Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Щербаков Володимир Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Щербаков Владимир Иванович | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Щербаков Владимир Иванович | |||
| Псевдонім | Іван Папанов. | |||
| Народився | 28 січня 1938 Москва | |||
| Помер | 8 квітня 2004 (66 років) Москва | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Московський енергетичний інститут | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1964–2004 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання, сценарій, міфологія, історія Древнього світу | |||
| Magnum opus | «Сім стихій» | |||
| | ||||
Володимир Іванович Щербаков (рос. Владимир Иванович Щербаков, 28 січня 1938, Москва — пом.8 квітня 2004, Москва) — радянський та російський письменник-фантаст, журналіст та редактор, автор неакадемічних досліджень у галузі древньої історії (особливо , походження етрусків та стародавніх скандинавських племен). Вважається одним із організаторів та ідейних лідерів розгрому радянської наукової фантастики у 60—70 роках ХХ століття.
Біографія
Володимир Щербаков народився у 1938 році в Москві, а середню школу закінчив у селищі на Далекому Сході. Після закінчення школи навчався на радіотехнічному факультеті Московського енергетичного інституту, після закінчення інституту працював у НДІ інженером, пізніше завідувачем лабораторії, спеціалізувався у галузі електронних систем і математичної лінгвістики. Захистив кандидатську дисертацію. у 1965 році закінчив філософський факультет Інституту марксизму-ленінізму.
Літературний дебют Володимира Щербакова відбувся у 1964 році, коли у збірнику «Фантастика-64» було надруковано два його оповідання — «Кратер» і «Повернення Сухарєва». Незабаром після публікації перших літературних творів Щербаков повністю перейшов до журналістської та письменницької діяльності, працюючи спочатку заступником головного редактора журналу «Техніка — молоді», а в 1978 році став завідувачем відділу фантастики у видавництві , змінивши на цій посаді іншого радянського письменника-фантаста Юрія Медведєва. У літературі Щербаков вважав себе учнем Леоніда Леонова, із яким він неодноразово зустрічався, та який дав йому рекомендацію до вступу в Спілку письменників СРСР, членом якої Щербаков став у 1981 році за рекомендацією саме Леонова. Володимир Щербаков є автором двох романів, «Сім стихій» та , кількох повістей та близько 40 оповідань. Ранні оповідання письменника, зокрема, «Ми грались під твоїм вікном…», «Прямий доказ», «Сьогодні увечері», «Міст», «Червоні коні», «Відкрита планета», «Крилатий ранок», написані химерним «билинним» стилем. Частина літературознавців критикують романи Володимира Щербакова за сюжетний та ідейний сумбур, особливо роман «Чаша бур» за псевдоісторичні дослідження на тему походження етрусків від протослов'ян. Вважається, що саме Володимир Щербаков разом з Юрієм Медведєвим були ідейними натхненниками завершення розгрому радянської фантастики на рубежі 60—70 років ХХ століття, хоча, на думку братів Стругацьких, Щербаков частково зумів відновити випуск радянської фантастики у 70-х роках, а основним винуватцем розгрому радянської фантастики вони вважають саме Медведєва. Зі слів самого Щербакова, його часто записували у школу Єфремова, із чим він не згідний, хоча й ніколи цього не заперечував.
З кінця 80-х років ХХ століття Володимир Щербаков відійшов від фантастики, та зайнявся вивченням різноманітних аномальних явищ, у тому числі древніх цивілізацій, Атлантиди, етрусків, еліксиру безсмертя, що помітно вже зі стилю його другого роману «Чаша бур». У інтерв'ю сам Щербаков повідомляв, що й сам володіє екстрасенсорними здібностями. Ще в 1984 році за сценарій науково-популярного фільму «Невидиме життя лісу» про , знятий на Київській кіностудії науково-популярних фільмів, йому була присуджена премія на XI Всесвітньому кінофестивалі «Екофільм-84» в Остраві. Тривалий час займався проблемою пошуків та датування загибелі Атлантиди, у своїх роботах датував її загибель по часу утворення гігантського кладовища мамутів у Сибіру на березі річки Берелех. У своїх літературних творах та інтерв'ю розвивав думку про те, що етруська мова є подібною до слов'янських мов, особливо до російської. (Ця теорія натепер не підтримана жодним із серйозних спеціалістів з етруської мови.) Зі слів Щербакова, під час археологічних розкопок на території сучасного Туркменістану він знайшов городище древнього міста Асгард, що було столицею древніх скандинавів, звідки вони пізніше переселилися на північ. Свої дослідження на тему пошуків прабатьківщини древніх скандинавів та хід археологічних розкопок Асгарда він описує у книзі «Асгард — місто богів», видану в 1991 році. Володимир Щербаков був членом-кореспондентом Міжнародної академії інформатизації, а з 1998 року був президентом Московського клубу таємниць.
Помер Володимир Щербаков 8 квітня 2004 року в Москві.
Премії
- 1968 — премія Міжнародного конкурсу молодих письменників-фантастів соціалістичних країн у Варшаві (оповідання «Прямий доказ»);
- 1977 — почесний диплом та пам'ятна медаль Всесоюзного літературного конкурсу імені Миколи Островського за збірку «Червоні коні»;
- 1984 — спеціальний приз на Всесвітньому кінофестивалі «Екофільм-84» в Остраві за документальний фільм «Невидиме життя лісу»;
- 1986 — Лауреат премії Московського товариства за найкращу книгу про Москву і москвичів (повість про війну «Летючі зірниці»).
Бібліографія
Романи
- 1980 — «Семь стихий»
- 1985 —
Збірки
- 1976 — «Красные кони»
- 1985 — «Летучие зарницы»
- 1986 — «Болид над озером»
- 1988 — «Третий тайм»
Повісті
- 1983 — «Тень в круге»
- 1985 — «Летучие зарницы»
- 1986 — «Далекая Атлантида»
- 1986 — «Золотой чертог Посейдона»
- 1987 — «Меч короля Артура»
- 1990 — «Шамбала светозарная»
Документальні та наукові твори
- 1972 — «Алгоритмы скорости»
- 1989 — «Где жили герои эддических мифов?»
- 1990 — «Где искать Атлантиду?»
- 1990 — «Все об Атлантиде»
- 1991 — «Асгард — город Богов: История открытия» (біографічно-містично-фантастична із науковим додатком)
- 1993 — «Встречи с Богоматерью»
- 1995 — «Феномен параллельных миров»
- 1995 — «Века трояновы: Книга для учащихся старших классов»
- 1996 — «Тайны Эры Водолея»
- 2003 — «Атланты, боги и великаны»
Переклади
Українською мовою
- 1984 — «Сім стихій»: Науково-фантастичний роман / Пер. з рос. Анатолія та Марії Таран; Худ. О. М. Коспи. — Київ, «Молодь».
- 1988 — «Простір Гільберта»: Науково-фантастичні оповідання / Пер. з рос. Миколи Омеляновича Дивака, Анатолія Макаровича Тарана, Олександра Костянтиновича Тесленка; Худ. Олег Олександрович Блащук. — Київ, «Веселка»
Сербською мовою
- 1999 — «Atlantida i Prasloveni» / Пер. Бранко Вукушича, «Pešić i sinovi» (Белград)
- 2004 — «Атланти: богови и льуди» / Пер. Владимира Карича, «Pešić i sinovi» (Белград)
Фільмографія та екранізації
- 1984 — «Сім стихій» (режисер Геннадій Іванов)
- 1984 — «Невидиме життя лісу»
Примітки
- Ирина Шлионская. Люди-феномены: энциклопедия: от великих пророков до современных экстрасенсов ст. 313—314 (рос.)
- «МОЛОДАЯ ГВАРДИЯ» И ФАНТАСТИКА [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Николай Митрохин. Русская партия: движение русских националистов в СССР 1953—1985. — М.: Новое литературное обозрение, 2003. — (Б-ка журнала «Неприкосновенный запас»). — С. 419. [ 6 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Щербаков В. И. [ 30 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Доклад, зачитанный А. Н. Стругацким на пленуме Совета по приключенческой и научно-фантастической литературе при Союзе Писателей СССР в мае 1986 года [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- К. Феоктистов Предисловие [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Атлантида на кончике пера [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. И. Щербаков «Этрусская тетрадь Владимира Санина» [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир ЩЕРБАКОВ: Была страна великанов… [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Щербаков. Асгард — город богов. — Москва : Молода гвардія, 1991. — С. 3—254. — . (рос.)
- Высокоразвитая працивилизация погибла в результате катаклизма [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Щербаков Владимир Иванович [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Щербаков на сайті fantlab.ru [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Владимир Иванович Щербаков [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Щербаков на LiveLib [ 29 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Щербаков В. И.. Книги онлайн [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Володимир Іванович Щербаков на imhonet.ru[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
- В. И. Щербаков «Секрет этрусских зеркал» [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. И. Щербаков «Потомки сынов леопарда» [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. И. Щербаков «Где жили герои эддических мифов?» [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- В. И. Щербаков «Асгард — город богов (история открытия)», Часть 6 — «Асгард исторический», 1-е издание [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sherbakov Ukrcenter Sherbakov Volodimir Ivanovichros Sherbakov Vladimir IvanovichIm ya pri narodzhenniSherbakov Vladimir IvanovichPsevdonimIvan Papanov Narodivsya28 sichnya 1938 1938 01 28 MoskvaPomer8 kvitnya 2004 2004 04 08 66 rokiv MoskvaGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistprozayikAlma materMoskovskij energetichnij institutMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1964 2004NapryamokprozaZhanrfantastichna povist roman opovidannya scenarij mifologiya istoriya Drevnogo svituMagnum opus Sim stihij Volodimir Ivanovich Sherbakov ros Vladimir Ivanovich Sherbakov 28 sichnya 1938 19380128 Moskva pom 8 kvitnya 2004 Moskva radyanskij ta rosijskij pismennik fantast zhurnalist ta redaktor avtor neakademichnih doslidzhen u galuzi drevnoyi istoriyi osoblivo pohodzhennya etruskiv ta starodavnih skandinavskih plemen Vvazhayetsya odnim iz organizatoriv ta idejnih lideriv rozgromu radyanskoyi naukovoyi fantastiki u 60 70 rokah HH stolittya BiografiyaVolodimir Sherbakov narodivsya u 1938 roci v Moskvi a serednyu shkolu zakinchiv u selishi na Dalekomu Shodi Pislya zakinchennya shkoli navchavsya na radiotehnichnomu fakulteti Moskovskogo energetichnogo institutu pislya zakinchennya institutu pracyuvav u NDI inzhenerom piznishe zaviduvachem laboratoriyi specializuvavsya u galuzi elektronnih sistem i matematichnoyi lingvistiki Zahistiv kandidatsku disertaciyu u 1965 roci zakinchiv filosofskij fakultet Institutu marksizmu leninizmu Literaturnij debyut Volodimira Sherbakova vidbuvsya u 1964 roci koli u zbirniku Fantastika 64 bulo nadrukovano dva jogo opovidannya Krater i Povernennya Suharyeva Nezabarom pislya publikaciyi pershih literaturnih tvoriv Sherbakov povnistyu perejshov do zhurnalistskoyi ta pismennickoyi diyalnosti pracyuyuchi spochatku zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Tehnika molodi a v 1978 roci stav zaviduvachem viddilu fantastiki u vidavnictvi zminivshi na cij posadi inshogo radyanskogo pismennika fantasta Yuriya Medvedyeva U literaturi Sherbakov vvazhav sebe uchnem Leonida Leonova iz yakim vin neodnorazovo zustrichavsya ta yakij dav jomu rekomendaciyu do vstupu v Spilku pismennikiv SRSR chlenom yakoyi Sherbakov stav u 1981 roci za rekomendaciyeyu same Leonova Volodimir Sherbakov ye avtorom dvoh romaniv Sim stihij ta kilkoh povistej ta blizko 40 opovidan Ranni opovidannya pismennika zokrema Mi gralis pid tvoyim viknom Pryamij dokaz Sogodni uvecheri Mist Chervoni koni Vidkrita planeta Krilatij ranok napisani himernim bilinnim stilem Chastina literaturoznavciv kritikuyut romani Volodimira Sherbakova za syuzhetnij ta idejnij sumbur osoblivo roman Chasha bur za psevdoistorichni doslidzhennya na temu pohodzhennya etruskiv vid protoslov yan Vvazhayetsya sho same Volodimir Sherbakov razom z Yuriyem Medvedyevim buli idejnimi nathnennikami zavershennya rozgromu radyanskoyi fantastiki na rubezhi 60 70 rokiv HH stolittya hocha na dumku brativ Strugackih Sherbakov chastkovo zumiv vidnoviti vipusk radyanskoyi fantastiki u 70 h rokah a osnovnim vinuvatcem rozgromu radyanskoyi fantastiki voni vvazhayut same Medvedyeva Zi sliv samogo Sherbakova jogo chasto zapisuvali u shkolu Yefremova iz chim vin ne zgidnij hocha j nikoli cogo ne zaperechuvav Z kincya 80 h rokiv HH stolittya Volodimir Sherbakov vidijshov vid fantastiki ta zajnyavsya vivchennyam riznomanitnih anomalnih yavish u tomu chisli drevnih civilizacij Atlantidi etruskiv eliksiru bezsmertya sho pomitno vzhe zi stilyu jogo drugogo romanu Chasha bur U interv yu sam Sherbakov povidomlyav sho j sam volodiye ekstrasensornimi zdibnostyami She v 1984 roci za scenarij naukovo populyarnogo filmu Nevidime zhittya lisu pro znyatij na Kiyivskij kinostudiyi naukovo populyarnih filmiv jomu bula prisudzhena premiya na XI Vsesvitnomu kinofestivali Ekofilm 84 v Ostravi Trivalij chas zajmavsya problemoyu poshukiv ta datuvannya zagibeli Atlantidi u svoyih robotah datuvav yiyi zagibel po chasu utvorennya gigantskogo kladovisha mamutiv u Sibiru na berezi richki Bereleh U svoyih literaturnih tvorah ta interv yu rozvivav dumku pro te sho etruska mova ye podibnoyu do slov yanskih mov osoblivo do rosijskoyi Cya teoriya nateper ne pidtrimana zhodnim iz serjoznih specialistiv z etruskoyi movi Zi sliv Sherbakova pid chas arheologichnih rozkopok na teritoriyi suchasnogo Turkmenistanu vin znajshov gorodishe drevnogo mista Asgard sho bulo stoliceyu drevnih skandinaviv zvidki voni piznishe pereselilisya na pivnich Svoyi doslidzhennya na temu poshukiv prabatkivshini drevnih skandinaviv ta hid arheologichnih rozkopok Asgarda vin opisuye u knizi Asgard misto bogiv vidanu v 1991 roci Volodimir Sherbakov buv chlenom korespondentom Mizhnarodnoyi akademiyi informatizaciyi a z 1998 roku buv prezidentom Moskovskogo klubu tayemnic Pomer Volodimir Sherbakov 8 kvitnya 2004 roku v Moskvi Premiyi1968 premiya Mizhnarodnogo konkursu molodih pismennikiv fantastiv socialistichnih krayin u Varshavi opovidannya Pryamij dokaz 1977 pochesnij diplom ta pam yatna medal Vsesoyuznogo literaturnogo konkursu imeni Mikoli Ostrovskogo za zbirku Chervoni koni 1984 specialnij priz na Vsesvitnomu kinofestivali Ekofilm 84 v Ostravi za dokumentalnij film Nevidime zhittya lisu 1986 Laureat premiyi Moskovskogo tovaristva za najkrashu knigu pro Moskvu i moskvichiv povist pro vijnu Letyuchi zirnici BibliografiyaRomani 1980 Sem stihij 1985 Zbirki 1976 Krasnye koni 1985 Letuchie zarnicy 1986 Bolid nad ozerom 1988 Tretij tajm Povisti 1983 Ten v kruge 1985 Letuchie zarnicy 1986 Dalekaya Atlantida 1986 Zolotoj chertog Posejdona 1987 Mech korolya Artura 1990 Shambala svetozarnaya Dokumentalni ta naukovi tvori 1972 Algoritmy skorosti 1989 Gde zhili geroi eddicheskih mifov 1990 Gde iskat Atlantidu 1990 Vse ob Atlantide 1991 Asgard gorod Bogov Istoriya otkrytiya biografichno mistichno fantastichna iz naukovim dodatkom 1993 Vstrechi s Bogomateryu 1995 Fenomen parallelnyh mirov 1995 Veka troyanovy Kniga dlya uchashihsya starshih klassov 1996 Tajny Ery Vodoleya 2003 Atlanty bogi i velikany Perekladi Ukrayinskoyu movoyu 1984 Sim stihij Naukovo fantastichnij roman Per z ros Anatoliya ta Mariyi Taran Hud O M Kospi Kiyiv Molod 1988 Prostir Gilberta Naukovo fantastichni opovidannya Per z ros Mikoli Omelyanovicha Divaka Anatoliya Makarovicha Tarana Oleksandra Kostyantinovicha Teslenka Hud Oleg Oleksandrovich Blashuk Kiyiv Veselka Serbskoyu movoyu 1999 Atlantida i Prasloveni Per Branko Vukushicha Pesic i sinovi Belgrad 2004 Atlanti bogovi i ludi Per Vladimira Karicha Pesic i sinovi Belgrad Filmografiya ta ekranizaciyi1984 Sim stihij rezhiser Gennadij Ivanov 1984 Nevidime zhittya lisu PrimitkiIrina Shlionskaya Lyudi fenomeny enciklopediya ot velikih prorokov do sovremennyh ekstrasensov st 313 314 ros MOLODAYa GVARDIYa I FANTASTIKA 5 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Nikolaj Mitrohin Russkaya partiya dvizhenie russkih nacionalistov v SSSR 1953 1985 M Novoe literaturnoe obozrenie 2003 B ka zhurnala Neprikosnovennyj zapas S 419 6 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Sherbakov V I 30 chervnya 2017 u Wayback Machine ros Doklad zachitannyj A N Strugackim na plenume Soveta po priklyuchencheskoj i nauchno fantasticheskoj literature pri Soyuze Pisatelej SSSR v mae 1986 goda 25 grudnya 2017 u Wayback Machine ros K Feoktistov Predislovie 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Atlantida na konchike pera 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros V I Sherbakov Etrusskaya tetrad Vladimira Sanina 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir ShERBAKOV Byla strana velikanov 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Sherbakov Asgard gorod bogov Moskva Moloda gvardiya 1991 S 3 254 ISBN 5 235 01288 7 ros Vysokorazvitaya pracivilizaciya pogibla v rezultate kataklizma 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros PosilannyaSherbakov Vladimir Ivanovich 1 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Volodimir Sherbakov na sajti fantlab ru 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Ivanovich Sherbakov 24 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Volodimir Sherbakov na LiveLib 29 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Sherbakov V I Knigi onlajn 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Volodimir Ivanovich Sherbakov na imhonet ru nedostupne posilannya z serpnya 2019 ros V I Sherbakov Sekret etrusskih zerkal 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros V I Sherbakov Potomki synov leoparda 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros V I Sherbakov Gde zhili geroi eddicheskih mifov 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros V I Sherbakov Asgard gorod bogov istoriya otkrytiya Chast 6 Asgard istoricheskij 1 e izdanie 7 bereznya 2017 u Wayback Machine ros