Товариство південноруських художників — об'єднання любителів художнього мистецтва України ("південь Російської імперії" — звідси назва). Найбільше творче угруповання на території України кінця XIX — початку XX ст. Діяло в Одесі в 1890—1922.
Історія
Розуміючи завдання мистецтва як одного з важливих факторів в розвитку суспільства, товариство обстоювало принципи реалізму і демократичну спрямованість художньої творчості. Відіграло значну роль у пробудженні інтересу до образотворчого мистецтва в Україні, в естетичному вихованні населення.
Членами-засновниками були також українські митці: (Микола Скадовський) (голова Товариства у 1890—1892), Киріак Костанді (від 1902 голова), (Микола Кузнецов), Геннадій Ладиженський, (Микола Кравченко), Борис Едуардс і російські , (Опанас Розмарицин). Голови правління — (Микола Скадовський) (1890—1892), директор Одеської рисувальної школи (з 1893) і Киріак Костанді (з 1902).
Інші члени: Іван Айвазовський, (Володимир Бальц), (Юлій Бершадський), (Євген Буковецький), Павло Волокидін, (Герасим Головков), Соломон Кишинівський, (Аристарх Кобцев), Данило Крайнєв, Петро Левченко, Петро Нілус, , Гаврило Машталер, (Павло Шварц).
В різний час товариство налічувало 87 дійсних членів, переважну більшість яких складали митці, тісно пов'язані з українською національною культурою.
Товариство організовувало щорічні загальні та індивідуальні виставки своїх членів (перша відкрилась 8 квітня 1890 р.). За час його існування відбулося 29 пересувних періодичних виставок, загалом — понад 100 експозицій. У тематиці творів учасників товариства, поряд з побутовим жанром, в якому переважали соціальні мотиви, провідне місце займало пейзажне малярство. Творчість багатьох художників зазнала впливу мистецтва передвижників, а також французьких імпресіоністів.
На виставках, окрім місцевих майстрів, регулярно експонувались роботи художників з інших міст України, а також з Москви і Санкт-Петербурга (усього близько 600 митців різних стильових напрямків).
Більшість учасників об'єднання не сприйняла більшовицького перевороту 1917 року. Серед причин припинення існування товариства — еміграція у 1919 — на початку 1920 за кордон ряду його провідних членів ((О. Ганзен), (П. Ганський), , (М. Кузнецов), П. Нілус, , Б. Едуардс) і смерть Киріака Костанді.
Література та джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 9. — С. 3227.
- Ковпаненко Н. Г. Товариство південноросійських художників // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 110—111.
- Афанасьев В. Товариство південноросійських художників. — К. 1961.
- Коваленко А. Н. Передвижники и Украина. — К., 1979.
- 100-летие Товарищества южнорусских художников. Одесский художественный музей.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет