Італо Кальвіно | ||||
---|---|---|---|---|
Italo Calvino | ||||
Італо Кальвіно дає інтерв'ю Луїджі Сілорі на RAI (1958) | ||||
Ім'я при народженні | італ. Italo Giovanni Calvino Mameli | |||
Народився | 15 жовтня 1923 Сантьяго-де-Лас-Вегас, Куба | |||
Помер | 19 вересня 1985 (61 рік) Сієна, Італія ·d | |||
Громадянство | Італія | |||
Місце проживання | d Санремо Турин Флоренція Санремо Турин Нью-Йорк Турин Гавана Рим Париж Рим | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | Італійська література[1] | |||
Alma mater | Туринський університет і Флорентійський університет | |||
Мова творів | італійська | |||
Роки активності | з 1947 | |||
Напрямок | постмодернізм, готичний роман, фентезі, наукова фантастика | |||
Magnum opus | d, d, Якщо подорожній одної зимової ночі, d, d, d, d і d | |||
Членство | УЛІПО | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Брати, сестри | d | |||
У шлюбі з | d | |||
Нагороди | ||||
Сайт: italocalvino.org | ||||
| ||||
Італо Кальвіно у Вікісховищі | ||||
Італо Кальвіно (італ. Italo Calvino; 15 жовтня 1923 — 19 вересня 1985) — італійський письменник.
Біографія
Народився в Сантьяго-де-Лас-Вегас, передмісті Гавани на Кубі, де працював його батько. Батько Італо — Маріо Кальвіно (1875–1951) — був відомим агрономом. Родина батька походила з Лігурії. Мати — Єва Мамелі (1886–1978) народилася на острові Сардинія, а за фахом була біологом. На противагу до католицької та фашистської Італії того часу батьки Кальвіно плекали дух Просвітництва, агностицизму й нонкомформізму. Обоє батьків займалися біологічно-екологічними дослідженнями: батько керував дослідною станцією з селекції квітів, а мати була науковим співробітником Ботанічного інституту Університету Павії.
Коли Італо було два роки, родина повернулася в Італію. Дитинство провів у Санремо, там здобув середню освіту. Італо Кальвіно ще з дитинства цікавився літературою, театром і кіно, але під впливом батьків поступив 1941 року в Туринський університет на агрономічний факультет. На початку Другої світової війни перервав навчання на аграрному факультеті, а 1943 року приєднався до партизанського руху (). 1945 року переїхав у Турин, де працював у різних газетах. Вступив до Італійської комуністичної партіі.
Після війни відновив навчання в університеті, та вже на філологічному факультеті. 1947 року закінчив університет, захистивши дипломну роботу про творчість Джозефа Конрада, і почав працювати в комуністичній газеті «L'Unità» .
За посередництва друзів-письменників Чезаре Павезе та Італо Кальвіно видав першу книгу «Стежка павукових гнізд» (Il sentiero dei nidi di ragno) — неореалістичну повість, засновану на власному партизанському досвіді, а 1949 року з'явилася його збірка повістей «Останнім приходить ворон» (Ultimo viene il corvo). Обидві книги були близькі до неореалізму.
Невдовзі з'явилася нова книга — «Юнаки з берегів По» (I giovani del Po), близька до прози Чезаре Павезі. 1952 року Італо Кальвіно відходить від соціально-критичної літератури та звертається до фантастики. Виходять твори «Роздвоєний віконт» (Il visconte dimezzato), «Барон на дереві» (Il barone rampante) та «Неіснуючий лицар» (Il cavaliere inesistente), які складають трилогію під назвою «Наші предки» (I nostri antenati). Трилогія змальовує аллегоричний образ сучасної людини.
1956 року Італо Кальвіно видає збірку «Італійські казки» (Fiabe Italiane). 1957 року він здав свій членський квиток Компартії Італії на знак протесту проти придушення повстання в Угорщині радянськими військами. 1963 року вийшла збірка повістей для дітей «Марковальдо, або Пори року в місті» (Marcovaldo, ovvero le stagioni in cittá).
1964 року Кальвіно відвідав Кубу, де одружився з аргентинською перекладачкою Естер Юдіт Зінгер. На Кубі він також зустрівся з Че Геварою. У тому ж році письменник відвідав Париж, де познайомився з Роланом Бартом та Клодом Леві-Строссом, відтоді в сферу його інтересів входять соціологія, космологія та семіотика. Нові інтереси вплинули і на його творчість: незабаром виходить збірка повістей «Космокомічні історії» (1965), а 1969 року — роман «Замок перехрещених доль» (Il castello dei destini incrociati). Окрім цих творів, багато елементів фантастики та сюрреалізму мали також романи Кальвіно «Невидимі міста» (Le cittá invisibili , 1972) та «Якщо подорожній одної зимової ночі» (Se una notte d' inverno un viaggiatore , 1979).
1975 року письменник став почесним членом , наступного року одержав . 1983 року вийшла збірка «Паломар». У квітні 1985 року Кальвіно відвідав Аргентину. Згодом він підготував цикл лекцій, з якими збирався виступити в Гарвардському університеті. Ця книга під назвою «Шість нотаток на наступне тисячоліття» була видана посмертно 1987 року. Кальвіно готував нову збірку «Під ягуаровим сонцем» («Sotto il sole giaguaro», 1986), до якої повинні були увійти розповіді про органи чуттєвого сприйняття людини, але він встиг написати лише про три з них: смакові, слухові, нюхові. На початку вересня 1985 року Кальвіно взяв участь у конгресі, присвяченому фантастичній літературі та вже 6 вересня потрапив у лікарню італійського містечка Сієна.
Помер Італо Кальвіно від крововиливу в Сієні 19 вересня 1985 року.
Вибрані твори
- Il sentiero dei nidi di ragno, 1947 (Стежка павукових гнізд)
- Ultimo viene il corvo, 1949 (Останнім приходить ворон)
- Il visconte dimezzato, 1952 (Розполовинений віконт)
- Fiabe Italiane, 1956 (Італійські казки)
- Il barone rampante, 1957 (Барон-верхолоза)
- Il cavaliere inesistente, 1959 (Лицар-невмирака)
- Racconti, 1958 (Оповідання)
- La giornata di uno scrutatore, 1963 (День помічника на виборах)
- Marcovaldo ovvero le stagioni in città, 1963 (Марковальдо або пригоди простої людини в місті)
- Le Cosmicomiche, 1965; перевидання Cosmicomiche, vecchie e nuove, 1984 (Космікомічні історії)
- La formica argentina, 1965 (Аргентинська мураха)
- Orlando furioso di Ludovico Ariosto raccontato da Italo Calvino, 1970 (Несамовитий Орландо Лодовіко Аріосто в переказі Італо Кальвіно)
- Le città invisibili, 1972 (Невидимі міста)
- Il castello dei destini incrociati, 1973 (Замок перехрещених доль)
- Se una notte d'inverno un viaggiatore, 1979 (Якщо подорожній одної зимової ночі)
- Una pietra sopra. Discorsi di letteratura e società, 1980 (Роздуми про літературу й суспільство)
- Palomar, 1983 (Паломар)
Посмертні видання
- Sotto il sole giaguaro, 1986 (Під сонцем ягуара)
- Lezioni americane: sei proposte per il prossimo millennio, 1988 (Американські уроки: шість пропозицій на наступне тисячоліття)
- La strada di San Giovanni, 1990 (Вулиця Сан-Джованні)
- Perché leggere i classici, 1991 (Навіщо читати класиків?)
- Prima che tu dica «pronto», 1993 (Перш ніж ти скажеш «Алло»)
- Eremita a Parigi: pagine autobiografiche, 1994 (Самітник в Парижі: сторінки автобіографії)
Листування
- I libri degli altri (Lettere 1947–1981), Giovanni Tesio, Turin 1999
- Lettere (1940–1985), Luca Baranelli, Mailand 2000
Лібретто
- 1980 року Кальвіно написав текст до незакінченої опери Моцарта Заїда.
Українські переклади
Українською мовою окремі твори Кальвіно переклали Анатоль Перепадя, Мар'яна Прокопович, Олена Поманська, Роман Скакун, Іван Герасим та інші.
Публікації:
- Розполовинений віконт: роман. — К.: «Всесвіт» № 7, 1967. Переклав Анатоль Перепадя.
- Гриби в місті, переклад з італ. // Вітрила. — Київ, 1989. — С. 180—182. Переклала Мар'яна Прокопович.
- Граф Монте-Крісто: оповідання / І. Кальвіно; пер. з італ. В. Чайковський // Всесвіт. — 1991. — № 7. — С. 71–77.
- Паломар: роман / І. Кальвіно; пер. з італ. О. Поманської // Всесвіт. — 2002. — № 11–12 . — С. 6–50.
- Наші предки / пер. з італ. А. Перепадя. — Харків: Фоліо, 2008. — .
- Якщо подорожній одної зимової ночі: роман / І. Кальвіно; пер. з італійської Р. Скакун // Всесвіт = Vsesvit — Review Of World Literature: Журнал іноземної літератури. Незалежний літературно-мистецький та громадсько-політичний місячник. — 2010. — N 3/4. — С. 21-179 . — ISSN 0320-8370.
- Якщо подорожній одної зимової ночі: роман / І. Кальвіно; пер. з італійської Р. Скакун. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. — 304 с. (перевидання).
- Міста незримі: роман / Італо Кальвіно ; з італ. переклав Іван Герасим. // Всесвіт = Vsesvit — Review Of World Literature: Журнал іноземної літератури. Незалежний літературно-мистецький та громадсько-політичний місячник. — 2012. — N 11/12. — С.26-88
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
Література
- Luca Baranelli, Bibliografia di Italo Calvino, Pisa, Edizioni della Normale, 2007.
- Barenghi, Mario, and Bruno Falcetto. Romanzi e racconti di Italo Calvino. Milano: Mondadori, 1991.
- Bernardini Napoletano, Francesca. I segni nuovi di Italo Calvino. Rome: Bulzoni, 1977.
- Bonura, Giuseppe. Invito alla lettura di Calvino. Milan: U. Mursia, 1972.
- Calvino, Italo. Uno scrittore pomeridiano: Intervista sull'arte della narrativa a cura di William Weaver e Damian Pettigrew con un ricordo di Pietro Citati. Rome: minimum fax, 2003. .
- Corti, Maria. 'Intervista: Italo Calvino' in Autografo 2 (October 1985): 47-53.
- Di Carlo, Franco. Come leggere I nostri antenati. Milan: U. Mursia, 1958. (1998 ).
- Philippe Daros, Italo Calvino, Paris, Hachette (coll. " Portraits littéraires "), 1994.
- McLaughlin, Martin. Italo Calvino. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1998. (pb. ).
- Pilz, Kerstin. Mapping Complexity: Literature and Science in the Works of Italo Calvino. Leicester: Troubador.2005.
- Weiss, Beno. Understanding Italo Calvino. Columbia: University of South Carolina Press, 1993. .
- Визель М. Я. Поздние романы Итало Кальвино как образцы внекомпьютерного гипертекста // Проблемы итальянистики. Вып.2. Литература и культура. М.:РГГУ, 2006. С.169-190. [ 21 січня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання
- Кальвіно Італо // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 703. — .
- Біографія (укр.) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Журнал «Всесвіт»: Кальвіно, «Якщо подорожній одної зимової ночі» (пер. Романа Скакуна)
- Твори Кальвіно українською [ 26 березня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.fantastika3000.ru/authors/k/calvino.i/calvino.htm [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.sf-encyclopedia.com/entry/calvino_italo [ 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Italo KalvinoItalo CalvinoItalo Kalvino daye interv yu Luyidzhi Silori na RAI 1958 Im ya pri narodzhenniital Italo Giovanni Calvino MameliNarodivsya15 zhovtnya 1923 1923 10 15 Santyago de Las Vegas KubaPomer19 veresnya 1985 1985 09 19 61 rik Siyena Italiya dGromadyanstvo ItaliyaMisce prozhivannyad Sanremo Turin Florenciya Sanremo Turin Nyu Jork Turin Gavana Rim Parizh RimDiyalnistpismennikSfera robotiItalijska literatura 1 Alma materTurinskij universitet i Florentijskij universitetMova tvorivitalijskaRoki aktivnostiz 1947Napryamokpostmodernizm gotichnij roman fentezi naukova fantastikaMagnum opusd d Yaksho podorozhnij odnoyi zimovoyi nochi d d d d i dChlenstvoULIPOKonfesiyaateyizmBatkodMatidBrati sestridU shlyubi zdNagorodipremiya Viaredzho Premiya Antonio Feltrinelli Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi 1976 dSajt italocalvino org Italo Kalvino u Vikishovishi Italo Kalvino ital Italo Calvino 15 zhovtnya 1923 19 veresnya 1985 italijskij pismennik BiografiyaNarodivsya v Santyago de Las Vegas peredmisti Gavani na Kubi de pracyuvav jogo batko Batko Italo Mario Kalvino 1875 1951 buv vidomim agronomom Rodina batka pohodila z Liguriyi Mati Yeva Mameli 1886 1978 narodilasya na ostrovi Sardiniya a za fahom bula biologom Na protivagu do katolickoyi ta fashistskoyi Italiyi togo chasu batki Kalvino plekali duh Prosvitnictva agnosticizmu j nonkomformizmu Oboye batkiv zajmalisya biologichno ekologichnimi doslidzhennyami batko keruvav doslidnoyu stanciyeyu z selekciyi kvitiv a mati bula naukovim spivrobitnikom Botanichnogo institutu Universitetu Paviyi Koli Italo bulo dva roki rodina povernulasya v Italiyu Ditinstvo proviv u Sanremo tam zdobuv serednyu osvitu Italo Kalvino she z ditinstva cikavivsya literaturoyu teatrom i kino ale pid vplivom batkiv postupiv 1941 roku v Turinskij universitet na agronomichnij fakultet Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni perervav navchannya na agrarnomu fakulteti a 1943 roku priyednavsya do partizanskogo ruhu 1945 roku pereyihav u Turin de pracyuvav u riznih gazetah Vstupiv do Italijskoyi komunistichnoyi partii Pislya vijni vidnoviv navchannya v universiteti ta vzhe na filologichnomu fakulteti 1947 roku zakinchiv universitet zahistivshi diplomnu robotu pro tvorchist Dzhozefa Konrada i pochav pracyuvati v komunistichnij gazeti L Unita Za poserednictva druziv pismennikiv Chezare Paveze ta Italo Kalvino vidav pershu knigu Stezhka pavukovih gnizd Il sentiero dei nidi di ragno neorealistichnu povist zasnovanu na vlasnomu partizanskomu dosvidi a 1949 roku z yavilasya jogo zbirka povistej Ostannim prihodit voron Ultimo viene il corvo Obidvi knigi buli blizki do neorealizmu Nevdovzi z yavilasya nova kniga Yunaki z beregiv Po I giovani del Po blizka do prozi Chezare Pavezi 1952 roku Italo Kalvino vidhodit vid socialno kritichnoyi literaturi ta zvertayetsya do fantastiki Vihodyat tvori Rozdvoyenij vikont Il visconte dimezzato Baron na derevi Il barone rampante ta Neisnuyuchij licar Il cavaliere inesistente yaki skladayut trilogiyu pid nazvoyu Nashi predki I nostri antenati Trilogiya zmalovuye allegorichnij obraz suchasnoyi lyudini 1956 roku Italo Kalvino vidaye zbirku Italijski kazki Fiabe Italiane 1957 roku vin zdav svij chlenskij kvitok Kompartiyi Italiyi na znak protestu proti pridushennya povstannya v Ugorshini radyanskimi vijskami 1963 roku vijshla zbirka povistej dlya ditej Markovaldo abo Pori roku v misti Marcovaldo ovvero le stagioni in citta 1964 roku Kalvino vidvidav Kubu de odruzhivsya z argentinskoyu perekladachkoyu Ester Yudit Zinger Na Kubi vin takozh zustrivsya z Che Gevaroyu U tomu zh roci pismennik vidvidav Parizh de poznajomivsya z Rolanom Bartom ta Klodom Levi Strossom vidtodi v sferu jogo interesiv vhodyat sociologiya kosmologiya ta semiotika Novi interesi vplinuli i na jogo tvorchist nezabarom vihodit zbirka povistej Kosmokomichni istoriyi 1965 a 1969 roku roman Zamok perehreshenih dol Il castello dei destini incrociati Okrim cih tvoriv bagato elementiv fantastiki ta syurrealizmu mali takozh romani Kalvino Nevidimi mista Le citta invisibili 1972 ta Yaksho podorozhnij odnoyi zimovoyi nochi Se una notte d inverno un viaggiatore 1979 1975 roku pismennik stav pochesnim chlenom nastupnogo roku oderzhav 1983 roku vijshla zbirka Palomar U kvitni 1985 roku Kalvino vidvidav Argentinu Zgodom vin pidgotuvav cikl lekcij z yakimi zbiravsya vistupiti v Garvardskomu universiteti Cya kniga pid nazvoyu Shist notatok na nastupne tisyacholittya bula vidana posmertno 1987 roku Kalvino gotuvav novu zbirku Pid yaguarovim soncem Sotto il sole giaguaro 1986 do yakoyi povinni buli uvijti rozpovidi pro organi chuttyevogo sprijnyattya lyudini ale vin vstig napisati lishe pro tri z nih smakovi sluhovi nyuhovi Na pochatku veresnya 1985 roku Kalvino vzyav uchast u kongresi prisvyachenomu fantastichnij literaturi ta vzhe 6 veresnya potrapiv u likarnyu italijskogo mistechka Siyena Pomer Italo Kalvino vid krovovilivu v Siyeni 19 veresnya 1985 roku Vibrani tvoriIl sentiero dei nidi di ragno 1947 Stezhka pavukovih gnizd Ultimo viene il corvo 1949 Ostannim prihodit voron Il visconte dimezzato 1952 Rozpolovinenij vikont Fiabe Italiane 1956 Italijski kazki Il barone rampante 1957 Baron verholoza Il cavaliere inesistente 1959 Licar nevmiraka Racconti 1958 Opovidannya La giornata di uno scrutatore 1963 Den pomichnika na viborah Marcovaldo ovvero le stagioni in citta 1963 Markovaldo abo prigodi prostoyi lyudini v misti Le Cosmicomiche 1965 perevidannya Cosmicomiche vecchie e nuove 1984 Kosmikomichni istoriyi La formica argentina 1965 Argentinska muraha Orlando furioso di Ludovico Ariosto raccontato da Italo Calvino 1970 Nesamovitij Orlando Lodoviko Ariosto v perekazi Italo Kalvino Le citta invisibili 1972 Nevidimi mista Il castello dei destini incrociati 1973 Zamok perehreshenih dol Se una notte d inverno un viaggiatore 1979 Yaksho podorozhnij odnoyi zimovoyi nochi Una pietra sopra Discorsi di letteratura e societa 1980 Rozdumi pro literaturu j suspilstvo Palomar 1983 Palomar Posmertni vidannya Sotto il sole giaguaro 1986 Pid soncem yaguara Lezioni americane sei proposte per il prossimo millennio 1988 Amerikanski uroki shist propozicij na nastupne tisyacholittya La strada di San Giovanni 1990 Vulicya San Dzhovanni Perche leggere i classici 1991 Navisho chitati klasikiv Prima che tu dica pronto 1993 Persh nizh ti skazhesh Allo Eremita a Parigi pagine autobiografiche 1994 Samitnik v Parizhi storinki avtobiografiyi Listuvannya I libri degli altri Lettere 1947 1981 Giovanni Tesio Turin 1999 Lettere 1940 1985 Luca Baranelli Mailand 2000 Libretto 1980 roku Kalvino napisav tekst do nezakinchenoyi operi Mocarta Zayida Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu okremi tvori Kalvino pereklali Anatol Perepadya Mar yana Prokopovich Olena Pomanska Roman Skakun Ivan Gerasim ta inshi Publikaciyi Rozpolovinenij vikont roman K Vsesvit 7 1967 Pereklav Anatol Perepadya Gribi v misti pereklad z ital Vitrila Kiyiv 1989 S 180 182 Pereklala Mar yana Prokopovich Graf Monte Kristo opovidannya I Kalvino per z ital V Chajkovskij Vsesvit 1991 7 S 71 77 Palomar roman I Kalvino per z ital O Pomanskoyi Vsesvit 2002 11 12 S 6 50 Nashi predki per z ital A Perepadya Harkiv Folio 2008 ISBN 978 966 03 4225 5 Yaksho podorozhnij odnoyi zimovoyi nochi roman I Kalvino per z italijskoyi R Skakun Vsesvit Vsesvit Review Of World Literature Zhurnal inozemnoyi literaturi Nezalezhnij literaturno misteckij ta gromadsko politichnij misyachnik 2010 N 3 4 S 21 179 ISSN 0320 8370 Yaksho podorozhnij odnoyi zimovoyi nochi roman I Kalvino per z italijskoyi R Skakun Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 304 s perevidannya Mista nezrimi roman Italo Kalvino z ital pereklav Ivan Gerasim Vsesvit Vsesvit Review Of World Literature Zhurnal inozemnoyi literaturi Nezalezhnij literaturno misteckij ta gromadsko politichnij misyachnik 2012 N 11 12 S 26 88PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Vidavnictvo Starogo Leva Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 12 bereznya 2018 LiteraturaLuca Baranelli Bibliografia di Italo Calvino Pisa Edizioni della Normale 2007 Barenghi Mario and Bruno Falcetto Romanzi e racconti di Italo Calvino Milano Mondadori 1991 Bernardini Napoletano Francesca I segni nuovi di Italo Calvino Rome Bulzoni 1977 Bonura Giuseppe Invito alla lettura di Calvino Milan U Mursia 1972 Calvino Italo Uno scrittore pomeridiano Intervista sull arte della narrativa a cura di William Weaver e Damian Pettigrew con un ricordo di Pietro Citati Rome minimum fax 2003 ISBN 978 88 87765 86 1 Corti Maria Intervista Italo Calvino in Autografo 2 October 1985 47 53 Di Carlo Franco Come leggere I nostri antenati Milan U Mursia 1958 1998 ISBN 978 88 425 2215 7 Philippe Daros Italo Calvino Paris Hachette coll Portraits litteraires 1994 McLaughlin Martin Italo Calvino Edinburgh Edinburgh University Press 1998 ISBN 978 0 7486 0735 8 pb ISBN 978 0 7486 0917 8 Pilz Kerstin Mapping Complexity Literature and Science in the Works of Italo Calvino Leicester Troubador 2005 Weiss Beno Understanding Italo Calvino Columbia University of South Carolina Press 1993 ISBN 978 0 87249 858 7 Vizel M Ya Pozdnie romany Italo Kalvino kak obrazcy vnekompyuternogo giperteksta Problemy italyanistiki Vyp 2 Literatura i kultura M RGGU 2006 S 169 190 21 sichnya 2013 u Wayback Machine PosilannyaKalvino Italo Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 703 ISBN 966 692 578 8 Biografiya ukr 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zhurnal Vsesvit Kalvino Yaksho podorozhnij odnoyi zimovoyi nochi per Romana Skakuna Tvori Kalvino ukrayinskoyu 26 bereznya 2013 u Wayback Machine http www fantastika3000 ru authors k calvino i calvino htm 3 bereznya 2018 u Wayback Machine http www sf encyclopedia com entry calvino italo 27 travnya 2016 u Wayback Machine