Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінці́— село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річці Стара (притока Латориці).
| село Лінці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Киблярівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 784 |
| Площа | 0,9 км² |
| Поштовий індекс | 89450 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°34′17″ пн. ш. 22°32′59″ сх. д. / 48.57139° пн. ш. 22.54972° сх. д.Координати: 48°34′17″ пн. ш. 22°32′59″ сх. д. / 48.57139° пн. ш. 22.54972° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89450, с. Кибляри, 165 |
| Карта | |
  Лінці | |
 Лінці | |
| Мапа | |
Село входить до складу Середнянської селищної громади (Середнянської ОТГ- об'єднаної територіальної громади), до якої також входять села: Андріївка (Андрашовці), Анталовці, Верхня Солотвина, Вовкове́, Гайдош, Дубрівка, Ірлява, Кибляри, Лінці, Ляхівці, Пацканьово, Худльово, Чабанівка, Чертеж та центр громади- смт Середнє.
Історія та інформація
В околицях Лінців в 1903 році знайдено великий бронзовий скарб на 28 предметів, датується епохою пізньої бронзи.
В письмових джерелах село згадується під назвою «Ignecz», «Ighlynox», «Inglencz». Перша згадка про Лінці датована 1428 роком. В XVст. селом володіли шляхтичі з Палло, а в XVI—XVIIст.— шляхтичі сім'ї Добо з Руського (нині Східна Словаччина).
У 1567 році в селі було оподатковано 7 селянських господарств, які володіли 5-ма портами. В 1599 році в Лінцях нараховувалося 22 залежних господарств, будинок шолтейса, церква, будинок священика. Наприкінці XVII— на початку XVIIIст. під час карального терору австрійсьої армії проти місцевого населення-русинів куруців, учасників антигабсбургських повстань Ференца ІІ Ракоці значна частина жителів покинула село або вимерла. В 1715 році в селі проживало 13 селянських родин. Джерела XVIIIст. вважають Лінці русинським селом.
Церква трьох святителів (раніше була греко-католицька). Збудована у 1856 році.
У 1751р. за пароха Матвія Долганича згадується дерев'яна церква св. Миколи в посередньому стані, з двома дзвонами, гарними місцевими образами та апостолами на полотні.
Теперішню типову муровану церкву з бароковою вежею над входом будували 10 років і вона була посвячена св. Миколі каноником Іваном Зомборієм 27 листопада 1856 року за священика Антонія Бендаса. Разом з тим на фасаді церкви написано 1810 p., як рік спорудження (можливо - це дата початку робіт, освячення каменя. Вежу і дахи вкрито бляхою в 1911р. У 1960-х роках церкву розмалювали всередині, а в 1983 провели зовнішній ремонт. Старого іконостасу вже нема, а новий вирізав Іван Сідун.
Біля церкви стоїть мурована дзвіниця, ремонтована в 1962 p., вона має 4 дзвони. Найбільший дзвін, вилитий у Пряшеві в 1775р., є цінною пам'яткою ливарництва.
За переказами під час Першої світової війни дзвін з церкви забрали, для того, щоб зробити пушку, але дзвін опинився в якомусь угорському селі.
Уродженцем села був Гребенюк Руслан Леонідович - штаб-сержант, інспектор прикордонної служби 2 кат. – начальник 2 секції протитанкових ракетних комплексів 3 протитанкового відділення протитанкової прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1 Луганського прикордонного загону, який у 2022 р. був мобілізований до лав ДПСУ та загинув у лютому 2023 р. під час виконання бойового завдання у ході військових дій по стримуванню повномасштабного збройного вторгнення Росії.
Географія
На північно-східній околиці села струмок Раковець впадає у річку Стару. На захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи— «Каштановий Гай». Кашта́новий Гай— ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Площа 1 га. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 18.11.1969 року №414, і від 23.10.1984 року №253. Статус надано з метою збереження давніх насаджень каштана їстівного.
Туристичні, цікаві місця
- в 1903 році знайдено великий бронзовий скарб на 28 предметів, датується епохою пізньої бронзи.
- храм Трьох святителів (1856).
- ботанічна пам'ятка природи — «Каштановий Гай»
- Globalistic (22 лютого 2023). За Україну загинули ще двоє закарпатських військових: відомо, як звали Героїв (ФОТО). Закарпатський ДІАЛОГ (укр.). Процитовано 22 лютого 2023.
- Закарпатська Обласна Універсальна Наукова Бібліотека ім. Ф. Потушняка::Полеглі воїни Закарпаття в російсько-українській війні. www.biblioteka.uz.ua. Процитовано 31 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linci selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na richci Stara pritoka Latorici selo Linci Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Kiblyarivska silska rada Osnovni dani Naselennya 784 Plosha 0 9 km Poshtovij indeks 89450 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 34 17 pn sh 22 32 59 sh d 48 57139 pn sh 22 54972 sh d 48 57139 22 54972 Koordinati 48 34 17 pn sh 22 32 59 sh d 48 57139 pn sh 22 54972 sh d 48 57139 22 54972 Misceva vlada Adresa radi 89450 s Kiblyari 165 Karta Linci Linci Mapa Selo vhodit do skladu Serednyanskoyi selishnoyi gromadi Serednyanskoyi OTG ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi do yakoyi takozh vhodyat sela Andriyivka Andrashovci Antalovci Verhnya Solotvina Vovkove Gajdosh Dubrivka Irlyava Kiblyari Linci Lyahivci Packanovo Hudlovo Chabanivka Chertezh ta centr gromadi smt Serednye Istoriya ta informaciyaV okolicyah Linciv v 1903 roci znajdeno velikij bronzovij skarb na 28 predmetiv datuyetsya epohoyu piznoyi bronzi V pismovih dzherelah selo zgaduyetsya pid nazvoyu Ignecz Ighlynox Inglencz Persha zgadka pro Linci datovana 1428 rokom V XVst selom volodili shlyahtichi z Pallo a v XVI XVIIst shlyahtichi sim yi Dobo z Ruskogo nini Shidna Slovachchina U 1567 roci v seli bulo opodatkovano 7 selyanskih gospodarstv yaki volodili 5 ma portami V 1599 roci v Lincyah narahovuvalosya 22 zalezhnih gospodarstv budinok sholtejsa cerkva budinok svyashenika Naprikinci XVII na pochatku XVIIIst pid chas karalnogo teroru avstrijsoyi armiyi proti miscevogo naselennya rusiniv kuruciv uchasnikiv antigabsburgskih povstan Ferenca II Rakoci znachna chastina zhiteliv pokinula selo abo vimerla V 1715 roci v seli prozhivalo 13 selyanskih rodin Dzherela XVIIIst vvazhayut Linci rusinskim selom Cerkva troh svyatiteliv ranishe bula greko katolicka Zbudovana u 1856 roci U 1751r za paroha Matviya Dolganicha zgaduyetsya derev yana cerkva sv Mikoli v poserednomu stani z dvoma dzvonami garnimi miscevimi obrazami ta apostolami na polotni Teperishnyu tipovu murovanu cerkvu z barokovoyu vezheyu nad vhodom buduvali 10 rokiv i vona bula posvyachena sv Mikoli kanonikom Ivanom Zomboriyem 27 listopada 1856 roku za svyashenika Antoniya Bendasa Razom z tim na fasadi cerkvi napisano 1810 p yak rik sporudzhennya mozhlivo ce data pochatku robit osvyachennya kamenya Vezhu i dahi vkrito blyahoyu v 1911r U 1960 h rokah cerkvu rozmalyuvali vseredini a v 1983 proveli zovnishnij remont Starogo ikonostasu vzhe nema a novij virizav Ivan Sidun Bilya cerkvi stoyit murovana dzvinicya remontovana v 1962 p vona maye 4 dzvoni Najbilshij dzvin vilitij u Pryashevi v 1775r ye cinnoyu pam yatkoyu livarnictva Za perekazami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni dzvin z cerkvi zabrali dlya togo shob zrobiti pushku ale dzvin opinivsya v yakomus ugorskomu seli Urodzhencem sela buv Grebenyuk Ruslan Leonidovich shtab serzhant inspektor prikordonnoyi sluzhbi 2 kat nachalnik 2 sekciyi protitankovih raketnih kompleksiv 3 protitankovogo viddilennya protitankovoyi prikordonnoyi zastavi prikordonnoyi komendaturi shvidkogo reaguvannya 1 Luganskogo prikordonnogo zagonu yakij u 2022 r buv mobilizovanij do lav DPSU ta zaginuv u lyutomu 2023 r pid chas vikonannya bojovogo zavdannya u hodi vijskovih dij po strimuvannyu povnomasshtabnogo zbrojnogo vtorgnennya Rosiyi GeografiyaNa pivnichno shidnij okolici sela strumok Rakovec vpadaye u richku Staru Na zahid vid sela roztashovana botanichna pam yatka prirodi Kashtanovij Gaj Kashta novij Gaj botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Plosha 1 ga Status nadano zgidno z rishennyam oblvikonkomu vid 18 11 1969 roku 414 i vid 23 10 1984 roku 253 Status nadano z metoyu zberezhennya davnih nasadzhen kashtana yistivnogo Turistichni cikavi miscya v 1903 roci znajdeno velikij bronzovij skarb na 28 predmetiv datuyetsya epohoyu piznoyi bronzi hram Troh svyatiteliv 1856 botanichna pam yatka prirodi Kashtanovij Gaj Globalistic 22 lyutogo 2023 Za Ukrayinu zaginuli she dvoye zakarpatskih vijskovih vidomo yak zvali Geroyiv FOTO Zakarpatskij DIALOG ukr Procitovano 22 lyutogo 2023 Zakarpatska Oblasna Universalna Naukova Biblioteka im F Potushnyaka Polegli voyini Zakarpattya v rosijsko ukrayinskij vijni www biblioteka uz ua Procitovano 31 sichnya 2024