Це́рква Свято́ї Параске́ви П'я́тниці — чинна православна церква оборонного типу у Львові, біля підніжжя Замкової гори, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 77.
Церква Святої Параскеви П'ятниці | |
---|---|
49°51′06″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8518000000277723° пн. ш. 24.03060000002777841° сх. д.Координати: 49°51′06″ пн. ш. 24°01′50″ сх. д. / 49.8518000000277723° пн. ш. 24.03060000002777841° сх. д. | |
Тип споруди | культова |
Розташування | Україна, Львів |
Будівельна система | d |
Належність | Православна церква України |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | вулиця Хмельницького, 77 |
Епонім | Параскевія |
Вебсайт | www.paraskeva.lviv.ua |
Церква Святої Параскеви П'ятниці (Львів) (Львів) | |
Церква Святої Параскеви П'ятниці у Вікісховищі |
Назва
Грецькою мовою ім'я Параскева означає назву дня тижня — «п'ятниця», на честь якого і була названа свята великомучениця Параскева. Тому у назвах церков присутні слова «Параскева» та «П'ятниця», які є тотожними між собою. Для цієї церква характерне вживання різних назв: П'ятницька церква, П'ятницький храм на Підзамче, Свято-П'ятницька церква, Церква Святих П'ятниць. Використання у назві імен святих у множині (Церква Святих П'ятниць) виникло через присутність у церкві трьох давніх шанованих великих ікон святих з ім'ям Параскева.[] Дві з них знаходяться у намісному ряді іконостасу — великомучениці Параскеви Іконійської (ліворуч) та преподобної Параскеви Сербської (праворуч). Третя — колишня запрестольна ікона преподобномучениці Параскеви — розташована на північній стіні церкви.
Опис
Церква розміщена у Шевченківському районі Львова на нинішній вулиці Хмельницького. Головний фасад і вхід влаштовані з півдня. Бічний фасад зорієнтований паралельно до вулиці. Церква розміщена у старому районі Підзамче (колишньому передмісті), неподалік від першої львівської торгової площі (нині площа Старий Ринок) і водночас на так званому «Волинському шляху» — середньовічній дорозі, що збереглась донині у вигляді вулиці Хмельницького. Ці фактори вказують на появу церкви ще у княжий період, до формування нового центру міста довкола сучасної площі Ринок (тобто до здобуття містом нового локаційного привілею — магдебурзького права).
Початково збудована з ламаного каменю, однонавова. На мурах церкви залишки бійниць. Склепіння цегляні, ймовірно з часів пізніших перебудов. Закінчена гранчастою апсидою, вдвічі нижчою за наву. Є дві бічні прибудови пізнішого походження. Середню частину церкви покриває стрімкий двоспадовий дах із заднім фронтоном, над притвором чотирибічна висока вежа, колись розмальована назовні, з аттиком зі сліпою аркадою.
В інтер'єрі склепіння і стіни презбітерія прикрашені фресками з кінця 18 ст. роботи Луки Долинського. Ще одна пам'ятна таблиця із молдавським гербом та ініціалами Василя Лупула розміщена на парапеті хорів.
Історія
За даними археологічних обстежень 1978 року, первинна споруда була зведена в період від кінця XIII до першої половини XIV століття. Просторова структура характерна для будівель романського стилю. Суттєво перебудована після пожежі 1623 року. Тоді ж була збудована і вежа над притвором, що початково мала оборонне призначення. На стіні поміщена пам'ятна таблиця, що сповіщає про завершення відбудови 15 серпня 1644 року. Молдавський герб на таблиці може свідчити про надання коштів на відбудову молдовським господарем Василем Лупулом.
Микола Устиянович водночас з проповіддю Маркіяна Шашкевича на свято Покрови 14 жовтня 1836 в соборі Св. Юра також виголосив українською мовою свою — в церкві св. Параскеви. Через те, що ректор Телеховський не дозволив би цього, текст подав йому, укладений польською мовою.
Кілька разів пошкоджена, церква була реставрована у 1870, 1886 і 1908 роках, поєднує в собі елементи готики і пізнього ренесансу. У 1908 році під час перебудови за проектом Міхала Лужецького, замість шатрового завершення церква отримала струнку баню із ліхтарем і наріжними вежечками. Під час цієї перебудови на вежі планувалось встановлення годинника. Цей задум однак не реалізовано.
Близько 1873–1876 років біля церкви була збудована нова плебанія у «аркадовому стилі» за проектом Юліуша Гохберґера. Нині це будинок № 2 по вулиці Гайдамацькій. У 1996–1999 роках поруч збудована дзвіниця за проектом Володимира Швеця.
До Національного музею та Галереї мистецтв у Львові передано ряд пам'яток, що зберігались у церкві. Серед них рукописне Євангеліє XVI ст., срібна кадильниця XVII ст. із неіснуючої нині львівської церкви Різдва Богородиці на Тарнавці, образ із цієї церкви (усе нині в Національному музеї). У церкві зберігались три рідкісних пам'ятки львівського вірменського малярства із неіснуючих нині вірменських церков Святої Анни та Святого Якова: «Апостол Марко», «Апостол Матвій» (Національний музей), «Вознесіння Богородиці» (Галерея мистецтв).
У церкві до Першої світової війни було 7 дзвонів. Найстарший походив ймовірно з 1663 року. Усі вони реквізовані австрійською владою для військових потреб. Нині у церкві лише два дзвони, один з яких відлитий 1947 року.
Іконостас
Найбільша цінність церкви — шедевр львівських малярів і різьбарів середини XVI або першої половини XVII століття — п'ятирядний ренесансний іконостас із доданим 1870 року шостим рядом (усього 70 ікон) та бароковими царськими вратами, завершеними Розп'яттям із фігурами по боках. Найпишніша частина іконостасу — портал із гарним архівольтом — іконою Христа-архієрея, по обох боках ряд апостолів на позолочених із витисненим орнаментом дошках. На найвищому ряді фігури святих православної церкви у прозорорізьблених медальйонових рамах. Найнижчий (доданий) ряд пензля Антонія Качмарського — фігури святих Кирила і Мефодія, Ольги і Володимира, Івана Золотоустого і Миколая Чудотворця. Цінні також ікони на вівтарях і завівтарні.
Загалом, не рахуючи доданих у 1870 році ікон, питання авторства іконостасу залишається відкритим. Невідомий також автор різьблення. Датування пам'ятки також приблизне. Від середини 1850-х років в урядових консерваторів Австро-Угорщини виникло перше наукове зацікавлення іконостасом. Пізніше його вивчали або згадували у своїх роботах цілий ряд мистецтвознавців. Це зокрема Микола Голубець, Михайло Драган, Володимир Ярема, Павло Жолтовський, Віра Свєнціцька, Володимир Овсійчук, Наталія Шамардіна, Володимир Александрович.
Львівський живописний осередок кінця XVI — початку XVII був дуже численним і відзначався швидким розвитком малярських традицій, різносторонніми мистецькими пошуками. Поза тим, відомості про митців цього періоду дуже фрагментарні. Зазвичай відомі лише окремі імена, згадані побіжно у документах, часто без жодних конкретних біографічних даних. У кращому випадку вдається зіставити кілька живописних творів з конкретними митцями. Ускладнює завдання і той факт, що переважна більшість їхніх робіт не збережена. Дослідники іконостасу П'ятницької церкви висловили низку припущень щодо авторства. Володимир Ярема приписував іконопис Федорові Сеньковичу і його учневі Морохновському, різьблення — Станіславові Дріару (1970). Володимир Овсійчук висунув гіпотезу про Лаврентія Пухалу і Федора Сеньковича, як можливих авторів (1985). Поступове відкриття нових фактів біографій митців, а також дослідження реставраторів фактично спростовують усі досі висловлені припущення. Дослідник Володимир Александрович у своїй статті від 1996 року розмежовує принаймні чотири окремі живописні манери, що можуть свідчити про участь чотирьох майстрів. Ймовірним часом створення називає середину — кінець 1610-х років. Александрович припускає, що окремі автори могли надалі працювати над іконостасом, що від середини XVIII ст. знаходиться в церкві села Голоско (початкове його місцезнаходження не з'ясоване).
Настоятелі
- о. Михаїл Савчак (1989-2013)
- о. Ігор Малетич (з 2013)
Світлини
- Зворотня сторона
- Куполи за деревами
- Портал
- Вигляд з боку вулиці Богдана Хмельницького
- Панорама
Див. також
- Свята великомучениця Параскева Іконійська (П'ятниця)
- Свята преподобна Параскева Сербська
Література
- Александрович В. П'ятницька церква та її пам'ятки // Галицька брама. — 1997. — № 3 (27). — С. 14—15.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. — Київ : Наукова думка, 1985. — С. 44, 45, 137—142.
Примітки
- Мацкевий Л. Г. Археологічні пам'ятки Львова. — Львів : Логос, 2008. — С. 113. — .
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 53. — .
- Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с. — С. 157—158. — .
- Архітектура Львова… — С. 54.
- Пшик Г. Львів — місто вежових годинників // Галицька брама. — 1996. — № 17. — С. 5.
- Архітектура Львова… — С. 310.
- Архітектура Львова… — С. 687.
- Кіндратюк Б. До історії дзвонів Львова // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — 2008. — № 9. — С. 50.
- Александрович В. Іконостас П'ятницької церкви у Львові // Львів. Історичні нариси. — Львів, 1996. — С. 103—144.
Посилання
- Офіційний сайт
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce rkva Svyato yi Paraske vi P ya tnici chinna pravoslavna cerkva oboronnogo tipu u Lvovi bilya pidnizhzhya Zamkovoyi gori za adresoyu vul Bogdana Hmelnickogo 77 Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici49 51 06 pn sh 24 01 50 sh d 49 8518000000277723 pn sh 24 03060000002777841 sh d 49 8518000000277723 24 03060000002777841 Koordinati 49 51 06 pn sh 24 01 50 sh d 49 8518000000277723 pn sh 24 03060000002777841 sh d 49 8518000000277723 24 03060000002777841Tip sporudikultovaRoztashuvannyaUkrayina LvivBudivelna sistemadNalezhnistPravoslavna cerkva UkrayiniStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavulicya Hmelnickogo 77EponimParaskeviyaVebsajtwww paraskeva lviv uaCerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici Lviv Lviv Cerkva Svyatoyi Paraskevi P yatnici u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatoyi Velikomuchenici Paraskevi P yatnici Pam yatna tablicya 1644 NazvaGreckoyu movoyu im ya Paraskeva oznachaye nazvu dnya tizhnya p yatnicya na chest yakogo i bula nazvana svyata velikomuchenicya Paraskeva Tomu u nazvah cerkov prisutni slova Paraskeva ta P yatnicya yaki ye totozhnimi mizh soboyu Dlya ciyeyi cerkva harakterne vzhivannya riznih nazv P yatnicka cerkva P yatnickij hram na Pidzamche Svyato P yatnicka cerkva Cerkva Svyatih P yatnic Vikoristannya u nazvi imen svyatih u mnozhini Cerkva Svyatih P yatnic viniklo cherez prisutnist u cerkvi troh davnih shanovanih velikih ikon svyatih z im yam Paraskeva dzherelo Dvi z nih znahodyatsya u namisnomu ryadi ikonostasu velikomuchenici Paraskevi Ikonijskoyi livoruch ta prepodobnoyi Paraskevi Serbskoyi pravoruch Tretya kolishnya zaprestolna ikona prepodobnomuchenici Paraskevi roztashovana na pivnichnij stini cerkvi OpisCerkva rozmishena u Shevchenkivskomu rajoni Lvova na ninishnij vulici Hmelnickogo Golovnij fasad i vhid vlashtovani z pivdnya Bichnij fasad zoriyentovanij paralelno do vulici Cerkva rozmishena u staromu rajoni Pidzamche kolishnomu peredmisti nepodalik vid pershoyi lvivskoyi torgovoyi ploshi nini plosha Starij Rinok i vodnochas na tak zvanomu Volinskomu shlyahu serednovichnij dorozi sho zbereglas donini u viglyadi vulici Hmelnickogo Ci faktori vkazuyut na poyavu cerkvi she u knyazhij period do formuvannya novogo centru mista dovkola suchasnoyi ploshi Rinok tobto do zdobuttya mistom novogo lokacijnogo privileyu magdeburzkogo prava Pochatkovo zbudovana z lamanogo kamenyu odnonavova Na murah cerkvi zalishki bijnic Sklepinnya ceglyani jmovirno z chasiv piznishih perebudov Zakinchena granchastoyu apsidoyu vdvichi nizhchoyu za navu Ye dvi bichni pribudovi piznishogo pohodzhennya Serednyu chastinu cerkvi pokrivaye strimkij dvospadovij dah iz zadnim frontonom nad pritvorom chotiribichna visoka vezha kolis rozmalovana nazovni z attikom zi slipoyu arkadoyu V inter yeri sklepinnya i stini prezbiteriya prikrasheni freskami z kincya 18 st roboti Luki Dolinskogo She odna pam yatna tablicya iz moldavskim gerbom ta inicialami Vasilya Lupula rozmishena na parapeti horiv IstoriyaViglyad z visoti ptashinogo polotu Za danimi arheologichnih obstezhen 1978 roku pervinna sporuda bula zvedena v period vid kincya XIII do pershoyi polovini XIV stolittya Prostorova struktura harakterna dlya budivel romanskogo stilyu Suttyevo perebudovana pislya pozhezhi 1623 roku Todi zh bula zbudovana i vezha nad pritvorom sho pochatkovo mala oboronne priznachennya Na stini pomishena pam yatna tablicya sho spovishaye pro zavershennya vidbudovi 15 serpnya 1644 roku Moldavskij gerb na tablici mozhe svidchiti pro nadannya koshtiv na vidbudovu moldovskim gospodarem Vasilem Lupulom Mikola Ustiyanovich vodnochas z propoviddyu Markiyana Shashkevicha na svyato Pokrovi 14 zhovtnya 1836 v sobori Sv Yura takozh vigolosiv ukrayinskoyu movoyu svoyu v cerkvi sv Paraskevi Cherez te sho rektor Telehovskij ne dozvoliv bi cogo tekst podav jomu ukladenij polskoyu movoyu Kilka raziv poshkodzhena cerkva bula restavrovana u 1870 1886 i 1908 rokah poyednuye v sobi elementi gotiki i piznogo renesansu U 1908 roci pid chas perebudovi za proektom Mihala Luzheckogo zamist shatrovogo zavershennya cerkva otrimala strunku banyu iz lihtarem i narizhnimi vezhechkami Pid chas ciyeyi perebudovi na vezhi planuvalos vstanovlennya godinnika Cej zadum odnak ne realizovano Blizko 1873 1876 rokiv bilya cerkvi bula zbudovana nova plebaniya u arkadovomu stili za proektom Yuliusha Gohbergera Nini ce budinok 2 po vulici Gajdamackij U 1996 1999 rokah poruch zbudovana dzvinicya za proektom Volodimira Shvecya Do Nacionalnogo muzeyu ta Galereyi mistectv u Lvovi peredano ryad pam yatok sho zberigalis u cerkvi Sered nih rukopisne Yevangeliye XVI st sribna kadilnicya XVII st iz neisnuyuchoyi nini lvivskoyi cerkvi Rizdva Bogorodici na Tarnavci obraz iz ciyeyi cerkvi use nini v Nacionalnomu muzeyi U cerkvi zberigalis tri ridkisnih pam yatki lvivskogo virmenskogo malyarstva iz neisnuyuchih nini virmenskih cerkov Svyatoyi Anni ta Svyatogo Yakova Apostol Marko Apostol Matvij Nacionalnij muzej Voznesinnya Bogorodici Galereya mistectv U cerkvi do Pershoyi svitovoyi vijni bulo 7 dzvoniv Najstarshij pohodiv jmovirno z 1663 roku Usi voni rekvizovani avstrijskoyu vladoyu dlya vijskovih potreb Nini u cerkvi lishe dva dzvoni odin z yakih vidlitij 1947 roku IkonostasIkonostas Najbilsha cinnist cerkvi shedevr lvivskih malyariv i rizbariv seredini XVI abo pershoyi polovini XVII stolittya p yatiryadnij renesansnij ikonostas iz dodanim 1870 roku shostim ryadom usogo 70 ikon ta barokovimi carskimi vratami zavershenimi Rozp yattyam iz figurami po bokah Najpishnisha chastina ikonostasu portal iz garnim arhivoltom ikonoyu Hrista arhiyereya po oboh bokah ryad apostoliv na pozolochenih iz vitisnenim ornamentom doshkah Na najvishomu ryadi figuri svyatih pravoslavnoyi cerkvi u prozororizblenih medaljonovih ramah Najnizhchij dodanij ryad penzlya Antoniya Kachmarskogo figuri svyatih Kirila i Mefodiya Olgi i Volodimira Ivana Zolotoustogo i Mikolaya Chudotvorcya Cinni takozh ikoni na vivtaryah i zavivtarni Zagalom ne rahuyuchi dodanih u 1870 roci ikon pitannya avtorstva ikonostasu zalishayetsya vidkritim Nevidomij takozh avtor rizblennya Datuvannya pam yatki takozh priblizne Vid seredini 1850 h rokiv v uryadovih konservatoriv Avstro Ugorshini viniklo pershe naukove zacikavlennya ikonostasom Piznishe jogo vivchali abo zgaduvali u svoyih robotah cilij ryad mistectvoznavciv Ce zokrema Mikola Golubec Mihajlo Dragan Volodimir Yarema Pavlo Zholtovskij Vira Svyencicka Volodimir Ovsijchuk Nataliya Shamardina Volodimir Aleksandrovich Lvivskij zhivopisnij oseredok kincya XVI pochatku XVII buv duzhe chislennim i vidznachavsya shvidkim rozvitkom malyarskih tradicij riznostoronnimi misteckimi poshukami Poza tim vidomosti pro mitciv cogo periodu duzhe fragmentarni Zazvichaj vidomi lishe okremi imena zgadani pobizhno u dokumentah chasto bez zhodnih konkretnih biografichnih danih U krashomu vipadku vdayetsya zistaviti kilka zhivopisnih tvoriv z konkretnimi mitcyami Uskladnyuye zavdannya i toj fakt sho perevazhna bilshist yihnih robit ne zberezhena Doslidniki ikonostasu P yatnickoyi cerkvi vislovili nizku pripushen shodo avtorstva Volodimir Yarema pripisuvav ikonopis Fedorovi Senkovichu i jogo uchnevi Morohnovskomu rizblennya Stanislavovi Driaru 1970 Volodimir Ovsijchuk visunuv gipotezu pro Lavrentiya Puhalu i Fedora Senkovicha yak mozhlivih avtoriv 1985 Postupove vidkrittya novih faktiv biografij mitciv a takozh doslidzhennya restavratoriv faktichno sprostovuyut usi dosi vislovleni pripushennya Doslidnik Volodimir Aleksandrovich u svoyij statti vid 1996 roku rozmezhovuye prinajmni chotiri okremi zhivopisni maneri sho mozhut svidchiti pro uchast chotiroh majstriv Jmovirnim chasom stvorennya nazivaye seredinu kinec 1610 h rokiv Aleksandrovich pripuskaye sho okremi avtori mogli nadali pracyuvati nad ikonostasom sho vid seredini XVIII st znahoditsya v cerkvi sela Golosko pochatkove jogo misceznahodzhennya ne z yasovane Nastoyatelio Mihayil Savchak 1989 2013 o Igor Maletich z 2013 SvitliniZvorotnya storona Kupoli za derevami Portal Viglyad z boku vulici Bogdana Hmelnickogo PanoramaDiv takozhSvyata velikomuchenicya Paraskeva Ikonijska P yatnicya Svyata prepodobna Paraskeva SerbskaLiteraturaAleksandrovich V P yatnicka cerkva ta yiyi pam yatki Galicka brama 1997 3 27 S 14 15 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ovsijchuk V A Ukrayinske mistectvo drugoyi polovini XVI pershoyi polovini XVII st Kiyiv Naukova dumka 1985 S 44 45 137 142 PrimitkiMackevij L G Arheologichni pam yatki Lvova Lviv Logos 2008 S 113 ISBN 966 7379 47 5 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 53 ISBN 978 966 7022 77 8 Veriga V Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s S 157 158 ISBN 5 7773 0359 5 Arhitektura Lvova S 54 Pshik G Lviv misto vezhovih godinnikiv Galicka brama 1996 17 S 5 Arhitektura Lvova S 310 Arhitektura Lvova S 687 Kindratyuk B Do istoriyi dzvoniv Lvova Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu 2008 9 S 50 Aleksandrovich V Ikonostas P yatnickoyi cerkvi u Lvovi Lviv Istorichni narisi Lviv 1996 S 103 144 PosilannyaOficijnij sajtCe nezavershena stattya pro cerkovnu budivlyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi