Королі Гепідів — правителі Королівства Гепідів. Народ гепідів просувався від Вісли, Карпатським регіоном до Чорного моря. Відповідно до загальноприйнятої інтерпретації Августової історії імператора Клавдія Готського (VI.2), гепіди належали до «скіфських» народів.
Гепіди входили до гунського союзу, коли велика група народів із регіону Середнього Дунаю перетнула річку Рейн і вторглася в Римську імперію в 405 або 406 рр.
Після вбивста Аттіли та битви при Недао, Гунська імперія розпалася, а гепіди стали панівною силою у східних регіонах Карпатського басейну. Згідно з Йорданесом, гепіди «правили як переможці над всією Дакією, вимагаючи від Римської імперії лише миру та щорічного дару». Скарби кінця 5-го століття, розкопані в Апагіді та Сомешені, показують, що гепідські правителі накопичили великі багатства у другій половині століття. Вони карбування власні монети у Сирмії як гепідській столиці.
Гепіди приєдналися до коаліції свебів, скирі , сарматів та інших народів, що воювали проти остготів, які оселилися в Паннонії. Однак остготи розгромили об’єднані сили своїх ворогів у битві при Болії в 469 р. Після того, як остготи залишили Паннонію в 473 р., гепіди оселились у Сірмії (нині Сремська Мітровіца в Сербії), стратегічно важливе місто на шляху між Римом та Константинополем.
Їхнє королівство було зруйноване лангобардами та аварами під час війни 567 року. Після 568 р. більша частина земель гепідів потрапила під владу Аварського каганату. Гепіди асимілювалися в місцевому слов'янському, останній раз згадуючись як невелика група в Паннонії. Гепіди брали участь у 80-тисячному війську, яке у 626 р. осадило Константинополь, разом зі словянами, антами, болгарами та іншими племенами.
Відомі королі гепідів:
- Фастида правив близько 250 р.
...
- Ардарік правив близько 455 р., союзник імператора Аттіли
- Гієсм бл. 460—480 р.
- Траустила, бл. 481—488 р., союзник короля Одоакра
- Мундо 480–500, син Гієсма, претендент на трон
- Тразарих 488–508, син Траустила
- Гундеріт бл. 488-506 р., син Траустила
- Елемунд або Гелемунд бл. 530-546 р., син Гундеріта
- Турисинд 548–560
- Кунимунд 560–567, син Турисинда.
Донька короля Кунимунда Розамунда була захоплена в полон лангобардами, та насильно видана заміж за їх короля.
Гепиди продовжували жити в Паннонії та на Середньому Дунаї. 630 року Феофілакт Сімокатта повідомив, що візантійська армія вступила на територію Аварського каганату, але зустріла там 30 000 гепідів (аварців вони не зустріли).
У восьмому столітті Павло Диякон перераховує гепідські, болгарські, сарматські, паннонські, суавські та нориканські села в Італії.
Джерела
- Map of Gepid Kingdom
- Kingdom of the Gepids - location map
- The Gothic History of Jordanes (2006). Evolution Publishing. ISBN 1-889758-77-9.
- Genethliacus of Maximian Augustus by an Anonymous Orator (1994). In: In Praise of Later Roman Emperors: The Panegyrici Latini; University of California Press; .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Koroli Gepidiv praviteli Korolivstva Gepidiv Narod gepidiv prosuvavsya vid Visli Karpatskim regionom do Chornogo morya Vidpovidno do zagalnoprijnyatoyi interpretaciyi Avgustovoyi istoriyi imperatora Klavdiya Gotskogo VI 2 gepidi nalezhali do skifskih narodiv Gepidi vhodili do gunskogo soyuzu koli velika grupa narodiv iz regionu Serednogo Dunayu peretnula richku Rejn i vtorglasya v Rimsku imperiyu v 405 abo 406 rr Pislya vbivsta Attili ta bitvi pri Nedao Gunska imperiya rozpalasya a gepidi stali panivnoyu siloyu u shidnih regionah Karpatskogo basejnu Zgidno z Jordanesom gepidi pravili yak peremozhci nad vsiyeyu Dakiyeyu vimagayuchi vid Rimskoyi imperiyi lishe miru ta shorichnogo daru Skarbi kincya 5 go stolittya rozkopani v Apagidi ta Somesheni pokazuyut sho gepidski praviteli nakopichili veliki bagatstva u drugij polovini stolittya Voni karbuvannya vlasni moneti u Sirmiyi yak gepidskij stolici Gepidi priyednalisya do koaliciyi svebiv skiri sarmativ ta inshih narodiv sho voyuvali proti ostgotiv yaki oselilisya v Pannoniyi Odnak ostgoti rozgromili ob yednani sili svoyih vorogiv u bitvi pri Boliyi v 469 r Pislya togo yak ostgoti zalishili Pannoniyu v 473 r gepidi oselilis u Sirmiyi nini Sremska Mitrovica v Serbiyi strategichno vazhlive misto na shlyahu mizh Rimom ta Konstantinopolem Yihnye korolivstvo bulo zrujnovane langobardami ta avarami pid chas vijni 567 roku Pislya 568 r bilsha chastina zemel gepidiv potrapila pid vladu Avarskogo kaganatu Gepidi asimilyuvalisya v miscevomu slov yanskomu ostannij raz zgaduyuchis yak nevelika grupa v Pannoniyi Gepidi brali uchast u 80 tisyachnomu vijsku yake u 626 r osadilo Konstantinopol razom zi slovyanami antami bolgarami ta inshimi plemenami Vidomi koroli gepidiv Fastida praviv blizko 250 r Ardarik praviv blizko 455 r soyuznik imperatora Attili Giyesm bl 460 480 r Traustila bl 481 488 r soyuznik korolya Odoakra Mundo 480 500 sin Giyesma pretendent na tron Trazarih 488 508 sin Traustila Gunderit bl 488 506 r sin Traustila Elemund abo Gelemund bl 530 546 r sin Gunderita Turisind 548 560 Kunimund 560 567 sin Turisinda Donka korolya Kunimunda Rozamunda bula zahoplena v polon langobardami ta nasilno vidana zamizh za yih korolya Gepidi prodovzhuvali zhiti v Pannoniyi ta na Serednomu Dunayi 630 roku Feofilakt Simokatta povidomiv sho vizantijska armiya vstupila na teritoriyu Avarskogo kaganatu ale zustrila tam 30 000 gepidiv avarciv voni ne zustrili U vosmomu stolitti Pavlo Diyakon pererahovuye gepidski bolgarski sarmatski pannonski suavski ta norikanski sela v Italiyi Dzherelared Map of Gepid Kingdom Kingdom of the Gepids location map The Gothic History of Jordanes 2006 Evolution Publishing ISBN 1 889758 77 9 Genethliacus of Maximian Augustus by an Anonymous Orator 1994 In In Praise of Later Roman Emperors The Panegyrici Latini University of California Press ISBN 0 520 08326 1 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Koroli Gepidiv