Чана́цька кри́за (тур. Çanakkale Krizi), іноді Чана́цький інциде́нт, була загроза війни між Сполученим Королівством та урядом Великих національних зборів у Туреччині у вересні 1922 року. Назва кризи походить від Чанаккале, міста на анатолійському боці протоки Дарданелли. Криза була спричинена спробами Туреччини витіснити грецьку армію з Туреччини та відновити турецький контроль над на окупованих союзниками територіях, насамперед у Константинополі (нині Стамбул) та Східній Фракії. Турецькі війська рушили на британські і французькі позиції у нейтральній зоні Дарданелл. Деякий час війна між Британією та Туреччиною здавалася цілком можливою, але Канада відмовилася від участі у можливих бойових діях, так само як і Франція та Італія. Британська громадська думка не бажала війни. Британські військові також хотіли уникнути конфлікту, а старший командувач на місці сер Чарльз Гарінгтон відмовився передати ультиматум туркам, оскільки розраховував на врегулювання шляхом переговорів. Консерватори в британському коаліційному уряді відмовилися підтримати ліберального прем'єр-міністра Девіда Ллойд Джорджа, який разом з Вінстоном Черчіллем закликав до війни.
Чанацька криза | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Турецька війна за незалежність | |||||||
Розташування турецьких сил: Босфор (червоний колір), Дарданелли (жовтий колір) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Уряд Великих Національних Зборів | |||||||
Командувачі | |||||||
Криза швидко закінчилася, коли Туреччина, перемігши греків, погодилася на врегулювання шляхом переговорів, яке дало їй територію, яку вона бажала. Необережна політика Ллойд Джорджа під час кризи сприяло його падінню через засідання Карлтонського клубу. Криза загострила питання про те, хто ухвалив рішення про війну для Британської імперії, і була першою заявою Канади про дипломатичну незалежність від Лондона. Історик Роберт Блейк каже, що інцидент у Чанаккале призвів до визначення Артура Бальфура Британії та домініонів як «автономних співтовариств у Британській імперії, рівних за статусом, жодним чином не підпорядкованих одна одній у жодному аспекті внутрішніх чи внутрішніх справ, хоча об’єднані спільною вірністю Короні та вільно асоційовані як члени Британської Співдружності Націй». У 1931 році парламент Великої Британії ввів формулу Бальфура в закон через Вестмінстерський статут 1931 року.
Події
Турецькі війська після перемоги над грецькими військами 9 вересня відбили Ізмір (Смірну) і рушили у наступ на Константинополь, який був оголошений нейтральною зоною. 10 вересня військове відомство почало висловлювати занепокоєння щодо спроможності грецької армії та закликало британців відступити до Галліполі, але Харінгтон відхилив цю пораду, оскільки вважав, що такий напад малоймовірний і що невеликі сили можуть бути ефективним засобом стримування. В інтерв’ю, опублікованому Daily Mail 15 вересня 1922 року, лідер турецького національного руху Мустафа Кемаль (пізніше Ататюрк) заявив, що «наші вимоги після нашої недавньої перемоги залишаються такими ж, як і раніше. Ми просимо Малу Азію, Фракію аж до річки Мариція та Константинополь ... Ми повинні мати нашу столицю, і в такому разі я буду змушений рушити на Константинополь зі своєю армією, що займе лише кілька днів. Я віддаю перевагу отримати ці володіння шляхом переговорів, хоча, природно, я не можу чекати нескінченно». Британський кабінет міністрів зібрався в той же день і вирішив, що британські війська повинні зберегти свої позиції. Наступного дня, за відсутності міністра закордонних справ лорда Керзона, деякі міністри кабінету видали комюніке, в якому погрожували Туреччині оголошенням війни Британії та домініонам на тій підставі, що Туреччина порушила Севрський договір . 18 вересня, повернувшись до Лондона, Керзон зазначив, що це призведе до обурення прем'єр-міністра Франції Раймона Пуанкаре, і вирушив до Парижа, щоб спробувати згладити ситуацію. Пуанкаре, однак, уже наказав відступити французькому контингенту в Чанаккале, але переконав турків поважати нейтральну зону. Керзон прибув до Парижа 20 вересня і після кількох напружених зустрічей з Пуанкаре досяг угоди про перемир'я з турками.
Тим часом турецьке населення, яке проживало в Константинополі, організовувалося для можливого наступу кемалістських військ на місто. Наприклад, Ернест Хемінгуей, який у той час писав для The Toronto Daily Star як військовий кореспондент, написав про конкретний випадок "Іншої ночі есмінець ... зупинив човен, повний турецьких жінок, які переправлялися з Малої Азії... Після обшуку їх на предмет виявлення зброї виявилося що всі жінки насправді є чоловіками. Всі вони були озброєні та, як потім було доведено, офіцерами-кемалістами, яких послали організувати турецьке населення у передмістях для атаки на Константинополь":
У британській політиці Ллойд Джордж, Вінстон Черчилль і консерватори лорд Беркенхед і Остін Чемберлен мали прогрецькі погляди і прагнули війни, всі інші консерватори - учасники коаліції в його уряді скоріш мали протурецькі погляди і відкидали війну. Ллойд Джорджа за таких умов уже не міг зберігати роль глави коаліції. Кабінет Ллойд Джорджа перебував під впливом фальшивих даних, зокрема про те,що Туреччина укладе військову угоду з радянською Росією. Хоча МІ-6 повідомляла, що відносини Туреччини та Радянської Росії вже погіршились, Кабінет продовжував висловлювати занепокоєння щодо втручання радянських ВМС. Черчилль опублікував провоєнний маніфест із попередженням про масовий турецький наступ на Європу, який фактично скасує результати війни, що викликало широку критику та збентежило британський уряд. Міністерство закордонних справ, імперський генеральний штаб і навіть Верховний головнокомандувач союзними силами Фердинанд Фош застерігали Ллойда Джорджа від підтримки греків, але він проігнорував їх. Крім того, британська громадськість була стурбована ситуацією з Чанаккале і можливістю знову розпочати війну. Це ще більше підірвало Ллойд Джорджа тим, що він не повністю проконсультувався з прем’єр-міністрами Домініону.
На відміну від 1914 року і початку Перша світової війни, Канада не вважала автоматично себе активним учасником конфлікту. Натомість прем'єр-міністр Маккензі Кінг наполягав на тому, що парламент Канади має ухвалити рішення щодо подальших дій країни. Кінг був ображений телеграмою, яку він отримав від Черчилля з проханням до Канади надіслати війська до Чанака для підтримки Британії, і надіслав телеграму, написану мовою канадських націоналістів, заявляючи, що Канада не буде автоматично підтримувати Британію, якщо вона розпочне війну з Британією. Туреччина. Інші прем’єр-міністри домініонів — за винятком Ньюфаундленду та Нової Зеландії, кожен з яких запропонував батальйон не надали підтримки, так само як і Югославія, Італія та Румунія.
23 вересня британський кабінет вирішив віддати туркам Східну Фракію, змусивши греків залишити її без бою. Це переконало Кемаля прийняти початок переговорів про перемир'я, і 28 вересня він повідомив британцям, що наказав своїм військам уникати будь-яких інцидентів у Чанаккале, призначив Муданью місцем проведення мирних переговорів. Сторони зустрілися там 3 жовтня і погодилися з умовами Муданійського перемир'я 11 жовтня, за дві години до запланованого початку атаки британських військ.
Наслідки
Помилки Ллойд Джорджа призвели до скликання зборів депутатів-консерваторів у Карлтон-клубі 19 жовтня 1922 року, на якому було підтримано пропозицію про те, що Консервативна партія повинна брати участь у наступних загальних виборах як незалежна партія. Це рішення мало жахливі наслідки для Ллойд Джорджа, оскільки Консервативна партія становила переважну більшість післявоєнної коаліції 1918–1922 років. Справді, вона могла б сформувати уряд більшості, якби не коаліція.
Ллойд Джордж також втратив підтримку впливового лорда Керзона, який вважав, що прем'єр-міністр діяв за його спиною. Після рішення Карлтонського клубу депутати проголосували 185 проти 85 за припинення коаліції. Ллойд Джордж пішов у відставку з посади прем'єр-міністра і вже ніколи не посідав міністерських посад. Консерватори під керівництвом повернутого лідера партії Бонара Лоу згодом перемогли на загальних виборах 1922 року, забезпечивши собі більшість.
Британські та французькі війська були остаточно виведені з нейтральної зони влітку 1923 року після ратифікації Лозаннського договору.
Чанацька криза створила фундаментальний виклик припущення про те, що домініони автоматично слідуватимуть за Британією, якщо вона оголосить війну. Криза змінила відносини між домініонами та Лондоном, прокладаючи шлях до Вестмінстерського статуту 1931 року, який прямо проголосив, що домініони мають право оголошувати війну.
Примітки
- Taylor, A. J. P. (1965). English History 1914–1945 (англійською) . Oxford University Press. с. 190-192. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Blake, Robert (2013). The decline of power, 1915-1964 (англійською) . London: Faber. с. 68. ISBN . OCLC 908630979.
- Steiner, Zara (2005). The lights that failed : European international history, 1919-1933 (англійською) . Oxford: Oxford University Press. ISBN . OCLC 86068902.
- DALEZIOU, ELEFTHERIA (2002). BRITAIN AND THE GREEK-TURKISH WAR AND SETTLEMENT OF 1919–1923: THE PURSUIT OF SECURITY BY 'PROXY' IN WESTERN ASIA MINOR (PDF) (англійською) .
- Havighurst, Alfred F. (1985). Britain in transition : the twentieth century (англійською) (вид. 4th ed). Chicago: University of Chicago Press. с. 174—175. ISBN . OCLC 11444100.
- Levine, Allen (2011). William Lyon Mackenzie King: a Life Guided by the Hand of Destiny (англійською) . Douglas & McIntyre: Toronto. с. 132.
- Macfie 2,, A. L. (2 1979). The Chanak Affair (September–October 1922). Т. 20. Balkan Studies. с. 309—341.
- Darwin, J. G (лютий 1980). The Chanak Crisis and the British Cabinet. History (англійською) . Т. 65. с. 32—48.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chana cka kri za tur Canakkale Krizi inodi Chana ckij incide nt bula zagroza vijni mizh Spoluchenim Korolivstvom ta uryadom Velikih nacionalnih zboriv u Turechchini u veresni 1922 roku Nazva krizi pohodit vid Chanakkale mista na anatolijskomu boci protoki Dardanelli Kriza bula sprichinena sprobami Turechchini vitisniti grecku armiyu z Turechchini ta vidnoviti tureckij kontrol nad na okupovanih soyuznikami teritoriyah nasampered u Konstantinopoli nini Stambul ta Shidnij Frakiyi Turecki vijska rushili na britanski i francuzki poziciyi u nejtralnij zoni Dardanell Deyakij chas vijna mizh Britaniyeyu ta Turechchinoyu zdavalasya cilkom mozhlivoyu ale Kanada vidmovilasya vid uchasti u mozhlivih bojovih diyah tak samo yak i Franciya ta Italiya Britanska gromadska dumka ne bazhala vijni Britanski vijskovi takozh hotili uniknuti konfliktu a starshij komanduvach na misci ser Charlz Garington vidmovivsya peredati ultimatum turkam oskilki rozrahovuvav na vregulyuvannya shlyahom peregovoriv Konservatori v britanskomu koalicijnomu uryadi vidmovilisya pidtrimati liberalnogo prem yer ministra Devida Llojd Dzhordzha yakij razom z Vinstonom Cherchillem zaklikav do vijni Chanacka kriza Turecka vijna za nezalezhnist Roztashuvannya tureckih sil Bosfor chervonij kolir Dardanelli zhovtij kolir Data veresen zhovten 1922 roku Misce Chanakkale Turechchina Rezultat Britaniya zalishila Anatoliyu Mudanijske peremir ya Lozannskij mirnij dogovir Zavershennya okupaciyi Konstantinopolya Storoni Uryad Velikih Nacionalnih Zboriv Velika Britaniya Franciya Korolivstvo Italiya Grecke korolivstvo Komanduvachi Mustafa Kemal Atatyurk Ismet Inenyu Devid Llojd Dzhordzh Vinston Cherchill Rajmon Puankare Kriza shvidko zakinchilasya koli Turechchina peremigshi grekiv pogodilasya na vregulyuvannya shlyahom peregovoriv yake dalo yij teritoriyu yaku vona bazhala Neoberezhna politika Llojd Dzhordzha pid chas krizi spriyalo jogo padinnyu cherez zasidannya Karltonskogo klubu Kriza zagostrila pitannya pro te hto uhvaliv rishennya pro vijnu dlya Britanskoyi imperiyi i bula pershoyu zayavoyu Kanadi pro diplomatichnu nezalezhnist vid Londona Istorik Robert Blejk kazhe sho incident u Chanakkale prizviv do viznachennya Artura Balfura Britaniyi ta dominioniv yak avtonomnih spivtovaristv u Britanskij imperiyi rivnih za statusom zhodnim chinom ne pidporyadkovanih odna odnij u zhodnomu aspekti vnutrishnih chi vnutrishnih sprav hocha ob yednani spilnoyu virnistyu Koroni ta vilno asocijovani yak chleni Britanskoyi Spivdruzhnosti Nacij U 1931 roci parlament Velikoyi Britaniyi vviv formulu Balfura v zakon cherez Vestminsterskij statut 1931 roku PodiyiTurecki vijska pislya peremogi nad greckimi vijskami 9 veresnya vidbili Izmir Smirnu i rushili u nastup na Konstantinopol yakij buv ogoloshenij nejtralnoyu zonoyu 10 veresnya vijskove vidomstvo pochalo vislovlyuvati zanepokoyennya shodo spromozhnosti greckoyi armiyi ta zaklikalo britanciv vidstupiti do Gallipoli ale Harington vidhiliv cyu poradu oskilki vvazhav sho takij napad malojmovirnij i sho neveliki sili mozhut buti efektivnim zasobom strimuvannya V interv yu opublikovanomu Daily Mail 15 veresnya 1922 roku lider tureckogo nacionalnogo ruhu Mustafa Kemal piznishe Atatyurk zayaviv sho nashi vimogi pislya nashoyi nedavnoyi peremogi zalishayutsya takimi zh yak i ranishe Mi prosimo Malu Aziyu Frakiyu azh do richki Mariciya ta Konstantinopol Mi povinni mati nashu stolicyu i v takomu razi ya budu zmushenij rushiti na Konstantinopol zi svoyeyu armiyeyu sho zajme lishe kilka dniv Ya viddayu perevagu otrimati ci volodinnya shlyahom peregovoriv hocha prirodno ya ne mozhu chekati neskinchenno Britanskij kabinet ministriv zibravsya v toj zhe den i virishiv sho britanski vijska povinni zberegti svoyi poziciyi Nastupnogo dnya za vidsutnosti ministra zakordonnih sprav lorda Kerzona deyaki ministri kabinetu vidali komyunike v yakomu pogrozhuvali Turechchini ogoloshennyam vijni Britaniyi ta dominionam na tij pidstavi sho Turechchina porushila Sevrskij dogovir 18 veresnya povernuvshis do Londona Kerzon zaznachiv sho ce prizvede do oburennya prem yer ministra Franciyi Rajmona Puankare i virushiv do Parizha shob sprobuvati zgladiti situaciyu Puankare odnak uzhe nakazav vidstupiti francuzkomu kontingentu v Chanakkale ale perekonav turkiv povazhati nejtralnu zonu Kerzon pribuv do Parizha 20 veresnya i pislya kilkoh napruzhenih zustrichej z Puankare dosyag ugodi pro peremir ya z turkami Tim chasom turecke naselennya yake prozhivalo v Konstantinopoli organizovuvalosya dlya mozhlivogo nastupu kemalistskih vijsk na misto Napriklad Ernest Heminguej yakij u toj chas pisav dlya The Toronto Daily Star yak vijskovij korespondent napisav pro konkretnij vipadok Inshoyi nochi esminec zupiniv choven povnij tureckih zhinok yaki perepravlyalisya z Maloyi Aziyi Pislya obshuku yih na predmet viyavlennya zbroyi viyavilosya sho vsi zhinki naspravdi ye cholovikami Vsi voni buli ozbroyeni ta yak potim bulo dovedeno oficerami kemalistami yakih poslali organizuvati turecke naselennya u peredmistyah dlya ataki na Konstantinopol U britanskij politici Llojd Dzhordzh Vinston Cherchill i konservatori lord Berkenhed i Ostin Chemberlen mali progrecki poglyadi i pragnuli vijni vsi inshi konservatori uchasniki koaliciyi v jogo uryadi skorish mali proturecki poglyadi i vidkidali vijnu Llojd Dzhordzha za takih umov uzhe ne mig zberigati rol glavi koaliciyi Kabinet Llojd Dzhordzha perebuvav pid vplivom falshivih danih zokrema pro te sho Turechchina uklade vijskovu ugodu z radyanskoyu Rosiyeyu Hocha MI 6 povidomlyala sho vidnosini Turechchini ta Radyanskoyi Rosiyi vzhe pogirshilis Kabinet prodovzhuvav vislovlyuvati zanepokoyennya shodo vtruchannya radyanskih VMS Cherchill opublikuvav provoyennij manifest iz poperedzhennyam pro masovij tureckij nastup na Yevropu yakij faktichno skasuye rezultati vijni sho viklikalo shiroku kritiku ta zbentezhilo britanskij uryad Ministerstvo zakordonnih sprav imperskij generalnij shtab i navit Verhovnij golovnokomanduvach soyuznimi silami Ferdinand Fosh zasterigali Llojda Dzhordzha vid pidtrimki grekiv ale vin proignoruvav yih Krim togo britanska gromadskist bula sturbovana situaciyeyu z Chanakkale i mozhlivistyu znovu rozpochati vijnu Ce she bilshe pidirvalo Llojd Dzhordzha tim sho vin ne povnistyu prokonsultuvavsya z prem yer ministrami Dominionu Na vidminu vid 1914 roku i pochatku Persha svitovoyi vijni Kanada ne vvazhala avtomatichno sebe aktivnim uchasnikom konfliktu Natomist prem yer ministr Makkenzi King napolyagav na tomu sho parlament Kanadi maye uhvaliti rishennya shodo podalshih dij krayini King buv obrazhenij telegramoyu yaku vin otrimav vid Cherchillya z prohannyam do Kanadi nadislati vijska do Chanaka dlya pidtrimki Britaniyi i nadislav telegramu napisanu movoyu kanadskih nacionalistiv zayavlyayuchi sho Kanada ne bude avtomatichno pidtrimuvati Britaniyu yaksho vona rozpochne vijnu z Britaniyeyu Turechchina Inshi prem yer ministri dominioniv za vinyatkom Nyufaundlendu ta Novoyi Zelandiyi kozhen z yakih zaproponuvav bataljon ne nadali pidtrimki tak samo yak i Yugoslaviya Italiya ta Rumuniya 23 veresnya britanskij kabinet virishiv viddati turkam Shidnu Frakiyu zmusivshi grekiv zalishiti yiyi bez boyu Ce perekonalo Kemalya prijnyati pochatok peregovoriv pro peremir ya i 28 veresnya vin povidomiv britancyam sho nakazav svoyim vijskam unikati bud yakih incidentiv u Chanakkale priznachiv Mudanyu miscem provedennya mirnih peregovoriv Storoni zustrilisya tam 3 zhovtnya i pogodilisya z umovami Mudanijskogo peremir ya 11 zhovtnya za dvi godini do zaplanovanogo pochatku ataki britanskih vijsk NaslidkiPomilki Llojd Dzhordzha prizveli do sklikannya zboriv deputativ konservatoriv u Karlton klubi 19 zhovtnya 1922 roku na yakomu bulo pidtrimano propoziciyu pro te sho Konservativna partiya povinna brati uchast u nastupnih zagalnih viborah yak nezalezhna partiya Ce rishennya malo zhahlivi naslidki dlya Llojd Dzhordzha oskilki Konservativna partiya stanovila perevazhnu bilshist pislyavoyennoyi koaliciyi 1918 1922 rokiv Spravdi vona mogla b sformuvati uryad bilshosti yakbi ne koaliciya Llojd Dzhordzh takozh vtrativ pidtrimku vplivovogo lorda Kerzona yakij vvazhav sho prem yer ministr diyav za jogo spinoyu Pislya rishennya Karltonskogo klubu deputati progolosuvali 185 proti 85 za pripinennya koaliciyi Llojd Dzhordzh pishov u vidstavku z posadi prem yer ministra i vzhe nikoli ne posidav ministerskih posad Konservatori pid kerivnictvom povernutogo lidera partiyi Bonara Lou zgodom peremogli na zagalnih viborah 1922 roku zabezpechivshi sobi bilshist Britanski ta francuzki vijska buli ostatochno vivedeni z nejtralnoyi zoni vlitku 1923 roku pislya ratifikaciyi Lozannskogo dogovoru Chanacka kriza stvorila fundamentalnij viklik pripushennya pro te sho dominioni avtomatichno sliduvatimut za Britaniyeyu yaksho vona ogolosit vijnu Kriza zminila vidnosini mizh dominionami ta Londonom prokladayuchi shlyah do Vestminsterskogo statutu 1931 roku yakij pryamo progolosiv sho dominioni mayut pravo ogoloshuvati vijnu PrimitkiTaylor A J P 1965 English History 1914 1945 anglijskoyu Oxford University Press s 190 192 ISBN 9780191501296 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Blake Robert 2013 The decline of power 1915 1964 anglijskoyu London Faber s 68 ISBN 0 571 29825 7 OCLC 908630979 Steiner Zara 2005 The lights that failed European international history 1919 1933 anglijskoyu Oxford Oxford University Press ISBN 978 0 19 151881 2 OCLC 86068902 DALEZIOU ELEFTHERIA 2002 BRITAIN AND THE GREEK TURKISH WAR AND SETTLEMENT OF 1919 1923 THE PURSUIT OF SECURITY BY PROXY IN WESTERN ASIA MINOR PDF anglijskoyu Havighurst Alfred F 1985 Britain in transition the twentieth century anglijskoyu vid 4th ed Chicago University of Chicago Press s 174 175 ISBN 0 226 31971 7 OCLC 11444100 Levine Allen 2011 William Lyon Mackenzie King a Life Guided by the Hand of Destiny anglijskoyu Douglas amp McIntyre Toronto s 132 Macfie 2 A L 2 1979 The Chanak Affair September October 1922 T 20 Balkan Studies s 309 341 Darwin J G lyutij 1980 The Chanak Crisis and the British Cabinet History anglijskoyu T 65 s 32 48