Хре́стівка (до 2016 року — Кіровське) — місто в Україні, у Горлівському районі Донецької області. Адміністративний центр Хрестівської міської громади.
Хрестівка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Горлівський район | ||||||||
Громада | Хрестівська міська громада | ||||||||
Засноване | 1888 | ||||||||
Статус міста | з 1958 року | ||||||||
Населення | ▼ 27849 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 7,25 км² | ||||||||
Густота населення | 3841,2 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 86300-86390 | ||||||||
Телефонний код | +380-6250 | ||||||||
Координати | 48°08′47″ пн. ш. 38°21′38″ сх. д. / 48.14639° пн. ш. 38.36056° сх. д.Координати: 48°08′47″ пн. ш. 38°21′38″ сх. д. / 48.14639° пн. ш. 38.36056° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 247 м | ||||||||
Водойма | р. Кленова | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Бункерна | ||||||||
До станції | 22 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 43,7 км | ||||||||
- залізницею | 111 км | ||||||||
- автошляхами | 75 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 623 км | ||||||||
- залізницею | 782 км | ||||||||
- автошляхами | 772 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 86300, Донецька обл., м. Хрестівка, вул. Шахтарська, 39 | ||||||||
Вебсторінка | http://kirovskoe-sity.wixsite.com/rada | ||||||||
Міський голова | в.о.міського голови Гречушкіна Лариса Володимирівна | ||||||||
Хрестівка у Вікісховищі
|
Розташоване на схилі балки Кленової з однойменною річкою біля розвинутих міст Донбасу: Шахтарськ та Єнакієве — близько 20 км; міст Горлівка і Харцизьк — за 40 км; міста Донецьк — за 80 км.
Чисельність населення в м. Хрестівці на 1.01.2003 р. становила 30,9 тис. осіб. Площа міста — 725 га.
Історія
Хрестівка — колишнє німецьке поселення, одразу мало три назви: німці називали свій хутір Ман-Гейм, в документах було написано Давидо-Орлівка, чумаки називали німецьку колонію через хрестоподібний дороговказ «Таганрог—Бахмут» Хрестівка
Давидо-Орлівка, засновано у 1888, Олексієво-Орловська волость (Олексієво-Орловка) Таганрозького округу (див. Міуський округ) Області війська Донського Російської імперії.
Ной-Мангайм/Neu-Mannheim (Давидо-Орлівка; також Орлівка, Давидівка, Хрестівка, Карл Лібкнехт/Karl Liebknecht), до 1917 — католицько-лютеранське село на власних землях області Війська Донського, Таганрозький округ, Олексіїво-Орловська волость; у радянський період — Сталінська/Донецька область, Чистяківський (Олексієво-Орловський)/Єнакіївський (Орджонікідзевський/Риковський)/Іванівський район. Заснований у 1888 році. Назване за прізвищем колишнього землевласника Орлова. Засновник з маріупольських колоній. Католицький прихід Єнакієве. Землі 1880 десятин (1915; 40 подвір'їв). Колгосп ім. Блюхера/ім. Сталіна. Школа. У вересні 1941 депортовані чоловіки від 16 до 60 років. Мешканці: 312 (1910), 303 (1915), 317 (1919), 395 (1923), 487/487 німці (1926).
У 1954 році утворене селище будівництва Давидівської групи шахт Харцизького району, яке 14 вересня 1956 року отримало назву Кіровське на честь радянського партійного діяча С. Кірова.
12 жовтня 1956 року хутір Хрестівка Олексієво-Орлівської селищної ради приєднаний до смт Кіровського .
29 серпня 1958 року смт Кіровське віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.
12 травня 2016 року Верховна Рада України постановила повернути місту історичну назву Хрестівка, постанова набрала чинності 22 травня 2016 року.
25 серпня 2014 року в результаті артилерійського обстрілу терористами у храм святого праведного Іоанна Кронштадтського потрапив снаряд, загинули три людини.
14 листопада 2014-го одна людина загинула та двоє поранено в результаті артилерійського обстрілу терористами шахти «Комсомолець Донбасу» Хрестівки. На помповій станції, що відкачує метан, почалася пожежа.
У серпні-вересні 2014 року внаслідок обстрілів загинуло майже 50 мешканців.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 31041 особу, із них 16,90 % зазначили рідною мову українську, 82,39 % — російську, 0,15 % — білоруську, 0,05 % — вірменську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — грецьку, польську та румунську, а також гагаузьку мову.
Національний склад населення за переписом 2001 року
чисельність | частка, % | |
українці | 16 829 | 54,2 |
росіяни | 12 900 | 41,6 |
білоруси | 450 | 1,4 |
азербайджанці | 154 | 0,5 |
татари | 131 | 0,4 |
Пам'ятки
У місті перебуває на обліку 3 пам'ятки історії.
№ пп | Охорон. номер | Найменування пам'ятки | Місцезнаходження пам'ятки | Рік встановлення | Автор | Рішення |
---|---|---|---|---|---|---|
1. | 1781 | Пам'ятник Кірову С. М., радянському державному діячеві. | Кіровська м/р, м. Хрестівка, вул. Панфіловців, 35. | 1973 р. | Скульптор: Мельничук Є. А. Архітектор: Корнєєв А. Д. | 12.02.1975 р. № 84 |
2. | 654 | Могила Москальова Сергія Вікторовича, воїна-афганця. | Кіровська м/р, м. Хрестівка, цвинтар. | 1987 р. | - | 14.07.1993 р. № 419 |
3. | 648 | Братська могила радянських воїнів Південного фронту. | м. Хрестівка, Жданівська м/р, смт Вільхівка. | 1955 р. | - | 17.12.1969 р. № 724 |
Постаті
- Галагуз Антон (* 1986) — український паверліфтер. Чемпіон і рекордсмен України; чемпіон Європи.
- Український Дмитро Михайлович (1979—2018) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- В. І. Ткаченко. Кіровське // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — .; Кіровське (до 1958 – Нова Хрестівка)
- Нові/старі назви на мапі Донеччини: м. Хрестівка
- ВВР УРСР, 1956, № 9, стор. 253
- ВВР УРСР, 1956, № 9, стор. 251
- ВВР УРСР, 1958, № 8, стор. 188
- . УНІАН. 12 травня 2016. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 26 травня 2016.
- Терористи знову обстріляли церкву, троє загиблих[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
- Національний склад та рідна мова населення Донецької області. Розподіл постійного населення за найбільш численними національностями та рідною мовою по міськрадах та районах. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 листопада 2012.
Посилання
- Інформаційний портал Донеччини [ 4 січня 2006 у Wayback Machine.]
- Пам'ятки Донецької області [Архівовано 30 листопада 2012 у WebCite]
- Німці Росії. Населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hre stivka do 2016 roku Kirovske misto v Ukrayini u Gorlivskomu rajoni Doneckoyi oblasti Administrativnij centr Hrestivskoyi miskoyi gromadi HrestivkaGerb Hrestivki Prapor HrestivkiOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Gorlivskij rajonGromada Hrestivska miska gromadaZasnovane 1888Status mista z 1958 rokuNaselennya 27849 01 01 2017 Plosha 7 25 km Gustota naselennya 3841 2 osib km Poshtovi indeksi 86300 86390Telefonnij kod 380 6250Koordinati 48 08 47 pn sh 38 21 38 sh d 48 14639 pn sh 38 36056 sh d 48 14639 38 36056 Koordinati 48 08 47 pn sh 38 21 38 sh d 48 14639 pn sh 38 36056 sh d 48 14639 38 36056Visota nad rivnem morya 247 mVodojma r KlenovaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya BunkernaDo stanciyi 22 kmDo obl resp centru fizichna 43 7 km zalizniceyu 111 km avtoshlyahami 75 kmDo Kiyeva fizichna 623 km zalizniceyu 782 km avtoshlyahami 772 kmMiska vladaAdresa 86300 Donecka obl m Hrestivka vul Shahtarska 39Vebstorinka http kirovskoe sity wixsite com radaMiskij golova v o miskogo golovi Grechushkina Larisa VolodimirivnaHrestivka u Vikishovishi KartaHrestivkaHrestivkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hrestivka znachennya Zapit Kirovske perenapravlyaye syudi div takozh Kirovske znachennya Roztashovane na shili balki Klenovoyi z odnojmennoyu richkoyu bilya rozvinutih mist Donbasu Shahtarsk ta Yenakiyeve blizko 20 km mist Gorlivka i Harcizk za 40 km mista Doneck za 80 km Chiselnist naselennya v m Hrestivci na 1 01 2003 r stanovila 30 9 tis osib Plosha mista 725 ga IstoriyaHrestivka kolishnye nimecke poselennya odrazu malo tri nazvi nimci nazivali svij hutir Man Gejm v dokumentah bulo napisano Davido Orlivka chumaki nazivali nimecku koloniyu cherez hrestopodibnij dorogovkaz Taganrog Bahmut Hrestivka Davido Orlivka zasnovano u 1888 Oleksiyevo Orlovska volost Oleksiyevo Orlovka Taganrozkogo okrugu div Miuskij okrug Oblasti vijska Donskogo Rosijskoyi imperiyi Noj Mangajm Neu Mannheim Davido Orlivka takozh Orlivka Davidivka Hrestivka Karl Libkneht Karl Liebknecht do 1917 katolicko lyuteranske selo na vlasnih zemlyah oblasti Vijska Donskogo Taganrozkij okrug Oleksiyivo Orlovska volost u radyanskij period Stalinska Donecka oblast Chistyakivskij Oleksiyevo Orlovskij Yenakiyivskij Ordzhonikidzevskij Rikovskij Ivanivskij rajon Zasnovanij u 1888 roci Nazvane za prizvishem kolishnogo zemlevlasnika Orlova Zasnovnik z mariupolskih kolonij Katolickij prihid Yenakiyeve Zemli 1880 desyatin 1915 40 podvir yiv Kolgosp im Blyuhera im Stalina Shkola U veresni 1941 deportovani choloviki vid 16 do 60 rokiv Meshkanci 312 1910 303 1915 317 1919 395 1923 487 487 nimci 1926 U 1954 roci utvorene selishe budivnictva Davidivskoyi grupi shaht Harcizkogo rajonu yake 14 veresnya 1956 roku otrimalo nazvu Kirovske na chest radyanskogo partijnogo diyacha S Kirova 12 zhovtnya 1956 roku hutir Hrestivka Oleksiyevo Orlivskoyi selishnoyi radi priyednanij do smt Kirovskogo 29 serpnya 1958 roku smt Kirovske vidneseno do kategoriyi mist oblasnogo pidporyadkuvannya 12 travnya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini postanovila povernuti mistu istorichnu nazvu Hrestivka postanova nabrala chinnosti 22 travnya 2016 roku Rosijsko ukrayinska vijna 2014 roku 25 serpnya 2014 roku v rezultati artilerijskogo obstrilu teroristami u hram svyatogo pravednogo Ioanna Kronshtadtskogo potrapiv snaryad zaginuli tri lyudini 14 listopada 2014 go odna lyudina zaginula ta dvoye poraneno v rezultati artilerijskogo obstrilu teroristami shahti Komsomolec Donbasu Hrestivki Na pompovij stanciyi sho vidkachuye metan pochalasya pozhezha U serpni veresni 2014 roku vnaslidok obstriliv zaginulo majzhe 50 meshkanciv NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 31041 osobu iz nih 16 90 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 82 39 rosijsku 0 15 bilorusku 0 05 virmensku 0 03 moldovsku 0 01 grecku polsku ta rumunsku a takozh gagauzku movu Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2001 roku chiselnist chastka ukrayinci 16 829 54 2rosiyani 12 900 41 6bilorusi 450 1 4azerbajdzhanci 154 0 5tatari 131 0 4Pam yatkiU misti perebuvaye na obliku 3 pam yatki istoriyi pp Ohoron nomer Najmenuvannya pam yatki Misceznahodzhennya pam yatki Rik vstanovlennya Avtor Rishennya1 1781 Pam yatnik Kirovu S M radyanskomu derzhavnomu diyachevi Kirovska m r m Hrestivka vul Panfilovciv 35 1973 r Skulptor Melnichuk Ye A Arhitektor Kornyeyev A D 12 02 1975 r 842 654 Mogila Moskalova Sergiya Viktorovicha voyina afgancya Kirovska m r m Hrestivka cvintar 1987 r 14 07 1993 r 4193 648 Bratska mogila radyanskih voyiniv Pivdennogo frontu m Hrestivka Zhdanivska m r smt Vilhivka 1955 r 17 12 1969 r 724PostatiGalaguz Anton 1986 ukrayinskij paverlifter Chempion i rekordsmen Ukrayini chempion Yevropi Ukrayinskij Dmitro Mihajlovich 1979 2018 molodshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip V I Tkachenko Kirovske Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2013 T 13 Kiyi Kok 711 s ISBN 978 966 02 6814 2 Kirovske do 1958 Nova Hrestivka Novi stari nazvi na mapi Donechchini m Hrestivka VVR URSR 1956 9 stor 253 VVR URSR 1956 9 stor 251 VVR URSR 1958 8 stor 188 UNIAN 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2016 Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 26 travnya 2016 Teroristi znovu obstrilyali cerkvu troye zagiblih nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 26 listopada 2014 Procitovano 16 listopada 2014 Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 kvitnya 2014 Nacionalnij sklad ta ridna mova naselennya Doneckoyi oblasti Rozpodil postijnogo naselennya za najbilsh chislennimi nacionalnostyami ta ridnoyu movoyu po miskradah ta rajonah Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 listopada 2012 PosilannyaInformacijnij portal Donechchini 4 sichnya 2006 u Wayback Machine Pam yatki Doneckoyi oblasti Arhivovano 30 listopada 2012 u WebCite Nimci Rosiyi Naseleni punkti i miscya poselennya enciklopedichnij slovnik 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros LiteraturaVasil Pirko Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 Alforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov Doneck Donecke viddilennya NTSh im Shevchenka TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 552 s Alforov M A Migracijni procesi ta yih vpliv na socialno ekonomichnij rozvitok Donbasu 1939 1959 rr monografiya M A Alforov Ukr kulturol centr Donec vid nya Nauk t va im Shevchenka Doneck 2008 192 c Ce nezavershena stattya z geografiyi Doneckoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi