Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Це стаття про історію Нагірного Карабаху.
| Історія Нагірного Карабаху | |
|---|---|
 | |
| (Давня історія) | |
| Азоська печера | |
| Велика Вірменія (Арцах) | |
| Кавказька Албанія | |
| (Середньовіччя) | |
| Хачен | |
| (Перська епоха) | |
| Карабаське п'ятикнязтво | |
| Карабаське ханство | |
| (Російська епоха) | |
| Вірменія у складі Російської імперії | |
| Єлизаветпольська губернія | |
| (Радянська епоха) | |
| Нагірно-Карабаська автономна область | |
| (Боротьба за незалежність) | |
| Карабаський конфлікт | |
| Мінська група | |
| Нагірно-Карабаська Республіка | |
| цієї статті під сумнівом. |
Давній період
Нагірний Карабах (вірменська самоназва — Арцах), розташований на північному сході Вірменського нагір'я, з давніх-давен був однією з провінцій історичної Вірменії, північно-східним кордоном якої, згідно з усіма античними джерелами, була Кура. Природно-кліматичні умови гірського краю обумовлені сприятливим географічним положенням. У давньовірменській державі Урарту (VIII—V до н. е.) Арцах згадується під назвою Уртехе-Уртехіні. У творах Страбона, Плінія Старшого, Клавдія Птолемея, Плутарха, Діона Кассія та інших авторів вказувалося, що по Курі проходив кордон Вірменії із сусідньою Албанією (Алуанком) — стародавньою державою, яка являла собою конгломерат різномовних кавказьких гірських племен.
Після розділу Вірменії між Візантією і Персією (387 р.) територія Східного Закавказзя (включаючи Арцах) перейшла до Персії, що, однак, до пізнього середньовіччя не вплинуло на етнічні кордони в регіоні: правобережжя Кури разом з Арцахом (Карабахом) залишалася вірменонаселеною. І тільки в середині XVIII століття в північні райони Карабаху почалося проникнення тюркських кочових племен, що поклало початок багаторічним війнам з вірменськими князівствами. Мелікства (князівства) Нагірного Карабаху, керовані наслідними питомими князями — меліками, зуміли зберегти фактичний суверенітет, включаючи власні дружини, князівські дружини тощо. Будучі вимушеними сторіччями відбивати навали військ Османської імперії, набіги кочових племен і загонів численних і часто вороже настроєних сусідніх ханів, а то і військ самих шахів, мелікства Арцаху прагнули звільнитися від іновірної влади. С цією метою в XVII-XVIII століттях карабаські мелікі вели листування з російськими царями, у тому числі з імператорами Петром I, Катериною II і Павлом I.
У 1805 році територія історичного Арцаху, формально отримала назву Карабаського ханства, разом з великими районами Східного Закавказзя «на віки вічні» перейшла до Російської імперії, що було закріплено (1813 р.) і (1828 р.) договорами між Росією і Персією.
Початок 20 століття
Період мирного життя, в цілому тривав до 1917 року. Після розвалу Російської імперії, в процесі формування на Кавказі держав, Нагірний Карабах в 1918—1920 рр. перетворився на арену жорстокої війни між Республікою Вірменія і Азербайджанською Демократичною Республікою, яка з моменту свого утворення висунула територіальні претензії на вірменські території Закавказзя.
Регулярні турецькі війська та азербайджанські збройні формування, скориставшись смутою, викликаною світовою війною і розпадом Російської імперії, у продовження геноциду вірмен в Туреччині в 1915 році, в 1918—1920 рр. знищили сотні вірменських сіл, влаштували різанину вірменів у Баку, Ґянджі. І тільки в Нагірному Карабасі ці формування натрапили на серйозний збройний опір, організований Національною Радою Нагірного Карабаху, хоча Шуші — столиця краю, 23 березня 1920 року була спалена і розграбована, а вірменське населення міста знищено.
Саме тоді міжнародне співтовариство визнало за необхідне втрутитися в конфлікт, що набував все трагічніший характер. 1 грудня 1920 на основі доповіді свого третього підкомітету П'ятий Комітет Ліги Націй, реагуючи на територіальні домагання Азербайджану і масові антивірменські погроми, одноголосно висловився проти прийняття Азербайджанської Демократичної Республіки в Лігу Націй. Тоді ж Ліга Націй, до остаточного врегулювання конфлікту, визнала Нагірний Карабах спірною територією, з чим погодилися всі залучені в конфлікт сторони, в тому числі і Азербайджан. Таким чином, у період виникнення в 1918-20 рр. Азербайджанської Демократичної Республіки її суверенітет не поширювався на Нагірний Карабах (так само як і на Нахіджеван).
Радянський період
Встановлення радянської влади в Закавказзі супроводжувалося утвердженням нових політичних порядків. Після проголошення в 1920 р. Радянського Азербайджану російські війська, до мирного вирішення питання, згідно з Договором між Радянською Росією і Республікою Вірменія, тимчасово окупували Нагірний Карабах.
Однак відразу після встановлення радянської влади у Вірменії Ревком (революційний комітет — головний орган влади більшовиків у той час) Азербайджану декларує визнання «спірних територій» — Нагірного Карабаху, Зангезуру і Нахіжєевану — невід'ємними частинами Вірменії. До моменту декларування відмови від домагань на Нагірний Карабах, Зангезур і Нахіджеван ці території не входили в Азербайджанську Республіку.
На основі відмови Радянського Азербайджану від домагань на «спірні території» і на основі угоди між урядами Вірменії та Азербайджану, Вірменія в червні 1921 р. оголосила Нагірний Карабах своєю невід'ємною частиною. Текст декрету уряду Вірменії був опублікований у пресі як у Вірменії, так і в Азербайджані («Бакинський робітник» (орган ЦК Компартії Азербайджану), 22 червня 1921 р.). Таким чином, відбувся акт цесії, який виявився останнім у міжнародно-правовому сенсі законним актом щодо Нагірного Карабаху за час комуністичного режиму в Закавказзі.
Акт цесії вітали як міжнародне співтовариство, так і Росія, що зафіксовано в резолюції Асамблеї Ліги Націй (18.XII.1920 р.), В Довідці-ноті Генерального секретаря Ліги Націй членам — державам Ліги Націй (4.III.1921 р.) і в річному звіті Народного комісаріату (міністерства) закордонних справ РРФСР за 1920—1921 рр. вищому органу влади — XI з'їзду Рад.
Однак незабаром більшовицьке керівництво Росії в контексті політики сприяння «світової комуністичної революції», в якій Туреччині відводилася роль «факела революції на Сході», змінює своє ставлення до етнічно їй рідного Азербайджану і до проблеми «спірних» територій, в тому числі до Нагірного Карабаху.
Керівництво Азербайджану відновлює свої претензії на Нагірний Карабах. Пленум Кавбюро РКП (б), нехтуючи рішенням Ліги Націй і відкидаючи плебісцит як демократичний механізм встановлення кордонів між Вірменією та Азербайджаном, в 1921 році під безпосереднім тиском Сталіна і всупереч акту цесії, що відбувся, з процедурними порушеннями приймає рішення про відторгнення Нагірного Карабаху від Вірменії з умовою сформування на цих вірменських територіях національної автономії з широкими правами у складі Азербайджанської РСР.
Азербайджан всіляко відтягував виконання вимоги про надання автономії Нагірному Карабаху. Але після дворічної збройної боротьби карабахців і за наполяганням РКП (б) у 1923 р. незначній частини був наданий статус автономної області — однієї з конституційних форм національно-державного утворення в державному устрої СРСР. Більш того, Нагірний Карабах, мабуть, з далеким прицілом, був роздріблений — на одній частині сформували автономію, а решту розчинили в адміністративних районах радянського Азербайджану, причому таким чином, щоб ліквідувати фізичний і географічний зв'язок між вірменською автономією і Вірменією.
Таким чином, значна частина території, визнана Лігою Націй як спірна, була прямо анексована, і за межами автономії залишилася велика частина Нагірного Карабаху (Гюлістан, Карвачар, Карахат (), Бердзор, та ін.). Тим самим, карабаська проблема була не вирішена, а заморожена майже на 70 років. Навіть у роки сталінських репресій під загрозою висилки усього вірменського народу зі своєї історичної Батьківщини (за прикладом інших репресованих націй) не припинялася боротьба вірмен Нагірного Карабаху та Вірменії за вихід краю зі складу Азербайджанської РСР.
Боротьба за незалежність
1988 р. став поворотним в історії Нагірного Карабаху. Народ Карабаху підняв голос на захист власних прав і свобод. Вірменське населення Нагірного Карабаху виступило з вимогою про возз'єднання з Вірменією. Ці події стали переломними не тільки в житті карабахців. Вони фактично визначили подальшу долю усього вірменського народу. 20 лютого 1988 р. позачергова сесія Ради народних депутатів НКАО ухвалила рішення, яке містило прохання Верховним Радам Азербайджану — про вихід з його складу, та Вірменії — про прийняття до свого складу.
Однак за кожним актом демократичного волевиявлення і прагнення перевести суперечку в цивілізоване русло слідували ескалація насильства, масове і повсюдне нехтування прав вірменського населення, демографічна експансія, економічна блокада і інше. Почалися погроми та масові вбивства вірмен у віддалених на сотні кілометрів від НКАО містах Азербайджану — Сумгаїті , Баку, Кіровабаді, , потім по всьому Азербайджану, в результаті яких сотні людей загинули і були поранені. Близько 450 тисяч вірменів з міст і сіл Азербайджану та Нагірного Карабаху стали біженцями.
2 вересня 1991 спільна сесія Нагірно-Карабаського обласної Ради і Ради народних депутатів Шаумянського району проголосила Нагірно-Карабаську Республіку (НКР) у межах колишньої НКАО і Шаумянського району. Була прийнята Декларація про незалежність НКР. Таким чином було здійснено право, відбите у чинному тоді законодавстві, зокрема, в Законі СРСР від 3 квітня 1990 р. «Про порядок вирішення питань, пов'язаних з виходом союзної республіки з СРСР», яке передбачає право національних автономій самостійно вирішувати питання про свій державно-правовий статус у разі виходу союзної республіки зі складу СРСР. У цей же час (листопад 1991 р.) Верховна Рада Азербайджану прийняла закон про скасування НКАО, який був кваліфікований таким, що суперечить Конституції СРСР.
10 грудня 1991, всього за кілька днів до офіційного розпаду Радянського Союзу, в Нагірному Карабаху відбувся сумнівний референдум, який бойкотувало азербайджанське населення, на якому переважна більшість населення — 99,89 % — висловилося за повну незалежність від Азербайджану. За референдумом прослідували парламентські вибори та 28 грудня був обраний парламент НКР, який сформував перший уряд. Уряд де-факто незалежної, однак ніким не визнаної НКР приступив до виконання своїх обов'язків в умовах абсолютної блокади з боку Азербайджану та бойових дій проти нього.
Період незалежності
Використовуючи зосереджену на своїй території зброю і боєприпаси 4-ї армії збройних сил СРСР, Азербайджан розв'язав широкомасштабну війну проти Нагірного Карабаху. Ця війна, як відомо, тривала з осені 1991 року до травня 1994 року з перемінним успіхом. Були періоди, коли майже 60 відсотків території Нагірного Карабаху перебувало під контролем Азербайджану, а столиця Степанакерт та інші населені пункти піддавалися майже безперервним масованим авіабомбардуванням і артилерійським обстрілам.
До травня 1992 року сили самооборони НКР зуміли взяти під контроль м. Шуші, «пробити» коридор у районі м. Бердзор, возз'єднавши території НКР і Республіки Вірменія, тим самим частково ліквідувавши багаторічну блокаду НКР.
У червні-липні 1992 року в результаті наступу Азербайджанська армія взяла під контроль весь Кельбаджарський (за поділом НКР — Шаумянський), більшу частину Тертерського (за поділом НКР-Мартакертського), частину Ходжавендського (за поділом НКР-Мартунинського та Гадрутського), Ходжалінського (за поділом НКР-Аскеранського) і районів.
З метою відбиття наступу Азербайджану життя НКР було повністю переведене на воєнні рейки; 14 серпня 1992 був створений Державний комітет оборони НКР, а розрізнені загони сил самооборони були реформовані і на засадах жорсткої дисципліни та єдиноначальності організовані в Армію Оборони Нагірного Карабаху.
Армії Оборони НКР вдалося взяти під контроль велику частину раніше контрольованих Азербайджаном територій, зайнявши в ході бойових дій і ряд прилеглих до республіки районів Азербайджану, перетворених на вогневі точки.
У 1992 р. для врегулювання карабаського конфлікту була створена ОБСЄ, в рамках якої здійснюється переговорний процес з метою підготовки Мінської Конференції ОБСЄ, покликаної домогтися остаточного вирішення питання статусу Нагірного Карабаху.
5 травня 1994, за посередництва Росії, Киргизстану і Міжпарламентської Асамблеї СНД у столиці Киргизстану Бішкеку Азербайджан, Нагірний Карабах і Вірменія підписали Бішкекський протокол, на підставі якого 12 травня тими ж сторонами була досягнута Домовленість про припинення вогню, що діяв (за винятком короткочасних конфліктів) до кінця вересня 2020 року.
Під час Другої Карабаської війни (27.09.2020 — 10.11.2020) Азербайджан повернув собі значну частину територій (на півдні), окупованих Вірменією в ході Першої Карабаської війни та місто Шуша. Решту цих територій (за винятком території Нагірного Карабаху) Вірменія зобов'язалась повернути згідно договору від 10.11.2020 року.
Див. також
Джерела
- Історія та сучасність Нагірно-Карабаської Республіки на (англ.)(вірм.)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce stattya pro istoriyu Nagirnogo Karabahu Istoriya Nagirnogo KarabahuDavnya istoriyaAzoska pecheraVelika Virmeniya Arcah Kavkazka AlbaniyaSerednovichchyaHachenPerska epohaKarabaske p yatiknyaztvoKarabaske hanstvoRosijska epohaVirmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyiYelizavetpolska guberniyaRadyanska epohaNagirno Karabaska avtonomna oblastBorotba za nezalezhnistKarabaskij konfliktMinska grupaNagirno Karabaska RespublikapereglyanutiredaguvatiNejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Davnij periodRozkopki Tigranakertu mista Tigrana Velikogo 1 stolittya do n e Nagirnij Karabah virmenska samonazva Arcah roztashovanij na pivnichnomu shodi Virmenskogo nagir ya z davnih daven buv odniyeyu z provincij istorichnoyi Virmeniyi pivnichno shidnim kordonom yakoyi zgidno z usima antichnimi dzherelami bula Kura Prirodno klimatichni umovi girskogo krayu obumovleni spriyatlivim geografichnim polozhennyam U davnovirmenskij derzhavi Urartu VIII V do n e Arcah zgaduyetsya pid nazvoyu Urtehe Urtehini U tvorah Strabona Pliniya Starshogo Klavdiya Ptolemeya Plutarha Diona Kassiya ta inshih avtoriv vkazuvalosya sho po Kuri prohodiv kordon Virmeniyi iz susidnoyu Albaniyeyu Aluankom starodavnoyu derzhavoyu yaka yavlyala soboyu konglomerat riznomovnih kavkazkih girskih plemen Pislya rozdilu Virmeniyi mizh Vizantiyeyu i Persiyeyu 387 r teritoriya Shidnogo Zakavkazzya vklyuchayuchi Arcah perejshla do Persiyi sho odnak do piznogo serednovichchya ne vplinulo na etnichni kordoni v regioni pravoberezhzhya Kuri razom z Arcahom Karabahom zalishalasya virmenonaselenoyu I tilki v seredini XVIII stolittya v pivnichni rajoni Karabahu pochalosya proniknennya tyurkskih kochovih plemen sho poklalo pochatok bagatorichnim vijnam z virmenskimi knyazivstvami Melikstva knyazivstva Nagirnogo Karabahu kerovani naslidnimi pitomimi knyazyami melikami zumili zberegti faktichnij suverenitet vklyuchayuchi vlasni druzhini knyazivski druzhini tosho Buduchi vimushenimi storichchyami vidbivati navali vijsk Osmanskoyi imperiyi nabigi kochovih plemen i zagoniv chislennih i chasto vorozhe nastroyenih susidnih haniv a to i vijsk samih shahiv melikstva Arcahu pragnuli zvilnitisya vid inovirnoyi vladi S ciyeyu metoyu v XVII XVIII stolittyah karabaski meliki veli listuvannya z rosijskimi caryami u tomu chisli z imperatorami Petrom I Katerinoyu II i Pavlom I U 1805 roci teritoriya istorichnogo Arcahu formalno otrimala nazvu Karabaskogo hanstva razom z velikimi rajonami Shidnogo Zakavkazzya na viki vichni perejshla do Rosijskoyi imperiyi sho bulo zakripleno 1813 r i 1828 r dogovorami mizh Rosiyeyu i Persiyeyu Pochatok 20 stolittyaZnisheni virmenski kvartali v Shushi pid chas rizanini virmen Period mirnogo zhittya v cilomu trivav do 1917 roku Pislya rozvalu Rosijskoyi imperiyi v procesi formuvannya na Kavkazi derzhav Nagirnij Karabah v 1918 1920 rr peretvorivsya na arenu zhorstokoyi vijni mizh Respublikoyu Virmeniya i Azerbajdzhanskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu yaka z momentu svogo utvorennya visunula teritorialni pretenziyi na virmenski teritoriyi Zakavkazzya Regulyarni turecki vijska ta azerbajdzhanski zbrojni formuvannya skoristavshis smutoyu viklikanoyu svitovoyu vijnoyu i rozpadom Rosijskoyi imperiyi u prodovzhennya genocidu virmen v Turechchini v 1915 roci v 1918 1920 rr znishili sotni virmenskih sil vlashtuvali rizaninu virmeniv u Baku Gyandzhi I tilki v Nagirnomu Karabasi ci formuvannya natrapili na serjoznij zbrojnij opir organizovanij Nacionalnoyu Radoyu Nagirnogo Karabahu hocha Shushi stolicya krayu 23 bereznya 1920 roku bula spalena i rozgrabovana a virmenske naselennya mista znisheno Same todi mizhnarodne spivtovaristvo viznalo za neobhidne vtrutitisya v konflikt sho nabuvav vse tragichnishij harakter 1 grudnya 1920 na osnovi dopovidi svogo tretogo pidkomitetu P yatij Komitet Ligi Nacij reaguyuchi na teritorialni domagannya Azerbajdzhanu i masovi antivirmenski pogromi odnogolosno vislovivsya proti prijnyattya Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki v Ligu Nacij Todi zh Liga Nacij do ostatochnogo vregulyuvannya konfliktu viznala Nagirnij Karabah spirnoyu teritoriyeyu z chim pogodilisya vsi zalucheni v konflikt storoni v tomu chisli i Azerbajdzhan Takim chinom u period viniknennya v 1918 20 rr Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki yiyi suverenitet ne poshiryuvavsya na Nagirnij Karabah tak samo yak i na Nahidzhevan Radyanskij periodNagirno Karabaska avtonomna oblast u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR Vstanovlennya radyanskoyi vladi v Zakavkazzi suprovodzhuvalosya utverdzhennyam novih politichnih poryadkiv Pislya progoloshennya v 1920 r Radyanskogo Azerbajdzhanu rosijski vijska do mirnogo virishennya pitannya zgidno z Dogovorom mizh Radyanskoyu Rosiyeyu i Respublikoyu Virmeniya timchasovo okupuvali Nagirnij Karabah Odnak vidrazu pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi u Virmeniyi Revkom revolyucijnij komitet golovnij organ vladi bilshovikiv u toj chas Azerbajdzhanu deklaruye viznannya spirnih teritorij Nagirnogo Karabahu Zangezuru i Nahizhyeevanu nevid yemnimi chastinami Virmeniyi Do momentu deklaruvannya vidmovi vid domagan na Nagirnij Karabah Zangezur i Nahidzhevan ci teritoriyi ne vhodili v Azerbajdzhansku Respubliku Na osnovi vidmovi Radyanskogo Azerbajdzhanu vid domagan na spirni teritoriyi i na osnovi ugodi mizh uryadami Virmeniyi ta Azerbajdzhanu Virmeniya v chervni 1921 r ogolosila Nagirnij Karabah svoyeyu nevid yemnoyu chastinoyu Tekst dekretu uryadu Virmeniyi buv opublikovanij u presi yak u Virmeniyi tak i v Azerbajdzhani Bakinskij robitnik organ CK Kompartiyi Azerbajdzhanu 22 chervnya 1921 r Takim chinom vidbuvsya akt cesiyi yakij viyavivsya ostannim u mizhnarodno pravovomu sensi zakonnim aktom shodo Nagirnogo Karabahu za chas komunistichnogo rezhimu v Zakavkazzi Akt cesiyi vitali yak mizhnarodne spivtovaristvo tak i Rosiya sho zafiksovano v rezolyuciyi Asambleyi Ligi Nacij 18 XII 1920 r V Dovidci noti Generalnogo sekretarya Ligi Nacij chlenam derzhavam Ligi Nacij 4 III 1921 r i v richnomu zviti Narodnogo komisariatu ministerstva zakordonnih sprav RRFSR za 1920 1921 rr vishomu organu vladi XI z yizdu Rad Odnak nezabarom bilshovicke kerivnictvo Rosiyi v konteksti politiki spriyannya svitovoyi komunistichnoyi revolyuciyi v yakij Turechchini vidvodilasya rol fakela revolyuciyi na Shodi zminyuye svoye stavlennya do etnichno yij ridnogo Azerbajdzhanu i do problemi spirnih teritorij v tomu chisli do Nagirnogo Karabahu Kerivnictvo Azerbajdzhanu vidnovlyuye svoyi pretenziyi na Nagirnij Karabah Plenum Kavbyuro RKP b nehtuyuchi rishennyam Ligi Nacij i vidkidayuchi plebiscit yak demokratichnij mehanizm vstanovlennya kordoniv mizh Virmeniyeyu ta Azerbajdzhanom v 1921 roci pid bezposerednim tiskom Stalina i vsuperech aktu cesiyi sho vidbuvsya z procedurnimi porushennyami prijmaye rishennya pro vidtorgnennya Nagirnogo Karabahu vid Virmeniyi z umovoyu sformuvannya na cih virmenskih teritoriyah nacionalnoyi avtonomiyi z shirokimi pravami u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR Azerbajdzhan vsilyako vidtyaguvav vikonannya vimogi pro nadannya avtonomiyi Nagirnomu Karabahu Ale pislya dvorichnoyi zbrojnoyi borotbi karabahciv i za napolyagannyam RKP b u 1923 r neznachnij chastini buv nadanij status avtonomnoyi oblasti odniyeyi z konstitucijnih form nacionalno derzhavnogo utvorennya v derzhavnomu ustroyi SRSR Bilsh togo Nagirnij Karabah mabut z dalekim pricilom buv rozdriblenij na odnij chastini sformuvali avtonomiyu a reshtu rozchinili v administrativnih rajonah radyanskogo Azerbajdzhanu prichomu takim chinom shob likviduvati fizichnij i geografichnij zv yazok mizh virmenskoyu avtonomiyeyu i Virmeniyeyu Takim chinom znachna chastina teritoriyi viznana Ligoyu Nacij yak spirna bula pryamo aneksovana i za mezhami avtonomiyi zalishilasya velika chastina Nagirnogo Karabahu Gyulistan Karvachar Karahat Berdzor ta in Tim samim karabaska problema bula ne virishena a zamorozhena majzhe na 70 rokiv Navit u roki stalinskih represij pid zagrozoyu visilki usogo virmenskogo narodu zi svoyeyi istorichnoyi Batkivshini za prikladom inshih represovanih nacij ne pripinyalasya borotba virmen Nagirnogo Karabahu ta Virmeniyi za vihid krayu zi skladu Azerbajdzhanskoyi RSR Borotba za nezalezhnistDokladnishe Karabaskij konflikt Miting v Yerevani pid chas yakogo vimagalosya priyednati Nagirnij Karabah do Virmeniyi 1988 r stav povorotnim v istoriyi Nagirnogo Karabahu Narod Karabahu pidnyav golos na zahist vlasnih prav i svobod Virmenske naselennya Nagirnogo Karabahu vistupilo z vimogoyu pro vozz yednannya z Virmeniyeyu Ci podiyi stali perelomnimi ne tilki v zhitti karabahciv Voni faktichno viznachili podalshu dolyu usogo virmenskogo narodu 20 lyutogo 1988 r pozachergova sesiya Radi narodnih deputativ NKAO uhvalila rishennya yake mistilo prohannya Verhovnim Radam Azerbajdzhanu pro vihid z jogo skladu ta Virmeniyi pro prijnyattya do svogo skladu Odnak za kozhnim aktom demokratichnogo voleviyavlennya i pragnennya perevesti superechku v civilizovane ruslo sliduvali eskalaciya nasilstva masove i povsyudne nehtuvannya prav virmenskogo naselennya demografichna ekspansiya ekonomichna blokada i inshe Pochalisya pogromi ta masovi vbivstva virmen u viddalenih na sotni kilometriv vid NKAO mistah Azerbajdzhanu Sumgayiti Baku Kirovabadi potim po vsomu Azerbajdzhanu v rezultati yakih sotni lyudej zaginuli i buli poraneni Blizko 450 tisyach virmeniv z mist i sil Azerbajdzhanu ta Nagirnogo Karabahu stali bizhencyami 2 veresnya 1991 spilna sesiya Nagirno Karabaskogo oblasnoyi Radi i Radi narodnih deputativ Shaumyanskogo rajonu progolosila Nagirno Karabasku Respubliku NKR u mezhah kolishnoyi NKAO i Shaumyanskogo rajonu Bula prijnyata Deklaraciya pro nezalezhnist NKR Takim chinom bulo zdijsneno pravo vidbite u chinnomu todi zakonodavstvi zokrema v Zakoni SRSR vid 3 kvitnya 1990 r Pro poryadok virishennya pitan pov yazanih z vihodom soyuznoyi respubliki z SRSR yake peredbachaye pravo nacionalnih avtonomij samostijno virishuvati pitannya pro svij derzhavno pravovij status u razi vihodu soyuznoyi respubliki zi skladu SRSR U cej zhe chas listopad 1991 r Verhovna Rada Azerbajdzhanu prijnyala zakon pro skasuvannya NKAO yakij buv kvalifikovanij takim sho superechit Konstituciyi SRSR 10 grudnya 1991 vsogo za kilka dniv do oficijnogo rozpadu Radyanskogo Soyuzu v Nagirnomu Karabahu vidbuvsya sumnivnij referendum yakij bojkotuvalo azerbajdzhanske naselennya na yakomu perevazhna bilshist naselennya 99 89 vislovilosya za povnu nezalezhnist vid Azerbajdzhanu Za referendumom prosliduvali parlamentski vibori ta 28 grudnya buv obranij parlament NKR yakij sformuvav pershij uryad Uryad de fakto nezalezhnoyi odnak nikim ne viznanoyi NKR pristupiv do vikonannya svoyih obov yazkiv v umovah absolyutnoyi blokadi z boku Azerbajdzhanu ta bojovih dij proti nogo Period nezalezhnostiVikoristovuyuchi zoseredzhenu na svoyij teritoriyi zbroyu i boyepripasi 4 yi armiyi zbrojnih sil SRSR Azerbajdzhan rozv yazav shirokomasshtabnu vijnu proti Nagirnogo Karabahu Cya vijna yak vidomo trivala z oseni 1991 roku do travnya 1994 roku z pereminnim uspihom Buli periodi koli majzhe 60 vidsotkiv teritoriyi Nagirnogo Karabahu perebuvalo pid kontrolem Azerbajdzhanu a stolicya Stepanakert ta inshi naseleni punkti piddavalisya majzhe bezperervnim masovanim aviabombarduvannyam i artilerijskim obstrilam Do travnya 1992 roku sili samooboroni NKR zumili vzyati pid kontrol m Shushi probiti koridor u rajoni m Berdzor vozz yednavshi teritoriyi NKR i Respubliki Virmeniya tim samim chastkovo likviduvavshi bagatorichnu blokadu NKR U chervni lipni 1992 roku v rezultati nastupu Azerbajdzhanska armiya vzyala pid kontrol ves Kelbadzharskij za podilom NKR Shaumyanskij bilshu chastinu Terterskogo za podilom NKR Martakertskogo chastinu Hodzhavendskogo za podilom NKR Martuninskogo ta Gadrutskogo Hodzhalinskogo za podilom NKR Askeranskogo i rajoniv Z metoyu vidbittya nastupu Azerbajdzhanu zhittya NKR bulo povnistyu perevedene na voyenni rejki 14 serpnya 1992 buv stvorenij Derzhavnij komitet oboroni NKR a rozrizneni zagoni sil samooboroni buli reformovani i na zasadah zhorstkoyi disciplini ta yedinonachalnosti organizovani v Armiyu Oboroni Nagirnogo Karabahu Armiyi Oboroni NKR vdalosya vzyati pid kontrol veliku chastinu ranishe kontrolovanih Azerbajdzhanom teritorij zajnyavshi v hodi bojovih dij i ryad prileglih do respubliki rajoniv Azerbajdzhanu peretvorenih na vognevi tochki U 1992 r dlya vregulyuvannya karabaskogo konfliktu bula stvorena OBSYe v ramkah yakoyi zdijsnyuyetsya peregovornij proces z metoyu pidgotovki Minskoyi Konferenciyi OBSYe poklikanoyi domogtisya ostatochnogo virishennya pitannya statusu Nagirnogo Karabahu 5 travnya 1994 za poserednictva Rosiyi Kirgizstanu i Mizhparlamentskoyi Asambleyi SND u stolici Kirgizstanu Bishkeku Azerbajdzhan Nagirnij Karabah i Virmeniya pidpisali Bishkekskij protokol na pidstavi yakogo 12 travnya timi zh storonami bula dosyagnuta Domovlenist pro pripinennya vognyu sho diyav za vinyatkom korotkochasnih konfliktiv do kincya veresnya 2020 roku Pid chas Drugoyi Karabaskoyi vijni 27 09 2020 10 11 2020 Azerbajdzhan povernuv sobi znachnu chastinu teritorij na pivdni okupovanih Virmeniyeyu v hodi Pershoyi Karabaskoyi vijni ta misto Shusha Reshtu cih teritorij za vinyatkom teritoriyi Nagirnogo Karabahu Virmeniya zobov yazalas povernuti zgidno dogovoru vid 10 11 2020 roku Dokladnishe Virmeno azerbajdzhanskij prikordonnij konflikt 2021 2022 Div takozhIstoriya Virmeniyi Arcah Miacum Karabaskij konfliktDzherelaIstoriya ta suchasnist Nagirno Karabaskoyi Respubliki na angl virm ros