Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Ян Клеменс Браницький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищ

Ян Клеменс Браницький (маршалок)

Ян Клеменс Браницький (маршалок)
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Клеменс Браницький.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Браницький.

Ян Клеменс Брани́цький, Брані́цький гербу Гриф (нар. бл. 1624nbsp;— пом. 9 березня 1673) — державний діяч Королівства Польського та Речі Посполитої, граф з Рущі (частина Кракова); стольник великий коронний (1659—1662), маршалок надвірний коронний (1662—1673) і Головного Коронного трибуналу (1661); староста хенцинський (1652—1663), сондецький (1664—1670), стопницький (1664—1673), ратненський (1665—1673), бєльський (1667—1673), бранський (1670—1673), смідинський і коросненський.

Ян Клеменс Браницький
пол. Jan Klemens Branicki
image
image
Родовий герб Гриф
Стольник великий коронний
23 червня 1659 — 20 червня 1662
Монарх: Ян II Казимир
Попередник: Анджей Пшиємський
Наступник: Ян Вельопольський
Маршалок Головного Коронного трибуналу
1661 — 1661
Попередник: [pl]
Наступник: Станіслав Варшицький
Маршалок надвірний коронний
20 червня 1662 — 9 березня 1673
Монарх: Ян II Казимир, Міхал Корибут Вишневецький
Попередник: Лукаш Опалінський
Наступник: Станіслав Іраклій Любомирський
 
Народження: 1624
Смерть: 9 лютого 1673(1673-02-09)[1]
Країна: Річ Посполита
Рід: d
Батько: Ян Клеменс Браницький[d]
Мати: Анна Беата з Ваповських
Шлюб: d
Діти: d і d

Життєпис

Ян Клеменс народився близько 1624 року. Був другим сином, на той час, старости хенцинського [pl] та його дружини Анни Беати з Ваповських, доньки каштеляна перемишльського [pl]. Мав брата Станіслава та сестер Анну Марту, Катажину Кристину й Теофілю.

11 лютого 1649 року отримав консенс (королівську згоду) на зайняття староства хенцинського після батька, а 30 листопада 1652 року отримав це староство від батька в цесію, тримав його до 1663 року.

Був послом на сейм 1655 року від Сандомирського воєводства. Під час Шведського потопу (1655—1660) Ян Клеменс узяв участь у військових діях на боці короля Яна Казимира, виставив власну хоругву зі 123 вояків. Імовірно, був учасником виправи під проводом Стефана Чарнецького в Данії (1658—1659). 25 листопада 1658 року був номінований підстолієм великим коронним, проте цього уряду не обійняв. Натомість з 23 червня 1659 року став стольником великим коронним.

1661 року разом із тестем Стефаном Чарнецьким входив до лав прихильників реформ і старанно працював над залученням сандомирської шляхти до втілення двірських замислів. Остання обрала його знову послом на сейм 1661 від Сандомирського воєводства, звідки він був делегований у комісїї до фіскальних судів і щодо задоволення війська; пізніше став маршалком Головного Коронного трибуналу. 20 червня 1662 року був призначений маршалком надвірним коронним.

У жовтні 1663 року Стефан Чарнецький отримав староство сондецьке, проте уряд він не обійняв, а через 4 місяці отримав дозвіл на передачу цього староства в цесію своєму зятеві Янові Клеменсові Браницькому, який перебував на цій посаді до 1670 року. В цей період Браницький отримав також староства стопницьке (1664) і ратненське (1665).

У другій половині 1663 року Браницький взяв участь у великому поході короля на Лівобережну Україну. Повернувшись звідти, він допомагав суду готувати справу проти гетьмана польного коронного Єжи Себастьяна Любомирського й засідав у сеймовому суді. 29 грудня 1664 року надвірний маршалок Браницький оголосив вирок сеймового суду над Любомирським: за підбурювання шляхти проти короля, замах на захоплення влади, державну зраду та хабарництво він був засуджений до страти, конфіскації майна та втрати честі. Влітку 1666 року як королівський делегат взяв участь у перемовинах із учасниками [pl], підписав декларацію ласки для рокошан.

Після смерті королеви Людвіки Марії 1667 року Ян Клеменс Браницький отримав бєльське староство. Був також тенутарієм смідинським.

Навесні 1668 року через плани зречення короля Яна Казимира впливова литовська родина Паців (на чолі з великим канцлером литовським Кшиштофом Зиґмунтом і великим гетьманом литовським Міхалом Казимиром) виступила відкрито проти двору та французької партії, а також проти одного з її очільників, великого коронного гетьмана та маршалка Яна Собєського. До опозиції приєднався також коронний надвірний маршалок Ян Клеменс Браницький, який навесні та влітку проводив серед сандомирської шляхти агітацію проти двору. Опозиційне ставлення Браницького, ймовірно, спонукало короля повернутися до ідей початку його правління — більше контролювати судові повноваження маршалків. Він зосередився на тому, щоб частково передати коло справ, що належали до компетенції маршалківських судів, до інших судів, над якими він здійснював ближчий контроль, а саме, ймовірно, до міських судів, і через них до асесорського та, особливо, до реляційного суду, в якому він сам засідав. Крім того, дії короля були спрямовані на обмеження інших повноважень маршалка: призначення авдієнцій іноземним послам, управління двором і королівською гвардією. На сеймі 16 вересня 1668 року Ян Клеменс Браницький підписав акт, що підтвердив абдикацію короля Яна Казимира.

image
Надгробний пам'ятник Браницьких у костелі святих Петра й Павла в Кракові: Яна Клеменса та його дружини Александри Катажини з Чарнецьких, їхнього сина Стефана Міколая та його дружини Катажини Схоластики з Сапігів

Під час безкоролів'я надвірний маршалок підтримував кандидатуру московського царевича Фьодора на польський престол. У цей час Браницький був досить активним, підписав акт конфедерації, входив до складу делегації, призначеної для ревізії скарбниці, на раді примаса. Під час елекції 1669 року став суддею Генерального каптурового суду. Був електором Міхала Корибута Вишневецького 1669 року від Сандомирського воєводства, підписав його pacta conventa.

Після обрання Міхала Вишневецького, якого він після присяги в костелі проголосив королем, Браницький повністю відійшов від французької партії та разом із Кшиштофом Зиґмунтом Пацем й Анджеєм Ольшовським став одним із радників нового короля. 18 березня 1670 року Ян Клеменс Браницький отримав староство бранське. Пізніше, претендуючи на маєтність Тичин через родинну спорідненість із Ваповськими, збройно напав на це місто й вивіз звідти, зокрема, з села Будивой, адміністрацію мечника прусських земель [pl]. За цей наїзд Браницький був засуджений трибуналом. Пізніше ця справа мала гучний відгук на першому сеймі 1672 року, де Дзялинський не хотів допустити присутності Браницького в сенаті. Ця суперечка була тимчасово вирішена на сеймі, але невідомо, чи була вона вирішена остаточно. Під час другого сейму цього ж року Браницький вже був хворим.

Помер Ян Клеменс Браницький 9 лютого 1673 року. Був похований у Кракові в костелі Святих Петра й Павла.

Сім'я

Близько 1658 року Ян Клеменс Браницький одружився з донькою, на той час, воєводи руського Стефана Чарнецького Александрою Катажиною. Пожружжя мало двох дітей:

  • [pl] (бл. 1640—1709) — стольника великого коронного, воєводу підляського; старосту стопницького, бєльського, бранського, ратненського та коросненського.
  • Констанцію Теклю — дружину полковника Йогана Генріха фон Альтенбокума.

Маєтності

Ян Клеменс Браницький одідичив маєтності після батька, значно їх розширив, зокрема, завдяки шлюбу з донькою Стефана Чарнецького. У Краківському воєводстві володів Браніцями та Рущою (тепер — частини Кракова), на Русі — Тичином, на Підляшші — Білостоком і Тикоцином.

У 1660-х роках перебудував знищений шведами Стопницький замок у ренесансному стилі.

У розквіті своєї діяльності Ян Клеменс Браницький зі своїх маєтностей, тенут і староств сплачував 7559 злотих кварти.

Примітки

  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 88. — 220 с. —
    d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090
  2. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 2: [A-B], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1839, s. 281
  3. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 31.
  4. Krzysztof Chłapowski, Starostowie w Malopolsce 1565—1668, w: Społeczeństwo staropolskie, t. IV red. A. Wyczański, Warszawa 1986, s. 121.
  5. Zofia Trawicka, Sejmik województwa sandomierskiego w latach 1572—1696, Kielce, 1985, s. 271.
  6. Władysław Czapliński, Jan Klemens Branicki H. Gryf. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
  7. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 133.
  8. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 151.
  9. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 323.
  10. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. I, Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1846, s. 380.
  11. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 2: [A-B], Lipsk, Nakładem i drukiem Breitkopfa i Haertla, 1839, s. 282
  12. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 88.
  13. Stefan Ciara, Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej połowie XVII wieku, Wrocław — Warszawa — Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo PAN, 1990, s. 71.
  14. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 2: Urzędnicy województwa krakowskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Stanisław Cynarski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 126.
  15. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV: Małopolska (Województwa krakowskie, sandomierskie i lubelskie), Zeszyt 3: Urzędnicy województwa sandomierskiego XVI—XVIII wieku: spisy / oprac. Krzysztof Chłapowski i Alicja Falniowska-Gradowska, pod red. Antoniego Gąsiorowskiego; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii, Kórnik, Biblioteka Kórnicka, 1993, s. 171.
  16. Adam Kesrten, Lubomirski Jerzy Sebastian (1616—1667), [w:] Polski Słownik Biograficzny, Т. 18, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973, s. 14-19.
  17. Krzysztof Wiśniewski, Jan Sobieski jako marszałek wielki koronny. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
  18. Eugeniusz Szulborski, Braniccy w społeczności magnackiej XVIII wieku, [w:] ANANKE: muzeum miajskie, Galeria im. Sleńdzińskich, nr 3/9/96, s. 39-40.
  19. Stefan Ciara, Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej połowie XVII wieku, Wrocław — Warszawa — Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo PAN, 1990, s. 75.
  20. Stefan Ciara, Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej połowie XVII wieku, Wrocław — Warszawa — Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo PAN, 1990, s. 81.
  21. Krzysztof Wiśniewski, Jan Sobieski jako marszałek wielki koronny. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
  22. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, 481.
  23. Wacław Uruszczak, Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku, [w:] Parlament, prawo, ludzie, studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w sześćiesięciolecie pracy twórczej, Warszawa 1996, s. 315.
  24. Porządek na seymie Walnym Electiey. Między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego tylko aktu Elekcyey należące uchwalony y postanowiony, roku […] 1669 [słow.] dnia wtorego […] maia, [b.n.s]
  25. Porządek na seymie Walnym Electiey. Między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego tylko aktu Elekcyey należące uchwalony y postanowiony, roku […] 1669 [słow.] dnia wtorego […] maia, s. B.
  26. Porzadek na seymie walnym electiey między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego tylko aktu elekcyey należące vchwalony y postanowiony, Roku Pańskiego tysiąc sześćset sześćdziesiąt dziewiątego dnia wtorego miesiąca maia. [b.n.s]
  27. Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. VIII Podlasie, Urzędnicy Podlascy XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 65.
  28. Andrzej Gliwa, Budziwój, [w:] Encyklopedia Rzeszowa. Serwis informacyjny Urzędu miasta Rzeszowa.
  29. Adam Boniecki, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 2: Bonieccy h. Bończa — Chmieleńscyz, Warszawa, Skład główny Gebethner i Wolff, 1900, s. 103.
  30. Piotr Maroszek - "DZIEJE PARAFII RUSZCZA DO 1795 R" - Rozdział III _ Braniccy herbu Gryf z Branic i Ruszczy. Nowa Huta mniej znana.
  31. Braniccy. Encyklopedia PWN.
  32. Historia Białegostoku. Śladami hetmana Branickiego. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 8 липня 2011.
  33. Zamek Historia. Miejsko-Gminne Centrum Kultury w Stopnicy.
  34. Andrzej Żaboklicki, Projekt architektoniczno budowlany odbudowy Zamku w Stopnicy, Tom II, Rys historyczny (PDF).
  35. Stefan Ciara, Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej połowie XVII wieku, Wrocław — Warszawa — Kraków, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo PAN, 1990, s. 87.

Джерела

  • Władysław Czapliński, Branicki Jan Klemens, [w:] Polski Słownik Biograficzny. T. 2: Beyzym Jan — Brownsford Marja, Kraków, Polska Akademia Umiejętności — Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936, s. 403—404.

Посилання

  • Władysław Czapliński, Jan Klemens Branicki H. Gryf. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Yan Klemens Branickij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Branickij Yan Klemens Brani ckij Brani ckij gerbu Grif nar bl 1624nbsp pom 9 bereznya 1673 derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo ta Rechi Pospolitoyi graf z Rushi chastina Krakova stolnik velikij koronnij 1659 1662 marshalok nadvirnij koronnij 1662 1673 i Golovnogo Koronnogo tribunalu 1661 starosta hencinskij 1652 1663 sondeckij 1664 1670 stopnickij 1664 1673 ratnenskij 1665 1673 byelskij 1667 1673 branskij 1670 1673 smidinskij i korosnenskij Yan Klemens Branickij pol Jan Klemens Branicki Rodovij gerb Grif Stolnik velikij koronnij 23 chervnya 1659 20 chervnya 1662 Monarh Yan II Kazimir Poperednik Andzhej Pshiyemskij Nastupnik Yan Velopolskij Marshalok Golovnogo Koronnogo tribunalu 1661 1661 Poperednik pl Nastupnik Stanislav Varshickij Marshalok nadvirnij koronnij 20 chervnya 1662 9 bereznya 1673 Monarh Yan II Kazimir Mihal Koribut Vishneveckij Poperednik Lukash Opalinskij Nastupnik Stanislav Iraklij Lyubomirskij Narodzhennya 1624Smert 9 lyutogo 1673 1673 02 09 1 Krayina Rich PospolitaRid dBatko Yan Klemens Branickij d Mati Anna Beata z VapovskihShlyub dDiti d i dZhittyepisYan Klemens narodivsya blizko 1624 roku Buv drugim sinom na toj chas starosti hencinskogo pl ta jogo druzhini Anni Beati z Vapovskih donki kashtelyana peremishlskogo pl Mav brata Stanislava ta sester Annu Martu Katazhinu Kristinu j Teofilyu 11 lyutogo 1649 roku otrimav konsens korolivsku zgodu na zajnyattya starostva hencinskogo pislya batka a 30 listopada 1652 roku otrimav ce starostvo vid batka v cesiyu trimav jogo do 1663 roku Buv poslom na sejm 1655 roku vid Sandomirskogo voyevodstva Pid chas Shvedskogo potopu 1655 1660 Yan Klemens uzyav uchast u vijskovih diyah na boci korolya Yana Kazimira vistaviv vlasnu horugvu zi 123 voyakiv Imovirno buv uchasnikom vipravi pid provodom Stefana Charneckogo v Daniyi 1658 1659 25 listopada 1658 roku buv nominovanij pidstoliyem velikim koronnim prote cogo uryadu ne obijnyav Natomist z 23 chervnya 1659 roku stav stolnikom velikim koronnim 1661 roku razom iz testem Stefanom Charneckim vhodiv do lav prihilnikiv reform i staranno pracyuvav nad zaluchennyam sandomirskoyi shlyahti do vtilennya dvirskih zamisliv Ostannya obrala jogo znovu poslom na sejm 1661 vid Sandomirskogo voyevodstva zvidki vin buv delegovanij u komisyiyi do fiskalnih sudiv i shodo zadovolennya vijska piznishe stav marshalkom Golovnogo Koronnogo tribunalu 20 chervnya 1662 roku buv priznachenij marshalkom nadvirnim koronnim U zhovtni 1663 roku Stefan Charneckij otrimav starostvo sondecke prote uryad vin ne obijnyav a cherez 4 misyaci otrimav dozvil na peredachu cogo starostva v cesiyu svoyemu zyatevi Yanovi Klemensovi Branickomu yakij perebuvav na cij posadi do 1670 roku V cej period Branickij otrimav takozh starostva stopnicke 1664 i ratnenske 1665 U drugij polovini 1663 roku Branickij vzyav uchast u velikomu pohodi korolya na Livoberezhnu Ukrayinu Povernuvshis zvidti vin dopomagav sudu gotuvati spravu proti getmana polnogo koronnogo Yezhi Sebastyana Lyubomirskogo j zasidav u sejmovomu sudi 29 grudnya 1664 roku nadvirnij marshalok Branickij ogolosiv virok sejmovogo sudu nad Lyubomirskim za pidburyuvannya shlyahti proti korolya zamah na zahoplennya vladi derzhavnu zradu ta habarnictvo vin buv zasudzhenij do strati konfiskaciyi majna ta vtrati chesti Vlitku 1666 roku yak korolivskij delegat vzyav uchast u peremovinah iz uchasnikami pl pidpisav deklaraciyu laski dlya rokoshan Pislya smerti korolevi Lyudviki Mariyi 1667 roku Yan Klemens Branickij otrimav byelske starostvo Buv takozh tenutariyem smidinskim Navesni 1668 roku cherez plani zrechennya korolya Yana Kazimira vplivova litovska rodina Paciv na choli z velikim kanclerom litovskim Kshishtofom Zigmuntom i velikim getmanom litovskim Mihalom Kazimirom vistupila vidkrito proti dvoru ta francuzkoyi partiyi a takozh proti odnogo z yiyi ochilnikiv velikogo koronnogo getmana ta marshalka Yana Sobyeskogo Do opoziciyi priyednavsya takozh koronnij nadvirnij marshalok Yan Klemens Branickij yakij navesni ta vlitku provodiv sered sandomirskoyi shlyahti agitaciyu proti dvoru Opozicijne stavlennya Branickogo jmovirno sponukalo korolya povernutisya do idej pochatku jogo pravlinnya bilshe kontrolyuvati sudovi povnovazhennya marshalkiv Vin zoseredivsya na tomu shob chastkovo peredati kolo sprav sho nalezhali do kompetenciyi marshalkivskih sudiv do inshih sudiv nad yakimi vin zdijsnyuvav blizhchij kontrol a same jmovirno do miskih sudiv i cherez nih do asesorskogo ta osoblivo do relyacijnogo sudu v yakomu vin sam zasidav Krim togo diyi korolya buli spryamovani na obmezhennya inshih povnovazhen marshalka priznachennya avdiyencij inozemnim poslam upravlinnya dvorom i korolivskoyu gvardiyeyu Na sejmi 16 veresnya 1668 roku Yan Klemens Branickij pidpisav akt sho pidtverdiv abdikaciyu korolya Yana Kazimira Nadgrobnij pam yatnik Branickih u kosteli svyatih Petra j Pavla v Krakovi Yana Klemensa ta jogo druzhini Aleksandri Katazhini z Charneckih yihnogo sina Stefana Mikolaya ta jogo druzhini Katazhini Sholastiki z Sapigiv Pid chas bezkoroliv ya nadvirnij marshalok pidtrimuvav kandidaturu moskovskogo carevicha Fodora na polskij prestol U cej chas Branickij buv dosit aktivnim pidpisav akt konfederaciyi vhodiv do skladu delegaciyi priznachenoyi dlya reviziyi skarbnici na radi primasa Pid chas elekciyi 1669 roku stav suddeyu Generalnogo kapturovogo sudu Buv elektorom Mihala Koributa Vishneveckogo 1669 roku vid Sandomirskogo voyevodstva pidpisav jogo pacta conventa Pislya obrannya Mihala Vishneveckogo yakogo vin pislya prisyagi v kosteli progolosiv korolem Branickij povnistyu vidijshov vid francuzkoyi partiyi ta razom iz Kshishtofom Zigmuntom Pacem j Andzheyem Olshovskim stav odnim iz radnikiv novogo korolya 18 bereznya 1670 roku Yan Klemens Branickij otrimav starostvo branske Piznishe pretenduyuchi na mayetnist Tichin cherez rodinnu sporidnenist iz Vapovskimi zbrojno napav na ce misto j viviz zvidti zokrema z sela Budivoj administraciyu mechnika prusskih zemel pl Za cej nayizd Branickij buv zasudzhenij tribunalom Piznishe cya sprava mala guchnij vidguk na pershomu sejmi 1672 roku de Dzyalinskij ne hotiv dopustiti prisutnosti Branickogo v senati Cya superechka bula timchasovo virishena na sejmi ale nevidomo chi bula vona virishena ostatochno Pid chas drugogo sejmu cogo zh roku Branickij vzhe buv hvorim Pomer Yan Klemens Branickij 9 lyutogo 1673 roku Buv pohovanij u Krakovi v kosteli Svyatih Petra j Pavla Sim yaBlizko 1658 roku Yan Klemens Branickij odruzhivsya z donkoyu na toj chas voyevodi ruskogo Stefana Charneckogo Aleksandroyu Katazhinoyu Pozhruzhzhya malo dvoh ditej pl bl 1640 1709 stolnika velikogo koronnogo voyevodu pidlyaskogo starostu stopnickogo byelskogo branskogo ratnenskogo ta korosnenskogo Konstanciyu Teklyu druzhinu polkovnika Jogana Genriha fon Altenbokuma MayetnostiYan Klemens Branickij odidichiv mayetnosti pislya batka znachno yih rozshiriv zokrema zavdyaki shlyubu z donkoyu Stefana Charneckogo U Krakivskomu voyevodstvi volodiv Branicyami ta Rushoyu teper chastini Krakova na Rusi Tichinom na Pidlyashshi Bilostokom i Tikocinom U 1660 h rokah perebuduvav znishenij shvedami Stopnickij zamok u renesansnomu stili U rozkviti svoyeyi diyalnosti Yan Klemens Branickij zi svoyih mayetnostej tenut i starostv splachuvav 7559 zlotih kvarti PrimitkiUrzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 88 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza T 2 A B Lipsk Nakladem i drukiem Breitkopfa i Haertla 1839 s 281 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Malopolska Wojewodztwa krakowskie sandomierskie i lubelskie Zeszyt 3 Urzednicy wojewodztwa sandomierskiego XVI XVIII wieku spisy oprac Krzysztof Chlapowski i Alicja Falniowska Gradowska pod red Antoniego Gasiorowskiego Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1993 s 31 Krzysztof Chlapowski Starostowie w Malopolsce 1565 1668 w Spoleczenstwo staropolskie t IV red A Wyczanski Warszawa 1986 s 121 Zofia Trawicka Sejmik wojewodztwa sandomierskiego w latach 1572 1696 Kielce 1985 s 271 Wladyslaw Czaplinski Jan Klemens Branicki H Gryf Internetowy Polski Slownik Biograficzny Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 133 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 151 Volumina Legum t IV Petersburg 1860 s 323 Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza T I Lipsk Nakladem i drukiem Breitkopfa i Haertla 1846 s 380 Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza T 2 A B Lipsk Nakladem i drukiem Breitkopfa i Haertla 1839 s 282 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 88 Stefan Ciara Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej polowie XVII wieku Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo PAN 1990 s 71 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Malopolska Wojewodztwa krakowskie sandomierskie i lubelskie Zeszyt 2 Urzednicy wojewodztwa krakowskiego XVI XVIII wieku spisy oprac Stanislaw Cynarski i Alicja Falniowska Gradowska pod red Antoniego Gasiorowskiego Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 126 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Malopolska Wojewodztwa krakowskie sandomierskie i lubelskie Zeszyt 3 Urzednicy wojewodztwa sandomierskiego XVI XVIII wieku spisy oprac Krzysztof Chlapowski i Alicja Falniowska Gradowska pod red Antoniego Gasiorowskiego Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1993 s 171 Adam Kesrten Lubomirski Jerzy Sebastian 1616 1667 w Polski Slownik Biograficzny T 18 Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1973 s 14 19 Krzysztof Wisniewski Jan Sobieski jako marszalek wielki koronny Muzeum Palacu Krola Jana III w Wilanowie Eugeniusz Szulborski Braniccy w spolecznosci magnackiej XVIII wieku w ANANKE muzeum miajskie Galeria im Slendzinskich nr 3 9 96 s 39 40 Stefan Ciara Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej polowie XVII wieku Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo PAN 1990 s 75 Stefan Ciara Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej polowie XVII wieku Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo PAN 1990 s 81 Krzysztof Wisniewski Jan Sobieski jako marszalek wielki koronny Muzeum Palacu Krola Jana III w Wilanowie Volumina Legum t IV Petersburg 1860 481 Waclaw Uruszczak Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku w Parlament prawo ludzie studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w szesciesieciolecie pracy tworczej Warszawa 1996 s 315 Porzadek na seymie Walnym Electiey Miedzy Warszawa a Wola przez opisane artykuly do samego tylko aktu Elekcyey nalezace uchwalony y postanowiony roku 1669 slow dnia wtorego maia b n s Porzadek na seymie Walnym Electiey Miedzy Warszawa a Wola przez opisane artykuly do samego tylko aktu Elekcyey nalezace uchwalony y postanowiony roku 1669 slow dnia wtorego maia s B Porzadek na seymie walnym electiey miedzy Warszawa a Wola przez opisane artykuly do samego tylko aktu elekcyey nalezace vchwalony y postanowiony Roku Panskiego tysiac szescset szescdziesiat dziewiatego dnia wtorego miesiaca maia b n s Urzednicy Dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku Spisy t VIII Podlasie Urzednicy Podlascy XIV XVIII wieku Spisy Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1994 s 65 Andrzej Gliwa Budziwoj w Encyklopedia Rzeszowa Serwis informacyjny Urzedu miasta Rzeszowa Adam Boniecki Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich T 2 Bonieccy h Boncza Chmielenscyz Warszawa Sklad glowny Gebethner i Wolff 1900 s 103 Piotr Maroszek DZIEJE PARAFII RUSZCZA DO 1795 R Rozdzial III Braniccy herbu Gryf z Branic i Ruszczy Nowa Huta mniej znana Braniccy Encyklopedia PWN Historia Bialegostoku Sladami hetmana Branickiego Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2011 Zamek Historia Miejsko Gminne Centrum Kultury w Stopnicy Andrzej Zaboklicki Projekt architektoniczno budowlany odbudowy Zamku w Stopnicy Tom II Rys historyczny PDF Stefan Ciara Senatorowie i dygnitarze koronni w drugiej polowie XVII wieku Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo PAN 1990 s 87 DzherelaWladyslaw Czaplinski Branicki Jan Klemens w Polski Slownik Biograficzny T 2 Beyzym Jan Brownsford Marja Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 s 403 404 PosilannyaWladyslaw Czaplinski Jan Klemens Branicki H Gryf Internetowy Polski Slownik Biograficzny

Дата публікації:
Топ