Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шлезвізьке герцогство або Шлезвіг (нім. Herzogtum Schleswig; дан. Hertugdømmet Slesvig) — історичне герцогство на півдні Ютландського півострова, засноване в XI столітті. Протягом своєї історії перебувало під контролем Данського королівства і німецьких держав. З 1920 розділене між Данією (Південна Ютландія) та Німеччиною (Шлезвіг-Гольштейн) і в наш час становить міждержавну економічну зону ЄС (Sønderjylland/Schleswig).
| Шлезвізьке герцогство нім. Herzogtum Schleswig дан. Hertugdømmet Slesvig | |||||
| |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Шлезвіг | ||||
| Форма правління | монархія | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 1058 | ||||
| - Ліквідовано | 1866 | ||||
| Сьогодні є частиною |  Данія Німеччина | ||||
| |||||
Назва
- Шле́звіг (нім. Schleswig, ниж.-нім. Sleswig) — найпоширеніша назва.
- Слесвік (лат. Slesvicum) — латинська назва.
- Сле́свіг (дан. Slesvig) — данська назва.
- Сла́свік (півн.-фриз. Slaswik) — північно-фризька назва.
Історія
Шлезвіг з найдавніших часів був населений германськими племенами, а саме: на сході — англами, в центрі — ютами, на заході — фризами. Починаючи з IV століття сюди з півночі стали вторгатися скандинаво-данські племена і витісняти англів, що переселилися на Британські острови. Країна керувалася своїми королями. Річка Айдер складала крайню південну межу розповсюдження панування данського племені. На південь від річки Айдер починалися поселення саксонських племен (Гольштейн, тощо).
Для захисту Шлезвігу або південної Ютландії від вторгнення саксів в 810 році королем був споруджений прикордонний вал, так званий Даневірке, що йшов через півострів від Німецького моря до Балтійського. 850 року апостол півночі Ансгар побудував тут першу церкву в Гаддебі, біля міста Шлезвіг. На початку Х ст. Шлезвіг разом з Ютландією підкорився данським королям. 934 року король Генріх I Птахолов завоював всю область між бухтою Шлей і річками Айдер і і утворив з неї німецьку марку Шлезвіг.
948 року імператор Оттон I заснував в Шлезвізі єпископство. Протягом Х і першої чверті XI ст. Шлезвіг був яблуком розбрату між німецькими імператорами і данськими королями доти, доки 1027 року імператор Конрад II не поступився Шлезвігом королю Кануту Великому. Річки Айдер і Левенсау стали межею між німецькими і данськими володіннями. Шлезвіг або Південна Ютландія, як до 1340 року країна називалася, управлялася данськими намісниками, переважно принцами королівської сім'ї, що стали носити титул герцогів.
Син данського короля Еріка I, Кнуд Лавард, ставши намісником і герцогом Шлезвіга і підкоривши вендів і ободритів, що жили по іншу сторону річки Айдер, прагнув стати незалежним від данських королів; по його наполяганню імператор Лотар II в 1129 р. дарував йому королівський титул, але в 1131 р. він був убитий своїм двоюрідним братом Магнусом. Син його, Вальдемар I Великий, в 1150 р. був зведений данським королем Свеном III в герцоги Шлезвігу, а в 1157 р. сам вступив на данський престол. Другий його син, Вальдемар II отримав в 1182 р. від брата данського короля Кнуда VI в управління Шлезвіг як особливе герцогство. Коли ж Вальдемар II, в 1202 р. вступив на данський престол, герцогство в 1218 р. був віддано третьому братові, Еріку. Після вступу ж останнього на данський престол герцогство дісталося Абелю, синові Вальдемара II Переможця (1241).
Вальдемар II ввів у Шлезвізі виданий ним для Данії законник (ютландське право). Абель 1250 року убив короля Еріка і зайняв престол Данії, але сам поліг у битві з повсталими на західному березі фризами (1252). Син Абеля, Вальдемар III, утвердився (1254) за допомогою своїх родичів по матері графів Гольштейнських в Шлезвізі, але повинен був визнати себе васалом Данії. Брат його Ерік був залучений у боротьбу за данське престолонаслідування. Король Ерік V Кліппінг вторгся в герцогство, але був розбитий (1261) при .
Зіткнення між Шлезвігом і Данією повторювалися і пізніше, причому перший часто шукав допомогу в Гольштейні, з яким його зв'язували родинні зв'язки. Внаслідок цього гольштенські графи і барони придбали в південному Шлезвізі обширні володіння. Після смерті (1272) герцога Еріка данський король Ерік V Кліппінг як сюзерен став опікуном його малолітніх синів і лише 1283 року визнав герцогом Шлезвігу. Останній 1287 року, після вбивства Еріка V, захопив острови Альзен, Ері і Фемарн, але 1295 року був змушений повернути їх Данії.
1326 року герцог зайняв за допомогою свого дядька графа Гергарда Гольштейнського данський престол, поступившись Шлезвігом як данським леном Гергарду. Коли 1330 року Вальдемара V в Данії повалили, повернув йому Шлезвіг, але за умови, що у випадку якщо рід Вальдемара загасне, право спадкоємства Шлезвігу належить Гольштейнському дому. Договір цей відомий під назвою Constitutio Waldemariana. 1375 року син Вальдемара V, Генріх, помер, не залишивши потомства. Між гольштейнськими графами й Данією розгорілася боротьба за Шлезвіг. Вона закінчилася договором у на острові 15 серпня 1386 року графа було визнано герцогом Шлезвігу (разом з ).
Володіння Шлезвігом як данського лена є спадковим у рендсбурзькой лінії гольштейнського графського роду. Відтоді веде свій початок сполучене герцогство Шлезвіг-Гольштейн.
Площа (у 1864) становила 9140,4 км². Населення 406486 осіб.
Дансько-німецька суперечка і розділ Шлезвіга
У XIX столітті Шлезвіг став ареною конфлікту між Данією і Пруссією. У 1864 по підсумках Данської війни (Другої війни за Шлезвіг) герцогство повністю увійшло до складу Пруссії, а потім була утворена прусська провінція Шлезвіг-Гольштейн.
У 1920 після Першої світової війни, яку Німеччина програла (а Данія була нейтральна), в північному і центральному секторах Шлезвіга за пропозицією Антанти були проведені про майбутню територіальну приналежність земель. У північному Шлезвігу 80 % проголосувало за приєднання до Данії, тоді як в центральному 75 % за те, щоб залишитися у складі Німеччини; відповідно до плебісциту нова межа пройшла на південь від довоєнної.
У час Другої світової війни Третій Рейх окупував всю Данію, і місцеві нацисти стали виступати за відновлення старих меж і повернення північного Шлезвіга Німеччині. Проте Гітлер категорично висловився проти цього, оскільки не бажав ускладнювати відносин з данцями. Таким чином, дансько-німецька межа стала єдиною з нав'язаних Антантою Німеччині, на яку Гітлер так і не зробив замах.
Після війни вже в Данії лунали реваншистські голоси за подальше просування меж на південь, проте данський парламент не підтримав цієї ініціативи і навіть оголосив вотум недовір'я прем'єр-міністрові. У 1949 колишня прусська провінція Шлезвіг-Гольштейн перетворена в однойменну федеральну землю ФРН.
В даний час по обидві сторони межі в розділеному Шлезвігу є данська і німецька меншини, проте їм гарантовані культурні права, і проблем в міждержавних відносинах це не створює.
Існує міждержавна економічна зона ЄС Південна Ютландія-Шлезвіг (Sønderjylland/Schleswig).
На честь території названо астероїд 6396 Шлезвіг.
Примітки
- Karsten, C. J. B. (31 грудня 1821). Metallurgische Reise durch einen Theil von Baiern und durch die süddeutschen Provinzen Oesterreichs. De Gruyter. ISBN .
