Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Юлія Кристева | ||||
|---|---|---|---|---|
| Юлия Кръстева | ||||
 Юлія Кристева, 2008 р. | ||||
| Народилася | 24 червня 1941 (83 роки) Сливен, Болгарія | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | болгарка | |||
| Діяльність | новеліст, філософ | |||
| Сфера роботи | мовознавство і психоаналіз | |||
| Alma mater | Софійський університет Святого Климента Охридського і Університет Париж VIII (1973) | |||
| Заклад | Університет Париж VII і Колумбійський університет | |||
| Мова творів | болгарська, французька, англійська | |||
| Жанр | роман, есе | |||
| Magnum opus | d і Q2947073? | |||
| Членство | Американська академія мистецтв і наук, d, Британська академія і d | |||
| У шлюбі з | Філіпп Соллерс | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: kristeva.fr | ||||
| | ||||
 Юлія Кристева у Вікісховищі | ||||
Ю́лія Кри́стева (Крістева, болг. Юлия Кръстева, фр. Julia Kristeva; нар. 24 червня 1941, Сливен, Болгарія) — болгарська і французька феміністська письменниця, філософ-постструктураліст, літературознавиця. З 1970-х років і дотепер поряд з Люс Ірігаре, Ненсі Чодороу та іншими постлаканіанками посідає чільне місце в розбудові феміністської психоаналітичної думки та феміністської теорії загалом. Творчий доробок Кристевої перебуває в полі лаканіанської семіотики.
Життєпис
Народилася 24 червня 1941 року в провінційному місті Сливен, у Болгарії. Мати була біологинею, батько — бухгалтером, проте мав медичну та богословську освіту. Через релігійну активність і зв'язки з націоналістами вважався радянською владою, що контролювала Болгарію після Другої світової війни, неблагонадійною особою. Юлія мала сестру Іванку, що стала музиканткою. Незадовго після війни родина переїхала до Софії. Юлія вивчала французьку мову, входила до комсомолу.
Навчалася в Софійському університеті, писала статті для газети «Народна младеж». Була перекладачкою під час візиту Юрія Гагаріна та пізніше Моріса Тореза — генерального секретаря Французької комуністичної партії до Болгарії.
По закінченню університету отримала дослідницьку стипендію та в 1966 переїхала до Франції, де перекладала твори Михайла Бахтіна. В 1967 одружилася з письменником Філіпом Соллерсом. Наприкінці 1960-х приєдналась до спілки журналу «Тель Кель», яка досліджувала політичну обумовленість мови. В 1960 відвідувала семінари Ролана Барта, а в 1970-і — Жака Лакана в різних університетах. В 1974 захистила дисертацію «Революція поетичної мови», присвячену розгляду поетичного тексту. В цій праці дослідниця розглядала зв'язок дискурсного з тілесним, впровадила поняття семіотичного як тілесної енергії, що зумовлює процеси означування. Того ж року очолила кафедру лінгвістики Університету Париж VII. Здійснила подорож до Китаю, описавши враження від неї в книзі «Про китайських жінок» (1977).
З 1979 Кристева здійснювала дослідження з феміністського психоаналізу. В 1982 в праці «Влада жаху» виділила стадію в розвитку дитячої свідомості. Наприкінці 1980-х — початку 1990-х досліджувала нарцисизм і відмінність та різноманітність в межах ідентичності. В цей час написала такі відомі книги, як «Чорне сонце. Депресія і меланхолія» (1987); «Самі собі чужі» (1988). В 1990 отримала Орден мистецтв та літератури Франції. Отримувала почесні ступені від багатьох університетів США, Канади та Європи. У 2004 році стала першим лавреатом Премії Людвіга Гольберга. У 2000-і, коли низку політичних і культурних діячів Болгарії було визнано колаборантами з колишньою радянською владою, звучали підозри, що і Юлія Кристева в 1970-і шпигувала у Франції на користь Радянського Союзу.
