Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Староданій світ. Керкінітида
У Євпаторійського курорту немає точного дня народження. Однак, давньогрецький історик Геродот, який жив у V столітті до нашої ери, у своїх працях згадує про те, що в Таврії на солоному озері використовується для лікування грязь. Пліній Старший у фундаментальній праці «Природна історія» теж писав про Таврію, де лікують «землею, цілющою всякі рани». А в 1964 році в районі Євпаторії було виявлено і вивчено близько 30 стародавніх поховань, найстарішим з яких від 4,5 до 5 тисяч років. Тут жили кімерійці, таври і скіфи. Як показують розкопки, на території сучасного міста люди жили ще в III тисячолітті до н. е.
Відомо, що в VI — V столітті до нашої ери на місці сучасної Євпаторії грецькі колоністи заснували факторію (торгову базу), а потім поліс Каркінітиду. Назва Каркінітида (або Керкінітида) виникла, як припускають історики, від імені Каркіна — засновника міста. Переселенці з Еллади збудували укріплене військове поселення, обнесли його високими кріпосними стінами, але перетворитися в мегаполіс Керкінітида не встигла. Неподалік набирав силу впливовий Херсонес, який і підпорядкував молоде поселення — місто увійшло до складу сільськогосподарської округи (хори) античного Херсонеса, для якої мав велике торгове і стратегічне значення.
Проте ні потужні оборонні стіни, ні підпорядкування Херсонесу не могли змінити ходу історії — у II ст. до н. е. місто захопили скіфи. На допомогу підданим Херсонеса приходить військо Діофанта, полководця понтійського царя Мітрідата VI Евпатора, однак, торжество переможців було недовгим — через якийсь час чаша терезів знову схиляється на користь скіфів, які утримують це місто аж до вторгнення в місто гунів у III-IV століття, коли Керкінітиду було спалено і цілком зруйновано.
Середньовіччя. Ґезльов
Після навали гунів через Крим пролягав шлях багатьох інших кочівників. В IV-XV століття Крим постійно піддається набігам, печенігів, хозар, половців. Далі історія міста, що стоїть нині на руїнах стародавньої Керкінітиди, сповнена вікових провалів — дуже мало відомостей дійшло до нас про ранньосередньовічний періоді з історії міста. Однак, відомо, що в епоху раннього середньовіччя тут знову виникла фортеця. А в XIII століття Крим зазнав монголо-татарської навали.
У 1475 році татарами і османами на місці Керкінітиди, де на той час існувало лише невелике поселення, було засновано місто-фортецю Ґезльов (у руських літописах — Козлов). «Ґезльов» у перекладі означає «сто очей», «око-будинок» або походить від османського слова «ґезльо» — наглядай, дивись.
В XVI-XVIII століття Ґезльов — це одне із значних міст Кримського ханства. За кількістю будинків воно поступалося тільки Бахчисараю, було важливим центром торгівлі, в тому числі работоргівлі. Місто було оточене кріпосною стіною довжиною близько трьох кілометрів. Висота її становила 6-8 метрів, ширина 3-5 метрів. Ця стіна, побудована у вигляді п'ятикутника, мала п'ять воріт: на схід біля берега моря — Портові ворота, на південний схід — ворота Дров'яного базару, на північну сторону виходили ворота Білого мулли, на північний захід — Земляні ворота, на захід — Кінські ворота.
У складі Російської імперії
Наприкінці XVII-початку XVIII століття Росія почала боротьбу за вихід до Чорного моря і анексію Криму. У 1736—1771 рр. Ґезльов займали російські війська, у складі яких воювали запорізькі козаки, а в 1783 році Крим було захоплено й анексовано Російською імперією. Місто-фортеця з 1784 року було перейменоване в Євпаторію (на честь боспорського царя Мітрідата VI Євпатора) і отримало статус повітового. Однією з найважливіших битв Кримської війни була Битва за Євпаторію. Після війни Євпаторія залишалася повітовим містом Таврійської губернії. Її населення становило 6433 людини, в місті налічувалося 1467 будинків. У 1798 році в місті був споруджений порт, що незабаром став одним з найбільших в Криму, а Євпаторія отримала право на безмитне ввезення і вивезення товарів (порто-франко).
На початку XIX століття Євпаторія вже славилася знаменитими торговими ярмарками, мала понад тисячу різноманітних крамниць і близько 20 вітальних дворів для проживання торговців і зберігання їх товарів.
У зв'язку з відкриттям цілющих властивостей Мойнакських грязей з середини XIX століття Євпаторія розвивається як курорт. 20 травня 1887 року на березі Мойнакського озера була відкрито приватну «Рапо- і грязелікувальну установу» (архітектор Олександр Бернардацці). У 1905 році було споруджено перший у Росії кліматологічний санаторій «Приморський». До 1914 року в місті було вже три санаторії для дорослих і п'ять сезонних санаторіїв для дітей (всього 635 місць). Всі вони були приватними.
В кінці XIX ст. соляні промисли Євпаторії дають 36 % загальної кількості солі, що видобувається в Криму, розвивається борошномельна промисловість, введено в дію цегельно-черепичний завод, розпочато інтенсивний видобуток каменю-черепашника в Мамайських каменоломнях, обладнана перша в місті метеорологічна станція, розпочата забудова дачами території між старою частиною міста і Мойнакським озером. Завершено облаштування Приморського бульвару (нині садок імені Караєва), побудований чавуноливарний завод. У місті діяли 4 православні церкви, 14 мечетей, костел, 4 синагоги, 2 чоловічих і одна жіноча гімназії.
Всеросійський з'їзд з покращення вітчизняних лікувальних місцевостей визнав Євпаторію курортом загальнодержавного значення. Євпаторія стала розширюватися і упорядковуватися. Була архітектурно оформлена сучасна Театральна площа. Тут були побудовані театр — найкращий на півдні Росії після Одеського оперного, публічна бібліотека ім. Олександра II (нині ім. О. Пушкіна). Облаштовується західна частина міста — так званий дачний район і Євпаторія стала «входити в моду» як дачне місце. У 1913 році в місті з'явився перший трамвай, а в 1915 році в Євпаторії була підведена залізнична гілка Сарабуз — Євпаторія, яка з'єднала Євпаторію з магістраллю Севастополь — Москва.
За часів СРСР
У 1921 році в місті заснований краєзнавчий музей. У 1924 році відбулася перша в Радянській Росії науково-практична конференція лікарів, присвячена проблемам курортології, а в 1926 році на базі санаторію «Таласа» була заснована перша в СРСР біокліматична станція. До 1940 року у місті діють вже 36 санаторіїв і будинків відпочинку, 17 дитячих санаторіїв, в тому числі нова водогрязелікарня «Мойнаки».
У перші дні війни добровільно з'явилися в військкомат сотні людей. З напутніми словами першого секретаря Євпаторійського ГК ВЛКСМ М. Зайцева на фронт у повному складі пішов 10-й клас євпаторійської середньої школи імені М. Горького. Здравниці терміново переобладнувалися під евакогоспіталі; був сформований винищувальний батальйон, частина бійців якого увійшла пізніше в Євпаторійський партизанський загін.
Вояки Вермахту швидко просувалися до Криму. У жовтні 1941 року партизани-євпаторійці залишили місто і попрямували у Кримські гори. Всі дитячі санаторії були евакуйовані. 31 жовтня 1941 до міста увійшли німці. Будівлю міської Ради, вони перетворили в міську управу, неподалік розмістилося поліцейське управління та інші каральні «служби», а чудові євпаторійські пляжі стали мінними полями, обнесені колючим дротом.
У грудні 1941 року відбулася подія, ще більше піднявша бойовий дух євпаторійців: група севастопольських моряків зробила сміливий рейд у заповнену німцями Євпаторію. Тихо підійшовши вночі на двох катерах до берега, моряки висадилися і, прибравши вартових, попрямували до центру міста. Вони звільнили заарештованих людей і, захопивши в міській управі і поліцейському управлінні цінні документи, та зброю повернулися на катери. У місті почався переполох, але моряки благополучно відійшли від берега.
Тим часом радянське командування підготувало план висадки в Євпаторії великого десанту моряків і бійців Приморської армії. У ніч на 5 січня 1942 року до міста підійшли тральщик «Підривник», сім катерів і морський буксир, на яких розмістився євпаторійський десант у кілька сотень людей. Передовий загін висадився на берег і успішно виконав поставлене перед ним завдання. Але на морі розігрався восьмибальний шторм, і спроби висадити підкріплення або зняти десант закінчилися невдачею. Німці отримали можливість підтягти резерви. Мужні чорноморці і місцеві жителі, що приєдналися до них, билися до останнього патрону. Придушивши їх опір, німці розділили Євпаторію на сектори, хапали в кожному всіх, хто здавався їм підозрілим. Потім 3000 євпаторійців разом з групою поранених десантників розстріляли на .
Ця акція вояків Вермахту була далеко не останньою — ще довго тривали кровопролитні бої. Всього за час окупації німці вбили понад 12,5 тисячі чоловік — старих, жінок, дітей, майже третину населення міста. Але боротьба тривала. Євпаторійці дізнавалися від патріотів-підпільників про становище на фронтах. На мотороремонтному заводі саботувалося виконання військових замовлень, у місті діяли підпільні групи.
І тільки 13 квітня 1944 року Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого євпаторійського десанту 1942 року було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в партизанські загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до Німеччини. Та ще депортація — татари, греки, болгари, вірмени, німці, — зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тис. чоловік. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55 % населення міста.
Після Німецько-радянської війни Євпаторія продовжувала розвиватися як місто-курорт. У 1953 році зведено нову будівлю вокзалу, в 1965 році споруджено морський вокзал, в 1966 році здана в експлуатацію свердловина термальної мінеральної води «Мойнаки», у 1979 — побудована загальнокурортна водолікарня і створена філія Центрального науково-дослідного інституту курортології і фізіотерапії. У 1985 році в місті проводиться I дитячий музичний фестиваль.
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Євпаторія у німецькій кінохроніці |
Наш час
На рубежі 21 століття Євпаторія почала знову відроджуватися, як і за 100 років до цього. У минулому залишилися розпад СРСР, труднощі початку 90-х років. Занепали багато санаторіїв і пансіонатів, розвалилися виробництва, порушилися виробничі зв'язки. Але відродилася Євпаторія, місто знову почало набирати популярність серед жителів України і Росії. Десятки тисяч дітей приїжджають до Євпаторії на відпочинок кожне літо. Десятками з'являються нові приватні санаторії та пансіонати, нові магазини, ринки, виробництва. Відкриваються і будуються нові супермаркети, «Фуршет», «АТБ», «Фреш», облагороджується ринок біля «Універсаму», розширюється «Універмаг», на перетині вулиці Фрунзе та проспекту Леніна відкрився бювет євпаторійської мінеральної води, налагоджено морське пасажирське й вантажно-пасажирське сполучення з Туреччиною, відкрилися дитячі майданчики в усьому місті, вулиця Караїмська реконструйована «під старовину», змінилась , де встановлено оглядові майданчики — ротонди, серію фонтанів, пам'ятник Гераклові.
27 квітня 2007 року Євпаторійська міська рада ухвалила рішення «Про затвердження стратегічного плану економічного і соціального розвитку міста Євпаторія на період до 2015 року». Основні завдання стратегічного плану: формування стратегічного бачення майбутнього міста, визначення його місії, виявлення головних проблем і стратегічних цілей розвитку міста; визначення оперативних цілей та шляхів їх досягнення.
Трагедія 24 грудня 2008 року
Трагедія 24 грудня 2008 року в Євпаторії надовго залишиться в пам'яті містян. Після закінчення Німецько-радянської війни це була найбільша трагедія — загибель мирних громадян Євпаторії. У ніч з 24 на 25 грудня 2008 року, близько 21:40 обрушилися 2 під'їзди будинку № 67 по вулиці Некрасова.
Напередодні Нового Року у місті лунало безліч вибухів петард та феєрверків. У районах Євпаторії, розташованих трохи далі від місця трагедії, вибух, спочатку, був сприйнятий як чергова вибухнула петарда. Відразу після трагедії інформація миттєво поширилася містом. До місця трагедії почали сходитися люди, які намагалися чимось допомогти. Інформація відразу потрапила в Інтернет. Через форуми євпаторійських провайдерів можна було дізнатися про те, що сталося і що відбувалося далі в ті години.
У результаті трагедії загинуло 27 чоловік. Президент України Віктор Ющенко оголосив 26 грудня 2008 року днем жалоби. Відповідний указ було опубліковано на офіційному сайті глави держави.
Російська окупація
У березні 2014 року Євпаторія, як і інші міста Кримського півострову, була окупована російськими військами, а 18 березня — анексована Російською федерацією.
Див. також
Література
- Драчук В. С., Кара Я. Б., Челышев Ю. В. Керкинитида – Гёзлёв – Евпатория. — Таврия, 1977. (рос.)
- С. С. Северинова, В. Т. Ягупова. Евпатория (античная Керкинитида, средневековый Гёзлёв) // Крымуша .- № 17 ст. 8 – 11. (рос.)
- Кулаков М. М., Лоевский А. В. Евпатория. — Таврия, 1977. (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2010. Процитовано 7 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 7 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2012. Процитовано 7 березня 2011.
Посилання
- Історія Євпаторії на офіційному вебсайті міста [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Історія Євпаторії [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] на сайті evpatoriya-history.info [ 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodanij svit KerkinitidaDokladnishe Kerkinitida Arheologichni znahidki Kerkinitidi U Yevpatorijskogo kurortu nemaye tochnogo dnya narodzhennya Odnak davnogreckij istorik Gerodot yakij zhiv u V stolitti do nashoyi eri u svoyih pracyah zgaduye pro te sho v Tavriyi na solonomu ozeri vikoristovuyetsya dlya likuvannya gryaz Plinij Starshij u fundamentalnij praci Prirodna istoriya tezh pisav pro Tavriyu de likuyut zemleyu cilyushoyu vsyaki rani A v 1964 roci v rajoni Yevpatoriyi bulo viyavleno i vivcheno blizko 30 starodavnih pohovan najstarishim z yakih vid 4 5 do 5 tisyach rokiv Tut zhili kimerijci tavri i skifi Yak pokazuyut rozkopki na teritoriyi suchasnogo mista lyudi zhili she v III tisyacholitti do n e Vidomo sho v VI V stolitti do nashoyi eri na misci suchasnoyi Yevpatoriyi grecki kolonisti zasnuvali faktoriyu torgovu bazu a potim polis Karkinitidu Nazva Karkinitida abo Kerkinitida vinikla yak pripuskayut istoriki vid imeni Karkina zasnovnika mista Pereselenci z Elladi zbuduvali ukriplene vijskove poselennya obnesli jogo visokimi kriposnimi stinami ale peretvoritisya v megapolis Kerkinitida ne vstigla Nepodalik nabirav silu vplivovij Hersones yakij i pidporyadkuvav molode poselennya misto uvijshlo do skladu silskogospodarskoyi okrugi hori antichnogo Hersonesa dlya yakoyi mav velike torgove i strategichne znachennya Prote ni potuzhni oboronni stini ni pidporyadkuvannya Hersonesu ne mogli zminiti hodu istoriyi u II st do n e misto zahopili skifi Na dopomogu piddanim Hersonesa prihodit vijsko Diofanta polkovodcya pontijskogo carya Mitridata VI Evpatora odnak torzhestvo peremozhciv bulo nedovgim cherez yakijs chas chasha tereziv znovu shilyayetsya na korist skifiv yaki utrimuyut ce misto azh do vtorgnennya v misto guniv u III IV stolittya koli Kerkinitidu bulo spaleno i cilkom zrujnovano Serednovichchya GezlovPislya navali guniv cherez Krim prolyagav shlyah bagatoh inshih kochivnikiv V IV XV stolittya Krim postijno piddayetsya nabigam pechenigiv hozar polovciv Dali istoriya mista sho stoyit nini na ruyinah starodavnoyi Kerkinitidi spovnena vikovih provaliv duzhe malo vidomostej dijshlo do nas pro rannoserednovichnij periodi z istoriyi mista Odnak vidomo sho v epohu rannogo serednovichchya tut znovu vinikla fortecya A v XIII stolittya Krim zaznav mongolo tatarskoyi navali U 1475 roci tatarami i osmanami na misci Kerkinitidi de na toj chas isnuvalo lishe nevelike poselennya bulo zasnovano misto fortecyu Gezlov u ruskih litopisah Kozlov Gezlov u perekladi oznachaye sto ochej oko budinok abo pohodit vid osmanskogo slova gezlo naglyadaj divis Bitva za Yevpatoriyu v 1854 roci Bossoli Vid Yevpatorijskoyi buhti V XVI XVIII stolittya Gezlov ce odne iz znachnih mist Krimskogo hanstva Za kilkistyu budinkiv vono postupalosya tilki Bahchisarayu bulo vazhlivim centrom torgivli v tomu chisli rabotorgivli Misto bulo otochene kriposnoyu stinoyu dovzhinoyu blizko troh kilometriv Visota yiyi stanovila 6 8 metriv shirina 3 5 metriv Cya stina pobudovana u viglyadi p yatikutnika mala p yat vorit na shid bilya berega morya Portovi vorota na pivdennij shid vorota Drov yanogo bazaru na pivnichnu storonu vihodili vorota Bilogo mulli na pivnichnij zahid Zemlyani vorota na zahid Kinski vorota U skladi Rosijskoyi imperiyiNaprikinci XVII pochatku XVIII stolittya Rosiya pochala borotbu za vihid do Chornogo morya i aneksiyu Krimu U 1736 1771 rr Gezlov zajmali rosijski vijska u skladi yakih voyuvali zaporizki kozaki a v 1783 roci Krim bulo zahopleno j aneksovano Rosijskoyu imperiyeyu Misto fortecya z 1784 roku bulo perejmenovane v Yevpatoriyu na chest bosporskogo carya Mitridata VI Yevpatora i otrimalo status povitovogo Odniyeyu z najvazhlivishih bitv Krimskoyi vijni bula Bitva za Yevpatoriyu Pislya vijni Yevpatoriya zalishalasya povitovim mistom Tavrijskoyi guberniyi Yiyi naselennya stanovilo 6433 lyudini v misti nalichuvalosya 1467 budinkiv U 1798 roci v misti buv sporudzhenij port sho nezabarom stav odnim z najbilshih v Krimu a Yevpatoriya otrimala pravo na bezmitne vvezennya i vivezennya tovariv porto franko Na pochatku XIX stolittya Yevpatoriya vzhe slavilasya znamenitimi torgovimi yarmarkami mala ponad tisyachu riznomanitnih kramnic i blizko 20 vitalnih dvoriv dlya prozhivannya torgovciv i zberigannya yih tovariv U zv yazku z vidkrittyam cilyushih vlastivostej Mojnakskih gryazej z seredini XIX stolittya Yevpatoriya rozvivayetsya yak kurort 20 travnya 1887 roku na berezi Mojnakskogo ozera bula vidkrito privatnu Rapo i gryazelikuvalnu ustanovu arhitektor Oleksandr Bernardacci U 1905 roci bulo sporudzheno pershij u Rosiyi klimatologichnij sanatorij Primorskij Do 1914 roku v misti bulo vzhe tri sanatoriyi dlya doroslih i p yat sezonnih sanatoriyiv dlya ditej vsogo 635 misc Vsi voni buli privatnimi V kinci XIX st solyani promisli Yevpatoriyi dayut 36 zagalnoyi kilkosti soli sho vidobuvayetsya v Krimu rozvivayetsya boroshnomelna promislovist vvedeno v diyu cegelno cherepichnij zavod rozpochato intensivnij vidobutok kamenyu cherepashnika v Mamajskih kamenolomnyah obladnana persha v misti meteorologichna stanciya rozpochata zabudova dachami teritoriyi mizh staroyu chastinoyu mista i Mojnakskim ozerom Zaversheno oblashtuvannya Primorskogo bulvaru nini sadok imeni Karayeva pobudovanij chavunolivarnij zavod U misti diyali 4 pravoslavni cerkvi 14 mechetej kostel 4 sinagogi 2 cholovichih i odna zhinocha gimnaziyi Vserosijskij z yizd z pokrashennya vitchiznyanih likuvalnih miscevostej viznav Yevpatoriyu kurortom zagalnoderzhavnogo znachennya Yevpatoriya stala rozshiryuvatisya i uporyadkovuvatisya Bula arhitekturno oformlena suchasna Teatralna plosha Tut buli pobudovani teatr najkrashij na pivdni Rosiyi pislya Odeskogo opernogo publichna biblioteka im Oleksandra II nini im O Pushkina Oblashtovuyetsya zahidna chastina mista tak zvanij dachnij rajon i Yevpatoriya stala vhoditi v modu yak dachne misce U 1913 roci v misti z yavivsya pershij tramvaj a v 1915 roci v Yevpatoriyi bula pidvedena zaliznichna gilka Sarabuz Yevpatoriya yaka z yednala Yevpatoriyu z magistrallyu Sevastopol Moskva Za chasiv SRSRLuna Drugoyi svitovoyi vijni na hrami Svyatogo Illi U 1921 roci v misti zasnovanij krayeznavchij muzej U 1924 roci vidbulasya persha v Radyanskij Rosiyi naukovo praktichna konferenciya likariv prisvyachena problemam kurortologiyi a v 1926 roci na bazi sanatoriyu Talasa bula zasnovana persha v SRSR bioklimatichna stanciya Do 1940 roku u misti diyut vzhe 36 sanatoriyiv i budinkiv vidpochinku 17 dityachih sanatoriyiv v tomu chisli nova vodogryazelikarnya Mojnaki U pershi dni vijni dobrovilno z yavilisya v vijskkomat sotni lyudej Z naputnimi slovami pershogo sekretarya Yevpatorijskogo GK VLKSM M Zajceva na front u povnomu skladi pishov 10 j klas yevpatorijskoyi serednoyi shkoli imeni M Gorkogo Zdravnici terminovo pereobladnuvalisya pid evakogospitali buv sformovanij vinishuvalnij bataljon chastina bijciv yakogo uvijshla piznishe v Yevpatorijskij partizanskij zagin Voyaki Vermahtu shvidko prosuvalisya do Krimu U zhovtni 1941 roku partizani yevpatorijci zalishili misto i popryamuvali u Krimski gori Vsi dityachi sanatoriyi buli evakujovani 31 zhovtnya 1941 do mista uvijshli nimci Budivlyu miskoyi Radi voni peretvorili v misku upravu nepodalik rozmistilosya policejske upravlinnya ta inshi karalni sluzhbi a chudovi yevpatorijski plyazhi stali minnimi polyami obneseni kolyuchim drotom U grudni 1941 roku vidbulasya podiya she bilshe pidnyavsha bojovij duh yevpatorijciv grupa sevastopolskih moryakiv zrobila smilivij rejd u zapovnenu nimcyami Yevpatoriyu Tiho pidijshovshi vnochi na dvoh katerah do berega moryaki visadilisya i pribravshi vartovih popryamuvali do centru mista Voni zvilnili zaareshtovanih lyudej i zahopivshi v miskij upravi i policejskomu upravlinni cinni dokumenti ta zbroyu povernulisya na kateri U misti pochavsya perepoloh ale moryaki blagopoluchno vidijshli vid berega Vid mista z morya listivka 1916 roku Tim chasom radyanske komanduvannya pidgotuvalo plan visadki v Yevpatoriyi velikogo desantu moryakiv i bijciv Primorskoyi armiyi U nich na 5 sichnya 1942 roku do mista pidijshli tralshik Pidrivnik sim kateriv i morskij buksir na yakih rozmistivsya yevpatorijskij desant u kilka soten lyudej Peredovij zagin visadivsya na bereg i uspishno vikonav postavlene pered nim zavdannya Ale na mori rozigravsya vosmibalnij shtorm i sprobi visaditi pidkriplennya abo znyati desant zakinchilisya nevdacheyu Nimci otrimali mozhlivist pidtyagti rezervi Muzhni chornomorci i miscevi zhiteli sho priyednalisya do nih bilisya do ostannogo patronu Pridushivshi yih opir nimci rozdilili Yevpatoriyu na sektori hapali v kozhnomu vsih hto zdavavsya yim pidozrilim Potim 3000 yevpatorijciv razom z grupoyu poranenih desantnikiv rozstrilyali na Chervonij girci Cya akciya voyakiv Vermahtu bula daleko ne ostannoyu she dovgo trivali krovoprolitni boyi Vsogo za chas okupaciyi nimci vbili ponad 12 5 tisyachi cholovik starih zhinok ditej majzhe tretinu naselennya mista Ale borotba trivala Yevpatorijci diznavalisya vid patriotiv pidpilnikiv pro stanovishe na frontah Na motororemontnomu zavodi sabotuvalosya vikonannya vijskovih zamovlen u misti diyali pidpilni grupi I tilki 13 kvitnya 1944 roku Yevpatoriya ostatochno perejshla pid kontrol radyanskih vijsk Za roki vijni bulo rozstrilyano bilshe 12 000 zhiteliv Yevpatoriyi Pislya nevdalogo yevpatorijskogo desantu 1942 roku bulo rozstrilyano bilshe 3 000 miscevih zhiteliv A do vijni v Yevpatoriyi prozhivalo 47 000 zhiteliv Ponad 5 tisyach yevpatorijciv bulo mobilizovano v regulyarnu armiyu i pishli v partizanski zagoni Ponad 400 zemlyakiv bulo vikradeno na roboti do Nimechchini Ta she deportaciya tatari greki bolgari virmeni nimci zmenshila kilkist yevpatorijciv na 8 9 tis cholovik Sumna arifmetika pokazuye sho Yevpatoriya pid chas vijni vtratila blizko 45 55 naselennya mista Pislya Nimecko radyanskoyi vijni Yevpatoriya prodovzhuvala rozvivatisya yak misto kurort U 1953 roci zvedeno novu budivlyu vokzalu v 1965 roci sporudzheno morskij vokzal v 1966 roci zdana v ekspluataciyu sverdlovina termalnoyi mineralnoyi vodi Mojnaki u 1979 pobudovana zagalnokurortna vodolikarnya i stvorena filiya Centralnogo naukovo doslidnogo institutu kurortologiyi i fizioterapiyi U 1985 roci v misti provoditsya I dityachij muzichnij festival Zovnishni videofajliYevpatoriya u nimeckij kinohroniciNash chasNa rubezhi 21 stolittya Yevpatoriya pochala znovu vidrodzhuvatisya yak i za 100 rokiv do cogo U minulomu zalishilisya rozpad SRSR trudnoshi pochatku 90 h rokiv Zanepali bagato sanatoriyiv i pansionativ rozvalilisya virobnictva porushilisya virobnichi zv yazki Ale vidrodilasya Yevpatoriya misto znovu pochalo nabirati populyarnist sered zhiteliv Ukrayini i Rosiyi Desyatki tisyach ditej priyizhdzhayut do Yevpatoriyi na vidpochinok kozhne lito Desyatkami z yavlyayutsya novi privatni sanatoriyi ta pansionati novi magazini rinki virobnictva Vidkrivayutsya i buduyutsya novi supermarketi Furshet ATB Fresh oblagorodzhuyetsya rinok bilya Universamu rozshiryuyetsya Univermag na peretini vulici Frunze ta prospektu Lenina vidkrivsya byuvet yevpatorijskoyi mineralnoyi vodi nalagodzheno morske pasazhirske j vantazhno pasazhirske spoluchennya z Turechchinoyu vidkrilisya dityachi majdanchiki v usomu misti vulicya Karayimska rekonstrujovana pid starovinu zminilas de vstanovleno oglyadovi majdanchiki rotondi seriyu fontaniv pam yatnik Geraklovi 27 kvitnya 2007 roku Yevpatorijska miska rada uhvalila rishennya Pro zatverdzhennya strategichnogo planu ekonomichnogo i socialnogo rozvitku mista Yevpatoriya na period do 2015 roku Osnovni zavdannya strategichnogo planu formuvannya strategichnogo bachennya majbutnogo mista viznachennya jogo misiyi viyavlennya golovnih problem i strategichnih cilej rozvitku mista viznachennya operativnih cilej ta shlyahiv yih dosyagnennya Zrujnovanij vibuhom budinok Tragediya 24 grudnya 2008 roku Tragediya 24 grudnya 2008 roku v Yevpatoriyi nadovgo zalishitsya v pam yati mistyan Pislya zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni ce bula najbilsha tragediya zagibel mirnih gromadyan Yevpatoriyi U nich z 24 na 25 grudnya 2008 roku blizko 21 40 obrushilisya 2 pid yizdi budinku 67 po vulici Nekrasova Naperedodni Novogo Roku u misti lunalo bezlich vibuhiv petard ta feyerverkiv U rajonah Yevpatoriyi roztashovanih trohi dali vid miscya tragediyi vibuh spochatku buv sprijnyatij yak chergova vibuhnula petarda Vidrazu pislya tragediyi informaciya mittyevo poshirilasya mistom Do miscya tragediyi pochali shoditisya lyudi yaki namagalisya chimos dopomogti Informaciya vidrazu potrapila v Internet Cherez forumi yevpatorijskih provajderiv mozhna bulo diznatisya pro te sho stalosya i sho vidbuvalosya dali v ti godini U rezultati tragediyi zaginulo 27 cholovik Prezident Ukrayini Viktor Yushenko ogolosiv 26 grudnya 2008 roku dnem zhalobi Vidpovidnij ukaz bulo opublikovano na oficijnomu sajti glavi derzhavi Rosijska okupaciya Div takozh Vibuhi v Yevpatoriyi U berezni 2014 roku Yevpatoriya yak i inshi mista Krimskogo pivostrovu bula okupovana rosijskimi vijskami a 18 bereznya aneksovana Rosijskoyu federaciyeyu Div takozhKerkinitida Hronologiya Yevpatoriyi YevpatoriyaLiteraturaDrachuk V S Kara Ya B Chelyshev Yu V Kerkinitida Gyozlyov Evpatoriya Tavriya 1977 ros S S Severinova V T Yagupova Evpatoriya antichnaya Kerkinitida srednevekovyj Gyozlyov Krymusha 17 st 8 11 ros Kulakov M M Loevskij A V Evpatoriya Tavriya 1977 ros Primitki Arhiv originalu za 18 lyutogo 2010 Procitovano 7 bereznya 2011 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 7 bereznya 2011 Arhiv originalu za 5 chervnya 2009 Procitovano 7 bereznya 2011 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2012 Procitovano 7 bereznya 2011 PosilannyaIstoriya Yevpatoriyi na oficijnomu vebsajti mista 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine Istoriya Yevpatoriyi 26 lipnya 2011 u Wayback Machine na sajti evpatoriya history info 19 serpnya 2010 u Wayback Machine