- Schleswig (duchy). Collier's New Encyclopedia. Процитовано 6 червня 2023.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Бібліографія
- Windmann, H. Schleswig als Territorium. Neumünster: Wachholtz, 1954.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шлезвізьке герцогство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shlezvig znachennya Shlezvizke gercogstvo abo Shlezvig nim Herzogtum Schleswig dan Hertugdommet Slesvig istorichne gercogstvo na pivdni Yutlandskogo pivostrova zasnovane v XI stolitti Protyagom svoyeyi istoriyi perebuvalo pid kontrolem Danskogo korolivstva i nimeckih derzhav Z 1920 rozdilene mizh Daniyeyu Pivdenna Yutlandiya ta Nimechchinoyu Shlezvig Golshtejn i v nash chas stanovit mizhderzhavnu ekonomichnu zonu YeS Sonderjylland Schleswig Shlezvizke gercogstvo nim Herzogtum Schleswig dan Hertugdommet Slesvig 1058 1866 Prapor Gerb Shlezvig istorichni kordoni na karti Stolicya Shlezvig Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1058 Likvidovano 1866 Sogodni ye chastinoyu Daniya Nimechchina Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shlezvizke gercogstvoNazvaShle zvig nim Schleswig nizh nim Sleswig najposhirenisha nazva Slesvik lat Slesvicum latinska nazva Sle svig dan Slesvig danska nazva Sla svik pivn friz Slaswik pivnichno frizka nazva IstoriyaShlezvig z najdavnishih chasiv buv naselenij germanskimi plemenami a same na shodi anglami v centri yutami na zahodi frizami Pochinayuchi z IV stolittya syudi z pivnochi stali vtorgatisya skandinavo danski plemena i vitisnyati angliv sho pereselilisya na Britanski ostrovi Krayina keruvalasya svoyimi korolyami Richka Ajder skladala krajnyu pivdennu mezhu rozpovsyudzhennya panuvannya danskogo plemeni Na pivden vid richki Ajder pochinalisya poselennya saksonskih plemen Golshtejn tosho Dlya zahistu Shlezvigu abo pivdennoyi Yutlandiyi vid vtorgnennya saksiv v 810 roci korolem buv sporudzhenij prikordonnij val tak zvanij Danevirke sho jshov cherez pivostriv vid Nimeckogo morya do Baltijskogo 850 roku apostol pivnochi Ansgar pobuduvav tut pershu cerkvu v Gaddebi bilya mista Shlezvig Na pochatku H st Shlezvig razom z Yutlandiyeyu pidkorivsya danskim korolyam 934 roku korol Genrih I Ptaholov zavoyuvav vsyu oblast mizh buhtoyu Shlej i richkami Ajder i i utvoriv z neyi nimecku marku Shlezvig 948 roku imperator Otton I zasnuvav v Shlezvizi yepiskopstvo Protyagom H i pershoyi chverti XI st Shlezvig buv yablukom rozbratu mizh nimeckimi imperatorami i danskimi korolyami doti doki 1027 roku imperator Konrad II ne postupivsya Shlezvigom korolyu Kanutu Velikomu Richki Ajder i Levensau stali mezheyu mizh nimeckimi i danskimi volodinnyami Shlezvig abo Pivdenna Yutlandiya yak do 1340 roku krayina nazivalasya upravlyalasya danskimi namisnikami perevazhno princami korolivskoyi sim yi sho stali nositi titul gercogiv Sin danskogo korolya Erika I Knud Lavard stavshi namisnikom i gercogom Shlezviga i pidkorivshi vendiv i obodritiv sho zhili po inshu storonu richki Ajder pragnuv stati nezalezhnim vid danskih koroliv po jogo napolyagannyu imperator Lotar II v 1129 r daruvav jomu korolivskij titul ale v 1131 r vin buv ubitij svoyim dvoyuridnim bratom Magnusom Sin jogo Valdemar I Velikij v 1150 r buv zvedenij danskim korolem Svenom III v gercogi Shlezvigu a v 1157 r sam vstupiv na danskij prestol Drugij jogo sin Valdemar II otrimav v 1182 r vid brata danskogo korolya Knuda VI v upravlinnya Shlezvig yak osoblive gercogstvo Koli zh Valdemar II v 1202 r vstupiv na danskij prestol gercogstvo v 1218 r buv viddano tretomu bratovi Eriku Pislya vstupu zh ostannogo na danskij prestol gercogstvo distalosya Abelyu sinovi Valdemara II Peremozhcya 1241 Valdemar II vviv u Shlezvizi vidanij nim dlya Daniyi zakonnik yutlandske pravo Abel 1250 roku ubiv korolya Erika i zajnyav prestol Daniyi ale sam polig u bitvi z povstalimi na zahidnomu berezi frizami 1252 Sin Abelya Valdemar III utverdivsya 1254 za dopomogoyu svoyih rodichiv po materi grafiv Golshtejnskih v Shlezvizi ale povinen buv viznati sebe vasalom Daniyi Brat jogo Erik buv zaluchenij u borotbu za danske prestolonasliduvannya Korol Erik V Klipping vtorgsya v gercogstvo ale buv rozbitij 1261 pri Zitknennya mizh Shlezvigom i Daniyeyu povtoryuvalisya i piznishe prichomu pershij chasto shukav dopomogu v Golshtejni z yakim jogo zv yazuvali rodinni zv yazki Vnaslidok cogo golshtenski grafi i baroni pridbali v pivdennomu Shlezvizi obshirni volodinnya Pislya smerti 1272 gercoga Erika danskij korol Erik V Klipping yak syuzeren stav opikunom jogo malolitnih siniv i lishe 1283 roku viznav gercogom Shlezvigu Ostannij 1287 roku pislya vbivstva Erika V zahopiv ostrovi Alzen Eri i Femarn ale 1295 roku buv zmushenij povernuti yih Daniyi Istorichni regioni Yutlandiyi Pivnichno Yutlandskij ostriv Daniya ye istorichnoyu chastinoyu Yutlandiyi hocha vona bula vidokremlena vid neyi pid chas poveni u 1825 Pivnichna Yutlandiya Daniya Pivnichnij Shlezvig Daniya Nimechchina Golshtejn Nimechchina 1326 roku gercog zajnyav za dopomogoyu svogo dyadka grafa Gergarda Golshtejnskogo danskij prestol postupivshis Shlezvigom yak danskim lenom Gergardu Koli 1330 roku Valdemara V v Daniyi povalili povernuv jomu Shlezvig ale za umovi sho u vipadku yaksho rid Valdemara zagasne pravo spadkoyemstva Shlezvigu nalezhit Golshtejnskomu domu Dogovir cej vidomij pid nazvoyu Constitutio Waldemariana 1375 roku sin Valdemara V Genrih pomer ne zalishivshi potomstva Mizh golshtejnskimi grafami j Daniyeyu rozgorilasya borotba za Shlezvig Vona zakinchilasya dogovorom u na ostrovi 15 serpnya 1386 roku grafa bulo viznano gercogom Shlezvigu razom z Volodinnya Shlezvigom yak danskogo lena ye spadkovim u rendsburzkoj liniyi golshtejnskogo grafskogo rodu Vidtodi vede svij pochatok spoluchene gercogstvo Shlezvig Golshtejn Plosha u 1864 stanovila 9140 4 km Naselennya 406486 osib Dansko nimecka superechka i rozdil ShlezvigaPivdenna Yutlandiya v 1918 r U XIX stolitti Shlezvig stav arenoyu konfliktu mizh Daniyeyu i Prussiyeyu U 1864 po pidsumkah Danskoyi vijni Drugoyi vijni za Shlezvig gercogstvo povnistyu uvijshlo do skladu Prussiyi a potim bula utvorena prusska provinciya Shlezvig Golshtejn U 1920 pislya Pershoyi svitovoyi vijni yaku Nimechchina prograla a Daniya bula nejtralna v pivnichnomu i centralnomu sektorah Shlezviga za propoziciyeyu Antanti buli provedeni pro majbutnyu teritorialnu prinalezhnist zemel U pivnichnomu Shlezvigu 80 progolosuvalo za priyednannya do Daniyi todi yak v centralnomu 75 za te shob zalishitisya u skladi Nimechchini vidpovidno do plebiscitu nova mezha projshla na pivden vid dovoyennoyi U chas Drugoyi svitovoyi vijni Tretij Rejh okupuvav vsyu Daniyu i miscevi nacisti stali vistupati za vidnovlennya starih mezh i povernennya pivnichnogo Shlezviga Nimechchini Prote Gitler kategorichno vislovivsya proti cogo oskilki ne bazhav uskladnyuvati vidnosin z dancyami Takim chinom dansko nimecka mezha stala yedinoyu z nav yazanih Antantoyu Nimechchini na yaku Gitler tak i ne zrobiv zamah Pislya vijni vzhe v Daniyi lunali revanshistski golosi za podalshe prosuvannya mezh na pivden prote danskij parlament ne pidtrimav ciyeyi iniciativi i navit ogolosiv votum nedovir ya prem yer ministrovi U 1949 kolishnya prusska provinciya Shlezvig Golshtejn peretvorena v odnojmennu federalnu zemlyu FRN V danij chas po obidvi storoni mezhi v rozdilenomu Shlezvigu ye danska i nimecka menshini prote yim garantovani kulturni prava i problem v mizhderzhavnih vidnosinah ce ne stvoryuye Isnuye mizhderzhavna ekonomichna zona YeS Pivdenna Yutlandiya Shlezvig Sonderjylland Schleswig Na chest teritoriyi nazvano asteroyid 6396 Shlezvig PrimitkiKarsten C J B 31 grudnya 1821 Metallurgische Reise durch einen Theil von Baiern und durch die suddeutschen Provinzen Oesterreichs De Gruyter ISBN 978 3 11 263546 9 Schleswig duchy Collier s New Encyclopedia Procitovano 6 chervnya 2023 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 BibliografiyaWindmann H Schleswig als Territorium Neumunster Wachholtz 1954 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shlezvizke gercogstvo