Ігор Святославич

І́гор Святосла́вич (хрестильне ім'я — Георгій; 2 квітня 1151 — 29 грудня 1202) — руський князь з роду Ольговичів династії Рюриковичів; князь путивльський (1161—1164(?)), курський (1164(?)—1178), сіверський (1178 (1180) — 1198) і чернігівський (1198—1202). Головний герой визначної пам'ятки руської літератури, «Слова о полку Ігоревім».

Ігор Святославич
Ігор Святославич Пам'ятник князю Ігорю, Новгород-Сіверський
Прапор Князь путивльський
1161 — 1164
Попередник:	Олег Святославич
Наступник:	Всеволод Буй-Тур
Прапор Князь сіверський
1178 — 1198
Попередник:	Олег Святославич
Наступник:	Володимир Ігорович
Прапор Князь чернігівський
1198 — 1202
Попередник:	Ярослав Всеволодович
Наступник:	Олег Святославич
Ім'я при народженні:	Георгій
Народження:	2 квітня 1151(1151-04-02) Новгород-Сіверський
Смерть:	29 грудня 1202(1202-12-29) (51 рік) Чернігів
Поховання:	Спасо-Преображенський собор, Чернігів, Україна
Рід:	Рюриковичі (Ольговичі)
Батько:	Святослав Ольгович
Мати:	Катерина
Шлюб:	Єфросинія Ярославна
Діти:	Володимир, Олег, Святослав, Роман
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Молоді роки

Середній син чернігівського князя Святослава Ольговича, з роду Ольговичів (онук Олега Святославича, праправнук Ярослава Мудрого).

Вже з дитинства батько долучав Ігора до діяльності старших князів. Зокрема 1159 році разом з батьком брав участь у з'їзді чернігівських князів які вирішували долю галицького князя-ізгоя, Івана Берладника.

По смерті Святослава Ольговича у 1164 році за угодою старшого брата Олега з їхнім двоюрідним братом, Святославом Всеволодичем, який обійняв чернігівське княжіння, Ігор Святославич мав одержати від останнього якусь волость, але Святослав не дотримав обіцянки. Ймовірно, Ігор жив разом з братом Олегом у Новгороді-Сіверському, за Л. Войтовичем — князював в Путивлі та Курську.

Князювання

У 1169 році взяв участь у поході на Київ, організованому Андрієм Боголюбським. Влітку 1171 року на чолі своєї дружини розбив орди половецьких ханів Кончака і Кобяка під Переяславом. Після битви прибув у Київ, де Роман Ростиславич святкував своє вокняжіння. У знак поваги до нового київського князя вручив йому сайгат (трофеї) та святкував разом з ним та іншими князями день св. Бориса та Гліба у Вишгороді.

У 1173 році разом зі Святославом Всеволодовичем брав участь в поході великої коаліції князів, яку Андрій Боголюбський послав на Київ проти Ростиславичів. Разом з ними невдало облягав Вишгород.

Після смерті брата Олега у 1180 році княжив у Новгороді-Сіверському. Того ж року брав участь у з'їзді чернігівських князів та міжусобиці яку організував Святослав Всеволодович з метою здобуття київського престолу. Разом з половцями Ігор повинен був діяти в Полоцькій землі проти Друцького та Давида Ростиславича Смоленського, проте до битви з ними не дійшло й Ігор відступив до Вишгорода де чекав Святослава. Звідти останній послав Ігора разом з половцями до Долобського озера, де він був розбитий Мстиславом Володимировичем, однак зумів врятуватись, переправившись через Дніпро разом з ханом Кончаком.

1183 року здійснив вдалий похід проти половців та розбив їх на Хоролі. Згодом бачимо Ігора в Путивлі де він дав притулок галицькому князю Володимиру Ярославичу (приходився Ігорю швагром) та згодом помирив його з батьком, Ярославом Осмомислом.

1185 року організував спільно з братом Всеволодом, своїм сином, путивльським князем Володимиром і князем рильським Святославом Ольговичем новий похід проти половців. Княжі дружини на Каялі зазнали поразки від орди половецьких ханів Гзи і Кончака, а сам Ігор Святославич потрапив у полон, з якого йому згодом вдалось утекти. Похід Ігоря Святославича на половців послужив сюжетною основою «Слова о полку Ігоревім».

У 1190 році видав свою дочку за князя з чернігівської династії, . Того ж року здійснив два походи на половців з яких лише перший був успішним. У 1194 році брав участь у з'їзді чернігово-сіверських князів у Рогові (або Карачеві) де вирішувалось питання походу проти Рязанського князівства, який так і не був організований.

Після смерті Ярослава Всеволодовича у 1198 році Ігор посів Чернігівське князівство у якому правив до своєї смерті у 1202 році.

Вшанування пам'яті

• Пам'ятник у Новгороді-Сіверському.
• Поблизу Станиці Луганської йому встановлено пам'ятник.
• У місті Полтава є вулиця Князя Ігоря Святославича.
• У місті Дружківка є вулиця Князя Ігоря Святославича.

Сім'я та діти

Дружина: з 1183 року — Єфросинія Ярославна, дочка галицького князя Ярослава Осмомисла. Сини:

• Володимир Ігорович (1171—1212) у хрещенні — Петро: князь путивльський (1185—1211), галицький (1206—1207, 1210—1211).
• Олег Ігорович (1175—1205) у хрещенні — Павло
• Святослав Ігорович (1177—1211) у хрещенні — Андрій: князь волинський (1206—1207), перемишльський (1209, 1210—1211).
• Роман Ігорович (?—1211): князь звенигородський (1206—1207, 1210—1211), галицький (1207—1209).
• Ростислав Ігорович (?—1211): князь (1210—1211).
• NN Ігорівна (?—?): дружина .

Примітки

1. За Л. Войтовичем.

Джерела та література

• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
• Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К. : Генеза, 1993.
• Котляр М. Ф. Ігор Святославич [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 412. — .
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
• Прохоров Г. М., Творогов О. В. Игорь Святославич // Энциклопедия «Слова о полку Игореве».

Попередник Олег Святославич

Князь путивльський 1161-1164

Наступник Всеволод Буй-Тур

Попередник Олег Святославич

Князь сіверський 1178-1198

Наступник Володимир Ігорович

Попередник Ярослав Всеволодович

Князь чернігівський 1198-1202

Наступник Олег Святославич