Микола Іванович Кравченко (нар. 1867, Сімферополь, Таврійська губернія, Російська імперія — пом. 22 листопада 1941, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — російський художник-, журналіст та письменник.
Микола Кравченко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1867 Сімферополь, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 22 листопада 1941 | |||
Ленінград, Російська РФСР, СРСР | ||||
Національність | українець | |||
Країна | Російська імперія → СРСР | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Рішельєвський ліцей | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | ||||
Вплив | Віллевальде Богдан Павлович | |||
Твори | «Взяття Пекіна» | |||
| ||||
Кравченко Микола Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в 1867 в місті Сімферополь. Навчався в одеській Рішельєвській гімназії, в Одеському міському реальному училищі і в одеській художній школі товариства образотворчих мистецтв, яку закінчив у 1888 році зі срібною медаллю. У тому ж році Кравченко переїхав в Санкт-Петербург і поступив в академію мистецтв по класу батального живопису професора Віллевальде відразу на 2-й курс.
Зіткнення з старими професорами і небажання підкорятися їх рутинним вимогам довели молодого художника до усвідомлення того, що подальше його перебування в академії марно, і він виїхав до Одеси. У 1891 році Кравченко поїхав до Парижа, де працював відразу в двох школах: у Жюльєна і . За сприяння товариша, який навчався в École des beaux-arts, малюнки Кравченко були показані професору Жерому, який охоче прийняв його до числа своїх учнів. Заняття у французькій академії мистецтв не заважали художнику працювати у себе вдома і виконати кілька портретів, з яких один (докторара Бріссо) у 1892 році був прийнятий у Salon Champs de Mars і звернув на себе увагу паризької преси. У 1893 році Кравченко виставив в тому ж салоні етюд російської студентки.
У той же час він познайомився в Парижі з Олексієм Суворіним і Костянтином Скальковським, які умовили Кравченко переїхати в Санкт-Петербург.
Повернувшись до Росії, виконав ряд портретів видатних сучасних діячів з натури. Зблизившись в Санкт-Петербурзі з офіцерським середовищем гвардійських полків, Кравченко отримав доступ в табори і на і виконав цілу серію малюнків, що зображують побут і типи солдатів лейб-гвардії Павловського полку, яку вдалося піднести Імператору Миколі II у 1900 році на полковому святі.
На початку 1902 поїхав у Маньчжурію і Китай для збору матеріалу з ілюстрування походу російських військ в Китай у 1900—1901 роках. Він побував у Мукдені, Ляояні, Порт-Артурі, Таку, , Пекіні, , Їнкоу і в деяких пунктах Великого китайського муру.
Його кореспонденції звідти друкувалися в часописі «Новое время» і звернули на себе увагу. Всі його враження з цієї поїздки зібрані в ілюстрованій ним же книзі: «У Китай» (СПб., 1904).
Після повернення з поїздки Кравченко удостоївся бути запрошеним в Лівадію, де він і представив Государю звіт про свою подорож у вигляді декількох сотень етюдів, малюнків та ескізів, що зображали місця боїв 1900 року, типи солдатів і китайців, види Пекіна і багатьох інших пунктів.
Протягом наступних років художник виконав по цих малюнках та ескізах ряд картин і у 1904 році влаштував виставку їх в Санкт-Петербурзі, у 1905 році — на Світовій виставці в Льєжі, у 1906 році — у Москві, а у 1910 році — у Лондоні.
З початком російсько-японської війни Кравченко відправився на Далекий Схід та в Порт-Артурі був очевидцем загибелі «Петропавловська», їм замальовагої і жваво описаної в «Новом Времени».
На театрі війни Кравченко залишався, однак, недовго. Його враження від подій російсько-японської війни описані ним у книзі «На війну» (СПб., 1906). Події її він відтворив у ряді малюнків, поміщених в альбомах «Маньчжурія» художника Мартинова, журналі «Літопис війни з Японією», видання Д. Н. Дубенського, і альбом «Літопис війни з Японією на суші і на морі», видання В. Березовського. На замовлення Російського імператора Кравченко виконав його великий портрет і поясний портрет кольоровими олівцями, придбаний Миколою II у власність.
У 1913 закінчив величезну картину на замовлення царя «Взяття Пекіна». Помер в Ленінграді 22 листопада 1941.
Примітки
- Российское Генеалогическое древо [ 29 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- (рос.)
Література та джерела
- Новое о Репине. Статьи и письма художника. Л. 1969. С. 95. 436 с. {Военная энциклопедия}
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Kravchenko nar 1867 1867 Simferopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya pom 22 listopada 1941 Leningrad Rosijska RFSR SRSR rosijskij hudozhnik zhurnalist ta pismennik Mikola KravchenkoNarodzhennya1867 1867 Simferopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaSmert22 listopada 1941 1941 11 22 Leningrad Rosijska RFSR SRSRNacionalnistukrayinecKrayinaRosijska imperiya SRSRZhanrzhivopisNavchannyaRishelyevskij licejDiyalnisthudozhnikNapryamokVplivVillevalde Bogdan PavlovichTvori Vzyattya Pekina Kravchenko Mikola Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kravchenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Mikola Kravchenko ZhittyepisDvobij Kartina prisvyachena pam yati 16 yi roti Vilmanstrandskogo polku pid Skernevicami Narodivsya v 1867 v misti Simferopol Navchavsya v odeskij Rishelyevskij gimnaziyi v Odeskomu miskomu realnomu uchilishi i v odeskij hudozhnij shkoli tovaristva obrazotvorchih mistectv yaku zakinchiv u 1888 roci zi sribnoyu medallyu U tomu zh roci Kravchenko pereyihav v Sankt Peterburg i postupiv v akademiyu mistectv po klasu batalnogo zhivopisu profesora Villevalde vidrazu na 2 j kurs Zitknennya z starimi profesorami i nebazhannya pidkoryatisya yih rutinnim vimogam doveli molodogo hudozhnika do usvidomlennya togo sho podalshe jogo perebuvannya v akademiyi marno i vin viyihav do Odesi U 1891 roci Kravchenko poyihav do Parizha de pracyuvav vidrazu v dvoh shkolah u Zhyulyena i Za spriyannya tovarisha yakij navchavsya v Ecole des beaux arts malyunki Kravchenko buli pokazani profesoru Zheromu yakij ohoche prijnyav jogo do chisla svoyih uchniv Zanyattya u francuzkij akademiyi mistectv ne zavazhali hudozhniku pracyuvati u sebe vdoma i vikonati kilka portretiv z yakih odin doktorara Brisso u 1892 roci buv prijnyatij u Salon Champs de Mars i zvernuv na sebe uvagu parizkoyi presi U 1893 roci Kravchenko vistaviv v tomu zh saloni etyud rosijskoyi studentki U toj zhe chas vin poznajomivsya v Parizhi z Oleksiyem Suvorinim i Kostyantinom Skalkovskim yaki umovili Kravchenko pereyihati v Sankt Peterburg Povernuvshis do Rosiyi vikonav ryad portretiv vidatnih suchasnih diyachiv z naturi Zblizivshis v Sankt Peterburzi z oficerskim seredovishem gvardijskih polkiv Kravchenko otrimav dostup v tabori i na i vikonav cilu seriyu malyunkiv sho zobrazhuyut pobut i tipi soldativ lejb gvardiyi Pavlovskogo polku yaku vdalosya pidnesti Imperatoru Mikoli II u 1900 roci na polkovomu svyati Na pochatku 1902 poyihav u Manchzhuriyu i Kitaj dlya zboru materialu z ilyustruvannya pohodu rosijskih vijsk v Kitaj u 1900 1901 rokah Vin pobuvav u Mukdeni Lyaoyani Port Arturi Taku Pekini Yinkou i v deyakih punktah Velikogo kitajskogo muru Jogo korespondenciyi zvidti drukuvalisya v chasopisi Novoe vremya i zvernuli na sebe uvagu Vsi jogo vrazhennya z ciyeyi poyizdki zibrani v ilyustrovanij nim zhe knizi U Kitaj SPb 1904 Pislya povernennya z poyizdki Kravchenko udostoyivsya buti zaproshenim v Livadiyu de vin i predstaviv Gosudaryu zvit pro svoyu podorozh u viglyadi dekilkoh soten etyudiv malyunkiv ta eskiziv sho zobrazhali miscya boyiv 1900 roku tipi soldativ i kitajciv vidi Pekina i bagatoh inshih punktiv Protyagom nastupnih rokiv hudozhnik vikonav po cih malyunkah ta eskizah ryad kartin i u 1904 roci vlashtuvav vistavku yih v Sankt Peterburzi u 1905 roci na Svitovij vistavci v Lyezhi u 1906 roci u Moskvi a u 1910 roci u Londoni Z pochatkom rosijsko yaponskoyi vijni Kravchenko vidpravivsya na Dalekij Shid ta v Port Arturi buv ochevidcem zagibeli Petropavlovska yim zamalovagoyi i zhvavo opisanoyi v Novom Vremeni Na teatri vijni Kravchenko zalishavsya odnak nedovgo Jogo vrazhennya vid podij rosijsko yaponskoyi vijni opisani nim u knizi Na vijnu SPb 1906 Podiyi yiyi vin vidtvoriv u ryadi malyunkiv pomishenih v albomah Manchzhuriya hudozhnika Martinova zhurnali Litopis vijni z Yaponiyeyu vidannya D N Dubenskogo i albom Litopis vijni z Yaponiyeyu na sushi i na mori vidannya V Berezovskogo Na zamovlennya Rosijskogo imperatora Kravchenko vikonav jogo velikij portret i poyasnij portret kolorovimi olivcyami pridbanij Mikoloyu II u vlasnist U 1913 zakinchiv velicheznu kartinu na zamovlennya carya Vzyattya Pekina Pomer v Leningradi 22 listopada 1941 PrimitkiRossijskoe Genealogicheskoe drevo 29 sichnya 2011 u Wayback Machine ros Posilannya ros Literatura ta dzherelaNovoe o Repine Stati i pisma hudozhnika L 1969 S 95 436 s Voennaya enciklopediya