Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сере днє угор Szerednye чеськ Seredné словац Seredne Serednovo рос Среднее нім Serednje пол Serednie селище в Ужгородськ

Середнє (Ужгородський район)

Середнє (Ужгородський район)

Сере́днє (угор. Szerednye, чеськ. Seredné, словац. Seredne/Serednovo, рос. Среднее, нім. Serednje, пол. Serednie) — селище в Ужгородському районі Закарпатської області.

селище Середнє
image
Герб
image
Середнянський замок
Середнянський замок
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Ужгородський район
Рада Середнянська селищна рада
Код КАТОТТГ UA21100150010051569
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Населення ▲ 4 361 (01.01.2022)
Поштовий індекс 89452
Телефонний код +380 XXX
Географічні координати H G O
Висота над рівнем моря 119 м
Водойма річка В'єла (Веля)


Відстань
Найближча залізнична станція: Ужгород
До станції: 21 км
Селищна влада
Адреса селище Середнє, вул. Закарпатська, 63
Голова селищної ради Чорнак Руслан Васильович
Карта
image
image
Середнє
image
image
Середнє

image Середнє у Вікісховищі

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Окремі положення цієї статті сумнівні. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним та за можливості виправте недоліки. (лютий 2024)
Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (лютий 2024)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Середнє.

Розташування та назва

Лежить на підгір'ї Вулканічних Карпат (хребет Маковиця), між Ужгородом і Мукачевом, на річці В'єла. Розташоване біля міжнародної траси М06E50, за 21 кілометр від обласного центру м. Ужгород.

Селище Середнє— адміністративний центр Середнянської селищної громади (Середнянської ОТГ- об'єднаної територіальної громади) Ужгородського району, до якої також входять села: Андріївка (Андрашовці), Анталовці, Верхня Солотвина, Вовкове, Гайдош, Дубрівка, Ірлява, Кибляри, Лінці, Ляхівці, Пацканьово, Худльово, Чабанівка, Чертеж.

Назва Середнє відповідає його розташуванню відносно двох найбільших міст Закарпаття— напівдорозі (посередині) між містами Ужгород і Мукачево. Багато хто з місцевих жителів і дослідників пов'язує його назву з таким місцезнаходженням. Щоправда дехто резонно звертає увагу, що в назві поселення відображене «середнє» розташування Середнього могло бути не відносно міст, а відносно центру долини в якій воно розташоване. Існує давній переказ, що жителі тричі переселялися з місця на місце поки не осіли там де й зараз живуть їх нащадки. Місцевими жителями в живій розмовній мові використовується назва— Середньово.

Історія

Територія Середнього була заселена людьми в глибоку давнину. Археологічні пам’ятки, виявлені тут, відносяться до неоліту (IV тисячоліття до н. е.) та доби бронзи (II тисячоліття до н. о.). IV столітті. Перша письмова згадка про Середнє, за даними енциклопедичного видання "Історія міст і сіл Української РСР: том Закарпатська область" (сторінка 694) , відноситься до XIV століття. Однак, Замок у Середньому був побудований, за легендами, орденом лицарів тамплієрів у XII столітті, котрі у той час були могутньою, багатою та впливовою організацією і значно поширили свою присутність та вплив по усій тогочасній Європі. Після фактичного знищення ордену за наказом французького короля Філіпа IV Красивого у 1307-1312 роках, замок без центрального контролю ордену почав занепадати. Згодом ним володіли монахи католицького Ордену Св. Павла. Напівзруйнований, він зберігся до наших часів і поправу вважається однією із головних, цікавих історичних пам'яток Закарпаття.

Докладніше: Середнянський замок

Завдяки благодатному клімату тут значного розвитку набуло виноградарство. У середині XIV століття Середньому надаються міські привілеї, а король Карл І Роберт дарує містечко магнатам Другетам. Основну масу жителів складали кріпаки, які протягом XIV—XV ст. втратили свою незалежність, а в подальшому були повністю закабалені феодалами. Закабалення набуло особливо жорсткого характеру після поразки у повстанні 1514 року. Скориставшись цим, магнати та дворяни домоглися у державі повної влади поміщиків-кріпосників над закріпаченими селянами, поклавши на них непосильну панщину.

Родина Паулоуці (Pálóczi) після довготривалого протистояння на початку XV століття закріплюють Середнє за своїм родом. У XVI столітті Середнє разом із належними до нього селами було у їхньому володінні. Антал Паулоці, останній член родини чоловічої статі, загинув на полі битви під Мохачем у 1526 році. Оскільки він не мав нащадків чоловічої статі, його маєтки перейшли до дворянської родини Добо, яка була в його близькому спорідненні.

image
Szerednye, на карті 1782 року

Починається нова доба в історії села, пов'язана з родом Добо. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноробство у Середньому та околицях, яке стало основою їх статків.

У XVII—XVIII ст.ст.— багаторазова зміна господарів Середнянського замку - ним володіли роди Гоммонай Другет (Homonnai Drugeth), Переньї (Perényi), Баркоці (Barkóczy). У 1703-11 роках замку було завдано великої шкоди під час національно-визвольного повстання під керівництвом Ференца ІІ Ракоці. Після придушення повстання Ференца II Ракоці, габсбурзькі війська влаштовували каральний терор в закарпатських селах, так як багато місцевих селян русинів-куруців брало активну участь у повстанні на стороні Ференца ІІ Ракоці. Наслідком терору стало масове знелюднення сіл та містечок Ужанщини і Закарпаття. В 1720 році в Середньому проживало лише 2 корінні родини, 19 родин переселенців та 11 родин дворян.

У 1805 році війська наполеонівської Франції зайняли столицю Австрії - м.Відень, виникла загроза окупації і території Угорщини. Політичне керівництво, усвідомлюючи небезпеку, яка нависла над державою, приймає рішення заздалегідь вивезти з палацу графа Бутлера національні символи угорського народу у безпечне місце. Найбільше підходив тоді для цього Мукачівський замок, розташований далеко від військових дій. Угорська національна рада намісництва у рішеннях від 19 та 30 листопада 1805 року вимагала від керівництва Ужанської жупи забезпечити перевезення коронаційних реліквій та Святої корони через їх терени. Святу корону Іштвана планувалося доставити у Мукачівський замок, зокрема й у Середнє. 25 листопада 1805 року адміністратор комітату Унг барон Перені написав з Ужгорода листа віце-ішпану комітату Берег Паулу Морваї, у якому говорилось, що «на кордоні комітату у Середньому Свята Корона буде передана вершникам з комітату Берег». 1 грудня 1805 року група дворян під керівництвом барона Йожефа Шплені виїхала з королівського замку в Буді з реліквіями угорського народу. Корону Св. Іштвана перевозили в ящику, обв'язаному міцними ременями і опломбованому 13-ма печатками.

Поступово Середнє поверталося до життя. У 1839 році в селі проживало вже 1578 чоловік. На той час становище кріпаків ще більше погіршилося, про що говорять численні скарги на свавілля поміщиків, адресування їх у судові органи Ужанського комітату. Офіційно кожен кріпак повинен відпрацювати в господарстві поміщика 104 дні без тягла або 52 дні з волами, але поміщики прибігали до різних хитрощів, щоб збільшити кількість людей на панщині. У скарзі 14 січня 1839 кріпаки писали, що за кожні відроблені ними 20 днів поміщик И. Палфі зараховував їм по 5-6 днів, а якщо хтось насмілювався виражати своє незадоволення— той підгялав жорстокому побиттю, покаранню. Все це посилювало зростання невдоволення з боку поневолених селянських мас. Хвиля революційної боротьби, яка почалася у 1848—1849р.р. в Угорщині, докотилася і до Середнього. У складі революційних загонів Лайоша Кошута боролися десятки місцевих жителів. Сім'я Бордаш до наших днів зберегла свідоцтва про участь одного з їхніх предків у цій революції. Угорські правителі формально повинні були скасувати кріпацтво, але селяни, як і раніше залишалися в економічній залежності від поміщиків і церкви, які навіть збільшили свої володіння. Тільки сільський священник отримав за рахунок селян 32 хольда орної землі. Становище селян, особливо безземельних, було надзвичайно важким, вони часто голодували. Їм припадала харчуватися вівсяними коржами і картоплею, якої теж подекуди бракувало.

image
Відтиск печатки Середнього 1860 року

У XIX столітті Середнє мало статус «торгового містечка» і печатку з гербом: на срібному щиті— Божий Агнець із червоною корогвою, що стоїть на зеленій землі. 1904 року цей герб з незначною зміною (колір тла став блакитним) було підтверджено Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини. У 1906 році населення досягло 1729 чоловік.

В кінці XIX ст більшість селян мали борги або великі недоїмки. На початку XX століття в Австро-Угорщині було утворено Середнянський повіт (округ) у складі Ужанського комітату. Коли у Російській імперії у 1917 році відбулася Жовтнева революція, селяни активізували боротьбу проти гніту влади. Так А.І. Ясенівський вступив в загін червоної армії, і воював проти білогвардійців Врангеля. У рідне село він повернувся тільки в 1922 році. 7 квітня 1919 року в селі були проведені вибори сільської ради. Але радянська влада проіснувала в селі недовго. В кінці квітня 1919 року в Середнє увійшли війська Чехословацької республіки. Почалися арешти— багато активістів і ініціаторів радянської влади були зарештовані. Згодом селище Середнє, як і уся "територія русинів на південь від Карпат" увійшли до складу Чехословацької республіки під назвою— Підкарпатська Русь, згідно умов мирного Сен-Жерменського договору (10.09.1919 р.). У період перебування у складі Чехословацької республіки (1919—1939 р.р.) у Середньому, як і у цілому у Закарпатті, основна маса селян залишилася безземельними або малоземельними. У 1920-21 р.р. почалося навчання русинів у загальноосвітній школі (в 1930-ті роки були вчителі подружжя Дорош, А. Слукова, А. Чейка, Г. Чорниці М. С. загальної школи (в той же час тут працювали викладачі Л. Чвойка, Л. Нємцова, Х. Весела, J. Škalda). Пізніше був відкритий філіал русинської школи (директор Ш.Федор, вчителя В. Захаріаш, Е., Т. Зима, Е. Ревачкова). З Середнього походив організатор місцевої “Просвіти”, громадський та політичний діяч Карпатської України Перевузник Ю.Ю. У 1924 році комуністи Середнього організували в окрузі великий страйк робітників виноградників, підтримавши тим самим страйк у м. Мукачеві та м. Берегові. Страйкуючі вимагали підвищення щоденної заробітної плати з 10 крон до 15 (16 квітня 1924р.).

15 березня 1939 року в Середнє вступила армія хортистської Угорщини. Під час угорської влади у цей період жителі села були обмежені у політичних правах і свободах, мали місце випадки жорстокого поводження жандармів із населенням. Особливо посилився терор тоді коли Радянська армія почала наближатися до Карпат. 26 жовтня 1944 року у Середнє увійшла Радянська армія з приходом якої змінилася влада. В перші роки радянської влади в селі почалося відновлення зруйнованих громадських будівель. Комуністична влада, здійснюючи колективізацію, масово почали відбирати землю, худобу, зерно та різні сільскогоподарський реманент у заможних і середніх селян. У квітні 1947 року був створений колгосп. Першим керівником колгоспу був Ф. Шингляк. У 1952—1953 роках був переданий на баланс радгоспу колишній завод з виробництва шампанських вин і перебудований у винний завод. Середнянський колгосп посівши перше місце зі збору врожаю, а по валовому збору друге в Закарпатті. У1949 році більшість селян Середнього стали членами колгоспу, відбулася суцільна колективізація. В 1950 році обидва колгоспи об'єдналися в сільськогосподарську артіль ім. Кірова, до якої трохи згодом приєднався колгосп ім. Щорса із села Вовкове. Укрупнений колгосп мав у своєму розпорядженні 659 га орної землі, 100 коней, 427 голів великої рогатої худоби, 210 свиней, 300 овець. У 1959 році з колгоспом ім. Кірова об'єдналися ще дві невеликі артілі: ім. Кутузова (село Чертеж) і «30 років Радянської Армії» (село Дубрівка). Колгосп став великим, багатогалузевим господарством, у розпорядженні якого знаходиться 4372 га землі й міцна матеріальна база. В 1968 році тут нараховувалося 21 трактор, 15 вантажних автомашин, 8 комбайнів та багато іншої техніки. Наприкінці 1959 до колгоспу «Середнянський» був приєднаний колгосп «Україна» (село Ірлява) з розвиненим тваринництвом. Колгосп Середнього мав допоміжні промислові підприємства (два млини, лісопилку, каменоломню), займався традиційним промисловим виноробством. Парторганізація і правління колгоспу велику увагу зветали на розстановку кадрів. Основна частина комуністів зайнята безпосередньо в сфері матеріального виробництва: на тваринницькій фермі працювало 25 комуністів, у рільництві— 6, механізаторами і трактористами— 14 комуністів. Урожайність колгоспу зростала з року в рік. Так в 1964 році у колгоспі зібрано по 17 цнт. зернових з га, 120 цнт. картоплі, 45 цнт. кукурудзи, 17 цнт. тютюну, 45 цнт. винограду. В колгоспі є 428 га. виноградників. Новим п'ятирічним планом намічено було довести їх загальну площу в 1970 році до 700 га. Підвищувалося і грошова оплата праці. Якщо в 1965 році колгосп виплатив на трудодні 290,6 тис. крб., то в 1966 році— 308 тис. карбованців. Заслуженою пошаною в Середньому користувався колишній батрак, а потім кращий їздовий В.А.Біланич, знатний виноградар Ю.К. Мучичко, І.Й. Бакош, В.М. Олеан та інші. Всі вони були внесені у районну «Книгу пошани ветеранів праці». В 1967 році загальні збори колгоспу присвоїли їм звання почесного колгоспника. Орденом Трудового Червоного Прапора були нагороджені: О. Федорняк, К. Ваш, В. Шпонтак, Р. Шпонтак, Є. Андрейчик. У Середньому був також садвинрадгосп— велике спеціалізоване господарство, утворене в 1946 році на базі 28 га поміщицьких виноградників та 33 га виноградників підсобного господарства в с. Вел. Геївці. У 1947 році радгосп мав лише одну автомашину, 2 пари волів і 1 пару коней. Всього в радгоспі працювало 55 робітників. У наступні роки радгосп розширив своє господарство. В 1950 році він мав уже 98 га плодоносних виноградників, на яких зібрав по 41,3 цнт винограду з кожного га. За високі врожаї 12 кращих робітників радгоспу дістали урядові нагороди: в тому числі: О.В. Онуфер була удостоєна ордена Леніна, М.І. Бобок, А.І.Сабовчик, І.Ю. Сембер— ордена Трудового Червоного Прапора. На кінець п'ятої п'ятирічки Середнянський винрадгосп зайняв перше місце по врожайності, а по валовому збору— друге у Закарпатському винтресті. Особливо відзначилася бригада І.Ю. Сембера, яка виростила по 80 цнт. винограду з кожного гектара. В наступні роки винрадгосп швидкими темпами розширював площі виноградників, і тепер став провідним господарством у районі. Площа виноградників і садів перевершувала в ті часи - 1000 гектарів. Винрадгосп мав свій завод первинної переробки вин, кілька виноробок та підвали для доведення до кондицій і зберігання витриманих вин. В урожайні роки завод переробляв по 3,5 тис. тонн винограду.

Жителі селища Середнє з гордістю згадують конкурс вин, який проводився в СРСР, м. Ялта у 1967 році. Змагалися вина із понад двадцяти країн. Середнянці виступили з дванадцятьма сортами та здобули шість золотих медалей, що безумовно було неабияким досягненням місцевого виноробства. Середнянський виноробний регіон знаходився у ті роки на піку піднесення, та розквіту, був відомий, як і у часи легендаргого Іштвана Добо, коли вина із збудованих ним середнянських підвалів попадали навіть на царські двори тогочасної Європи, зокрема російського імператора Петра І.

Біля Середнього проходила вузькоколійна залізниця Ужгород— Анталовці, збудована у 1916 р. у період Австро-Угорщини, була зупинка вузькоколійного поїзда, який перевозив як пасажирів так і грузи. У 1975-76-ті р.р. вузькоколійка перестала функціонувати і була розібрана як нерентабельна та застаріла.

ГРАБИНИ. Невеликий населений пункт (присілок) з назвою Грабини був об'єднаний із селищем Середнє згідно рішення облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967 р. Перша згадка у другій половині ХІХ ст. На сьогодні це - середнянська вулиця Грабини.

  • У виданні "Реабілітовані історією. Закарпатська область. Книга 1" опубліковано дані про мешканців та уродженців Середнього, які були репресовані у післявоєнні роки радянською владою та засуджені до різних, тривалих термінів ув'язнення, потім реабілітованих:

1. Басараб Йосиф Іванович, 1914 р.н., безпартійний, службовець, засуджений радянським військовим трибуналом у лютому 1947 року до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1991 році.

2. Вербич Іван Іванович, 1918 р.н., смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав у м. Ужгород, артист Закарпатського народного хору. Закарпатським обл.судом у грудні 1948 р. засуджений до 25 р. позбавлення волі. Верховним судом УРСР у лютому 1962 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1979 р.

3. Грець Михайло Васильович, 1918 р.н., безпартійний, службовець. Засуджений радянським військовим трибуналом у лютому 1947 р. до 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

4. Грушовський Федір Іванович, 1908 р.н., смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл.,безпартійний. Проживав в с. Нижнє Солотвино Ужгородського р-ну Закарпатської обл., учитель. Закарпатським обл. судом у листопаді1946 р. засуджений на 4 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

5. Дежефі Іван Іванович, 1902 р.н., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., м'ясник. Засуджений радянським військовим трибуналом у лютому 1951 року до 25 років позбавлення волі. Реабілітований у 1993 році.

6. Добрянський Микола Вікторович, 1919 р. н., безпартійний, кравець. Особливою нарадою при НКВС СРСР у червні 1941 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

7. Дорош Іван Іванович, 1899 р. н., уродженець с.Велика Поляна Львівської обл, безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., учитель. Спеціальним судом Закарпатської України у квітні 1945 р. засуджений на 5 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

8. Егреші Олександр Омелянович, 1892 р.н., с. Приборжавське Іршавського р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., греко-католицький священик. Закарпатським обл. судом у травні 1950 р. засуджений на 25 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1990 р.

9. Кабацій Рудольф Іванович, 1885 р.н., с. Страбичово Мукачівського р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., греко-католицький священик. Закарпатським обласним судом у лютому 1946 р. засуджений на 8 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

10. Каганець Михайло Федорович, 1903 р. на., с. Ракошино Мукачівського р-ну Закарпатської обл, член КИЧ. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., безробітний. Особливою нарадою при НКВС СРСР у серпні 1940 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

11. Квочка Юлій Іванович, 1905 р. н., безпартійний, столяр. Особливою нарадою при НКВС СРСР у червні 1940 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

12.Кіштулинець Михайло Федорович, 1912 р.н., с. Кузьмино Мукачівського р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., службовець. Закарпатським обл.судом у липні 1950 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Президією Верховного суду УРСР 18 квітня 1955 р. засуджений на 5 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

13. Ком'ят Георгій Павлович, 1899 р.безпартійний, робітник. Спеціальним судом Закарпатської України у лютому 1946 р. засуджений на 5 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1990 р.

14. Лещишин Міклош Дєрдєвич (Микола Юрійович), 1911 р.н., смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл. Проживав у м. Мукачево Закарпатської області, учитель. Закарпатським обласним судом у червні 1950 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

15. Нейметі Стефан Стефанович, 1875 р.н., м. Кошице, Словаччина. Проживав у смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., учитель, безпартійний. Спеціальним судом Закарпатської України у лютому 1946 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1990 р.

16. Орбан Жігмунд Самуїлович, 1900 р.н., с. Серне Мукачівського р-ну Закарпатської обл., безпартійний, касир заводу в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл. Закарпатським обласним судом у січні 1950 р. засуджений на 25 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

17. Пафко Людвіг Атанасович, 1914 р.н., с. Жденієво Воловецького р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., хлібороб. Закарпатським обл. судом у січні 1947 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

18. Перевузник Юрій Юрійович, 1900 р.н., смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав у м. Прага, Чехія, суддя. Особливою нарадою при НКВС СРСР у грудні 1945 р. засуджений на 8 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1990 р.

19. Перечі Берталон Берталонович, 1912 р.н. с. Онд, Угорщина, безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., хлібороб. Засуджений радянським військовим трибуналом у квітні 1946 р. на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

20. Поточний Михайло Степанович, 1899 р.н., с. Дашівка Турківського р-ну Львівської обл., член Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ) у 1921--1938 рр. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., хлібороб. Особливою нарадою при НКВС СРСР у серпні 1940 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

21. Прокоп Георгій Андрійович, 1903 р.н., с. Глибоке Ужгородського р-ну Закарпат-ської об., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., робітник. Спеціальним судом Закарпатської України у лютому 1946 р. засуджений на 5 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1990 р.

22. Скакандій Тітус Васильович, 1922 р.н., службовець. Засуджений радянським військовим трибуналом у лютому 1947 р. на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

23. Товт Йосип Юлійович, 1903 р. народження, м. Берегово Закарпатської обл., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., римо-католицький священик. Закарпатським обл. судом у лютому 1946 р. засуджений на 4 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

24. Товт Степан, без батька, 1916 р.н., с. Чор, Угорщина, безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., хлібороб. Особливою нарадою при НКВС СРСР у серпні 1940 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

25. Уйгелі Йосиф Євгенович, 1913 р.н, с. Копинівці Мукачівського р-ну Закарпатської обл., безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., греко-католицький священик. Закарпатським обл. судом у липні 1950 р. засуджений на 25 р. позбавлення волі. Президією Верховного суду УРСР у червні 1955 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

26. Фрід Емануїл Бернатович, 1922 р.н., помічник шофера. Особливою нарадою при НКВС СРСР у травні 1941 р. засуджений на 3 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

27. Читий Олександр Олександрович, 1913 р.н. освіта середня, безпартійний, службовець. Засуджений радянським військ.трибуналом у лютому 1947 р. на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

28. Шевченко Григорій Петрович, 1896 р. народження, м. Жаботин Черкаського р-ну, Київської обл., освіта незакінч. вища, безпартійний. Проживав в смт. Середнє Ужгородського р-ну Закарпатської обл., службовець. Військовим трибуналом 8-ї повітряної армії у лютому 1945 р. засуджений на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

29. Штефаняк Стефан, без батька, 1902 р.н., хлібороб. Засуджений радянським військовим трибуналом у квітні 1946 р.на 10 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1991 р.

30. Югас Василь Людвикович, 1921 р.н., освіта неповна середня, безпартійний, хлібороб. Засуджений радянським військовим трибуналом у травні 1946 р. на 8 р. позбавлення волі. Реабілітований у 1992 р.

Сучасність

Виробництво

  • Державне підприємство "Агропромислова фірма "ЛЕАНКА" (угорською-„дівчинка“)— підприємство з виноробства, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції (винограду, зерна, молока, фруктів). Засноване у 1994 році на базі колишнього радгоспу. У даний час - це останнє державне виноробне підприємство в Україні. Відоме своїми марочними виноградними винами: сухе біле "Променисте", сухе біле "Середнянське", "Троядна Закарпаття", "Ізабелла" десертна, ординарними виноградними винами, а також історичними винними підвалами XVI століття з дегустаційним залом, винотекою.

Релігійні конфесії та храми

У Середньому є три діючі релігійні храми:

  • image
    Храм Успіння Пресвятої Богородиці (1810 р.) православної релігійної громади селища (Українська православна церква)
    Храм Успіння Пресвятої Богородиці (1810 р.) православної релігійної громади селища (Українська православна церква). Це типова базилічна, однонавна церква стоїть на пагорбі в центрі селища. Іконостас походить з часу спорудження церкви. Перед церквою два хрести. Перший поставив Михайло Молнар у 1911 p., інший у 1897 р. перенесли до церкви із старого кладовища “Валник” у 1977 році.
image
Римо-католицький костел Св.Луки євангеліста (1805)
  • image
    Греко-католицький храм Успіння Пресвятої Богородиці, греко-католицької громади селища (МГКЄ). Знаходиться у центрі селища.
    image
    Ікона мироточить
    Греко-католицький храм Успіння Пресвятої Богородиці, греко-католицької релігійної громади селища, яка належить до Мукачівської греко-католицької єпархії, розташований у центральній частині селища. У ніч з п'ятниці на суботу (20.05.2016 р.) у греко-католицькому храмі Успіння Пресвятої Богородиці замироточила ікона Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом на руках.

Освіта

У селищі Середнє функціонує загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, у якій працює 70 вчителів і навчається 885 учнів. У школі є 2 спортзали— для учнів початкових класів та учнів 5-11-х класів, а також спортивний майданчики та футбольний майданчик зі штучним покриттям. Обладнано 2 комп'ютерні класи, кабінети початкового навчання, англійської мови, фізики, хімії, математики, української мови. У школі є великий актовий зал, бібліотека, майстерні з технічної та обслуговуючої праці. Учні старшої школи (10— 11 класи) навчаються за двома профілями: фізико-математичним та історичним. При школі працюють спортивні секції, хорові, танцювальні, образотворчо-мистецькі та туристично-краєзнавчі гуртки. Проводяться факультативні та індивідуальні заняття, учні вивчають словацьку мову.

Окрім цього діє дитяча школа мистецтв, в якій займається близько 200 дітей з Середнього та з навколишніх сіл. Дошкільним вихованням займаються вихователі дитячого садка, який було збудовано в 1988 році.

Культура

При греко-католицькому храмі створено Молодіжний центр у 2007 році. Перші основи центру заклав парох храму о.Іван Ісайович. За його ініціативи було залучено перших членів центру, організовано перші спільні акції, поїздки, катехитичний гурток, церковний хор. З 2012 року носить назву МО «Голос Серця». 2010 року вихованці центру зайняли друге місце у районних змаганнях з футболу; 2012 року— перше місце у районних змаганнях та Кубок з футболу імені Теодора Ромжі. 2012 року МО «Голос Серця» зайняв перше місце на Фестивалі духовної пісні. Початок 2013 року— виступ МО «Голос Серця» у філармонії м. Ужгород.

У 2012 році МО «Голос Серця» перемогла у пісенному конкурсі «Духовна Пісня». За правилами конкурсу переможець організовує наступний фестиваль. Тому з 26.07.2013 по 28.07.2013 року «Духовна Пісня» пройшла в селищі Середнє.

image
Центр культури імені Бутлера (колишній будинок барона Гіланьї Шандора), фото 2021 р.

У 2020 році на місці колишнього палацу барона Гіланьї (Ghillа́ny) Шандора після його повної відбудови відкрито центр культури імені Бутлера, де він жив у 1805 році і де переховували корону угорських королів – корону Святого Іштвана. Кілька днів ця коштовність перебувала у палаці барона Гіланьї. Палац Гіланьї був реконструйований у рамках Програми «Угорські будинки на Закарпатті». Будівлі, що до цього знаходилася у напівзруйнованому стані, повернуто первозданний вигляд та доповнено підвальним приміщенням.

Пам'ятки та цікаві, туристичні місця

  • Туристична марка №3 — руїни Середнянського замку, збудованого за легендами лицарями тамплієрами у XII ст.
  • Туристична марка №11— історичні винні підвали XVI ст., які належать Державному підприємству АПФ «ЛЕАНКА».
  • Храм Успіння Пресвятої Богородиці, (Мукачівська греко-католицька Єпархія).
  • Храм Успіння Пресвятої Богородиці (1810), (Українська Православна церква).
  • Храм Св. Луки євангеліста (1805). (Римсько-католицька церква).
  • Палац барона Гіланьї (Ghillа́ny) Шандора, нині Центр культури імені Бутлера.
  • Каплиця Всіх Святих

Населення

  • За даними муніципального перепису населення у 1787 році (період імператора Йосипа ІІ) у Середньому проживало 512 осіб (з яких двоє тимчасово, як приїзжі). Була 101 сім'я, які проживали у 92 будинках. Християнських сімей було 90. Також були 97 одружених та 134 неодружених осіб чоловічої статі-християн.
  • За даними церковного перепису 1829 року в Cередньому проживало 1503 особи, з яких: 713 греко-католики, 531 римо-католики, 251 юдей, 7 реформати, 1 греко-східного обряду.
  • За даними церковного перепису 1835 року в Cередньому було 1493 осіб, з яких 711 греко-католики, 517 римо-католики, 256 юдеїв та 9 реформати.
  • За даними церковного перепису 1858 року в Cередньому було 1637 осіб, з яких 716 греко-католики, 458 римо-католики, 460 юдеїв, та 3 реформати

Цікавим є факт, що в цьому переписі є відмітка про наявність у Середньому синагоги (Synagogam Judaeorum), що очевидно пояснювалося досить значною кількістю юдеїв у селищі (майже 30% від загальної кількості населення).

  • За даними церковного перепису 1864 року в Cередньому було 1630 осіб, з яких 710 греко-католики, 477 римо-католики, 440 юдеїв та 3 реформати.
  • За переписом населення проведеного на початку 1881 р. у Середньому було 1701 жителів (які проживали у 253 житлових будинках). За своєю рідною мовою було записано: русинська-633, словацька-593, угорська-241, 153 - німецька(ідиш), 7 - іноземна, 74- не знали розмовляти. За релігійною приналежністю було записано: 748 греко-католики, 550 римо-католики, 389 юдеїв, та 14 реформати. Також у цьому переписі записано, що читати і писати вміли 470 осіб.
  • За даними перепису 1890 р. у Середньому було 1861 жителів (які проживали у 281 житлових будинках). За своєю рідною мовою було записано: 494 -русинська, 592-словацька, 566- угорська, 203- німецька(ідиш), 6- інша мова. За релігійною приналежністю було записано: 820 греко-католики, 607 римо-католики, 408 юдеїв, та 26 реформати.

У туристичному довіднику-путівнику «Підкарпатська Русь» (виданий у 1936 р.) чеського краєзнавця Ярослава Достала (Dostál Jaroslav, 1936. Podkarpatská Rus. Knižnice Klubu československých turistu, Praha, 1936), - перекладений, упорядкований та доповнений закарпатським хірургом і краєзнавцем Юрієм Михайловичем Фатулою і виданий під назвою путівник-довідник «Європейське коріння» в м. Ужгороді, 2016 р. - міститься інформація про селище Середнє (Szerednye), населення якого у той час складало - 2279 жителів.

  • Національний склад: русинів — 1053, євреїв -560, чехів і словаків— 390, угорців— 169, німців— 11, інших— 37, іноземців— 59.
  • Релігійні громади: 1051 греко-католик, 591 римо-католик.
  • Державні установи: нотаріат, пошта, телеграф, телефон, жандармський відділ. Навчальні заклади: школа—русинська(4 класи), чеська (4 класи).
  • Церковні установи: Римсько-католицький кам'яний костел (Св. Луки, 1805 р.), греко-католицька кам'яна церква (Успіння Пр. Богородиці, 1810 р.), Синагога.
  • Промислові і господарські об'єкти: бензозаправна станція. Осередок виноробного господарства: великі винниці, винні склепи, філіал берегівських державних винних склепів.
  • Транспортні об'єкти: залізнична станція, зупинка державного автобуса.
  • Готелі і ресторації: готель Шуцбергера: 5 кімнат на 8 ліжок, сад і гараж, кегельбан.

За даними Державної служби статистики України чисельність наявного населення Середнього :

  • на 1 січня 2015 року - 3988 осіб
  • на 1 січня 2016 року - 4044 осіб
  • на 1 січня 2017 року - 4138 осіб
  • на 1 січня 2021 року - 4336 осіб

Мова

  • За даними перепису населення 1921 року, який проводився у Чехословацькій республіці - за національністю та материнською мовою (Národnost, mateřský jazyk) більшість населення Середнього були записані - русинами (rusin.); також були: угорці (maďar.), словаки (sloven.) та євреї (Žid).
Мова Кількість Відсоток
українська 2843 81.11%
циганська 475 13.55%
словацька 111 3.17%
російська 35 1.00%
угорська 34 0.97%
білоруська 1 0.03%
болгарська 1 0.03%
інші/не вказали 5 0.14%
Усього 3505 100%

Відомі уродженці

Населені пункти— побратими

Галерея

  • image
    Руїни Середнянського замку
  • image
    Будинок барона Гіланьї і 2 церкви у сел. Середнє (фото 1935 р.)
  • image
    Винні підвали 16 ст. у Середньому
  • image
    Будинок барона Гіланьї в селищі Середнє (фото 2014 р.)
  • image
    Карта
  • image
    Середнє, В'їзд з траси, боку м. Ужгород
  • image
    Середнє, Ужгородський р-н, закрите старе Єврейське кладовище
  • image
    Середнє, центр, вид на греко-католицьку церкву


Посилання, джерела та корисні веб-ресурси

Середнє
у сестринських Вікіпроєктах
image Теми у Вікіджерелах?
Проєкт
image Середнє у Вікісховищі?
  • Погода в селищі Середнє. // www.accuweather.com
  • Середнє з висоти пташиного польоту, 2023 (відео з Youtube); селище Середнє, Подорожуючи вулицями-2021, (відео зYoutube); Середнє. Види зверху. 2021, (відео з Youtube); Середнє. Міфи і реальність. "Незвідане Закарпаття" 26.11.2016р.,(відео з Youtube,)
  • Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. /том Закарпатська область/ Енциклопедичне видання про історію міст та сіл України, "Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область"— АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1969)
  • "Замки Підкарпатської Русі", Дмитро Поп та Іван Поп,Ужгород, 2002, Карпаторусский этнологический исследовательский центр США.
  • Середнє. Замок тамплієрів [ 12 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Середнянський замок на zamki-kreposti.com.ua [ 27 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Середнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів [ 5 травня 2018 у Wayback Machine.]
  • Путівник-довідник «ЄВРОПЕЙСЬКЕ КОРІННЯ», Ярослав Достал, переклад, упорядкування та доповнення Ю. Фатула, (Ужгород, Всеукраїнське державне видавництво «Карпати» 2016, (сторінки 288—289.)
  • Сайт про селище Середенє [ 13 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки:

  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Кругляк Ю.М. (1978). Ім'я вашого міста: Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. с. 117.
  3. Історія міст і сіл Української РСР:том Закарпатська область/ Енциклопедичне видання про історію міст та сіл України, "Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область"— АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1969)- (Сторінка 694).
  4. A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve 55. (Nyíregyháza, 2013) Régészet Igor Prohnenko - Volodimir Mojzsesz - Mária Zsilenko: Kárpátalja középkori és kora újkori várainak kutatása// Щорічник музею Йоша Андраша в Ніредьгазі 55. (Nyíregyháza, 2013) Археологія/ Ігор Прохненко - Володимир Мойжеш - Марія Жиленко: Дослідження середньовічних і ранньомодерних замків Закарпаття. (сторінка 220). library.hungaricana.hu/en (угорською) . Процитовано 26 березня 2024 року.
  5. Закарпатська область. Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. 1969. с. 673—681.
  6. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область » Історія міст і сіл Української РСР. //ukrssr.com.ua.
  7. Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область.djvu/694 // СЕРЕДНЄ. //uk.wikisource.org/.
  8. Грабини22.519199307651466, Середнєвул; 48.5347418155310922.50609468428673; 48.52979196278479; 22.532965091065314; 48.5362580238013. Середнє, вул. Грабини. maps.visicom.ua (укр.). Процитовано 8 квітня 2024.
  9. Книги із серії «Реабілітовані історією» X. 2017.
  10. Державне підприємство "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЛЕАНКА" — Опендатабот//. opendatabot.ua. 17 листопада 2023.
  11. Виноградне вино столове сухе марочне біле „Променисте” | ЛЕАНКА, АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА, ДП | Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6 | 00413819. leanka.business-guide.com.ua.
  12. Вино виноградне марочне столове сухе біле „Середнянське” | ЛЕАНКА, АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА, ДП | Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6 | 00413819. leanka.business-guide.com.ua.
  13. ТРОЯНДА ЗАКАРПАТТЯ | ЛЕАНКА, АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА, ДП | Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6 | 00413819. leanka.business-guide.com.ua.
  14. ІЗАБЕЛЛА ДЕСЕРТНА | ЛЕАНКА, АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА, ДП | Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6 | 00413819. leanka.business-guide.com.ua.
  15. Вина виноградные | ЛЕАНКА, АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА, ДП | Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6 | 00413819. leanka.business-guide.com.ua.
  16. Винотека | ЛЕАНКА, АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА, ДП | Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт. Середнє, вул. Шевченка, 6 | 00413819. leanka.business-guide.com.ua.
  17. . Архів оригіналу за 25 травня 2016.
  18. . Архів оригіналу за 15 липня 2015.
  19. . Архів оригіналу за 23 вересня 2013.
  20. На Ужгородщині відкрили центр культури імені Бутлера. Фото. Відео. Karpat.in.ua (укр.). 21 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2024.
  21. Туристична марка №3. Руїни середньовічного замку - Середнє. // www.turystycni-marky.com.ua.
  22. Туристична марка №11. Історичні винні підвали 1557- Середнє. //www.turystycni-marky.com.ua.
  23. Культурний центр імені Бутлера. IZI Travel. Процитовано 9 квітня 2024.
  24. II. JÓZSEF NÉPSZÁMLÁLÁSÁNAK KÖZSÉGI ADATAI (1996)// МУНІЦИПАЛЬНІ ДАНІ ПЕРЕПИСУ НАСЕЛЕННЯ (Йосип ІІ) (1996) - Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu. library.hungaricana.hu (угорською)) . Процитовано 21 червня 2024.
  25. Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis/ Каталог духовенства (кліру) і вірників 1829 р.(стор. 63). / books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE) (латинською) . Процитовано 27 березня 2024.
  26. Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis (стор. 74 ). Каталог духовенства (кліру) і вірників 1835 р. // books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE) (латинською) . Процитовано 27 березня 2024.
  27. Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis (стор.90-91 ). Каталог духовенства (кліру) і вірників 1858 р. // books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE ) (латинською) . Процитовано 27 березня 2024.
  28. Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis (стор. 237-238 ). Каталог духовенства (кліру) і вірників 1864 р // books.google.com.ua (Бібліотека цифрових книг GOOGLE ) (латинською) .
  29. Az 1881. év elején végrehajtott népszámlálás főbb eredményei megyék és községek szerint rendezve, II. kötet (1882)I. Magyarország 58. Ung megye // Основні результати перепису, проведеного на початку 1881 р., упорядковані по повітах і селах, II. том (1882) І. Угорщина 58. Округ Унг (сторінка 332). library.hungaricana.hu/en (угорською) . Процитовано 27 березня 2024.
  30. A Magyar Korona országainak helységnévtára (1892)I. Általános részI. Az 1890-iki népszámlálás főbb eredményei vármegyék és községek szerint // Довідник місцевостей країн Угорської корони (1892) І. Загальна частина I.Основні підсумки перепису 1890 р. по повітах і селах (стор. 668-669). library.hungaricana.hu/en (угорською) . Процитовано 27 березня 2024.
  31. Dostál, Jaroslav. Podkarpatská Rus - kniha. www.databazeknih.cz (чеською) .
  32. Dostál, Jaroslav, (переклад, упорядкування доповнення - ЮРІЙ ФАТУЛА) (2016). "Європейське коріння" путівник-довідник (сторінка 288—289). Всеукраїнське державне видавництво «Карпати».
  33. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України». ukrstat.gov.ua.
  34. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року (PDF). Державна служба статистики України.
  35. Документи (переписні листи) перепису населення у Чехословацькій республіці 1921 р., (Скановані з оригіналів), (Державний архів Закарпатської обл.) //*Селище Середнє/Szerednye [48.541056, 22.506832] Library | Hungaricana. library.hungaricana.hu.
  36. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  37. . Архів оригіналу за 29 січня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sere dnye ugor Szerednye chesk Seredne slovac Seredne Serednovo ros Srednee nim Serednje pol Serednie selishe v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti selishe Serednye Gerb Serednyanskij zamokSerednyanskij zamok Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Serednyanska selishna rada Kod KATOTTG UA21100150010051569 Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni dani Naselennya 4 361 01 01 2022 Poshtovij indeks 89452 Telefonnij kod 380 XXX Geografichni koordinati 48 32 pn sh 22 30 sh d H G O Visota nad rivnem morya 119 m Vodojma richka V yela Velya Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Uzhgorod Do stanciyi 21 km Selishna vlada Adresa selishe Serednye vul Zakarpatska 63 Golova selishnoyi radi Chornak Ruslan Vasilovich Karta Serednye Serednye Serednye u VikishovishiCya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Okremi polozhennya ciyeyi statti sumnivni Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki lyutij 2024 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki lyutij 2024 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Serednye Roztashuvannya ta nazvaLezhit na pidgir yi Vulkanichnih Karpat hrebet Makovicya mizh Uzhgorodom i Mukachevom na richci V yela Roztashovane bilya mizhnarodnoyi trasi M06E50 za 21 kilometr vid oblasnogo centru m Uzhgorod Selishe Serednye administrativnij centr Serednyanskoyi selishnoyi gromadi Serednyanskoyi OTG ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Uzhgorodskogo rajonu do yakoyi takozh vhodyat sela Andriyivka Andrashovci Antalovci Verhnya Solotvina Vovkove Gajdosh Dubrivka Irlyava Kiblyari Linci Lyahivci Packanovo Hudlovo Chabanivka Chertezh Nazva Serednye vidpovidaye jogo roztashuvannyu vidnosno dvoh najbilshih mist Zakarpattya napivdorozi poseredini mizh mistami Uzhgorod i Mukachevo Bagato hto z miscevih zhiteliv i doslidnikiv pov yazuye jogo nazvu z takim misceznahodzhennyam Shopravda dehto rezonno zvertaye uvagu sho v nazvi poselennya vidobrazhene serednye roztashuvannya Serednogo moglo buti ne vidnosno mist a vidnosno centru dolini v yakij vono roztashovane Isnuye davnij perekaz sho zhiteli trichi pereselyalisya z miscya na misce poki ne osili tam de j zaraz zhivut yih nashadki Miscevimi zhitelyami v zhivij rozmovnij movi vikoristovuyetsya nazva Serednovo IstoriyaTeritoriya Serednogo bula zaselena lyudmi v gliboku davninu Arheologichni pam yatki viyavleni tut vidnosyatsya do neolitu IV tisyacholittya do n e ta dobi bronzi II tisyacholittya do n o IV stolitti Persha pismova zgadka pro Serednye za danimi enciklopedichnogo vidannya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR tom Zakarpatska oblast storinka 694 vidnositsya do XIV stolittya Odnak Zamok u Serednomu buv pobudovanij za legendami ordenom licariv tampliyeriv u XII stolitti kotri u toj chas buli mogutnoyu bagatoyu ta vplivovoyu organizaciyeyu i znachno poshirili svoyu prisutnist ta vpliv po usij togochasnij Yevropi Pislya faktichnogo znishennya ordenu za nakazom francuzkogo korolya Filipa IV Krasivogo u 1307 1312 rokah zamok bez centralnogo kontrolyu ordenu pochav zanepadati Zgodom nim volodili monahi katolickogo Ordenu Sv Pavla Napivzrujnovanij vin zberigsya do nashih chasiv i popravu vvazhayetsya odniyeyu iz golovnih cikavih istorichnih pam yatok Zakarpattya Dokladnishe Serednyanskij zamok Zavdyaki blagodatnomu klimatu tut znachnogo rozvitku nabulo vinogradarstvo U seredini XIV stolittya Serednomu nadayutsya miski privileyi a korol Karl I Robert daruye mistechko magnatam Drugetam Osnovnu masu zhiteliv skladali kripaki yaki protyagom XIV XV st vtratili svoyu nezalezhnist a v podalshomu buli povnistyu zakabaleni feodalami Zakabalennya nabulo osoblivo zhorstkogo harakteru pislya porazki u povstanni 1514 roku Skoristavshis cim magnati ta dvoryani domoglisya u derzhavi povnoyi vladi pomishikiv kriposnikiv nad zakripachenimi selyanami poklavshi na nih neposilnu panshinu Rodina Paulouci Paloczi pislya dovgotrivalogo protistoyannya na pochatku XV stolittya zakriplyuyut Serednye za svoyim rodom U XVI stolitti Serednye razom iz nalezhnimi do nogo selami bulo u yihnomu volodinni Antal Pauloci ostannij chlen rodini cholovichoyi stati zaginuv na poli bitvi pid Mohachem u 1526 roci Oskilki vin ne mav nashadkiv cholovichoyi stati jogo mayetki perejshli do dvoryanskoyi rodini Dobo yaka bula v jogo blizkomu sporidnenni Szerednye na karti 1782 roku Pochinayetsya nova doba v istoriyi sela pov yazana z rodom Dobo Novi volodari zmicnyuyut zamok i rozvivayut vinorobstvo u Serednomu ta okolicyah yake stalo osnovoyu yih statkiv U XVII XVIII st st bagatorazova zmina gospodariv Serednyanskogo zamku nim volodili rodi Gommonaj Druget Homonnai Drugeth Perenyi Perenyi Barkoci Barkoczy U 1703 11 rokah zamku bulo zavdano velikoyi shkodi pid chas nacionalno vizvolnogo povstannya pid kerivnictvom Ferenca II Rakoci Pislya pridushennya povstannya Ferenca II Rakoci gabsburzki vijska vlashtovuvali karalnij teror v zakarpatskih selah tak yak bagato miscevih selyan rusiniv kuruciv bralo aktivnu uchast u povstanni na storoni Ferenca II Rakoci Naslidkom teroru stalo masove znelyudnennya sil ta mistechok Uzhanshini i Zakarpattya V 1720 roci v Serednomu prozhivalo lishe 2 korinni rodini 19 rodin pereselenciv ta 11 rodin dvoryan U 1805 roci vijska napoleonivskoyi Franciyi zajnyali stolicyu Avstriyi m Viden vinikla zagroza okupaciyi i teritoriyi Ugorshini Politichne kerivnictvo usvidomlyuyuchi nebezpeku yaka navisla nad derzhavoyu prijmaye rishennya zazdalegid vivezti z palacu grafa Butlera nacionalni simvoli ugorskogo narodu u bezpechne misce Najbilshe pidhodiv todi dlya cogo Mukachivskij zamok roztashovanij daleko vid vijskovih dij Ugorska nacionalna rada namisnictva u rishennyah vid 19 ta 30 listopada 1805 roku vimagala vid kerivnictva Uzhanskoyi zhupi zabezpechiti perevezennya koronacijnih relikvij ta Svyatoyi koroni cherez yih tereni Svyatu koronu Ishtvana planuvalosya dostaviti u Mukachivskij zamok zokrema j u Serednye 25 listopada 1805 roku administrator komitatu Ung baron Pereni napisav z Uzhgoroda lista vice ishpanu komitatu Bereg Paulu Morvayi u yakomu govorilos sho na kordoni komitatu u Serednomu Svyata Korona bude peredana vershnikam z komitatu Bereg 1 grudnya 1805 roku grupa dvoryan pid kerivnictvom barona Jozhefa Shpleni viyihala z korolivskogo zamku v Budi z relikviyami ugorskogo narodu Koronu Sv Ishtvana perevozili v yashiku obv yazanomu micnimi remenyami i oplombovanomu 13 ma pechatkami Postupovo Serednye povertalosya do zhittya U 1839 roci v seli prozhivalo vzhe 1578 cholovik Na toj chas stanovishe kripakiv she bilshe pogirshilosya pro sho govoryat chislenni skargi na svavillya pomishikiv adresuvannya yih u sudovi organi Uzhanskogo komitatu Oficijno kozhen kripak povinen vidpracyuvati v gospodarstvi pomishika 104 dni bez tyagla abo 52 dni z volami ale pomishiki pribigali do riznih hitroshiv shob zbilshiti kilkist lyudej na panshini U skarzi 14 sichnya 1839 kripaki pisali sho za kozhni vidrobleni nimi 20 dniv pomishik I Palfi zarahovuvav yim po 5 6 dniv a yaksho htos nasmilyuvavsya virazhati svoye nezadovolennya toj pidgyalav zhorstokomu pobittyu pokarannyu Vse ce posilyuvalo zrostannya nevdovolennya z boku ponevolenih selyanskih mas Hvilya revolyucijnoyi borotbi yaka pochalasya u 1848 1849r r v Ugorshini dokotilasya i do Serednogo U skladi revolyucijnih zagoniv Lajosha Koshuta borolisya desyatki miscevih zhiteliv Sim ya Bordash do nashih dniv zberegla svidoctva pro uchast odnogo z yihnih predkiv u cij revolyuciyi Ugorski praviteli formalno povinni buli skasuvati kripactvo ale selyani yak i ranishe zalishalisya v ekonomichnij zalezhnosti vid pomishikiv i cerkvi yaki navit zbilshili svoyi volodinnya Tilki silskij svyashennik otrimav za rahunok selyan 32 holda ornoyi zemli Stanovishe selyan osoblivo bezzemelnih bulo nadzvichajno vazhkim voni chasto goloduvali Yim pripadala harchuvatisya vivsyanimi korzhami i kartopleyu yakoyi tezh podekudi brakuvalo Vidtisk pechatki Serednogo 1860 roku U XIX stolitti Serednye malo status torgovogo mistechka i pechatku z gerbom na sribnomu shiti Bozhij Agnec iz chervonoyu korogvoyu sho stoyit na zelenij zemli 1904 roku cej gerb z neznachnoyu zminoyu kolir tla stav blakitnim bulo pidtverdzheno Ministerstvom vnutrishnih sprav Korolivstva Ugorshini U 1906 roci naselennya dosyaglo 1729 cholovik V kinci XIX st bilshist selyan mali borgi abo veliki nedoyimki Na pochatku XX stolittya v Avstro Ugorshini bulo utvoreno Serednyanskij povit okrug u skladi Uzhanskogo komitatu Koli u Rosijskij imperiyi u 1917 roci vidbulasya Zhovtneva revolyuciya selyani aktivizuvali borotbu proti gnitu vladi Tak A I Yasenivskij vstupiv v zagin chervonoyi armiyi i voyuvav proti bilogvardijciv Vrangelya U ridne selo vin povernuvsya tilki v 1922 roci 7 kvitnya 1919 roku v seli buli provedeni vibori silskoyi radi Ale radyanska vlada proisnuvala v seli nedovgo V kinci kvitnya 1919 roku v Serednye uvijshli vijska Chehoslovackoyi respubliki Pochalisya areshti bagato aktivistiv i iniciatoriv radyanskoyi vladi buli zareshtovani Zgodom selishe Serednye yak i usya teritoriya rusiniv na pivden vid Karpat uvijshli do skladu Chehoslovackoyi respubliki pid nazvoyu Pidkarpatska Rus zgidno umov mirnogo Sen Zhermenskogo dogovoru 10 09 1919 r U period perebuvannya u skladi Chehoslovackoyi respubliki 1919 1939 r r u Serednomu yak i u cilomu u Zakarpatti osnovna masa selyan zalishilasya bezzemelnimi abo malozemelnimi U 1920 21 r r pochalosya navchannya rusiniv u zagalnoosvitnij shkoli v 1930 ti roki buli vchiteli podruzhzhya Dorosh A Slukova A Chejka G Chornici M S zagalnoyi shkoli v toj zhe chas tut pracyuvali vikladachi L Chvojka L Nyemcova H Vesela J Skalda Piznishe buv vidkritij filial rusinskoyi shkoli direktor Sh Fedor vchitelya V Zahariash E T Zima E Revachkova Z Serednogo pohodiv organizator miscevoyi Prosviti gromadskij ta politichnij diyach Karpatskoyi Ukrayini Perevuznik Yu Yu U 1924 roci komunisti Serednogo organizuvali v okruzi velikij strajk robitnikiv vinogradnikiv pidtrimavshi tim samim strajk u m Mukachevi ta m Beregovi Strajkuyuchi vimagali pidvishennya shodennoyi zarobitnoyi plati z 10 kron do 15 16 kvitnya 1924r 15 bereznya 1939 roku v Serednye vstupila armiya hortistskoyi Ugorshini Pid chas ugorskoyi vladi u cej period zhiteli sela buli obmezheni u politichnih pravah i svobodah mali misce vipadki zhorstokogo povodzhennya zhandarmiv iz naselennyam Osoblivo posilivsya teror todi koli Radyanska armiya pochala nablizhatisya do Karpat 26 zhovtnya 1944 roku u Serednye uvijshla Radyanska armiya z prihodom yakoyi zminilasya vlada V pershi roki radyanskoyi vladi v seli pochalosya vidnovlennya zrujnovanih gromadskih budivel Komunistichna vlada zdijsnyuyuchi kolektivizaciyu masovo pochali vidbirati zemlyu hudobu zerno ta rizni silskogopodarskij remanent u zamozhnih i serednih selyan U kvitni 1947 roku buv stvorenij kolgosp Pershim kerivnikom kolgospu buv F Shinglyak U 1952 1953 rokah buv peredanij na balans radgospu kolishnij zavod z virobnictva shampanskih vin i perebudovanij u vinnij zavod Serednyanskij kolgosp posivshi pershe misce zi zboru vrozhayu a po valovomu zboru druge v Zakarpatti U1949 roci bilshist selyan Serednogo stali chlenami kolgospu vidbulasya sucilna kolektivizaciya V 1950 roci obidva kolgospi ob yednalisya v silskogospodarsku artil im Kirova do yakoyi trohi zgodom priyednavsya kolgosp im Shorsa iz sela Vovkove Ukrupnenij kolgosp mav u svoyemu rozporyadzhenni 659 ga ornoyi zemli 100 konej 427 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 210 svinej 300 ovec U 1959 roci z kolgospom im Kirova ob yednalisya she dvi neveliki artili im Kutuzova selo Chertezh i 30 rokiv Radyanskoyi Armiyi selo Dubrivka Kolgosp stav velikim bagatogaluzevim gospodarstvom u rozporyadzhenni yakogo znahoditsya 4372 ga zemli j micna materialna baza V 1968 roci tut narahovuvalosya 21 traktor 15 vantazhnih avtomashin 8 kombajniv ta bagato inshoyi tehniki Naprikinci 1959 do kolgospu Serednyanskij buv priyednanij kolgosp Ukrayina selo Irlyava z rozvinenim tvarinnictvom Kolgosp Serednogo mav dopomizhni promislovi pidpriyemstva dva mlini lisopilku kamenolomnyu zajmavsya tradicijnim promislovim vinorobstvom Partorganizaciya i pravlinnya kolgospu veliku uvagu zvetali na rozstanovku kadriv Osnovna chastina komunistiv zajnyata bezposeredno v sferi materialnogo virobnictva na tvarinnickij fermi pracyuvalo 25 komunistiv u rilnictvi 6 mehanizatorami i traktoristami 14 komunistiv Urozhajnist kolgospu zrostala z roku v rik Tak v 1964 roci u kolgospi zibrano po 17 cnt zernovih z ga 120 cnt kartopli 45 cnt kukurudzi 17 cnt tyutyunu 45 cnt vinogradu V kolgospi ye 428 ga vinogradnikiv Novim p yatirichnim planom namicheno bulo dovesti yih zagalnu ploshu v 1970 roci do 700 ga Pidvishuvalosya i groshova oplata praci Yaksho v 1965 roci kolgosp viplativ na trudodni 290 6 tis krb to v 1966 roci 308 tis karbovanciv Zasluzhenoyu poshanoyu v Serednomu koristuvavsya kolishnij batrak a potim krashij yizdovij V A Bilanich znatnij vinogradar Yu K Muchichko I J Bakosh V M Olean ta inshi Vsi voni buli vneseni u rajonnu Knigu poshani veteraniv praci V 1967 roci zagalni zbori kolgospu prisvoyili yim zvannya pochesnogo kolgospnika Ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora buli nagorodzheni O Fedornyak K Vash V Shpontak R Shpontak Ye Andrejchik U Serednomu buv takozh sadvinradgosp velike specializovane gospodarstvo utvorene v 1946 roci na bazi 28 ga pomishickih vinogradnikiv ta 33 ga vinogradnikiv pidsobnogo gospodarstva v s Vel Geyivci U 1947 roci radgosp mav lishe odnu avtomashinu 2 pari voliv i 1 paru konej Vsogo v radgospi pracyuvalo 55 robitnikiv U nastupni roki radgosp rozshiriv svoye gospodarstvo V 1950 roci vin mav uzhe 98 ga plodonosnih vinogradnikiv na yakih zibrav po 41 3 cnt vinogradu z kozhnogo ga Za visoki vrozhayi 12 krashih robitnikiv radgospu distali uryadovi nagorodi v tomu chisli O V Onufer bula udostoyena ordena Lenina M I Bobok A I Sabovchik I Yu Sember ordena Trudovogo Chervonogo Prapora Na kinec p yatoyi p yatirichki Serednyanskij vinradgosp zajnyav pershe misce po vrozhajnosti a po valovomu zboru druge u Zakarpatskomu vintresti Osoblivo vidznachilasya brigada I Yu Sembera yaka virostila po 80 cnt vinogradu z kozhnogo gektara V nastupni roki vinradgosp shvidkimi tempami rozshiryuvav ploshi vinogradnikiv i teper stav providnim gospodarstvom u rajoni Plosha vinogradnikiv i sadiv perevershuvala v ti chasi 1000 gektariv Vinradgosp mav svij zavod pervinnoyi pererobki vin kilka vinorobok ta pidvali dlya dovedennya do kondicij i zberigannya vitrimanih vin V urozhajni roki zavod pereroblyav po 3 5 tis tonn vinogradu Zhiteli selisha Serednye z gordistyu zgaduyut konkurs vin yakij provodivsya v SRSR m Yalta u 1967 roci Zmagalisya vina iz ponad dvadcyati krayin Serednyanci vistupili z dvanadcyatma sortami ta zdobuli shist zolotih medalej sho bezumovno bulo neabiyakim dosyagnennyam miscevogo vinorobstva Serednyanskij vinorobnij region znahodivsya u ti roki na piku pidnesennya ta rozkvitu buv vidomij yak i u chasi legendargogo Ishtvana Dobo koli vina iz zbudovanih nim serednyanskih pidvaliv popadali navit na carski dvori togochasnoyi Yevropi zokrema rosijskogo imperatora Petra I Bilya Serednogo prohodila vuzkokolijna zaliznicya Uzhgorod Antalovci zbudovana u 1916 r u period Avstro Ugorshini bula zupinka vuzkokolijnogo poyizda yakij perevoziv yak pasazhiriv tak i gruzi U 1975 76 ti r r vuzkokolijka perestala funkcionuvati i bula rozibrana yak nerentabelna ta zastarila GRABINI Nevelikij naselenij punkt prisilok z nazvoyu Grabini buv ob yednanij iz selishem Serednye zgidno rishennya oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 r Persha zgadka u drugij polovini HIH st Na sogodni ce serednyanska vulicya Grabini U vidanni Reabilitovani istoriyeyu Zakarpatska oblast Kniga 1 opublikovano dani pro meshkanciv ta urodzhenciv Serednogo yaki buli represovani u pislyavoyenni roki radyanskoyu vladoyu ta zasudzheni do riznih trivalih terminiv uv yaznennya potim reabilitovanih 1 Basarab Josif Ivanovich 1914 r n bezpartijnij sluzhbovec zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u lyutomu 1947 roku do 10 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 roci 2 Verbich Ivan Ivanovich 1918 r n smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav u m Uzhgorod artist Zakarpatskogo narodnogo horu Zakarpatskim obl sudom u grudni 1948 r zasudzhenij do 25 r pozbavlennya voli Verhovnim sudom URSR u lyutomu 1962 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1979 r 3 Grec Mihajlo Vasilovich 1918 r n bezpartijnij sluzhbovec Zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u lyutomu 1947 r do 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 4 Grushovskij Fedir Ivanovich 1908 r n smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v s Nizhnye Solotvino Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl uchitel Zakarpatskim obl sudom u listopadi1946 r zasudzhenij na 4 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 5 Dezhefi Ivan Ivanovich 1902 r n bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl m yasnik Zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u lyutomu 1951 roku do 25 rokiv pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1993 roci 6 Dobryanskij Mikola Viktorovich 1919 r n bezpartijnij kravec Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u chervni 1941 r zasudzhenij na 3 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 7 Dorosh Ivan Ivanovich 1899 r n urodzhenec s Velika Polyana Lvivskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl uchitel Specialnim sudom Zakarpatskoyi Ukrayini u kvitni 1945 r zasudzhenij na 5 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 8 Egreshi Oleksandr Omelyanovich 1892 r n s Priborzhavske Irshavskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl greko katolickij svyashenik Zakarpatskim obl sudom u travni 1950 r zasudzhenij na 25 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1990 r 9 Kabacij Rudolf Ivanovich 1885 r n s Strabichovo Mukachivskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl greko katolickij svyashenik Zakarpatskim oblasnim sudom u lyutomu 1946 r zasudzhenij na 8 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 10 Kaganec Mihajlo Fedorovich 1903 r na s Rakoshino Mukachivskogo r nu Zakarpatskoyi obl chlen KICh Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezrobitnij Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u serpni 1940 r zasudzhenij na 3 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 11 Kvochka Yulij Ivanovich 1905 r n bezpartijnij stolyar Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u chervni 1940 r zasudzhenij na 3 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 12 Kishtulinec Mihajlo Fedorovich 1912 r n s Kuzmino Mukachivskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl sluzhbovec Zakarpatskim obl sudom u lipni 1950 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Prezidiyeyu Verhovnogo sudu URSR 18 kvitnya 1955 r zasudzhenij na 5 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 13 Kom yat Georgij Pavlovich 1899 r bezpartijnij robitnik Specialnim sudom Zakarpatskoyi Ukrayini u lyutomu 1946 r zasudzhenij na 5 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1990 r 14 Leshishin Miklosh Dyerdyevich Mikola Yurijovich 1911 r n smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl Prozhivav u m Mukachevo Zakarpatskoyi oblasti uchitel Zakarpatskim oblasnim sudom u chervni 1950 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 15 Nejmeti Stefan Stefanovich 1875 r n m Koshice Slovachchina Prozhivav u smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl uchitel bezpartijnij Specialnim sudom Zakarpatskoyi Ukrayini u lyutomu 1946 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1990 r 16 Orban Zhigmund Samuyilovich 1900 r n s Serne Mukachivskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij kasir zavodu v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl Zakarpatskim oblasnim sudom u sichni 1950 r zasudzhenij na 25 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 17 Pafko Lyudvig Atanasovich 1914 r n s Zhdeniyevo Voloveckogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl hliborob Zakarpatskim obl sudom u sichni 1947 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 18 Perevuznik Yurij Yurijovich 1900 r n smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav u m Praga Chehiya suddya Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u grudni 1945 r zasudzhenij na 8 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1990 r 19 Perechi Bertalon Bertalonovich 1912 r n s Ond Ugorshina bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl hliborob Zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u kvitni 1946 r na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 20 Potochnij Mihajlo Stepanovich 1899 r n s Dashivka Turkivskogo r nu Lvivskoyi obl chlen Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini KPCh u 1921 1938 rr Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl hliborob Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u serpni 1940 r zasudzhenij na 3 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 21 Prokop Georgij Andrijovich 1903 r n s Gliboke Uzhgorodskogo r nu Zakarpat skoyi ob bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl robitnik Specialnim sudom Zakarpatskoyi Ukrayini u lyutomu 1946 r zasudzhenij na 5 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1990 r 22 Skakandij Titus Vasilovich 1922 r n sluzhbovec Zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u lyutomu 1947 r na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 23 Tovt Josip Yulijovich 1903 r narodzhennya m Beregovo Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl rimo katolickij svyashenik Zakarpatskim obl sudom u lyutomu 1946 r zasudzhenij na 4 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 24 Tovt Stepan bez batka 1916 r n s Chor Ugorshina bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl hliborob Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u serpni 1940 r zasudzhenij na 3 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 25 Ujgeli Josif Yevgenovich 1913 r n s Kopinivci Mukachivskogo r nu Zakarpatskoyi obl bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl greko katolickij svyashenik Zakarpatskim obl sudom u lipni 1950 r zasudzhenij na 25 r pozbavlennya voli Prezidiyeyu Verhovnogo sudu URSR u chervni 1955 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r 26 Frid Emanuyil Bernatovich 1922 r n pomichnik shofera Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR u travni 1941 r zasudzhenij na 3 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 27 Chitij Oleksandr Oleksandrovich 1913 r n osvita serednya bezpartijnij sluzhbovec Zasudzhenij radyanskim vijsk tribunalom u lyutomu 1947 r na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 28 Shevchenko Grigorij Petrovich 1896 r narodzhennya m Zhabotin Cherkaskogo r nu Kiyivskoyi obl osvita nezakinch visha bezpartijnij Prozhivav v smt Serednye Uzhgorodskogo r nu Zakarpatskoyi obl sluzhbovec Vijskovim tribunalom 8 yi povitryanoyi armiyi u lyutomu 1945 r zasudzhenij na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 29 Shtefanyak Stefan bez batka 1902 r n hliborob Zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u kvitni 1946 r na 10 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1991 r 30 Yugas Vasil Lyudvikovich 1921 r n osvita nepovna serednya bezpartijnij hliborob Zasudzhenij radyanskim vijskovim tribunalom u travni 1946 r na 8 r pozbavlennya voli Reabilitovanij u 1992 r SuchasnistVirobnictvo Derzhavne pidpriyemstvo Agropromislova firma LEANKA ugorskoyu divchinka pidpriyemstvo z vinorobstva virobnictva ta pererobki silskogospodarskoyi produkciyi vinogradu zerna moloka fruktiv Zasnovane u 1994 roci na bazi kolishnogo radgospu U danij chas ce ostannye derzhavne vinorobne pidpriyemstvo v Ukrayini Vidome svoyimi marochnimi vinogradnimi vinami suhe bile Promeniste suhe bile Serednyanske Troyadna Zakarpattya Izabella desertna ordinarnimi vinogradnimi vinami a takozh istorichnimi vinnimi pidvalami XVI stolittya z degustacijnim zalom vinotekoyu Religijni konfesiyi ta hrami U Serednomu ye tri diyuchi religijni hrami Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1810 r pravoslavnoyi religijnoyi gromadi selisha Ukrayinska pravoslavna cerkva Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1810 r pravoslavnoyi religijnoyi gromadi selisha Ukrayinska pravoslavna cerkva Ce tipova bazilichna odnonavna cerkva stoyit na pagorbi v centri selisha Ikonostas pohodit z chasu sporudzhennya cerkvi Pered cerkvoyu dva hresti Pershij postaviv Mihajlo Molnar u 1911 p inshij u 1897 r perenesli do cerkvi iz starogo kladovisha Valnik u 1977 roci Rimo katolickij kostel Sv Luki yevangelista 1805 Greko katolickij hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici greko katolickoyi gromadi selisha MGKYe Znahoditsya u centri selisha Ikona mirotochitGreko katolickij hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici greko katolickoyi religijnoyi gromadi selisha yaka nalezhit do Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi roztashovanij u centralnij chastini selisha U nich z p yatnici na subotu 20 05 2016 r u greko katolickomu hrami Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zamirotochila ikona Presvyatoyi Bogorodici z malenkim Isusom na rukah Osvita U selishi Serednye funkcionuye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv u yakij pracyuye 70 vchiteliv i navchayetsya 885 uchniv U shkoli ye 2 sportzali dlya uchniv pochatkovih klasiv ta uchniv 5 11 h klasiv a takozh sportivnij majdanchiki ta futbolnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam Obladnano 2 komp yuterni klasi kabineti pochatkovogo navchannya anglijskoyi movi fiziki himiyi matematiki ukrayinskoyi movi U shkoli ye velikij aktovij zal biblioteka majsterni z tehnichnoyi ta obslugovuyuchoyi praci Uchni starshoyi shkoli 10 11 klasi navchayutsya za dvoma profilyami fiziko matematichnim ta istorichnim Pri shkoli pracyuyut sportivni sekciyi horovi tancyuvalni obrazotvorcho mistecki ta turistichno krayeznavchi gurtki Provodyatsya fakultativni ta individualni zanyattya uchni vivchayut slovacku movu Okrim cogo diye dityacha shkola mistectv v yakij zajmayetsya blizko 200 ditej z Serednogo ta z navkolishnih sil Doshkilnim vihovannyam zajmayutsya vihovateli dityachogo sadka yakij bulo zbudovano v 1988 roci Kultura Pri greko katolickomu hrami stvoreno Molodizhnij centr u 2007 roci Pershi osnovi centru zaklav paroh hramu o Ivan Isajovich Za jogo iniciativi bulo zalucheno pershih chleniv centru organizovano pershi spilni akciyi poyizdki katehitichnij gurtok cerkovnij hor Z 2012 roku nosit nazvu MO Golos Sercya 2010 roku vihovanci centru zajnyali druge misce u rajonnih zmagannyah z futbolu 2012 roku pershe misce u rajonnih zmagannyah ta Kubok z futbolu imeni Teodora Romzhi 2012 roku MO Golos Sercya zajnyav pershe misce na Festivali duhovnoyi pisni Pochatok 2013 roku vistup MO Golos Sercya u filarmoniyi m Uzhgorod U 2012 roci MO Golos Sercya peremogla u pisennomu konkursi Duhovna Pisnya Za pravilami konkursu peremozhec organizovuye nastupnij festival Tomu z 26 07 2013 po 28 07 2013 roku Duhovna Pisnya projshla v selishi Serednye Centr kulturi imeni Butlera kolishnij budinok barona Gilanyi Shandora foto 2021 r U 2020 roci na misci kolishnogo palacu barona Gilanyi Ghilla ny Shandora pislya jogo povnoyi vidbudovi vidkrito centr kulturi imeni Butlera de vin zhiv u 1805 roci i de perehovuvali koronu ugorskih koroliv koronu Svyatogo Ishtvana Kilka dniv cya koshtovnist perebuvala u palaci barona Gilanyi Palac Gilanyi buv rekonstrujovanij u ramkah Programi Ugorski budinki na Zakarpatti Budivli sho do cogo znahodilasya u napivzrujnovanomu stani povernuto pervozdannij viglyad ta dopovneno pidvalnim primishennyam Pam yatki ta cikavi turistichni miscya Turistichna marka 3 ruyini Serednyanskogo zamku zbudovanogo za legendami licaryami tampliyerami u XII st Turistichna marka 11 istorichni vinni pidvali XVI st yaki nalezhat Derzhavnomu pidpriyemstvu APF LEANKA Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Mukachivska greko katolicka Yeparhiya Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1810 Ukrayinska Pravoslavna cerkva Hram Sv Luki yevangelista 1805 Rimsko katolicka cerkva Palac barona Gilanyi Ghilla ny Shandora nini Centr kulturi imeni Butlera Kaplicya Vsih SvyatihNaselennyaZa danimi municipalnogo perepisu naselennya u 1787 roci period imperatora Josipa II u Serednomu prozhivalo 512 osib z yakih dvoye timchasovo yak priyizzhi Bula 101 sim ya yaki prozhivali u 92 budinkah Hristiyanskih simej bulo 90 Takozh buli 97 odruzhenih ta 134 neodruzhenih osib cholovichoyi stati hristiyan Za danimi cerkovnogo perepisu 1829 roku v Cerednomu prozhivalo 1503 osobi z yakih 713 greko katoliki 531 rimo katoliki 251 yudej 7 reformati 1 greko shidnogo obryadu Za danimi cerkovnogo perepisu 1835 roku v Cerednomu bulo 1493 osib z yakih 711 greko katoliki 517 rimo katoliki 256 yudeyiv ta 9 reformati Za danimi cerkovnogo perepisu 1858 roku v Cerednomu bulo 1637 osib z yakih 716 greko katoliki 458 rimo katoliki 460 yudeyiv ta 3 reformati Cikavim ye fakt sho v comu perepisi ye vidmitka pro nayavnist u Serednomu sinagogi Synagogam Judaeorum sho ochevidno poyasnyuvalosya dosit znachnoyu kilkistyu yudeyiv u selishi majzhe 30 vid zagalnoyi kilkosti naselennya Za danimi cerkovnogo perepisu 1864 roku v Cerednomu bulo 1630 osib z yakih 710 greko katoliki 477 rimo katoliki 440 yudeyiv ta 3 reformati Za perepisom naselennya provedenogo na pochatku 1881 r u Serednomu bulo 1701 zhiteliv yaki prozhivali u 253 zhitlovih budinkah Za svoyeyu ridnoyu movoyu bulo zapisano rusinska 633 slovacka 593 ugorska 241 153 nimecka idish 7 inozemna 74 ne znali rozmovlyati Za religijnoyu prinalezhnistyu bulo zapisano 748 greko katoliki 550 rimo katoliki 389 yudeyiv ta 14 reformati Takozh u comu perepisi zapisano sho chitati i pisati vmili 470 osib Za danimi perepisu 1890 r u Serednomu bulo 1861 zhiteliv yaki prozhivali u 281 zhitlovih budinkah Za svoyeyu ridnoyu movoyu bulo zapisano 494 rusinska 592 slovacka 566 ugorska 203 nimecka idish 6 insha mova Za religijnoyu prinalezhnistyu bulo zapisano 820 greko katoliki 607 rimo katoliki 408 yudeyiv ta 26 reformati U turistichnomu dovidniku putivniku Pidkarpatska Rus vidanij u 1936 r cheskogo krayeznavcya Yaroslava Dostala Dostal Jaroslav 1936 Podkarpatska Rus Kniznice Klubu ceskoslovenskych turistu Praha 1936 perekladenij uporyadkovanij ta dopovnenij zakarpatskim hirurgom i krayeznavcem Yuriyem Mihajlovichem Fatuloyu i vidanij pid nazvoyu putivnik dovidnik Yevropejske korinnya v m Uzhgorodi 2016 r mistitsya informaciya pro selishe Serednye Szerednye naselennya yakogo u toj chas skladalo 2279 zhiteliv Nacionalnij sklad rusiniv 1053 yevreyiv 560 chehiv i slovakiv 390 ugorciv 169 nimciv 11 inshih 37 inozemciv 59 Religijni gromadi 1051 greko katolik 591 rimo katolik Derzhavni ustanovi notariat poshta telegraf telefon zhandarmskij viddil Navchalni zakladi shkola rusinska 4 klasi cheska 4 klasi Cerkovni ustanovi Rimsko katolickij kam yanij kostel Sv Luki 1805 r greko katolicka kam yana cerkva Uspinnya Pr Bogorodici 1810 r Sinagoga Promislovi i gospodarski ob yekti benzozapravna stanciya Oseredok vinorobnogo gospodarstva veliki vinnici vinni sklepi filial beregivskih derzhavnih vinnih sklepiv Transportni ob yekti zaliznichna stanciya zupinka derzhavnogo avtobusa Goteli i restoraciyi gotel Shucbergera 5 kimnat na 8 lizhok sad i garazh kegelban Za danimi Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini chiselnist nayavnogo naselennya Serednogo na 1 sichnya 2015 roku 3988 osib na 1 sichnya 2016 roku 4044 osib na 1 sichnya 2017 roku 4138 osib na 1 sichnya 2021 roku 4336 osib Mova Za danimi perepisu naselennya 1921 roku yakij provodivsya u Chehoslovackij respublici za nacionalnistyu ta materinskoyu movoyu Narodnost matersky jazyk bilshist naselennya Serednogo buli zapisani rusinami rusin takozh buli ugorci madar slovaki sloven ta yevreyi Zid Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 2843 81 11 ciganska 475 13 55 slovacka 111 3 17 rosijska 35 1 00 ugorska 34 0 97 biloruska 1 0 03 bolgarska 1 0 03 inshi ne vkazali 5 0 14 Usogo 3505 100 Vidomi urodzhenciDobo Ishtvan ugorskij nacionalnij geroj XVI st Skakandij Vasil Yulijovich rusinskij zhivopisec grafik ilyustrator Zasluzhenij hudozhnik Ukrayinskoyi RSR Tivadar Chontvari Kostka ugorskij hudozhnik samouk slovacko rusinskogo pohodzhennya Perevuznik Yurij Yurijovich gromadskij i politichnij diyach Karpatskoyi Ukrayini Ivan Ivanovich Nebesnik ukrayinskij pedagog profesor kafedri kulturi ta socialno gumanitarnih disciplin Zakar pats koyi Akademiyi mistectv kandidat pedagogichnih nauk chlen NSHU zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Naseleni punkti pobratimiBene Beregivskij rajon GalereyaRuyini Serednyanskogo zamku Budinok barona Gilanyi i 2 cerkvi u sel Serednye foto 1935 r Vinni pidvali 16 st u Serednomu Budinok barona Gilanyi v selishi Serednye foto 2014 r Karta Serednye V yizd z trasi boku m Uzhgorod Serednye Uzhgorodskij r n zakrite stare Yevrejske kladovishe Serednye centr vid na greko katolicku cerkvuPosilannya dzherela ta korisni veb resursiSerednye u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Serednye u Vikishovishi Pogoda v selishi Serednye www accuweather com Serednye z visoti ptashinogo polotu 2023 video z Youtube selishe Serednye Podorozhuyuchi vulicyami 2021 video zYoutube Serednye Vidi zverhu 2021 video z Youtube Serednye Mifi i realnist Nezvidane Zakarpattya 26 11 2016r video z Youtube Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t tom Zakarpatska oblast Enciklopedichne vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1969 Zamki Pidkarpatskoyi Rusi Dmitro Pop ta Ivan Pop Uzhgorod 2002 Karpatorusskij etnologicheskij issledovatelskij centr SShA Serednye Zamok tampliyeriv 12 veresnya 2015 u Wayback Machine Serednyanskij zamok na zamki kreposti com ua 27 listopada 2012 u Wayback Machine ros Serednyanska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 5 travnya 2018 u Wayback Machine Putivnik dovidnik YeVROPEJSKE KORINNYa Yaroslav Dostal pereklad uporyadkuvannya ta dopovnennya Yu Fatula Uzhgorod Vseukrayinske derzhavne vidavnictvo Karpati 2016 storinki 288 289 Sajt pro selishe Seredenye 13 veresnya 2018 u Wayback Machine Primitki http db ukrcensus gov ua PXWEB2007 ukr publ new1 2022 zb Shuselnist pdf Kruglyak Yu M 1978 Im ya vashogo mista Pohodzhennya nazv mist i selish miskogo tipu Ukrayinskoyi RSR s 117 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR tom Zakarpatska oblast Enciklopedichne vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast AN URSR Institut istoriyi K Golov red URE AN URSR 1969 Storinka 694 A nyiregyhazi Josa Andras Muzeum Evkonyve 55 Nyiregyhaza 2013 Regeszet Igor Prohnenko Volodimir Mojzsesz Maria Zsilenko Karpatalja kozepkori es kora ujkori varainak kutatasa Shorichnik muzeyu Josha Andrasha v Niredgazi 55 Nyiregyhaza 2013 Arheologiya Igor Prohnenko Volodimir Mojzhesh Mariya Zhilenko Doslidzhennya serednovichnih i rannomodernih zamkiv Zakarpattya storinka 220 library hungaricana hu en ugorskoyu Procitovano 26 bereznya 2024 roku Zakarpatska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t 1969 s 673 681 Serednye Uzhgorodskij rajon Zakarpatska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ukrssr com ua Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zakarpatska oblast djvu 694 SEREDNYe uk wikisource org Grabini22 519199307651466 Serednyevul 48 5347418155310922 50609468428673 48 52979196278479 22 532965091065314 48 5362580238013 Serednye vul Grabini maps visicom ua ukr Procitovano 8 kvitnya 2024 Knigi iz seriyi Reabilitovani istoriyeyu X 2017 Derzhavne pidpriyemstvo AGROPROMISLOVA FIRMA LEANKA Opendatabot opendatabot ua 17 listopada 2023 Vinogradne vino stolove suhe marochne bile Promeniste LEANKA AGROPROMISLOVA FIRMA DP Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n smt Serednye vul Shevchenka 6 00413819 leanka business guide com ua Vino vinogradne marochne stolove suhe bile Serednyanske LEANKA AGROPROMISLOVA FIRMA DP Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n smt Serednye vul Shevchenka 6 00413819 leanka business guide com ua TROYaNDA ZAKARPATTYa LEANKA AGROPROMISLOVA FIRMA DP Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n smt Serednye vul Shevchenka 6 00413819 leanka business guide com ua IZABELLA DESERTNA LEANKA AGROPROMISLOVA FIRMA DP Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n smt Serednye vul Shevchenka 6 00413819 leanka business guide com ua Vina vinogradnye LEANKA AGROPROMISLOVA FIRMA DP Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n smt Serednye vul Shevchenka 6 00413819 leanka business guide com ua Vinoteka LEANKA AGROPROMISLOVA FIRMA DP Zakarpatska obl Uzhgorodskij r n smt Serednye vul Shevchenka 6 00413819 leanka business guide com ua Arhiv originalu za 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Arhiv originalu za 23 veresnya 2013 Na Uzhgorodshini vidkrili centr kulturi imeni Butlera Foto Video Karpat in ua ukr 21 zhovtnya 2020 Procitovano 9 kvitnya 2024 Turistichna marka 3 Ruyini serednovichnogo zamku Serednye www turystycni marky com ua Turistichna marka 11 Istorichni vinni pidvali 1557 Serednye www turystycni marky com ua Kulturnij centr imeni Butlera IZI Travel Procitovano 9 kvitnya 2024 II JoZSEF NEPSZAMLALASANAK KOZSEGI ADATAI 1996 MUNICIPALNI DANI PEREPISU NASELENNYa Josip II 1996 Library Hungaricana library hungaricana hu library hungaricana hu ugorskoyu Procitovano 21 chervnya 2024 Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis Katalog duhovenstva kliru i virnikiv 1829 r stor 63 books google com ua Biblioteka cifrovih knig GOOGLE latinskoyu Procitovano 27 bereznya 2024 Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis stor 74 Katalog duhovenstva kliru i virnikiv 1835 r books google com ua Biblioteka cifrovih knig GOOGLE latinskoyu Procitovano 27 bereznya 2024 Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis stor 90 91 Katalog duhovenstva kliru i virnikiv 1858 r books google com ua Biblioteka cifrovih knig GOOGLE latinskoyu Procitovano 27 bereznya 2024 Catalogus venerabilis cleri dioecesis Szathmariensis stor 237 238 Katalog duhovenstva kliru i virnikiv 1864 r books google com ua Biblioteka cifrovih knig GOOGLE latinskoyu Az 1881 ev elejen vegrehajtott nepszamlalas fobb eredmenyei megyek es kozsegek szerint rendezve II kotet 1882 I Magyarorszag 58 Ung megye Osnovni rezultati perepisu provedenogo na pochatku 1881 r uporyadkovani po povitah i selah II tom 1882 I Ugorshina 58 Okrug Ung storinka 332 library hungaricana hu en ugorskoyu Procitovano 27 bereznya 2024 A Magyar Korona orszagainak helysegnevtara 1892 I Altalanos reszI Az 1890 iki nepszamlalas fobb eredmenyei varmegyek es kozsegek szerint Dovidnik miscevostej krayin Ugorskoyi koroni 1892 I Zagalna chastina I Osnovni pidsumki perepisu 1890 r po povitah i selah stor 668 669 library hungaricana hu en ugorskoyu Procitovano 27 bereznya 2024 Dostal Jaroslav Podkarpatska Rus kniha www databazeknih cz cheskoyu Dostal Jaroslav pereklad uporyadkuvannya dopovnennya YuRIJ FATULA 2016 Yevropejske korinnya putivnik dovidnik storinka 288 289 Vseukrayinske derzhavne vidavnictvo Karpati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini ukrstat gov ua Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2021 roku PDF Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Dokumenti perepisni listi perepisu naselennya u Chehoslovackij respublici 1921 r Skanovani z originaliv Derzhavnij arhiv Zakarpatskoyi obl Selishe Serednye Szerednye 48 541056 22 506832 Library Hungaricana library hungaricana hu Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 29 sichnya 2019

Дата публікації:
Топ