Королівство гепідів — державне утворення, що існувало в Тисо-Дунайській низовині й на Балканах між 454 та 567 роками.
Королівство гепідів | |
Дата створення / заснування | 454 |
---|---|
Названо на честь | Гепіди |
Континент | Європа |
Попередник | Імперія гунів |
Наступник | Аварський каганат |
Час/дата припинення існування | 567 |
Гепіди були одним із племен, що входили до племінного союзу гунів. Після смерті Аттіли, вони вчинили бунт, очоливши інші племена в союзі, й завдали гунам поразки у 454 році в битві на Недао.
Держава гепідів проіснувала до 567 року, коли була остаточно знищена лангобардами.
Історія
У ІІ столітті в північно-східній частині Карпатського басейну з’явилися готи, гепіди та інші племена, які жили вздовж від верхів’я Вісли аж до узбережжя Чорного моря. Гепіди успішно воювали проти бургундів і безуспішно проти остготів. Вони брали участь у нападах на Римську імперію, але зазнали поразки від Проба (276-282) при Найсосі, після чого частина гепідів була переселена на територію імперії.
Входили до гунського союзу, зберігаючи самоврядування, а гепідський монарх Ардаріх був одним із найближчих радників Аттіли. Після смерті Аттіли гепіди підняли повстання проти його наступників і виграли битву на річці Недао. У 506 році король остготів Теодоріх Великий відбирає Сирмій у короля Фразаріуса та його сина Траустила, внаслідок чого укладається угода між гепідами та Візантією. Не пізніше 537 року, під час розгрому Остготського королівства від Візантії, гепіди повернули Сирмій як свою столицю. Наприкінці IV століття з'явилися перші відомості про проповідування християнства у формі аріанства, але це не знайшло відображення в похоронному обряді гепідів.
До кінця 6 століття гепіди стали сусідами з лангобардами, з правителями яких вони вступили в династичні шлюби. У цей період виник конфлікт з лангобардами, які постійно претендували на землі гепідів. У 562 році війська Гепідського королівства були розбиті під Асфельдом союзом лангобардів і аварів, ймовірно, не без допомоги Візантії.
567 року, під час Лангобардсько-Гепідської війни був вбитий останній відомий гепідський король Кунимунд, а Сирмій і гепідську скарбницю захопили візантійці. Деякий час дуксом колишньої столиці гепідів Сирмії, що перебувала під контролем Візантії, був гепідський князь Уздибад. Після 568 р. більша частина земель гепідів потрапила під владу Аварського каганату. Гепіди поступово асимілювалися, останній раз згадуючись як невелика група в Паннонії. Гепіди брали участь у 80-тисячному війську, яке у 626 р. осадило Константинополь, разом зі словянами, антами, болгарами та іншими племенами. Археологами знайдені докази карбування власних монет у Сирмії як гепідській столиці.
Королі гепідів
Посилання на джерела
- Wolfram, 1988, с. 258.
Джерела
Первинні
- Genethliacus of Maximian Augustus by an Anonymous Orator (291) (Translation and Notes by Rodgers) (1994). In: In Praise of Later Roman Emperors: The Panegyrici Latini (Introduction, Translation, and Historical Commentary with the Latin Text of R. A. B. Mynors by C. E. V. Nixon and Barbara Saylor Rodgers) (1994); University of California Press; .
- The Gothic History of Jordanes (in English Version with an Introduction and a Commentary by Charles Christopher Mierow, Ph.D., Instructor in Classics in Princeton University) (2006). Evolution Publishing. .
Вторинні
- Bóna, István (1974). A középkor hajnala: A gepidák és a langobardok a Kárpát-medencében [The Dawn of the Dark Ages: the Gepids and the Lombards in the Carpathian Basin] (угор.). Corvina Kiadó. ISBN .
- Christensen, Arne Søby (2002). Cassiodorus, Jordanes and the History of the Goths: Studies in a Migration Myth. Museum Tusculanum Press. ISBN .
