta slov yan vidstupiti do Balkanskih teritorij protyagom dvoh dniv Nezvazhayuchi na te sho perska armiya Shahrbaraza vse she zalishalasya v Halkidoni zagroza dlya Konstantinopolya bula vicherpana oskilki persi ne mogli vikoristovuvati artileriyu zi svogo boku Bosforu Na znak podyaki za znyattya oblogi ta bozhestvennij zahist nadanij Bogorodiceyu buv napisanij znamenitij akafist nevidomim avtorom mozhlivo patriarhom Sergiyem abo Georgiyem Pisidijskim nbsp Prosuvannya bolgar za knyazya Kruma 803 814 Avarskij zanepad 626 822 red Ne zumivshi zahopiti Konstantinopol zaznavshi velikih vtrat avari pochali postupovo zanepadati V cej zhe chas pochavsya j rozpad i Pershogo Tyurkskogo kaganatu na yakij spiralis avari Prote persh nizh povnistyu rozpatisya Avarskij kaganat proisnuvav she majzhe 200 rokiv yaki proviv u vnutrishnij borotbi za vladu z bulgarami sklavenami ta inshimi slov yanskimi plemenami Blizko 680 roku yihnya gegemoniya nad riznimi slov yanskimi pleminnimi soyuzami bula skorochena bolgarami sho pochali zakriplyuvatis na Balkanah Han Asparuh oselilasya vzdovzh Dunayu bl 679 681 zasnuvavshi Pershu Bolgarsku derzhavu zakriplenu peremogoyu v bitvi pri Ongali na pivden vid Karpat Bolgari vistupili proti Vizantiyi yaka uklala soyuz iz hozarami Zibelya Avari kontrolyuvali Pannoniyu ta Videnskij basejn a bilsha chastina Balkan perebuvala v rukah slov yanskih plemen oskilki vzhe ni avari ni vizantijci ne zmogli vidnoviti tut svij kontrol Poki ostatochno ne buli rozbiti vnaslidok povstan miscevih slov yan ta pislya zavoyuvannya imperiyeyu Karla Velikogo pochinayuchi z 790 roku i zakinchuyuchi 803 rokom U 804 roci Bolgariya zvilnila pivdenno shidni avarski zemli v Transilvaniyi ta pivdenno shidnu Pannoniyu do Serednogo Dunayu a miscevi meshkanci stali piddanimi Bolgarskogo carstva A franki stvorili Pannonsku marku shidna polovina Avarskoyi marki de praviv slov yanskij knyaz Pribina Ostannimi vidomimi kaganami Avarskoyi derzhavi buli Avraam 805 ta Isaak 835 Piznishe pislya agresiyi ugorciv zemli Pannoniyi uvishli do skladu novopostaloyi Ugorshini Dzherelared Chaliand Gerard 2014 A Global History of War From Assyria to the Twenty First Century University of California Press ISBN 9780520959439 Crawford Peter 2013 The War of the Three Gods Romans Persians and the Rise of Islam Pen amp Sword Military ISBN 9781848846128 Pohl Walter 2002 The Avars a Steppe People in Central Europe 567 822 AD in German Beck ISBN 9783406489693 Treadgold Warren 1997 A History of the Byzantine State and Society Stanford University Press ISBN 0 8047 2630 2 Whitby Michael 1998 The Emperor Maurice and his Historian Theophylact Simocatta on Persian and Balkan Warfare Oxford University Press ISBN 0 19 822945 3 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Avarsko Vizantijski vijni