Райхенбахська конвенція або Райхенбахська угода — угода між Австрією на чолі з імператором Священної Римської імперії Леопольдом II та Пруссією на чолі з королем Пруссії Фрідріхом Вильгельмом II, яку укладено 27 липня 1790 року у Райхенбасі (нині Дзержонюв, Польща), за підсумками конференції, що пройшла там у червні-липні 1790 року, у якій брали участь також представники Великої Британії та Нідерландів. Конвенцію підписано австрійськими уповноваженими князем Рейссом та бароном Шпільманом, а також прусським першим міністром графом Герцбергом.
Райхенбахська конвенція Райхенбахська угода | |
---|---|
Тип | міждержавний |
Підписано | 27 липня 1790 |
Місце | Райхенбах, Пруссія |
Умови | договору:
|
Сторони | Священна Римська імперія Королівство Пруссія |
Мова | німецька мова |
Передісторія конвенції
Під впливом Великої французької революції, 1789 року, у Австрійських Нідерландах також спалахнула революція, що отримала назву . Австрія, що вступила 1788 року на боці Російської імперії до російсько-турецької війни 1787—1792 років проти Османської імперії та перебувала у стані дипломатичного конфлікту з Пруссією потрапила у складне становище. З цієї ситуації остання вирішила скористатись.
Пруссія на той момент перебувала в союзі з Великою Британією та Нідерландами. Погрожуючи Австрії війною, прусський король Фрідріх Вільгельм II вимагав від неї негайно укласти мир з Османською імперією, відновивши австрійсько-турецький кордон по лінії, яку встановлено Пожаревацьким миром 1718 року, й передати Річи Посполитій частину Галіції. Відповідно, Річ Посполита за прусським планом мала поступитись Пруссії містами Гданськ і Торунь. Таким чином королівство придбало б нові території без будь-яких жертв зі свого боку.
Австрійський імператор Леопольд II, бажаючи уникнути нової війни та сподіваючись дипломатичним шляхом змусити Пруссію відмовитись від своїх вимог, запропонував врегулювати усі протиріччя на конгресі. Одночасно з цим Леопольд II, розуміючи, що Пруссія без підтримки Великої Британії не наважиться на ворожі дії, почав перемовини з британським урядом Вільяма Пітта.
Велика Британія, яка прагнула відірвати Австрію від союзу з Росією та врятувати Туреччину від розгрому, в свою чергу, не хотіла допустити зміцнення Пруссії. Тому представники Великої Британії та Нідерландів, що прибули на конгрес до Рейхенбаху (Еварт і Реєде) заявили, що у разі виникнення війни між Пруссією та Австрією обидві морські держави не будуть вважати себе пов'язаними союзними зобов'язаннями з Пруссією. Остання, таким чином опинилась в ізоляції й була змушена відмовитись від своїх планів.
Умови конвенції
Райхенбахську конвенцію підписано на умовах, які продиктувала Велика Британія. Її оформлено у вигляді двох декларацій — австрійської та прусської. Австрія у своїй декларації зобов'язалась «докласти своїх зусиль» до відновлення миру з Османською імперією на підставі статус-кво. Майбутній мирний конгрес мав проходити за посередництва Англії, Пруссії та Голландії, причому зумовлено, що буде здійснено деякі зміни кордонів на користь Австрії. У цьому випадку Пруссія мала отримати за першої ж нагоди рівноцінні компенсації.
Пруссія у своїй декларації приймала все вищезазначене до уваги і вимагала від Австрії не допомагати Росії у її війні з Туреччиною. Вона також взяла на себе обов'язок сприяти відновленню у Австрійських Нідерландах австрійського панування, що ліквідовано в ході й спільно з морськими державами гарантувала його збереження.
Наслідки конвенції
Прямим наслідком конвенції укладення 1791 року та придушення революції у Австрійських Нідерландах, що знову опинились під владою австрійців.
Найбільші вигоди з Райхенбахської конвенції винесла Велика Британія: Пітт змусив Австрію вийти з війни з Туреччиною й запобіг зіткненню між нею та Пруссією, зберіг вигідну для Англії «рівновагу» та зміцнив позиції Османської імперії в її війні з Росією.
Рейхенбахська конвенція призвела до подальшого зближення та союзу між Австрією та Пруссією з метою участі в контрреволюційній коаліції проти Франції й полегшила створення першої антифранцузької коаліції 1792—1797 років.
Джерела
- Проф. Ю. В. Ключніков і Андрій Сабанін. Австро-прусські декларації, зроблені на Рейхенбахському конгресі 27 липня 1790 року. Міжнародна політика новітнього часу у договорах, нотах і деклараціях. Ч. 1. Від Французької революції до імперіалістичної війни., Москва — 1925
Література
- М. Г. Капітоненко. Рейхенбахська угода 1790 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rejhenbahska konvenciya Rajhenbahska konvenciya abo Rajhenbahska ugoda ugoda mizh Avstriyeyu na choli z imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopoldom II ta Prussiyeyu na choli z korolem Prussiyi Fridrihom Vilgelmom II yaku ukladeno 27 lipnya 1790 roku u Rajhenbasi nini Dzerzhonyuv Polsha za pidsumkami konferenciyi sho projshla tam u chervni lipni 1790 roku u yakij brali uchast takozh predstavniki Velikoyi Britaniyi ta Niderlandiv Konvenciyu pidpisano avstrijskimi upovnovazhenimi knyazem Rejssom ta baronom Shpilmanom a takozh prusskim pershim ministrom grafom Gercbergom Rajhenbahska konvenciya Rajhenbahska ugodaTipmizhderzhavnijPidpisano27 lipnya 1790MisceRajhenbah PrussiyaUmovidogovoru Vidnovlennya miru z Osmanskoyu imperiyeyu na pidstavi status kvo Ne dopomagati Rosiyi u yiyi vijni z Turechchinoyu Vidnovlennya u Avstrijskih Niderlandah avstrijskogo panuvannyaStoroniSvyashenna Rimska imperiya Korolivstvo PrussiyaMovanimecka movaPeredistoriya konvenciyiPid vplivom Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi 1789 roku u Avstrijskih Niderlandah takozh spalahnula revolyuciya sho otrimala nazvu Avstriya sho vstupila 1788 roku na boci Rosijskoyi imperiyi do rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv proti Osmanskoyi imperiyi ta perebuvala u stani diplomatichnogo konfliktu z Prussiyeyu potrapila u skladne stanovishe Z ciyeyi situaciyi ostannya virishila skoristatis Prussiya na toj moment perebuvala v soyuzi z Velikoyu Britaniyeyu ta Niderlandami Pogrozhuyuchi Avstriyi vijnoyu prusskij korol Fridrih Vilgelm II vimagav vid neyi negajno uklasti mir z Osmanskoyu imperiyeyu vidnovivshi avstrijsko tureckij kordon po liniyi yaku vstanovleno Pozharevackim mirom 1718 roku j peredati Richi Pospolitij chastinu Galiciyi Vidpovidno Rich Pospolita za prusskim planom mala postupitis Prussiyi mistami Gdansk i Torun Takim chinom korolivstvo pridbalo b novi teritoriyi bez bud yakih zhertv zi svogo boku Avstrijskij imperator Leopold II bazhayuchi uniknuti novoyi vijni ta spodivayuchis diplomatichnim shlyahom zmusiti Prussiyu vidmovitis vid svoyih vimog zaproponuvav vregulyuvati usi protirichchya na kongresi Odnochasno z cim Leopold II rozumiyuchi sho Prussiya bez pidtrimki Velikoyi Britaniyi ne navazhitsya na vorozhi diyi pochav peremovini z britanskim uryadom Vilyama Pitta Velika Britaniya yaka pragnula vidirvati Avstriyu vid soyuzu z Rosiyeyu ta vryatuvati Turechchinu vid rozgromu v svoyu chergu ne hotila dopustiti zmicnennya Prussiyi Tomu predstavniki Velikoyi Britaniyi ta Niderlandiv sho pribuli na kongres do Rejhenbahu Evart i Reyede zayavili sho u razi viniknennya vijni mizh Prussiyeyu ta Avstriyeyu obidvi morski derzhavi ne budut vvazhati sebe pov yazanimi soyuznimi zobov yazannyami z Prussiyeyu Ostannya takim chinom opinilas v izolyaciyi j bula zmushena vidmovitis vid svoyih planiv Umovi konvenciyiRajhenbahsku konvenciyu pidpisano na umovah yaki prodiktuvala Velika Britaniya Yiyi oformleno u viglyadi dvoh deklaracij avstrijskoyi ta prusskoyi Avstriya u svoyij deklaraciyi zobov yazalas doklasti svoyih zusil do vidnovlennya miru z Osmanskoyu imperiyeyu na pidstavi status kvo Majbutnij mirnij kongres mav prohoditi za poserednictva Angliyi Prussiyi ta Gollandiyi prichomu zumovleno sho bude zdijsneno deyaki zmini kordoniv na korist Avstriyi U comu vipadku Prussiya mala otrimati za pershoyi zh nagodi rivnocinni kompensaciyi Prussiya u svoyij deklaraciyi prijmala vse vishezaznachene do uvagi i vimagala vid Avstriyi ne dopomagati Rosiyi u yiyi vijni z Turechchinoyu Vona takozh vzyala na sebe obov yazok spriyati vidnovlennyu u Avstrijskih Niderlandah avstrijskogo panuvannya sho likvidovano v hodi j spilno z morskimi derzhavami garantuvala jogo zberezhennya Naslidki konvenciyiPryamim naslidkom konvenciyi ukladennya 1791 roku ta pridushennya revolyuciyi u Avstrijskih Niderlandah sho znovu opinilis pid vladoyu avstrijciv Najbilshi vigodi z Rajhenbahskoyi konvenciyi vinesla Velika Britaniya Pitt zmusiv Avstriyu vijti z vijni z Turechchinoyu j zapobig zitknennyu mizh neyu ta Prussiyeyu zberig vigidnu dlya Angliyi rivnovagu ta zmicniv poziciyi Osmanskoyi imperiyi v yiyi vijni z Rosiyeyu Rejhenbahska konvenciya prizvela do podalshogo zblizhennya ta soyuzu mizh Avstriyeyu ta Prussiyeyu z metoyu uchasti v kontrrevolyucijnij koaliciyi proti Franciyi j polegshila stvorennya pershoyi antifrancuzkoyi koaliciyi 1792 1797 rokiv DzherelaProf Yu V Klyuchnikov i Andrij Sabanin Avstro prusski deklaraciyi zrobleni na Rejhenbahskomu kongresi 27 lipnya 1790 roku Mizhnarodna politika novitnogo chasu u dogovorah notah i deklaraciyah Ch 1 Vid Francuzkoyi revolyuciyi do imperialistichnoyi vijni Moskva 1925LiteraturaM G Kapitonenko Rejhenbahska ugoda 1790 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4