Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Анна Амалія Гессен-Гомбурзька (нім. Marie Anne Amalie von Hessen-Homburg), відома після одруження як Маріанна Прусська (нім. Marianne von Preußen) та принцеса Вільгельм (нім. Prinzessin Wilhelm), 13 жовтня 1785 — 14 квітня 1846) — принцеса Гессен-Гомбурзька, донька ландграфа Гессен-Гомбургу Фрідріха V та принцеси Гессен-Дарштадту Кароліни, дружина прусського принца Вільгельма, матір королеви Баварії Марії Фредеріки.
| Марія Анна Гессен-Гомбурзька | |
|---|---|
| нім. Marie Anne von Hessen-Homburg | |
 Портрет Марії Анни невідомого майстра | |
| Ім'я при народженні | Марія Анна Амалія |
| Псевдо | Маріанна Прусська |
| Народилася | 13 жовтня 1785 Бад-Гомбург, Гессен-Гомбург, Священна Римська імперія |
| Померла | 14 квітня 1846 (60 років) Берлін, Королівство Пруссія |
| Поховання | Берлінський собор |
| Країна |  Королівство Пруссія |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | німецька |
| Титул | принцеса Прусська |
| Конфесія | лютеранство |
| Рід | Гессенський дім, Гогенцоллерни |
| Батько | Фрідріх V |
| Мати | Кароліна Гессен-Дармштадтська |
| Брати, сестри | Леопольд Гессен-Гомбурзький, d, d, Філіпп (ландграф Гессен-Гомбурга), d, d, Амалія Гессен-Гомбурзька, Августа Гессен-Гомбурзька, Кароліна Гессен-Гомбурзька і Луїза Ульріка Гессен-Гомбурзька |
| У шлюбі з | Вільгельм Прусський |
| Діти | Фредеріка, Ірена, Тассіло, Адальберт, Тассіло, Єлизавета, Вальдемар, Марія Фредеріка |
 | |
| |
Перша леді прусського двору після смерті королеви Луїзи у 1810 році. Входила до «військової партії», яка виступала проти Наполеона. Засновниця «Союзу жінок-патріоток». Авторка «Заклику королівських принцес до жінок прусської держави» (березень 1813).
У мирний час займалася благодійністю. Від 1822 року більшу пору року проводила у замку Фішбах у Силезії.
Біографія
Марія Анна народилась 13 жовтня 1785 року у Гомбурзі дванадцятою дитиною та п'ятою донькою в родині ландграфа Гессен-Гомбургу Фрідріха V та його дружини Кароліни Гессен-Дармштадтської. Дівчинка мала старших братів: Фрідріха, Людвіга, Філіпа, Густава та Фердинанда й сестер: Кароліну, Луїзу Ульріку, Амалію й Августу. Згодом у неї з'явився молодший брат Леопольд. Їхній дід з материнського боку, Людвіг IX, в цей час правив Гессен-Дармштадтом.
Мешкало сімейство у Гомбурзькому замку. Марія Анна отримала типове німецьке виховання, попри те, що матір була прибічницею французької освіти.
21 серпня 1803 року відбулися заручини принцеси з її кузеном Вільгельмом Прусським. Але, якщо принц був закоханим у неї, сама дівчина згодилася неохоче, зізнаючись брату Людвігу, що змушує себе, бо наречений дуже гарний.
У 18 років Марія Анна взяла шлюб із 20-річним принцом Вільгельмом Прусським. Весілля пройшло 12 січня 1804 року в Берліні. Пара часто проводила час разом. Марія Анна читала чоловікові Шиллера, Гете, Расіна, Вольтера, Корнеля, що стало їхньою звичкою до кінця життя. У шлюбі з дев'яти дітей живими народила вісьмох:
- Фредеріка (1805—1806) — прожила 1 рік;
- Ірена (3—14 листопада 1806) — прожила 1 тиждень;
- Тассіло (1811—1813) — прожив 1 рік;
- Адальберт (1811—1873) — прусський адмірал, був морганатично одруженим із балериною Терезою Ельслер, мав єдиного сина, що не залишив нащадків;
- Тассіло (1813—1814) — прожив 2 місяці;
- Єлизавета (1815—1885) — дружина принца Гессенського та Прирейнського Карла, мала четверо дітей;
- Вальдемар (1817—1849) — генерал-майор прусського війська, одруженим не був, дітей не мав;
- Марія Фредеріка (1825—1889) — дружина короля Баварії Максиміліана II, мала двох синів.
Перший час Марія Анна, яку стали кликати Маріанною, брала мало участі у політиці. Однак, вже у 1805 році вона долучилася до «військової партії», що виступала проти Наполеона, яку очолювала королева Луїза. Влітку 1806 року навідала Гомбург. У листопаді 1806 року, під час втечі від французьких військ, дві її старші доньки померли по дорозі в Піллау та були поховані в Данцігу. 22 листопада вона залишила Данціг, вирушивши до Піллау, звідти — до Кенігсберга, 4 січня 1807 — до Тільзіта, а 18 січня — до Мемеля.
У Мемелі багато часу проводила з королевою Луїзою, а також далі навчалася, читаючи англійську історію, та займалася малюванням. У серпні 1807 року в неї стався викидень. Чоловік, який у цей час вів перемовини з Наполеоном у Парижі, писав їй ніжні листи. Товаришувала із колишнім міністром фінінсів бароном Генріхом Карлом фом унд цум Штейном, який з сумом відмічав рису «морального самогубства» у листах принцеси, а також міністром іноземних справ Карлом Августом фон Гарденбергом.
Дружба з королевою тривала до смерті останньої. Коли Луїза пішла з життя у липні 1810 року, Маріанна перебувала у Гомбурзі. Повернувшись до столиці вона написала:«Увесь Берлін здається мені пустелею, оскільки її в ньому більше нема».
Згодом домінантною рисою характеру принцеси стало благочестя. Щодо офіційних обов'язків, то після смерті королеви, вона стала виконувати функції першої леді. Наприкінці жовтня 1811 року, за п'ять років після смерті доньок, Марія Анна народила хлопчиків-близнюків, один із яких вижив. Згодом у неї з'явилося ще четверо дітей.
Принцеса радо вітала прихід у 1813 році козаків до Берліна. Захоплена загальним ентузіазмом, 23 березня 1813 написала «Заклик королівських принцес до жінок прусської держави», який було опубліковано 1 квітня в газетах. Тоді ж заснувала «Союз жінок-патріоток» та закликала здавати золото та коштовності на допомогу армії. Допомагала з облаштування лазаретів, часто навідувала лікарні. За наказом короля залишила Берлін та переїхала до Франкфурта, оскільки існувала небезпека захоплення столиці французами. Повернулася до столиці 14 червня та з нетерпінням чекала відновлення бойових дій. Публічно молилася за перемогу прусської зброї та була дуже вражена тим, що не всі церкви виявилися відкритими для загальних богослужінь. Відкрито раділа перемозі в битві під Лейпцигом. У листопаді навідала поранених братів у Дессау. У 1814 році була нагороджена орденом Луїзи. В своєму німецькому дусі виступала проти вживання французької мови на Віденському конгресі та перебувала у постійному конфлікті з матір'ю через пристрасть тієї до французької мови. Виказувана їй пошана через виявлену хоробрість у часи війни турбувала її, і принцеса намагалася проводити більше часу в палаці Шонхаузен за межами столиці
Зросла релігійність Маріанни почала відчужувати її від поезії Шиллера, яку вона полюбила за сприяння королеви Луїзи. За власними спогадами, до 1819 року «пошук Господа» став для неї найголовнішим у житті. Часто відвідувала служби берлінських проповідників, особливо Франца Термена, також приймала їх у своєму берлінському палаці. Зазвичай носила простий одяг, на прийомах намагаючись виглядати розкішніше, однак не слідкувала за модою, через що дехто вважав її наряди досить дивними.
Літо 1816—1822 років проводила разом із королівськими дітьми у палаці Шонхаузен під Берліном. У 1822 році Вільгельм придбав для дружини замок Фішбах. Маріанна, дізнавшись про це, записала у своєму щоденнику 2 квітня 1822 року: «Сьогодні прийшла звістка, що Фішбах наш, тож всі мої земні бажання виконані». Карл Штейн, який став її першим гостем, писав:
«Ніщо не перевершує за досконалістю образ сімейного щастя власників Фішбаха, заснованого на внутрішньому спокої, релігійному значенні, духовному вихованні».
нім. «Nichts übertrifft an Vollkommenheit das Bild des auf inneren Frieden, religiösen Sinn, geistige Bildung gegründeten Familienglücks der Besitzer von Fischbach.»
Після придбання замок був перебудований у неоготичному стилі, його дизайн був приписаний К. Ф. Шинкелю, будівельнику та дизайнеру інтер'єру королівського дому. Далеко від суворого етикету родина насолоджувалася сільською ідилією. Втім, у тому ж році Маріанна закохалася у товариша чоловіка, графа Антона цу Штольберг-Верніґероде, свого однолітка, який також був одруженим і мав дев'ятеро дітей. Про почуття принцеси стало відомо лише у 2006 році, коли був надрукований її щоденник.
Періодично обов'язки викликали Маріанну до Берліна. Аби ще більше усамітнитися, вона звеліла збудувати біля замку Фішбах ще більш віддалений котедж. В цій місцині намагалася проводити час аж до грудня. Часто родину у Фішбаху навідував сам король. Турбувалася про жителів навколишніх сіл.
У Берліні відвідувала в'язниці та робітничі будинки. У 1826 році заснувала в поселенні Панков заклад для дітей «Elisabethstift», який назвала на честь доньки. Протегувала дитячим притулкам та лікарні Єлизавети.
Після відвідин доньки Марії у Мюнхені в 1845 році захворіла і пішла з життя 14 квітня 1846 року. Причиною смерті була вказана ревматична нервова лихоманка. Була похована у крипті Гогенцоллернів у Берлінському соборі. Її зять Максиміліан присвятив їй проникливий поетичний некролог.
Генеалогія
| Казимир Гессен-Гомбурзький | Крістіна Сольмс-Браунфельсська | Фрідріх Вільгельм I | Софія Сольмс-Утпе-Лаубахська | Людвіг VIII | Шарлотта Ганау-Ліхтенберзька | Крістіан III | Кароліна Нассау-Саарбрюкенська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ульріка Луїза Сольмс-Браунфельсська | Людвіг IX | Кароліна Пфальц-Цвайбрюкенська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | Кароліна Гессен-Дармштадтська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія Анна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Hermann von Petersdorff: Marianne, Prinzessin von Preußen, geborene Prinzessin von Hessen-Homburg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 52, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, стор. 202–210 [1] [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Натомість дамам вручалися залізні обручки з написом «Золото віддам я за залізо». Носити їх вважалося дуже почесним.
- Stefan Hartmann, «Marianne», Neue Deutsche Biographie, 16, Berlin: Duncker & Humblot, стор. 210–211 [2] [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Замок Фішбах [3] [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Офіційний сайт «Elisabethstift» [4] [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
- Крипта Гогенцоллернів в Берлінському соборі [5] [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- M. Schmidt, Prinzeß Wilhelm v. Preußen, in: Zs. f. Preuß. Gesch. u. Landeskde. 16, 1879, стор. 423-47;
- W. Baur, Prinzeß Wilhelm v. Preußen, geborne Prinzeß M. v. Hessen-Homburg, 1886;
- E. Trog, M. Prn. Wilhelm v. Preußen, 1881;
- E. Droescher, Prn. Wilhelm v. Preußen, Briefe an ihren Bruder Ludwig, = Mitt. d. Ver. f. Gesch. u. Altertumskunde zu Homburg, H. 8, 1904;
- A. v. Boguslawski, Aus d. preuß. Hof- u. diplomat. Gesellschaft, 1903.
Посилання
- (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Анни Гессен-Гомбурзької [ 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Вільгельма Прусського [ 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Anna Amaliya Gessen Gomburzka nim Marie Anne Amalie von Hessen Homburg vidoma pislya odruzhennya yak Marianna Prusska nim Marianne von Preussen ta princesa Vilgelm nim Prinzessin Wilhelm 13 zhovtnya 1785 14 kvitnya 1846 princesa Gessen Gomburzka donka landgrafa Gessen Gomburgu Fridriha V ta princesi Gessen Darshtadtu Karolini druzhina prusskogo princa Vilgelma matir korolevi Bavariyi Mariyi Frederiki Mariya Anna Gessen Gomburzkanim Marie Anne von Hessen HomburgPortret Mariyi Anni nevidomogo majstraIm ya pri narodzhenniMariya Anna AmaliyaPsevdoMarianna PrusskaNarodilasya13 zhovtnya 1785 1785 10 13 Bad Gomburg Gessen Gomburg Svyashenna Rimska imperiyaPomerla14 kvitnya 1846 1846 04 14 60 rokiv Berlin Korolivstvo PrussiyaPohovannyaBerlinskij soborKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnistaristokratkaZnannya movnimeckaTitulprincesa PrusskaKonfesiyalyuteranstvoRidGessenskij dim GogencollerniBatkoFridrih VMatiKarolina Gessen DarmshtadtskaBrati sestriLeopold Gessen Gomburzkij d d Filipp landgraf Gessen Gomburga d d Amaliya Gessen Gomburzka Avgusta Gessen Gomburzka Karolina Gessen Gomburzka i Luyiza Ulrika Gessen GomburzkaU shlyubi zVilgelm PrusskijDitiFrederika Irena Tassilo Adalbert Tassilo Yelizaveta Valdemar Mariya Frederika Mediafajli u Vikishovishi Persha ledi prusskogo dvoru pislya smerti korolevi Luyizi u 1810 roci Vhodila do vijskovoyi partiyi yaka vistupala proti Napoleona Zasnovnicya Soyuzu zhinok patriotok Avtorka Zakliku korolivskih princes do zhinok prusskoyi derzhavi berezen 1813 U mirnij chas zajmalasya blagodijnistyu Vid 1822 roku bilshu poru roku provodila u zamku Fishbah u Sileziyi BiografiyaMariya Anna narodilas 13 zhovtnya 1785 roku u Gomburzi dvanadcyatoyu ditinoyu ta p yatoyu donkoyu v rodini landgrafa Gessen Gomburgu Fridriha V ta jogo druzhini Karolini Gessen Darmshtadtskoyi Divchinka mala starshih brativ Fridriha Lyudviga Filipa Gustava ta Ferdinanda j sester Karolinu Luyizu Ulriku Amaliyu j Avgustu Zgodom u neyi z yavivsya molodshij brat Leopold Yihnij did z materinskogo boku Lyudvig IX v cej chas praviv Gessen Darmshtadtom Meshkalo simejstvo u Gomburzkomu zamku Mariya Anna otrimala tipove nimecke vihovannya popri te sho matir bula pribichniceyu francuzkoyi osviti 21 serpnya 1803 roku vidbulisya zaruchini princesi z yiyi kuzenom Vilgelmom Prusskim Ale yaksho princ buv zakohanim u neyi sama divchina zgodilasya neohoche ziznayuchis bratu Lyudvigu sho zmushuye sebe bo narechenij duzhe garnij Princesa Marianna U 18 rokiv Mariya Anna vzyala shlyub iz 20 richnim princom Vilgelmom Prusskim Vesillya projshlo 12 sichnya 1804 roku v Berlini Para chasto provodila chas razom Mariya Anna chitala cholovikovi Shillera Gete Rasina Voltera Kornelya sho stalo yihnoyu zvichkoyu do kincya zhittya U shlyubi z dev yati ditej zhivimi narodila vismoh Frederika 1805 1806 prozhila 1 rik Irena 3 14 listopada 1806 prozhila 1 tizhden Tassilo 1811 1813 prozhiv 1 rik Adalbert 1811 1873 prusskij admiral buv morganatichno odruzhenim iz balerinoyu Terezoyu Elsler mav yedinogo sina sho ne zalishiv nashadkiv Tassilo 1813 1814 prozhiv 2 misyaci Yelizaveta 1815 1885 druzhina princa Gessenskogo ta Prirejnskogo Karla mala chetvero ditej Valdemar 1817 1849 general major prusskogo vijska odruzhenim ne buv ditej ne mav Mariya Frederika 1825 1889 druzhina korolya Bavariyi Maksimiliana II mala dvoh siniv Pershij chas Mariya Anna yaku stali klikati Mariannoyu brala malo uchasti u politici Odnak vzhe u 1805 roci vona doluchilasya do vijskovoyi partiyi sho vistupala proti Napoleona yaku ocholyuvala koroleva Luyiza Vlitku 1806 roku navidala Gomburg U listopadi 1806 roku pid chas vtechi vid francuzkih vijsk dvi yiyi starshi donki pomerli po dorozi v Pillau ta buli pohovani v Dancigu 22 listopada vona zalishila Dancig virushivshi do Pillau zvidti do Kenigsberga 4 sichnya 1807 do Tilzita a 18 sichnya do Memelya Portret rodini Marianni 1820 ti U Memeli bagato chasu provodila z korolevoyu Luyizoyu a takozh dali navchalasya chitayuchi anglijsku istoriyu ta zajmalasya malyuvannyam U serpni 1807 roku v neyi stavsya vikiden Cholovik yakij u cej chas viv peremovini z Napoleonom u Parizhi pisav yij nizhni listi Tovarishuvala iz kolishnim ministrom fininsiv baronom Genrihom Karlom fom und cum Shtejnom yakij z sumom vidmichav risu moralnogo samogubstva u listah princesi a takozh ministrom inozemnih sprav Karlom Avgustom fon Gardenbergom Druzhba z korolevoyu trivala do smerti ostannoyi Koli Luyiza pishla z zhittya u lipni 1810 roku Marianna perebuvala u Gomburzi Povernuvshis do stolici vona napisala Uves Berlin zdayetsya meni pusteleyu oskilki yiyi v nomu bilshe nema Zgodom dominantnoyu risoyu harakteru princesi stalo blagochestya Shodo oficijnih obov yazkiv to pislya smerti korolevi vona stala vikonuvati funkciyi pershoyi ledi Naprikinci zhovtnya 1811 roku za p yat rokiv pislya smerti donok Mariya Anna narodila hlopchikiv bliznyukiv odin iz yakih vizhiv Zgodom u neyi z yavilosya she chetvero ditej Princesa rado vitala prihid u 1813 roci kozakiv do Berlina Zahoplena zagalnim entuziazmom 23 bereznya 1813 napisala Zaklik korolivskih princes do zhinok prusskoyi derzhavi yakij bulo opublikovano 1 kvitnya v gazetah Todi zh zasnuvala Soyuz zhinok patriotok ta zaklikala zdavati zoloto ta koshtovnosti na dopomogu armiyi Dopomagala z oblashtuvannya lazaretiv chasto naviduvala likarni Za nakazom korolya zalishila Berlin ta pereyihala do Frankfurta oskilki isnuvala nebezpeka zahoplennya stolici francuzami Povernulasya do stolici 14 chervnya ta z neterpinnyam chekala vidnovlennya bojovih dij Publichno molilasya za peremogu prusskoyi zbroyi ta bula duzhe vrazhena tim sho ne vsi cerkvi viyavilisya vidkritimi dlya zagalnih bogosluzhin Vidkrito radila peremozi v bitvi pid Lejpcigom U listopadi navidala poranenih brativ u Dessau U 1814 roci bula nagorodzhena ordenom Luyizi V svoyemu nimeckomu dusi vistupala proti vzhivannya francuzkoyi movi na Videnskomu kongresi ta perebuvala u postijnomu konflikti z matir yu cherez pristrast tiyeyi do francuzkoyi movi Vikazuvana yij poshana cherez viyavlenu horobrist u chasi vijni turbuvala yiyi i princesa namagalasya provoditi bilshe chasu v palaci Shonhauzen za mezhami stolici Zrosla religijnist Marianni pochala vidchuzhuvati yiyi vid poeziyi Shillera yaku vona polyubila za spriyannya korolevi Luyizi Za vlasnimi spogadami do 1819 roku poshuk Gospoda stav dlya neyi najgolovnishim u zhitti Chasto vidviduvala sluzhbi berlinskih propovidnikiv osoblivo Franca Termena takozh prijmala yih u svoyemu berlinskomu palaci Zazvichaj nosila prostij odyag na prijomah namagayuchis viglyadati rozkishnishe odnak ne slidkuvala za modoyu cherez sho dehto vvazhav yiyi naryadi dosit divnimi Zamok Fishbah na kartini K D Frejdanka Lito 1816 1822 rokiv provodila razom iz korolivskimi ditmi u palaci Shonhauzen pid Berlinom U 1822 roci Vilgelm pridbav dlya druzhini zamok Fishbah Marianna diznavshis pro ce zapisala u svoyemu shodenniku 2 kvitnya 1822 roku Sogodni prijshla zvistka sho Fishbah nash tozh vsi moyi zemni bazhannya vikonani Karl Shtejn yakij stav yiyi pershim gostem pisav Nisho ne perevershuye za doskonalistyu obraz simejnogo shastya vlasnikiv Fishbaha zasnovanogo na vnutrishnomu spokoyi religijnomu znachenni duhovnomu vihovanni nim Nichts ubertrifft an Vollkommenheit das Bild des auf inneren Frieden religiosen Sinn geistige Bildung gegrundeten Familienglucks der Besitzer von Fischbach Pislya pridbannya zamok buv perebudovanij u neogotichnomu stili jogo dizajn buv pripisanij K F Shinkelyu budivelniku ta dizajneru inter yeru korolivskogo domu Daleko vid suvorogo etiketu rodina nasolodzhuvalasya silskoyu idiliyeyu Vtim u tomu zh roci Marianna zakohalasya u tovarisha cholovika grafa Antona cu Shtolberg Vernigerode svogo odnolitka yakij takozh buv odruzhenim i mav dev yatero ditej Pro pochuttya princesi stalo vidomo lishe u 2006 roci koli buv nadrukovanij yiyi shodennik Periodichno obov yazki viklikali Mariannu do Berlina Abi she bilshe usamitnitisya vona zvelila zbuduvati bilya zamku Fishbah she bilsh viddalenij kotedzh V cij miscini namagalasya provoditi chas azh do grudnya Chasto rodinu u Fishbahu naviduvav sam korol Turbuvalasya pro zhiteliv navkolishnih sil U Berlini vidviduvala v yaznici ta robitnichi budinki U 1826 roci zasnuvala v poselenni Pankov zaklad dlya ditej Elisabethstift yakij nazvala na chest donki Proteguvala dityachim pritulkam ta likarni Yelizaveti Pislya vidvidin donki Mariyi u Myunheni v 1845 roci zahvorila i pishla z zhittya 14 kvitnya 1846 roku Prichinoyu smerti bula vkazana revmatichna nervova lihomanka Bula pohovana u kripti Gogencollerniv u Berlinskomu sobori Yiyi zyat Maksimilian prisvyativ yij proniklivij poetichnij nekrolog GenealogiyaKazimir Gessen Gomburzkij Kristina Solms Braunfelsska Fridrih Vilgelm I Sofiya Solms Utpe Laubahska Lyudvig VIII Sharlotta Ganau Lihtenberzka Kristian III Karolina Nassau Saarbryukenska Ulrika Luyiza Solms Braunfelsska Lyudvig IX Karolina Pfalc Cvajbryukenska Karolina Gessen Darmshtadtska Mariya Anna PrimitkiHermann von Petersdorff Marianne Prinzessin von Preussen geborene Prinzessin von Hessen Homburg In Allgemeine Deutsche Biographie Band 52 Duncker amp Humblot Leipzig 1906 stor 202 210 1 Arhivovano 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Natomist damam vruchalisya zalizni obruchki z napisom Zoloto viddam ya za zalizo Nositi yih vvazhalosya duzhe pochesnim Stefan Hartmann Marianne Neue Deutsche Biographie 16 Berlin Duncker amp Humblot stor 210 211 2 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Zamok Fishbah 3 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Oficijnij sajt Elisabethstift 4 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine nim Kripta Gogencollerniv v Berlinskomu sobori 5 5 serpnya 2020 u Wayback Machine angl LiteraturaM Schmidt Prinzess Wilhelm v Preussen in Zs f Preuss Gesch u Landeskde 16 1879 stor 423 47 W Baur Prinzess Wilhelm v Preussen geborne Prinzess M v Hessen Homburg 1886 E Trog M Prn Wilhelm v Preussen 1881 E Droescher Prn Wilhelm v Preussen Briefe an ihren Bruder Ludwig Mitt d Ver f Gesch u Altertumskunde zu Homburg H 8 1904 A v Boguslawski Aus d preuss Hof u diplomat Gesellschaft 1903 Posilannya angl Profil na Geni com 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Profil na Thepeerage com 24 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Anni Gessen Gomburzkoyi 28 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Genealogiya Vilgelma Prusskogo 12 listopada 2017 u Wayback Machine angl