Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саркіс Ільяс Юссеф Саркіс араб إلياس سركيس 20 липня 1924 27 червня 198

Ільяс Саркіс

Ільяс Саркіс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саркіс.

Ільяс Юссеф Саркіс (араб. إلياس سركيس‎; 20 липня 1924 — 27 червня 1985) — ліванський політик, чотирнадцятий президент Лівану.

Ільяс Саркіс
араб. إلياس سركيس‎
image
image
Прапор
 14-й Президент Лівану
23 вересня 1976 — 22 вересня 1982
Попередник: Сулейман Франжьє
Наступник: Башир Жмайєль
 
Народження: 18 липня 1924(1924-07-18)[1]
Q3958923?, Ліван
Смерть: 26 червня 1985(1985-06-26)[2] (60 років)
XVI округ Парижа, Париж, Франція[2]
Причина смерті: хвороба
Країна: Ліван
Релігія: християнство
Освіта: d
Партія: незалежний політик
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 липня 1924 року в Гірському Лівані, в селі Шабанієх у маронітській родині. Його родина була достатньо заможною, мала власну крамницю. Навчався у місцевій школі, а потім у середній школі Фререс у Бейруті. Під час навчання в Університеті Святого Иосипа почав працювати на залізниці. Здобув юридичну освіту, закінчивши університет 1948 року.

Після здобуття освіти впродовж трьох років працював адвокатом. Потім він став протеже командувача ліванської армії Фуада Шехаба, який 1958 року став президентом Лівану. Згодом Саркіса призначили на посаду магістратора рахункової палати, а 1953 року він став генеральним директором Палати президента. 1968 року обійняв посаду головного управляючого Центрального банку Лівану, на якій перебував упродовж 9 лет. Його призначення на ту посаду було спричинено бажанням тогочасного президента Шарля Елу реорганізувати ліванську банківську систему, що постраждала через банківську кризу 1968 року.

1970 року брав участь у виборах президента Лівану як протеже Шехаба та розраховував на перемогу, втім програв Сулейману Франжьє, виборовши лише на один голос менше за свого опонента.

Однак за шість років, 8 травня 1976, Саркіса все ж обрали на посаду президента. На той час у країні вирувала громадянська війна. За словами опонентів Саркіса, він був кандидатом Дамаска та бажаним президентом Лівану для лідера Сирії Хафеза аль-Асада.

Інавгурація, що з міркувань безпеки не могла відбутись у будівлі Національної асамблеї, пройшла в одному з готелів міста Штаура, розташованого за 40 км на схід від Бейрута. Саркіс зміг приступити до виконання своїх обов'язків лише 23 вересня 1976 року після того, як експрезидент Франжьє залишив резиденцію. Новий президент зумів призначити на посаду прем'єр-міністра Селіма Хосса лише у грудні 1976 року.

Президентство Саркіса збіглось у часі з ескалацією збройного протистояння ліванських християн і мусульманських екстремістів. Водночас різке зростання активності «палестинських» бойовиків, які фактично стали незалежними від Лівану, спричинило дві масовані ізраїльські атаки 1978 та 1982 років. Кілька мусульманських, насеристських, лівацьких і про-«палестинських» політичних партій сформували 1976 року Ліванський національний рух (ЛНР) під головуванням друзького лідера Камаля Джумблата. На противагу націоналістичні та проурядові сили на чолі з фалангістами з партії Катаїб створили Ліванський фронт. Президент Саркіс удався до низки спроб посередництва між сторонами конфлікту, втім вони виявились безрезультатними. Обидві групи мали свої власні, несумісні цілі, а Саркіс не мав реальних важелів впливу на обстановку в Лівані. ЛНР надто залежав від «палестинців» и не був спроможним ініціювати процес перемовин для припинення громадянської війни. У листопаді 1976 року Саркіс хотів включити друза Камаля Джумблата до складу уряду. Однак Хафез аль-Асад не дозволив йому цього, позаяк Джумблат виступав проти посилення впливу Сирії в Лівані. Водночас радником президента Саркіса був фалангіст .

5 березня 1980 року Саркіс розробив свої політичні тези задля досягнення національної згоди:

У червні того ж року Салім Хосс вийшов у відставку на знак протесту проти нездатності Саркіса досягти миру в Лівані. Після певних труднощів Саркіс зумів призначити новим прем'єр-міністром Шафіка Ваззана. Саркіс перебував на посаді, але не мав влади.

Незадовго до завершення терміну його президентських повноважень 1982 року Армія оборони Ізраїлю вдерлась на південь Лівану та просунулась до околиць Бейрута. Тоді Саркіс організував миротворчі сили за участі США, Великої Британії, Франції й Італії для витіснення Організації визволення Палестини. Окрім того, він сформував комітет порятунку, щоб ужити заходів до Ізраїлю. Членами комітету стали лідер шиїтського руху Амаль та лідер християн Башир Жмайєль. Те призначення спричинило напруженість у русі Амаль, і тому Хусейн Мусаві залишив організацію, протестуючи проти Беррі.

Упродовж терміну своїх президентських повноважень Саркіс набув поваги серед багатьох ліванців, однак критики звинувачували його в нерішучості.

Наступником Саркіса став Башир Жмайєль, обраний 21 серпня 1982 року сімдесятьма сімома голосами. Однак того вбили за 21 день, тому він навіть не встиг вступити на посаду. Амін Жмайєль, брат Башира, став кандидатом замість нього, й Саркіс передав йому посаду президента 23 вересня 1982 року.

Помер Саркіс 27 червня 1985 у 61-річному віці через рак. Згодом його тіло перевезли з Парижа до Лівану. 29 червня 1985 року в Бейруті відбулась церемонія прощання. На ній були присутніми президент Лівану Амін Жмайєль і сирійська делегація, що представляла президента Сирії Хафеза аль-Асада. Ільяса Саркіса поховали того ж дня в рідному селі Шабанієх.

Примітки

  1. Fichier des personnes décédées — С. 2.
    d:Track:Q80900474
  2. свідоцтво про смерть — С. 2.
    d:Track:Q708653
  3. . Lakeland Ladger (англ.) . The Associated Press. 28 червня 1985. с. 7C. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  4. . Wars of Lebanon. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 4 грудня 2021.
  5. . Lebanon Wire. 25 травня 2008. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 грудня 2021.
  6. (англ.). Presidency of the Republic of Lebanon. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 4 грудня 2021.
  7. . Los Angeles Times. 28 червня 1985. Архів оригіналу за 12 квітня 2012. Процитовано 4 грудня 2021.
  8. . Orlando Sentinel. 28 червня 1985. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 4 грудня 2021.
  9. David S. Sorenson. Global Security Watch—Lebanon: A Reference Handbook. — ABC-CLIO, 2009. — .
  10. . DPA. Beirut: Lebanon Wire. 22 листопада 2007. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 4 грудня 2021.
  11. Dominique Avon; Anaïs-Trissa Khatchadourian; Jane Marie Todd. Hezbollah: A History of the "Party of God". — Harvard University Press, 2012. — .
  12. Kathy A. Zahler. The Assads' Syria. — 2009. — .
  13. . Rulers.org. Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 4 грудня 2021.
  14. The Middle East and North Africa 2003. — Europa Publications, 2003. — .
  15. Nisan, Mordechai. (PDF). ACPR. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2013. Процитовано 4 грудня 2021.
  16. O'Ballance, Edgar. Civil War in Lebanon, 1975-92. — Palgrave, 1998.
  17. Harfoush, Mohammad (18 лютого 2013). . Al Monitor. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 4 грудня 2021.
  18. . Reuters. Los Angeles Times. 30 червня 1985. Архів оригіналу за 20 вересня 2013. Процитовано 4 грудня 2021.

Посилання

  • (англ.) . Presidency of the Republic of Lebanon. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sarkis Ilyas Yussef Sarkis arab إلياس سركيس 20 lipnya 1924 27 chervnya 1985 livanskij politik chotirnadcyatij prezident Livanu Ilyas Sarkis arab إلياس سركيس Prapor 14 j Prezident Livanu 23 veresnya 1976 22 veresnya 1982 Poperednik Sulejman Franzhye Nastupnik Bashir Zhmajyel Narodzhennya 18 lipnya 1924 1924 07 18 1 Q3958923 LivanSmert 26 chervnya 1985 1985 06 26 2 60 rokiv XVI okrug Parizha Parizh Franciya 2 Prichina smerti hvorobaKrayina LivanReligiya hristiyanstvoOsvita dPartiya nezalezhnij politik Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 20 lipnya 1924 roku v Girskomu Livani v seli Shabaniyeh u maronitskij rodini Jogo rodina bula dostatno zamozhnoyu mala vlasnu kramnicyu Navchavsya u miscevij shkoli a potim u serednij shkoli Freres u Bejruti Pid chas navchannya v Universiteti Svyatogo Iosipa pochav pracyuvati na zaliznici Zdobuv yuridichnu osvitu zakinchivshi universitet 1948 roku Pislya zdobuttya osviti vprodovzh troh rokiv pracyuvav advokatom Potim vin stav protezhe komanduvacha livanskoyi armiyi Fuada Shehaba yakij 1958 roku stav prezidentom Livanu Zgodom Sarkisa priznachili na posadu magistratora rahunkovoyi palati a 1953 roku vin stav generalnim direktorom Palati prezidenta 1968 roku obijnyav posadu golovnogo upravlyayuchogo Centralnogo banku Livanu na yakij perebuvav uprodovzh 9 let Jogo priznachennya na tu posadu bulo sprichineno bazhannyam togochasnogo prezidenta Sharlya Elu reorganizuvati livansku bankivsku sistemu sho postrazhdala cherez bankivsku krizu 1968 roku 1970 roku brav uchast u viborah prezidenta Livanu yak protezhe Shehaba ta rozrahovuvav na peremogu vtim prograv Sulejmanu Franzhye viborovshi lishe na odin golos menshe za svogo oponenta Odnak za shist rokiv 8 travnya 1976 Sarkisa vse zh obrali na posadu prezidenta Na toj chas u krayini viruvala gromadyanska vijna Za slovami oponentiv Sarkisa vin buv kandidatom Damaska ta bazhanim prezidentom Livanu dlya lidera Siriyi Hafeza al Asada Inavguraciya sho z mirkuvan bezpeki ne mogla vidbutis u budivli Nacionalnoyi asambleyi projshla v odnomu z goteliv mista Shtaura roztashovanogo za 40 km na shid vid Bejruta Sarkis zmig pristupiti do vikonannya svoyih obov yazkiv lishe 23 veresnya 1976 roku pislya togo yak eksprezident Franzhye zalishiv rezidenciyu Novij prezident zumiv priznachiti na posadu prem yer ministra Selima Hossa lishe u grudni 1976 roku Prezidentstvo Sarkisa zbiglos u chasi z eskalaciyeyu zbrojnogo protistoyannya livanskih hristiyan i musulmanskih ekstremistiv Vodnochas rizke zrostannya aktivnosti palestinskih bojovikiv yaki faktichno stali nezalezhnimi vid Livanu sprichinilo dvi masovani izrayilski ataki 1978 ta 1982 rokiv Kilka musulmanskih naseristskih livackih i pro palestinskih politichnih partij sformuvali 1976 roku Livanskij nacionalnij ruh LNR pid golovuvannyam druzkogo lidera Kamalya Dzhumblata Na protivagu nacionalistichni ta prouryadovi sili na choli z falangistami z partiyi Katayib stvorili Livanskij front Prezident Sarkis udavsya do nizki sprob poserednictva mizh storonami konfliktu vtim voni viyavilis bezrezultatnimi Obidvi grupi mali svoyi vlasni nesumisni cili a Sarkis ne mav realnih vazheliv vplivu na obstanovku v Livani LNR nadto zalezhav vid palestinciv i ne buv spromozhnim iniciyuvati proces peremovin dlya pripinennya gromadyanskoyi vijni U listopadi 1976 roku Sarkis hotiv vklyuchiti druza Kamalya Dzhumblata do skladu uryadu Odnak Hafez al Asad ne dozvoliv jomu cogo pozayak Dzhumblat vistupav proti posilennya vplivu Siriyi v Livani Vodnochas radnikom prezidenta Sarkisa buv falangist 5 bereznya 1980 roku Sarkis rozrobiv svoyi politichni tezi zadlya dosyagnennya nacionalnoyi zgodi yednist nezalezhnist parlamentska demokratiya zaperechennya Kemp devidskih ugod mizh Yegiptom ta Izrayilem U chervni togo zh roku Salim Hoss vijshov u vidstavku na znak protestu proti nezdatnosti Sarkisa dosyagti miru v Livani Pislya pevnih trudnoshiv Sarkis zumiv priznachiti novim prem yer ministrom Shafika Vazzana Sarkis perebuvav na posadi ale ne mav vladi Nezadovgo do zavershennya terminu jogo prezidentskih povnovazhen 1982 roku Armiya oboroni Izrayilyu vderlas na pivden Livanu ta prosunulas do okolic Bejruta Todi Sarkis organizuvav mirotvorchi sili za uchasti SShA Velikoyi Britaniyi Franciyi j Italiyi dlya vitisnennya Organizaciyi vizvolennya Palestini Okrim togo vin sformuvav komitet poryatunku shob uzhiti zahodiv do Izrayilyu Chlenami komitetu stali lider shiyitskogo ruhu Amal ta lider hristiyan Bashir Zhmajyel Te priznachennya sprichinilo napruzhenist u rusi Amal i tomu Husejn Musavi zalishiv organizaciyu protestuyuchi proti Berri Uprodovzh terminu svoyih prezidentskih povnovazhen Sarkis nabuv povagi sered bagatoh livanciv odnak kritiki zvinuvachuvali jogo v nerishuchosti Nastupnikom Sarkisa stav Bashir Zhmajyel obranij 21 serpnya 1982 roku simdesyatma simoma golosami Odnak togo vbili za 21 den tomu vin navit ne vstig vstupiti na posadu Amin Zhmajyel brat Bashira stav kandidatom zamist nogo j Sarkis peredav jomu posadu prezidenta 23 veresnya 1982 roku Pomer Sarkis 27 chervnya 1985 u 61 richnomu vici cherez rak Zgodom jogo tilo perevezli z Parizha do Livanu 29 chervnya 1985 roku v Bejruti vidbulas ceremoniya proshannya Na nij buli prisutnimi prezident Livanu Amin Zhmajyel i sirijska delegaciya sho predstavlyala prezidenta Siriyi Hafeza al Asada Ilyasa Sarkisa pohovali togo zh dnya v ridnomu seli Shabaniyeh PrimitkiFichier des personnes decedees S 2 d Track Q80900474 svidoctvo pro smert S 2 d Track Q708653 Lakeland Ladger angl The Associated Press 28 chervnya 1985 s 7C Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021 Wars of Lebanon Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2017 Procitovano 4 grudnya 2021 Lebanon Wire 25 travnya 2008 Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2021 angl Presidency of the Republic of Lebanon Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 4 grudnya 2021 Los Angeles Times 28 chervnya 1985 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2012 Procitovano 4 grudnya 2021 Orlando Sentinel 28 chervnya 1985 Arhiv originalu za 20 veresnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2021 David S Sorenson Global Security Watch Lebanon A Reference Handbook ABC CLIO 2009 ISBN 978 0 313 36579 9 DPA Beirut Lebanon Wire 22 listopada 2007 Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2021 Dominique Avon Anais Trissa Khatchadourian Jane Marie Todd Hezbollah A History of the Party of God Harvard University Press 2012 ISBN 978 0 674 06752 3 Kathy A Zahler The Assads Syria 2009 ISBN 978 0 8225 9095 8 Rulers org Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2019 Procitovano 4 grudnya 2021 The Middle East and North Africa 2003 Europa Publications 2003 ISBN 978 1 85743 132 2 Nisan Mordechai PDF ACPR Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2021 O Ballance Edgar Civil War in Lebanon 1975 92 Palgrave 1998 Harfoush Mohammad 18 lyutogo 2013 Al Monitor Arhiv originalu za 22 serpnya 2016 Procitovano 4 grudnya 2021 Reuters Los Angeles Times 30 chervnya 1985 Arhiv originalu za 20 veresnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2021 Posilannya angl Presidency of the Republic of Lebanon Arhiv originalu za 4 grudnya 2021 Procitovano 4 grudnya 2021

Дата публікації:
Топ