Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ти верці дав рус тиверци східнослов янське плем я що жило у лісостеповій зоні між Дністром Прутом і Дунаєм в середній та

Тиверці

Тиверці

Ти́верці (дав.-рус. тиверци) — східнослов'янське плем'я, що жило у лісостеповій зоні між Дністром, Прутом і Дунаєм, в середній та нижній течії цих річок. Твердження літопису їх про присутність на чорноморському узбережжі є сумнівним, оскільки найпівденніші археологічні пам’ятки, що пов'язуються з тиверцями, знайдені на відстані 50—70 км від моря. Тиверці і уличі, як вважають сучасні дослідники, були нащадками антів і входили до Антського союзу.[]

Тиверці
XIII ст. image image
image
Тиверці: історичні кордони на карті
Східнослов'янські племена 8-9 ст. та балти
Столиця
Мови Давньоруська
Релігії Язичництво
Форма правління плем'я
Історія
 - Засновано VI ст.
 - Ліквідовано XIII ст.

Назва

Етнонім тиверці не має загальновизнаної етимології. Здебільшого, пов'язується з стародавньою назвою Дністра: (грец. Τύρας,— читається як «Тірас»); яка виводиться від давньоперської назви річки — Turā (швидкий), спорідненою з давньоіндійською Tīvrā. Інша версія виводить племінну назву від назви міста , яка пов'язується з династичним ім'ям боспорських царів Тиверті (лат. Tiberius, Тиберій).

Словацький історик XIX ст. Павел Шафарик звернув увагу, що в деяких джерелах тиверці написані як «тирвиці» і що литовською tiray означає «степ», з цього він висловив здогад, що тирвиці — це мешканці степів, степняки. Ще в літописі написано, що дуліби і тиверці є племенем толковини — себто «толкові люди», «мудрі люди» або, перекладачі. Окрім того, Павел Шафарик вбачав схожість назв «тиверці» і «тверці» (мешканці міста Твер та його околиць), з чого зробив припущення, що, можливо, між представниками цих племен є певна спорідненість.

Історія

Вперше в середині IX століття тиверці згадуються у «Повісті минулих літ» поряд з уличами в регіоні від річок Дністер та Дунай до Чорного моря. Основне заняття — хліборобство, але відомо, що також вони мали майстерні для ремісництва (ковалі, гончарі, ювеліри, зброярі). Частина племені розселилася в волоському ареалі. З літописними тиверцями пов'язують городища в селах сучасної Молдови: с. Єкімеуць, с. Алчедар, с.Цареука

У Тверському літописі 863 р. є відомість про боротьбу київських князів Аскольда та Діра з тиверцями, а у 885 р. князь Олег «мав рать з тиверцями й улучами». Тиверці брали участь у походах на Царгород давньоруських князів Олега (907 р.) і Ігоря (944 р.) — як їхні союзники; у середині X століття увійшли до складу Київської держави. (Антропологічно) в цей час були носіями масивних широколицих форм, чим різнилися від грацильних та вузьколицих мешканців територій сучасної Румунії та Угорщини. Вважається, що тиверці є вихідцями з північніших регіонів слов'ян.

Тиверці у X — XII століттях під натиском печенігів і половців посунулися на північ, де змішалися з сусідніми племенами часів Київської Русі. У XII — XIII століттях землі тиверців входили до складу Галицького князівства. Деякі сучасні дослідники вважають, що саме вони стали попередниками гуцулів (мешканців Карпатських гір), хоча це мабуть сумнівна версія, адже тиверці завжди воліли жити у лісостеповій зоні і завжди переважно були хліборобами, та все може бути внаслідок ворожих навал. Нащадки тиверців також увійшли до складу українського народу, в тому числі в декотрій кількості мабуть й у Бессарабії (здебільшого — у північній) та Буковині, Частина їх зазнала румунізації (Молдова, Волощина).

Леонтій Войтович вказує, що «витіснені печенігами з південних районів тиверці розселилися серед карпатських хорватів, в основному на території пізнішого Теребовельського князівства».

Пам'ять

Назви селища Тиврів, що розташоване на Південному Бузі у Вінницькій області, і села Тирава (нині Мриголод у Підкарпатському воєводстві Польщі) Павел Шафарик пов'язував з тиверцями, які мігрували на Поділля і Галичину внаслідок набігів кочівників.

