Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаврило (Гавриїл) Архипович Машталер (1 липня 1902, Одеса — 4 серпня 1981, Київ) — український радянський науковець-біолог, педагог, художник. Доктор біологічних наук (1938), професор (1938). Дослідник впливу низьких температур на живі організми, геронтології, проблем людської психіки, розробник мічурінської концепції довголіття.
Починав як живописець, входив до Товариства південноросійських художників. Після закінчення Одеського інституту народної освіти розпочав наукову кар'єру. 11 років праці віддав своїй alma mater (1933—1944), після чого працював у багатьох закладах вищої освіти України, найтриваліше — в Івано-Франківському державному медичному інституті (1963—1976).
У наукову історію увійшов з полярною репутацією — визнаючи низку важливих досліджень та відкриттів, зроблених Гаврилом Машталером, біологи підкреслюють, що він був затятим радянським пропагандистом, який відкидав напрацювання ламаркістів нової хвилі та мав своєрідні погляди на широкий спектр біологічних та медичних питань, зокрема заперечував рак як серйозне захворювання.
Життєпис
Народився 1 липня 1902 року в Одесі. Мати — домогосподарка, батько — візник (биндюжник). Батьки походили з села Шарівка (теперішня Хмельниччина).
З 9 років допомагав батькам на Одеському цегельному заводі. У 1917 році закінчив Вище початкове училище Одеси, у 1920 році — відділення живопису Одеського художнього училища. Входив до оточення Киріака Костанді, був членом Товариства південноросійських художників та Товариства художників імені Киріака Костанді. Брав участь у низці мистецьких виставок як професійний художник. Учень професора Тита Дворникова.
Під час Голодомору 1921—1923 років працював на міському млині, в роки Нової економічної політики — народним вчителем в Подільській губернії (села Борбухи та Ярмолинці).
З 1925 по 1929 роки навчався на біологічному відділенні Одеського інституту народної освіти (пізніше — Одеський державний університет, ОДУ). Учень професорів Миколи Лігнау, , Георгія Потапенка, , Якова Бардаха. Головним наставником Гаврила Машталера був професор Дмитро Третьяков, під керівництвом якого той навчався в аспірантурі.
Станом на 1925 рік жив на (Пересип). З 1926 року — на вулиці Комінтерну, будинок № 2. Паралельно з навчанням був лектором профспілкового активу Одеси.
З 1929 року — паралельно асистент трьох навчальних закладів: Одеського медичного інституту, інституту професійної освіти та сільськогосподарського інституту. В медичному інституті проводив семінари з діалектичного матеріалізму, в інституті професійної освіти викладав практичні заняття з курсу загальної біології.
З 1933 року — доцент новоствореного біологічного факультету, виконувач обов'язків завідувача кафедри дарвінізму та генетики ОДУ. Викладав загальні курси з біології, історії біології, дарвінізму тощо. З 1933 по 1944 роки — голова біологічної секції Одеського обласного товариства «Знання» України.
У 1938 році здобув науковий ступінь доктора біологічних наук, захистивши дисертацію на тему «Роль фенотипической и генотипической приспособленности в эволюции организмов» (науковий консультант — професор Дмитро Третьяков). У тому ж році затверджений у вченому званні професора. З 1938 по 1944 рік — директор університету марксизму-ленінізму при ОДУ для наукових співробітників.
В цей період був членом редакційних колегій та редактором наукових робіт ОДУ, членом Вченої ради, секретарем партійного бюро біологічного факультету. Під час німецько-радянської війни займався антифашистською діяльністю в пресі, проводив лекції на зборах трудових колективів. У липні 1941 року евакуйований з Одеси разом з колективом ОДУ — спочатку в Осипенко, потім в Харків, Ворошиловград, та остаточно в Майкоп.
З вересня 1941 року — декан біологічного факультету ОДУ. Займався науково-дослідною роботою в лабораторії експериментальної біології, вивчав властивості алое як лікарського засобу. У серпні 1942 року вдруге евакуйований з колективом в курортне туркменське містечко Байрам-Алі, де ОДУ став головним науковим та культурним центром. Був одним з засновників Антифашистського комітету при Академії наук ТРСР, пізніше — головою його міського осередку.
У 1944 році, після повернення ОДУ до Одеси, звільнився з університету та протягом року викладав діалектичний матеріалізм в Київському педагогічному інституті імені Максима Горького. З 1945 по 1946 роки — завідувач кафедри філософії Московського державного педагогічного інституту імені В. І. Леніна. У 1946 році повернувся до Києва, де протягом 8 років очолював кафедру зоології та дарвінізму в педагогічному інституті.
З 1954 року — професор кафедри дарвінізму Київського державного університету імені Тараса Шевченка. З 1959 року — завідувач кафедри біології та загальної генетики Вінницького державного медичного інституту імені Миколи Пирогова, через два роки — професор цієї кафедри. У Вінниці досліджував, зокрема, проблеми людської психіки, питання вегетативної гібридизації тварин.
З 1963 року — професор кафедри біології та загальної генетики Івано-Франківського державного медичного інституту, в якому досліджував, зокрема, геронтологію. Протягом року (1964—1965) обіймав посаду професора кафедри зоології Уманського державного педагогічного інституту.
Автор близько 130 наукових робіт, дослідник впливу низьких температур на живі організми, розробник мічурінської концепції довголіття. Науковий керівник та консультант низки докторів та кандидатів наук. Серед учнів Гаврила Машталера, зокрема, професор Прокіп Іванченко.
Донька — кандидат біологічних наук, наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики АН УРСР Світлана Машталер.
У 1976 році вийшов на пенсію, в останні роки жив в Києві. Помер на 80-му році життя 4 серпня 1981 року. Похований у Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4177306° пн. ш. 30.5017806° сх. д.).
Погляди та репутація
Вже в першій науковій роботі, «Поняття про вид в біології», виданій під керівництвом професора Дмитра Третьякова, відштовхувався від поглядів Фрідріха Енгельса та Володимира Леніна, та критикував колег, які праці Енгельса ігнорували.
Під час роботи в Вінниці, захопившись дослідженнями людської психіки, пояснював успіх експериментів так званих екстрасенсів Вольфа Мессінга, та роботами Івана Павлова та Івана Сєченова. Можливості згаданих «екстрасенсів» називав «винятковими», особисто зустрічався з Мессінгом в Києві незадовго до його смерті. Вважав, що за допомогою осцилографа можна вивчати біотоки людського мозку.
В цей же період опублікував статтю «Біологія — основа медицини», в якій назвав праці Івана Мічуріна головними для перспектив розвитку медицини. Досліджував геронтологію та довголіття, заперечував рак як серйозне захворювання, оскільки «своєчасно зупинений рак може стати способом омолодження людини». На думку Гаврила Машталера, якщо постійно змінювати обмін речовин в організмі, це призведе до його омолодження. Не тільки хворим, але й здоровим людям, для підвищення загальної «життєвості та працездатності», він радив робити ін'єкції сироваток, переливання крові, вживати ендокринні препарати, бджолину та .
У своїй роботі «Концепції виду в біології: розвиток ідей в Україні» (2019) науковець Ігор Загороднюк пише про пропагандистську діяльність Гаврила Машталера в біології та його відкидання напрацювань ламаркістів нової хвилі.
Науковий доробок (частковий)
- «Диалектика природы в трудах классиков марксизма»: (Библиография) / Г. Машталер; Одесский гос. ун-т. — Одесса: [б. и.], 1936. — 46 с.
- «Роль фенотипической и генотипической приспособленности в эволюции организмов»: (Эволюция приспособлений) / Одес. гос. ун-т. — Одесса: [б. и.], 1940. — 212 с.
- «Рудиментарные окраски у птиц» // Доклады Академии наук СССР. Новая серия. — М., 1940. — т. 29. — № 1. — С. 75—78.
- «Влияние низких температур на инкубацию цыплят» // Бюл. эксперим. биологии и медицины. — 1943. — Т. 16. — вып. 3.
- «Влияние чужеродного яичного белка на развитие птицы» // Доклады Академии наук СССР. — 1950. — Т. 71. — № 3.
- «Використання для рибного господарства замкнених лиманів півдня України» // Наук. зап. Київ. пед. інституту. — 1952. — Т. 12. — № 1.
- «Курс дарвінізму: підручник» / П. Л. Іванченко, Г. А. Машталер. — К.: Радянська школа, 1963. — 351 с.
- «„Диалектика природы“ Фридриха Энгельса и современные проблемы биологии» / Б. А. Рубин. , Г. А. Машталер — 1970. — 61 с.
Нагороди
- 1940 — грамота Народного комісаріату освіти УРСР;
- 1944 — грамота Президії Верховної Ради УРСР;
- 1946 — медаль «За трудову доблесть»;
- 1954 — орден Трудового Червоного Прапору;
- почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
Примітки
- Концепції виду в біології: розвиток ідей в Україні/Ігор Загороднюк
- Профессор Машталер: вехи биографии
- Історія кафедри
- Літопис Уманського педагогічного інституту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mashtaler Gavrilo Gavriyil Arhipovich Mashtaler 1 lipnya 1902 Odesa 4 serpnya 1981 Kiyiv ukrayinskij radyanskij naukovec biolog pedagog hudozhnik Doktor biologichnih nauk 1938 profesor 1938 Doslidnik vplivu nizkih temperatur na zhivi organizmi gerontologiyi problem lyudskoyi psihiki rozrobnik michurinskoyi koncepciyi dovgolittya Gavrilo Mashtaler1930 ti roki 1930 ti rokiNarodivsya 1 lipnya 1902 1902 07 01 Odesa Rosijska imperiyaPomer 4 serpnya 1981 1981 08 04 79 rokiv Kiyiv URSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska RSRDiyalnist biolog vikladach universitetu hudozhnik propagandistAlma mater Odeske hudozhnye uchilishe 1920 Odeskij institut narodnoyi osviti 1929 Galuz biologiyaZaklad Odeskij medichnij institut 1929 1933 Odeskij institut profesijnoyi osviti 1929 1933 Odeskij silskogospodarskij institut 1929 1933 Odeskij derzhavnij universitet 1933 1944 Kiyivskij pedagogichnij institut imeni Maksima Gorkogo 1944 1945 1946 1954 Moskovskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni V I Lenina 1945 1946 Kiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1954 1959 Vinnickij derzhavnij medichnij institut imeni Mikoli Pirogova 1959 1963 Ivano Frankivskij derzhavnij medichnij institut 1963 1976 Umanskij derzhavnij pedagogichnij institut 1964 1965 Posada asistent docent zaviduvach kafedri dekan profesorVchene zvannya profesor 1938 Naukovij stupin doktor biologichnih nauk 1938 Naukovij kerivnik Dmitro TretyakovVchiteli Dvornikov Tit YakovichVidomi uchni Prokip IvanchenkoChlenstvo Tovaristvo pivdennorosijskih hudozhnikiv Tovaristvo hudozhnikiv imeni Kiriaka Kostandi KPRSVidomij zavdyaki doslidzhennyam vplivu nizkih temperatur na zhivi organizmi gerontologiyi problem lyudskoyi psihiki rozrobci michurinskoyi koncepciyi dovgolittyaNagorodi Medal Za trudovu doblest Pochinav yak zhivopisec vhodiv do Tovaristva pivdennorosijskih hudozhnikiv Pislya zakinchennya Odeskogo institutu narodnoyi osviti rozpochav naukovu kar yeru 11 rokiv praci viddav svoyij alma mater 1933 1944 pislya chogo pracyuvav u bagatoh zakladah vishoyi osviti Ukrayini najtrivalishe v Ivano Frankivskomu derzhavnomu medichnomu instituti 1963 1976 U naukovu istoriyu uvijshov z polyarnoyu reputaciyeyu viznayuchi nizku vazhlivih doslidzhen ta vidkrittiv zroblenih Gavrilom Mashtalerom biologi pidkreslyuyut sho vin buv zatyatim radyanskim propagandistom yakij vidkidav napracyuvannya lamarkistiv novoyi hvili ta mav svoyeridni poglyadi na shirokij spektr biologichnih ta medichnih pitan zokrema zaperechuvav rak yak serjozne zahvoryuvannya ZhittyepisNarodivsya 1 lipnya 1902 roku v Odesi Mati domogospodarka batko viznik bindyuzhnik Batki pohodili z sela Sharivka teperishnya Hmelnichchina Z 9 rokiv dopomagav batkam na Odeskomu cegelnomu zavodi U 1917 roci zakinchiv Vishe pochatkove uchilishe Odesi u 1920 roci viddilennya zhivopisu Odeskogo hudozhnogo uchilisha Vhodiv do otochennya Kiriaka Kostandi buv chlenom Tovaristva pivdennorosijskih hudozhnikiv ta Tovaristva hudozhnikiv imeni Kiriaka Kostandi Brav uchast u nizci misteckih vistavok yak