Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Елу Шарль Елу араб شارل الحلو 25 вересня 1913 7 січня 2001 ліванський

Шарль Елу

Шарль Елу
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Елу.

Шарль Елу (араб. شارل الحلو‎; 25 вересня 1913 — 7 січня 2001) — ліванський політик, дванадцятий президент Лівану.

Шарль Елу
image
image
Прапор
 12-й Президент Лівану
23 вересня 1964 — 22 вересня 1970
Попередник: Фуад Шехаб
Наступник: Сулейман Франжьє
 
Народження: 25 вересня 1913(1913-09-25)[1]
Бейрут, Ліван
Смерть: 7 січня 2001(2001-01-07)[1][2](87 років)
Бейрут, Ліван
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: d
Країна: Ліван
Релігія: Маронітська католицька церква
Освіта: d, d і d
Партія: Катаїб
Шлюб: d
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Походив із впливової маронітської родини. 1929 року з відзнакою закінчив Університет Святого Йосипа у Бейруті, здобувши юридичну освіту. Після 1934 року почав займатись бізнесом, створив дві франкомовні газети (L'Eclair du Nord і Le Jour). 1936 року разом з П'єром Жмайєлем та групою однодумців брав участь у створенні партії Катаїб. У подальшому через суперечності зі Жмайєлем вийшов з лав партії.

1947 року його призначили послом Лівану у Ватикані, а 1949 взяв участь у лівансько-ізраїльських перемовинах про перемир'я, де намагався отримати дипломатичні поступки в обмін на виведення ізраїльських військ з ліванської території.

Від 1951 року неодноразово обіймав посади в уряді, зокрема міністра закордонних справ (1951—1952), міністра юстиції та міністра охорони здоров'я (1954—1955), міністра економіки та міністра інформації (вересень-жовтень 1958), міністра освіти (лютий-серпень 1964) та державного міністра (липень-серпень 1979).

1963 року заснував Інститут палестинських досліджень.

Відсутність явної політичної ангажованості дозволила Елу заручитись підтримкою Фуада Шехаба, який висунув його кандидатуру як свого наступника на посаді президента, і 1964 року Національна асамблея обрала його новим главою держави.

Однією з ключових проблем за часів його президентства було питання врегулювання з Ізраїлем стоку річки Йордан. Окрім того, на період президентства Елу припало банкрутство банку Інтра — найбільшого банку на Близькому Сході, та Шестиденна війна 1967 року. Під час останньої в урядових колах Лівану були серйозні розбіжності з приводу відношення до війни: мусульманські політики бажали вступу Лівану до війни на боці арабських країн, натомість християнські політики були проти. Йому вдалось утримати Ліван від бойових дій, однак парламентські вибори 1968 року продемонстрували політичну поляризацію в країні, що зростала: в парламенті сформувались проарабська коаліція на чолі з Рашідом Караме та прозахідна коаліція, яку очолювали Каміль Шамун, П'єр Жмайєль та , кожна з них мала 30 із 99 місць у парламенті.

У той період сутички між ліванською армією й ОВП на території Лівану ставали все більш частими. 1969 року Елу санкцію вав підписання Каїрської угоди між ліванською армією й ОВП, яка дозволяла палестинським бойовикам робити вилазки до Ізраїлю з баз на території Лівану. Шарль Елу розраховував таким чином спрямувати атаки палестинців у бік Ізраїлю, сподіваючись, що вони припинять сутички з ліванською армією. В реальності ж сутички ОВП з ліванською армією лише посилились.

1970 року Елу підтримував кандидатуру Ільяса Саркіса як свого наступника на посаді президента, втім той програв вибори до Національних зборів (на один голос більше виборов Сулейман Франжьє, обраний на посаду глави держави). На відміну від інших колишніх президентів Лівану, які продовжували брати участь у політичному житті країни після виходу у відставку, більше політикою не займався, а надав перевагу доброчинності.

У 1972—1979 роках був головою Міжнародної асоціації франкомовних парламентарів.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118978888 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
    d:Track:Q55740543d:Track:Q2926731
  3. Podeh, Elie; Kaufman, Asher; Maʻoz, Moshe (2005). (англ.) . Sussex Academic Press. с. 164. ISBN . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  4. Lee, Khoon Choy (1993). (англ.) . World Scientific. с. 223. ISBN . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  5. Reich, Bernard (1990). (англ.) . Greenwood Publishing Group. с. 298—299. ISBN . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  6. Meyer, Armin Henry (2003). (англ.) . iUniverse. с. 129. ISBN . Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Elu Sharl Elu arab شارل الحلو 25 veresnya 1913 7 sichnya 2001 livanskij politik dvanadcyatij prezident Livanu Sharl EluPrapor 12 j Prezident Livanu23 veresnya 1964 22 veresnya 1970Poperednik Fuad ShehabNastupnik Sulejman Franzhye Narodzhennya 25 veresnya 1913 1913 09 25 1 Bejrut LivanSmert 7 sichnya 2001 2001 01 07 1 2 87 rokiv Bejrut LivanPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya dKrayina LivanReligiya Maronitska katolicka cerkvaOsvita d d i dPartiya KatayibShlyub dNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz vplivovoyi maronitskoyi rodini 1929 roku z vidznakoyu zakinchiv Universitet Svyatogo Josipa u Bejruti zdobuvshi yuridichnu osvitu Pislya 1934 roku pochav zajmatis biznesom stvoriv dvi frankomovni gazeti L Eclair du Nord i Le Jour 1936 roku razom z P yerom Zhmajyelem ta grupoyu odnodumciv brav uchast u stvorenni partiyi Katayib U podalshomu cherez superechnosti zi Zhmajyelem vijshov z lav partiyi 1947 roku jogo priznachili poslom Livanu u Vatikani a 1949 vzyav uchast u livansko izrayilskih peremovinah pro peremir ya de namagavsya otrimati diplomatichni postupki v obmin na vivedennya izrayilskih vijsk z livanskoyi teritoriyi Vid 1951 roku neodnorazovo obijmav posadi v uryadi zokrema ministra zakordonnih sprav 1951 1952 ministra yusticiyi ta ministra ohoroni zdorov ya 1954 1955 ministra ekonomiki ta ministra informaciyi veresen zhovten 1958 ministra osviti lyutij serpen 1964 ta derzhavnogo ministra lipen serpen 1979 1963 roku zasnuvav Institut palestinskih doslidzhen Vidsutnist yavnoyi politichnoyi angazhovanosti dozvolila Elu zaruchitis pidtrimkoyu Fuada Shehaba yakij visunuv jogo kandidaturu yak svogo nastupnika na posadi prezidenta i 1964 roku Nacionalna asambleya obrala jogo novim glavoyu derzhavi Odniyeyu z klyuchovih problem za chasiv jogo prezidentstva bulo pitannya vregulyuvannya z Izrayilem stoku richki Jordan Okrim togo na period prezidentstva Elu pripalo bankrutstvo banku Intra najbilshogo banku na Blizkomu Shodi ta Shestidenna vijna 1967 roku Pid chas ostannoyi v uryadovih kolah Livanu buli serjozni rozbizhnosti z privodu vidnoshennya do vijni musulmanski politiki bazhali vstupu Livanu do vijni na boci arabskih krayin natomist hristiyanski politiki buli proti Jomu vdalos utrimati Livan vid bojovih dij odnak parlamentski vibori 1968 roku prodemonstruvali politichnu polyarizaciyu v krayini sho zrostala v parlamenti sformuvalis proarabska koaliciya na choli z Rashidom Karame ta prozahidna koaliciya yaku ocholyuvali Kamil Shamun P yer Zhmajyel ta kozhna z nih mala 30 iz 99 misc u parlamenti U toj period sutichki mizh livanskoyu armiyeyu j OVP na teritoriyi Livanu stavali vse bilsh chastimi 1969 roku Elu sankciyu vav pidpisannya Kayirskoyi ugodi mizh livanskoyu armiyeyu j OVP yaka dozvolyala palestinskim bojovikam robiti vilazki do Izrayilyu z baz na teritoriyi Livanu Sharl Elu rozrahovuvav takim chinom spryamuvati ataki palestinciv u bik Izrayilyu spodivayuchis sho voni pripinyat sutichki z livanskoyu armiyeyu V realnosti zh sutichki OVP z livanskoyu armiyeyu lishe posililis 1970 roku Elu pidtrimuvav kandidaturu Ilyasa Sarkisa yak svogo nastupnika na posadi prezidenta vtim toj prograv vibori do Nacionalnih zboriv na odin golos bilshe viborov Sulejman Franzhye obranij na posadu glavi derzhavi Na vidminu vid inshih kolishnih prezidentiv Livanu yaki prodovzhuvali brati uchast u politichnomu zhitti krayini pislya vihodu u vidstavku bilshe politikoyu ne zajmavsya a nadav perevagu dobrochinnosti U 1972 1979 rokah buv golovoyu Mizhnarodnoyi asociaciyi frankomovnih parlamentariv PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118978888 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Annuaire prosopographique la France savante za red B Delmas 2009 d Track Q55740543d Track Q2926731 Podeh Elie Kaufman Asher Maʻoz Moshe 2005 angl Sussex Academic Press s 164 ISBN 978 1 903900 68 0 Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Lee Khoon Choy 1993 angl World Scientific s 223 ISBN 978 981 02 1219 3 Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Reich Bernard 1990 angl Greenwood Publishing Group s 298 299 ISBN 978 0 313 26213 5 Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021 Meyer Armin Henry 2003 angl iUniverse s 129 ISBN 978 0 595 30132 4 Arhiv originalu za 20 listopada 2021 Procitovano 20 listopada 2021

Дата публікації:
Топ