Макарова Ніна Вікторівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Макарова.

Ніна Вікторівна Мака́рова (нар. 7 січня 1921, Петроград — пом. 18 січня 2006, Київ) — український графік; член Спілки радянських художників України з 1952 року. Дружина живописця Петра Білана, мати художниці Галини Білан.

Макарова Ніна Вікторівна
Народження	7 січня 1921(1921-01-07) Петроград, Російська СФРР
Смерть	18 січня 2006(2006-01-18) (85 років)
	Київ, Україна
Країна	Російська СФРР  СРСР  Україна
Жанр	портрет і пейзаж
Навчання	Одеське художнє училище (1946), Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1950) і Київський державний художній інститут (1952)
Діяльність	графікеса
Вчитель	Крайнєв Данило Карпович, ^d, ^d, ^d і Плещинський Іларіон Миколайович
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Білан Петро Ілліч
Діти	Білан Галина Петрівна

Біографія

Народилася 7 січня 1921 року в місті Петрограді (нині Санкт-Петербург, Росія). 1946 року закінчила Одеське художнє училище, де навчалася у Данила Крайнєва; протягом 1946—1950 років навчалася у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у , , ; 1952 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Іларіона Плещинського.

Жила у місті Боярці Київської області в будинку на провулку Жовтневому, № 5 а, та у місті Києві в будинку на провулку Бастіонному, № 9, квартира № 29. Померла у Києві 18 січня 2006 року.

Творчість

Працювала в галузях станкової (створювала портрети, пейзажі) і книжкової графіки, плаката. Серед робіт:

плакати

• «За високий урожай проса!» (1951);
• «Завдання кормових бригад — забезпечити худобу добро­якісними кормами» (1954, у спів­авторстві);

ілюстрації до книг

• «Хлопчик Роб» (1954);
• «Кораблик» Андрія Малишка (1960);
• «Чарівна подушка» Володимира Орлова (1960);
• «Чого вони зраділи» (1961) та «Івасик і Телесик» (1964) Михайла Коцюбинського;
• «Читаночки» Платона Воронька (1966);

інше

• серія «Шляхами батьків» (1958);
• «Хірург П. Іванов» (1963);
• «Їм тринадцятий минає» (1963, полотно, олія);
• «Червоне та чорне» (1965, літографія);
• «Че­кай на мене» (1967, малюнки вугіллям);
• «Переможець» (1967, ліногравюра);
• «Політ» (1972, ліногравюра).

Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1952 року.

Примітки

1. Макарова Ніна Вікторівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 198.

Література

• Макарова Ніна Вікторівна // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 283.;
• Макарова Ніна Вікторівна // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 139.;
• Т. А. Галькевич. Макарова Ніна Вікторівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — .