Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рома́н Кири́лович Сушко́ (псевдо: «Сич», «Кіндрат»; 9 березня 1894, с. Ременів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Кам'янка-Бузький район Львівська область, Україна — 14 січня 1944, Львів, Дисткрикт Галичина, Генеральна Губернія) — український військовий та політичний діяч, поручник УСС, Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, та Української Військової Організації. Співзасновників ОУН. Входив до складу ПУН. Один з найближчих соратників Голів ПУН полковника Євгена Коновальця та полковника Андрія Мельника.
| Роман Сушко | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| січень 1927 — листопад 1928 | ||
| Попередник: | Юліан Головінський | |
| Наступник: | Володимир Горбовий | |
| ||
| кінець 1929 — червень 1930 | ||
| Попередник: | Омелян Сеник | |
| Наступник: | Юліан Головінський | |
| Ім'я при народженні: | Роман Кирилович Сушко | |
| Народження: | 9 березня 1894 Ременів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія | |
| Смерть: | 14 січня 1944 (49 років) Львів, Дистрикт Галичина, Генеральна губернія | |
| Поховання: | Личаківський цвинтар[1] | |
| Національність: | українець | |
| Релігія: | греко-католик | |
| Освіта: | Львівська академічна гімназія | |
| Партія: | УВО (1920—3 лютого 1929) ОУН (3 лютого 1929—14 січня 1944) | |
| Батько: | Кирило Сумшко | |
| Мати: | Марія Сушко | |
| Шлюб: | Христина Сушко | |
| Військова служба | ||
| Роки служби: | 1918—1944 | |
| Приналежність: | Армія УНР | |
| Рід військ: | Січові Стрільці | |
| Звання: |  Поручник (обер-лейтенант) Полковник | |
| Битви: | Перша світова війна | |
| Нагороди: |  | |
| | ||
Полковник Армії УНР. Учасник другого Зимового Походу Армії УНР. Двічі ставав крайовим командантом УВО. Командир «Легіону Сушка».
Відповідно до українського законодавства може бути причисленим до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.
Життєпис
Народився 9 березня 1894 в селі Ременів, нині Кам'янка-Бузький район Львівська область, в родині Кирила та Марії Сушків. У Романа Сушка було п'ятеро братів та сестер: Василь (нар. 1875), Ганна (нар. 1878), Іван (нар. 1882), Юрій (нар. 1887), Пелагея (нар. 1890). Закінчив Народну школу в рідному селі та у 1913 році філію Академічної гімназії у Львові, продовжив навчання на юридичному факультеті Львівського університету.
Військова діяльність
З 1914 поручник 2 сотні УСС (учасник боїв на Маківці й Лисоні). Протягом 5 місяців командував чотою, 6 місяців — 2-ю сотнею, 1 місяць — сотнею, 1 місяць — куренем.
У вересні 1916 року потрапив до російського полону. Протягом 1916—1917 років перебував у таборі для військовополонених австро-угорської армії у Царицині (Поволжя). Останнє звання в австро-угорській армії — обер-лейтенант.
13 січня 1918 року разом з іншими полоненими старшинами Легіону УСС прибув до Києва, де вступив до Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців військ Центральної Ради.
Співорганізатор Січових Стрільців (СС).
З 19 січня 1918 року — командир 1-ї сотні 1-го куреня Січових стрільців військ Центральної Ради. З 1 березня 1918 року — командир 4-го (1-го) полку Січових стрільців.
Після розформування полку німцями 30 квітня 1918 року виїхав до Окремої Запорізької дивізії, де домовився про формування в її складі Окремого Січового куреня з галичан.
З травня 1918 року — командир 3-го Січового куреня 2-го Запорізького полку Окремої Запорізької дивізії Армії Української Держави.
Наприкінці вересня 1918 року, після дозволу гетьмана П. Скоропадського на формування Окремого пішого загону Січових стрільців, переїхав разом з куренем до Білої Церкви, місця формування загону.
У вересні—листопаді 1918 року очолював 1-й піший курінь загону.
16 листопада 1918 року січові стрільці під командою Сушка рушили залізницею з Білої Церкви на Київ; вночі вони зайняли залізничний вузол Фастів. 17 листопада вранці до Фастова прибула решта сил січових стрільців, С. Петлюра і Директорія; німецький гарнізон міста дотримався нейтралітету щодо дальшого просування республіканських підрозділів на Київ, того ж дня січові стрільці зайняли станцію Мотовилівка, гетьманські частини підійшли до станції Васильків.
З середини грудня 1918 року — начальник 1-ї Січової дивізії військ Директорії, до складу якої ввійшли 1-й (сформований з галичан), 2-й (сформований з селян-повстанців), 3-й та 4-й (сформовані з вояків Сердюцької дивізії гетьмана П. Скоропадського, які перейшли на бік Директорії) Січових полків.
17 січня 1919 року Роман Сушко з ударною групою Січової дивізії, близько 2 тисяч, прибули до Полтави на допомогу Петру Болбочану. Але виявилось, що Петро Болбочан залишив зі своїми військами місто. Січовики очолювані Романом Сушком здобули частину Полтави та утримували півтори доби. Проте після запеклих боїв з полками Віталія Примакова та Дмітрія Шмідта, які переважали їх чисельно, змушені були 19 січня 1919 року залишити Полтаву. Роман Сушко разом зі своїми січовими стрільцями наприкінці січня 1919 року обороняв важливий залізничний вузол Гребінку від більшовицького наступу.
З кінця січня 1919 року — начальник Північної групи з оборони Коростенського залізничного вузла під Києвом, під час боїв був контужений.
Після скасування управління 1-ї Січової дивізії, з середини лютого 1919 року, Роман Сушко перебував на посаді отамана для доручень при командувачі Корпусу Січових стрільців Дієвої армії УНР.
З середини липня 1919 року — начальник 11-ї пішої дивізії Січових стрільців Дієвої армії УНР.
По ліквідації СС, у грудні 1919 року інтернований польською владою у Луцьку.
З 31 березня 1920 року — командир 1-ї (згодом — 16-ї бригади) 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР.
На чолі збірної бригади 6-ї Січової дивізії брав участь у Другому Зимовому поході під командуванням Ю.Тютюнника (04–19.11.1921 р.).
Політична діяльність
У 1922 році повернувся до Львова, став одним із співзасновників Української військової організації і його крайовий комендант (1927–1930) на Заході України, кілька разів був ув'язнений поляками.
Співтворець ОУН, з 1929 року член Проводу Організації українських націоналістів.
У 1930-х на еміграції у Відні. З 1933 до 1938 року перебув за завданням ОУН у США.
У 1938 — влітку 1939 роках керував в Австрії підготовкою молодих військових кадрів ОУН.
Напередодні Другої світової війни сформував з добровольців ОУН, так званий «Легіон Сушка», на чолі якого брав участь у наступі німецької армії під час німецько-польської війни у серпні 1939 року. Легіон дійшов до Стрия, або майже до Львова, але змушений був повернути на захід, оскільки місто було віддане німецьким командуванням радянській стороні.
З кінця 1939 року мешкав у Кракові, призначений провідником ОУН на території Генеральної Губернії (1939—1941), на якій розбудував мережу ОУН і сприяв створенню УЦК.
Був проти розколу ОУН (1940) і залишився на боці Голови ПУН полковника А. Мельника.
З літа 1941 року перебував у Львові.
Автор статей на військові теми, спогадів про Базар і Січових Стрільців та книги «Хто убив полковника Отмарштайна» (1933).
Вбитий біля будинку на вул. Чарнецького (нині — вул. Винниченка), 3 у Львові 14 січня 1944 року пострілом у спину. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Представники ОУН звинувачували у вбивстві «бандерівців».
Особисте життя
Під час перших визвольних змагань Роман Сушко одружився з Христиною Євгенівною Скачківською (у попередньому шлюбі — Довгорука, чоловік — князь Микола Павлович Долгорукий, загинув). У подружжя народилася донька Романна. Шлюб розпався у 1925 році.
Твори
- Спогад про бій біля Базару.
- Спогад «Січові Стрільці за Центральної Ради».
- Книга «Хто убив полковника Отмарштайна».
Вшанування пам'яті
- Меморіальна таблиця на (вул. Винниченка), 3 у Львові.
- Вулиця Романа Сушка у Львові.
- та у Броварах.
Див. також
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. —
- Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 5 листопада 2021.
- Андрій Лозинський Галицький військовий чинник у боротьбі за українську державність (лютий 1917 — березень 1918 рр.) [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.] Східноєвропейський історичний вісник. Вип. 3, 2017.
- . Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 20 січня 2019.
- Куций А. Ф. Бойові дії Дієвої армії УНР на Лівобережній Україні у січні 1919 р. (на прикладі Ударної Групи Романа Сушка) [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — серія «Держава та армія». — 2013. — № 752. — С. 101—107.
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 9 грудня 2016.
- Вєдєнєєв Д. В. Меч і тризуб. Нотатки до історії Служби безпеки Організації Українських Націоналістів «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ». — № 1/2 (6/7). — 1998; № 2—4 (13—15). — 2000.
- Ігор Срібняк Непоказна звитяга (кілька епізодів з життя поручника Армії УНР, лікаря Христини Скачківської-Сушко, 1919—1925 рр.) [ 23 травня 2021 у Wayback Machine.] // Наше життя. — січень 2018. — число 1 (75). — С. 13—16.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2016. Процитовано 20 січня 2019.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Коваленко Сергій Сушко Роман/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Стікс, 2015. — 368 с.
- Верига Василь Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Стікс, 2011. — 320 с. — .
- Мірчук Петро Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — .
- Науменко К. Є. Сушко Роман [ 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 918. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Христина Овад Полковник Роман Сушко (1894—1944): на вшанування його пам'яті. — Торонто. 2006. — 305 с. — .
- Христина Овад Полковник Роман Сушко: Документи. Матеріали. Спогади. Щоденники. Листи. Фотографії. — Торонто: Basilian Press Ukrainian, 2006. — 306 с. — .
Див. також
| Попередник Юліан Головінський |  | 6-й Крайовий комендант УВО січень 1927—листопад 1928 | | Наступник Володимир Горбовий |
| Попередник Омелян Сеник | | 10-й Крайовий комендант УВО кінець 1929—червень 1930 | | Наступник Юліан Головінський |
Посилання
- Сушко Роман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1866. — 1000 екз.
- Роман Сушко [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sushko Roma n Kiri lovich Sushko psevdo Sich Kindrat 9 bereznya 1894 s Remeniv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiya nini Kam yanka Buzkij rajon Lvivska oblast Ukrayina 14 sichnya 1944 Lviv Distkrikt Galichina Generalna Guberniya ukrayinskij vijskovij ta politichnij diyach poruchnik USS Odin z organizatoriv spivzasnovnikiv Sichovih Strilciv ta jogo provodu Strileckoyi Radi ta Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi Spivzasnovnikiv OUN Vhodiv do skladu PUN Odin z najblizhchih soratnikiv Goliv PUN polkovnika Yevgena Konovalcya ta polkovnika Andriya Melnika Roman SushkoRoman SushkoPolkovnik Roman Sushko 6 j krajovij komendant UVO sichen 1927 listopad 1928 Poperednik Yulian Golovinskij Nastupnik Volodimir Gorbovij 10 j krajovij komendant UVO kinec 1929 cherven 1930 Poperednik Omelyan Senik Nastupnik Yulian Golovinskij Im ya pri narodzhenni Roman Kirilovich SushkoNarodzhennya 9 bereznya 1894 1894 03 09 Remeniv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaSmert 14 sichnya 1944 1944 01 14 49 rokiv Lviv Distrikt Galichina Generalna guberniyaPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Nacionalnist ukrayinecReligiya greko katolikOsvita Lvivska akademichna gimnaziyaPartiya UVO 1920 3 lyutogo 1929 OUN 3 lyutogo 1929 14 sichnya 1944 Batko Kirilo SumshkoMati Mariya SushkoShlyub Hristina Sushko Vijskova sluzhba Roki sluzhbi 1918 1944 Prinalezhnist Armiya UNR Rid vijsk Sichovi Strilci Zvannya Poruchnik ober lejtenant Polkovnik Bitvi Persha svitova vijna Boyi za goru Makivku Boyi za goru Lisonya Antigetmanske povstannya Bitva pid Motovilivkoyu Radyansko ukrayinska vijna Drugij zimovij pohid Druga Svitova vijna Polska Kampaniya Nagorodi Hrest Simona Petlyuri Mediafajli b u Vikishovishi Polkovnik Armiyi UNR Uchasnik drugogo Zimovogo Pohodu Armiyi UNR Dvichi stavav krajovim komandantom UVO Komandir Legionu Sushka Vidpovidno do ukrayinskogo zakonodavstva mozhe buti prichislenim do borciv za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi ZhittyepisNarodivsya 9 bereznya 1894 v seli Remeniv nini Kam yanka Buzkij rajon Lvivska oblast v rodini Kirila ta Mariyi Sushkiv U Romana Sushka bulo p yatero brativ ta sester Vasil nar 1875 Ganna nar 1878 Ivan nar 1882 Yurij nar 1887 Pelageya nar 1890 Zakinchiv Narodnu shkolu v ridnomu seli ta u 1913 roci filiyu Akademichnoyi gimnaziyi u Lvovi prodovzhiv navchannya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Vijskova diyalnist Roman Sushko v uniformi Sichovih Strilciv Vidvidini Yevgenom Konovalcem shtabu 11 yi diviziyi Sichovih Strilciv komandir Roman Sushko Shepetivka serpen veresen 1919 r Zliva napravo sidyat 2 j Mihajlo Matchak dali Marko Bezruchko Yevgen Konovalec Roman Sushko Yurij Otmarshtejn Shtab Sichovih Strilciv pislya rozformuvannya 1920 sidyat zliva napravo Mihajlo Matchak Andrij Melnik Yevgen Konovalec Roman Sushko Ivan Dankiv stoyat zliva napravo Ivan Andruh Roman Dashkevich Vasil Kuchabskij Yaroslav Chizh Z 1914 poruchnik 2 sotni USS uchasnik boyiv na Makivci j Lisoni Protyagom 5 misyaciv komanduvav chotoyu 6 misyaciv 2 yu sotneyu 1 misyac sotneyu 1 misyac kurenem U veresni 1916 roku potrapiv do rosijskogo polonu Protyagom 1916 1917 rokiv perebuvav u tabori dlya vijskovopolonenih avstro ugorskoyi armiyi u Caricini Povolzhya Ostannye zvannya v avstro ugorskij armiyi ober lejtenant 13 sichnya 1918 roku razom z inshimi polonenimi starshinami Legionu USS pribuv do Kiyeva de vstupiv do Galicko Bukovinskogo kurenya Sichovih strilciv vijsk Centralnoyi Radi Spivorganizator Sichovih Strilciv SS Z 19 sichnya 1918 roku komandir 1 yi sotni 1 go kurenya Sichovih strilciv vijsk Centralnoyi Radi Z 1 bereznya 1918 roku komandir 4 go 1 go polku Sichovih strilciv Pislya rozformuvannya polku nimcyami 30 kvitnya 1918 roku viyihav do Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi de domovivsya pro formuvannya v yiyi skladi Okremogo Sichovogo kurenya z galichan Z travnya 1918 roku komandir 3 go Sichovogo kurenya 2 go Zaporizkogo polku Okremoyi Zaporizkoyi diviziyi Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Naprikinci veresnya 1918 roku pislya dozvolu getmana P Skoropadskogo na formuvannya Okremogo pishogo zagonu Sichovih strilciv pereyihav razom z kurenem do Biloyi Cerkvi miscya formuvannya zagonu U veresni listopadi 1918 roku ocholyuvav 1 j pishij kurin zagonu 16 listopada 1918 roku sichovi strilci pid komandoyu Sushka rushili zalizniceyu z Biloyi Cerkvi na Kiyiv vnochi voni zajnyali zaliznichnij vuzol Fastiv 17 listopada vranci do Fastova pribula reshta sil sichovih strilciv S Petlyura i Direktoriya nimeckij garnizon mista dotrimavsya nejtralitetu shodo dalshogo prosuvannya respublikanskih pidrozdiliv na Kiyiv togo zh dnya sichovi strilci zajnyali stanciyu Motovilivka getmanski chastini pidijshli do stanciyi Vasilkiv Z seredini grudnya 1918 roku nachalnik 1 yi Sichovoyi diviziyi vijsk Direktoriyi do skladu yakoyi vvijshli 1 j sformovanij z galichan 2 j sformovanij z selyan povstanciv 3 j ta 4 j sformovani z voyakiv Serdyuckoyi diviziyi getmana P Skoropadskogo yaki perejshli na bik Direktoriyi Sichovih polkiv 17 sichnya 1919 roku Roman Sushko z udarnoyu grupoyu Sichovoyi diviziyi blizko 2 tisyach pribuli do Poltavi na dopomogu Petru Bolbochanu Ale viyavilos sho Petro Bolbochan zalishiv zi svoyimi vijskami misto Sichoviki ocholyuvani Romanom Sushkom zdobuli chastinu Poltavi ta utrimuvali pivtori dobi Prote pislya zapeklih boyiv z polkami Vitaliya Primakova ta Dmitriya Shmidta yaki perevazhali yih chiselno zmusheni buli 19 sichnya 1919 roku zalishiti Poltavu Roman Sushko razom zi svoyimi sichovimi strilcyami naprikinci sichnya 1919 roku oboronyav vazhlivij zaliznichnij vuzol Grebinku vid bilshovickogo nastupu Z kincya sichnya 1919 roku nachalnik Pivnichnoyi grupi z oboroni Korostenskogo zaliznichnogo vuzla pid Kiyevom pid chas boyiv buv kontuzhenij Pislya skasuvannya upravlinnya 1 yi Sichovoyi diviziyi z seredini lyutogo 1919 roku Roman Sushko perebuvav na posadi otamana dlya doruchen pri komanduvachi Korpusu Sichovih strilciv Diyevoyi armiyi UNR Z seredini lipnya 1919 roku nachalnik 11 yi pishoyi diviziyi Sichovih strilciv Diyevoyi armiyi UNR Po likvidaciyi SS u grudni 1919 roku internovanij polskoyu vladoyu u Lucku Z 31 bereznya 1920 roku komandir 1 yi zgodom 16 yi brigadi 6 yi Sichovoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Na choli zbirnoyi brigadi 6 yi Sichovoyi diviziyi brav uchast u Drugomu Zimovomu pohodi pid komanduvannyam Yu Tyutyunnika 04 19 11 1921 r Politichna diyalnist U 1922 roci povernuvsya do Lvova stav odnim iz spivzasnovnikiv Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi i jogo krajovij komendant 1927 1930 na Zahodi Ukrayini kilka raziv buv uv yaznenij polyakami Spivtvorec OUN z 1929 roku chlen Provodu Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv U 1930 h na emigraciyi u Vidni Z 1933 do 1938 roku perebuv za zavdannyam OUN u SShA U 1938 vlitku 1939 rokah keruvav v Avstriyi pidgotovkoyu molodih vijskovih kadriv OUN Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni sformuvav z dobrovolciv OUN tak zvanij Legion Sushka na choli yakogo brav uchast u nastupi nimeckoyi armiyi pid chas nimecko polskoyi vijni u serpni 1939 roku Legion dijshov do Striya abo majzhe do Lvova ale zmushenij buv povernuti na zahid oskilki misto bulo viddane nimeckim komanduvannyam radyanskij storoni Pam yatna tablicya u Lvovi na vul Vinnichenka 3 Z kincya 1939 roku meshkav u Krakovi priznachenij providnikom OUN na teritoriyi Generalnoyi Guberniyi 1939 1941 na yakij rozbuduvav merezhu OUN i spriyav stvorennyu UCK Buv proti rozkolu OUN 1940 i zalishivsya na boci Golovi PUN polkovnika A Melnika Z lita 1941 roku perebuvav u Lvovi Avtor statej na vijskovi temi spogadiv pro Bazar i Sichovih Strilciv ta knigi Hto ubiv polkovnika Otmarshtajna 1933 Vbitij bilya budinku na vul Charneckogo nini vul Vinnichenka 3 u Lvovi 14 sichnya 1944 roku postrilom u spinu Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Predstavniki OUN zvinuvachuvali u vbivstvi banderivciv Osobiste zhittyaPid chas pershih vizvolnih zmagan Roman Sushko odruzhivsya z Hristinoyu Yevgenivnoyu Skachkivskoyu u poperednomu shlyubi Dovgoruka cholovik knyaz Mikola Pavlovich Dolgorukij zaginuv U podruzhzhya narodilasya donka Romanna Shlyub rozpavsya u 1925 roci TvoriSpogad pro bij bilya Bazaru Spogad Sichovi Strilci za Centralnoyi Radi Kniga Hto ubiv polkovnika Otmarshtajna Vshanuvannya pam yatiMemorialna tablicya na vul Vinnichenka 3 u Lvovi Vulicya Romana Sushka u Lvovi ta u Brovarah Div takozhUkrayinski sichovi strilci Sichovi Strilci Strilecka Rada Korpusu Sichovih Strilciv Ukrayinska vijskova organizaciya Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv Provid ukrayinskih nacionalistivPrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 101 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Pro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 5 listopada 2021 Andrij Lozinskij Galickij vijskovij chinnik u borotbi za ukrayinsku derzhavnist lyutij 1917 berezen 1918 rr 20 sichnya 2019 u Wayback Machine Shidnoyevropejskij istorichnij visnik Vip 3 2017 Arhiv originalu za 20 sichnya 2019 Procitovano 20 sichnya 2019 Kucij A F Bojovi diyi Diyevoyi armiyi UNR na Livoberezhnij Ukrayini u sichni 1919 r na prikladi Udarnoyi Grupi Romana Sushka 20 sichnya 2019 u Wayback Machine Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika seriya Derzhava ta armiya 2013 752 S 101 107 Arhiv originalu za 20 grudnya 2016 Procitovano 9 grudnya 2016 Vyedyenyeyev D V Mech i trizub Notatki do istoriyi Sluzhbi bezpeki Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 1 2 6 7 1998 2 4 13 15 2000 Igor Sribnyak Nepokazna zvityaga kilka epizodiv z zhittya poruchnika Armiyi UNR likarya Hristini Skachkivskoyi Sushko 1919 1925 rr 23 travnya 2021 u Wayback Machine Nashe zhittya sichen 2018 chislo 1 75 S 13 16 PDF Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2016 Procitovano 20 sichnya 2019 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kovalenko Sergij Sushko Roman Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya Kiyiv Stiks 2015 368 s Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Stiks 2011 320 s ISBN 978 966 2401 01 1 Mirchuk Petro Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1006 s ISBN 966 410 001 3 Naumenko K Ye Sushko Roman 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 918 ISBN 978 966 00 1290 5 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Hristina Ovad Polkovnik Roman Sushko 1894 1944 na vshanuvannya jogo pam yati Toronto 2006 305 s ISBN 0 921537 82 4 Hristina Ovad Polkovnik Roman Sushko Dokumenti Materiali Spogadi Shodenniki Listi Fotografiyi Toronto Basilian Press Ukrainian 2006 306 s ISBN 978 0 921537 82 3 Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Poperednik Yulian Golovinskij 6 j Krajovij komendant UVO sichen 1927 listopad 1928 Nastupnik Volodimir Gorbovij Poperednik Omelyan Senik 10 j Krajovij komendant UVO kinec 1929 cherven 1930 Nastupnik Yulian GolovinskijPosilannyaSushko Roman Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1866 1000 ekz Roman Sushko 4 bereznya 2016 u Wayback Machine