Див. також

Примітки

  1. ЛѢТОПИСЬ ПО ИПАТЬЕВСКОМУ СПИСКУ
  2. ЕІУ, 2013, с. 75.
  3. ЕСУМ, 2006, с. 564.
  4. Дьяченко, 2004, с. 1112.
  5. Шафарик, 1847, с. 214.
  6. «Повести временных лет» — Москва—Л., 1950. — Т. 1. — С. 14, 210. (рос.)
  7. Богуславский, с. 490.
  8. Тверская летопись // Полное собрание русских летописей. (рос.)
  9. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — 1906. — С. . (рос.)
  10. Сегеда С. П. У пошуках предків. Антропологія та етнічна історія України К.: Наш час, 2012—432 с. (255 с.)
  11. ЕУ, 1976, с. 3196.
  12. ro:Tiverți
  13. Вернадский Г. В. Образование Киевской Руси (839—878 гг.) — Глава VIII. (рос.)
  14. Войтович, 2010, с. 38—39, 49.
  15. Шафарик, 1847, с. 213—214.

Джерела

  • Літопис Руський. — Київ : Дніпро, 1989. — 591 с. — .
  • Богуславский В. Словянская энциклопедия: Киевская Русь-Московия: Том 2. Олма Медиа Группа, 2001. — С. 490. — . (рос.)
  • Щуков Е. Словянская историческая энциклопедия. — Москва  Советская энциклопедия, 1973. — Т. 14. — С. 213. (рос.)

Довідники

Статті

  • Леонтій Войтович. Прикарпаття в другій половині I тисячоліття н. е.:найдавніші князівства. — 2010. — Т. Вісник Львівського університету, № Вип. 45. — С. 13—54. [ 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Книжки

  • Павел Шафарик. Славянские древности. Том II. Книга II / Пер. О. М. Бодянского. — Москва, 1847. — С. 361. (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ti verci dav rus tiverci shidnoslov yanske plem ya sho zhilo u lisostepovij zoni mizh Dnistrom Prutom i Dunayem v serednij ta nizhnij techiyi cih richok Tverdzhennya litopisu yih pro prisutnist na chornomorskomu uzberezhzhi ye sumnivnim oskilki najpivdennishi arheologichni pam yatki sho pov yazuyutsya z tivercyami znajdeni na vidstani 50 70 km vid morya Tiverci i ulichi yak vvazhayut suchasni doslidniki buli nashadkami antiv i vhodili do Antskogo soyuzu dzherelo Tiverci XIII st Tiverci istorichni kordoni na kartiShidnoslov yanski plemena 8 9 st ta balti Stolicya Movi Davnoruska Religiyi Yazichnictvo Forma pravlinnya plem ya Istoriya Zasnovano VI st Likvidovano XIII st NazvaEtnonim tiverci ne maye zagalnoviznanoyi etimologiyi Zdebilshogo pov yazuyetsya z starodavnoyu nazvoyu Dnistra grec Tyras chitayetsya yak Tiras yaka vivoditsya vid davnoperskoyi nazvi richki Tura shvidkij sporidnenoyu z davnoindijskoyu Tivra Insha versiya vivodit pleminnu nazvu vid nazvi mista yaka pov yazuyetsya z dinastichnim im yam bosporskih cariv Tiverti lat Tiberius Tiberij Slovackij istorik XIX st Pavel Shafarik zvernuv uvagu sho v deyakih dzherelah tiverci napisani yak tirvici i sho litovskoyu tiray oznachaye step z cogo vin visloviv zdogad sho tirvici ce meshkanci stepiv stepnyaki She v litopisi napisano sho dulibi i tiverci ye plemenem tolkovini sebto tolkovi lyudi mudri lyudi abo perekladachi Okrim togo Pavel Shafarik vbachav shozhist nazv tiverci i tverci meshkanci mista Tver ta jogo okolic z chogo zrobiv pripushennya sho mozhlivo mizh predstavnikami cih plemen ye pevna sporidnenist IstoriyaVpershe v seredini IX stolittya tiverci zgaduyutsya u Povisti minulih lit poryad z ulichami v regioni vid richok Dnister ta Dunaj do Chornogo morya Osnovne zanyattya hliborobstvo ale vidomo sho takozh voni mali majsterni dlya remisnictva kovali gonchari yuveliri zbroyari Chastina plemeni rozselilasya v voloskomu areali Z litopisnimi tivercyami pov yazuyut gorodisha v selah suchasnoyi Moldovi s Yekimeuc s Alchedar s Careuka U Tverskomu litopisi 863 r ye vidomist pro borotbu kiyivskih knyaziv Askolda ta Dira z tivercyami a u 885 r knyaz Oleg mav rat z tivercyami j uluchami Tiverci brali uchast u pohodah na Cargorod davnoruskih knyaziv Olega 907 r i Igorya 944 r yak yihni soyuzniki u seredini X stolittya uvijshli do skladu Kiyivskoyi derzhavi Antropologichno v cej chas buli nosiyami masivnih shirokolicih form chim riznilisya vid gracilnih ta vuzkolicih meshkanciv teritorij suchasnoyi Rumuniyi ta Ugorshini Vvazhayetsya sho tiverci ye vihidcyami z pivnichnishih regioniv slov yan Tiverci u X XII stolittyah pid natiskom pechenigiv i polovciv posunulisya na pivnich de zmishalisya z susidnimi plemenami chasiv Kiyivskoyi Rusi U XII XIII stolittyah zemli tiverciv vhodili do skladu Galickogo knyazivstva Deyaki suchasni doslidniki vvazhayut sho same voni stali poperednikami guculiv meshkanciv Karpatskih gir hocha ce mabut sumnivna versiya adzhe tiverci zavzhdi volili zhiti u lisostepovij zoni i zavzhdi perevazhno buli hliborobami ta vse mozhe buti vnaslidok vorozhih naval Nashadki tiverciv takozh uvijshli do skladu ukrayinskogo narodu v tomu chisli v dekotrij kilkosti mabut j u Bessarabiyi zdebilshogo u pivnichnij ta Bukovini Chastina yih zaznala rumunizaciyi Moldova Voloshina Leontij Vojtovich vkazuye sho vitisneni pechenigami z pivdennih rajoniv tiverci rozselilisya sered karpatskih horvativ v osnovnomu na teritoriyi piznishogo Terebovelskogo knyazivstva Pam yatNazvi selisha Tivriv sho roztashovane na Pivdennomu Buzi u Vinnickij oblasti i sela Tirava nini Mrigolod u Pidkarpatskomu voyevodstvi Polshi Pavel Shafarik pov yazuvav z tivercyami yaki migruvali na Podillya i Galichinu vnaslidok nabigiv kochivnikiv Div takozhAnti Antskij soyuz UlichiPrimitkiLѢTOPIS PO IPATEVSKOMU SPISKU EIU 2013 s 75 ESUM 2006 s 564 Dyachenko 2004 s 1112 Shafarik 1847 s 214 Povesti vremennyh let Moskva L 1950 T 1 S 14 210 ros Boguslavskij s 490 Tverskaya letopis Polnoe sobranie russkih letopisej ros Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 1906 S ros Segeda S P U poshukah predkiv Antropologiya ta etnichna istoriya Ukrayini K Nash chas 2012 432 s 255 s ISBN 978 966 1530 80 4 EU 1976 s 3196 ro Tiverți Vernadskij G V Obrazovanie Kievskoj Rusi 839 878 gg Glava VIII ros Vojtovich 2010 s 38 39 49 Shafarik 1847 s 213 214 DzherelaLitopis Ruskij Kiyiv Dnipro 1989 591 s ISBN 5 308 00052 2 Boguslavskij V Slovyanskaya enciklopediya Kievskaya Rus Moskoviya Tom 2 Olma Media Gruppa 2001 S 490 ISBN 978 5 224 02251 9 ros Shukov E Slovyanskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1973 T 14 S 213 ros Dovidniki Tiverci Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T S 564 ISBN 966 00 0785 X Tiverci Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1976 Kn 2 t 8 Simvolizm Tehnichni roslini S 3196 ISBN 5 7707 4049 3 Tivercy Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros ros Sinicya Ye V Tiverci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 75 ISBN 978 966 00 1359 9 Tivercy Polnyj cerkovno slavyanskij slovar sost svyash Grigorij Dyachenko Moskva Otchij dom 2004 S 1120 ISBN 5 86809 048 9 ros Statti Leontij Vojtovich Prikarpattya v drugij polovini I tisyacholittya n e najdavnishi knyazivstva 2010 T Visnik Lvivskogo universitetu Vip 45 S 13 54 10 serpnya 2017 u Wayback Machine Knizhki Pavel Shafarik Slavyanskie drevnosti Tom II Kniga II Per O M Bodyanskogo Moskva 1847 S 361 ros PosilannyaTiverci Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1896 1000 ekz ros

Дата публікації:
Топ