- Goffart, Walter (2009). Barbarian Tides: The Migration Age and the Later Roman Empire. University of Pennsylvania Press. ISBN .
- Heather, Peter (2010). Empires and Barbarians: The Fall of Rome and the Birth of Europe. Oxford University Press. ISBN .
- Kharalambieva,, Anna (2010). Gepids in the Balkans: A Survey of the Archaeological Evidence. У Curta, Florin (ред.). Neglected Barbarians. Studies in the early Middle Ages, volume 32 (вид. second). Turnhout, Belgium: Brepols. с. 245—262. ISBN .
- Opreanu, Coriolan Horațiu (2005). The North-Danube Regions from the Roman Province of Dacia to the Emergence of the Romanian Language (2nd–8th Centuries AD). У Pop, Ioan-Aurel; Bolovan, Ioan (ред.). History of Romania: Compendium. Romanian Cultural Institute (Center for Transylvanian Studies). с. 59—132. ISBN .
- Sarantis, Alexander (2009). War and Diplomacy in Pannonia and the Northwest Balkans during the Reign of Justinian: The Gepid Threat and Imperial Responses. Dumbarton Oaks Papers. 63.
- Southern, Patricia (2001). The Early Germans. Routledge. ISBN .
- Todd, Malcolm (2003). The Early Germans. Blackwell Publishing Ltd. ISBN .
- Wolfram, Herwig (1988). History of the Goths. University of California Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korolivstvo gepidiv derzhavne utvorennya sho isnuvalo v Tiso Dunajskij nizovini j na Balkanah mizh 454 ta 567 rokami Korolivstvo gepidiv Data stvorennya zasnuvannya454 Nazvano na chestGepidi KontinentYevropa PoperednikImperiya guniv NastupnikAvarskij kaganat Chas data pripinennya isnuvannya567 Gepidi buli odnim iz plemen sho vhodili do pleminnogo soyuzu guniv Pislya smerti Attili voni vchinili bunt ocholivshi inshi plemena v soyuzi j zavdali gunam porazki u 454 roci v bitvi na Nedao Derzhava gepidiv proisnuvala do 567 roku koli bula ostatochno znishena langobardami IstoriyaU II stolitti v pivnichno shidnij chastini Karpatskogo basejnu z yavilisya goti gepidi ta inshi plemena yaki zhili vzdovzh vid verhiv ya Visli azh do uzberezhzhya Chornogo morya Gepidi uspishno voyuvali proti burgundiv i bezuspishno proti ostgotiv Voni brali uchast u napadah na Rimsku imperiyu ale zaznali porazki vid Proba 276 282 pri Najsosi pislya chogo chastina gepidiv bula pereselena na teritoriyu imperiyi Vhodili do gunskogo soyuzu zberigayuchi samovryaduvannya a gepidskij monarh Ardarih buv odnim iz najblizhchih radnikiv Attili Pislya smerti Attili gepidi pidnyali povstannya proti jogo nastupnikiv i vigrali bitvu na richci Nedao U 506 roci korol ostgotiv Teodorih Velikij vidbiraye Sirmij u korolya Frazariusa ta jogo sina Traustila vnaslidok chogo ukladayetsya ugoda mizh gepidami ta Vizantiyeyu Ne piznishe 537 roku pid chas rozgromu Ostgotskogo korolivstva vid Vizantiyi gepidi povernuli Sirmij yak svoyu stolicyu Naprikinci IV stolittya z yavilisya pershi vidomosti pro propoviduvannya hristiyanstva u formi arianstva ale ce ne znajshlo vidobrazhennya v pohoronnomu obryadi gepidiv Do kincya 6 stolittya gepidi stali susidami z langobardami z pravitelyami yakih voni vstupili v dinastichni shlyubi U cej period vinik konflikt z langobardami yaki postijno pretenduvali na zemli gepidiv U 562 roci vijska Gepidskogo korolivstva