Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Абла ут нім Ablaut також апофоні я фр apophonie морфологічно зумовлене чергування голосних кореня слова в різних грамати

Аблаут

Аблаут

Абла́ут (нім. Ablaut), також апофоні́я (фр. apophonie) — морфологічно зумовлене чергування голосних кореня слова в різних граматичних формах.

Запровадження терміна

Термін «аблаут» запровадив Якоб Грімм з метою опису граматичних систем індоєвропейських, та насамперед германських мов, пор. нім. tragen — «носити», er trug — «він ніс» (минулий час), er trägt — «він несе» (теперішній час). У таких прикладах аблаут виступає як внутрішня флексія і є засобом розрізнення граматичних форм. Часом аблаут відіграє роль у словотворі, пор. лат. neco («убиваю») — noceo («шкоджу»).

Проте це явище вперше описали за більш ніж 2000 років до Грімма індійські граматики, і воно було кодифіковане в трактаті Паніні «Восьмикнижжя» (अष्टाध्यायी, aṣṭādhyāyī IAST), де використовувалися терміни गुनः (guṇáḥ IAST «якість, властивість») і वृद्धिः (vṛddhiḥ IAST «зростання, збільшення») для позначення того, що в сучасній лінгвістиці називається «повний ступінь» і «подовжений ступінь». Для європейських мов це явище вперше описав на початку XVIII століття голландський лінгвіст Ламберт Тен Кате в книзі Gemeenschap tussen de Gottische spraeke en de Nederduytsche («Спільність готської та нижньонімецької мов»).

Поширення явища

Крім індоєвропейських мов аблаут трапляється також у мовах з інших мовних сімей, наприклад у , семітських та картвельських мовах. Наявність аблаута в цих мовах є додатковим аргументом на користь гіпотези про так звану макросім'ю ностратичних мов, до якої входять як індоєвропейські, так і семітські та інші мови.

Види аблаута

Розрізняються 2 види аблаута:

  • якісний, що відбувається в коренях слів та афіксах;
  • кількісний; такі форми розрізняються за тривалістю голосного. Кількісний аблаут має три ступені можливих змін голосних:
    • повний, або нормальний ступінь (англ. full grade, нім. Vollstufe, Hochstufe, фр. degré plein), наприклад, грец. Πατερίζω називати батьком,
    • продовжений ступінь (англ. lengthened grade, нім. Dehnstufe, фр. degré long), наприклад грец. πατήρ батько,
    • нульовий ступінь (англ. zero grade, нім. Nullstufe, Schwundstufe, фр. degré zéro), наприклад грец. πατρός батька.

Тож у поєднанні з якісним можливі п'ять ступенів чергування (e / / o / / нуль / / ē / / ō). Приклади такого чергування трапляються у грецькій мові.

Походження

Аблаут є одним з найдавніших фонологічних явищ індоєвропейських мов. Як припускають, він був притаманний і гіпотетичній праіндоєвропейській мові. У сучасних мовах збереглися лише окремі ступені чергування, тож весь ряд можна відновити лише методами реконструкції мови, використовуючи матеріал різних споріднених мов.

Походження аблаута до кінця не з'ясоване. Існує декілька теорій, що намагаються пояснити окремі ступені аблаута. Для якісного аблауту (e / / o) вирішальним вважають вплив фонетичного оточення. Нульовий ступінь пояснюють зміщенням наголосу з кореня. Подовжений ступінь пояснюють символічним подовженням з експресивною метою або замінним подовженням після випадання складів. За іншою теорією подовжений ступінь (довгий голосний + короткий приголосний) виник за аналогією до чергування «короткий голосний + довгий приголосний».

За ларингальною теорією, вирішальним для чергування був характер оточення первинної голосної *е.

Аблаут в українській мові

В українській мові внаслідок історичних процесів у системі староукраїнських діалектів такі чергування голосних залишаються продуктивними при слово- і формотворенні ще й сьогодні.

Аблаутні чергування відбуваються у таких випадках:

  • о, е у відкритих складах — і в закритому складі. Це чергування виникло через занепад зредукованих ъ, ь. (коня — кінь, печі — піч);
  • о, е — # (нуль звука), що також пояснюють занепадом зредукованих (день — дня, сон — сну);
  • о з е після шиплячих та j перед твердими приголосними (чернець — чорний, вечеря — звечора, шести — шостий);
  • о, е — и після р, л у trъt tlъt trьt tlьt (дрож-дрижати, кров — кривавий, брова — чорнобривці).

У дієслівних коренях відбуваються чергування:

  • е — о, походить, імовірно, від протиставлення наголошеного е й ненаголошеного о (нести — носити);
  • я — у, те саме, що е — о, ускладнене назалізацією (трясти — трусити);
  • і — а, аналогічного походження з переходом довгого е в ѣ, а довгого о в а (лізти — лазити, різати — вразити)
  • е — і, протиставлення короткого е і довгого ѣ (плести — сплітати);
  • о — а, коротке о проти довгого а (стояти — стати);
  • у — и — # (дух — дихати — тхнути);
  • і — и — #, різні ступені довготи дифтонгів (ліпити — липнути — льнути).

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 30 січня 2012.
  2. Гамкрелідзе Т., Мачаваріані Г. Система сонантів і аблаут в картвельських мовах. Типологія загальнокартвельської структури. (Груз. мовою). — Тбілісі, 1965.
  3. Лингвистический энциклопедический словарь, Главный редактор. В. Н. Ярцева. Москва «Советская энциклопедия» 1990., с. 9
  4. Див. Семереньи О., Введение в сравнительное языкознание, пер. с нем., М., 1980, гл. 6., а також Лингвистический энциклопедический словарь, Главный редактор. В. Н. Ярцева. Москва «Советская энциклопедия» 1990., с. 9
  5. Лингвистический энциклопедический словарь, Главный редактор. В. Н. Ярцева. Москва «Советская энциклопедия» 1990., там само.
  6. Див. Енциклопедія Українська мова, Вид. Українська енциклопедія, 2000, с. 215 (стаття Історичні чергування)
  7. Енциклопедія Українська мова, там само.

Джерела

Література

  • (1995). Comparative Indo-European Linguistics: An Introduction. Amsterdam: John Benjamins. ISBN . (Europe), 1-55619-504-4 (U.S.)
  • (1993). Ablaut and Reduplication in the Germanic Verb (=Indogermanische Bibliothek. vol 3). Heidelberg: Winter Verlag. ISBN .
  • Kuryłowicz, Jerzy; (1968/9). Indogermanische Grammatik. Heidelberg: Winter Verlag. ISBN .
  • Meier-Brügger, Michael (2002). Indogermanische Sprachwissenschaft. de Gruyter. ISBN .
  • (1996). Introduction to Indo-European Linguistics. Clarendon: Oxford University Press. ISBN .
  • (2000). The American Heritage Dictionary of Indo-European Roots (вид. 2nd edition). Boston & New York: Houghton Mifflin. ISBN .

Посилання

У Вікісловнику є сторінка аблаут.
  • Аблаут / Апофонія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 11. — .
  • Аблаут [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
  • Перезвук // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1326. — 1000 екз.
  • Словник іншомовних слів [ 30 червня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Abla ut nim Ablaut takozh apofoni ya fr apophonie morfologichno zumovlene cherguvannya golosnih korenya slova v riznih gramatichnih formah Zaprovadzhennya terminaTermin ablaut zaprovadiv Yakob Grimm z metoyu opisu gramatichnih sistem indoyevropejskih ta nasampered germanskih mov por nim tragen nositi er trug vin nis minulij chas er tragt vin nese teperishnij chas U takih prikladah ablaut vistupaye yak vnutrishnya fleksiya i ye zasobom rozriznennya gramatichnih form Chasom ablaut vidigraye rol u slovotvori por lat neco ubivayu noceo shkodzhu Prote ce yavishe vpershe opisali za bilsh nizh 2000 rokiv do Grimma indijski gramatiki i vono bulo kodifikovane v traktati Panini Vosmiknizhzhya अष ट ध य य aṣṭadhyayiIAST de vikoristovuvalisya termini ग न guṇaḥIAST yakist vlastivist i व द ध vṛddhiḥIAST zrostannya zbilshennya dlya poznachennya togo sho v suchasnij lingvistici nazivayetsya povnij stupin i podovzhenij stupin Dlya yevropejskih mov ce yavishe vpershe opisav na pochatku XVIII stolittya gollandskij lingvist Lambert Ten Kate v knizi Gemeenschap tussen de Gottische spraeke en de Nederduytsche Spilnist gotskoyi ta nizhnonimeckoyi mov Poshirennya yavishaKrim indoyevropejskih mov ablaut traplyayetsya takozh u movah z inshih movnih simej napriklad u semitskih ta kartvelskih movah Nayavnist ablauta v cih movah ye dodatkovim argumentom na korist gipotezi pro tak zvanu makrosim yu nostratichnih mov do yakoyi vhodyat yak indoyevropejski tak i semitski ta inshi movi Vidi ablautaRozriznyayutsya 2 vidi ablauta yakisnij sho vidbuvayetsya v korenyah sliv ta afiksah kilkisnij taki formi rozriznyayutsya za trivalistyu golosnogo Kilkisnij ablaut maye tri stupeni mozhlivih zmin golosnih povnij abo normalnij stupin angl full grade nim Vollstufe Hochstufe fr degre plein napriklad grec Paterizw nazivati batkom prodovzhenij stupin angl lengthened grade nim Dehnstufe fr degre long napriklad grec pathr batko nulovij stupin angl zero grade nim Nullstufe Schwundstufe fr degre zero napriklad grec patros batka Tozh u poyednanni z yakisnim mozhlivi p yat stupeniv cherguvannya e o nul e ō Prikladi takogo cherguvannya traplyayutsya u greckij movi PohodzhennyaAblaut ye odnim z najdavnishih fonologichnih yavish indoyevropejskih mov Yak pripuskayut vin buv pritamannij i gipotetichnij praindoyevropejskij movi U suchasnih movah zbereglisya lishe okremi stupeni cherguvannya tozh ves ryad mozhna vidnoviti lishe metodami rekonstrukciyi movi vikoristovuyuchi material riznih sporidnenih mov Pohodzhennya ablauta do kincya ne z yasovane Isnuye dekilka teorij sho namagayutsya poyasniti okremi stupeni ablauta Dlya yakisnogo ablautu e o virishalnim vvazhayut vpliv fonetichnogo otochennya Nulovij stupin poyasnyuyut zmishennyam nagolosu z korenya Podovzhenij stupin poyasnyuyut simvolichnim podovzhennyam z ekspresivnoyu metoyu abo zaminnim podovzhennyam pislya vipadannya skladiv Za inshoyu teoriyeyu podovzhenij stupin dovgij golosnij korotkij prigolosnij vinik za analogiyeyu do cherguvannya korotkij golosnij dovgij prigolosnij Za laringalnoyu teoriyeyu virishalnim dlya cherguvannya buv harakter otochennya pervinnoyi golosnoyi e Ablaut v ukrayinskij moviV ukrayinskij movi vnaslidok istorichnih procesiv u sistemi staroukrayinskih dialektiv taki cherguvannya golosnih zalishayutsya produktivnimi pri slovo i formotvorenni she j sogodni Ablautni cherguvannya vidbuvayutsya u takih vipadkah o e u vidkritih skladah i v zakritomu skladi Ce cherguvannya viniklo cherez zanepad zredukovanih konya kin pechi pich o e nul zvuka sho takozh poyasnyuyut zanepadom zredukovanih den dnya son snu o z e pislya shiplyachih ta j pered tverdimi prigolosnimi chernec chornij vecherya zvechora shesti shostij o e i pislya r l u trt tlt trt tlt drozh drizhati krov krivavij brova chornobrivci U diyeslivnih korenyah vidbuvayutsya cherguvannya e o pohodit imovirno vid protistavlennya nagoloshenogo e j nenagoloshenogo o nesti nositi ya u te same sho e o uskladnene nazalizaciyeyu tryasti trusiti i a analogichnogo pohodzhennya z perehodom dovgogo e v ѣ a dovgogo o v a lizti laziti rizati vraziti e i protistavlennya korotkogo e i dovgogo ѣ plesti splitati o a korotke o proti dovgogo a stoyati stati u i duh dihati thnuti i i rizni stupeni dovgoti diftongiv lipiti lipnuti lnuti Div takozhCherguvannya zvukivPrimitki Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 30 sichnya 2012 Gamkrelidze T Machavariani G Sistema sonantiv i ablaut v kartvelskih movah Tipologiya zagalnokartvelskoyi strukturi Gruz movoyu Tbilisi 1965 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Glavnyj redaktor V N Yarceva Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 s 9 Div Semereni O Vvedenie v sravnitelnoe yazykoznanie per s nem M 1980 gl 6 a takozh Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Glavnyj redaktor V N Yarceva Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 s 9 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Glavnyj redaktor V N Yarceva Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 tam samo Div Enciklopediya Ukrayinska mova Vid Ukrayinska enciklopediya 2000 s 215 stattya Istorichni cherguvannya Enciklopediya Ukrayinska mova tam samo DzherelaG P Pivtorak Istorichni cherguvannya 11 listopada 2012 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 s 215 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Glavnyj redaktor V N Yarceva Moskva Sovetskaya enciklopediya 1990 s 9Literatura 1995 Comparative Indo European Linguistics An Introduction Amsterdam John Benjamins ISBN 90 272 2150 2 Europe 1 55619 504 4 U S 1993 Ablaut and Reduplication in the Germanic Verb Indogermanische Bibliothek vol 3 Heidelberg Winter Verlag ISBN 3 8253 4267 0 Kurylowicz Jerzy 1968 9 Indogermanische Grammatik Heidelberg Winter Verlag ISBN 3 533 03487 9 Meier Brugger Michael 2002 Indogermanische Sprachwissenschaft de Gruyter ISBN 3 11 017243 7 1996 Introduction to Indo European Linguistics Clarendon Oxford University Press ISBN 0 19 824015 5 2000 The American Heritage Dictionary of Indo European Roots vid 2nd edition Boston amp New York Houghton Mifflin ISBN 0 618 08250 6 PosilannyaU Vikislovniku ye storinka ablaut Ablaut Apofoniya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 11 ISBN 978 966 439 921 7 Ablaut 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Perezvuk Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1326 1000 ekz Slovnik inshomovnih sliv 30 chervnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