Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ірина Іванівна Алфьо́рова (рос. Ирина Ивановна Алфёрова; 13 березня 1951, Новосибірськ) — російська акторка, Народна артистка Росії (2007).
| Алфьорова Ірина Іванівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Ирина Ивановна Алфёрова | ||||
| Народилася | 13 березня 1951[2][4][5] (73 роки) Новосибірськ, РРФСР, СРСР | |||
| Громадянство |  СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка театру, кіноакторка, акторка | |||
| Alma mater | Державний інститут театрального мистецтва (1972) | |||
| Роки діяльності | 1970 — тепер. час | |||
| У шлюбі з | Сергій Мартинов[d] | |||
| Діти | Ксенія Алфьорова | |||
| IMDb | nm0019271 | |||
| Нагороди та премії | ||||
    | ||||
| ||||
| | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
24 травня 2017 року СБУ заборонило Алфьоровій в'їзд на територію України.
Життєпис
Народилася в Новосибірську не в акторській сім'ї (батьки її — Іван Кузьмич і Ксенія Архипівна — пройшли війну від початку до кінця і, вивчившись потім, обидва стали юристами-адвокатами). Проте Ірина грала в самодіяльному театрі Новосибірського Академмістечка, закінчила МОУ СОШ № 29. У 1972 році Ірина Алфьорова закінчила ГІТІС.
Робота в кіно і на телебаченні
Наприкінці навчання у ГІТІСі, її запросили у свої трупи одразу кілька московських театрів. Тоді ж їй випав дивно щасливий квиток — роль Даші в телеепопеї «Ходіння по муках». 1976 року Алфьорова була запрошена в Московський театр ім. Ленінського комсомолу (з 1991 — «Ленком»).
Наступна велика роль в кіно Констанція в музичному пригодницькому серіалі «Д'Артаньян і три мушкетери». На цю роль режисер Георгій Юнгвальд-Хилькевич хотів взяти Євгенію Симонову, але керівництво «Держкіно» змусило знімати Алфьорову. Режисерові довелося підкоритися, хоча як він вважав, що актрисі для цього фільму не вистачало музикальності. Озвучувати роль він доручив Анастасії Вертинській, оскільки голос Алфьорової здався йому грубуватим і занадто низьким для цієї ролі. Однак фільм мав великий успіх, і участь в ньому принесло Алфьоровій ще більшу популярність у глядачів.
Разом з Олександром Абдуловим вона знімалася в мелодрамах «З коханими не розлучайтесь» (1979) і «Передчуття любові» (1982).
Потім були ролі в оповіді (1982), політичному детективі «ТАРС уповноважений заявити...» (1984), мелодрамі «Нічні забави» (1991).
Героїням були властиві цілісність, жіночність, щирість. Популярність Алфьорової росла, але критики досить прохолодно ставилися до її робіт. У 1990-х роках єдиною помітною роботою Алфьорової в кіно була роль у міні-серіалі «Єрмак» (1996).
Брала участь у зйомках телепередачі «Маркіза».
У 2000 році знялася в українському фільмі «Втрачений рай». У 2002 році зіграла дружину французького дипломата в пригодницькому російсько-французькому фільмі «Лисиця Аліса».
Робота в театрі
У 1976 році Ірина Алфьорова була запрошена в Московський державний театр імені Ленінського комсомолу (з 1991 року - Московський державний театр «Ленком»), в трупі якого прослужила до 1993 року.
Багато років в «Ленкомі» Алфьоровій, вже відомій кіноактрисі, діставалися лише другорядні невеликі ролі і ролі в масовці.
У 2002 році, після розлучення, Алфьорова та Абдулов стали партнерами на ленкомівських підмостках, коли одне з театральних фойє перетворили в невеликій зал для глядачів з відкритою сценою і стали грати там камерні, нечисленні за складом п'єси. Петро Штейн запросив в спектакль «Кишеньковий театр» чотирьох акторів: Ірину Алфьорову і Олександра Абдулова, Олену Шаніна і Олександра Збруєва.
Московський театр «Школа сучасної п'єси»
З 1993 року по теперішній час Ірина Алфьорова грає в трупі Московського театру «Школа сучасної п'єси» . Нині Ірина Алфьорова — одна з провідних актрис театру «Школа сучасної п'єси».
У спектаклях театру грають журналіст Гордон, балерина Людмила Семеняка з Великого театру, письменник Євген Гришковець, музикант Левон Оганезов, а також актори Олександр Галібін, Олена Санаєва, Тетяна Васильєва та інші.
Алфьорова грала в кількох спектаклях: «Прийшов чоловік до жінки», «Чайка». Станом на червень 2018 року брала участь в трьох постановках театру: «Монологи міст», «Ніч з незнайомцем» і «Підслухане, підглянуте, незаписані» .
Крім того, Ірина Алфьорова грає в антрепризах.
Особисте життя
- Перший чоловік - болгарський дипломат Бойко Гюров (офіційний шлюб).
- У цьому шлюбі 24 травня 1974 року народилася дочка Ксенія Алфьорова. У листопаді 2001 року Ксенія вийшла заміж за актора Єгора Бероєва, і 5 квітня 2007 року на світ з'явилася дочка Євдокія, внучка Ірини Алфьорової.
- Другий чоловік - Олександр Гаврилович Абдулов (1953-2008), актор, народний артист РРФСР (1991). З Олександром Ірина була одружена з 1976 по 1993 роки. Алфьорова та Абдулов, одружившись, кілька років прожили в гуртожитку. Квартиру в Москві їм допоміг отримати актор, народний артист СРСР Євген Леонов .
- Третій чоловік (з 1995 року) - актор Сергій Федорович Мартинов, з яким Ірина познайомилася на зйомках фільму «Зірка шерифа».
- Виховала трьох прийомних дітей: двох дітей останнього чоловіка - Анастасію та Сергія, і Олександра, сина своєї сестри Тетяни, яка померла в 1997 році .
Творчість
Ролі в театрі
- «Юнона та Авось»
- «У списках не значився» (п'єса Б. Васильєва) - Валя
- «Жорстокі ігри» О. Арбузова - Дівчина, схожа на ангела
- «Кишеньковий театр» (1980 р. Монолог «Байдужий красень» - постановка П. Штейна)
- «Ромул Великий»
Московський театр «Школа сучасної п'єси»
- 1989 - «Прийшов чоловік до жінки»
- 1990 - «Все буде добре, як ви хотіли»
- 1998 - «Чайка» А. Чехов
- 2001 - «Чайка» Б. Акунін
- 2004 - «Чайка. Справжня оперетка »
- 2006 - «Своїми словами»
- 2009 - «Зіркова хвороба»
- 2011 - «Ведмідь»
- 2011 - «Ніч з незнайомцем»
Антрепризні спектаклі
- «За зачиненими дверима»
- «Все проходить»
- «Квітка кактуса»
- «Піжама на шістьох»
- «Самая-самая»
- «Чого хочуть чоловіки?» (Театр моди «Контур», Тула)
Фільмографія
- «Срібні труби» (1970, епізод)
- «Олексіїч» (1971, Марія Олександрівна, сільська вчителька)
- «Учитель співу» (1972, Тамара, дочка Соломатіна)
- «Чорна береза» (1977, Таня)
- «Ходіння по муках» (1977, Дарія Тєлєгіна)
- «Осінні дзвони» (1978, цариця)
- «Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, Констанція Бонасьє)
- «Засланець № 011» (1979, Аліса Варламцева)
- «З коханими не розлучайтесь» (1979, Катя Лаврова)
- «Названий друг» (1980, Кіра Стругіна)
- «Мужність» (1981, Клара, архітектор)
- «Без видимих причин» (1982, Ніна Петрівна Плюсніна, актриса)
- (1982, Ксенія)
- «Передчуття любові» (1982, Олена, дівчина-привид)
- «Субота і неділя» (1982, мати дитини, що мріє мати собаку)
- «Поцілунок» (1983, Соня, панночка в бузковому)
- «Право на вибір» (1984, Таня)
- «Сім стихій» (1984, Валентина Анурова, біолог)
- «Волшебник Лала» (1984, королева-мати)
- «ТАРС уповноважений заявити...» (1984, Ольга Вікторівна Вінтер, колишня дружина Андрія Зотова, коханка Сергія Дубова)
- «Багратіон» (1985, княгиня Єлизавета Скавронська)
- «Любовні листи з підтекстом» (1985, Меліта)
- «Груба посадка» (1985, Тася)
- «Пароль знали двоє» (1985, Ірина Кабардина)
- «Людина з акордеоном» (1985, Лена (Леля) Глан)
- «Салон краси» (1985, Ляля, дружина Вадима)
- («Снігуроньку викликали?») (1985, Світлана Олександрівна Нечаєва, актриса (Снігуронька))
- «Така-от історія…» (1987, Галя)
- «І повториться все…» (1989, Анна)
- «Вищий клас» (1991, Віра Павлівна Смирнова)
- «Зірка шерифа» (1991, Анна Блейк)
- «Кров за кров» (1991, Олена Григорівна Ваніна)
- «Нічні забави» (1991, Анна (Аня) Миколаївна Силіна, дружина Олексія, мати Ольги, коханка Михайла Єзепова)
- «Графиня Дора» (1993, Сидонія Надгерні)
- «Єрмак» (1996, Олена, наложниця хана Кучума)
- «Любовні історії» (1997, Тамара)
- «Втрачений рай» (2000, Ольга Сапега, дружина Артема)
- «Лисиця Аліса» (2002, Наталі, дружина аташе з питань культури)
- «Перший швидкий» (2006, камео)
- (2006, княгиня Ліговська)
- «Сонька — Золота Ручка» (2006, пані Олена, кравчиня)
- «Капкан» (2007, Катерина Андріївна Волобуєва, дружина Михайла Григоровича Волобуєва)
- «Борг» (2007, Софія Марківна)
- «Старі» (фільм № 3 «Аферистка») (2010, Віра)
- «Ялинки 2» (2011, Юлія Снєгірьова, кохана Григорія Землянікіна і Бориса Воробйова)
- «Распутін» (2011, Зінаїда Миколаївна Юсупова, княгиня)
- «Останній з Магікян» (2013-2015, Людмила Сергіївна, мати Наташі, теща Карена Магікяна)
- (2016, Юлія Снєгірьова, дружина Григорія Землянікіна)
- (2018, Наталія Іванівна)
- «Щастя - це ... Частина 2» (2019, ім'я не вказано)
- «Водоворот» (2020, Беата Кочаровська)
Кліпи
- Олександр Сєров: «Ты меня любишь»
- Ігор Крутой: «Хрустальный бокал»
Державні нагороди Російської Федерації
- 1992 - почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» - за заслуги в галузі мистецтва .
- 2007 - почесне звання «Народний артист Російської Федерації» - за великі заслуги в галузі мистецтва .
- 2011 - Орден Дружби - за великий внесок у розвиток вітчизняного театрального і кінематографічного мистецтва, багаторічну творчу діяльність [13].
- 2017 - Орден Пошани - за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність .
Нагороди іноземних держав
- 2016 - почесний орден «Самарський хрест» (Болгарія) - за внесок в розвиток духовних і культурних відносин Росії і Болгарії .
Цікаві факти
У 1990 році Алфьорова взяла участь у зйомках кліпу Олександра Сєрова на пісню «Ты меня любишь». Кліп отримав широку популярність, багато в чому - через відвертість Алфьорової. Після виходу кліпу на екрани преса взялася обговорювати нібито існуючий роман між Іриною та Олександром. Згодом, сама Ірина заявила, що участь в кліпі Сєрова було «жіночої помстою» своєму екс-чоловікові Олександру Абдулову.
Примітки
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129456799 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Discogs — 2000.
- ČSFD — 2001.
- Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 14 февраля 2007 года № 160 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- . Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 20 липня 2017.
- Недоброжелательное отношение критиков к настоящим жемчужинам советского кино. http. 4 січня 2020. Процитовано 6 березня 2024.
- Ирина Ивановна Алфёрова. Народная артистка Российской Федерации. Биография. [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Ирины Алфёровой // irinaalferova.com
- Труппа театра. Ирина Алфёрова. Народная артистка Российской Федерации (2007). Биография. [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт // neglinka29.ru
- Автор и ведущий: .
![image]()
ВИДЕО. Алфёрова о том, как Евгений Леонов выбил ей квартиру. — Фрагмент программы «В гостях у Дмитрия Гордона» с советской и российской актрисой театра и кино Ириной Алфёровой (2009 год). на YouTube - Ольга Емельянова, Дмитрий Лифанцев. Хождение по мукам Ирины Алфёровой. [ 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // eg.ru (20 июля 2007 года)
- Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина от 31 декабря 1992 года № 1716 «О присвоении почётных званий Российской Федерации творческим работникам». [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 13 марта 2011 года № 296 «О награждении орденом Дружбы Алфёровой И. И.». [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- Указ Президента Российской Федерации В. Путина от 17 августа 2017 года № 373 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Алфьорова Ірина Іванівна |
- Алфьорова Ірина Іванівна на сайті IMDb (англ.)
- Офіційний сайт Ірини Алфьорової. [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // irinaalferova.com
- Алферова Ирина Ивановна. Биография, фильмография, фотографии актрисы. [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] // ruskino.ru (рос.)
- Ирина Алфёрова. Биография и фильмография. [ 4 листопада 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт телеканала «Россия-1» // russia.tv (рос.)
- Ирина Алфёрова. Биография. [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] Сайт журнала «7 дней» // 7days.ru (рос.)
- Андрей Пуминов. Сайт «Люди» // peoples.ru (13 марта 2018 года) (рос.)
- Алфёрова Ирина Ивановна (род. 1951). Биография. [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] Большой энциклопедический словарь (БЭС) «Словопедия» // slovopedia.com (рос.)
- Ирина Алфёрова — девочка с глазами. Официальная группа народной актрисы Ирины Алфёровой. [ 4 червня 2021 у Wayback Machine.] // twitter.com (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alforova Irina Ivanivna Alfo rova ros Irina Ivanovna Alfyorova 13 bereznya 1951 Novosibirsk rosijska aktorka Narodna artistka Rosiyi 2007 Alforova Irina Ivanivnaros Irina Ivanovna AlfyorovaNarodilasya 13 bereznya 1951 1951 03 13 2 4 5 73 roki Novosibirsk RRFSR SRSRGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist aktorka teatru kinoaktorka aktorkaAlma mater Derzhavnij institut teatralnogo mistectva 1972 Roki diyalnosti 1970 teper chasU shlyubi z Sergij Martinov d Diti Kseniya AlforovaIMDb nm0019271 Nagorodi ta premiyi irinaalferova com Vislovlyuvannya u Vikicitatah 24 travnya 2017 roku SBU zaboronilo Alforovij v yizd na teritoriyu Ukrayini ZhittyepisNarodilasya v Novosibirsku ne v aktorskij sim yi batki yiyi Ivan Kuzmich i Kseniya Arhipivna projshli vijnu vid pochatku do kincya i vivchivshis potim obidva stali yuristami advokatami Prote Irina grala v samodiyalnomu teatri Novosibirskogo Akademmistechka zakinchila MOU SOSh 29 U 1972 roci Irina Alforova zakinchila GITIS Robota v kino i na telebachenni Naprikinci navchannya u GITISi yiyi zaprosili u svoyi trupi odrazu kilka moskovskih teatriv Todi zh yij vipav divno shaslivij kvitok rol Dashi v teleepopeyi Hodinnya po mukah 1976 roku Alforova bula zaproshena v Moskovskij teatr im Leninskogo komsomolu z 1991 Lenkom Nastupna velika rol v kino Konstanciya v muzichnomu prigodnickomu seriali D Artanyan i tri mushketeri Na cyu rol rezhiser Georgij Yungvald Hilkevich hotiv vzyati Yevgeniyu Simonovu ale kerivnictvo Derzhkino zmusilo znimati Alforovu Rezhiserovi dovelosya pidkoritisya hocha yak vin vvazhav sho aktrisi dlya cogo filmu ne vistachalo muzikalnosti Ozvuchuvati rol vin doruchiv Anastasiyi Vertinskij oskilki golos Alforovoyi zdavsya jomu grubuvatim i zanadto nizkim dlya ciyeyi roli Odnak film mav velikij uspih i uchast v nomu prineslo Alforovij she bilshu populyarnist u glyadachiv Razom z Oleksandrom Abdulovim vona znimalasya v melodramah Z kohanimi ne rozluchajtes 1979 i Peredchuttya lyubovi 1982 Potim buli roli v opovidi 1982 politichnomu detektivi TARS upovnovazhenij zayaviti 1984 melodrami Nichni zabavi 1991 Geroyinyam buli vlastivi cilisnist zhinochnist shirist Populyarnist Alforovoyi rosla ale kritiki dosit proholodno stavilisya do yiyi robit dzherelo ne vkazane 3392 dni U 1990 h rokah yedinoyu pomitnoyu robotoyu Alforovoyi v kino bula rol u mini seriali Yermak 1996 Brala uchast u zjomkah teleperedachi Markiza U 2000 roci znyalasya v ukrayinskomu filmi Vtrachenij raj U 2002 roci zigrala druzhinu francuzkogo diplomata v prigodnickomu rosijsko francuzkomu filmi Lisicya Alisa Robota v teatri Moskovskij derzhavnij teatr Lenkom U 1976 roci Irina Alforova bula zaproshena v Moskovskij derzhavnij teatr imeni Leninskogo komsomolu z 1991 roku Moskovskij derzhavnij teatr Lenkom v trupi yakogo prosluzhila do 1993 roku Bagato rokiv v Lenkomi Alforovij vzhe vidomij kinoaktrisi distavalisya lishe drugoryadni neveliki roli i roli v masovci U 2002 roci pislya rozluchennya Alforova ta Abdulov stali partnerami na lenkomivskih pidmostkah koli odne z teatralnih fojye peretvorili v nevelikij zal dlya glyadachiv z vidkritoyu scenoyu i stali grati tam kamerni nechislenni za skladom p yesi Petro Shtejn zaprosiv v spektakl Kishenkovij teatr chotiroh aktoriv Irinu Alforovu i Oleksandra Abdulova Olenu Shanina i Oleksandra Zbruyeva Moskovskij teatr Shkola suchasnoyi p yesi Z 1993 roku po teperishnij chas Irina Alforova graye v trupi Moskovskogo teatru Shkola suchasnoyi p yesi Nini Irina Alforova odna z providnih aktris teatru Shkola suchasnoyi p yesi U spektaklyah teatru grayut zhurnalist Gordon balerina Lyudmila Semenyaka z Velikogo teatru pismennik Yevgen Grishkovec muzikant Levon Oganezov a takozh aktori Oleksandr Galibin Olena Sanayeva Tetyana Vasilyeva ta inshi Alforova grala v kilkoh spektaklyah Prijshov cholovik do zhinki Chajka Stanom na cherven 2018 roku brala uchast v troh postanovkah teatru Monologi mist Nich z neznajomcem i Pidsluhane pidglyanute nezapisani Krim togo Irina Alforova graye v antreprizah Osobiste zhittya Pershij cholovik bolgarskij diplomat Bojko Gyurov oficijnij shlyub U comu shlyubi 24 travnya 1974 roku narodilasya dochka Kseniya Alforova U listopadi 2001 roku Kseniya vijshla zamizh za aktora Yegora Beroyeva i 5 kvitnya 2007 roku na svit z yavilasya dochka Yevdokiya vnuchka Irini Alforovoyi Drugij cholovik Oleksandr Gavrilovich Abdulov 1953 2008 aktor narodnij artist RRFSR 1991 Z Oleksandrom Irina bula odruzhena z 1976 po 1993 roki Alforova ta Abdulov odruzhivshis kilka rokiv prozhili v gurtozhitku Kvartiru v Moskvi yim dopomig otrimati aktor narodnij artist SRSR Yevgen Leonov Tretij cholovik z 1995 roku aktor Sergij Fedorovich Martinov z yakim Irina poznajomilasya na zjomkah filmu Zirka sherifa Vihovala troh prijomnih ditej dvoh ditej ostannogo cholovika Anastasiyu ta Sergiya i Oleksandra sina svoyeyi sestri Tetyani yaka pomerla v 1997 roci TvorchistRoli v teatri Moskovskij derzhavnij teatr Lenkom Yunona ta Avos U spiskah ne znachivsya p yesa B Vasilyeva Valya Zhorstoki igri O Arbuzova Divchina shozha na angela Kishenkovij teatr 1980 r Monolog Bajduzhij krasen postanovka P Shtejna Romul Velikij Moskovskij teatr Shkola suchasnoyi p yesi 1989 Prijshov cholovik do zhinki 1990 Vse bude dobre yak vi hotili 1998 Chajka A Chehov 2001 Chajka B Akunin 2004 Chajka Spravzhnya operetka 2006 Svoyimi slovami 2009 Zirkova hvoroba 2011 Vedmid 2011 Nich z neznajomcem Antreprizni spektakli Za zachinenimi dverima Vse prohodit Kvitka kaktusa Pizhama na shistoh Samaya samaya Chogo hochut choloviki Teatr modi Kontur Tula Filmografiya Sribni trubi 1970 epizod Oleksiyich 1971 Mariya Oleksandrivna silska vchitelka Uchitel spivu 1972 Tamara dochka Solomatina Chorna bereza 1977 Tanya Hodinnya po mukah 1977 Dariya Tyelyegina Osinni dzvoni 1978 caricya D Artanyan ta tri mushketeri 1978 Konstanciya Bonasye Zaslanec 011 1979 Alisa Varlamceva Z kohanimi ne rozluchajtes 1979 Katya Lavrova Nazvanij drug 1980 Kira Strugina Muzhnist 1981 Klara arhitektor Bez vidimih prichin 1982 Nina Petrivna Plyusnina aktrisa 1982 Kseniya Peredchuttya lyubovi 1982 Olena divchina privid Subota i nedilya 1982 mati ditini sho mriye mati sobaku Pocilunok 1983 Sonya pannochka v buzkovomu Pravo na vibir 1984 Tanya Sim stihij 1984 Valentina Anurova biolog Volshebnik Lala 1984 koroleva mati TARS upovnovazhenij zayaviti 1984 Olga Viktorivna Vinter kolishnya druzhina Andriya Zotova kohanka Sergiya Dubova Bagration 1985 knyaginya Yelizaveta Skavronska Lyubovni listi z pidtekstom 1985 Melita Gruba posadka 1985 Tasya Parol znali dvoye 1985 Irina Kabardina Lyudina z akordeonom 1985 Lena Lelya Glan Salon krasi 1985 Lyalya druzhina Vadima Sniguronku viklikali 1985 Svitlana Oleksandrivna Nechayeva aktrisa Sniguronka Taka ot istoriya 1987 Galya I povtoritsya vse 1989 Anna Vishij klas 1991 Vira Pavlivna Smirnova Zirka sherifa 1991 Anna Blejk Krov za krov 1991 Olena Grigorivna Vanina Nichni zabavi 1991 Anna Anya Mikolayivna Silina druzhina Oleksiya mati Olgi kohanka Mihajla Yezepova Grafinya Dora 1993 Sidoniya Nadgerni Yermak 1996 Olena nalozhnicya hana Kuchuma Lyubovni istoriyi 1997 Tamara Vtrachenij raj 2000 Olga Sapega druzhina Artema Lisicya Alisa 2002 Natali druzhina atashe z pitan kulturi Pershij shvidkij 2006 kameo 2006 knyaginya Ligovska Sonka Zolota Ruchka 2006 pani Olena kravchinya Kapkan 2007 Katerina Andriyivna Volobuyeva druzhina Mihajla Grigorovicha Volobuyeva Borg 2007 Sofiya Markivna Stari film 3 Aferistka 2010 Vira Yalinki 2 2011 Yuliya Snyegirova kohana Grigoriya Zemlyanikina i Borisa Vorobjova Rasputin 2011 Zinayida Mikolayivna Yusupova knyaginya Ostannij z Magikyan 2013 2015 Lyudmila Sergiyivna mati Natashi tesha Karena Magikyana 2016 Yuliya Snyegirova druzhina Grigoriya Zemlyanikina 2018 Nataliya Ivanivna Shastya ce Chastina 2 2019 im ya ne vkazano Vodovorot 2020 Beata Kocharovska Klipi Oleksandr Syerov Ty menya lyubish Igor Krutoj Hrustalnyj bokal Derzhavni nagorodi Rosijskoyi Federaciyi1992 pochesne zvannya Zasluzhenij artist Rosijskoyi Federaciyi za zaslugi v galuzi mistectva 2007 pochesne zvannya Narodnij artist Rosijskoyi Federaciyi za veliki zaslugi v galuzi mistectva 2011 Orden Druzhbi za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanogo teatralnogo i kinematografichnogo mistectva bagatorichnu tvorchu diyalnist 13 2017 Orden Poshani za velikij vnesok u rozvitok vitchiznyanoyi kulturi mistectva zasobiv masovoyi informaciyi ta bagatorichnu plidnu diyalnist Nagorodi inozemnih derzhav 2016 pochesnij orden Samarskij hrest Bolgariya za vnesok v rozvitok duhovnih i kulturnih vidnosin Rosiyi i Bolgariyi Cikavi faktiU 1990 roci Alforova vzyala uchast u zjomkah klipu Oleksandra Syerova na pisnyu Ty menya lyubish Klip otrimav shiroku populyarnist bagato v chomu cherez vidvertist Alforovoyi Pislya vihodu klipu na ekrani presa vzyalasya obgovoryuvati nibito isnuyuchij roman mizh Irinoyu ta Oleksandrom Zgodom sama Irina zayavila sho uchast v klipi Syerova bulo zhinochoyi pomstoyu svoyemu eks cholovikovi Oleksandru Abdulovu PrimitkiVIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Deutsche Nationalbibliothek Record 129456799 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Discogs 2000 d Track Q504063 CSFD 2001 d Track Q3561957 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii V Putina ot 14 fevralya 2007 goda 160 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii 13 travnya 2013 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Prezidenta Rossijskoj Federacii kremlin ru Arhiv originalu za 9 lipnya 2018 Procitovano 20 lipnya 2017 Nedobrozhelatelnoe otnoshenie kritikov k nastoyashim zhemchuzhinam sovetskogo kino http 4 sichnya 2020 Procitovano 6 bereznya 2024 Irina Ivanovna Alfyorova Narodnaya artistka Rossijskoj Federacii Biografiya 9 veresnya 2018 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Iriny Alfyorovoj irinaalferova com Truppa teatra Irina Alfyorova Narodnaya artistka Rossijskoj Federacii 2007 Biografiya 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Oficialnyj sajt neglinka29 ru Avtor i vedushij VIDEO Alfyorova o tom kak Evgenij Leonov vybil ej kvartiru Fragment programmy V gostyah u Dmitriya Gordona s sovetskoj i rossijskoj aktrisoj teatra i kino Irinoj Alfyorovoj 2009 god na YouTube Olga Emelyanova Dmitrij Lifancev Hozhdenie po mukam Iriny Alfyorovoj 9 veresnya 2018 u Wayback Machine eg ru 20 iyulya 2007 goda Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii B Elcina ot 31 dekabrya 1992 goda 1716 O prisvoenii pochyotnyh zvanij Rossijskoj Federacii tvorcheskim rabotnikam 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Prezidenta Rossijskoj Federacii kremlin ru Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii D Medvedeva ot 13 marta 2011 goda 296 O nagrazhdenii ordenom Druzhby Alfyorovoj I I 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Prezidenta Rossijskoj Federacii kremlin ru Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii V Putina ot 17 avgusta 2017 goda 373 O nagrazhdenii gosudarstvennymi nagradami Rossijskoj Federacii 12 chervnya 2018 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Prezidenta Rossijskoj Federacii kremlin ruPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Alforova Irina Ivanivna Portal Mistectvo Alforova Irina Ivanivna na sajti IMDb angl Oficijnij sajt Irini Alforovoyi 14 chervnya 2021 u Wayback Machine irinaalferova com Alferova Irina Ivanovna Biografiya filmografiya fotografii aktrisy 4 chervnya 2021 u Wayback Machine ruskino ru ros Irina Alfyorova Biografiya i filmografiya 4 listopada 2020 u Wayback Machine Oficialnyj sajt telekanala Rossiya 1 russia tv ros Irina Alfyorova Biografiya 4 chervnya 2021 u Wayback Machine Sajt zhurnala 7 dnej 7days ru ros Andrej Puminov Sajt Lyudi peoples ru 13 marta 2018 goda ros Alfyorova Irina Ivanovna rod 1951 Biografiya 4 chervnya 2021 u Wayback Machine Bolshoj enciklopedicheskij slovar BES Slovopediya slovopedia com ros Irina Alfyorova devochka s glazami Oficialnaya gruppa narodnoj aktrisy Iriny Alfyorovoj 4 chervnya 2021 u Wayback Machine twitter com ros