Елеу́са або Замилування (від грец. Ελεούσα — милостива, розчулення, ніжність, виявлення милосердя від έλεος — милосердя) — один із основних типів зображення Божої Матері. Іконографічний тип зображує Богоматір з Ісусом на руці, який обіймає Її за шию, і лики Їх зближені, щока до щоки. У Західній церкві цей тип часто називають Дівою Ніжності.
Опис
Зображення «Богоматері Елеуси» не має текстової основи. Воно не співвідноситься ні з книгами Святого Письма, ні з Акафістом Божої Матері. Одна з найбільш ранніх ікон «Елеуси» (VII–VIII ст.) знаходиться в церкві Санта Марія Антиква у Римі. У Візантії тип «Розчулення» з'являється пізніше, в ХІ–ХІІ століттях.
Існують дві версії поступового розвитку іконографії Богоматері-Єлеуси, з яких одна була найбільш чітко сформульована дослідником В. Н. Лазарєвим:
- прототип сидячої, або що менш вірогідніше, стоячої Одигітрії;
- ікона «Умиління» на весь зріст, де Богоматір стоїть, або ж сидить;
- поясна ікона «Умиління»;
- Дитя сидить на колінах Божої Матері, яка воссідає на троні
Тобто Лазарєв доводить, що іконографічний тип Єлеуси розвинувся з іншого типу богородичної ікони — Одигитрії.
В той час окремими вченими була запропонована інша концепція загальної еволюції іконографічного типу Єлеуси. Так відомий російський вчений Грабар І. Н. а згодом Етінгоф О. Е. на основі аналізу Вишгородської Богоматері виявили, що протооригінал відомої ікони міг зображати Богоматір з Дитям, яке стоїть на її колінах, з чим збігається і формулювання прототипу Єлеуси у Лазарєва.
Типи
М. П. Лихачов виділяв в «Розчуленні» три види зображень:
- звичайне;
- з рукою Немовля вкладеної в руку Матері («Братська Київська»);
- «заграла» — Мати з граючим Немовлям на руках; цей вид вважається іконографічним нововведенням XIII століття, яке з Візантії було занесене до Сербії, потім у Молдавію, а звідти — в Київську Русь.
Приклади основного типу «Елеуси» на Заході і Сході: мініатюра Псалтиря монастиря Іантократора на Афоні 1084–1101 років; мініатюра Псалтиря Гамильтона XIII століття.
Різновидом іконографічного зображення Елеуса є (грец. Γλυκοφιλούσα — Солодко любяча або Солодке цілування). До цього типу належить Самбірська ікона, на якій є характерний жест, — немовля тримає за щоку чи підборіддя Богородицю.
Взиграніє, або Загравання — іконописний тип, де немовля Ісус заграє з Матір'ю, торкаючись своєю рукою щоки матері. В. Лазарєв називає такий іконописний тип «особливим видом Єлеуси». Найдревніші пам'ятки архітектури цього типу Богородичної ікони: сирійська мініатюра до Книги псалмів (1203 р.) у Британському музеї.
Період Київської Русі
Найвідоміша з візантійських ікон, принесених на Русь з Константинополя у XII ст. і тут прославилася чудотворениями, була Вишгородська ікона Божої Матері або знана теж як «Богоматір Володимирська». До 1155 року ікона була однією з головних святинь України-Русі. Святий образ був надзвичайно шанований у Вишгороді і по всій Русі. Зберігався там в жіночому монастирі. Згідно літописів цього ж року ікону викрав Андрій Боголюбський разом з родичами боярами Кучковичами, які пізніше його зрадили та вбили.
Біля ікони відбувалися неймовірні чуда і сила паломників з усієї країни приходила вклонитися Вишгородській Богородиці Ніжності.
За радянських часів і до 1999 року ікона Вишгородської (Володимирської) Богородиці зберігалася у Третьяковській галереї.
Потім її передали церкві. Але під час передачі святині в руки патріарху Алексію образ несподівано тріснув. Очевидці стверджують, що один з ієрархів церкви на це промовив: «На жаль, Богородиця вже не з нами».
Шанування в Україні
Глибоко ліричний мотив Елеуси, в якому усвідомлювався народний ідеал самовідданої материнської любові, набув поширення у давньоукраїнському мистецтві, і зокрема, в різьбленій іконі.
Найчастіше на теренах України зустрічаються твори із зображеннями Богородиці Елеуси з немовлям на лівій руці (шиферна іконка з розкопок у Києві (XII ст.); глиняна іконка з с. Сахнівка на Київщині (район Канева); київська двобічна шиферна іконка із колишньої зб. М. С. Большакова. Стояча Елеуса з немовлям на лівій руці відображена на невеличкій бронзовій іконці з Давнього Галича (XIII ст.). Щоправда, серед творів давньоукраїнської металопластики зустрічаються й варіанти Елеуси з маленьким Христом на правій руці (хрести, енколпіони, змієвики (XII ст.)
Малярські традиції княжих часів знайшли продовження у піднесених образах Богородиці з Дитям, що належать до XV–XVI ст.: «Богородиця Елеуса» кінця XV — початку XVI ст. із храму Святого апостола Луки в с. Доросині Рожищенського району Волинської області (Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького).
Іконописний тип Елеуса став популярним насамперед серед риботицьких малярів.
Наприклад у фондовій колекції Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» знаходиться копія Вишгородської ікони Божої Матері кін. ХІХ — поч. ХХ ст. (інв. № І-445 КН-40389). Образ у дерев'яному окладі під склом, декорований позолоченою фольгою, з якої тиснені шати і тло ікони, а також в кутах утворені букети та німб навколо голів Матері Божої та Немовляти Ісуса Христа.
Найвідомішими іконами із зображенням Богородиці типу Елеуса початку XVIII століття є «Богоматір» волинського іконописця Й. Кондзелевича (Білостоцький Хрестовоздвиженський монастир) та «Богородиця Братська» (Нікопольська Свято-Покровська церква).
В другій половині XVIII ст. на півночі Сумського полку, в іконостасах церков Суджанської сотні, отримала поширення ікона Божої Матері Пасівсько-Цареградська (тип Елеуса).
Сьогодення
При Українському католицькому уніреситеті працює школа сучасного іконопису «Радруж», де творчі молоді люди, художники, митці працюють в тому числі і над написанням образів іконописного типу Елеуса. Оригіналом служить ікона Богородиці з Дитятом (Елеуса), що походить із середини XIV ст., села Лісковате, тепер — Польща. Ці ікони постійно перебувають у музейній експозиції Національного музею Шептицького у Львові.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Лазарев В. История византийской живописи. — М., 1986—197 с.
- Лазарев В. Н. Византийская живопись. — М.: «Наука», 1971. — 405 с.: ил
- ІКОНОГРАФІЯ ЄЛЕУСИ, ЯК СТРАСНОЇ БОГОМАТЕРІ.РОЗВИТОК ТЕМИ УМИЛІННЯ В КОНТЕКСТІ ЗВЕРНЕННЯ ДО СТРАСНИХ СЛУЖБ І ПІСНЕСПІВІВ № 12 2008 Комарницький А., аспірант ЛНАМ, викладач кафедри богослов'я УКУ
- Городиський Ю. Я. Геопросторова організація паломництва у Львівській області. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. ЛНУ, ім. І. Я. Франка. — Львів, 2018. — с.174/УДК 911.3:27-57
- Лазарев В. Н. Византийская живопись. — М.: «Наука», 1971. — 291 с.: ил
- Святые и порочные Збигнев Войцеховский Святые и порочные 352 с. 2013
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 4 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- Журнал Апологет Володимир ЖИШКОВИЧ БОГОРОДИЦЯ З НЕМОВЛЯМ В ІКОНОПИСНІЙ ТРАДИЦІЇ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ Львів 2010 53-54 c.
- Любов Бурковська Дві волинські ікони «Богородиця з Еммануїлом» XVII століття. Особливості іконографії та образності. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України Збірник наукових праць Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії 2016
- Роксолана Косів ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ БОГОРОДИЦІ З ДИТЯМ ІСУСОМ ТА ЇХ РЕПЛІКИ У ТВОРЧОСТІ РИБОТИЦЬКИХ МАЙСТРІВ (1680—1720-ті рр.) Народознавчі зошити. № 6 (138), 2017
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019.
- ЦУГОРКА ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ ДИСЕРТАЦІЯ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО В СУЧАСНОМУ ІКОНОПИСІ 114 c. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ 2019
- В'ячеслав Шуліка Поясні ікони Пресвятої Богородиці в намісному ярусі Слобожанського іконостаса XVII — початку ХІХ століття Культурологічна думка: щорічник наук. праць. — К.: Інститут культурології Національної академії мистецтв України, 2016. — № 9. — 192 с.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2019.
Література
- Роман Галуйко ПОЯВА НОВИХ ІКОН У ХХІ СТ. В УКРАЇНІ / Наукові записки. Серія «Культурологія». — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — Вип. 9. — 384 с. / УДК 271.2-23-732-675-46-526.62
- В. М. Ричка. Вишгородська ікона Богоматері [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 517. — .
- Лазарев В. Н. Византийская живопись. — М.: «Наука», 1971. — 291 с.: ил
Посилання
- Елеуса // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Радіо Свобода 20 травня 2018 Ірина Костенко, Марина Остапенко [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» [ 4 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eleu sa abo Zamiluvannya vid grec Eleoysa milostiva rozchulennya nizhnist viyavlennya miloserdya vid eleos miloserdya odin iz osnovnih tipiv zobrazhennya Bozhoyi Materi Ikonografichnij tip zobrazhuye Bogomatir z Isusom na ruci yakij obijmaye Yiyi za shiyu i liki Yih zblizheni shoka do shoki U Zahidnij cerkvi cej tip chasto nazivayut Divoyu Nizhnosti Vishgorodska ikona Bozhoyi Materi Mozhlivo Alipij Pecherskij Ikona BOGOMATIR ELEUSA HV st TEMPERA s DOROSINI VOLINSKIJ MAJSTER XIII stolittya Vizantiya Eleusa mozayika AfiniOpisZobrazhennya Bogomateri Eleusi ne maye tekstovoyi osnovi Vono ne spivvidnositsya ni z knigami Svyatogo Pisma ni z Akafistom Bozhoyi Materi Odna z najbilsh rannih ikon Eleusi VII VIII st znahoditsya v cerkvi Santa Mariya Antikva u Rimi U Vizantiyi tip Rozchulennya z yavlyayetsya piznishe v HI HII stolittyah Isnuyut dvi versiyi postupovogo rozvitku ikonografiyi Bogomateri Yeleusi z yakih odna bula najbilsh chitko sformulovana doslidnikom V N Lazaryevim prototip sidyachoyi abo sho mensh virogidnishe stoyachoyi Odigitriyi ikona Umilinnya na ves zrist de Bogomatir stoyit abo zh sidit poyasna ikona Umilinnya Ditya sidit na kolinah Bozhoyi Materi yaka vossidaye na troni Tobto Lazaryev dovodit sho ikonografichnij tip Yeleusi rozvinuvsya z inshogo tipu bogorodichnoyi ikoni Odigitriyi V toj chas okremimi vchenimi bula zaproponovana insha koncepciya zagalnoyi evolyuciyi ikonografichnogo tipu Yeleusi Tak vidomij rosijskij vchenij Grabar I N a zgodom Etingof O E na osnovi analizu Vishgorodskoyi Bogomateri viyavili sho protooriginal vidomoyi ikoni mig zobrazhati Bogomatir z Dityam yake stoyit na yiyi kolinah z chim zbigayetsya i formulyuvannya prototipu Yeleusi u Lazaryeva TipiKambrijska Madonna nevidomij avtor bl 1340 Kopiya eleusi italo vizantijskogo tipu z soboru Kambre M P Lihachov vidilyav v Rozchulenni tri vidi zobrazhen zvichajne z rukoyu Nemovlya vkladenoyi v ruku Materi Bratska Kiyivska zagrala Mati z grayuchim Nemovlyam na rukah cej vid vvazhayetsya ikonografichnim novovvedennyam XIII stolittya yake z Vizantiyi bulo zanesene do Serbiyi potim u Moldaviyu a zvidti v Kiyivsku Rus Prikladi osnovnogo tipu Eleusi na Zahodi i Shodi miniatyura Psaltirya monastirya Iantokratora na Afoni 1084 1101 rokiv miniatyura Psaltirya Gamiltona XIII stolittya Riznovidom ikonografichnogo zobrazhennya Eleusa ye grec Glykofiloysa Solodko lyubyacha abo Solodke ciluvannya Do cogo tipu nalezhit Sambirska ikona na yakij ye harakternij zhest nemovlya trimaye za shoku chi pidboriddya Bogorodicyu Vzigraniye abo Zagravannya ikonopisnij tip de nemovlya Isus zagraye z Matir yu torkayuchis svoyeyu rukoyu shoki materi V Lazaryev nazivaye takij ikonopisnij tip osoblivim vidom Yeleusi Najdrevnishi pam yatki arhitekturi cogo tipu Bogorodichnoyi ikoni sirijska miniatyura do Knigi psalmiv 1203 r u Britanskomu muzeyi Period Kiyivskoyi RusiNajvidomisha z vizantijskih ikon prinesenih na Rus z Konstantinopolya u XII st i tut proslavilasya chudotvoreniyami bula Vishgorodska ikona Bozhoyi Materi abo znana tezh yak Bogomatir Volodimirska Do 1155 roku ikona bula odniyeyu z golovnih svyatin Ukrayini Rusi Svyatij obraz buv nadzvichajno shanovanij u Vishgorodi i po vsij Rusi Zberigavsya tam v zhinochomu monastiri Zgidno litopisiv cogo zh roku ikonu vikrav Andrij Bogolyubskij razom z rodichami boyarami Kuchkovichami yaki piznishe jogo zradili ta vbili Bilya ikoni vidbuvalisya nejmovirni chuda i sila palomnikiv z usiyeyi krayini prihodila vklonitisya Vishgorodskij Bogorodici Nizhnosti Za radyanskih chasiv i do 1999 roku ikona Vishgorodskoyi Volodimirskoyi Bogorodici zberigalasya u Tretyakovskij galereyi Potim yiyi peredali cerkvi Ale pid chas peredachi svyatini v ruki patriarhu Aleksiyu obraz nespodivano trisnuv Ochevidci stverdzhuyut sho odin z iyerarhiv cerkvi na ce promoviv Na zhal Bogorodicya vzhe ne z nami Shanuvannya v UkrayiniGliboko lirichnij motiv Eleusi v yakomu usvidomlyuvavsya narodnij ideal samoviddanoyi materinskoyi lyubovi nabuv poshirennya u davnoukrayinskomu mistectvi i zokrema v rizblenij ikoni Najchastishe na terenah Ukrayini zustrichayutsya tvori iz zobrazhennyami Bogorodici Eleusi z nemovlyam na livij ruci shiferna ikonka z rozkopok u Kiyevi XII st glinyana ikonka z s Sahnivka na Kiyivshini rajon Kaneva kiyivska dvobichna shiferna ikonka iz kolishnoyi zb M S Bolshakova Stoyacha Eleusa z nemovlyam na livij ruci vidobrazhena na nevelichkij bronzovij ikonci z Davnogo Galicha XIII st Shopravda sered tvoriv davnoukrayinskoyi metaloplastiki zustrichayutsya j varianti Eleusi z malenkim Hristom na pravij ruci hresti enkolpioni zmiyeviki XII st Malyarski tradiciyi knyazhih chasiv znajshli prodovzhennya u pidnesenih obrazah Bogorodici z Dityam sho nalezhat do XV XVI st Bogorodicya Eleusa kincya XV pochatku XVI st iz hramu Svyatogo apostola Luki v s Dorosini Rozhishenskogo rajonu Volinskoyi oblasti Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo Ikonopisnij tip Eleusa stav populyarnim nasampered sered ribotickih malyariv Napriklad u fondovij kolekciyi Nacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav znahoditsya kopiya Vishgorodskoyi ikoni Bozhoyi Materi kin HIH poch HH st inv I 445 KN 40389 Obraz u derev yanomu okladi pid sklom dekorovanij pozolochenoyu folgoyu z yakoyi tisneni shati i tlo ikoni a takozh v kutah utvoreni buketi ta nimb navkolo goliv Materi Bozhoyi ta Nemovlyati Isusa Hrista Najvidomishimi ikonami iz zobrazhennyam Bogorodici tipu Eleusa pochatku XVIII stolittya ye Bogomatir volinskogo ikonopiscya J Kondzelevicha Bilostockij Hrestovozdvizhenskij monastir ta Bogorodicya Bratska Nikopolska Svyato Pokrovska cerkva V drugij polovini XVIII st na pivnochi Sumskogo polku v ikonostasah cerkov Sudzhanskoyi sotni otrimala poshirennya ikona Bozhoyi Materi Pasivsko Caregradska tip Eleusa SogodennyaPri Ukrayinskomu katolickomu uniresiteti pracyuye shkola suchasnogo ikonopisu Radruzh de tvorchi molodi lyudi hudozhniki mitci pracyuyut v tomu chisli i nad napisannyam obraziv ikonopisnogo tipu Eleusa Originalom sluzhit ikona Bogorodici z Dityatom Eleusa sho pohodit iz seredini XIV st sela Liskovate teper Polsha Ci ikoni postijno perebuvayut u muzejnij ekspoziciyi Nacionalnogo muzeyu Sheptickogo u Lvovi Div takozhChenstohovska ikona Bozhoyi Materi Goshivska chudotvorna ikona Bozhoyi Materi Sambirska chudotvorna ikona Bozhoyi Materi Ikona chudotvornoyi Materi Bozhoyi Laskavoyi Stanislavivskoyi Tihvinska slozotochiva ikona Bozhoyi Materi Ikona Bozhoyi Materi ZarvanickoyiPrimitki Arhiv originalu za 25 veresnya 2019 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Lazarev V Istoriya vizantijskoj zhivopisi M 1986 197 s Lazarev V N Vizantijskaya zhivopis M Nauka 1971 405 s il IKONOGRAFIYa YeLEUSI YaK STRASNOYi BOGOMATERI ROZVITOK TEMI UMILINNYa V KONTEKSTI ZVERNENNYa DO STRASNIH SLUZhB I PISNESPIVIV 12 2008 Komarnickij A aspirant LNAM vikladach kafedri bogoslov ya UKU Gorodiskij Yu Ya Geoprostorova organizaciya palomnictva u Lvivskij oblasti Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu LNU im I Ya Franka Lviv 2018 s 174 UDK 911 3 27 57 Lazarev V N Vizantijskaya zhivopis M Nauka 1971 291 s il Svyatye i porochnye Zbignev Vojcehovskij Svyatye i porochnye 352 s 2013 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 4 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2019 Zhurnal Apologet Volodimir ZhIShKOVICh BOGORODICYa Z NEMOVLYaM V IKONOPISNIJ TRADICIYi DAVNOYi UKRAYiNI Lviv 2010 53 54 c Lyubov Burkovska Dvi volinski ikoni Bogorodicya z Emmanuyilom XVII stolittya Osoblivosti ikonografiyi ta obraznosti Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini Zbirnik naukovih prac Ukrayinske mistectvoznavstvo materiali doslidzhennya recenziyi 2016 Roksolana Kosiv ChUDOTVORNI IKONI BOGORODICI Z DITYaM ISUSOM TA YiH REPLIKI U TVORChOSTI RIBOTICKIH MAJSTRIV 1680 1720 ti rr Narodoznavchi zoshiti 6 138 2017 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2019 Procitovano 4 zhovtnya 2019 CUGORKA OLEKSANDR PETROVICh DISERTACIYa HUDOZhNO ESTETIChNI PRINCIPI UKRAYiNSKOGO BAROKO V SUChASNOMU IKONOPISI 114 c KIYiVSKIJ NACIONALNIJ UNIVERSITET KULTURI I MISTECTV 2019 V yacheslav Shulika Poyasni ikoni Presvyatoyi Bogorodici v namisnomu yarusi Slobozhanskogo ikonostasa XVII pochatku HIH stolittya Kulturologichna dumka shorichnik nauk prac K Institut kulturologiyi Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini 2016 9 192 s Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 4 zhovtnya 2019 LiteraturaRoman Galujko POYaVA NOVIH IKON U HHI ST V UKRAYiNI Naukovi zapiski Seriya Kulturologiya Ostrog Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2012 Vip 9 384 s UDK 271 2 23 732 675 46 526 62 V M Richka Vishgorodska ikona Bogomateri 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 517 ISBN 966 00 0734 5 Lazarev V N Vizantijskaya zhivopis M Nauka 1971 291 s ilPosilannyaEleusa Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Radio Svoboda 20 travnya 2018 Irina Kostenko Marina Ostapenko 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine Nacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav 4 zhovtnya 2019 u Wayback Machine