Було запропоновано об єднати цю статтю або розділ з Київнаукфільм але можливо це варто додатково обговорити Пропозиція з

Національна кінематека України (також НКУ, до 1992 "ТО документальних та наукових фільмів студії «Київнаукфільм») — державна кіностудія, утворена в 1992 році шляхом реорганізації Київської студії науково-популярних фільмів, що випускала наукові (з 1940) та мультиплікаційні (з 1959 року) стрічки.

Національна кінематека України
nku.org.ua
Тип	кіностудія і кінокомпанія^[d]
Засновано	1990-ті
Штаб-квартира	Україна 02156, м. Київ, вул. Кіото, 27

Історія

На початку 1930-х років на Київській кіностудії Українфільму було відкрито відділ «Техфільм» зі спеціалізацією на освітніх фільмах. Серед перших фільмів «Техфільму» — «Людина і мавпа» А. Вінницького, Ю. Муріна, «Напівавтоматичне блокування» Д. Федоровського, кінокурси для Червоної Армії.

1 січня 1941 року відділ було перетворено на однойменну кіностудію. В 1942—44 студію евакуйовано до Ташкента, де випускались навчальні та пропагандистські фільми для Радянської Армії. З 1944 року — знову в Києві.

З 1954 отримала назву Київська студія науково-популярних фільмів (скорочено — «Київнаукфільм»). У 1966 році споруджено сучасний студійний комплекс з кількома павільйонами, кінолабораторією, цехами художньої й технічної мультиплікації. Щороку студія випускала понад 400 науково-популярних, художньо-мультиплікаційних, пропагандистських, навчальних та рекламних фільмів. Понад 300 фільмів, створених на студії, відзначено призами й дипломами на всесоюзних та міжнародних кінофестивалях. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора (1967).

Станом на 1991 рік на студії функціонувало шість творчих об'єднань: «Нотабене» (художній керівник Юрій Аліков), «Четвер» (художній керівник Володимир Задумін), «Тяжіння» (художній керівник Тимур Золоєв), «Спектр» (художній керівник Володимир Міндлін), «Відгук» (художній керівник Віктор Олендер), «Культурне надбання» (художній керівник Юрій Омельчук).

З жовтня 2015 року порушено справу про банкрутство кіностудії.

Відомі особистості студії

Грачов Микола Васильович
Золоєв Таймураз Олександрович
Лосєв Сергій Дмитрович
Остахнович Борис Петрович (1927—2015) — з 1965 по 1988 роки був директором Київської кіностудії науково-популярних фільмів.
Станілевич Геннадій Віталійович — генеральний директор з 2015 року

Див. також

Джерела

В. В. Марченко. Кінематека України Національна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
П. М. Бондарчук. Національна кінематика України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 266. — .
Є. П. Загданський. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.

Посилання

Офіційний сайт (англ.) (рос.) (укр.)
Національна кінематека України у соцмережі «Facebook» (рос.)
Найкращі і найгірші документалки «Київнаукфільму»

Це незавершена стаття про українську компанію або підприємство.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] В. В. Марченко. Кінематека України Національна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .

[2] П. М. Бондарчук. Національна кінематика України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 266. — .

[3] Є. П. Загданський. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

[4] . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 1 липня 2016.