profesijnij hudozhnik Uchen profesora Tita Dvornikova Pid chas Golodomoru 1921 1923 rokiv pracyuvav na miskomu mlini v roki Novoyi ekonomichnoyi politiki narodnim vchitelem v Podilskij guberniyi sela Borbuhi ta Yarmolinci Z 1925 po 1929 roki navchavsya na biologichnomu viddilenni Odeskogo institutu narodnoyi osviti piznishe Odeskij derzhavnij universitet ODU Uchen profesoriv Mikoli Lignau Georgiya Potapenka Yakova Bardaha Golovnim nastavnikom Gavrila Mashtalera buv profesor Dmitro Tretyakov pid kerivnictvom yakogo toj navchavsya v aspiranturi Stanom na 1925 rik zhiv na Peresip Z 1926 roku na vulici Kominternu budinok 2 Paralelno z navchannyam buv lektorom profspilkovogo aktivu Odesi Z 1929 roku paralelno asistent troh navchalnih zakladiv Odeskogo medichnogo institutu institutu profesijnoyi osviti ta silskogospodarskogo institutu V medichnomu instituti provodiv seminari z dialektichnogo materializmu v instituti profesijnoyi osviti vikladav praktichni zanyattya z kursu zagalnoyi biologiyi Z 1933 roku docent novostvorenogo biologichnogo fakultetu vikonuvach obov yazkiv zaviduvacha kafedri darvinizmu ta genetiki ODU Vikladav zagalni kursi z biologiyi istoriyi biologiyi darvinizmu tosho Z 1933 po 1944 roki golova biologichnoyi sekciyi Odeskogo oblasnogo tovaristva Znannya Ukrayini U 1938 roci zdobuv naukovij stupin doktora biologichnih nauk zahistivshi disertaciyu na temu Rol fenotipicheskoj i genotipicheskoj prisposoblennosti v evolyucii organizmov naukovij konsultant profesor Dmitro Tretyakov U tomu zh roci zatverdzhenij u vchenomu zvanni profesora Z 1938 po 1944 rik direktor universitetu marksizmu leninizmu pri ODU dlya naukovih spivrobitnikiv V cej period buv chlenom redakcijnih kolegij ta redaktorom naukovih robit ODU chlenom Vchenoyi radi sekretarem partijnogo byuro biologichnogo fakultetu Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zajmavsya antifashistskoyu diyalnistyu v presi provodiv lekciyi na zborah trudovih kolektiviv U lipni 1941 roku evakujovanij z Odesi razom z kolektivom ODU spochatku v Osipenko potim v Harkiv Voroshilovgrad ta ostatochno v Majkop Z veresnya 1941 roku dekan biologichnogo fakultetu ODU Zajmavsya naukovo doslidnoyu robotoyu v laboratoriyi eksperimentalnoyi biologiyi vivchav vlastivosti aloe yak likarskogo zasobu U serpni 1942 roku vdruge evakujovanij z kolektivom v kurortne turkmenske mistechko Bajram Ali de ODU stav golovnim naukovim ta kulturnim centrom Buv odnim z zasnovnikiv Antifashistskogo komitetu pri Akademiyi nauk TRSR piznishe golovoyu jogo miskogo oseredku U 1944 roci pislya povernennya ODU do Odesi zvilnivsya z universitetu ta protyagom roku vikladav dialektichnij materializm v Kiyivskomu pedagogichnomu instituti imeni Maksima Gorkogo Z 1945 po 1946 roki zaviduvach kafedri filosofiyi Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu imeni V I Lenina U 1946 roci povernuvsya do Kiyeva de protyagom 8 rokiv ocholyuvav kafedru zoologiyi ta darvinizmu v pedagogichnomu instituti Mogila Gavrila Mashtalera Bajkove kladovishe Z 1954 roku profesor kafedri darvinizmu Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Z 1959 roku zaviduvach kafedri biologiyi ta zagalnoyi genetiki Vinnickogo derzhavnogo medichnogo institutu imeni Mikoli Pirogova cherez dva roki profesor ciyeyi kafedri U Vinnici doslidzhuvav zokrema problemi lyudskoyi psihiki pitannya vegetativnoyi gibridizaciyi tvarin Z 1963 roku profesor kafedri biologiyi ta zagalnoyi genetiki Ivano Frankivskogo derzhavnogo medichnogo institutu v yakomu doslidzhuvav zokrema gerontologiyu Protyagom roku 1964 1965 obijmav posadu profesora kafedri zoologiyi Umanskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu Avtor blizko 130 naukovih robit doslidnik vplivu nizkih temperatur na zhivi organizmi rozrobnik michurinskoyi koncepciyi dovgolittya Naukovij kerivnik ta konsultant nizki doktoriv ta kandidativ nauk Sered uchniv Gavrila Mashtalera zokrema profesor Prokip Ivanchenko Donka kandidat biologichnih nauk naukova spivrobitnicya Institutu molekulyarnoyi biologiyi i genetiki AN URSR Svitlana Mashtaler U 1976 roci vijshov na pensiyu v ostanni roki zhiv v Kiyevi Pomer na 80 mu roci zhittya 4 serpnya 1981 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 33 50 25 03 pn sh 30 30 06 sh d 50 4177306 pn sh 30 5017806 sh d 50 4177306 30 5017806 Poglyadi ta reputaciyaVzhe v pershij naukovij roboti Ponyattya pro vid v biologiyi vidanij pid kerivnictvom profesora Dmitra Tretyakova vidshtovhuvavsya vid poglyadiv Fridriha Engelsa ta Volodimira Lenina ta kritikuvav koleg yaki praci Engelsa ignoruvali Pid chas roboti v Vinnici zahopivshis doslidzhennyami lyudskoyi psihiki poyasnyuvav uspih eksperimentiv tak zvanih ekstrasensiv Volfa Messinga ta robotami Ivana Pavlova ta Ivana Syechenova Mozhlivosti zgadanih ekstrasensiv nazivav vinyatkovimi osobisto zustrichavsya z Messingom v Kiyevi nezadovgo do jogo smerti Vvazhav sho za dopomogoyu oscilografa mozhna vivchati biotoki lyudskogo mozku V cej zhe period opublikuvav stattyu Biologiya osnova medicini v yakij nazvav praci Ivana Michurina golovnimi dlya perspektiv rozvitku medicini Doslidzhuvav gerontologiyu ta dovgolittya zaperechuvav rak yak serjozne zahvoryuvannya oskilki svoyechasno zupinenij rak mozhe stati sposobom omolodzhennya lyudini Na dumku Gavrila Mashtalera yaksho postijno zminyuvati obmin rechovin v organizmi ce prizvede do jogo omolodzhennya Ne tilki hvorim ale j zdorovim lyudyam dlya pidvishennya zagalnoyi zhittyevosti ta pracezdatnosti vin radiv robiti in yekciyi sirovatok perelivannya krovi vzhivati endokrinni preparati bdzholinu ta U svoyij roboti Koncepciyi vidu v biologiyi rozvitok idej v Ukrayini 2019 naukovec Igor Zagorodnyuk pishe pro propagandistsku diyalnist Gavrila Mashtalera v biologiyi ta jogo vidkidannya napracyuvan lamarkistiv novoyi hvili Naukovij dorobok chastkovij Dialektika prirody v trudah klassikov marksizma Bibliografiya G Mashtaler Odesskij gos un t Odessa b i 1936 46 s Rol fenotipicheskoj i genotipicheskoj prisposoblennosti v evolyucii organizmov Evolyuciya prisposoblenij Odes gos un t Odessa b i 1940 212 s Rudimentarnye okraski u ptic Doklady Akademii nauk SSSR Novaya seriya M 1940 t 29 1 S 75 78 Vliyanie nizkih temperatur na inkubaciyu cyplyat Byul eksperim biologii i mediciny 1943 T 16 vyp 3 Vliyanie chuzherodnogo yaichnogo belka na razvitie pticy Doklady Akademii nauk SSSR 1950 T 71 3 Vikoristannya dlya ribnogo gospodarstva zamknenih limaniv pivdnya Ukrayini Nauk zap Kiyiv ped institutu 1952 T 12 1 Kurs darvinizmu pidruchnik P L Ivanchenko G A Mashtaler K Radyanska shkola 1963 351 s Dialektika prirody Fridriha Engelsa i sovremennye problemy biologii B A Rubin G A Mashtaler 1970 61 s Nagorodi1940 gramota Narodnogo komisariatu osviti URSR 1944 gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1946 medal Za trudovu doblest 1954 orden Trudovogo Chervonogo Praporu pochesna gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR PrimitkiKoncepciyi vidu v biologiyi rozvitok idej v Ukrayini Igor Zagorodnyuk Professor Mashtaler vehi biografii Istoriya kafedri Litopis Umanskogo pedagogichnogo institutu