(індонез. Keberhasilan membutuhkan suatu pengorbanan) | |
Столиця | Сурабая |
Губернатор | Хофіфа Індар Параванса (Khofifah Indar Parawansa) |
Площа | 47 800 км² |
Населення | 37 209 740 |
Етнічні групи | яванці (80,7 %), мадурці (17,5 %) |
Релігія | іслам (96,4 %), християнство (2,3 %) |
Мови | яванська (74,1 %), мадурська (21,5 %), індонезійська (3,27 %) |
Дата заснування | 25 лютого 1950 |
Часовий пояс | |
Сайт | jatimprov.go.id |
Східна Ява (індонез. Jawa Timur), скорочено Джатім (індонез. Jatim) — провінція Індонезії. Вона межує з провінцією Центральна Ява на заході, Індійським океаном на півдні, Яванським морем на півночі та з Балійською протокою на сході. Провінція включає деякі острови в Яванському морі, найбільшими з яких є Мадура, Сапуді, Раас, Бавеан та групи островів Канґеан і Масалембу.
Площа провінції 47 800 км². Населення 37 209 740 осіб (2010). Адміністративний центр — місто Сурабая.
Географія
Серія великих вулканів перетинає територію провінції із заходу на схід; найвищий серед них — Семеру (3 676 м над рівнем моря), вулкан має висоту 3 339 м . Вулканічні гори утворюють нагірну зону, що є перешкодою для сполучення. Відкриті долини, шириною приблизно 30-50 км кожна, здебільшого вкриті уламками вулканічних порід, відокремлюють вершини. Родючість ґрунтів поповнюється вулканічною лавою та попелом. Уривчаста серія плато розташована на південь від вулканічних гір і тягнеться на більше ніж 160 км вздовж південного узбережжя. Північний бік поясу вулканічних гір включає гори Капур Утара; ці вапнякові вершини тягнуться на схід до острова Мадура й контрастують із високо родючою північною прибережною частиною провінції.
Утворення розривів і складчастість спричинили спрямування багатьох річок на північ. Басейні річок Соло та Брантас заходять глибоко в південні гори. Інші важливі річки провінції — Мадіун у західно-центральній частині та Сампеян на південному сході.
Гористий регіон (за винятком східної частини) має багату рослинність з тикових, хвойних, ебенових дерев, бетелевої пальми (Areca catechu), дубів та кленів, казуаринових. Річкові басейни межують із густими хащами бамбуку та береговими низинами.
Економіка
Сільське господарство — основне джерело засобів існування для місцевого населення. Основний урожай приносить рис, його вирощують на терасах. На схилах гір та прибережних рівнинах також вирощують каучукові дерева, тютюн, цукровий очерет, каву, чай, копру, кукурудзу, маніок, спеції. Капок та хінне дерево вирощують на високогірних плато.
Промисловість включає підприємства суднобудування, збирання автомобілів, виробництва тканин, виробів з металу, шкіри та гуми, нафтопродуктів, транспортного устаткування, паперу, скла, хімікатів, харчових продуктів, напоїв та цигарок. Нафтоочисний завод розташований у Вонокромо (Сурабая), завод добрив — в Ґресіку.
Мережа автомобільних доріг та залізниць з'єднує Сурабаю з усіма іншими найбільшими містами провінції: Пасуруан, Проболінго, Маланг, Блітар, Кедірі, Мадіун, Моджокерто.
Населення
Яванці та мадурці — найбільші етнічні групи провінції. Тут проживає також невелика кількість балійців, індійців та китайців.
Етнічний склад населення провінції, за даними перепису населення 2000 року, був таким:
Народи | Чисельність | Доля в населенні |
---|---|---|
Яванці | 27 344 974 | 78,68 % |
Мадурці | 6 281 058 | 18,07 % |
Осинги | 297 372 | 0,86 % |
Китайці | 190 968 | 0,55 % |
Бавеанці | 60 703 | 0,17 % |
Сунданці | 39 945 | 0,11 % |
Тенгери | 33 886 | 0,10 % |
Інші | 507 433 | 1,46 % |
Всього | 34 756 400 | 100,00 % |
Осинги, бавеанці та тенгери зазвичай уважаються субетносами яванців.
Майже всі жителі провінції сповідують іслам. За даними перепису населення 2010 року тут проживало 36 113 396 мусульман (96,4 % населення); серед інших найбільше було християн — 872 671 осіб (2,3 % населення).
Ранні індуїстські та буддійські цивілізації залишили багато печер, храмів, зображень богів у різних місцях на території провінції.
Адміністративний поділ
До складу провінції входять 29 округів та 9 муніципалітетів (міст):
Назва | Площа, км² | Населення, осіб (2010, перепис) | Адміністративний центр |
---|---|---|---|
(індонез. Pacitan) | 1 389,92 | 540 881 | (індонез. Pacitan) |
(індонез. Ponorogo) | 1 305,70 | 855 281 | (індонез. Ponorogo) |
(індонез. Trenggalek) | 1 147,22 | 674 411 | (індонез. Trenggalek) |
(індонез. Tulungagung) | 1 055,65 | 990 158 | (індонез. Tulungagung) |
(індонез. Blitar) | 1 336,48 | 1 116 639 | (індонез. Kanigoro) |
(індонез. Kediri) | 1 386,05 | 1 499 768 | (індонез. Ngasem) |
(індонез. Malang) | 3 530,65 | 2 446 218 | (індонез. Kepanjen) |
(індонез. Lumajang) | 1 790,90 | 1 006 458 | (індонез. Lumajang) |
(індонез. Jember) | 3 092,34 | 2 332 726 | (індонез. Jember) |
(індонез. Banyuwangi) | 5 782,40 | 1 556 078 | (індонез. Banyuwangi) |
(індонез. Bondowoso) | 1 525,97 | 736 772 | (індонез. Bondowoso) |
(індонез. Situbondo) | 1 669,87 | 647 619 | (індонез. Situbondo) |
(індонез. Probolinggo) | 1 696,21 | 1 096 244 | (індонез. Kraksaan) |
(індонез. Pasuruan) | 1 474,02 | 1 512 468 | (індонез. Bangil) |
(індонез. Sidoarjo) | 634,38 | 1 941 497 | (індонез. Sidoarjo) |
(індонез. Mojokerto) | 717,83 | 1 025 443 | (індонез. Mojosari) |
Джомбанг (індонез. Jombang) | 1 115,09 | 1 202 407 | (індонез. Jombang) |
(індонез. Nganjuk) | 1 224,25 | 1 017 030 | (індонез. Nganjuk) |
(індонез. Madiun) | 1 037,58 | 662 278 | (індонез. Caruban) |
(індонез. Magetan) | 688,84 | 620 442 | (індонез. Magetan) |
(індонез. Ngawi) | 1 295,98 | 817 765 | (індонез. Ngawi) |
(індонез. Bojonegoro) | 2 198,79 | 1 209 973 | (індонез. Bojonegoro) |
(індонез. Tuban) | 1 834,15 | 1 118 464 | (індонез. Tuban) |
(індонез. Lamongan) | 1 782,05 | 1 179 059 | (індонез. Lamongan) |
(індонез. Gresik) | 1 191,25 | 1 177 042 | (індонез. Gresik) |
(індонез. Bangkalan) | 1 001,44 | 906 761 | (індонез. Bangkalan) |
(індонез. Sampang) | 1 233,08 | 877 772 | (індонез. Sampang) |
(індонез. Pamekasan) | 792,24 | 795 918 | (індонез. Pamekasan) |
(індонез. Sumenep) | 1 998,54 | 1 042 312 | (індонез. Sumenep) |
місто Кедірі (індонез. Kota Kediri) | 63,40 | 268 507 | |
місто Блітар (індонез. Kota Blitar) | 32,57 | 131 968 | |
місто Маланг (індонез. Kota Malang) | 145,28 | 820 243 | |
місто Проболінго (індонез. Kota Probolinggo) | 56,67 | 217 062 | |
місто Пасуруан (індонез. Kota Pasuruan) | 35,29 | 186 262 | |
місто Моджокерто (індонез. Kota Mojokerto) | 16,47 | 120 196 | |
місто Мадіун (індонез. Kota Madiun) | 33,92 | 170 964 | |
місто Сурабая (індонез. Kota Surabaya) | 350,54 | 2 765 487 | |
місто Бату (індонез. Kota Batu) | 136,74 | 190 184 | |
Провінція Східна Ява | 47 799,75 | 32 476 757 | Сурабая (індонез. Surabaya) |
Примітки
- . Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi (індонез.)
- Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Jawa Timur Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- 2010 Population Census — Population by Region and Religion [ 29 грудня 2020 у Wayback Machine.]. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) (індонез.)(англ.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 21: TABLE 1.2.17. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: East Java, 2000 (англ.)
Джерела
- East Java. Province, Indonesia [ 26 квітня 2020 у Wayback Machine.]. Encyclopædia Britannica (англ.)
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidna Yava Jawa Timur Deviz yavan Jer Basuki Mawa Beya indonez Keberhasilan membutuhkan suatu pengorbanan Stolicya SurabayaGubernator Hofifa Indar Paravansa Khofifah Indar Parawansa Plosha 47 800 km Naselennya 37 209 740Etnichni grupi yavanci 80 7 madurci 17 5 Religiya islam 96 4 hristiyanstvo 2 3 Movi yavanska 74 1 madurska 21 5 indonezijska 3 27 Data zasnuvannya 25 lyutogo 1950Chasovij poyas UTC 7Sajt jatimprov go id Shidna Yava indonez Jawa Timur skorocheno Dzhatim indonez Jatim provinciya Indoneziyi Vona mezhuye z provinciyeyu Centralna Yava na zahodi Indijskim okeanom na pivdni Yavanskim morem na pivnochi ta z Balijskoyu protokoyu na shodi Provinciya vklyuchaye deyaki ostrovi v Yavanskomu mori najbilshimi z yakih ye Madura Sapudi Raas Bavean ta grupi ostroviv Kangean i Masalembu Plosha provinciyi 47 800 km Naselennya 37 209 740 osib 2010 Administrativnij centr misto Surabaya GeografiyaSeriya velikih vulkaniv peretinaye teritoriyu provinciyi iz zahodu na shid najvishij sered nih Semeru 3 676 m nad rivnem morya vulkan maye visotu 3 339 m Vulkanichni gori utvoryuyut nagirnu zonu sho ye pereshkodoyu dlya spoluchennya Vidkriti dolini shirinoyu priblizno 30 50 km kozhna zdebilshogo vkriti ulamkami vulkanichnih porid vidokremlyuyut vershini Rodyuchist gruntiv popovnyuyetsya vulkanichnoyu lavoyu ta popelom Urivchasta seriya plato roztashovana na pivden vid vulkanichnih gir i tyagnetsya na bilshe nizh 160 km vzdovzh pivdennogo uzberezhzhya Pivnichnij bik poyasu vulkanichnih gir vklyuchaye gori Kapur Utara ci vapnyakovi vershini tyagnutsya na shid do ostrova Madura j kontrastuyut iz visoko rodyuchoyu pivnichnoyu priberezhnoyu chastinoyu provinciyi Utvorennya rozriviv i skladchastist sprichinili spryamuvannya bagatoh richok na pivnich Basejni richok Solo ta Brantas zahodyat gliboko v pivdenni gori Inshi vazhlivi richki provinciyi Madiun u zahidno centralnij chastini ta Sampeyan na pivdennomu shodi Goristij region za vinyatkom shidnoyi chastini maye bagatu roslinnist z tikovih hvojnih ebenovih derev betelevoyi palmi Areca catechu dubiv ta kleniv kazuarinovih Richkovi basejni mezhuyut iz gustimi hashami bambuku ta beregovimi nizinami EkonomikaSilske gospodarstvo osnovne dzherelo zasobiv isnuvannya dlya miscevogo naselennya Osnovnij urozhaj prinosit ris jogo viroshuyut na terasah Na shilah gir ta priberezhnih rivninah takozh viroshuyut kauchukovi dereva tyutyun cukrovij ocheret kavu chaj kopru kukurudzu maniok speciyi Kapok ta hinne derevo viroshuyut na visokogirnih plato Promislovist vklyuchaye pidpriyemstva sudnobuduvannya zbirannya avtomobiliv virobnictva tkanin virobiv z metalu shkiri ta gumi naftoproduktiv transportnogo ustatkuvannya paperu skla himikativ harchovih produktiv napoyiv ta cigarok Naftoochisnij zavod roztashovanij u Vonokromo Surabaya zavod dobriv v Gresiku Merezha avtomobilnih dorig ta zaliznic z yednuye Surabayu z usima inshimi najbilshimi mistami provinciyi Pasuruan Probolingo Malang Blitar Kediri Madiun Modzhokerto NaselennyaYavanci ta madurci najbilshi etnichni grupi provinciyi Tut prozhivaye takozh nevelika kilkist balijciv indijciv ta kitajciv Etnichnij sklad naselennya provinciyi za danimi perepisu naselennya 2000 roku buv takim Narodi Chiselnist Dolya v naselenniYavanci 27 344 974 78 68 Madurci 6 281 058 18 07 Osingi 297 372 0 86 Kitajci 190 968 0 55 Baveanci 60 703 0 17 Sundanci 39 945 0 11 Tengeri 33 886 0 10 Inshi 507 433 1 46 Vsogo 34 756 400 100 00 Osingi baveanci ta tengeri zazvichaj uvazhayutsya subetnosami yavanciv Majzhe vsi zhiteli provinciyi spoviduyut islam Za danimi perepisu naselennya 2010 roku tut prozhivalo 36 113 396 musulman 96 4 naselennya sered inshih najbilshe bulo hristiyan 872 671 osib 2 3 naselennya Ranni induyistski ta buddijski civilizaciyi zalishili bagato pecher hramiv zobrazhen bogiv u riznih miscyah na teritoriyi provinciyi Administrativnij podilMapa provinciyi Shidna Yava Do skladu provinciyi vhodyat 29 okrugiv ta 9 municipalitetiv mist Nazva Plosha km Naselennya osib 2010 perepis Administrativnij centr indonez Pacitan 1 389 92 540 881 indonez Pacitan indonez Ponorogo 1 305 70 855 281 indonez Ponorogo indonez Trenggalek 1 147 22 674 411 indonez Trenggalek indonez Tulungagung 1 055 65 990 158 indonez Tulungagung indonez Blitar 1 336 48 1 116 639 indonez Kanigoro indonez Kediri 1 386 05 1 499 768 indonez Ngasem indonez Malang 3 530 65 2 446 218 indonez Kepanjen indonez Lumajang 1 790 90 1 006 458 indonez Lumajang indonez Jember 3 092 34 2 332 726 indonez Jember indonez Banyuwangi 5 782 40 1 556 078 indonez Banyuwangi indonez Bondowoso 1 525 97 736 772 indonez Bondowoso indonez Situbondo 1 669 87 647 619 indonez Situbondo indonez Probolinggo 1 696 21 1 096 244 indonez Kraksaan indonez Pasuruan 1 474 02 1 512 468 indonez Bangil indonez Sidoarjo 634 38 1 941 497 indonez Sidoarjo indonez Mojokerto 717 83 1 025 443 indonez Mojosari Dzhombang indonez Jombang 1 115 09 1 202 407 indonez Jombang indonez Nganjuk 1 224 25 1 017 030 indonez Nganjuk indonez Madiun 1 037 58 662 278 indonez Caruban indonez Magetan 688 84 620 442 indonez Magetan indonez Ngawi 1 295 98 817 765 indonez Ngawi indonez Bojonegoro 2 198 79 1 209 973 indonez Bojonegoro indonez Tuban 1 834 15 1 118 464 indonez Tuban indonez Lamongan 1 782 05 1 179 059 indonez Lamongan indonez Gresik 1 191 25 1 177 042 indonez Gresik indonez Bangkalan 1 001 44 906 761 indonez Bangkalan indonez Sampang 1 233 08 877 772 indonez Sampang indonez Pamekasan 792 24 795 918 indonez Pamekasan indonez Sumenep 1 998 54 1 042 312 indonez Sumenep misto Kediri indonez Kota Kediri 63 40 268 507misto Blitar indonez Kota Blitar 32 57 131 968misto Malang indonez Kota Malang 145 28 820 243misto Probolingo indonez Kota Probolinggo 56 67 217 062misto Pasuruan indonez Kota Pasuruan 35 29 186 262misto Modzhokerto indonez Kota Mojokerto 16 47 120 196misto Madiun indonez Kota Madiun 33 92 170 964misto Surabaya indonez Kota Surabaya 350 54 2 765 487misto Batu indonez Kota Batu 136 74 190 184Provinciya Shidna Yava 47 799 75 32 476 757 Surabaya indonez Surabaya Primitki Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia Gamawan Fauzi indonez Population Census Population by Region Type of Document and Sex Jawa Timur Province Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Kewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez 2010 Population Census Population by Region and Religion 29 grudnya 2020 u Wayback Machine Badan Pusat Statistik BPS Statistics Indonesia indonez angl Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape ISEAS Yusof Ishak Institute 2003 p 21 TABLE 1 2 17 Ethnic Groups of Indonesian Citizens East Java 2000 angl DzherelaEast Java Province Indonesia 26 kvitnya 2020 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Indoneziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi