Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірпінський бій (Бій під Северинівкою) (28 лютого 1918 року) — епізод першої радянсько-української війни. Підрозділи УНР, що наступали на Київ в авангарді німецьких військ, розгромили загін В. Кіквідзе — останній боєздатний більшовицький підрозділ на Правобережній Україні. Наступного дня після цієї перемоги війська УНР вступили до Києва.
| Ірпінський бій | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Радянсько-українська війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 УНР |  Радянська Росія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Симон Петлюра Євген Коновалець | Василь Кіквідзе | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 630 багнетів і шабель, 10 гармат | до 1 000 багнетів і шабель, до 6 гармат | ||||||
| Втрати | |||||||
| Невідомо | Приблизно 200 вбитих і полонених | ||||||
Передісторія
8 лютого 1918 року Київ був захоплений більшовицькими військами М. Муравйова. Рештки підрозділів армії УНР були евакуйовані з міста. На той момент більшовицькі та збільшовичені загони контролювали переважну більшість території України. У тому числі — Правобережжя, де діяли збільшовичені фронтові частини старої російської армії, які підпорядковувалися Військово-революційному комітету.
Попри це, у середині лютого більшовицькі війська почали стрімко розкладатися. Цьому сприяло підписання 9 лютого Брестського миру між Української Народною Республікою та Центральними державами. Солдати старої армії вважали, що війна вже закінчена та хотіли якомога скоріше повернутися додому. Армія УНР, натомість, змогла зберегти боєздатні та мотивовані підрозділи, чисельності яких (загалом приблизно 2 500 — 3 000 багнетів і шабель) у тих умовах було достатньо, щоб проводити ефективні наступальні дії. Крім того, за умовами договору в Бресті, УНР мала отримати військову допомогу від Німеччини та Австро-Угорщини.
13 лютого Запорізька бригада УНР (сформована із залишків «іменних» полків, загонів юнкерів і вільних козаків, що брали участь у вуличних боях за Київ) разом із Січовим і Гайдамацьким куренями розпочала наступальну операцію на Поліссі — з метою зачистити від збільшовичених загонів основні залізничні вузли. 13 — 14 лютого був зайнятий Коростень, 15 лютого — Олевськ.
17 лютого Запорізька бригада вела бої між Житомиром і Бердичевом — із загоном Василя Кіквідзе. Цей підрозділ був найбільш боєздатним з усього більшовицького угруповання на Правобережній Україні. Кіквідзе зайняв оборону в Бердичеві, плануючи перетворити місто у свій укріплений пункт. У наступний тиждень Запорізька бригада та Гайдамацький курінь під командуванням К. Прісовського зосередилися на боротьбі з загоном Кіквідзе.
У цей час Січовий курінь на чолі з Євгеном Коновальцем продовжив наступ на Волині. 19 лютого січовики з боєм зайняли Сарни. Ешелон зі збільшовиченими вояками попрямував на захід, у погоню за ним кинувся з однією гарматою на платформі полковник Ол. Пилькевич. На станції Маневичі українські бійці зустрілися з німецькими солдатами — це була перша зустріч союзників. Німецька імперія вступила у війну на боці УНР 18 лютого.
25 — 26 лютого відбулися кровопролитні бої за Бердичів. Війська УНР здобули перемогу, розгромивши загін Кіквідзе. Більшовики відступили до Козятина, а звідти продовжили рух до Фастова.
27 лютого німецьке та українське командування узгодило план наступу на Київ. Військове міністерство УНР наполягало, щоб у авангарді йшли німецькі частини — таким чином, союзники би увійшли до столиці першими. Змінити позицію міністра Ол. Жуківського силою змусив старшина гайдамаків Ом. Волох, що наказав націлити на міністерський потяг кулемети. Зрештою, було погоджено, що на Київ першими наступатимуть українські підрозділи. Січовий і Гайдамацький корпуси мали рухатися залізницею від станції Сарни через Коростень, Запорізька бригада — від Бердичева.
Сили сторін
Командувачем зведеного загону, що наступав із Сарн — Коростеня, призначили Симона Петлюру. Загін налічував 630 багнетів при 10 гарматах:
1. Гайдамацький курінь С. Петлюри — 300 багнетів при 6 гарматах:
- 1-й Гайдамацький дивізіон капітана Макарова:
- 1-а батарея штабс-ротмістра К. Смовського — 2 гармати;
- 2-а батарея поручника Одинця — 2 гармати;
- 3-я батарея поручника Висоцького — 2 гармати;
2. Січовий курінь полковника Євг. Коновальця — 300 багнетів і 30 шабель при 4 гарматах:
- 1-а Січова батарея сотника Р. Дашкевича — 4 гармати.
Гайдамацький курінь був сформований у січні 1918 року з добровольців — юнкерів 2-ї Київської юнацької школи та солдатів українізованого 28-го Харківського запасного піхотного полку. Напередодні бою за Ірпінь курінь брав участь у запеклих боях за Бердичів.
Січовий курінь складався переважно з галичан і буковинців — колишніх військовополонених австро-угорської армії. У курені було три сотні: 1-ю командував сотник Роман Сушко, 2-ю — сотник Іван Чмола, окремою кулеметною — сотник Федір Черник. 1-а Січова батарея була організована 12 лютого у Житомирі — із чотирьох гармат, захоплених на станції Кодня. У батареї під керівництвом сотника Романа Дашкевича служило 12 артилеристів-галичан і 38 добровольців-семінаристів із Коростишева.
Більшовицька залога Києва станом на кінець лютого складалася лише із залишків загону Кіквідзе. 2-й Гвардійський корпус більшовички Євгенії Бош, що в грудні-січні наступав на Київ зі Жмеринки, 9 лютого вступив до столиці УНР. Солдати взяли участь у грабежах міста та всього за кілька днів розклалися, почавши стихійну демобілізацію. Самодемобілізувалась і «армія» Р. Берзіна, що складалась переважно з вояків старої російської армії. Київська червона гвардія зазнала великих втрат у вуличних боях з військами УНР та була деморалізована. Єдина більш-менш боєздатна частина війська Муравйова — загін російських червоногвардійців П. Єгорова — у другій половині лютого був перекинутий на південь України — для боротьби з австрійськими військами, та на Дон — для протистояння з білими козаками.
Загін Кіквідзе був сформований у грудні 1917 року в Козятині більшовицьким ВРК. До нього увійшли найбільш вмотивовані збільшовичені підрозділи 12-го корпусу РІА: 1-й Московський драгунський полк і 73-й Кримський полк. «Революційну» частину загону складали червоногвардійці — робітники-росіяни з міст Поділля.
У боях 25 — 26 лютого загін зазнав величезних втрат. Загинули командири обох полків, командир червоної гвардії потрапив у полон. Більшовики втратили, щонайменше, два бронеавтомобілі. Із 1 500 багнетів і шабель станом на початок лютого до кінця місяця лишилося не більше тисячі. Під Києвом до Кіквідзе долучилися невеличкі червоногвардійські підрозділи. Червоний командир зайняв оборону на західному березі річки Ірпінь — біля залізничного мосту поблизу німецької колонії Северинівки (нині — північно-східний мікрорайон міста Ірпінь).
Попри втрати у попередніх боях, сил загону Кіквідзе (у нього залишалась значна артилерія — до шести гармат) могло вистачити на те, щоб стримати просування військ УНР — принаймні, до підходу німецьких союзників.
Перебіг бою
Ввечері 27 лютого група С. Петлюри зайняла Коростень, Тетерів і Бородянку. Ешелони з січовиками та гайдамаками рухалися максимально швидко, щоб у більшовиків не було часу знищити колію. Всі станції були зайняті з мінімальним спротивом: збільшовичені солдати розбігалися після кількох гарматних пострілів.
У Бородянці українське командування отримало інформацію про невідомі війська, що південніше також просуваються на схід. На розвідку відправили кінноту Січового куреня — 30 шабель на чолі з М. Курахом. Біля Макарова січовики зустрілися з частинами чехословацького легіону, що відступали з Житомира, зайнятого німецькими військами. Чехи повідомили, що не мають ворожих намірів проти українців.
До кінця дня січовики та гайдамаки зайняли ще одну залізничну станцію — Бучу. Далі наступ на Київ потрібно було продовжувати в пішому порядку — залізничний міст через Ірпінь контролювали більшовики.
Зранку 28 лютого українські вояки вивантажилися з вагонів. Гайдамацький курінь розпочав штурм більшовицьких позицій, січовики залишились у резерві. Вояки Кіквідзе відкрили по гайдамаках артилерійський вогонь, зупинили їхнє просування і самі перейшли у контрнаступ. Положення врятувала 1-а сотня Січового куреня на чолі з Р. Сушком, що атакувала більшовиків у багнети. У ближньому бою ворог був відкинутий. Січовики зайняли залізничний міст. У цей час 2-а сотня на чолі з Ів. Чмолою обійшла лівий фланг загону Кіквідзе у районі села Романівки (нині — південно-східний мікрорайон Ірпеня), змусивши більшовиків покинути і цю позицію.
Бій тривав не довше години. Загін Кіквідзе був розгромлений, його рештки відступили. Значну роль у розгромі більшовиків відіграла українська артилерія, що придушила ворожі гармати. До кінця дня українські вояки розчистили більшовицькі укріплення. Шлях на Київ був вільний.
Наслідки
У ніч на 1 березня січовики та гайдамаки зайняли станцію Святошин. О 4-й ранку до Києва увійшов передовий загін Запорізької бригади, що рухалась з Бердичева через Фастів, не зустрічаючи спротиву. О 10-й ранку дві групи військ УНР з'єдналися та вступили до центру міста. Рештки більшовицьких сил відступили на лівий берег Дніпра — до станції Дарниця. Під командуванням Кіквідзе залишалося 800 багнетів і шабель при двох гарматах.
Того ж дня з ініціативи С. Петлюри відбувся парад на Софійській площі, у якому взяли участь війська, що визволяли місто. При великому скупченню киян також був проведений молебень на честь вигнання більшовиків. Парад закінчився проведенням по площі колони більшовицьких вояків, захоплених у полон біля станції Ірпінь.
2 березня до міста вступили німецькі війська, уряд УНР і Українська Центральна Рада. У наступні дні розпочались бої за визволення Лівобережжя та Півдня України.
Джерела
- Дашкевич Р. Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Золоті Київські Ворота. — Нью-Йорк, 1965.
- Історія січових стрільців: воєнно-історичний нарис. — Львів: Червона калина, 1937
- Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців: Похід Болбочана на Крим. — Нью-Йорк, 1956.
- Тинченко Я. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918). [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.] — 1996
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro bij mizh silami UNR ta bilshovikami u 1918 roci Pro bitvu pid chas rosijskogo vtorgnennya 2022 roku div Bitva za Irpin Irpinskij bij Bij pid Severinivkoyu 28 lyutogo 1918 roku epizod pershoyi radyansko ukrayinskoyi vijni Pidrozdili UNR sho nastupali na Kiyiv v avangardi nimeckih vijsk rozgromili zagin V Kikvidze ostannij boyezdatnij bilshovickij pidrozdil na Pravoberezhnij Ukrayini Nastupnogo dnya pislya ciyeyi peremogi vijska UNR vstupili do Kiyeva Irpinskij bij Radyansko ukrayinska vijna Data 28 lyutogo 1918 roku Misce Okolici zaliznichnoyi stanciyi Irpin koloniyi Severinivki ta sela Romanivki nini v mezhah mista Irpin u Kiyivskij oblasti Rezultat Peremoga vijsk UNR Storoni UNR Radyanska Rosiya Komanduvachi Simon Petlyura Yevgen Konovalec Vasil Kikvidze Vijskovi sili 630 bagnetiv i shabel 10 garmat do 1 000 bagnetiv i shabel do 6 garmat Vtrati Nevidomo Priblizno 200 vbitih i polonenihPeredistoriya8 lyutogo 1918 roku Kiyiv buv zahoplenij bilshovickimi vijskami M Muravjova Reshtki pidrozdiliv armiyi UNR buli evakujovani z mista Na toj moment bilshovicki ta zbilshovicheni zagoni kontrolyuvali perevazhnu bilshist teritoriyi Ukrayini U tomu chisli Pravoberezhzhya de diyali zbilshovicheni frontovi chastini staroyi rosijskoyi armiyi yaki pidporyadkovuvalisya Vijskovo revolyucijnomu komitetu Popri ce u seredini lyutogo bilshovicki vijska pochali strimko rozkladatisya Comu spriyalo pidpisannya 9 lyutogo Brestskogo miru mizh Ukrayinskoyi Narodnoyu Respublikoyu ta Centralnimi derzhavami Soldati staroyi armiyi vvazhali sho vijna vzhe zakinchena ta hotili yakomoga skorishe povernutisya dodomu Armiya UNR natomist zmogla zberegti boyezdatni ta motivovani pidrozdili chiselnosti yakih zagalom priblizno 2 500 3 000 bagnetiv i shabel u tih umovah bulo dostatno shob provoditi efektivni nastupalni diyi Krim togo za umovami dogovoru v Bresti UNR mala otrimati vijskovu dopomogu vid Nimechchini ta Avstro Ugorshini 13 lyutogo Zaporizka brigada UNR sformovana iz zalishkiv imennih polkiv zagoniv yunkeriv i vilnih kozakiv sho brali uchast u vulichnih boyah za Kiyiv razom iz Sichovim i Gajdamackim kurenyami rozpochala nastupalnu operaciyu na Polissi z metoyu zachistiti vid zbilshovichenih zagoniv osnovni zaliznichni vuzli 13 14 lyutogo buv zajnyatij Korosten 15 lyutogo Olevsk Bronepotyag Sichovij strilec Gruden 1918 roku 17 lyutogo Zaporizka brigada vela boyi mizh Zhitomirom i Berdichevom iz zagonom Vasilya Kikvidze Cej pidrozdil buv najbilsh boyezdatnim z usogo bilshovickogo ugrupovannya na Pravoberezhnij Ukrayini Kikvidze zajnyav oboronu v Berdichevi planuyuchi peretvoriti misto u svij ukriplenij punkt U nastupnij tizhden Zaporizka brigada ta Gajdamackij kurin pid komanduvannyam K Prisovskogo zoseredilisya na borotbi z zagonom Kikvidze U cej chas Sichovij kurin na choli z Yevgenom Konovalcem prodovzhiv nastup na Volini 19 lyutogo sichoviki z boyem zajnyali Sarni Eshelon zi zbilshovichenimi voyakami popryamuvav na zahid u pogonyu za nim kinuvsya z odniyeyu garmatoyu na platformi polkovnik Ol Pilkevich Na stanciyi Manevichi ukrayinski bijci zustrilisya z nimeckimi soldatami ce bula persha zustrich soyuznikiv Nimecka imperiya vstupila u vijnu na boci UNR 18 lyutogo 25 26 lyutogo vidbulisya krovoprolitni boyi za Berdichiv Vijska UNR zdobuli peremogu rozgromivshi zagin Kikvidze Bilshoviki vidstupili do Kozyatina a zvidti prodovzhili ruh do Fastova 27 lyutogo nimecke ta ukrayinske komanduvannya uzgodilo plan nastupu na Kiyiv Vijskove ministerstvo UNR napolyagalo shob u avangardi jshli nimecki chastini takim chinom soyuzniki bi uvijshli do stolici pershimi Zminiti poziciyu ministra Ol Zhukivskogo siloyu zmusiv starshina gajdamakiv Om Voloh sho nakazav naciliti na ministerskij potyag kulemeti Zreshtoyu bulo pogodzheno sho na Kiyiv pershimi nastupatimut ukrayinski pidrozdili Sichovij i Gajdamackij korpusi mali ruhatisya zalizniceyu vid stanciyi Sarni cherez Korosten Zaporizka