Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Сім стихій значення Сім стихій рос Семь стихий науково фантастичний

Сім стихій (роман)

Сім стихій (роман)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сім стихій (значення).

«Сім стихій» (рос. Семь стихий) — науково-фантастичний роман російського радянського письменника Володимира Щербакова. Уперше уривок з роману (у вигляді оповідання «Берег Сонця») опублікований у журналі «Техніка — молоді» у № 2 за 1975 рік. Перша частина роману уперше опублікована в журналі «Искатель» у № 1 за 1980 рік, друга частина роману опублікована у № 2 за цей же рік. Повністю роман опублікований у 1980 році у видавництві в серії «Библиотека советской фантастики». У романі на фоні опису контакту людства з іншопланетною цивілізацією ставляться проблеми повного розкриття творчих можливостей людини. Частина літературознавців критикувала роман за сюжетний та ідейний сумбур, який, на їх думку перетворює роман у самопародію на автора.

«Сім стихій»
image
Обкладинка українського видання роману
АвторВолодимир Щербаков
Назва мовою оригіналуСемь стихий
КраїнаСРСР
Моваросійська
Серія«Библиотека советской фантастики»
ЖанрНаукова фантастика
Видавництво
Видано1980
Видано українською1984
Тип носіям'яка обкладинка
Сторінок256
image
Обкладинка першого видання роману в 1980 році.

Назва роману

Роман названий за кількістю стихій, як чотирьох древніх першоелементів природи — вогонь, вода, повітря та земля, до яких автор додав життя, розум та кохання.

Сюжет

Початок роману описує події недалекого майбутнього, і розпочинається з опису морської подорожі головного героя роману — журналіста на ім'я Гліб — на дослідницькому кораблі «Гондвана». Під час подорожі він разом із членами експедиції спостерігає політ невідомого супутника. Пізніше Гліб згадує своє дитинство у портовому місті на далекому Сході, а також випадок, коли його в дитинстві врятувала невідома жінка в зеленому одязі. Пізніше Гліб пригадує другий випадок, коли він побачив цю загадкову жінку, цього разу в лісі, біля великої кулі, що світилась. Наступного дня у випуску новин він чує повідомлення про те, що космічний зонд доставив на Землю із сузір'я Близнят живий організм рослинного походження, виявлений на дні озера з гарячою водою. Гліб вирішує покинути експедицію, та поїхати до лабораторії, де вивчають зразки позаземного життя, щоб зробити нарис про це відкриття. На «Гондвані» Гліб знайомиться із молодою жінкою-біологом на ім'я Валентина, яка висловила думку про те, що виявлення лише одного виду рослин з іншої планети є неймовірним без виявлення інших видів живої природи, особливо мікроорганізмів. Паралельно начальник експедиції повідомив Гліба про те, що саме він першим спостерігав повернення міжпланетного зонда на Землю — саме це й був невідомий супутник, якого бачив увечері журналіст. Виявлено також, що разом із рослиною з іншої планети на Землю доставлено камінь, при тривалому контакті якого із папером на папері з'являються невідомі знаки, схожі на писемність. Земним вченим вдалось розшифрувати й напис, у якому розповідалось про планетарну катастрофу — планета знаходилась занадто близько до своєї зірки, внаслідок чого її проміння висушувало всі водойми планети аж до загибелі більшості тварин та рослин на її поверхні. Людство планети перейшло жити у підземелля, у яких жінки на ім'я Кема та Аїра вишивали узор у вигляді квіток, який складався із 46 вузликів. Жінки також мали на руці зелений браслет, який допомагав їм ткати узор. Гліб зв'язався із ученим на ім'я Борис Янков із лабораторії— фітотрону, де вирощувались різноманітні зразки флори, який виявився його земляком, та який повідомив Гліба, що у фітотроні виросла квітка, схожа на земну лілію, із 23 пелюстками. Проте за цей час, поки Гліб прибув до фітотрона, квітка щезла з нього, та спостерігалась поява біля фітотрону загадкової жінки в зеленому одязі, яка пізніше покинула лабораторію. Гліб із розповідей очевидців подій та за записами камер спостереження робить висновок, що ця жінка походить з планети з сузір'я близнюків, а візерунок із 46 вузликів — це набір хромосом. Журналіст висловлює припущення, що тривалий анабіоз під час перельоту між планетами, а пізніше пробудження із нього в оптимальному для життєдіяльності середовищі могло стати поштовхом для відновлення генетичної структури, а пізніше й відтворення тіла інопланетянки. Пізніше Гліб повертається на «Гондвану», де до нього приходить загадкова жінка, схожа на його знайому-біолога, заводить з ним розмову, і скориставшись моментом, викрадає невеликий літальний апарат із корабля.

У цей час вчені Землі розпочинають новий проект акумулювання та транспортування сонячної енергії до місць, де її не вистачає, якому дали назву «Берег Сонця», та про який Гліб хоче написати статтю. Одного разу, прийшовши до себе додому, він отримує листа від іншопланетянки Аїри, у якому вона коротко розповідає про історію своєї цивілізації, про планетарну катастрофу, та попереджує про можливі екологічні наслідки експерименту «Берег Сонця», натякаючи на те, що катастрофа її планети могла бути пов'язана із експериментами її жителів із гравітаційною енергією. Для продовження роботи над статтею Гліб прибуває до міста будівельників Сонцеграда, де знайомиться із керівником проекту Ольміним, та слухає його лекцію про передісторію проекту та його виконання. Одночасно біля місця проведення експерименту відбувається підводний землетрус із виверженням вулкану, під час якого гине кохана Гліба Валентина. Пізніше Гліб знову зустрічається із загадковою жінкою із свого дитинства, яка знову попереджує його як представника земної цивілізації про можливі небезпечні наслідки проекту «Берег Сонця». Гліб також ніби спостерігає за перетворенням іншопланетянки Аїри, яка прибрала образ простої земної жінки, та до повного встановлення контактів мім обома цивілізаціями вирішує жити на нашій планеті, як проста землянка. Під час перебування в Сонцеграді — мсті будівельників «Берега Сонця» — Гліб знайомиться з молодою жінкою на ім'я Ірина Стеклова, яка працює в цьому місті. Із її щоденника стає відомо, що саме в цей образ втілилась іншопланетянка Аїра. Тим часом стає відомо, що до Сонцеграда наближається великий тайфун. Керівник проекту Ольмін вилітає назустріч тайфуна, щоб згідно своїх експериментальних розробок за допомогою енергії Сонця спробувати розсіяти тайфун і врятувати проект. Гліб ходе вилетіти за ним на допомогу, проте керівник наукової експедиції на «Гондвані» забороняє йому це робити. Проте на допомогу Глібові приходить Аїра, яка покохала Ольміна, і дістає йому магнітний ключ від літального апарату, щоб він полетів на допомогу Ольміну. Гліб дістається до місця проходження тайфуна, проте не застає там Ольміна, проте далі в польоті він бачить світляну кулю з іншопланетянкою, і картину проходження тайфуна, який тільки зачепив Сонцеград, але не повністю його зруйнував. Далі світляна куля відводить літальний апарат Гліба на безпечну віддаль від урагану, а далі він ніби бачить на березі врятованого Ольміна. Закінчується роман своєрідною одою життю, яке породжує ще ві стихії — кохання і розум.

Переклади

Роман у повному обязі перекладений українською мовою у 1984 році, і вийшла друком в київському видавництві «Молодь». Частина роману під назвою «Берег Сонця» виходили друком у збірках «Гостинець для президента» у 1989 році у видавництві «Радянський письменник» та «Ризиконавти» у видавництві «Веселка» у 1990 році.

Екранізація роману

У 1984 році за мотивами роману на кіностудії імені Максима Горького режисером Геннадієм Івановим був знятий художній фільм «Сім стихій». Незважаючи на підбір акторського колективу (головні ролі зіграли відомі радянські актори Ігор Старигін, Ірина Алферова, Олександр Філіпенко), та цей факт, що це був перший радянський фільм у квадрофонічному звучанні, частина мистецтвознавців розкритикувала фільм за слабку постановку.

Примітки

  1. Владимир Щербаков «Берег Солнца» [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Журнал «Искатель» 1980'1" [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Журнал «Искатель» 1980'2" [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Владимир Щербаков «Семь стихий» [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Владимир Щербаков на fantlab.ru [ 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Щербаков, 1984, с. 129.
  7. Щербаков, 1984, с. 7-12.
  8. Щербаков, 1984, с. 13-14.
  9. Щербаков, 1984, с. 17-18.
  10. Щербаков, 1984, с. 18-19.
  11. Щербаков, 1984, с. 20.
  12. Щербаков, 1984, с. 22.
  13. Щербаков, 1984, с. 31-33.
  14. Щербаков, 1984, с. 27.
  15. Щербаков, 1984, с. 36.
  16. Щербаков, 1984, с. 37-39.
  17. Щербаков, 1984, с. 39-40.
  18. Щербаков, 1984, с. 43-45.
  19. Щербаков, 1984, с. 47-48.
  20. Щербаков, 1984, с. 49-50.
  21. Щербаков, 1984, с. 72-74.
  22. Щербаков, 1984, с. 81.
  23. Щербаков, 1984, с. 90-91.
  24. Щербаков, 1984, с. 95-99.
  25. Щербаков, 1984, с. 121-124.
  26. Щербаков, 1984, с. 130-135.
  27. Щербаков, 1984, с. 148-153.
  28. Щербаков, 1984, с. 160-166.
  29. Щербаков, 1984, с. 169-170.
  30. Щербаков, 1984, с. 184.
  31. Щербаков, 1984, с. 190-192.
  32. Щербаков, 1984, с. 235.
  33. Щербаков, 1984, с. 236.
  34. Щербаков, 1984, с. 238-239.
  35. Щербаков, 1984, с. 242-243.
  36. Щербаков, 1984, с. 248.
  37. Щербаков, 1984, с. 251-252.
  38. Щербаков, 1984, с. 249-253.
  39. Щербаков, 1984, с. 254.
  40. Щербаков Владимир Иванович [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  41. «Сім стихій» на imdb.com [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  42. «Сім стихій» на kinopoisk.ru [ 2 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Володимир Щербаков. Сім стихій. — Київ : Молодь, 1984. — С. 7-254. — (Компас (Пригоди, Подорожі, Фантастика)) — 30 000 прим.
  • Владимир Щербаков. Семь стихий. — Москва : , 1980. — С. 9-332. — (Библиотека советской фантастики) — 100 000 прим.

Посилання

  • «Семь стихий» на сайті royallib.com [ 30 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • «Семь стихий» на сайті «Лаборатория Фантастики» [ 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  • «Семь стихий» на сайті coollib.com (рос.)
  • «Сім стихій» на сайті chtyvo.org.ua [ 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • «Семь стихий» на сайті livelib.ru [ 27 липня 2019 у Wayback Machine.]
  • «Сім стихій» на сайті livelib.ru
  • «Сім стихій»[недоступне посилання з вересня 2019]
  • Повний текст роману

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sim stihij znachennya Sim stihij ros Sem stihij naukovo fantastichnij roman rosijskogo radyanskogo pismennika Volodimira Sherbakova Upershe urivok z romanu u viglyadi opovidannya Bereg Soncya opublikovanij u zhurnali Tehnika molodi u 2 za 1975 rik Persha chastina romanu upershe opublikovana v zhurnali Iskatel u 1 za 1980 rik druga chastina romanu opublikovana u 2 za cej zhe rik Povnistyu roman opublikovanij u 1980 roci u vidavnictvi v seriyi Biblioteka sovetskoj fantastiki U romani na foni opisu kontaktu lyudstva z inshoplanetnoyu civilizaciyeyu stavlyatsya problemi povnogo rozkrittya tvorchih mozhlivostej lyudini Chastina literaturoznavciv kritikuvala roman za syuzhetnij ta idejnij sumbur yakij na yih dumku peretvoryuye roman u samoparodiyu na avtora Sim stihij Obkladinka ukrayinskogo vidannya romanuAvtorVolodimir SherbakovNazva movoyu originaluSem stihijKrayinaSRSRMovarosijskaSeriya Biblioteka sovetskoj fantastiki ZhanrNaukova fantastikaVidavnictvoVidano1980Vidano ukrayinskoyu1984Tip nosiyam yaka obkladinkaStorinok256 Obkladinka pershogo vidannya romanu v 1980 roci Nazva romanuRoman nazvanij za kilkistyu stihij yak chotiroh drevnih pershoelementiv prirodi vogon voda povitrya ta zemlya do yakih avtor dodav zhittya rozum ta kohannya SyuzhetPochatok romanu opisuye podiyi nedalekogo majbutnogo i rozpochinayetsya z opisu morskoyi podorozhi golovnogo geroya romanu zhurnalista na im ya Glib na doslidnickomu korabli Gondvana Pid chas podorozhi vin razom iz chlenami ekspediciyi sposterigaye polit nevidomogo suputnika Piznishe Glib zgaduye svoye ditinstvo u portovomu misti na dalekomu Shodi a takozh vipadok koli jogo v ditinstvi vryatuvala nevidoma zhinka v zelenomu odyazi Piznishe Glib prigaduye drugij vipadok koli vin pobachiv cyu zagadkovu zhinku cogo razu v lisi bilya velikoyi kuli sho svitilas Nastupnogo dnya u vipusku novin vin chuye povidomlennya pro te sho kosmichnij zond dostaviv na Zemlyu iz suzir ya Bliznyat zhivij organizm roslinnogo pohodzhennya viyavlenij na dni ozera z garyachoyu vodoyu Glib virishuye pokinuti ekspediciyu ta poyihati do laboratoriyi de vivchayut zrazki pozazemnogo zhittya shob zrobiti naris pro ce vidkrittya Na Gondvani Glib znajomitsya iz molodoyu zhinkoyu biologom na im ya Valentina yaka vislovila dumku pro te sho viyavlennya lishe odnogo vidu roslin z inshoyi planeti ye nejmovirnim bez viyavlennya inshih vidiv zhivoyi prirodi osoblivo mikroorganizmiv Paralelno nachalnik ekspediciyi povidomiv Gliba pro te sho same vin pershim sposterigav povernennya mizhplanetnogo zonda na Zemlyu same ce j buv nevidomij suputnik yakogo bachiv uvecheri zhurnalist Viyavleno takozh sho razom iz roslinoyu z inshoyi planeti na Zemlyu dostavleno kamin pri trivalomu kontakti yakogo iz paperom na paperi z yavlyayutsya nevidomi znaki shozhi na pisemnist Zemnim vchenim vdalos rozshifruvati j napis u yakomu rozpovidalos pro planetarnu katastrofu planeta znahodilas zanadto blizko do svoyeyi zirki vnaslidok chogo yiyi prominnya visushuvalo vsi vodojmi planeti azh do zagibeli bilshosti tvarin ta roslin na yiyi poverhni Lyudstvo planeti perejshlo zhiti u pidzemellya u yakih zhinki na im ya Kema ta Ayira vishivali uzor u viglyadi kvitok yakij skladavsya iz 46 vuzlikiv Zhinki takozh mali na ruci zelenij braslet yakij dopomagav yim tkati uzor Glib zv yazavsya iz uchenim na im ya Boris Yankov iz laboratoriyi fitotronu de viroshuvalis riznomanitni zrazki flori yakij viyavivsya jogo zemlyakom ta yakij povidomiv Gliba sho u fitotroni virosla kvitka shozha na zemnu liliyu iz 23 pelyustkami Prote za cej chas poki Glib pribuv do fitotrona kvitka shezla z nogo ta sposterigalas poyava bilya fitotronu zagadkovoyi zhinki v zelenomu odyazi yaka piznishe pokinula laboratoriyu Glib iz rozpovidej ochevidciv podij ta za zapisami kamer sposterezhennya robit visnovok sho cya zhinka pohodit z planeti z suzir ya bliznyukiv a vizerunok iz 46 vuzlikiv ce nabir hromosom Zhurnalist vislovlyuye pripushennya sho trivalij anabioz pid chas perelotu mizh planetami a piznishe probudzhennya iz nogo v optimalnomu dlya zhittyediyalnosti seredovishi moglo stati poshtovhom dlya vidnovlennya genetichnoyi strukturi a piznishe j vidtvorennya tila inoplanetyanki Piznishe Glib povertayetsya na Gondvanu de do nogo prihodit zagadkova zhinka shozha na jogo znajomu biologa zavodit z nim rozmovu i skoristavshis momentom vikradaye nevelikij litalnij aparat iz korablya U cej chas vcheni Zemli rozpochinayut novij proekt akumulyuvannya ta transportuvannya sonyachnoyi energiyi do misc de yiyi ne vistachaye yakomu dali nazvu Bereg Soncya ta pro yakij Glib hoche napisati stattyu Odnogo razu prijshovshi do sebe dodomu vin otrimuye lista vid inshoplanetyanki Ayiri u yakomu vona korotko rozpovidaye pro istoriyu svoyeyi civilizaciyi pro planetarnu katastrofu ta poperedzhuye pro mozhlivi ekologichni naslidki eksperimentu Bereg Soncya natyakayuchi na te sho katastrofa yiyi planeti mogla buti pov yazana iz eksperimentami yiyi zhiteliv iz gravitacijnoyu energiyeyu Dlya prodovzhennya roboti nad statteyu Glib pribuvaye do mista budivelnikiv Soncegrada de znajomitsya iz kerivnikom proektu Olminim ta sluhaye jogo lekciyu pro peredistoriyu proektu ta jogo vikonannya Odnochasno bilya miscya provedennya eksperimentu vidbuvayetsya pidvodnij zemletrus iz viverzhennyam vulkanu pid chas yakogo gine kohana Gliba Valentina Piznishe Glib znovu zustrichayetsya iz zagadkovoyu zhinkoyu iz svogo ditinstva yaka znovu poperedzhuye jogo yak predstavnika zemnoyi civilizaciyi pro mozhlivi nebezpechni naslidki proektu Bereg Soncya Glib takozh nibi sposterigaye za peretvorennyam inshoplanetyanki Ayiri yaka pribrala obraz prostoyi zemnoyi zhinki ta do povnogo vstanovlennya kontaktiv mim oboma civilizaciyami virishuye zhiti na nashij planeti yak prosta zemlyanka Pid chas perebuvannya v Soncegradi msti budivelnikiv Berega Soncya Glib znajomitsya z molodoyu zhinkoyu na im ya Irina Steklova yaka pracyuye v comu misti Iz yiyi shodennika staye vidomo sho same v cej obraz vtililas inshoplanetyanka Ayira Tim chasom staye vidomo sho do Soncegrada nablizhayetsya velikij tajfun Kerivnik proektu Olmin vilitaye nazustrich tajfuna shob zgidno svoyih eksperimentalnih rozrobok za dopomogoyu energiyi Soncya sprobuvati rozsiyati tajfun i vryatuvati proekt Glib hode viletiti za nim na dopomogu prote kerivnik naukovoyi ekspediciyi na Gondvani zaboronyaye jomu ce robiti Prote na dopomogu Glibovi prihodit Ayira yaka pokohala Olmina i distaye jomu magnitnij klyuch vid litalnogo aparatu shob vin poletiv na dopomogu Olminu Glib distayetsya do miscya prohodzhennya tajfuna prote ne zastaye tam Olmina prote dali v poloti vin bachit svitlyanu kulyu z inshoplanetyankoyu i kartinu prohodzhennya tajfuna yakij tilki zachepiv Soncegrad ale ne povnistyu jogo zrujnuvav Dali svitlyana kulya vidvodit litalnij aparat Gliba na bezpechnu viddal vid uraganu a dali vin nibi bachit na berezi vryatovanogo Olmina Zakinchuyetsya roman svoyeridnoyu odoyu zhittyu yake porodzhuye she vi stihiyi kohannya i rozum PerekladiRoman u povnomu obyazi perekladenij ukrayinskoyu movoyu u 1984 roci i vijshla drukom v kiyivskomu vidavnictvi Molod Chastina romanu pid nazvoyu Bereg Soncya vihodili drukom u zbirkah Gostinec dlya prezidenta u 1989 roci u vidavnictvi Radyanskij pismennik ta Rizikonavti u vidavnictvi Veselka u 1990 roci Ekranizaciya romanuU 1984 roci za motivami romanu na kinostudiyi imeni Maksima Gorkogo rezhiserom Gennadiyem Ivanovim buv znyatij hudozhnij film Sim stihij Nezvazhayuchi na pidbir aktorskogo kolektivu golovni roli zigrali vidomi radyanski aktori Igor Starigin Irina Alferova Oleksandr Filipenko ta cej fakt sho ce buv pershij radyanskij film u kvadrofonichnomu zvuchanni chastina mistectvoznavciv rozkritikuvala film za slabku postanovku PrimitkiVladimir Sherbakov Bereg Solnca 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Zhurnal Iskatel 1980 1 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Zhurnal Iskatel 1980 2 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Sherbakov Sem stihij 12 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Vladimir Sherbakov na fantlab ru 28 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Sherbakov 1984 s 129 Sherbakov 1984 s 7 12 Sherbakov 1984 s 13 14 Sherbakov 1984 s 17 18 Sherbakov 1984 s 18 19 Sherbakov 1984 s 20 Sherbakov 1984 s 22 Sherbakov 1984 s 31 33 Sherbakov 1984 s 27 Sherbakov 1984 s 36 Sherbakov 1984 s 37 39 Sherbakov 1984 s 39 40 Sherbakov 1984 s 43 45 Sherbakov 1984 s 47 48 Sherbakov 1984 s 49 50 Sherbakov 1984 s 72 74 Sherbakov 1984 s 81 Sherbakov 1984 s 90 91 Sherbakov 1984 s 95 99 Sherbakov 1984 s 121 124 Sherbakov 1984 s 130 135 Sherbakov 1984 s 148 153 Sherbakov 1984 s 160 166 Sherbakov 1984 s 169 170 Sherbakov 1984 s 184 Sherbakov 1984 s 190 192 Sherbakov 1984 s 235 Sherbakov 1984 s 236 Sherbakov 1984 s 238 239 Sherbakov 1984 s 242 243 Sherbakov 1984 s 248 Sherbakov 1984 s 251 252 Sherbakov 1984 s 249 253 Sherbakov 1984 s 254 Sherbakov Vladimir Ivanovich 1 travnya 2017 u Wayback Machine ros Sim stihij na imdb com 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Sim stihij na kinopoisk ru 2 veresnya 2012 u Wayback Machine ros LiteraturaVolodimir Sherbakov Sim stihij Kiyiv Molod 1984 S 7 254 Kompas Prigodi Podorozhi Fantastika 30 000 prim Vladimir Sherbakov Sem stihij Moskva 1980 S 9 332 Biblioteka sovetskoj fantastiki 100 000 prim Posilannya Sem stihij na sajti royallib com 30 bereznya 2017 u Wayback Machine ros Sem stihij na sajti Laboratoriya Fantastiki 7 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ros Sem stihij na sajti coollib com ros Sim stihij na sajti chtyvo org ua 1 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Sem stihij na sajti livelib ru 27 lipnya 2019 u Wayback Machine Sim stihij na sajti livelib ru Sim stihij nedostupne posilannya z veresnya 2019 Povnij tekst romanu

Дата публікації:
Топ