Дани́ло Ка́рпович Кра́йнєв (* 13 грудня 1872, Босарєво — сучасний Ферзиковський район Орловської області — † 2 червня 1949, Одеса) — український живописець, 1935 — професор, 1941 — заслужений діяч мистецтв УРСР.
Життєпис
Походить з селянської родини. В 1885—1890 роках навчався у Одеській рисувальній школі, в 1890—1894 продовжує навчання в Петербурзькій академії мистецтв, вчителями були Василь Верещагін, Богдан Віллевальде, Павло Чистяков, з 1894 — у .
1897 року виконав конкурсну роботу «Розповідь моряка». Після закінчення Академії мистецтв вирушив до Парижа — ознайомлювався з творами мистецтва.
Починаючи 1899 роком брав участь у художніх виставках, 1934-го відбулася персональна в Одесі.
З 1901 року жив та працював в Одесі, штатний викладач малярства та малюнка в Одеському художньому училищі Товариства красних мистецтв, після 1917 року — в Одеському художньому інституті.
В 1925—1929 роках був у складі Товариства ім. Костанді.
У 1930—1934 роках працював в Миколаївському художньому технікумі. З 1938 року — у складі Спілки художників СРСР.
Серед його учнів — Михайло Андрієць, Володимир Андрущенко, Олександр Бєлов, Петро Білан, Михайло Божій, Михайло Гончарук, Василь Зайченко, Петро Киричко, Ніна Макарова, Леонід Маценко, Костянтин Московченко, Роза Нейдінг, Григорій Шполянський, Іван Шапко, Георгій Іноземцев.
Творчість
Крайнєв приділяє значну увагу портретові. Одна з найкращих його робіт — «Портрет академіка Кондакова» — широко написана, в ній передані вольовий рух і повний думки погляд. Найбільш вдалими є акварельні портрети Крайнєва. Тут художник виявляє себе видатним майстром. Портрети тонко відчутні, легко й прозоро написані, позбавлені всякої сухості. Одночасно це прекрасні психологічні етюди.
Крайнєв залучається до роботи в Одеський історико-археологічний музей як художник-консультант. Як зазначає Ігор Шаров, саме тут художник знайомиться з матеріалами з історії України. Підсумком цієї роботи і стала картина «Кара киями» (1934), що зображує епізод з побуту запорозького козацтва 17-го століття. Художник проявив багато історичного чуття. Дуже наочно розвинена дія, відповідні костюми і обстановка. На жаль, картина не дуже пророблена по натурі: в основу її значною мірою покладено музейний матеріал, історико-етнографічні пам'ятки.
Серед творів відомі наступні:
- 1897 — «Розповідь моряка»,
- 1925 — «Кадри»,
- 1935 — «Кара киями на Запоріжжі»,
- 1939 — «Друзі у хворого Т. Шевченка».
- 1932 — «В колгоспі»
- 1938 — «Останній день життя Шевченка»
- 1913 — «Старий робітник»
Мистецтвознавство
Написав статтю «Проблема історичного живопису» («Малярство і скульптура»), 1938.
Джерела
- УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Данило Крайнєв [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
- ЕСУ [ 27 травня 2015 у Wayback Machine.]
Література
- М.Котляр. Д. К. Крайнєв. Журнал образотворче мистецтво, 1939 р. [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] Електронна бібліотека Одеського художнього музею.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dani lo Ka rpovich Kra jnyev 13 grudnya 1872 Bosaryevo suchasnij Ferzikovskij rajon Orlovskoyi oblasti 2 chervnya 1949 Odesa ukrayinskij zhivopisec 1935 profesor 1941 zasluzhenij diyach mistectv URSR Krajnyev Danilo KarpovichNarodzhennya 13 grudnya 1872 1872 12 13 Orlovska oblastSmert 2 chervnya 1949 1949 06 02 76 rokiv Odesa Ukrayinska RSR SRSRNavchannya Peterburzka akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikVidomi uchni Bozhij Mihajlo Mihajlovich Gurskij Ivan Francovich Soroka Arkadij Vasilovich Bilan Petro Illich Diba Boris Lukich Kipnis Miron Rafayilovich Byelov Oleksandr Vasilovich Bilyak Volodimir Josipovich Kechedzhi Oleksandr Gavrilovich Andrushenko Volodimir Mikitovich Makarova Nina Viktorivna Zharenko Lavrentij Semenovich Olshaneckij Yakiv Josipovich Zajchenko Vasil Andrianovich Macenko Leonid Mihajlovich Strelnikov Volodimir Volodimirovich Solomchenko Oleksij Grigorovich Goncharuk Mihajlo Ivanovich Guzun Olga Yudivna Zosimovich Olga Anatoliyivna Nejding Roza Davidivna Sokolovska Oksana Dmitrivna Smolenskij Liber Bencionovich Gilmanshin Lukman Gilmanovich Dobrovolskij Georgij Ivanovich Ogonochenko Oleksandr Vasilovich i Dovzhenko Grigorij OvksentijovichNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krajnyev ZhittyepisPohodit z selyanskoyi rodini V 1885 1890 rokah navchavsya u Odeskij risuvalnij shkoli v 1890 1894 prodovzhuye navchannya v Peterburzkij akademiyi mistectv vchitelyami buli Vasil Vereshagin Bogdan Villevalde Pavlo Chistyakov z 1894 u 1897 roku vikonav konkursnu robotu Rozpovid moryaka Pislya zakinchennya Akademiyi mistectv virushiv do Parizha oznajomlyuvavsya z tvorami mistectva Pochinayuchi 1899 rokom brav uchast u hudozhnih vistavkah 1934 go vidbulasya personalna v Odesi Z 1901 roku zhiv ta pracyuvav v Odesi shtatnij vikladach malyarstva ta malyunka v Odeskomu hudozhnomu uchilishi Tovaristva krasnih mistectv pislya 1917 roku v Odeskomu hudozhnomu instituti V 1925 1929 rokah buv u skladi Tovaristva im Kostandi U 1930 1934 rokah pracyuvav v Mikolayivskomu hudozhnomu tehnikumi Z 1938 roku u skladi Spilki hudozhnikiv SRSR Sered jogo uchniv Mihajlo Andriyec Volodimir Andrushenko Oleksandr Byelov Petro Bilan Mihajlo Bozhij Mihajlo Goncharuk Vasil Zajchenko Petro Kirichko Nina Makarova Leonid Macenko Kostyantin Moskovchenko Roza Nejding Grigorij Shpolyanskij Ivan Shapko Georgij Inozemcev TvorchistKrajnyev pridilyaye znachnu uvagu portretovi Odna z najkrashih jogo robit Portret akademika Kondakova shiroko napisana v nij peredani volovij ruh i povnij dumki poglyad Najbilsh vdalimi ye akvarelni portreti Krajnyeva Tut hudozhnik viyavlyaye sebe vidatnim majstrom Portreti tonko vidchutni legko j prozoro napisani pozbavleni vsyakoyi suhosti Odnochasno ce prekrasni psihologichni etyudi Krajnyev zaluchayetsya do roboti v Odeskij istoriko arheologichnij muzej yak hudozhnik konsultant Yak zaznachaye Igor Sharov same tut hudozhnik znajomitsya z materialami z istoriyi Ukrayini Pidsumkom ciyeyi roboti i stala kartina Kara kiyami 1934 sho zobrazhuye epizod z pobutu zaporozkogo kozactva 17 go stolittya Hudozhnik proyaviv bagato istorichnogo chuttya Duzhe naochno rozvinena diya vidpovidni kostyumi i obstanovka Na zhal kartina ne duzhe proroblena po naturi v osnovu yiyi znachnoyu miroyu pokladeno muzejnij material istoriko etnografichni pam yatki Sered tvoriv vidomi nastupni 1897 Rozpovid moryaka 1925 Kadri 1935 Kara kiyami na Zaporizhzhi 1939 Druzi u hvorogo T Shevchenka 1932 V kolgospi 1938 Ostannij den zhittya Shevchenka 1913 Starij robitnik MistectvoznavstvoNapisav stattyu Problema istorichnogo zhivopisu Malyarstvo i skulptura 1938 DzherelaURE 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Danilo Krajnyev 27 travnya 2015 u Wayback Machine ESU 27 travnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaM Kotlyar D K Krajnyev Zhurnal obrazotvorche mistectvo 1939 r 13 travnya 2016 u Wayback Machine Elektronna biblioteka Odeskogo hudozhnogo muzeyu