brigada vid Berdicheva Sili storinVoyaki Gajdamackogo kurenya v Kiyevi Berezen 1918 roku Komanduvachem zvedenogo zagonu sho nastupav iz Sarn Korostenya priznachili Simona Petlyuru Zagin nalichuvav 630 bagnetiv pri 10 garmatah 1 Gajdamackij kurin S Petlyuri 300 bagnetiv pri 6 garmatah 1 j Gajdamackij divizion kapitana Makarova 1 a batareya shtabs rotmistra K Smovskogo 2 garmati 2 a batareya poruchnika Odincya 2 garmati 3 ya batareya poruchnika Visockogo 2 garmati 2 Sichovij kurin polkovnika Yevg Konovalcya 300 bagnetiv i 30 shabel pri 4 garmatah 1 a Sichova batareya sotnika R Dashkevicha 4 garmati Gajdamackij kurin buv sformovanij u sichni 1918 roku z dobrovolciv yunkeriv 2 yi Kiyivskoyi yunackoyi shkoli ta soldativ ukrayinizovanogo 28 go Harkivskogo zapasnogo pihotnogo polku Naperedodni boyu za Irpin kurin brav uchast u zapeklih boyah za Berdichiv Sichovij kurin skladavsya perevazhno z galichan i bukovinciv kolishnih vijskovopolonenih avstro ugorskoyi armiyi U kureni bulo tri sotni 1 yu komanduvav sotnik Roman Sushko 2 yu sotnik Ivan Chmola okremoyu kulemetnoyu sotnik Fedir Chernik 1 a Sichova batareya bula organizovana 12 lyutogo u Zhitomiri iz chotiroh garmat zahoplenih na stanciyi Kodnya U batareyi pid kerivnictvom sotnika Romana Dashkevicha sluzhilo 12 artileristiv galichan i 38 dobrovolciv seminaristiv iz Korostisheva Vasil Kikvidze Bilshovicka zaloga Kiyeva stanom na kinec lyutogo skladalasya lishe iz zalishkiv zagonu Kikvidze 2 j Gvardijskij korpus bilshovichki Yevgeniyi Bosh sho v grudni sichni nastupav na Kiyiv zi Zhmerinki 9 lyutogo vstupiv do stolici UNR Soldati vzyali uchast u grabezhah mista ta vsogo za kilka dniv rozklalisya pochavshi stihijnu demobilizaciyu Samodemobilizuvalas i armiya R Berzina sho skladalas perevazhno z voyakiv staroyi rosijskoyi armiyi Kiyivska chervona gvardiya zaznala velikih vtrat u vulichnih boyah z vijskami UNR ta bula demoralizovana Yedina bilsh mensh boyezdatna chastina vijska Muravjova zagin rosijskih chervonogvardijciv P Yegorova u drugij polovini lyutogo buv perekinutij na pivden Ukrayini dlya borotbi z avstrijskimi vijskami ta na Don dlya protistoyannya z bilimi kozakami Zagin Kikvidze buv sformovanij u grudni 1917 roku v Kozyatini bilshovickim VRK Do nogo uvijshli najbilsh vmotivovani zbilshovicheni pidrozdili 12 go korpusu RIA 1 j Moskovskij dragunskij polk i 73 j Krimskij polk Revolyucijnu chastinu zagonu skladali chervonogvardijci robitniki rosiyani z mist Podillya U boyah 25 26 lyutogo zagin zaznav velicheznih vtrat Zaginuli komandiri oboh polkiv komandir chervonoyi gvardiyi potrapiv u polon Bilshoviki vtratili shonajmenshe dva broneavtomobili Iz 1 500 bagnetiv i shabel stanom na pochatok lyutogo do kincya misyacya lishilosya ne bilshe tisyachi Pid Kiyevom do Kikvidze doluchilisya nevelichki chervonogvardijski pidrozdili Chervonij komandir zajnyav oboronu na zahidnomu berezi richki Irpin bilya zaliznichnogo mostu poblizu nimeckoyi koloniyi Severinivki nini pivnichno shidnij mikrorajon mista Irpin Popri vtrati u poperednih boyah sil zagonu Kikvidze u nogo zalishalas znachna artileriya do shesti garmat moglo vistachiti na te shob strimati prosuvannya vijsk UNR prinajmni do pidhodu nimeckih soyuznikiv Perebig boyuVvecheri 27 lyutogo grupa S Petlyuri zajnyala Korosten Teteriv i Borodyanku Esheloni z sichovikami ta gajdamakami ruhalisya maksimalno shvidko shob u bilshovikiv ne bulo chasu znishiti koliyu Vsi stanciyi buli zajnyati z minimalnim sprotivom zbilshovicheni soldati rozbigalisya pislya kilkoh garmatnih postriliv Zaliznichnij mist v Irpeni Foto 2010 roku U Borodyanci ukrayinske komanduvannya otrimalo informaciyu pro nevidomi vijska sho pivdennishe takozh prosuvayutsya na shid Na rozvidku vidpravili kinnotu Sichovogo kurenya 30 shabel na choli z M Kurahom Bilya Makarova sichoviki zustrilisya z chastinami chehoslovackogo legionu sho vidstupali z Zhitomira zajnyatogo nimeckimi vijskami Chehi povidomili sho ne mayut vorozhih namiriv proti ukrayinciv Do kincya dnya sichoviki ta gajdamaki zajnyali she odnu zaliznichnu stanciyu Buchu Dali nastup na Kiyiv potribno bulo prodovzhuvati v pishomu poryadku zaliznichnij mist cherez Irpin kontrolyuvali bilshoviki Zranku 28 lyutogo ukrayinski voyaki vivantazhilisya z vagoniv Gajdamackij kurin rozpochav shturm bilshovickih pozicij sichoviki zalishilis u rezervi Voyaki Kikvidze vidkrili po gajdamakah artilerijskij vogon zupinili yihnye prosuvannya i sami perejshli u kontrnastup Polozhennya vryatuvala 1 a sotnya Sichovogo kurenya na choli z R Sushkom sho atakuvala bilshovikiv u bagneti U blizhnomu boyu vorog buv vidkinutij Sichoviki zajnyali zaliznichnij mist U cej chas 2 a sotnya na choli z Iv Chmoloyu obijshla livij flang zagonu Kikvidze u rajoni sela Romanivki nini pivdenno shidnij mikrorajon Irpenya zmusivshi bilshovikiv pokinuti i cyu poziciyu Bij trivav ne dovshe godini Zagin Kikvidze buv rozgromlenij jogo reshtki vidstupili Znachnu rol u rozgromi bilshovikiv vidigrala ukrayinska artileriya sho pridushila vorozhi garmati Do kincya dnya ukrayinski voyaki rozchistili bilshovicki ukriplennya Shlyah na Kiyiv buv vilnij NaslidkiU nich na 1 bereznya sichoviki ta gajdamaki zajnyali stanciyu Svyatoshin O 4 j ranku do Kiyeva uvijshov peredovij zagin Zaporizkoyi brigadi sho ruhalas z Berdicheva cherez Fastiv ne zustrichayuchi sprotivu O 10 j ranku dvi grupi vijsk UNR z yednalisya ta vstupili do centru mista Reshtki bilshovickih sil vidstupili na livij bereg Dnipra do stanciyi Darnicya Pid komanduvannyam Kikvidze zalishalosya 800 bagnetiv i shabel pri dvoh garmatah Togo zh dnya z iniciativi S Petlyuri vidbuvsya parad na Sofijskij ploshi u yakomu vzyali uchast vijska sho vizvolyali misto Pri velikomu skupchennyu kiyan takozh buv provedenij moleben na chest vignannya bilshovikiv Parad zakinchivsya provedennyam po ploshi koloni bilshovickih voyakiv zahoplenih u polon bilya stanciyi Irpin 2 bereznya do mista vstupili nimecki vijska uryad UNR i Ukrayinska Centralna Rada U nastupni dni rozpochalis boyi za vizvolennya Livoberezhzhya ta Pivdnya Ukrayini DzherelaDashkevich R Artileriya Sichovih Strilciv u borotbi za Zoloti Kiyivski Vorota Nyu Jork 1965 Istoriya sichovih strilciv voyenno istorichnij naris Lviv Chervona kalina 1937 Monkevich B Slidami novitnih zaporozhciv Pohid Bolbochana na Krim Nyu Jork 1956 Tinchenko Ya Persha ukrayinsko bilshovicka vijna gruden 1917 berezen 1918 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine 1996