Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тенге́ри (власна назва вонг тенгер, яван. Wong Tengger, індонез. Orang Tengger) — народ в Індонезії, на острові Ява; вважається субетнічною групою яванців, яка розвинула власні унікальні культурні традиції.
| Тенгери Wong Tengger | |
|---|---|
 Група тенгерів (1890-і рр.) | |
| Кількість | 80 тис. (2000, перепис) |
| Ареал |  Індонезія: провінція Східна Ява |
| Раса | південні монголоїди |
| Близькі до: | яванці, бадуї |
| Мова | діалект яванської мови, індонезійська мова |
| Релігія | індуїзм |
Розселення, мова, історія
Живуть окремими групами в горах масиву Тенгер у провінції Східна Ява. Близько 30 сіл тенгерів розташовані на півдні округу Пасуруан (індонез. Kabupaten Pasuruan), поблизу вулкану Бромо. Тенгерські села є також в округах Проболінго (індонез. Kabupaten Probolinggo), Маланг (індонез. Kabupaten Malang) та Лумаджанг (індонез. Kabupaten Lumajang).
Говорять тенгерським діалектом яванської мови, який зберігає деякі архаїчні риси. Крім того, в ньому зовсім відсутні рівні мови, характерні для решти яванців. Користуються також яванською та індонезійською мовами.
Тенгери є потомками яванців часів Маджапагіту. Після переходу більшості населення Яви в XV—XVI ст. на іслам тенгери зберегли індуїзм в умовах ізольованих внутрішніх гірських районів острова. У XX ст. ізоляція народу скінчилася, й тенгери поступово асимілюються яванцями.
Господарство
Основне заняття тенгерів — ручне підсічно-вогневе землеробство. На гірських терасах вирощують кукурудзу, капусту, картоплю, моркву, тютюн, таро, цибулю, полуницю. Деякі з цих культур стали культивуватись у часи голландського колоніального панування в Індонезії. Рис на таких висотах не росте. Воду до селищ та на поля підводять із гір бамбуковими трубами. Тримають курей, кіз, у невеликій кількості коней, свиней, буйволів. Традиційні ремесла: обробка металів, деревини, гончарство, ткацтво, плетіння.
Побут
Села тенгерів розташовані на гірських схилах, мають лінійне планування. Хати стоять рядами на різних рівнях, близько одна до одної, утворюючи тераси. В центрі села розташовуються громадські будівлі: храм, громадська зала, державні установи, школа, дитячий садочок, медичні заклади, магазини. В більших селах є базари.
Хати наземні, однокамерні, прямокутні в плані, мають каркасно-стовпову конструкцію. Основним будівельним матеріалом є бамбук. Дах криють драницею, черепицею. Хати ставлять фасадом до вулкану Бромо.
По центру хати знаходиться вогнище, навпроти входу — домашній вівтар. Для голови сім'ї та для заміжньої дочки завісами відділяють окремі «кімнати».
Єдині меблі в тенгерській хаті — бамбукові лавки. Вночі на них сплять, коли приходять гості, лавки посувають до вогнища.
Одяг не відрізняється від яванського, поширюється європейський костюм.
Тенгери відомі як старанні хлібороби й звикли важко працювати. Все їхнє життя здається лише роботою. З шостої години ранку вони вже йдуть у поле, а повертаються додому ближче до вечора. Дружина готує вечерю для родини.
Крім наполегливої праці, тенгери відзначаються доброзичливим характером, вони бояться робити погані вчинки, зокрема крадіжки, тому що над ними висить «закон карми». Вони вірять, що коли вкрадуть чужі речі, згодом утратять більше.
Дівчаток з дитинства залучають до допомоги матері у виконанні робіт, якими повинна володіти жінка: приготування їжі, шиття тощо. Тенгерські матері дуже переймаються, раптом прийде молодий чоловік і попросить руки доньки, а та ще не вміє готувати.
Суспільство
У тенгерів зберігається розширена сім'я, яка спільно веде господарську діяльність. Проте кожна нуклеарна сім'я зазвичай живе в окремій хаті.
Система спорідненості двобічна — як за батьківською, так і за материнською лінією.
Шлюбні звичаї мало чим відрізняються від яванських. Після одруження молодята зазвичай живуть у власній новій хаті, рідко коли вони залишаються в батьківській хаті надовго. В минулому тенгери нерідко одружувалися вже у віці 10-14 років.
Тенгерське суспільство відзначається рівністю, суттєвих відмінностей між соціальними верствами не помітно. Повагою користуються священники, сільські голови.
Зазвичай тенгери не бажають продавати землю іншим людям, та й взагалі їм не подобається, коли поруч живуть чужинці. В той же час вони нерідко визнають сторонніх членами своєї спільноти й навіть призначають їх старійшинами, але йдеться лише про почесне громадянство. Новими громадянами Тенгера ставали міністри уряду Індонезії, посли іноземних держав та інші офіційні особи. Вступаючи до громади тенгерів, особа проходить спеціальну церемонію інавгурації, під час якої вона має бути вдягнена в традиційний тенгерський одяг, при цьому місцевий священник звертається з відповідною молитвою-проханням до Всемогутнього Бога.
Релігія
За релігією тенгери — індуїсти, але індуїзм у них сполучається з культом предків, буддизмом, анімістичними віруваннями. Тенгери мають свою священну книгу. Їхня віра містить закони карми, реінкарнації та мокші. Тенгери також вірять в існування різноманітних духів. Серед них даньянги — духовні істоти, які охороняють села чи певні місця. Їм поклоняються в місцях під назвою пунден, зазвичай розташованих під великим деревом або великим каменем. Дуже шанують духів предків засновників села, в повсякденному житті їм поклоняються в молитовних будівлях (сангар-пемуджаан).
Головним божеством вважається бог вогню Баторо Бромо (ім'я походить від Брахма), що «живе» на вершині вулкану Бромо. Цей вулкан вважається символічним центром країни тенгерів. Щороку люди приносять жертви своєму богу. Це фінальний момент головного свята тенгерів — касада. У червні в кожному селі люди збираються на масову святкову ходу до вулкану Бромо. Спеціально на свято приїздять тенгери, що живуть поза межами рідних земель. У день, коли місяць буває у повні, надвечір ланцюжки людей з факелами та дарами на чолі із жерцями прямують до своєї священної гори, щоб уранці піднятись на її вершину. Після короткої молитви люди кидають у кратер вулкану свої дари — кури, кози, овочі, фрукти, квіти.
В рамках своїх вірувань протягом року тенгери проводять ряд колективних та індивідуальних церемоній. Час їхнього проведення визначається за місцевим календарем, що поділяє рік на 12 місяців. Найвідомішою є щорічна церемонія касада (касодо), що відбувається 14-го числа місяця Касодо, останнього місяця за тенгерським календарем. Ця церемонія зробила тенгерів добре відомими стороннім людям. На свято в гори Тенгер приїздить багато туристів.
Окрім касада, тенгери мають й інші церемонії. Дуже важливою для них і справді грандіозною є церемонія каро. До свята готують різноманітну їжу, прибирають у хатах, напередодні утримуються від споживання солодкого й солоного, а священники постують протягом трьох днів.
Джерела
- . Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Марбтина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 476-479ː Тенггеры (рос.)
- А. А. Бернова. Тенггеры. Народы и религии мира: Энциклопедия. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 525. (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Tengger. Encyclopædia Britannica (англ.)
- M. Junus Melalatoa. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 830—832 (Tengger, Orang) (індонез.)
- Zulyani Hidayah. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia. Yayasan Pustaka Obor Indonesia, 2015, с. 386-387: Tengger (індонез.)
Примітки
- , архів оригіналу // Ethnologue (18th ed., 2015) (англ.)
Посилання
- Galih Widjil Pangarsa. Architectural Evolution in a Changing Hindu Tenggerese Community: The case of Wonokitri. Archipel v. 49 (1995): pp. 161-184 ISSN 2104-3655
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tenge ri vlasna nazva vong tenger yavan Wong Tengger indonez Orang Tengger narod v Indoneziyi na ostrovi Yava vvazhayetsya subetnichnoyu grupoyu yavanciv yaka rozvinula vlasni unikalni kulturni tradiciyi Tengeri Wong TenggerGrupa tengeriv 1890 i rr Kilkist80 tis 2000 perepis Areal Indoneziya provinciya Shidna YavaRasapivdenni mongoloyidiBlizki do yavanci baduyiMovadialekt yavanskoyi movi indonezijska movaReligiyainduyizmRozselennya mova istoriyaZhivut okremimi grupami v gorah masivu Tenger u provinciyi Shidna Yava Blizko 30 sil tengeriv roztashovani na pivdni okrugu Pasuruan indonez Kabupaten Pasuruan poblizu vulkanu Bromo Tengerski sela ye takozh v okrugah Probolingo indonez Kabupaten Probolinggo Malang indonez Kabupaten Malang ta Lumadzhang indonez Kabupaten Lumajang Govoryat tengerskim dialektom yavanskoyi movi yakij zberigaye deyaki arhayichni risi Krim togo v nomu zovsim vidsutni rivni movi harakterni dlya reshti yavanciv Koristuyutsya takozh yavanskoyu ta indonezijskoyu movami Tengeri ye potomkami yavanciv chasiv Madzhapagitu Pislya perehodu bilshosti naselennya Yavi v XV XVI st na islam tengeri zberegli induyizm v umovah izolovanih vnutrishnih girskih rajoniv ostrova U XX st izolyaciya narodu skinchilasya j tengeri postupovo asimilyuyutsya yavancyami GospodarstvoOsnovne zanyattya tengeriv ruchne pidsichno vogneve zemlerobstvo Na girskih terasah viroshuyut kukurudzu kapustu kartoplyu morkvu tyutyun taro cibulyu polunicyu Deyaki z cih kultur stali kultivuvatis u chasi gollandskogo kolonialnogo panuvannya v Indoneziyi Ris na takih visotah ne roste Vodu do selish ta na polya pidvodyat iz gir bambukovimi trubami Trimayut kurej kiz u nevelikij kilkosti konej svinej bujvoliv Tradicijni remesla obrobka metaliv derevini goncharstvo tkactvo pletinnya PobutSela tengeriv roztashovani na girskih shilah mayut linijne planuvannya Hati stoyat ryadami na riznih rivnyah blizko odna do odnoyi utvoryuyuchi terasi V centri sela roztashovuyutsya gromadski budivli hram gromadska zala derzhavni ustanovi shkola dityachij sadochok medichni zakladi magazini V bilshih selah ye bazari Hati nazemni odnokamerni pryamokutni v plani mayut karkasno stovpovu konstrukciyu Osnovnim budivelnim materialom ye bambuk Dah kriyut draniceyu cherepiceyu Hati stavlyat fasadom do vulkanu Bromo Po centru hati znahoditsya vognishe navproti vhodu domashnij vivtar Dlya golovi sim yi ta dlya zamizhnoyi dochki zavisami viddilyayut okremi kimnati Yedini mebli v tengerskij hati bambukovi lavki Vnochi na nih splyat koli prihodyat gosti lavki posuvayut do vognisha Odyag ne vidriznyayetsya vid yavanskogo poshiryuyetsya yevropejskij kostyum Tengeri vidomi yak staranni hliborobi j zvikli vazhko pracyuvati Vse yihnye zhittya zdayetsya lishe robotoyu Z shostoyi godini ranku voni vzhe jdut u pole a povertayutsya dodomu blizhche do vechora Druzhina gotuye vecheryu dlya rodini Krim napoleglivoyi praci tengeri vidznachayutsya dobrozichlivim harakterom voni boyatsya robiti pogani vchinki zokrema kradizhki tomu sho nad nimi visit zakon karmi Voni viryat sho koli vkradut chuzhi rechi zgodom utratyat bilshe Divchatok z ditinstva zaluchayut do dopomogi materi u vikonanni robit yakimi povinna voloditi zhinka prigotuvannya yizhi shittya tosho Tengerski materi duzhe perejmayutsya raptom prijde molodij cholovik i poprosit ruki donki a ta she ne vmiye gotuvati SuspilstvoU tengeriv zberigayetsya rozshirena sim ya yaka spilno vede gospodarsku diyalnist Prote kozhna nuklearna sim ya zazvichaj zhive v okremij hati Sistema sporidnenosti dvobichna yak za batkivskoyu tak i za materinskoyu liniyeyu Shlyubni zvichayi malo chim vidriznyayutsya vid yavanskih Pislya odruzhennya molodyata zazvichaj zhivut u vlasnij novij hati ridko koli voni zalishayutsya v batkivskij hati nadovgo V minulomu tengeri neridko odruzhuvalisya vzhe u vici 10 14 rokiv Tengerske suspilstvo vidznachayetsya rivnistyu suttyevih vidminnostej mizh socialnimi verstvami ne pomitno Povagoyu koristuyutsya svyashenniki silski golovi Zazvichaj tengeri ne bazhayut prodavati zemlyu inshim lyudyam ta j vzagali yim ne podobayetsya koli poruch zhivut chuzhinci V toj zhe chas voni neridko viznayut storonnih chlenami svoyeyi spilnoti j navit priznachayut yih starijshinami ale jdetsya lishe pro pochesne gromadyanstvo Novimi gromadyanami Tengera stavali ministri uryadu Indoneziyi posli inozemnih derzhav ta inshi oficijni osobi Vstupayuchi do gromadi tengeriv osoba prohodit specialnu ceremoniyu inavguraciyi pid chas yakoyi vona maye buti vdyagnena v tradicijnij tengerskij odyag pri comu miscevij svyashennik zvertayetsya z vidpovidnoyu molitvoyu prohannyam do Vsemogutnogo Boga ReligiyaTradicijnij pidjom tengeriv na goru Bromo Za religiyeyu tengeri induyisti ale induyizm u nih spoluchayetsya z kultom predkiv buddizmom animistichnimi viruvannyami Tengeri mayut svoyu svyashennu knigu Yihnya vira mistit zakoni karmi reinkarnaciyi ta mokshi Tengeri takozh viryat v isnuvannya riznomanitnih duhiv Sered nih danyangi duhovni istoti yaki ohoronyayut sela chi pevni miscya Yim poklonyayutsya v miscyah pid nazvoyu punden zazvichaj roztashovanih pid velikim derevom abo velikim kamenem Duzhe shanuyut duhiv predkiv zasnovnikiv sela v povsyakdennomu zhitti yim poklonyayutsya v molitovnih budivlyah sangar pemudzhaan Golovnim bozhestvom vvazhayetsya bog vognyu Batoro Bromo im ya pohodit vid Brahma sho zhive na vershini vulkanu Bromo Cej vulkan vvazhayetsya simvolichnim centrom krayini tengeriv Shoroku lyudi prinosyat zhertvi svoyemu bogu Ce finalnij moment golovnogo svyata tengeriv kasada U chervni v kozhnomu seli lyudi zbirayutsya na masovu svyatkovu hodu do vulkanu Bromo Specialno na svyato priyizdyat tengeri sho zhivut poza mezhami ridnih zemel U den koli misyac buvaye u povni nadvechir lancyuzhki lyudej z fakelami ta darami na choli iz zhercyami pryamuyut do svoyeyi svyashennoyi gori shob uranci pidnyatis na yiyi vershinu Pislya korotkoyi molitvi lyudi kidayut u krater vulkanu svoyi dari kuri kozi ovochi frukti kviti V ramkah svoyih viruvan protyagom roku tengeri provodyat ryad kolektivnih ta individualnih ceremonij Chas yihnogo provedennya viznachayetsya za miscevim kalendarem sho podilyaye rik na 12 misyaciv Najvidomishoyu ye shorichna ceremoniya kasada kasodo sho vidbuvayetsya 14 go chisla misyacya Kasodo ostannogo misyacya za tengerskim kalendarem Cya ceremoniya zrobila tengeriv dobre vidomimi storonnim lyudyam Na svyato v gori Tenger priyizdit bagato turistiv Okrim kasada tengeri mayut j inshi ceremoniyi Duzhe vazhlivoyu dlya nih i spravdi grandioznoyu ye ceremoniya karo Do svyata gotuyut riznomanitnu yizhu pribirayut u hatah naperedodni utrimuyutsya vid spozhivannya solodkogo j solonogo a svyashenniki postuyut protyagom troh dniv Dzherela Pod redakciej A A Gubera Yu V Marbtina D L Tumarkina N N Cheboksarova Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Nauka 1966 s 476 479ː Tenggery ros A A Bernova Tenggery Narody i religii mira Enciklopediya Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 525 ISBN 5 85270 155 6 ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Tengger Encyclopaedia Britannica angl M Junus Melalatoa Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jilid L Z Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 830 832 Tengger Orang indonez Zulyani Hidayah Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Yayasan Pustaka Obor Indonesia 2015 s 386 387 Tengger indonez Primitki arhiv originalu Ethnologue 18th ed 2015 angl PosilannyaGalih Widjil Pangarsa Architectural Evolution in a Changing Hindu Tenggerese Community The case of Wonokitri Archipel v 49 1995 pp 161 184 ISSN 2104 3655