Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чапараль та рідколісся гір Каліфорнії (ідентифікатор WWF: NA1203) — неарктичний екорегіон середземноморських лісів та чагарників, розташований в Каліфорнії на заході США.
 Гірський чапараль та рідколісся в регіоні Біг-Сур | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Середземнорські ліси, рідколісся та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | NA1203 |
| Межі | Чапараль прибережних районів Каліфорнії Чапараль та рідколісся внутрішніх районів Каліфорнії Пустеля Мохаве Пустеля Сонора Ліси Сьєрра-Невади |
| Площа, км² | 20 454 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 24,2 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон чапаралю та рідколісь гір Каліфорнії охоплює низку гірських хребтів, розташованих у Південній Каліфорнії, простягаючись від передгір'їв до їх високих, засніжених вершин. Він включає гори [en], [en], [en], [en], [en] та [en], які є частиною [en] та переважно простягаються із заходу на схід. Частиною Поперечних хребтів також є гори [en], які простягаються на північний схід, сполучаючи їх зі Сьєрра-Невадою. Ці гори відділяють Центральну долину Каліфорнії, що лежить північніше, від пустелі Мохаве, розташованої на південь та схід від цих гір.
На захід від Поперечних хребтів, паралельно узбережжю Тихого океану, від затоки Монтерей на південь до затоки Морро, простягаються гори [en] та [en], які є найпівденнішою частиною [en]. На південному сході екорегіону з півночі на південь простягаються гори [en] та [en], які є найпівнічнішою частиною [en]. Каліфорнійські Прибережні хребти, Поперечні хребти та Півострівні хребти є частиною Берегових хребтів, які, у свою чергу, є найзахіднішою частиною Північноамериканських Кордильєр.
Екорегіон характеризується гористим рельєфом, який включає високі та стрімкі гірські хребти, деякі гірські плато та вузькі долини. Найвищою вершиною екорегіону є гора [en] заввишки 3506 м, розташована в горах Сан-Бернандіно у системі Поперечних хребтів. Через гори регіону проходять численні тектонічні розломи, зокрема розлом Сан-Андреас, завдяки чому тут часто відбуваються сильні землетруси. Внаслідок цього гірські схили часто є нестабільними, схильними до зсувів та інших форм масштабного руйнування.
На північний захід та північ від гір Південної Каліфорнії розташований екорегіон чапаралю та рідколісь внутрішніх районів Каліфорнії, на південний захід — екорегіон чапаралю прибережних районів Каліфорнії, а на схід — екорегіони пустелі Мохаве та пустелі Сонора. В горах Сьєрра-Невада, флора яких має багато спільного із флорою високогір'їв Поперечних хребтів, розташований екорегіон лісів Сьєрра-Невади.
Клімат
На більшій частині екорегіону домінує середземноморський клімат (Csb за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих гірських вершинах — континентальний клімат (Dsb за класифікацією Кеппена). Літо в регіоні сухе, тепле або спекотне, а зима прохолодна та волога. У прибережних районах екорегіону, зокрема на узбережжі затоки Монтерей, літо прохолодне, з частими туманами. У високогір'ях літо прохолодне, а взимку трапляються сильні снігопади. Таким чином, найвищі температури в регіоні спостерігаються на середніх висотах. Влітку у Поперечних та Півострівних хребтах часто трапляються [en] грози, які приносять додаткову вологу в регіон під час посушливого періоду.
Флора
Завдяки широкому висотному діапазону та характерному клімату в екорегіоні зустрічаються різноманітні рослинні угруповання. Висотна поясність гір Південної Каліфорнії характеризується переходом від чапаралю на низьких висотах до субальпійських лісів та луків у високогір'ях. Рослинність нижньої частини регіону подібна до флори інших чапаралевих екорегіонів Каліфорнії та пустелі Мохаве, а рослинність високогір'їв — до флори Сьєрра-Невади.
На найнижчих висотах екорегіону поширені [en] та чагарникові зарості чапаралю, у яких переважають каліфорнійські шамізи (Adenostoma fasciculatum) і барбарисолисті дуби (Quercus berberidifolia). Зі збільшенням висоти в чапаралі починають переважати різні види мучниць (Arctostaphylos spp.). Тут чапараль перемежовується [en], рідколіссями сосни Култера (Pinus coulteri) та лісами ендемічної великошишкової дуґласії (Pseudotsuga macrocarpa). Важливим компонентом багатьох чапаралевих угруповань є різні види дубів, зокрема каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia), каньйонові дуби (Quercus chrysolepis), внутрішні вічнозелені дуби (Quercus wislizeni), дуби Енгельмана (Quercus engelmannii), а також густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus).
На висоті від 1370 до 2900 м над рівнем моря в горах Південної Каліфорнії поширені гірські хвойні ліси, у яких переважають каліфорнійські річкові кедри (Calocedrus decurrens), сосни Ламберта (Pinus lambertiana), одноколірні ялиці (Abies concolor var. lowiana), сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi), жовті сосни (Pinus ponderosa) та каліфорнійські яловці (Juniperus californica). У високогір'ях екорегіону поширені субальпійські ліси, у яких переважають гнучкі сосни (Pinus flexilis), скручені сосни (Pinus contorta subsp. murrayana) та сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi), гаї американської осики (Populus tremuloides), криволісся, а також вологі субальпійські луки.
Гірський хребет Санта-Люсія підтримує розрізнені популяції вічнозеленої секвої (Sequoia sempervirens), обмежені прибережними долинами, де влітку регулярно трапляються густі тумани. На узбережжі Біг-Суру каліфорнійські вічнозелені дуби (Quercus agrifolia) та американські суничники (Arbutus menziesii) утворюють вічнозелені прибережні ліси. Ці ліси перемежовуються шавлієвими чагарниками та чапаралем, у якому переважає каліфорнійський шаміз (Adenostoma fasciculatum), Також тут зустрічаються характерні [en] (Hesperoyucca whipplei). На більших висотах поширені рідколісся густоцвітих нотолітокарпусів (Notholithocarpus densiflorus) та каньйонових дубів (Quercus chrysolepis), а ще вище — гірські ліси, у яких переважають жовті сосни (Pinus ponderosa), сосни Ламберта (Pinus lambertiana), сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi) та сосни Култера (Pinus coulteri). Також у горах Санта-Люсія зростають ендемічні санта-люсійські ялиці (Abies bracteata).
В горах Південної Каліфорнії зустрічається низка унікальних угруповань, пов'язаних зі специфічними екологічними умовами. Такі угруповання часто включають рідкісні реліктові та ендемічні види рослин. Як приклад, можна відзначити рідколісся вузлуватої сосни (Pinus attenuata), пов'язані із [en], угруповання, пов'язані з [en], що наповнюються водою навесні, а також ізольовані насадження різноманітних ендемічних кипарисів. У північній частині гір Санта-Люсія зустрічаються каліфорнійські кипариси (Hesperocyparis goveniana), у прибережних районах поблизу затоки Монтерей — монтерейські кипариси (Hesperocyparis macrocarpa), а серед серпентинітових відслонень — кипариси Сарджента (Hesperocyparis sargentii). Монтерейські сосни (Pinus radiata) також обмежені трьома ділянками на узбережжі затоки Монтерей. Загалом в екорегіоні зустрічається вісім ендемічних видів хвойних дерев, що є одним з найбільших показників серед усіх екорегіонів Північної Америки.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 78 видів ссавців та понад 220 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Odocoileus hemionus californicus), великовухого зайця (Lepus californicus), пустельного кролика (Sylvilagus audubonii), західну сіру вивірку (Sciurus griseus), каліфорнійського ховраха (Otospermophilus beecheyi), бурундука Мерріама (Neotamias merriami), гоферчика Ботти (Thomomys bottae), [en] (Peromyscus gambelii), піньйонову мишу (Peromyscus truei), каліфорнійську мишу (Peromyscus californicus) та каліфорнійську полівку (Microtus californicus). Ендеміками екорегіону є біловухі торбомиші (Perognathus alticolus), а майже ендемічними його представниками — каліфорнійські бурундуки (Neotamias obscurus), секвоєві бурундуки (Neotamias speciosus), великовухі лісові хом'яки (Neotoma macrotis), вузькоморді кенгурові стрибуни (Dipodomys venustus), прудкі кенгурові стрибуни (Dipodomys agilis) та каліфорнійські торбомиші (Chaetodipus californicus).
Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити каліфорнійського барибала (Ursus americanus californiensis), [en] (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Раніше у горах Південної Каліфорнії зустрічалися [en] (Ursus arctos californicus) та вовки (Canis lupus), однак наразі вони в регіоні вимерли.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити гірську перепелицю (Oreortyx pictus), каліфорнійську перепелицю (Callipepla californica), каліфорнійського голуба (Patagioenas fasciata), [en] (Accipiter atricapillus), [en] (Buteo lineatus), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), білохвостого шуліку (Elanus leucurus), віргінського пугача (Bubo virginianus), рубіновоголову каліпту (Calypte anna), волохатого дятла (Leuconotopicus villosus), [en] (Leuconotopicus albolarvatus), [en] (Sphyrapicus ruber), чорноволу гілу (Melanerpes formicivorus), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), повзика-крихітку (Sitta pygmaea), сірого пронурка (Cinclus mexicanus), американську тимелію (Chamaea fasciata), американського ополовника (Psaltriparus minimus), короткодзьобого віреона (Vireo huttoni), світлобрового віреона (Vireo gilvus), каліфорнійську синицю (Baeolophus inornatus), гірську гаїчку (Poecile gambeli), підбуреника (Thryomanes bewickii), північного солітаріо (Myadestes townsendi), західного блакитника (Sialia mexicana), плямистоволого дрозда-короткодзьоба (Catharus guttatus), світлочеревого копетона (Myiarchus cinerascens), західного піві-малюка (Empidonax difficilis), чагарникового піві-малюка (Empidonax oberholseri), біловусого пісняра-лісовика (Setophaga nigrescens), каліфорнійського тауї (Melozone crissalis), сірого юнко (Junco hyemalis), соснового чижа (Spinus pinus), [en] (Haemorhous purpureus), чорноголового кардинала-довбоноса (Pheucticus melanocephalus) та жовтогузу пірангу (Piranga ludoviciana).
Високогір'я Поперечних хребтів були останнім місцем у світі, де зустрічалися каліфорнійські кондори (Gymnogyps californianus). Станом на 1987 рік популяція цих птахів нараховувала лише 22 особини. Всі вони були виловлені та передані кільком американським зоопаркам. Завдяки втручанню природоохоронців вид був врятований від вимирання, і вже на початку 1990-х років перші каліфорнійські кондори були реінтродуковані у дикій природі. Станом на травень 2024 року світова популяція цих птахів нараховувала 561 особину. Значна частина з них живе у високогір'ях Південної Каліфорнії.
Серед поширених в екорегіоні плазунів слід відзначити західну парканну ігуану (Sceloporus occidentalis), південну крокодилову ящірку (Elgaria multicarinata), плямистобоку ігуану (Uta stansburiana), майже ендемічну південну полинову ігуану (Sceloporus vandenburgianus), [en] (Phrynosoma blainvillii) та західного гримучника (Crotalus oreganus), а серед амфібій — західну американську жабу (Anaxyrus boreas), велетенську каліфорнійську саламандру (Dicamptodon ensatus), а також майже ендемічних [en] (Rana draytonii) і [en] (Rana muscosa) та ендемічних [en] (Batrachoseps gabrieli).
Збереження
Територія екорегіону є малонаселеною. Найбільшими містами в регіоні є Монтерей, Санта-Барбара та Техачапі. Близько третини території екорегіону є відносно незайманою. Основною загрозою для збереження природи регіону є розширення поселень, вирубка рідколісь та перетворення їх на виноградники, надмірний випас худоби, а також зміна режиму пожеж. З 1930-х років й донедавна Лісова служба США проводила тут сувору політику [en], прагнучи загасити всі пожежі протягом доби. Це призвело до багаторічного накопичення сухого палива в екосистемі, не пристосованій до такого накопичення. Згодом така політика призвела до збільшення кількості надзвичайно руйнівних та сильних пожеж. Останніми роками ця політика змістилася в бік створення контрольованих пожеж.
Близько 24,2 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний ліс Лос-Падрес, [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- "California montane chaparral and woodlands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 листопада 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «California montane chaparral and woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Santa Lucia Montane Chaparral and Woodlands» — One Earth.
- «California Montane Chaparral and Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chaparal ta ridkolissya gir Kaliforniyi identifikator WWF NA1203 nearktichnij ekoregion seredzemnomorskih lisiv ta chagarnikiv roztashovanij v Kaliforniyi na zahodi SShA Chaparal ta ridkolissya gir Kaliforniyi Girskij chaparal ta ridkolissya v regioni Big Sur Ekozona Nearktika Biom Seredzemnorski lisi ridkolissya ta chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF NA1203 Mezhi Chaparal priberezhnih rajoniv Kaliforniyi Chaparal ta ridkolissya vnutrishnih rajoniv Kaliforniyi Pustelya Mohave Pustelya Sonora Lisi Syerra Nevadi Plosha km 20 454 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 24 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Ridkolissya v gorah en Girskij chaparal u zapovidniku en Lisi odnokolirnoyi yalici Abies concolor ta sosni Dzheffri Pinus jeffreyi v gorah San Gabriel Kalifornijskij kondor Gymnogyps californianus u zapovidniku gori HopperGeografiyaEkoregion chaparalyu ta ridkolis gir Kaliforniyi ohoplyuye nizku girskih hrebtiv roztashovanih u Pivdennij Kaliforniyi prostyagayuchis vid peredgir yiv do yih visokih zasnizhenih vershin Vin vklyuchaye gori en en en en en ta en yaki ye chastinoyu en ta perevazhno prostyagayutsya iz zahodu na shid Chastinoyu Poperechnih hrebtiv takozh ye gori en yaki prostyagayutsya na pivnichnij shid spoluchayuchi yih zi Syerra Nevadoyu Ci gori viddilyayut Centralnu dolinu Kaliforniyi sho lezhit pivnichnishe vid pusteli Mohave roztashovanoyi na pivden ta shid vid cih gir Na zahid vid Poperechnih hrebtiv paralelno uzberezhzhyu Tihogo okeanu vid zatoki Monterej na pivden do zatoki Morro prostyagayutsya gori en ta en yaki ye najpivdennishoyu chastinoyu en Na pivdennomu shodi ekoregionu z pivnochi na pivden prostyagayutsya gori en ta en yaki ye najpivnichnishoyu chastinoyu en Kalifornijski Priberezhni hrebti Poperechni hrebti ta Pivostrivni hrebti ye chastinoyu Beregovih hrebtiv yaki u svoyu chergu ye najzahidnishoyu chastinoyu Pivnichnoamerikanskih Kordilyer Ekoregion harakterizuyetsya goristim relyefom yakij vklyuchaye visoki ta strimki girski hrebti deyaki girski plato ta vuzki dolini Najvishoyu vershinoyu ekoregionu ye gora en zavvishki 3506 m roztashovana v gorah San Bernandino u sistemi Poperechnih hrebtiv Cherez gori regionu prohodyat chislenni tektonichni rozlomi zokrema rozlom San Andreas zavdyaki chomu tut chasto vidbuvayutsya silni zemletrusi Vnaslidok cogo girski shili chasto ye nestabilnimi shilnimi do zsuviv ta inshih form masshtabnogo rujnuvannya Na pivnichnij zahid ta pivnich vid gir Pivdennoyi Kaliforniyi roztashovanij ekoregion chaparalyu ta ridkolis vnutrishnih rajoniv Kaliforniyi na pivdennij zahid ekoregion chaparalyu priberezhnih rajoniv Kaliforniyi a na shid ekoregioni pusteli Mohave ta pusteli Sonora V gorah Syerra Nevada flora yakih maye bagato spilnogo iz floroyu visokogir yiv Poperechnih hrebtiv roztashovanij ekoregion lisiv Syerra Nevadi KlimatNa bilshij chastini ekoregionu dominuye seredzemnomorskij klimat Csb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na najvishih girskih vershinah kontinentalnij klimat Dsb za klasifikaciyeyu Keppena Lito v regioni suhe teple abo spekotne a zima proholodna ta vologa U priberezhnih rajonah ekoregionu zokrema na uzberezhzhi zatoki Monterej lito proholodne z chastimi tumanami U visokogir yah lito proholodne a vzimku traplyayutsya silni snigopadi Takim chinom najvishi temperaturi v regioni sposterigayutsya na serednih visotah Vlitku u Poperechnih ta Pivostrivnih hrebtah chasto traplyayutsya en grozi yaki prinosyat dodatkovu vologu v region pid chas posushlivogo periodu FloraZavdyaki shirokomu visotnomu diapazonu ta harakternomu klimatu v ekoregioni zustrichayutsya riznomanitni roslinni ugrupovannya Visotna poyasnist gir Pivdennoyi Kaliforniyi harakterizuyetsya perehodom vid chaparalyu na nizkih visotah do subalpijskih lisiv ta lukiv u visokogir yah Roslinnist nizhnoyi chastini regionu podibna do flori inshih chaparalevih ekoregioniv Kaliforniyi ta pusteli Mohave a roslinnist visokogir yiv do flori Syerra Nevadi Na najnizhchih visotah ekoregionu poshireni en ta chagarnikovi zarosti chaparalyu u yakih perevazhayut kalifornijski shamizi Adenostoma fasciculatum i barbarisolisti dubi Quercus berberidifolia Zi zbilshennyam visoti v chaparali pochinayut perevazhati rizni vidi muchnic Arctostaphylos spp Tut chaparal peremezhovuyetsya en ridkolissyami sosni Kultera Pinus coulteri ta lisami endemichnoyi velikoshishkovoyi duglasiyi Pseudotsuga macrocarpa Vazhlivim komponentom bagatoh chaparalevih ugrupovan ye rizni vidi dubiv zokrema kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia kanjonovi dubi Quercus chrysolepis vnutrishni vichnozeleni dubi Quercus wislizeni dubi Engelmana Quercus engelmannii a takozh gustocviti notolitokarpusi Notholithocarpus densiflorus Na visoti vid 1370 do 2900 m nad rivnem morya v gorah Pivdennoyi Kaliforniyi poshireni girski hvojni lisi u yakih perevazhayut kalifornijski richkovi kedri Calocedrus decurrens sosni Lamberta Pinus lambertiana odnokolirni yalici Abies concolor var lowiana sosni Dzheffri Pinus jeffreyi zhovti sosni Pinus ponderosa ta kalifornijski yalovci Juniperus californica U visokogir yah ekoregionu poshireni subalpijski lisi u yakih perevazhayut gnuchki sosni Pinus flexilis skrucheni sosni Pinus contorta subsp murrayana ta sosni Dzheffri Pinus jeffreyi gayi amerikanskoyi osiki Populus tremuloides krivolissya a takozh vologi subalpijski luki Girskij hrebet Santa Lyusiya pidtrimuye rozrizneni populyaciyi vichnozelenoyi sekvoyi Sequoia sempervirens obmezheni priberezhnimi dolinami de vlitku regulyarno traplyayutsya gusti tumani Na uzberezhzhi Big Suru kalifornijski vichnozeleni dubi Quercus agrifolia ta amerikanski sunichniki Arbutus menziesii utvoryuyut vichnozeleni priberezhni lisi Ci lisi peremezhovuyutsya shavliyevimi chagarnikami ta chaparalem u yakomu perevazhaye kalifornijskij shamiz Adenostoma fasciculatum Takozh tut zustrichayutsya harakterni en Hesperoyucca whipplei Na bilshih visotah poshireni ridkolissya gustocvitih notolitokarpusiv Notholithocarpus densiflorus ta kanjonovih dubiv Quercus chrysolepis a she vishe girski lisi u yakih perevazhayut zhovti sosni Pinus ponderosa sosni Lamberta Pinus lambertiana sosni Dzheffri Pinus jeffreyi ta sosni Kultera Pinus coulteri Takozh u gorah Santa Lyusiya zrostayut endemichni santa lyusijski yalici Abies bracteata V gorah Pivdennoyi Kaliforniyi zustrichayetsya nizka unikalnih ugrupovan pov yazanih zi specifichnimi ekologichnimi umovami Taki ugrupovannya chasto vklyuchayut ridkisni reliktovi ta endemichni vidi roslin Yak priklad mozhna vidznachiti ridkolissya vuzluvatoyi sosni Pinus attenuata pov yazani iz en ugrupovannya pov yazani z en sho napovnyuyutsya vodoyu navesni a takozh izolovani nasadzhennya riznomanitnih endemichnih kiparisiv U pivnichnij chastini gir Santa Lyusiya zustrichayutsya kalifornijski kiparisi Hesperocyparis goveniana u priberezhnih rajonah poblizu zatoki Monterej monterejski kiparisi Hesperocyparis macrocarpa a sered serpentinitovih vidslonen kiparisi Sardzhenta Hesperocyparis sargentii Monterejski sosni Pinus radiata takozh obmezheni troma dilyankami na uzberezhzhi zatoki Monterej Zagalom v ekoregioni zustrichayetsya visim endemichnih vidiv hvojnih derev sho ye odnim z najbilshih pokaznikiv sered usih ekoregioniv Pivnichnoyi Ameriki FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 78 vidiv ssavciv ta ponad 220 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Odocoileus hemionus californicus velikovuhogo zajcya Lepus californicus pustelnogo krolika Sylvilagus audubonii zahidnu siru vivirku Sciurus griseus kalifornijskogo hovraha Otospermophilus beecheyi burunduka Merriama Neotamias merriami goferchika Botti Thomomys bottae en Peromyscus gambelii pinjonovu mishu Peromyscus truei kalifornijsku mishu Peromyscus californicus ta kalifornijsku polivku Microtus californicus Endemikami ekoregionu ye bilovuhi torbomishi Perognathus alticolus a majzhe endemichnimi jogo predstavnikami kalifornijski burunduki Neotamias obscurus sekvoyevi burunduki Neotamias speciosus velikovuhi lisovi hom yaki Neotoma macrotis vuzkomordi kengurovi stribuni Dipodomys venustus prudki kengurovi stribuni Dipodomys agilis ta kalifornijski torbomishi Chaetodipus californicus Sered velikih hizhakiv poshirenih v regioni slid vidznachiti kalifornijskogo baribala Ursus americanus californiensis en Puma concolor couguar ta rudu ris Lynx rufus a sered dribnishih hizhih ssavciv kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus amerikanskogo borsuka Taxidea taxus smugastogo skunsa Mephitis mephitis zahidnogo plyamistogo skunsa Spilogale gracilis pivnichnoamerikansku kotofredku Bassariscus astutus ta zvichajnogo rakuna Procyon lotor Ranishe u gorah Pivdennoyi Kaliforniyi zustrichalisya en Ursus arctos californicus ta vovki Canis lupus odnak narazi voni v regioni vimerli Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti girsku perepelicyu Oreortyx pictus kalifornijsku perepelicyu Callipepla californica kalifornijskogo goluba Patagioenas fasciata en Accipiter atricapillus en Buteo lineatus neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis bilohvostogo shuliku Elanus leucurus virginskogo pugacha Bubo virginianus rubinovogolovu kaliptu Calypte anna volohatogo dyatla Leuconotopicus villosus en Leuconotopicus albolarvatus en Sphyrapicus ruber chornovolu gilu Melanerpes formicivorus amerikansku gorihivku Nucifraga columbiana kalifornijsku sojku Aphelocoma californica chornogolovu sizojku Cyanocitta stelleri povzika krihitku Sitta pygmaea sirogo pronurka Cinclus mexicanus amerikansku timeliyu Chamaea fasciata amerikanskogo opolovnika Psaltriparus minimus korotkodzobogo vireona Vireo huttoni svitlobrovogo vireona Vireo gilvus kalifornijsku sinicyu Baeolophus inornatus girsku gayichku Poecile gambeli pidburenika Thryomanes bewickii pivnichnogo solitario Myadestes townsendi zahidnogo blakitnika Sialia mexicana plyamistovologo drozda korotkodzoba Catharus guttatus svitlocherevogo kopetona Myiarchus cinerascens zahidnogo pivi malyuka Empidonax difficilis chagarnikovogo pivi malyuka Empidonax oberholseri bilovusogo pisnyara lisovika Setophaga nigrescens kalifornijskogo tauyi Melozone crissalis sirogo yunko Junco hyemalis sosnovogo chizha Spinus pinus en Haemorhous purpureus chornogolovogo kardinala dovbonosa Pheucticus melanocephalus ta zhovtoguzu pirangu Piranga ludoviciana Visokogir ya Poperechnih hrebtiv buli ostannim miscem u sviti de zustrichalisya kalifornijski kondori Gymnogyps californianus Stanom na 1987 rik populyaciya cih ptahiv narahovuvala lishe 22 osobini Vsi voni buli vilovleni ta peredani kilkom amerikanskim zooparkam Zavdyaki vtruchannyu prirodoohoronciv vid buv vryatovanij vid vimirannya i vzhe na pochatku 1990 h rokiv pershi kalifornijski kondori buli reintrodukovani u dikij prirodi Stanom na traven 2024 roku svitova populyaciya cih ptahiv narahovuvala 561 osobinu Znachna chastina z nih zhive u visokogir yah Pivdennoyi Kaliforniyi Sered poshirenih v ekoregioni plazuniv slid vidznachiti zahidnu parkannu iguanu Sceloporus occidentalis pivdennu krokodilovu yashirku Elgaria multicarinata plyamistoboku iguanu Uta stansburiana majzhe endemichnu pivdennu polinovu iguanu Sceloporus vandenburgianus en Phrynosoma blainvillii ta zahidnogo grimuchnika Crotalus oreganus a sered amfibij zahidnu amerikansku zhabu Anaxyrus boreas veletensku kalifornijsku salamandru Dicamptodon ensatus a takozh majzhe endemichnih en Rana draytonii i en Rana muscosa ta endemichnih en Batrachoseps gabrieli ZberezhennyaTeritoriya ekoregionu ye malonaselenoyu Najbilshimi mistami v regioni ye Monterej Santa Barbara ta Tehachapi Blizko tretini teritoriyi ekoregionu ye vidnosno nezajmanoyu Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye rozshirennya poselen virubka ridkolis ta peretvorennya yih na vinogradniki nadmirnij vipas hudobi a takozh zmina rezhimu pozhezh Z 1930 h rokiv j donedavna Lisova sluzhba SShA provodila tut suvoru politiku en pragnuchi zagasiti vsi pozhezhi protyagom dobi Ce prizvelo do bagatorichnogo nakopichennya suhogo paliva v ekosistemi ne pristosovanij do takogo nakopichennya Zgodom taka politika prizvela do zbilshennya kilkosti nadzvichajno rujnivnih ta silnih pozhezh Ostannimi rokami cya politika zmistilasya v bik stvorennya kontrolovanih pozhezh Blizko 24 2 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij lis Los Padres en en en en en ta en Primitki California montane chaparral and woodlands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 listopada 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya California montane chaparral and woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Santa Lucia Montane Chaparral and Woodlands One Earth California Montane Chaparral and Woodlands One Earth