Наукова і письменницька діяльність
Філософські погляди Кристевої формувались під впливом структуралізму. У своїх ранніх працях досліджувала семіотичні, літературні й психоаналітичні структури, розглядаючи ці дискурси у площині їх взаємозв'язку і взаємовпливі. Кристева зосереджує особливу увагу на структурних опозиціях — дуалізмах, які у психоаналітичному контексті виражаються як стосунок між суб'єктом та Іншим. Суб'єкт трактується нею як суперечливе змішання несвідомих і свідомих мотивацій, психологічних процесів і чинників соціального обмеження. Мова розуміється нею як динамічний процес або гетерогенна структура, що втілює і формує людські суб'єктивності.
Кристева надає особливого значення функції матері в розвитку суб'єктивності, культури й мови. Материнське начало розуміється як нерозділеність протилежностей, не конкретизованість, хаос і абсурд, але також і потенціал. Батьківське начало обмежує материнське, виділяє з нього протилежності та впорядковує. Символічне вбивство матері позбавляє від страху, зумовлює закони та порядок, але також спричиняє «забування» материнського, що проявляється в маргіналізації жінки, применшенні чи й зовсім запереченні її значення в історії та культурі, уникненні фемінітивів. Безпосередньо впорядковуюча роль батьківського начала проявляється в релігії через поняття сакрального, де першість належить негативному сакральному — пов'язаному зі смертю, насильством, абсурдом, божевіллям, відразою, на противагу якому виділяється позитивне. Зневаження материнського необхідне в патріархальному суспільстві, щоб стати суб'єктом. Тому потрібен новий дискурс материнства, де увага приділяється відносинам між матерями і дочками, жінками між собою, щоб з'явилася нова жіноча суб'єктивність.
Кристева заснувала інтердисциплінарний підхід досліджень, названий «семаналізом», що перебуває на стику філософії структуралізму, психоаналізу, лінгвістики й семіотики. Література трактується Крістевою як засіб позбавлення від абсурду, депресії, перетворення їх на джерело прекрасного і піднесеного. У праці «Семіотика. Дослідження семантичного аналізу» Кристевою введено в науковий обіг термін «інтертекстуальність».
Заснувала Премію Симони де Бовуар в галузі здобутків у жіночому правозахисті.
Твори
- Романи
- L'Horloge enchantée, Fayard, 2015.
- Тереза, моя любов (Thérèse mon amour), récit, Fayard, 2008
- Убивство у Візантії (Meurtre à Byzance)
- Володіння (Possession)
- Старий і вовки (Le vieil homme et les loups)
- Самураї (Les Samouraïs)
- Есе
- Історії кохання (Histoires d'amour, Деноель, 1983
- Жаргон та метажаргон: тупик (Jargon et méta-jargon: l'impasse, Fayard, 1985
- Самі собі чужі (Étrangers à nous-mêmes), Fayard, 1988,
- Ненависть і прощення (La Haine et le Pardon), Fayard, 2005.
- Жіночий геній (Le Génie féminin), том 1 : Ганна Аренд (Hannah Arendt), Fayard, 1999 ; том 2 : Мелані Кляйн (Melanie Klein), Ed.: gallimard-folio, 2003, ; том 3 : Колетт (Colette), Fayard, 2002.
- Чуттєвий час (Le Temps sensible. Proust et l'expérience littéraire), Галлімар, 1994, Folio Essais, 2000.
- Сама, жінка (Seule, une femme)
- Ця наймовірна потреба віри (Cet incroyable besoin de croire), Bayard, 2007
- Інші тексти
- Мова, ця незнайомка (Le Langage, cet inconnu), «Le point de la question», S.G.P.P., 1969. [опубліковано під псевдонімом Julia Joyaux]
- Мова, ця незнайомка. Ініціація в лінгвістику (Le Langage, cet inconnu. Une initiation à la linguistique), Points Seuil, 1969.
- Спочатку була любов. Психоаналіз віри (Au commencement était l'amour. Psychanalyse et foi), «Textes du XXe», Hachette, 1985.
- Семіотика. Дослідження семантичного аналізу (Semeiotike. Recherches pour une sémanalyse), Seuil, 1969
- Романний текст. Семіологічний підхід до трансформаційно-дискурсивної моделі (Le texte du roman. Approche sémiologique d'une structure discursive transformationnelle), La Haye, Mouton, 1970
- Китайці (Des Chinoises), Des Femmes, 1974 ; перевид. Pauvert, 2001.
- Полілог (Polylogue), Seuil, 1977
- Про китайських жінок (About Chinese Women) London: Boyars, 1977
- Влада жаху (Pouvoirs de l'horreur. Essai sur l'abjection), Seuil, 1980.
- Революція поетичної мови (La Révolution du langage poétique.) L'avant-garde à la fin du XIXe, Lautréamont et Mallarmé, 1985
- Чорне сонце. Депресія і меланхолія (Soleil noir. Dépression et mélancolie), Gallimard, 1987
- Сенс і нонсенс бунту (Sens et non-sens de la révolte), Fayard, 1996.
- Інтимний бунт (La Révolte intime), Fayard, 1997.
- Нові хвороби душі (Les Nouvelles Maladies de l'âme), Fayard, 1993,
Твори, перекладені українською
- Крістева Ю. Stabat Mater / Пер. з фр. Христини Сохоцької // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. — Львів: Літопис, 2002. — С. 662—679.
- Крістева Ю. Самі собі чужі / Пер. з фр. Зої Борисюк. — Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. — 264 с.
- Крістева Ю. Полілог / Пер. з фр. Петра Таращука. — Київ: Юніверс, 2005. — 480 с.
- Крістева Ю. Сили жаху. Есей про відразу // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — № 37. — 2005. — С. 38-53.
- Крістева Ю. Час жінок // Про рівність статей. Збірник / Пер. з фр. під заг. ред. О. Хоми. — К.: ППС-2002, 2007. — С. 25-46.
Література
- В. Ковалевський. Кристєва Юлія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.374
- Megan Becker-Leckrone: Julia Kristeva and literary theory. Palgrave Macmillan, 2005,
- Eva Angerer: Die Literaturtheorie Julia Kristevas. Von Tel Quel zur Psychoanalyse, Wien: Passagen Verlag 2005.
- John Lechte: Julia Kristeva, live theory. Continuum Press, London 2004,
- Bettina Schmitz: Arbeit an den Grenzen der Sprache. Julia Kristeva. Ulrike Helmer Verlag, Köngistein-Taunus 1998,
- Inge Suchsland: Julia Kristeva. Zur Einführung. Junius-Verlag, Hamburg 1992,
- Дзик Р. А. Теоретико-художнє осмислення екзилю Юлією Крістевою [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 88. — С. 69–88.
Див. також
Примітки
- Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- Riding A. Correcting Her Idea of Politically Correct // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2001. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- Kenarov, Dimiter (5 вересня 2018). (англ.). ISSN 0028-792X. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.famousphilosophers.org. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.kristevacircle.org (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.oxfordbibliographies.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.uniassignment.com (англ.). Архів оригіналу за 12 липня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
- . www.cddc.vt.edu. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 12 липня 2019.
Посилання
- Гено-текст, Фено-текст // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 218.
- Семааналіз // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 376.
- Особиста сторінка [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Юлія Кристева: «Сили жаху. Есей про відразу» в журналі Ї (укр.) [ 2 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Інтертекстуальність — термін, запроваджений Юлією Кристевою (укр.) [ 18 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- Signo — Explications et mises en application des théories sémiotiques de Kristeva — семіотичні теорії Кристевої (фр.) [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- La révolution — de la lecture — du langage poétique (фр.) [ 15 листопада 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Yuliya KristevaYuliya KrstevaYuliya Kristeva 2008 r Narodilasya24 chervnya 1941 1941 06 24 83 roki Sliven BolgariyaGromadyanstvo FranciyaNacionalnistbolgarkaDiyalnistnovelist filosofSfera robotimovoznavstvo i psihoanalizAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta Ohridskogo i Universitet Parizh VIII 1973 ZakladUniversitet Parizh VII i Kolumbijskij universitetMova tvorivbolgarska francuzka anglijskaZhanrroman eseMagnum opusd i Q2947073 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk d Britanska akademiya i dU shlyubi zFilipp SollersNagorodipremiya Lyudviga Golberga 2004 Premiya Ganni Arendt 2006 d d d d d 2017 d d pochesnij doktor Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi d d d 2008 Sajt kristeva fr Yuliya Kristeva u Vikishovishi Yu liya Kri steva Kristeva bolg Yuliya Krsteva fr Julia Kristeva nar 24 chervnya 1941 Sliven Bolgariya bolgarska i francuzka feministska pismennicya filosof poststrukturalist literaturoznavicya Z 1970 h rokiv i doteper poryad z Lyus Irigare Nensi Chodorou ta inshimi postlakaniankami posidaye chilne misce v rozbudovi feministskoyi psihoanalitichnoyi dumki ta feministskoyi teoriyi zagalom Tvorchij dorobok Kristevoyi perebuvaye v poli lakanianskoyi semiotiki ZhittyepisNarodilasya 24 chervnya 1941 roku v provincijnomu misti Sliven u Bolgariyi Mati bula biologineyu batko buhgalterom prote mav medichnu ta bogoslovsku osvitu Cherez religijnu aktivnist i zv yazki z nacionalistami vvazhavsya radyanskoyu vladoyu sho kontrolyuvala Bolgariyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni neblagonadijnoyu osoboyu Yuliya mala sestru Ivanku sho stala muzikantkoyu Nezadovgo pislya vijni rodina pereyihala do Sofiyi Yuliya vivchala francuzku movu vhodila do komsomolu Navchalasya v Sofijskomu universiteti pisala statti dlya gazeti Narodna mladezh Bula perekladachkoyu pid chas vizitu Yuriya Gagarina ta piznishe Morisa Toreza generalnogo sekretarya Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi do Bolgariyi Po zakinchennyu universitetu otrimala doslidnicku stipendiyu ta v 1966 pereyihala do Franciyi de perekladala tvori Mihajla Bahtina V 1967 odruzhilasya z pismennikom Filipom Sollersom Naprikinci 1960 h priyednalas do spilki zhurnalu Tel Kel yaka doslidzhuvala politichnu obumovlenist movi V 1960 vidviduvala seminari Rolana Barta a v 1970 i Zhaka Lakana v riznih universitetah V 1974 zahistila disertaciyu Revolyuciya poetichnoyi movi prisvyachenu rozglyadu poetichnogo tekstu V cij praci doslidnicya rozglyadala zv yazok diskursnogo z tilesnim vprovadila ponyattya semiotichnogo yak tilesnoyi energiyi sho zumovlyuye procesi oznachuvannya Togo zh roku ocholila kafedru lingvistiki Universitetu Parizh VII Zdijsnila podorozh do Kitayu opisavshi vrazhennya vid neyi v knizi Pro kitajskih zhinok 1977 Z 1979 Kristeva zdijsnyuvala doslidzhennya z feministskogo psihoanalizu V 1982 v praci Vlada zhahu vidilila stadiyu v rozvitku dityachoyi svidomosti Naprikinci 1980 h pochatku 1990 h doslidzhuvala narcisizm i vidminnist ta riznomanitnist v mezhah identichnosti V cej chas napisala taki vidomi knigi yak Chorne sonce Depresiya i melanholiya 1987 Sami sobi chuzhi 1988 V 1990 otrimala Orden mistectv ta literaturi Franciyi Otrimuvala pochesni stupeni vid bagatoh universitetiv SShA Kanadi ta Yevropi U 2004 roci stala pershim lavreatom Premiyi Lyudviga Golberga U 2000 i koli nizku politichnih i kulturnih diyachiv Bolgariyi bulo viznano kolaborantami z kolishnoyu radyanskoyu vladoyu zvuchali pidozri sho i Yuliya Kristeva v 1970 i shpiguvala u Franciyi na korist Radyanskogo Soyuzu Naukova i pismennicka diyalnistFilosofski poglyadi Kristevoyi formuvalis pid vplivom strukturalizmu U svoyih rannih pracyah doslidzhuvala semiotichni literaturni j psihoanalitichni strukturi rozglyadayuchi ci diskursi u ploshini yih vzayemozv yazku i vzayemovplivi Kristeva zoseredzhuye osoblivu uvagu na strukturnih opoziciyah dualizmah yaki u psihoanalitichnomu konteksti virazhayutsya yak stosunok mizh sub yektom ta Inshim Sub yekt traktuyetsya neyu yak superechlive zmishannya nesvidomih i svidomih motivacij psihologichnih procesiv i chinnikiv socialnogo obmezhennya Mova rozumiyetsya neyu yak dinamichnij proces abo geterogenna struktura sho vtilyuye i formuye lyudski sub yektivnosti Kristeva nadaye osoblivogo znachennya funkciyi materi v rozvitku sub yektivnosti kulturi j movi Materinske nachalo rozumiyetsya yak nerozdilenist protilezhnostej ne konkretizovanist haos i absurd ale takozh i potencial Batkivske nachalo obmezhuye materinske vidilyaye z nogo protilezhnosti ta vporyadkovuye Simvolichne vbivstvo materi pozbavlyaye vid strahu zumovlyuye zakoni ta poryadok ale takozh sprichinyaye zabuvannya materinskogo sho proyavlyayetsya v marginalizaciyi zhinki primenshenni chi j zovsim zaperechenni yiyi znachennya v istoriyi ta kulturi uniknenni feminitiviv Bezposeredno vporyadkovuyucha rol batkivskogo nachala proyavlyayetsya v religiyi cherez ponyattya sakralnogo de pershist nalezhit negativnomu sakralnomu pov yazanomu zi smertyu nasilstvom absurdom bozhevillyam vidrazoyu na protivagu yakomu vidilyayetsya pozitivne Znevazhennya materinskogo neobhidne v patriarhalnomu suspilstvi shob stati sub yektom Tomu potriben novij diskurs materinstva de uvaga pridilyayetsya vidnosinam mizh materyami i dochkami zhinkami mizh soboyu shob z yavilasya nova zhinocha sub yektivnist Kristeva zasnuvala interdisciplinarnij pidhid doslidzhen nazvanij semanalizom sho perebuvaye na stiku filosofiyi strukturalizmu psihoanalizu lingvistiki j semiotiki Literatura traktuyetsya Kristevoyu yak zasib pozbavlennya vid absurdu depresiyi peretvorennya yih na dzherelo prekrasnogo i pidnesenogo U praci Semiotika Doslidzhennya semantichnogo analizu Kristevoyu vvedeno v naukovij obig termin intertekstualnist Zasnuvala Premiyu Simoni de Bovuar v galuzi zdobutkiv u zhinochomu pravozahisti TvoriRomaniL Horloge enchantee Fayard 2015 Tereza moya lyubov Therese mon amour recit Fayard 2008 Ubivstvo u Vizantiyi Meurtre a Byzance Volodinnya Possession Starij i vovki Le vieil homme et les loups Samurayi Les Samourais EseIstoriyi kohannya Histoires d amour Denoel 1983 Zhargon ta metazhargon tupik Jargon et meta jargon l impasse Fayard 1985 Sami sobi chuzhi Etrangers a nous memes Fayard 1988 ISBN 2 213 02177 5 Nenavist i proshennya La Haine et le Pardon Fayard 2005 Zhinochij genij Le Genie feminin tom 1 Ganna Arend Hannah Arendt Fayard 1999 tom 2 Melani Klyajn Melanie Klein Ed gallimard folio 2003 ISBN 2 07 042739 0 tom 3 Kolett Colette Fayard 2002 Chuttyevij chas Le Temps sensible Proust et l experience litteraire Gallimar 1994 Folio Essais 2000 Sama zhinka Seule une femme Cya najmovirna potreba viri Cet incroyable besoin de croire Bayard 2007Inshi tekstiMova cya neznajomka Le Langage cet inconnu Le point de la question S G P P 1969 opublikovano pid psevdonimom Julia Joyaux Mova cya neznajomka Iniciaciya v lingvistiku Le Langage cet inconnu Une initiation a la linguistique Points Seuil 1969 Spochatku bula lyubov Psihoanaliz viri Au commencement etait l amour Psychanalyse et foi Textes du XXe Hachette 1985 Semiotika Doslidzhennya semantichnogo analizu Semeiotike Recherches pour une semanalyse Seuil 1969 Romannij tekst Semiologichnij pidhid do transformacijno diskursivnoyi modeli Le texte du roman Approche semiologique d une structure discursive transformationnelle La Haye Mouton 1970 Kitajci Des Chinoises Des Femmes 1974 perevid Pauvert 2001 Polilog Polylogue Seuil 1977 Pro kitajskih zhinok About Chinese Women London Boyars 1977 Vlada zhahu Pouvoirs de l horreur Essai sur l abjection Seuil 1980 Revolyuciya poetichnoyi movi La Revolution du langage poetique L avant garde a la fin du XIXe Lautreamont et Mallarme 1985 Chorne sonce Depresiya i melanholiya Soleil noir Depression et melancolie Gallimard 1987 Sens i nonsens buntu Sens et non sens de la revolte Fayard 1996 Intimnij bunt La Revolte intime Fayard 1997 Novi hvorobi dushi Les Nouvelles Maladies de l ame Fayard 1993 ISBN 2 213 02961 XTvori perekladeni ukrayinskoyuKristeva Yu Stabat Mater Per z fr Hristini Sohockoyi Antologiya svitovoyi literaturno kritichnoyi dumki HH st Lviv Litopis 2002 S 662 679 Kristeva Yu Sami sobi chuzhi Per z fr Zoyi Borisyuk Kiyiv Vid vo Solomiyi Pavlichko Osnovi 2004 264 s Kristeva Yu Polilog Per z fr Petra Tarashuka Kiyiv Yunivers 2005 480 s Kristeva Yu Sili zhahu Esej pro vidrazu Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 37 2005 S 38 53 Kristeva Yu Chas zhinok Pro rivnist statej Zbirnik Per z fr pid zag red O Homi K PPS 2002 2007 S 25 46 LiteraturaV Kovalevskij Kristyeva Yuliya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 374 ISBN 978 966 611 818 2 Megan Becker Leckrone Julia Kristeva and literary theory Palgrave Macmillan 2005 ISBN 0 333 78194 5 Eva Angerer Die Literaturtheorie Julia Kristevas Von Tel Quel zur Psychoanalyse Wien Passagen Verlag 2005 John Lechte Julia Kristeva live theory Continuum Press London 2004 ISBN 0 8264 6355 X Bettina Schmitz Arbeit an den Grenzen der Sprache Julia Kristeva Ulrike Helmer Verlag Kongistein Taunus 1998 ISBN 3 89741 006 0 Inge Suchsland Julia Kristeva Zur Einfuhrung Junius Verlag Hamburg 1992 ISBN 3 88506 874 5 Dzik R A Teoretiko hudozhnye osmislennya ekzilyu Yuliyeyu Kristevoyu 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Pitannya literaturoznavstva 2013 88 S 69 88 Div takozhLyus Irigare Nensi Chodorou Feministska teoriya SemiotikaPrimitkiAgence bibliographique de l enseignement superieur France Systeme universitaire de documentation Montpellier ABES 2001 d Track Q2826570d Track Q2597810 Riding A Correcting Her Idea of Politically Correct The New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 2001 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 Kenarov Dimiter 5 veresnya 2018 angl ISSN 0028 792X Arhiv originalu za 15 listopada 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 30 travnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www famousphilosophers org Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www kristevacircle org angl Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www oxfordbibliographies com angl Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www uniassignment com angl Arhiv originalu za 12 lipnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 www cddc vt edu Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 12 lipnya 2019 PosilannyaGeno tekst Feno tekst Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 218 Semaanaliz Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 376 Osobista storinka 21 lipnya 2011 u Wayback Machine Yuliya Kristeva Sili zhahu Esej pro vidrazu v zhurnali Yi ukr 2 kvitnya 2008 u Wayback Machine Intertekstualnist termin zaprovadzhenij Yuliyeyu Kristevoyu ukr 18 grudnya 2009 u Wayback Machine Signo Explications et mises en application des theories semiotiques de Kristeva semiotichni teoriyi Kristevoyi fr 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine La revolution de la lecture du langage poetique fr 15 listopada 2008 u Wayback Machine