buli rozbiti pid Asfeldom soyuzom langobardiv i avariv jmovirno ne bez dopomogi Vizantiyi 567 roku pid chas Langobardsko Gepidskoyi vijni buv vbitij ostannij vidomij gepidskij korol Kunimund a Sirmij i gepidsku skarbnicyu zahopili vizantijci Deyakij chas duksom kolishnoyi stolici gepidiv Sirmiyi sho perebuvala pid kontrolem Vizantiyi buv gepidskij knyaz Uzdibad Pislya 568 r bilsha chastina zemel gepidiv potrapila pid vladu Avarskogo kaganatu Gepidi postupovo asimilyuvalisya ostannij raz zgaduyuchis yak nevelika grupa v Pannoniyi Gepidi brali uchast u 80 tisyachnomu vijsku yake u 626 r osadilo Konstantinopol razom zi slovyanami antami bolgarami ta inshimi plemenami Arheologami znajdeni dokazi karbuvannya vlasnih monet u Sirmiyi yak gepidskij stolici Koroli gepidivFastida bl 250 Ardarik 420 460 spodvizhnik Attili Gunderit 460 490 Traustila 490 504 Mundo 460 500 brat Trazariha pretendent na tron Trazarih 504 508 Elemund bl 549 Turisind 548 560 Kunimund 560 567 Posilannya na dzherelaWolfram 1988 s 258 DzherelaPervinni Genethliacus of Maximian Augustus by an Anonymous Orator 291 Translation and Notes by Rodgers 1994 In In Praise of Later Roman Emperors The Panegyrici Latini Introduction Translation and Historical Commentary with the Latin Text of R A B Mynors by C E V Nixon and Barbara Saylor Rodgers 1994 University of California Press ISBN 0 520 08326 1 The Gothic History of Jordanes in English Version with an Introduction and a Commentary by Charles Christopher Mierow Ph D Instructor in Classics in Princeton University 2006 Evolution Publishing ISBN 1 889758 77 9 Vtorinni Bona Istvan 1974 A kozepkor hajnala A gepidak es a langobardok a Karpat medenceben The Dawn of the Dark Ages the Gepids and the Lombards in the Carpathian Basin ugor Corvina Kiado ISBN 963 13 0491 4 Christensen Arne Soby 2002 Cassiodorus Jordanes and the History of the Goths Studies in a Migration Myth Museum Tusculanum Press ISBN 87 7289 7104 Goffart Walter 2009 Barbarian Tides The Migration Age and the Later Roman Empire University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 3939 3 Heather Peter 2010 Empires and Barbarians The Fall of Rome and the Birth of Europe Oxford University Press ISBN 978 0 19 973560 0 Kharalambieva Anna 2010 Gepids in the Balkans A Survey of the Archaeological Evidence U Curta Florin red Neglected Barbarians Studies in the early Middle Ages volume 32 vid second Turnhout Belgium Brepols s 245 262 ISBN 978 2 503 53125 0 Opreanu Coriolan Horațiu 2005 The North Danube Regions from the Roman Province of Dacia to the Emergence of the Romanian Language 2nd 8th Centuries AD U Pop Ioan Aurel Bolovan Ioan red History of Romania Compendium Romanian Cultural Institute Center for Transylvanian Studies s 59 132 ISBN 978 973 7784 12 4 Sarantis Alexander 2009 War and Diplomacy in Pannonia and the Northwest Balkans during the Reign of Justinian The Gepid Threat and Imperial Responses Dumbarton Oaks Papers 63 Southern Patricia 2001 The Early Germans Routledge ISBN 0 415 23944 3 Todd Malcolm 2003 The Early Germans Blackwell Publishing Ltd ISBN 0 631 16397 2 Wolfram Herwig 1988 History of the Goths University of California Press ISBN 0 520 06983 8