Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лудовіко Аріо сто італ Ludovico Ariosto 8 вересня 1474 Реджо нель Емілія 6 липня 1533 італійський поет епохи Відродження

Лодовіко Аріосто

Лодовіко Аріосто

Лудовіко Аріо́сто (італ. Ludovico Ariosto; 8 вересня 1474, Реджо-нель-Емілія — 6 липня 1533) — італійський поет епохи Відродження, автор поем і комедій написаних латиною на класичні сюжети.

Лудовіко Аріосто
італ. Ludovico Ariosto
image
Народився8 вересня 1474[1][2][3]
Реджо-нель-Емілія, Емілія-Романья[4]
Помер6 липня 1533[1][2][3] (58 років)
Феррара, Феррарське герцогство[5][4]
Діяльністьпоет, драматург
Сфера роботисатира, поезія і драматургія
Alma materФеррарський університет
ЗакладФеррарський університет
Мова творівіталійська
Magnum opus«Несамовитий Роланд» (поема; 1505—32)
Конфесіякатолицька церква
Брати, сестриd
Дітиd
Автографimage
image Лудовіко Аріосто у Вікісховищі

Біографія

Батько Лудовіко бачив сина правознавцем, проте юнак не знаходив натхнення у юриспруденції і присвятив себе вивченню класичної літератури. Він так добре засвоїв форми і розміри римської поезії, що легко писав будь-які вірші латиною. Вірш «Carmen Epithalamium», написаний латинською мовою з нагоди одруження герцога Альфонса I з Лукрецією Борджіа, привернув увагу до молодого поета, тож у 1503 році він поступив на службу до кардинала , брата герцога Альфонса. Аріосто відповідав за організацію різних придворних свят.

У 1522 році Аріосто став губернатором . Після повернення в Реджо він збудував собі невеличкий будиночок з садком і городом, де й жив до кінця життя зі своєю коханою Алессандро Бенуччи (бл. 1481—1552). Вона походила з флорентійської купецької родини, була дружиною Тіто ді Леонардо Строцці (двоюрідного брата поета Тіто Веспасіана Строцці), народила йому шістьох дітей. Відносини з Аріосто почалися в 1513 році, але і після смерті чоловіка (1515) продовжували залишатися таємними. Шлюб з Аріосто у 1528 році також був таємним (що пояснювалося бажанням Алесандри зберегти права на спадщину першого чоловіка). Аріосто жодного разу не назвав ім'я коханої і дружини в своїх творах.

Творчість

image
Тридцять четверта пісня «Несамовитого Роланда». Видавець Франческо Франческіні. (1565)
image
Орландо і гіпогриф, гравюра на дереві (1566), Монпельє

У перших творах наслідував Горація, Тібулла, Овідія. Найвідоміший твір — поема «Несамовитий Роланд» («Несамовитий Орландо»), (1505—32), присвячена кардиналові д'Есте. Поема складається з 46 пісень, в ній діє близько двохсот персонажів. В поемі «Несамовитий Роланд» (1516), що була продовженням «Закоханого Роланда» Матео Бояро, іронічно трактував мотиви лицарського епосу. Сюжет її побудований на матеріалі французького епосу, куртуазних лицарських романів, зразках античних поетів, але в ній показане життя сучасної Аріосто Італії. Звернення автора поеми до сюжетів французьких лицарських романів, дуже поширених і в італійських народних переказах, не було випадковим. Подвиги паладинів імператора Карла Великого та пригоди лицарів короля Артура, що стали улюбленими сюжетами середньовічної літератури, вперше об'єднав у поемі «Закоханий Орландо» безпосередній попередник Аріосто при Феррарском дворі Маттео Марія Боярдо. Його поема, яка створювалася в 1483—1494 роках, залишилася незакінченою через смерть поета. Аріосто продовжив багато сюжетних ліній «Закоханого Орландо», досить стереотипних також і для італійських народних поем каролінзького і бретонського циклів.

«Несамовитий Роланд» складається з трьох великих епізодів: навала маврів на Францію, безумство Роланда і роман Руджієрі та Брадаманти, який прославляє дім д'Есте. Три основні частини супроводжуються безліччю другорядних епізодів, утворюючи масштабну епічну картину.

Герої поеми Аріосто — шукачі пригод, які беруть участь в битвах з сарацинами — ворогами Карла Великого, з велетнями, чудовиськами. Вони — і закохані, вірні своїм коханим, заради яких здійснюють сміливі подвиги. Несамовитий Орландо одержимий шаленим коханням до Анджеліко — риса багатьох героїв середньовічних романів (божевілля закоханого в Ізольду Трістана, пристрасна любов Ланселота тощо). Однак традиційні сюжети і характери знайшли в поемі Аріосто нове життя на основі гармонійного синтезу, властивого естетиці і стилістиці Високого Відродження. На відміну від середньовічних романів поема Аріосто позбавлена моралізаторства, позиція автора пронизана іронією — він створює героїко-комічний твір. Аріосто проявляє виняткове вміння в композиційній побудові поеми, яка складається з безлічі переплетених і паралельних сюжетних ліній, що нерідко майже дзеркально відображають одне одного. Проте ціле утворює єдність, позначену рисами ренесансної пропорційності.

Оперуючи матеріалами середньовічного роману, Аріосто брав скоріше його жанрові правила, ніж ідеологію. Герої поеми володіють новими, ренесансними рисами. Їм властиві повнота людських почуттів і перш за все сила земного кохання, радісне відчуття життя, нарешті, сильна воля як запорука перемоги в драматичних ситуаціях. «Золоті октави» поеми Аріосто внесли величезний внесок у формування літературної італійської мови. У XVI столітті «Несамовитий Орландо» видавався багато разів, поема була доступна будь-якому грамотному читачеві.

У європейській літературі вплив поеми Аріосто позначився на творчості Сервантеса, Вольтера, Віланда, Байрона, Пушкіна.

Інші твори

Як надвірний комедіограф в Феррарі, Аріосто створив ряд комедій -«Скриня», «Чорнокнижник», «Підмінені». Джерело комізму він шукав у самій дійсності, відтворюючи образи городян, охоплених пристрастю до наживи чи тілесних задоволень. Поза критикою залишався сам герцог Феррари. Його двір, де вже в 80-90-ті роки XV століття ставили Плавта і Теренція, став батьківщиною ренесансної комедії. Театральні постановки приурочувалися, як правило, до сезону карнавальних свят, які вирізнялися тут особливою мальовничістю.

Твори

image
Перше видання «Несамовитого Роланда» (1536)
  • Несамовитий Роланд, поема
  • Сатири, 7 сатир (1517—1525)
  • Комедії
    • Скриня La Cassaria, в прозі (1508)
    • Підмінені I Suppositi, в прозі (1509)
    • Чорнокнижник Il Negromante, у віршах (1520)
    • La Lena, у віршах (1528)
    • Студенти Gli studenti (незавершена), у віршах (1518-19)
  • Поезія: оди, сонети , канцони.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Sapegno N. Dizionario Biografico degli Italiani — 1962. — Vol. 4.
    d:Track:Q1128537d:Track:Q3336419
  3. BeWeB
    d:Track:Q77541206
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. Ариосто Лудовико // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

  • Giovanni Sforza, Documenti inediti per servire alla vita di Ludovico Ariosto, Modena, Soc. Tip. Modenese, 1900.
  • Giulio Ferroni, Ludovico Ariosto, Roma, Salerno Editrice, 2008.
  • Stefano Jossa, Ariosto, Bologna, il Mulino, 2009.
  • Federica C., «Casa Ludovico Ariosto».
  • Robert Durling, The figure of the poet in Renaissance epic, Cambridge, MA: Harvard University Press, 1965.
  • Charles P. Brand, Ludovico Ariosto: a preface to the 'Orlando furioso', Edinburgh: Edinburgh University Press, 1974.
  • Daniel Javitch, ‘Cantus interruptus in the «Orlando Furioso»’, Modern language notes, 95 (1980), 66-80.
  • Albert R. Ascoli, Ariosto's bitter harmony: crisis and evasion in the Italian renaissance, Princeton: Princeton University Press, 1987.
  • Daniel Javitch, 'The Poetics of Variatio in Orlando Furioso', Modern Language Quarterly, 2005, 66(1): 1-20.
  • Giuseppe Sangirardi, Ludovico Ariosto, Firenze: Le Monnier, 2006.
  • Мокровольський О. Вершина відродження: (Лодовіко Аріосто) // Всесвіт. — 1994.- N11-12. — С.130-131.

Посилання

  • Аріосто Лудовіко // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 61. — .
  • Аріостизм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 42. — 634 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ludovico Ariosto
Вікіцитати містять висловлювання від або про: :it:Ludovico Ariosto
У Вікіджерелах є
:it:Ludovico Ariosto
  • Твори Аріосто в оригіналі [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • М. С. Шаповалова: Література доби Відродження: Італія(1982) [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ludoviko Ario sto ital Ludovico Ariosto 8 veresnya 1474 Redzho nel Emiliya 6 lipnya 1533 italijskij poet epohi Vidrodzhennya avtor poem i komedij napisanih latinoyu na klasichni syuzheti Ludoviko Ariostoital Ludovico AriostoNarodivsya8 veresnya 1474 1 2 3 Redzho nel Emiliya Emiliya Romanya 4 Pomer6 lipnya 1533 1 2 3 58 rokiv Ferrara Ferrarske gercogstvo 5 4 Diyalnistpoet dramaturgSfera robotisatira poeziya i dramaturgiyaAlma materFerrarskij universitetZakladFerrarskij universitetMova tvorivitalijskaMagnum opus Nesamovitij Roland poema 1505 32 Konfesiyakatolicka cerkvaBrati sestridDitidAvtograf Ludoviko Ariosto u VikishovishiBiografiyaBatko Ludoviko bachiv sina pravoznavcem prote yunak ne znahodiv nathnennya u yurisprudenciyi i prisvyativ sebe vivchennyu klasichnoyi literaturi Vin tak dobre zasvoyiv formi i rozmiri rimskoyi poeziyi sho legko pisav bud yaki virshi latinoyu Virsh Carmen Epithalamium napisanij latinskoyu movoyu z nagodi odruzhennya gercoga Alfonsa I z Lukreciyeyu Bordzhia privernuv uvagu do molodogo poeta tozh u 1503 roci vin postupiv na sluzhbu do kardinala brata gercoga Alfonsa Ariosto vidpovidav za organizaciyu riznih pridvornih svyat U 1522 roci Ariosto stav gubernatorom Pislya povernennya v Redzho vin zbuduvav sobi nevelichkij budinochok z sadkom i gorodom de j zhiv do kincya zhittya zi svoyeyu kohanoyu Alessandro Benuchchi bl 1481 1552 Vona pohodila z florentijskoyi kupeckoyi rodini bula druzhinoyu Tito di Leonardo Strocci dvoyuridnogo brata poeta Tito Vespasiana Strocci narodila jomu shistoh ditej Vidnosini z Ariosto pochalisya v 1513 roci ale i pislya smerti cholovika 1515 prodovzhuvali zalishatisya tayemnimi Shlyub z Ariosto u 1528 roci takozh buv tayemnim sho poyasnyuvalosya bazhannyam Alesandri zberegti prava na spadshinu pershogo cholovika Ariosto zhodnogo razu ne nazvav im ya kohanoyi i druzhini v svoyih tvorah TvorchistTridcyat chetverta pisnya Nesamovitogo Rolanda Vidavec Franchesko Francheskini 1565 Orlando i gipogrif gravyura na derevi 1566 Monpelye U pershih tvorah nasliduvav Goraciya Tibulla Ovidiya Najvidomishij tvir poema Nesamovitij Roland Nesamovitij Orlando 1505 32 prisvyachena kardinalovi d Este Poema skladayetsya z 46 pisen v nij diye blizko dvohsot personazhiv V poemi Nesamovitij Roland 1516 sho bula prodovzhennyam Zakohanogo Rolanda Mateo Boyaro ironichno traktuvav motivi licarskogo eposu Syuzhet yiyi pobudovanij na materiali francuzkogo eposu kurtuaznih licarskih romaniv zrazkah antichnih poetiv ale v nij pokazane zhittya suchasnoyi Ariosto Italiyi Zvernennya avtora poemi do syuzhetiv francuzkih licarskih romaniv duzhe poshirenih i v italijskih narodnih perekazah ne bulo vipadkovim Podvigi paladiniv imperatora Karla Velikogo ta prigodi licariv korolya Artura sho stali ulyublenimi syuzhetami serednovichnoyi literaturi vpershe ob yednav u poemi Zakohanij Orlando bezposerednij poperednik Ariosto pri Ferrarskom dvori Matteo Mariya Boyardo Jogo poema yaka stvoryuvalasya v 1483 1494 rokah zalishilasya nezakinchenoyu cherez smert poeta Ariosto prodovzhiv bagato syuzhetnih linij Zakohanogo Orlando dosit stereotipnih takozh i dlya italijskih narodnih poem karolinzkogo i bretonskogo cikliv Nesamovitij Roland skladayetsya z troh velikih epizodiv navala mavriv na Franciyu bezumstvo Rolanda i roman Rudzhiyeri ta Bradamanti yakij proslavlyaye dim d Este Tri osnovni chastini suprovodzhuyutsya bezlichchyu drugoryadnih epizodiv utvoryuyuchi masshtabnu epichnu kartinu Geroyi poemi Ariosto shukachi prigod yaki berut uchast v bitvah z saracinami vorogami Karla Velikogo z veletnyami chudoviskami Voni i zakohani virni svoyim kohanim zaradi yakih zdijsnyuyut smilivi podvigi Nesamovitij Orlando oderzhimij shalenim kohannyam do Andzheliko risa bagatoh geroyiv serednovichnih romaniv bozhevillya zakohanogo v Izoldu Tristana pristrasna lyubov Lanselota tosho Odnak tradicijni syuzheti i harakteri znajshli v poemi Ariosto nove zhittya na osnovi garmonijnogo sintezu vlastivogo estetici i stilistici Visokogo Vidrodzhennya Na vidminu vid serednovichnih romaniv poema Ariosto pozbavlena moralizatorstva poziciya avtora pronizana ironiyeyu vin stvoryuye geroyiko komichnij tvir Ariosto proyavlyaye vinyatkove vminnya v kompozicijnij pobudovi poemi yaka skladayetsya z bezlichi perepletenih i paralelnih syuzhetnih linij sho neridko majzhe dzerkalno vidobrazhayut odne odnogo Prote cile utvoryuye yednist poznachenu risami renesansnoyi proporcijnosti Operuyuchi materialami serednovichnogo romanu Ariosto brav skorishe jogo zhanrovi pravila nizh ideologiyu Geroyi poemi volodiyut novimi renesansnimi risami Yim vlastivi povnota lyudskih pochuttiv i persh za vse sila zemnogo kohannya radisne vidchuttya zhittya nareshti silna volya yak zaporuka peremogi v dramatichnih situaciyah Zoloti oktavi poemi Ariosto vnesli velicheznij vnesok u formuvannya literaturnoyi italijskoyi movi U XVI stolitti Nesamovitij Orlando vidavavsya bagato raziv poema bula dostupna bud yakomu gramotnomu chitachevi U yevropejskij literaturi vpliv poemi Ariosto poznachivsya na tvorchosti Servantesa Voltera Vilanda Bajrona Pushkina Inshi tvoriYak nadvirnij komediograf v Ferrari Ariosto stvoriv ryad komedij Skrinya Chornoknizhnik Pidmineni Dzherelo komizmu vin shukav u samij dijsnosti vidtvoryuyuchi obrazi gorodyan ohoplenih pristrastyu do nazhivi chi tilesnih zadovolen Poza kritikoyu zalishavsya sam gercog Ferrari Jogo dvir de vzhe v 80 90 ti roki XV stolittya stavili Plavta i Terenciya stav batkivshinoyu renesansnoyi komediyi Teatralni postanovki priurochuvalisya yak pravilo do sezonu karnavalnih svyat yaki viriznyalisya tut osoblivoyu malovnichistyu TvoriPershe vidannya Nesamovitogo Rolanda 1536 Nesamovitij Roland poema Satiri 7 satir 1517 1525 Komediyi Skrinya La Cassaria v prozi 1508 Pidmineni I Suppositi v prozi 1509 Chornoknizhnik Il Negromante u virshah 1520 La Lena u virshah 1528 Studenti Gli studenti nezavershena u virshah 1518 19 Poeziya odi soneti kanconi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sapegno N Dizionario Biografico degli Italiani 1962 Vol 4 d Track Q1128537d Track Q3336419 BeWeB d Track Q77541206 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Ariosto Ludoviko Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaGiovanni Sforza Documenti inediti per servire alla vita di Ludovico Ariosto Modena Soc Tip Modenese 1900 Giulio Ferroni Ludovico Ariosto Roma Salerno Editrice 2008 Stefano Jossa Ariosto Bologna il Mulino 2009 Federica C Casa Ludovico Ariosto Robert Durling The figure of the poet in Renaissance epic Cambridge MA Harvard University Press 1965 Charles P Brand Ludovico Ariosto a preface to the Orlando furioso Edinburgh Edinburgh University Press 1974 Daniel Javitch Cantus interruptus in the Orlando Furioso Modern language notes 95 1980 66 80 Albert R Ascoli Ariosto s bitter harmony crisis and evasion in the Italian renaissance Princeton Princeton University Press 1987 Daniel Javitch The Poetics of Variatio in Orlando Furioso Modern Language Quarterly 2005 66 1 1 20 Giuseppe Sangirardi Ludovico Ariosto Firenze Le Monnier 2006 Mokrovolskij O Vershina vidrodzhennya Lodoviko Ariosto Vsesvit 1994 N11 12 S 130 131 PosilannyaAriosto Ludoviko Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 61 ISBN 966 692 578 8 Ariostizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 42 634 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ludovico Ariosto Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro it Ludovico Ariosto U Vikidzherelah ye it Ludovico Ariosto Tvori Ariosto v originali 8 chervnya 2011 u Wayback Machine M S Shapovalova Literatura dobi Vidrodzhennya Italiya 1982 7 veresnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