Ки́ївський цегляни́й стиль — один із напрямків розвитку архітектури Києва у ХІХ — ХХ ст. У цей період у місті зведено низку промислових, громадських і житлових будинків в цегляному стилі. Найхарактернішою рисою таких будівель була заміна ліпних прикрас і тиньку декором із непотинькованої цегли.
Історія
Будівлі з непотинькованими фасадами зустрічалися вже на зламі XVIII — ХІХ століть. Це були переважно виробничі і складські споруди, казарми, паркові павільйони.
Однією з найперших цегляних споруд у Києві була будівля київського Арсеналу, збудованого наприкінці XVIII сторіччя, яку сучасники, завдяки блідо-жовтому кольору цегли, називали порцеляновою. Зокрема князь І. М. Долгоруков, якій відвідав Київ у 1810 році, у своїх мемуарах порівнював мури Арсеналу з фаянсом, а також образно та з гумором описав особливості кольору київської цегли, «яка не соромлива й навіть від вогню не червоніє».
Після завершення будівництва фортеці жовта цегла пішла на спорудження цивільних будівель.
Широко використовувати жовту цеглу власного виробництва у Києві почали після затвердження у 1830 році генерального плану Нової Печерської фортеці, розробленого військовим інженером Карлом Опперманом, коли розпочалося масштабне будівництво міських укріплень. Будівельними роботами, які тривали у 1831—1861 роках, керував начальник Київського інженерного округу Отто Фрейман.
- Готель «Національ» (справа)
- Цегляний стиль залізничного вокзалу
-
Київська жовта цегла
Цеглу (плінфу) використовували вже в давньоруській храмовій архітектурі X — початку XIII століття. Наприклад, її виготовляли для будівництва Десятинної церкви, Софійського собору, храму Спаса на Берестові. Фрагмент мурованої споруди і плінфу археологи виявили на місці княжого палацу ХІ сторіччя, зведеного на Красному дворі, що на Видубичах.
Про київську цеглу згадується і в пізніші часи. Її використовували на потребу замка. На час ревізії 1552 року цеглу зберігали у шопах (складах) на Подолі поруч із цегельнею і «біля острогу, поряд з Дніпром». Сухої непаленої цегли, як ішлося в документі, лежало «11 громад або стирт під дахом… у цегельні».
Проте київська жовта цегла стала відомою у ХІХ сторіччі.
Брак у Києві родовищ будівельного каменя і наявність будівельного дерева та високоякісної глини для цегли й кераміки вплинули на «фактуру» й кольористику забудови, в якій домінували цегла і дерево.
До середини 1830-х років у Києві виробляли червону цеглу на цегельні інженерного відомства, на якій працювали переважно колишні солдати з арештантських рот. Матеріал ішов тільки на фортечні роботи. Інша цегельня належала закладу громадського піклування, де також використовували працю арештантів. Окрім казенних у місті були комерційні заклади. Один із них — цегельня Терехова — видобував глину в горі біля Провалля.
У 1833 році аптекар Йоганн-Сигізмунд Ейсман (1794—1862) на власному хуторі, на виїзді Великої Васильківської дороги, у районі теперішньої Либідської площі й , заснував цегельню. Згодом її власниками стали його син Густав Ейсман, професор Університету святого Володимира, мільйонер, міський голова, а потім онучка Емілія, в шлюбі Суботіна.
Спочатку Ейсман виробляв червоний матеріал. Але, оскільки продукція була не зовсім якісною, на цегельні почали виробляти київську «білу» цеглу. Хоча насправді вона була світло-жовтого кольору. Її виготовляли із синюватої, а при висиханні — зеленуватої глини, що залягає в пагорбах вище рівня Дніпра.
У «Статистичному описі Київської губернії» за 1848 рік повідомлялося, що «вироблення сирої цегли триває від 15 квітня до 15 вересня, а випалювання цілий рік. У… 1844—1847 роках у середньому вироблялося по два мільйони випаленої цегли, а в 1848 — 1 500 000. Всього ж із часу заснування заводу вироблено понад 12 000 000 цегли, але кілька років зовсім роботи не здійснювалися. Цегла виходить, за властивістю глини, доброї якості для кладки мурів, фундаментів і димарів, тому що не боїться вогкості; але для печі не годиться».
Із цегли ейсманівської цегельні збудовані університет, будівлі урядових закладів, Перша і Друга гімназії, кадетський корпус, Олександрівський костел.
У 1870-х роках у Києві сталась «будівельна лихоманка». Попит на цеглу зріс. Окрім цегельні Емілії Ейсман-Суботіної діяли ще 18 підприємств. Деякі з них випалювали по 1,5-2 млн штук цегли на рік.
- Виробництво київської цегли.
Кар'єр для видобутку білого піску (зліва), сушка цегли просто неба (справа)
Розвиток київського цегляного стилю
Протягом другої половини ХІХ сторіччя Київ розвивався за низкою містобудівних проектів — 1855, 1861, 1869 і 1870 років. Зі скасуванням кріпацтва у 1861 році почався інтенсивний розвиток промисловості. Місто перетворилося на значний транспортний вузол. 1890 року запустили першу електростанцію, конку, а через два роки — перший в Росії і другий в Європі трамвай. Розростання виробництва заторкнуло будівельну справу. Розбудову міста обслуговували 12 цегляних заводів і цементний завод «Фор».
З 1870-х років середмістя забудовується багатоповерховими спорудами по периметру кварталів. Забудова разюче змінює візуальні зв'язки між монументальними спорудами, які раніше домінували в міському просторі. Наприкінці ХІХ сторіччя архітектура житла стала головним містоформуючим чинником. Її розвиток на зламі ХІХ–ХХ століть проходив бурхливо. З'явилися нові архітектурні течії — історичні стилі (неоренесанс, необароко, неоготика) та їхнє поєднання (еклектика). Значного поширення в Києві набули раціоналістичні течії — стиль модерну і київський цегляний стиль, що пізніше трансформувався у функціоналізм.
1913 року С. Богуславський в «Ілюстрованому путівникові» писав: «Відмінна й властива тільки одному Києву риса цих будівель — славнозвісна київська світло-жовта цегла, що виробляється на місцевих цегельнях. Більшість будинків, споруджених із цієї цегли, рідко фарбуються, ще рідше тинькуються; тільки обриси кожної окремої цеглини часто обводяться сірою фарбою».
У 1870-х роках з'явилися будинки без тиньку із чистим цегляним фасадом, першим з яких став готель «Національ» на Бессарабці, побудований архітектором Володимиром Ніколаєвим у 1870 році (не зберігся). Тоді ж звели залізничний вокзал, міський водогін 1870—1872 років, корпус № 10 (словолитня) Києво-Печерської лаври.
Освоєння нових територій спричинилося до кількох хвиль так званої «будівельної лихоманки». Виникали акціонерні товариства, що здійснювали комплексну перебудову значних територій міста. Наприкінці ХІХ сторіччя житло перетворилося на товар, а отже, з'явилися домовласники та прибуткові будинки. Один із найяскравіших прибуткових будинків 1870-1880-х років став «Замок Фроммета». Надзвичайно просте планування поєднується із неймовірно виразним виглядом веж «англійської готики».
- Замок барона (флігель)
- Замок доктора (флігель із круглою дозорною вежею)
Радянська доба
У 1920-х — 1930-х роках у Києві будували фасади з червоної цегли без штукатурки спочатку в стилі спрощеного конструктивізму, а згодом в архітектурі «рядових» сталінських будинків. Після виходу в 1955 році постанови про боротьбу з «архітектурними надмірностями» і аж до розвалу Радянського Союзу всі цегляні житлові будинки (хрущовки, брежневки тощо) і більшість інших споруд будувалися без штукатурки. Споруди являли собою типові функціональні «коробки» з наймасовішої білої силікатної цегли. У низці випадків для прикраси фасадів з білої цегли використовували кольорову, насамперед червону, викладаючи з неї окремі частини фасаду або настінні візерунки.
1979 року на вулиці Саксаганського, 45-49 за проєктом архітекторів Н. Г. Бруштинської, В. М. Шарапова та інженера Я. Д.Шамеса звели 12-поверховий будинок у неомодерністському цегляному стилі. Його будували з використанням технології шумоізоляції. Вікна кімнат виходять переважно у внутрішнє подвір'я, а вікна сходів, коридорів, кухонь і ванн — на пожвавлену вулицю, якою у той час пролягала трамвайна лінія. Віконні прорізи оздоблені виразними бетонними рамами.
- Цегляний будинок 1950-х років. Авіамістечко
- Цегляний орнамент водонапірної вежі. ДВРЗ, 1954
- Постмодерний будинок 1980-х років, спроєктований під впливом цегляного стилю. Костянтинівська вулиця, 59.
Сучасна архітектура
У добу незалежності київський цегляний стиль продовжував надихати архітекторів. Одним із найяскравіших прикладів є будівля Посольства Нідерландів в Україні на Контрактовій площі, 7, зведена за проєктом . Жовто-гірчичний колір споруди відсилає до київського цегляного стилю XVIII—XIX сторіччя. Фасад оздоблений чотирма видами пісковика, який використовували у минулому в Києві.
Див. також
Примітки
- Петров, 2012, с. 285.
- Архітектурний атлас Києва, 2012, с. 59.
- Археологічні дослідження на Видубичах, 1975.
- Опис Київського замка 1552 року, 1886, с. 110—111.
- Звіт ІАОП. Том 9. Книга 2, 2015, с. 75.
- Київська цегла, 2017, с. 13.
- Київська цегла, 2017, с. 29.
- Статистичний опис Київської губернії, 1852.
- Ілюстрований путівник по Києву, 1913, с. 7.
- Прибуткові будинки Києва, 2009.
- . 16 березня 2018. Архів оригіналу за 6 червня 2018. Процитовано 20 червня 2023.
- . 21 вересня 2013. Архів оригіналу за 19 червня 2015. Процитовано 20 червня 2023.
- Мар'яна Матвейчук (5 червня 2020). . Хмарочос. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 20 червня 2023.
Джерела
- Богуславський С. М. Спутник по г. Кіеву: иллюстрированный путеводитель по Кіеву и его окрестностям. — К. : Типографія 1-й Артели Печатного Дела, 1913. — 138 с.
- Ерофалов Б. Архитектурный атлас Киева // Art + Construction. — 2012. — № 3-4. з джерела 6 червня 2013. Процитовано 31 липня 2020.
- Малаков Дмитро. Прибуткові будинки Києва. — К. : «Кий», 2009.
- Мовчан І. І. Археологічні дослідження на Видубичах // Стародавній Київ. — К., 1975.
- Опис Київського замка 1552 року // Архів Південно-західної Росії, що видається Тимчасовою комісією для розгляду давніх актів: Акти про заселення = Архив Юго-Западной России. — К., 1886. — Т. VII-1. — С. 101—122.
- Петров Сергій. Оборонні споруди Києва Х—ХІХ ст. — К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. — .
- Пламеницька О.А., Савостіна Л.Є. Історико-архітектурний опорний план міста Києва з визначенням зон охорони пам’яток та історичних ареалів / Науково-дослідного інституту пам‘яткоохоронних досліджень. — К., 2015. — Т. 9, кн. 2. — 269 с.
- Семилетов Петр. Киевский кирпич. — К. : Самвидав, 2017. — 99 с.
- Фундуклей Іван. Статистическое описание Киевской губернии. — К., 1852.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivskij ceglyani j stil odin iz napryamkiv rozvitku arhitekturi Kiyeva u HIH HH st U cej period u misti zvedeno nizku promislovih gromadskih i zhitlovih budinkiv v ceglyanomu stili Najharakternishoyu risoyu takih budivel bula zamina lipnih prikras i tinku dekorom iz nepotinkovanoyi cegli Ceglyanij Zamok Frommeta IstoriyaFasad Kiyivskogo arsenalu Malyunok XVIII storichchyaOboronna kazarma z Mikilskoyu bramoyu Novoyi Pecherskoyi forteci z kiyivskoyi zhovtoyi cegli Budivli z nepotinkovanimi fasadami zustrichalisya vzhe na zlami XVIII HIH stolit Ce buli perevazhno virobnichi i skladski sporudi kazarmi parkovi paviljoni Odniyeyu z najpershih ceglyanih sporud u Kiyevi bula budivlya kiyivskogo Arsenalu zbudovanogo naprikinci XVIII storichchya yaku suchasniki zavdyaki blido zhovtomu koloru cegli nazivali porcelyanovoyu Zokrema knyaz I M Dolgorukov yakij vidvidav Kiyiv u 1810 roci u svoyih memuarah porivnyuvav muri Arsenalu z fayansom a takozh obrazno ta z gumorom opisav osoblivosti koloru kiyivskoyi cegli yaka ne soromliva j navit vid vognyu ne chervoniye Pislya zavershennya budivnictva forteci zhovta cegla pishla na sporudzhennya civilnih budivel Shiroko vikoristovuvati zhovtu ceglu vlasnogo virobnictva u Kiyevi pochali pislya zatverdzhennya u 1830 roci generalnogo planu Novoyi Pecherskoyi forteci rozroblenogo vijskovim inzhenerom Karlom Oppermanom koli rozpochalosya masshtabne budivnictvo miskih ukriplen Budivelnimi robotami yaki trivali u 1831 1861 rokah keruvav nachalnik Kiyivskogo inzhenernogo okrugu Otto Frejman Kiyiv Gotel Nacional sprava Ceglyanij stil zaliznichnogo vokzalu Mashinna stanciya Kiyivskogo vodoprovoduKiyivska zhovta ceglaNizhni pidpirni muri iz zhovtoyi cegli ProvallyaCegla z tavrom cegelni j rokom virobnictva Mikilska brama Kiyivskoyi forteci Ceglu plinfu vikoristovuvali vzhe v davnoruskij hramovij arhitekturi X pochatku XIII stolittya Napriklad yiyi vigotovlyali dlya budivnictva Desyatinnoyi cerkvi Sofijskogo soboru hramu Spasa na Berestovi Fragment murovanoyi sporudi i plinfu arheologi viyavili na misci knyazhogo palacu HI storichchya zvedenogo na Krasnomu dvori sho na Vidubichah Pro kiyivsku ceglu zgaduyetsya i v piznishi chasi Yiyi vikoristovuvali na potrebu zamka Na chas reviziyi 1552 roku ceglu zberigali u shopah skladah na Podoli poruch iz cegelneyu i bilya ostrogu poryad z Dniprom Suhoyi nepalenoyi cegli yak ishlosya v dokumenti lezhalo 11 gromad abo stirt pid dahom u cegelni Prote kiyivska zhovta cegla stala vidomoyu u HIH storichchi Brak u Kiyevi rodovish budivelnogo kamenya i nayavnist budivelnogo dereva ta visokoyakisnoyi glini dlya cegli j keramiki vplinuli na fakturu j koloristiku zabudovi v yakij dominuvali cegla i derevo Do seredini 1830 h rokiv u Kiyevi viroblyali chervonu ceglu na cegelni inzhenernogo vidomstva na yakij pracyuvali perevazhno kolishni soldati z areshtantskih rot Material ishov tilki na fortechni roboti Insha cegelnya nalezhala zakladu gromadskogo pikluvannya de takozh vikoristovuvali pracyu areshtantiv Okrim kazennih u misti buli komercijni zakladi Odin iz nih cegelnya Terehova vidobuvav glinu v gori bilya Provallya U 1833 roci aptekar Jogann Sigizmund Ejsman 1794 1862 na vlasnomu hutori na viyizdi Velikoyi Vasilkivskoyi dorogi u rajoni teperishnoyi Libidskoyi ploshi j zasnuvav cegelnyu Zgodom yiyi vlasnikami stali jogo sin Gustav Ejsman profesor Universitetu svyatogo Volodimira miljoner miskij golova a potim onuchka Emiliya v shlyubi Subotina Spochatku Ejsman viroblyav chervonij material Ale oskilki produkciya bula ne zovsim yakisnoyu na cegelni pochali viroblyati kiyivsku bilu ceglu Hocha naspravdi vona bula svitlo zhovtogo koloru Yiyi vigotovlyali iz sinyuvatoyi a pri visihanni zelenuvatoyi glini sho zalyagaye v pagorbah vishe rivnya Dnipra U Statistichnomu opisi Kiyivskoyi guberniyi za 1848 rik povidomlyalosya sho viroblennya siroyi cegli trivaye vid 15 kvitnya do 15 veresnya a vipalyuvannya cilij rik U 1844 1847 rokah u serednomu viroblyalosya po dva miljoni vipalenoyi cegli a v 1848 1 500 000 Vsogo zh iz chasu zasnuvannya zavodu virobleno ponad 12 000 000 cegli ale kilka rokiv zovsim roboti ne zdijsnyuvalisya Cegla vihodit za vlastivistyu glini dobroyi yakosti dlya kladki muriv fundamentiv i dimariv tomu sho ne boyitsya vogkosti ale dlya pechi ne goditsya Iz cegli ejsmanivskoyi cegelni zbudovani universitet budivli uryadovih zakladiv Persha i Druga gimnaziyi kadetskij korpus Oleksandrivskij kostel U 1870 h rokah u Kiyevi stalas budivelna lihomanka Popit na ceglu zris Okrim cegelni Emiliyi Ejsman Subotinoyi diyali she 18 pidpriyemstv Deyaki z nih vipalyuvali po 1 5 2 mln shtuk cegli na rik Virobnictvo kiyivskoyi cegli Kar yer dlya vidobutku bilogo pisku zliva sushka cegli prosto neba sprava Rozvitok kiyivskogo ceglyanogo stilyuProtyagom drugoyi polovini HIH storichchya Kiyiv rozvivavsya za nizkoyu mistobudivnih proektiv 1855 1861 1869 i 1870 rokiv Zi skasuvannyam kripactva u 1861 roci pochavsya intensivnij rozvitok promislovosti Misto peretvorilosya na znachnij transportnij vuzol 1890 roku zapustili pershu elektrostanciyu konku a cherez dva roki pershij v Rosiyi i drugij v Yevropi tramvaj Rozrostannya virobnictva zatorknulo budivelnu spravu Rozbudovu mista obslugovuvali 12 ceglyanih zavodiv i cementnij zavod For Z 1870 h rokiv seredmistya zabudovuyetsya bagatopoverhovimi sporudami po perimetru kvartaliv Zabudova razyuche zminyuye vizualni zv yazki mizh monumentalnimi sporudami yaki ranishe dominuvali v miskomu prostori Naprikinci HIH storichchya arhitektura zhitla stala golovnim mistoformuyuchim chinnikom Yiyi rozvitok na zlami HIH HH stolit prohodiv burhlivo Z yavilisya novi arhitekturni techiyi istorichni stili neorenesans neobaroko neogotika ta yihnye poyednannya eklektika Znachnogo poshirennya v Kiyevi nabuli racionalistichni techiyi stil modernu i kiyivskij ceglyanij stil sho piznishe transformuvavsya u funkcionalizm 1913 roku S Boguslavskij v Ilyustrovanomu putivnikovi pisav Vidminna j vlastiva tilki odnomu Kiyevu risa cih budivel slavnozvisna kiyivska svitlo zhovta cegla sho viroblyayetsya na miscevih cegelnyah Bilshist budinkiv sporudzhenih iz ciyeyi cegli ridko farbuyutsya she ridshe tinkuyutsya tilki obrisi kozhnoyi okremoyi ceglini chasto obvodyatsya siroyu farboyu U 1870 h rokah z yavilisya budinki bez tinku iz chistim ceglyanim fasadom pershim z yakih stav gotel Nacional na Bessarabci pobudovanij arhitektorom Volodimirom Nikolayevim u 1870 roci ne zberigsya Todi zh zveli zaliznichnij vokzal miskij vodogin 1870 1872 rokiv korpus 10 slovolitnya Kiyevo Pecherskoyi lavri Osvoyennya novih teritorij sprichinilosya do kilkoh hvil tak zvanoyi budivelnoyi lihomanki Vinikali akcionerni tovaristva sho zdijsnyuvali kompleksnu perebudovu znachnih teritorij mista Naprikinci HIH storichchya zhitlo peretvorilosya na tovar a otzhe z yavilisya domovlasniki ta pributkovi budinki Odin iz najyaskravishih pributkovih budinkiv 1870 1880 h rokiv stav Zamok Frommeta Nadzvichajno proste planuvannya poyednuyetsya iz nejmovirno viraznim viglyadom vezh anglijskoyi gotiki Zamok barona fligel Zamok doktora fligel iz krugloyu dozornoyu vezheyu Radyanska dobaU 1920 h 1930 h rokah u Kiyevi buduvali fasadi z chervonoyi cegli bez shtukaturki spochatku v stili sproshenogo konstruktivizmu a zgodom v arhitekturi ryadovih stalinskih budinkiv Pislya vihodu v 1955 roci postanovi pro borotbu z arhitekturnimi nadmirnostyami i azh do rozvalu Radyanskogo Soyuzu vsi ceglyani zhitlovi budinki hrushovki brezhnevki tosho i bilshist inshih sporud buduvalisya bez shtukaturki Sporudi yavlyali soboyu tipovi funkcionalni korobki z najmasovishoyi biloyi silikatnoyi cegli U nizci vipadkiv dlya prikrasi fasadiv z biloyi cegli vikoristovuvali kolorovu nasampered chervonu vikladayuchi z neyi okremi chastini fasadu abo nastinni vizerunki 1979 roku na vulici Saksaganskogo 45 49 za proyektom arhitektoriv N G Brushtinskoyi V M Sharapova ta inzhenera Ya D Shamesa zveli 12 poverhovij budinok u neomodernistskomu ceglyanomu stili Jogo buduvali z vikoristannyam tehnologiyi shumoizolyaciyi Vikna kimnat vihodyat perevazhno u vnutrishnye podvir ya a vikna shodiv koridoriv kuhon i vann na pozhvavlenu vulicyu yakoyu u toj chas prolyagala tramvajna liniya Vikonni prorizi ozdobleni viraznimi betonnimi ramami Ceglyani budivli radyanskoyi dobi Ceglyanij budinok 1950 h rokiv Aviamistechko Ceglyanij ornament vodonapirnoyi vezhi DVRZ 1954 Postmodernij budinok 1980 h rokiv sproyektovanij pid vplivom ceglyanogo stilyu Kostyantinivska vulicya 59 Suchasna arhitekturaPosolstvo Niderlandiv v Ukrayini U dobu nezalezhnosti kiyivskij ceglyanij stil prodovzhuvav nadihati arhitektoriv Odnim iz najyaskravishih prikladiv ye budivlya Posolstva Niderlandiv v Ukrayini na Kontraktovij ploshi 7 zvedena za proyektom Zhovto girchichnij kolir sporudi vidsilaye do kiyivskogo ceglyanogo stilyu XVIII XIX storichchya Fasad ozdoblenij chotirma vidami piskovika yakij vikoristovuvali u minulomu v Kiyevi Div takozhCeglyanij stil Ceglyana gotikaPrimitkiPetrov 2012 s 285 Arhitekturnij atlas Kiyeva 2012 s 59 Arheologichni doslidzhennya na Vidubichah 1975 Opis Kiyivskogo zamka 1552 roku 1886 s 110 111 Zvit IAOP Tom 9 Kniga 2 2015 s 75 Kiyivska cegla 2017 s 13 Kiyivska cegla 2017 s 29 Statistichnij opis Kiyivskoyi guberniyi 1852 Ilyustrovanij putivnik po Kiyevu 1913 s 7 Pributkovi budinki Kiyeva 2009 16 bereznya 2018 Arhiv originalu za 6 chervnya 2018 Procitovano 20 chervnya 2023 21 veresnya 2013 Arhiv originalu za 19 chervnya 2015 Procitovano 20 chervnya 2023 Mar yana Matvejchuk 5 chervnya 2020 Hmarochos Arhiv originalu za 14 chervnya 2020 Procitovano 20 chervnya 2023 DzherelaBoguslavskij S M Sputnik po g Kievu illyustrirovannyj putevoditel po Kievu i ego okrestnostyam K Tipografiya 1 j Arteli Pechatnogo Dela 1913 138 s Erofalov B Arhitekturnyj atlas Kieva Art Construction 2012 3 4 z dzherela 6 chervnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2020 Malakov Dmitro Pributkovi budinki Kiyeva K Kij 2009 Movchan I I Arheologichni doslidzhennya na Vidubichah Starodavnij Kiyiv K 1975 Opis Kiyivskogo zamka 1552 roku Arhiv Pivdenno zahidnoyi Rosiyi sho vidayetsya Timchasovoyu komisiyeyu dlya rozglyadu davnih aktiv Akti pro zaselennya Arhiv Yugo Zapadnoj Rossii K 1886 T VII 1 S 101 122 Petrov Sergij Oboronni sporudi Kiyeva H HIH st K VPK Ekspres Poligraf 2012 ISBN 9789662530285 Plamenicka O A Savostina L Ye Istoriko arhitekturnij opornij plan mista Kiyeva z viznachennyam zon ohoroni pam yatok ta istorichnih arealiv Naukovo doslidnogo institutu pam yatkoohoronnih doslidzhen K 2015 T 9 kn 2 269 s Semiletov Petr Kievskij kirpich K Samvidav 2017 99 s Funduklej Ivan Statisticheskoe opisanie Kievskoj gubernii K 1852