Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фрідріх Вільгельм Фрі дріх Вільге льм II нім Friedrich Wilhelm II 2

Фрідріх Вільгельм II (король Пруссії)

Фрідріх Вільгельм II (король Пруссії)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фрідріх-Вільгельм.

Фрі́дріх-Вільге́льм II (нім. Friedrich Wilhelm II.; 25 вересня 1744(17440925) — 16 листопада 1797) — четвертий прусський король (1786—1797). Брандербурзький маркграф, курфюрст Священної Римської імперії (1786—1797). Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Син прусського принца . Небіж прусського короля Фрідріха ІІ Великого. Вів курс на придушення Просвітництва, підтримував традиційний протестантизм. Разом із європейськими монархіями вступив у війну проти революційної Франції (1792—1792). Завдяки поділам Речі Посполитої (1793, 1795) приєднав до королівства Велику Польщу, Мазовію, Підляшшя, частину Малої Польщі, які були перетворені на Південну Пруссію, Нову Східну Пруссію та Нову Сілезію. Був патроном мистецтв, спорудив Бранденбурзькі ворота в Берліні (1791). На противагу королям-попередникам провадив розкішний і розбещений стиль життя, що спричинило ослаблення державного організму. Помер в Потсдамі, Пруссія. Похований у Берлінському лютеранському соборі. Прізвиська — «Вільгельм-товстун» (нім. Der dicke Wilhelm), «товстун-дурисвіт» (нім. Der dicke Lüderjahn).

Фрідріх-Вільгельм II
нім. Friedrich Wilhelm II. von Preußen
image
Фрідріх-Вільгельм II
image
Король Пруссії
17 серпня 1786 — 16 листопада 1797
Попередник: Фрідріх II Великий
Наступник: Фрідріх-Вільгельм III
Маркграф Бранденбургу
17 серпня 1786 — 16 листопада 1797
Попередник: Фрідріх II Великий
Наступник: Фрідріх-Вільгельм III
 
Народження: 25 вересня 1744(1744-09-25)[1][2][…]
Берлін, Пруссія
Смерть: 16 листопада 1797(1797-11-16)[1][2][…](53 роки)
Потсдам, Королівство Пруссія[4]
Поховання: Берлінський собор
Країна: Королівство Пруссія
Релігія: кальвінізм
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Август-Вільгельм
Мати: Луїза Амалія Брауншвейг-Вольфенбюттельська[5]
Шлюб: d, Фрідеріка Луїза Гессен-Дармштадтська, Юлія фон Фосс і d
Діти: Вільгельміна Прусська, Фрідеріка Прусська, Фрідріх Вільгельм III, Людвіг Прусський (1773—1796), Августа Прусська, Вільгельм Прусський, d, d[3], d, d, d, d, d[3], d[3], d[3], d[3] і d[3]
Нагороди: Орден Чорного орла

image Медіафайли у Вікісховищі

Юність

image
Вінценосний дядько Фрідріха Вільгельма — Фрідріх Великий

Король Пруссії Фрідріх Великий не мав дітей, і Фрідріх Вільгельм був спадкоємцем прусського трону після свого батька. Фрідріх II особисто дбав про виховання свого племінника і спадкоємця трону. Трирічного Фрідріха Вільгельма забрали в Берлінський палац, де його вихователем був офіційно призначений швейцарський вчений Ніколас де Бегелін (Nicolas de Beguelin). Фрідріх намагався уникати помилок свого тиранічного батька, що виховував сина за допомогою фізичних і душевних покарань.

Фрідріху Вільгельму було 13 років, коли в 1757 його батько був безславно звільнений з армії за свої невдачі в Семирічній війні. Дружби між братами ніколи не було, внаслідок вже того, що Фрідріх вважав, що його батько Фрідріх Вільгельм I благоволив молодшому брату, а в 1757 антипатії переросли в неприховане презирство. Август Вільгельм помер в 1758 у віці 36 років, і титул спадкоємця трону принца прусського перейшов до його сина Фрідріха Вільгельма.

Юний принц взяв участь у військових діях в кінці Семирічної війни, наприклад, в облозі Швейдніца і в . Король похвалив племінника за хоробрість і призначив командиром Потсдамського піхотного полку. Проте з часом відносини між монархом і спадкоємцем кардинально змінилися, переважно через відмінність у характерах. Стиль життя Фрідріха і його погляди на державу разюче відрізнялися від принципів життя його племінника. Фрідріх жив, бачачи себе «першим слугою своєї держави». У нього практично не було особистого життя, він уникав публічних виступів. Замість цього він присвячував себе в більшій мірі політиці та управлінню державою і часто вникав в найдрібніші деталі. Тим не менш, Фрідріх упустив навчання політичному життю свого спадкоємця. А сам Фрідріх Вільгельм хотів в першу чергу насолоджуватися життям, у чому був солідарний з багатьма своїми сучасниками дворянського походження. В юності у принца з'явилося кілька фавориток, що викликало невдоволення консервативної частини прусського двору і особливо самого короля.

Одруження

У 1765 році Фрідріх одружив двадцятирічного Фрідріха Вільгельма на Єлизаветі Крістіні Ульріці Брауншвейг-Вольфенбюттельській, дочці герцога Брауншвейга-Вольфенбюттеля та , сестри Фрідріха. Цей шлюб виявився дуже невдалим. Молоді вільно ставилися до подружньої вірності. Коли Фрідріх Вільгельм дізнався про виниклий на стороні роман своєї дружини, він побажав з нею розлучитися і відправив її у заслання в Кюстрін. Після розлучення Потсдамський двір розвинув бурхливу діяльність, щоб заново одружити спадкоємця, оскільки династії потрібен був спадкоємець. Рішення випало на користь принцеси Фрідеріки Гессен-Дармштадтської. Вона виправдала покладені на неї надії і 3 серпня 1770 народила Фрідріха Вільгельма II, а в наступні роки ще шістьох дітей.

Вільгельміна Енке

Другий шлюб не завадив бурхливому особистому життю Фрідріха Вільгельма. В 1764 принц познайомився з дочкою музиканта , що стала в 1769 з дозволу короля офіційною фавориткою кронпринца з річним утриманням в 30 тисяч талерів. Пристойності заради її видали заміж за камердинера Йоганна Фрідріха Ріца. Від майбутнього короля Пруссії Вільгельміна народила п'ятьох дітей, проте вижила з них тільки дочка Маріанна. В 1796 Вільгельміна отримала титул графині Ліхтенау. Незважаючи на свій скромний політичний вплив Вільгельміну фон Ліхтенау прозвали прусською мадам Помпадур. Після смерті короля в 1797 році Вільгельміну заарештували, але незабаром вона була реабілітована.

Король

Внутрішня політика

image
Король Пруссії Фрідріх Вільгельм II

Фрідріх Великий помер 17 серпня 1786 у віці 74 років в Сан-Сусі. Як і передбачалося, його наступником став Фрідріх Вільгельм II. У цей час Фрідріх Вільгельм користувався любов'ю у народу, який сподівався на загальне поліпшення становища в країні. В останні роки життя Фрідріх II вже втратив колишню популярність, і його смерть не викликала особливої ​​скорботи у народу. Новий король переніс свою резиденцію з Сан-Сусі в Берлін, викликавши велику наснагу у берлінців. Король скасовував ненависні податки, роздавав ордени, нагороди та титули.

Перебудову своєї резиденції Берліна Фрідріх Вільгельм доручив архітектору , зокрема, йому дали замовлення на будівництво Бранденбурзьких воріт. Король, сам відмінно грав на віолончелі, сприяв розвитку мистецтв, особливо музики і театру. Але незабаром стали проявлятися і інші риси нового монарха. Не посвячений у премудрості політики, Фрідріх Вільгельм не вмів керувати державою, сидячи за письмовим столом, як його дядько. Фрідріх Вільгельм II призначив кабінет уряду, в якому особливим впливом користувався Крістоф фон Вельнер. На відміну від Фрідріха, який вважав, що «кожен спасеться на свій манер», Фрідріх Вільгельм заявив про прихильність Реформації. Проте своїм едиктом про релігії від 9 липня 1788 він гарантував свободу віросповідання. Едикт викликав в Пруссії гарячі дебати, що слідом за ним 19 грудня 1788 був навіть випущений едикт про цензуру, яким були знову обмежені особисті свободи.

Іншим важливим недоглядом Фрідріха Вільгельма у внутрішній політиці Пруссії стало збереження старої адміністративної структури, чиновництва та офіцерства часів Фрідріха Великого. У своїй більшості вони займали пости з 1763 року, і Фрідріх не відправляв їх у відставку з подяки. В молодості вони багато зробили для Пруссії і свого короля. Однак при Фрідріху Вільгельмі II їм було вже за 65 і навіть 70 років, і це негативно відбивалося не тільки на державному управлінні, а й у військовій області. Ветерани Семирічної війни виявилися не в змозі рішуче виступити проти французьких військ після 1789 року, оскільки ігнорували нові військові концепції французів.

Зовнішня політика

image
Евальд Фрідріх фон Герцберг

Зовнішня політика спочатку була довірена міністру короля Фрідріха II Евальду Фрідріху фон Герцбергу, який був поглинений ідеєю пруссько-австрійського суперництва. Після укладення 27 липня 1790 Рейхенбахського договору, виявилися суперечності в поглядах короля і його міністра. Герцберг був зміщений, і його посаду зайняв .

Після початку Великої французької революції і невдалої втечі королівської сім'ї, в червні 1791 року в під Дрезденом відбулася зустріч імператора Священної Римської імперії Леопольда II, короля Фрідріха Вільгельма II і принца Карла Артуа, брата французького короля Людовика XVI.

image
Битва під Вальмі

30 липня 1792 прусський король особисто брав участь у військовому поході в Шампань проти революційної Франції. В битві при Вальмі 20 вересня між воюючими сторонами відбулася артилерійська дуель. Битва, незначима з точки зору військової стратегії, увійшла в історію, оскільки солдатам революції вперше вдалося витримати масований наступ противника. Ослаблі від хвороб, голоду і дощу прусські війська через десять днів відступили. Війна проти Франції завершилася для Фрідріха Вільгельма II підписанням 5 квітня 1795 зі встановленням демаркаційної лінії, що забезпечила нейтралітет і мир не тільки для Пруссії, але і для всієї Північної Німеччини.

Фрідріх Вільгельм звернув свою увагу на Польщу, коли Росія та Австрія готували другий розділ Польщі. Прусський король не хотів залишитися осторонь і 23 січня 1793 вступив в договір про розділ з Росією, придбавши Данциг, Торн і Південну Прусію, що становило 57 000 км ² і 1,1 млн жителів.

У 1794 році в Кракові почалося польське повстання на чолі з Тадеушем Костюшко, яке було придушене Росією. За наступним договором про розподіл від 3 січня 1795 року, укладеним Росією, Австрією і Пруссією, Фрідріх Вільгельм II отримав Мазовію, Варшаву і Нову Східну Пруссію. З 1791 року до Пруссії відійшли Ансбах та Байрейт. Тим самим у роки правління Фрідріха Вільгельма II територія Пруссії збільшилася на третину, а чисельність населення зросла з 5,4 млн до 8,7 млн підданих.

Останні роки правління і смерть

Королеву ображали численні любовні інтриги короля і, в першу чергу, відносини з . Кронпринц Фрідріх Вільгельм III підтримував її. 28 квітня 1796 Вільгельміна отримала титул графині Ліхтенау і 17 вересня була офіційно прийнята при дворі. Тим часом посилилося невдоволення королем, якого звинуватили в марнотратстві і розтраті зібраного Фрідріхом державного майна. Фрідріх Вільгельм II помер в 53 роки 16 листопада 1797 від грудної водянки. Графиня Ліхтенау, яка доглядала за вмираючим королем, була поміщена під домашній арешт. Фрідріх Вільгельм III відправив ненависну коханку батька на заслання в Глогау, а більша частина її майна була конфіскована.

image
Саркофаг Фрідріха Вільгельма II. Сучасний стан

Фрідріха Вільгельма II поховали 11 грудня 1797 року в Берлінському соборі. Історик Дітер Броцат пише, що під час Другої світової війни саркофаг короля був значно пошкоджений. Під час реконструкції споруди були знайдені частини скелета, що, ймовірно, належать королю; стан скелета дозволяє припускати, що тіло перед похованням було забальзамоване.

Сім'я

Докладніше: Гогенцоллерни

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #11869362X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
    d:Track:Q2079d:Track:Q2818964d:Track:Q316626d:Track:Q14565672d:Track:Q590208
  6. Frederick William II. of Prussia. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 11. Процитовано 18 липня 2023.
  7. König Friedrich Wilhelm II. von Preußen | Dieter Wunderlich: Buchtipps und mehr (de-DE) . Процитовано 18 липня 2023.
  8. Internet Archive, Christopher M. (2006). Iron kingdom : the rise and downfall of Prussia, 1600-1947. Cambridge, Mass. : Belknap Press of Harvard University Press. ISBN .
  9. Friedrich Wilhelm II. König von Preußen - Die Geschichte Berlins - Verein für die Geschichte Berlins e.V. - gegr. 1865. www.diegeschichteberlins.de. Процитовано 18 липня 2023.
  10. rbb Preußen-Chronik | Friedrich Wilhelm II. Preußen. www.preussenchronik.de. 21 травня 2008. Процитовано 18 липня 2023.
  11. Daniel Schönpflug: Luise von Preußen: Königin der Herzen. S. 136.
  12. Chronologisches Archiv - Preußische Allgemeine Zeitung. www.webarchiv-server.de. Процитовано 18 липня 2023.

Джерела

  • David E. Barclay: Friedrich Wilhelm II. (1786—1797). In: Frank-Lothar Kroll (Hrsg.): Preußens Herrscher. Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II. Beck, München 2006, S. 179–196.
  • Wilhelm Moritz Freiherr von Bissing: Friedrich Wilhelm II. König von Preußen. Ein Lebensbild. Duncker & Humblot, Berlin 1967.
  • Wilhelm Bringmann: Preußen unter Friedrich Wilhelm II. (1786—1797). Lang, Frankfurt am Main u. a. 2001, .
  • Julius von Hartmann. Friedrich Wilhelm II. // Allgemeine Deutsche Biographie. Leipzig, 1877, Band 7, S. 685–700.
  • Hans Haussherr. Friedrich Wilhelm II.. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 558–560 (Digitalisat).
  • Brigitte Meier: Friedrich Wilhelm II. König von Preußen. Ein Leben zwischen Rokoko und Revolution. Pustet, Regensburg 2007.
  • Hans-Joachim Neumann: Friedrich Wilhelm II. Preußen unter den Rosenkreuzern. Edition q im Quintessenz Verlag, Berlin 1997, .
  • Friedrich R. Paulig: Friedrich Wilhelm II., König von Preussen (1744 bis 1797). Sein Privatleben und seine Regierung im Lichte neuerer Forschungen. Paulig, Frankfurt a. O. 1895 (Digitalisat)

Література

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх-Вільгельм II

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fridrih Vilgelm Fri drih Vilge lm II nim Friedrich Wilhelm II 25 veresnya 1744 17440925 16 listopada 1797 chetvertij prusskij korol 1786 1797 Branderburzkij markgraf kurfyurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1786 1797 Predstavnik nimeckoyi dinastiyi Gogencollerniv Narodivsya v Berlini Prussiya Sin prusskogo princa Nebizh prusskogo korolya Fridriha II Velikogo Viv kurs na pridushennya Prosvitnictva pidtrimuvav tradicijnij protestantizm Razom iz yevropejskimi monarhiyami vstupiv u vijnu proti revolyucijnoyi Franciyi 1792 1792 Zavdyaki podilam Rechi Pospolitoyi 1793 1795 priyednav do korolivstva Veliku Polshu Mazoviyu Pidlyashshya chastinu Maloyi Polshi yaki buli peretvoreni na Pivdennu Prussiyu Novu Shidnu Prussiyu ta Novu Sileziyu Buv patronom mistectv sporudiv Brandenburzki vorota v Berlini 1791 Na protivagu korolyam poperednikam provadiv rozkishnij i rozbeshenij stil zhittya sho sprichinilo oslablennya derzhavnogo organizmu Pomer v Potsdami Prussiya Pohovanij u Berlinskomu lyuteranskomu sobori Prizviska Vilgelm tovstun nim Der dicke Wilhelm tovstun durisvit nim Der dicke Luderjahn Fridrih Vilgelm II nim Friedrich Wilhelm II von PreussenFridrih Vilgelm IIKorol Prussiyi17 serpnya 1786 16 listopada 1797Poperednik Fridrih II VelikijNastupnik Fridrih Vilgelm IIIMarkgraf Brandenburgu17 serpnya 1786 16 listopada 1797Poperednik Fridrih II VelikijNastupnik Fridrih Vilgelm III Narodzhennya 25 veresnya 1744 1744 09 25 1 2 Berlin PrussiyaSmert 16 listopada 1797 1797 11 16 1 2 53 roki Potsdam Korolivstvo Prussiya 4 Pohovannya Berlinskij soborKrayina Korolivstvo PrussiyaReligiya kalvinizmRid GogencollerniBatko Avgust VilgelmMati Luyiza Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska 5 Shlyub d Friderika Luyiza Gessen Darmshtadtska Yuliya fon Foss i dDiti Vilgelmina Prusska Friderika Prusska Fridrih Vilgelm III Lyudvig Prusskij 1773 1796 Avgusta Prusska Vilgelm Prusskij d d 3 d d d d d 3 d 3 d 3 d 3 i d 3 Nagorodi Orden Chornogo orla Mediafajli b u VikishovishiYunistVincenosnij dyadko Fridriha Vilgelma Fridrih Velikij Korol Prussiyi Fridrih Velikij ne mav ditej i Fridrih Vilgelm buv spadkoyemcem prusskogo tronu pislya svogo batka Fridrih II osobisto dbav pro vihovannya svogo pleminnika i spadkoyemcya tronu Tririchnogo Fridriha Vilgelma zabrali v Berlinskij palac de jogo vihovatelem buv oficijno priznachenij shvejcarskij vchenij Nikolas de Begelin Nicolas de Beguelin Fridrih namagavsya unikati pomilok svogo tiranichnogo batka sho vihovuvav sina za dopomogoyu fizichnih i dushevnih pokaran Fridrihu Vilgelmu bulo 13 rokiv koli v 1757 jogo batko buv bezslavno zvilnenij z armiyi za svoyi nevdachi v Semirichnij vijni Druzhbi mizh bratami nikoli ne bulo vnaslidok vzhe togo sho Fridrih vvazhav sho jogo batko Fridrih Vilgelm I blagovoliv molodshomu bratu a v 1757 antipatiyi pererosli v neprihovane prezirstvo Avgust Vilgelm pomer v 1758 u vici 36 rokiv i titul spadkoyemcya tronu princa prusskogo perejshov do jogo sina Fridriha Vilgelma Yunij princ vzyav uchast u vijskovih diyah v kinci Semirichnoyi vijni napriklad v oblozi Shvejdnica i v Korol pohvaliv pleminnika za horobrist i priznachiv komandirom Potsdamskogo pihotnogo polku Prote z chasom vidnosini mizh monarhom i spadkoyemcem kardinalno zminilisya perevazhno cherez vidminnist u harakterah Stil zhittya Fridriha i jogo poglyadi na derzhavu razyuche vidriznyalisya vid principiv zhittya jogo pleminnika Fridrih zhiv bachachi sebe pershim slugoyu svoyeyi derzhavi U nogo praktichno ne bulo osobistogo zhittya vin unikav publichnih vistupiv Zamist cogo vin prisvyachuvav sebe v bilshij miri politici ta upravlinnyu derzhavoyu i chasto vnikav v najdribnishi detali Tim ne mensh Fridrih upustiv navchannya politichnomu zhittyu svogo spadkoyemcya A sam Fridrih Vilgelm hotiv v pershu chergu nasolodzhuvatisya zhittyam u chomu buv solidarnij z bagatma svoyimi suchasnikami dvoryanskogo pohodzhennya V yunosti u princa z yavilosya kilka favoritok sho viklikalo nevdovolennya konservativnoyi chastini prusskogo dvoru i osoblivo samogo korolya OdruzhennyaU 1765 roci Fridrih odruzhiv dvadcyatirichnogo Fridriha Vilgelma na Yelizaveti Kristini Ulrici Braunshvejg Volfenbyuttelskij dochci gercoga Braunshvejga Volfenbyuttelya ta sestri Fridriha Cej shlyub viyavivsya duzhe nevdalim Molodi vilno stavilisya do podruzhnoyi virnosti Koli Fridrih Vilgelm diznavsya pro viniklij na storoni roman svoyeyi druzhini vin pobazhav z neyu rozluchitisya i vidpraviv yiyi u zaslannya v Kyustrin Pislya rozluchennya Potsdamskij dvir rozvinuv burhlivu diyalnist shob zanovo odruzhiti spadkoyemcya oskilki dinastiyi potriben buv spadkoyemec Rishennya vipalo na korist princesi Frideriki Gessen Darmshtadtskoyi Vona vipravdala pokladeni na neyi nadiyi i 3 serpnya 1770 narodila Fridriha Vilgelma II a v nastupni roki she shistoh ditej Vilgelmina EnkeDrugij shlyub ne zavadiv burhlivomu osobistomu zhittyu Fridriha Vilgelma V 1764 princ poznajomivsya z dochkoyu muzikanta sho stala v 1769 z dozvolu korolya oficijnoyu favoritkoyu kronprinca z richnim utrimannyam v 30 tisyach taleriv Pristojnosti zaradi yiyi vidali zamizh za kamerdinera Joganna Fridriha Rica Vid majbutnogo korolya Prussiyi Vilgelmina narodila p yatoh ditej prote vizhila z nih tilki dochka Marianna V 1796 Vilgelmina otrimala titul grafini Lihtenau Nezvazhayuchi na svij skromnij politichnij vpliv Vilgelminu fon Lihtenau prozvali prusskoyu madam Pompadur Pislya smerti korolya v 1797 roci Vilgelminu zaareshtuvali ale nezabarom vona bula reabilitovana KorolVnutrishnya politika Korol Prussiyi Fridrih Vilgelm II Fridrih Velikij pomer 17 serpnya 1786 u vici 74 rokiv v San Susi Yak i peredbachalosya jogo nastupnikom stav Fridrih Vilgelm II U cej chas Fridrih Vilgelm koristuvavsya lyubov yu u narodu yakij spodivavsya na zagalne polipshennya stanovisha v krayini V ostanni roki zhittya Fridrih II vzhe vtrativ kolishnyu populyarnist i jogo smert ne viklikala osoblivoyi skorboti u narodu Novij korol perenis svoyu rezidenciyu z San Susi v Berlin viklikavshi veliku nasnagu u berlinciv Korol skasovuvav nenavisni podatki rozdavav ordeni nagorodi ta tituli Perebudovu svoyeyi rezidenciyi Berlina Fridrih Vilgelm doruchiv arhitektoru zokrema jomu dali zamovlennya na budivnictvo Brandenburzkih vorit Korol sam vidminno grav na violoncheli spriyav rozvitku mistectv osoblivo muziki i teatru Ale nezabarom stali proyavlyatisya i inshi risi novogo monarha Ne posvyachenij u premudrosti politiki Fridrih Vilgelm ne vmiv keruvati derzhavoyu sidyachi za pismovim stolom yak jogo dyadko Fridrih Vilgelm II priznachiv kabinet uryadu v yakomu osoblivim vplivom koristuvavsya Kristof fon Velner Na vidminu vid Fridriha yakij vvazhav sho kozhen spasetsya na svij maner Fridrih Vilgelm zayaviv pro prihilnist Reformaciyi Prote svoyim ediktom pro religiyi vid 9 lipnya 1788 vin garantuvav svobodu virospovidannya Edikt viklikav v Prussiyi garyachi debati sho slidom za nim 19 grudnya 1788 buv navit vipushenij edikt pro cenzuru yakim buli znovu obmezheni osobisti svobodi Inshim vazhlivim nedoglyadom Fridriha Vilgelma u vnutrishnij politici Prussiyi stalo zberezhennya staroyi administrativnoyi strukturi chinovnictva ta oficerstva chasiv Fridriha Velikogo U svoyij bilshosti voni zajmali posti z 1763 roku i Fridrih ne vidpravlyav yih u vidstavku z podyaki V molodosti voni bagato zrobili dlya Prussiyi i svogo korolya Odnak pri Fridrihu Vilgelmi II yim bulo vzhe za 65 i navit 70 rokiv i ce negativno vidbivalosya ne tilki na derzhavnomu upravlinni a j u vijskovij oblasti Veterani Semirichnoyi vijni viyavilisya ne v zmozi rishuche vistupiti proti francuzkih vijsk pislya 1789 roku oskilki ignoruvali novi vijskovi koncepciyi francuziv Zovnishnya politika Evald Fridrih fon Gercberg Zovnishnya politika spochatku bula dovirena ministru korolya Fridriha II Evaldu Fridrihu fon Gercbergu yakij buv poglinenij ideyeyu prussko avstrijskogo supernictva Pislya ukladennya 27 lipnya 1790 Rejhenbahskogo dogovoru viyavilisya superechnosti v poglyadah korolya i jogo ministra Gercberg buv zmishenij i jogo posadu zajnyav Pislya pochatku Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi i nevdaloyi vtechi korolivskoyi sim yi v chervni 1791 roku v pid Drezdenom vidbulasya zustrich imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopolda II korolya Fridriha Vilgelma II i princa Karla Artua brata francuzkogo korolya Lyudovika XVI Bitva pid Valmi 30 lipnya 1792 prusskij korol osobisto brav uchast u vijskovomu pohodi v Shampan proti revolyucijnoyi Franciyi V bitvi pri Valmi 20 veresnya mizh voyuyuchimi storonami vidbulasya artilerijska duel Bitva neznachima z tochki zoru vijskovoyi strategiyi uvijshla v istoriyu oskilki soldatam revolyuciyi vpershe vdalosya vitrimati masovanij nastup protivnika Oslabli vid hvorob golodu i doshu prusski vijska cherez desyat dniv vidstupili Vijna proti Franciyi zavershilasya dlya Fridriha Vilgelma II pidpisannyam 5 kvitnya 1795 zi vstanovlennyam demarkacijnoyi liniyi sho zabezpechila nejtralitet i mir ne tilki dlya Prussiyi ale i dlya vsiyeyi Pivnichnoyi Nimechchini Fridrih Vilgelm zvernuv svoyu uvagu na Polshu koli Rosiya ta Avstriya gotuvali drugij rozdil Polshi Prusskij korol ne hotiv zalishitisya ostoron i 23 sichnya 1793 vstupiv v dogovir pro rozdil z Rosiyeyu pridbavshi Dancig Torn i Pivdennu Prusiyu sho stanovilo 57 000 km i 1 1 mln zhiteliv U 1794 roci v Krakovi pochalosya polske povstannya na choli z Tadeushem Kostyushko yake bulo pridushene Rosiyeyu Za nastupnim dogovorom pro rozpodil vid 3 sichnya 1795 roku ukladenim Rosiyeyu Avstriyeyu i Prussiyeyu Fridrih Vilgelm II otrimav Mazoviyu Varshavu i Novu Shidnu Prussiyu Z 1791 roku do Prussiyi vidijshli Ansbah ta Bajrejt Tim samim u roki pravlinnya Fridriha Vilgelma II teritoriya Prussiyi zbilshilasya na tretinu a chiselnist naselennya zrosla z 5 4 mln do 8 7 mln piddanih Ostanni roki pravlinnya i smert Korolevu obrazhali chislenni lyubovni intrigi korolya i v pershu chergu vidnosini z Kronprinc Fridrih Vilgelm III pidtrimuvav yiyi 28 kvitnya 1796 Vilgelmina otrimala titul grafini Lihtenau i 17 veresnya bula oficijno prijnyata pri dvori Tim chasom posililosya nevdovolennya korolem yakogo zvinuvatili v marnotratstvi i roztrati zibranogo Fridrihom derzhavnogo majna Fridrih Vilgelm II pomer v 53 roki 16 listopada 1797 vid grudnoyi vodyanki Grafinya Lihtenau yaka doglyadala za vmirayuchim korolem bula pomishena pid domashnij aresht Fridrih Vilgelm III vidpraviv nenavisnu kohanku batka na zaslannya v Glogau a bilsha chastina yiyi majna bula konfiskovana Sarkofag Fridriha Vilgelma II Suchasnij stan Fridriha Vilgelma II pohovali 11 grudnya 1797 roku v Berlinskomu sobori Istorik Diter Brocat pishe sho pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sarkofag korolya buv znachno poshkodzhenij Pid chas rekonstrukciyi sporudi buli znajdeni chastini skeleta sho jmovirno nalezhat korolyu stan skeleta dozvolyaye pripuskati sho tilo pered pohovannyam bulo zabalzamovane Sim yaDokladnishe Gogencollerni Batko Avgust Vilgelm Matir Luyiza Amaliya Braunshvejg Volfenbyuttelska 1 a druzhina z 1765 Yelizaveta Kristina Ulrika Braunshvejg Lyuneburzka rozluchennya v 1769 Donka Friderika Sharlotta 1767 1820 Frederik gercog Jorkskij 2 ga druzhina Friderika Luyiza Gessen Darmshtadtska Diti Fridrih Vilgelm III 1770 1840 korol Prussiyi Fridrih Lyudvig Karl Prusskij 1773 1796 Friderika Meklenburg Strelicka Vilgelmina Prusska 1774 1837 Villem I korol Niderlandiv Avgusta Prusska 1780 1841 Vilgelm II kurfyurst Gessen Kasselya 1781 1845 Vilgelm 1783 1851 Mariya Anna Gessen Gomburzka Morganatichna druzhina Yuliya fon Foss 1766 1789 Ditina 1789 1855 Kohanka Diti 1779 1787 ulyublenij sin korolya Ulrika Sofiya Vilgelmina fon Berkholc 1774 1774 Kristina Sofiya Frederika fon Lyutcenberg 1777 1777 Marianna Diderik Friderika Vilgelmina 1780 1814 Kohanka Diti Fridrih Vilgelm graf fon Brandenburzkij 1792 1850 Matilda fon Massenbah 1795 1885 Sofiya Yuliya grafinya Brandenburzka 1793 1848 Fridrih Ferdinand Angalt Keten PlesskijPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Deutsche Nationalbibliothek Record 11869362X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie Hrsg Historische Commission bei der konigl Akademie der Wissenschaften L Duncker amp Humblot 1875 d Track Q2079d Track Q2818964d Track Q316626d Track Q14565672d Track Q590208 Frederick William II of Prussia 1911 Encyclopaedia Britannica T Volume 11 Procitovano 18 lipnya 2023 Konig Friedrich Wilhelm II von Preussen Dieter Wunderlich Buchtipps und mehr de DE Procitovano 18 lipnya 2023 Internet Archive Christopher M 2006 Iron kingdom the rise and downfall of Prussia 1600 1947 Cambridge Mass Belknap Press of Harvard University Press ISBN 978 0 674 02385 7 Friedrich Wilhelm II Konig von Preussen Die Geschichte Berlins Verein fur die Geschichte Berlins e V gegr 1865 www diegeschichteberlins de Procitovano 18 lipnya 2023 rbb Preussen Chronik Friedrich Wilhelm II Preussen www preussenchronik de 21 travnya 2008 Procitovano 18 lipnya 2023 Daniel Schonpflug Luise von Preussen Konigin der Herzen S 136 Chronologisches Archiv Preussische Allgemeine Zeitung www webarchiv server de Procitovano 18 lipnya 2023 DzherelaDavid E Barclay Friedrich Wilhelm II 1786 1797 In Frank Lothar Kroll Hrsg Preussens Herrscher Von den ersten Hohenzollern bis Wilhelm II Beck Munchen 2006 S 179 196 Wilhelm Moritz Freiherr von Bissing Friedrich Wilhelm II Konig von Preussen Ein Lebensbild Duncker amp Humblot Berlin 1967 Wilhelm Bringmann Preussen unter Friedrich Wilhelm II 1786 1797 Lang Frankfurt am Main u a 2001 ISBN 3 631 37427 5 Julius von Hartmann Friedrich Wilhelm II Allgemeine Deutsche Biographie Leipzig 1877 Band 7 S 685 700 Hans Haussherr Friedrich Wilhelm II Neue Deutsche Biographie Berlin 1961 Band 5 S 558 560 Digitalisat Brigitte Meier Friedrich Wilhelm II Konig von Preussen Ein Leben zwischen Rokoko und Revolution Pustet Regensburg 2007 Hans Joachim Neumann Friedrich Wilhelm II Preussen unter den Rosenkreuzern Edition q im Quintessenz Verlag Berlin 1997 ISBN 3 86124 332 6 Friedrich R Paulig Friedrich Wilhelm II Konig von Preussen 1744 bis 1797 Sein Privatleben und seine Regierung im Lichte neuerer Forschungen Paulig Frankfurt a O 1895 Digitalisat LiteraturaR A Krivonos Fridrih Vilgelm II Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaFridrih Vilgelm II Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Vilgelm II Bibliografiya Friedrich Wilhelm II Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Fridrih Vilgelm II Cifrova biblioteka Nimechchini

Дата публікації:
Топ