Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дубрі́вка (Дубровка)— село в Ужгородському районі Закарпатської області, на межі Ужгородського та Мукачівського району. Розташоване біля річок Стара та Веля та автомобільної дороги міжнародного значення М06-E50, входить до складу Середнянської селищної громади, до якої також входять села: Андріївка (Андрашовці), Анталовці, Верхня Солотвина, Вовкове́, Гайдош, Дубрівка, Ірлява, Кибляри, Лінці, Ляхівці, Пацканьово, Худльово, Чабанівка, Чертеж та центр громади- смт Середнє.
| село Дубрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Дубрівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1550 |
| Населення | 810 |
| Площа | 0,84 км² |
| Поштовий індекс | 89445 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′53″ пн. ш. 22°30′11″ сх. д. / 48.49806° пн. ш. 22.50306° сх. д.Координати: 48°29′53″ пн. ш. 22°30′11″ сх. д. / 48.49806° пн. ш. 22.50306° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89445, с. Дубрівка, 193 |
| Карта | |
  Дубрівка | |
 Дубрівка | |
| Мапа | |
Історія
У письмових джерелах село відоме під назвою «Doboruvka». Село, як свідчать археологічні дані, виникло задовго до XIст.
В 1414 році село «Дубравка», як його називає джерело, належало шляхтичам з Павловець (Східна Словаччина).
У XVст. селом володіли землевласники сім'ї Добо з Середнього. Тоді селяни користувалися 21 портою землі. В 1599 році в селі нараховувалось 24 кріпосницьких господарств, господарство шолтейса, греко-католицька церква, будинки священиків. В XVII— на початку XVIII ст. кількість селянських кріпацьких дворів зменшилась до восьми.
На австрійській топографічній карті 18-го століття (карта складена у 1782—1787р.р.) можна побачити його тогочасну назву «Doboruvka»[1] [ 14 липня 2017 у Wayback Machine.].
![[1]](http://freemap.com.ua/maps/zakarpattya/28-07.jpg){kind=link}
Храми
Храм Св. Петра і Павла
В архівних документах село Дубрівка значиться з 1417 року (Історія міст і сіл України. Закарпатська область. Київ. 1969, с. б93) . В Протоколі візитації парохій Ужанського комітату єпископом Михайлом Ольшавським у 1751 році відзначається парохія с. Дубрівки, яка належала до Середнянського деканату. Село знаходилося у той час у володінні дворянських родин Беренія, Гіланія, Горвата та інших. До матірної парохії Дубрівки належали філії у селах Зняцьово та Бачево (нині село Чабанівка). Парохом був Іоанн Секалович, який був рукоположений єпископом Михайлом Ольшавським. Храм св. Петра і Павла був дерев'яним, покритий шинглями. Стан його був задовільним. Іконостас був виконаний простим сільським маляром. Ковчег був дерев'яним, чаша для св. Причастя— цинкова. Церква мала два дзвони. Кладовище було огородженим. Церква не мала ніяких доходів. Храм мав необхідні богослужбові книги. (Др. Василій Гаджега. Додатки к исторіи Русинов і Руських церквей в Ужанской жупі. Науковий збірник товариства «Просвіта». Ужгород. 1924,с.195—196).
В описах парохій Мукачівської греко-католицької єпархії за 1792 рік при єпископові Андреєві Бачинському значиться парохія села Дубрівка, де у той час парохом був Василь Мізга, вірників було 248 чол., а доходи становили 81 корону і 28 крейцерів (Bendász István— Коі István. А Munkácsi Görögkatolikus Egyházmegye Ielkészségének 1792 évi katalógusa. Nyiregyháza. 1994, стор. 91).
У 1805 році парохом Дубрівського храму був Василь Шіян. Вірників було 326 чол. До сповіді спосібними були 246, неспосібними— 80; село було чисто греко-католицьким. Греко-католицьких сімей 66. Вінчань за цей рік не було, хрещень— 5,похорон — 8. Проповідь була руською (русинською) мовою. Проводилася катехизація. (Udvari István. А Munkácsi görögkatolikus püspökség lelkészségeinek 1806 évi összeirása. Nyiregyháza. 1990, с. 136).
Отець Стефан Бендас, опрацьовуючи історію Мукачівської греко-католицької єпархії з XVII століття зауважив, що в с. Дубрівка священики східного обряду згадуються саме з цього століття, мурована церква з 1864 року, у якій з цього року й велися метричні книги (фіксація в церкві хрещень, вінчань та похорон).
З 1603 по 1949р.р. духовні потреби вірників Дубрівської парохії обслуговували 19 греко-католицьких священиків. Так, у 1603р. були священики Дмитро та Павло. У 1738р., 1749р. отець Іван Дикун. У роках 1751—1753— Іван Сокалевич. У 1758р.— Матвій Гльога, а в 1771—1772 роках— Василь Масла-Мізга; у 1795р.— Сімеон Легеза. У рохах 1798—1805рр.— Андрій Яворський. У 1806—1807рр.— Василь Сіян (Сеян). З 1807 по 1823 роки— Теодор Митрович. У роках 1823—1834— Андрій Кривлянський. З 1835 по 1856 роки— Іван Станкович. У роках 1856—1863р.р.— Андрій Ковач. У 1863—1864рр.— Стефан Слук. 3 1864 по 1879рр.— Іван Лавришин. 3 1879 по 1912рр.— Леонтий Грабар. У роках 1912—1921— Константин Грабар, який був спочатку мером Ужгорода, а у 1935—1939рр.— губернатором Підкарпатської Русі. (У 1909—1912рр. був помічним священиком). У 1921 Динеш Гірецький. Останнім греко-католицьким священиком Дубрівського приходу був отець Даниїл Бачинський (ст.). За відмову переходу в православ'я зазнав репресій радянської тоталітарної влади, заарештований органами КДБ 28 грудня 1950 року, хоч був вже похилого віку та хворий. 15 липня 1951 року на 73 році життя і 49 році душпастирства помер в Ужгородській тюрмі і похований таємно в одній з безіменних могил на Ужгородському кладовищі по вулиці Капушанській. (Bendász István. Részletek а Munkácsi Görög Katolikus Egyházmegye történetéből. Ungvár. 1999, ст.286; Стефан Бендас, Даниїл Бендас. Священики-мученики, сповідники вірності. Ужгород. 1999, стор.12).
В описі населених пунктів Закарпаття середини ХІХ ст. значиться село Дубрівка, як руське село в комітаті Унг недалеко від с. Середнє, на кордоні з комітатом Берег. Серед жителів села було 18 римо-католиків, 723 греко-католиків та 23 євреї. Село має греко-католицьку парохіяльну церкву, водяний млин, красивий ліс. Землевласником був граф Мойлат. (Елек Фийнеш. Географічний словник Угорщини. Опис населених пунктів Закарпаття середини ХІХ ст. Ужгород. 2011, с. 75).
Цікавими є дані про конфесійну належність жителів села Дубрівка за переписами періоду 1880—1941 рр. Так, у 1880 р. з загальної кількості населення села 589 чол., з яких 29 були римо-католиками, 532— греко-католиками, 26— юдеями. За переписом 1910 року населення становило 815 чол., з яких 26 були римо-католиками, 745— греко-католиками, 28— юдеїв. 3гідно перепису 1921р. з загальної кількості населення 737 чол. 26— римо- католиків, 667— греко-католиків, 16— реформатів, 28— юдеїв. Перепис 1930р. відзначає 884 жителі, з яких 25— римо-католиків, 796— греко-католиків, 5— православних і 18— юдеїв. Останній перепис 1941р. фіксує в селі 970 жителів, 35 з них римо-католиків, 894— греко-католиків, 4— євангелістів, 12— реформатів та 25— юдеїв. (Кárpátaija településeinek vallási adatai (1880—1941). Кözponti statisztikai hivatal. Budapest. 2000, ст. 980).
Перед входом у храм стоять три Хрести Господні. Один поставлений дубрівчанами у 1900 р., які повернулися після заробітків з Америки. Другий у 1914р. встановила сім'я Юрка Лаври. Ці хрести знаходилися в різник частинах села і коли радянська влада хотіла їх знищити, то вірники перенесли їх на територію церкви.
3 правого боку церкви стоїть дзвіниця ХІХ століття, яка мала два дзвони. Менший дзвін був відлитий у Будапешті у 1910 році. Більший, перевезений із с. Сторожниця, відлитий на дзвоноливарні Френца Егрі у 1921 році.
На території церкви стоїть надмогильний залізний хрест-пам'ятник, у пам'ять померлої дружини отця Леонтія Грабаря, вилитий на фрідешівському залізоливарному заводі відомим майстром-ливарником Андрашом Шосселом.
У 1949 р. після ліквідації Мукачівської греко-католицької єпархії храм був переданий у користування православній громаді села.
У 1990 р. після легалізації діяльності Мукачівської греко-католицької єпархії відновлена греко-католицька громада села
Відомі уродженці
- Юрій Пазуханич— український громадсько-політичний діяч, педагог, депутат Сойму Карпатської України (1939).
- Костянтин Грабар— духовний отець, політичний діяч, третій і останній губернатор Підкарпатської Русі (1935—1938 p.p.). Його могила— біля церкви. Там, де зараз клуб, раніше була церковна фара, на якій і жив губернатор.
- Бачинський Даниїл (ст.)— парох церкви верховних Апостолів Петра і Павла в с. Дубрівка Ужгородського р-ну. Народився 12 січня 1879р. в с. Вишково Хустського р-ну в сім'ї греко-католицького священика Михайла Бачинського та Ернестини Табакович. Після закінчення церковнопарафіяльної школи в с. Великі Лучки Мукачівського р-ну батьки віддали його для продовження навчання в Ужгородську гімназію. Здобувши середню освітув 1897р. , продовжив навчання в Ужгородській духовній семінарії. 14 грудня 1902р. єпископ Мукачівської Греко-Католицької єпархії Юлій Фірцак рукоположив 12 богословів (доктора богослов'я Васовчик Михайла- Теодосія, Беллович Юлія, Гаджегу Юлія, Гулович Стефана, Карцуб Павла, Ковтан Василя, Лукач Івана, Попович Карла ЧСВВ, Сабад Антона, Семан Стефана, Токач Василя), серед яких був і Даниїл Бачинський . Після висвячення його направляють помічним священиком в с.Заріччя Іршавського р-ну, де парохом на той час був його тесть Юрій Гомичко (1892—1915), у 1907р. короткий час виконував також обов'язки пароха в с. Велика Чингава (з 1946р. с.Боржавське) Виноградівського р-ну. З 1907 по1921р.р.— парох у с. Сільце Іршавського р-ну, а з 1921 по 1949рр.— парох у с. Дубрівка Ужгородського р-ну. В 1919р., враховуючи його плідну роботу і заслуги на душпастирській ниві, єпископ Антон Папп відзначає о. Даниїла титулом почесного намісника (декана). Будучи священиком дійсного покликання і високої інтелігентності, користувався повагою і великим авторитетом серед вірників і священиків. Про його авторитет серед вірників говорить і той факт, що під час чехословацького панування тут у нашому краї о. Даниїл очолював у Дубрівці сільський осередок популярної тоді, а пізніше названою радянською владою реакційною, Аграрної партії. У 1927р. від жителів села і від Аграрної партії був призначений членом Ужгородського окружного вибору, де приймалися рішення про виділення грошей, сільськогосподарської техніки, медичної допомоги для селян. Він завжди був готовий прийти на допомогу і найбіднішому прошарку селян довіреної йому парохії. Отець Даниїл Бачинський виправдав довіру селян, бо для Дубрівки виклопотав допомогу для ремонту і відновлення колодязя загального користування і для придбання машини для очистки зерна. Наскільки великою повагою користувався у єпископа свідчить і той факт, що перед своєю мученицькою смертю в Мукачівській лікарні єпископ Теодор Ромжа з-поміж багатьох священиків єпархії свою останню св. Сповідь побажав відправити у о. Даниїла.
- Коли розпочався відкритий наступ радянської влади на Греко-Католицьку Церкву, то о. Даниїла стараються умовити на перехід до православ'я застосовуючи різні методи тиску на нього. Одним з таких «гуманних» методів переконання було виселення з парафіяльного будинку, бо в с. Дубрівка «терміново» появилась потреба в будівлі для сільради. Отець Даниїл, разом з дружиною, вимушений був покинути село і піти в прийми до своїх дітей в Ужгороді. Йому й тут не дали спокою, як влада так і працівники КДБ. А коли для них стало зрозумілим, що о. Даниїл не буде згідний підкоритись їм і перейти у православ'я не дивлячись на всі їхі «гуманні» дії, то працівники НКВД-МГБ 28 грудня 1950р., не дивлячись на похилий вік і хворобу, заарештовують о. Д.Бачинського, звинувативши в тому, нібито він віддав угорській армії дзвони з Дубрівської церкви і іншими абсурдними звинуваченнями, а Закарпатський обласний суд 13 лютого 1951р. на підставі ст.54-4, 54-10 ч.2 КК УРСР засудив на 25 років позбавлення волі з поразкою в правах терміном на 5 років і конфіскацією належного йому майна, яке вже давно було вилученим від нього без всякого на то законного права, або судової постанови. Про стан здоров'я о. Даниїла дізнаємось з касаційної скарги адвоката у якій говориться, що «засудженому 73 роки, у нього лише третина шлунку, опухають його ноги і зовсім немає зубів». Ця скарга не була з принциповим розумінням розглянута і задовільнена «найгуманнішим» радянським судочинством. Пізніше вже не було ніякого сенсу розглядати його справу, бо 15 липня 1951р. на 73-му році життя і 49-му році свого душпастирства, хворий і залишений без відповідного лікування, о. Даниїл помер в Ужгородській тюрмі. Щоб приховати свій злочин, тодішня влада поховала тіло потай опівночі на цвинтарі, тепер уже закритому для захоронень, на вул. Перемоги (колишня і тепер вже знову поновлена Капушанська). Протягом чотирьох десятків років ніхто із рідних і близьких не знав, де покояться тлінні останки о. Даниїла. Вони спочивали під одним із кущів у зрівняній землі без жодної позначки. Згідно з ст.1 Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991р. о. Даниїла Бачинського реабілітовано 24 лютого 1992р. Дружина о. Даниїла Бачинського, Маргарета Гомичко, народилася 24 серпня 1885р. в с. Княгиня Великоберезнянського р-ну в сім'ї греко-католицького священика Юрія Гомичка та Олени Фенцик. Разом із чоловіком виховали й вивели в люди одинадцятьох дітей. Померла в Ужгороді 17 січня 1964р. на 79-му році свого життя. Вони були батьками одинадцяти дітей, з яких двоє, Іван та Даниїл, стали священиками.
Туристичні місця
- Храм Св.Петра і Павла
- річка Стара
Література
- Дубрівка колись і тепер: іст.-краєзнавчий нарис / О. Гаврош; [О. Гаврош]. – Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2017. – 48 с. – .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dubri vka Dubrovka selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na mezhi Uzhgorodskogo ta Mukachivskogo rajonu Roztashovane bilya richok Stara ta Velya ta avtomobilnoyi dorogi mizhnarodnogo znachennya M06 E50 vhodit do skladu Serednyanskoyi selishnoyi gromadi do yakoyi takozh vhodyat sela Andriyivka Andrashovci Antalovci Verhnya Solotvina Vovkove Gajdosh Dubrivka Irlyava Kiblyari Linci Lyahivci Packanovo Hudlovo Chabanivka Chertezh ta centr gromadi smt Serednye selo Dubrivka Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Dubrivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1550 Naselennya 810 Plosha 0 84 km Poshtovij indeks 89445 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 29 53 pn sh 22 30 11 sh d 48 49806 pn sh 22 50306 sh d 48 49806 22 50306 Koordinati 48 29 53 pn sh 22 30 11 sh d 48 49806 pn sh 22 50306 sh d 48 49806 22 50306 Misceva vlada Adresa radi 89445 s Dubrivka 193 Karta Dubrivka Dubrivka Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Dubrivka IstoriyaU pismovih dzherelah selo vidome pid nazvoyu Doboruvka Selo yak svidchat arheologichni dani viniklo zadovgo do XIst V 1414 roci selo Dubravka yak jogo nazivaye dzherelo nalezhalo shlyahticham z Pavlovec Shidna Slovachchina U XVst selom volodili zemlevlasniki sim yi Dobo z Serednogo Todi selyani koristuvalisya 21 portoyu zemli V 1599 roci v seli narahovuvalos 24 kriposnickih gospodarstv gospodarstvo sholtejsa greko katolicka cerkva budinki svyashenikiv V XVII na pochatku XVIII st kilkist selyanskih kripackih dvoriv zmenshilas do vosmi Na avstrijskij topografichnij karti 18 go stolittya karta skladena u 1782 1787r r mozhna pobachiti jogo togochasnu nazvu Doboruvka 1 14 lipnya 2017 u Wayback Machine HramiHram Sv Petra i Pavla V arhivnih dokumentah selo Dubrivka znachitsya z 1417 roku Istoriya mist i sil Ukrayini Zakarpatska oblast Kiyiv 1969 s b93 V Protokoli vizitaciyi parohij Uzhanskogo komitatu yepiskopom Mihajlom Olshavskim u 1751 roci vidznachayetsya parohiya s Dubrivki yaka nalezhala do Serednyanskogo dekanatu Selo znahodilosya u toj chas u volodinni dvoryanskih rodin Bereniya Gilaniya Gorvata ta inshih Do matirnoyi parohiyi Dubrivki nalezhali filiyi u selah Znyacovo ta Bachevo nini selo Chabanivka Parohom buv Ioann Sekalovich yakij buv rukopolozhenij yepiskopom Mihajlom Olshavskim Hram sv Petra i Pavla buv derev yanim pokritij shinglyami Stan jogo buv zadovilnim Ikonostas buv vikonanij prostim silskim malyarom Kovcheg buv derev yanim chasha dlya sv Prichastya cinkova Cerkva mala dva dzvoni Kladovishe bulo ogorodzhenim Cerkva ne mala niyakih dohodiv Hram mav neobhidni bogosluzhbovi knigi Dr Vasilij Gadzhega Dodatki k istorii Rusinov i Ruskih cerkvej v Uzhanskoj zhupi Naukovij zbirnik tovaristva Prosvita Uzhgorod 1924 s 195 196 V opisah parohij Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi za 1792 rik pri yepiskopovi Andreyevi Bachinskomu znachitsya parohiya sela Dubrivka de u toj chas parohom buv Vasil Mizga virnikiv bulo 248 chol a dohodi stanovili 81 koronu i 28 krejceriv Bendasz Istvan Koi Istvan A Munkacsi Gorogkatolikus Egyhazmegye Ielkeszsegenek 1792 evi katalogusa Nyiregyhaza 1994 stor 91 U 1805 roci parohom Dubrivskogo hramu buv Vasil Shiyan Virnikiv bulo 326 chol Do spovidi sposibnimi buli 246 nesposibnimi 80 selo bulo chisto greko katolickim Greko katolickih simej 66 Vinchan za cej rik ne bulo hreshen 5 pohoron 8 Propovid bula ruskoyu rusinskoyu movoyu Provodilasya katehizaciya Udvari Istvan A Munkacsi gorogkatolikus puspokseg lelkeszsegeinek 1806 evi osszeirasa Nyiregyhaza 1990 s 136 Otec Stefan Bendas opracovuyuchi istoriyu Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi z XVII stolittya zauvazhiv sho v s Dubrivka svyasheniki shidnogo obryadu zgaduyutsya same z cogo stolittya murovana cerkva z 1864 roku u yakij z cogo roku j velisya metrichni knigi fiksaciya v cerkvi hreshen vinchan ta pohoron Z 1603 po 1949r r duhovni potrebi virnikiv Dubrivskoyi parohiyi obslugovuvali 19 greko katolickih svyashenikiv Tak u 1603r buli svyasheniki Dmitro ta Pavlo U 1738r 1749r otec Ivan Dikun U rokah 1751 1753 Ivan Sokalevich U 1758r Matvij Gloga a v 1771 1772 rokah Vasil Masla Mizga u 1795r Simeon Legeza U rohah 1798 1805rr Andrij Yavorskij U 1806 1807rr Vasil Siyan Seyan Z 1807 po 1823 roki Teodor Mitrovich U rokah 1823 1834 Andrij Krivlyanskij Z 1835 po 1856 roki Ivan Stankovich U rokah 1856 1863r r Andrij Kovach U 1863 1864rr Stefan Sluk 3 1864 po 1879rr Ivan Lavrishin 3 1879 po 1912rr Leontij Grabar U rokah 1912 1921 Konstantin Grabar yakij buv spochatku merom Uzhgoroda a u 1935 1939rr gubernatorom Pidkarpatskoyi Rusi U 1909 1912rr buv pomichnim svyashenikom U 1921 Dinesh Gireckij Ostannim greko katolickim svyashenikom Dubrivskogo prihodu buv otec Daniyil Bachinskij st Za vidmovu perehodu v pravoslav ya zaznav represij radyanskoyi totalitarnoyi vladi zaareshtovanij organami KDB 28 grudnya 1950 roku hoch buv vzhe pohilogo viku ta hvorij 15 lipnya 1951 roku na 73 roci zhittya i 49 roci dushpastirstva pomer v Uzhgorodskij tyurmi i pohovanij tayemno v odnij z bezimennih mogil na Uzhgorodskomu kladovishi po vulici Kapushanskij Bendasz Istvan Reszletek a Munkacsi Gorog Katolikus Egyhazmegye tortenetebol Ungvar 1999 st 286 Stefan Bendas Daniyil Bendas Svyasheniki mucheniki spovidniki virnosti Uzhgorod 1999 stor 12 V opisi naselenih punktiv Zakarpattya seredini HIH st znachitsya selo Dubrivka yak ruske selo v komitati Ung nedaleko vid s Serednye na kordoni z komitatom Bereg Sered zhiteliv sela bulo 18 rimo katolikiv 723 greko katolikiv ta 23 yevreyi Selo maye greko katolicku parohiyalnu cerkvu vodyanij mlin krasivij lis Zemlevlasnikom buv graf Mojlat Elek Fijnesh Geografichnij slovnik Ugorshini Opis naselenih punktiv Zakarpattya seredini HIH st Uzhgorod 2011 s 75 Cikavimi ye dani pro konfesijnu nalezhnist zhiteliv sela Dubrivka za perepisami periodu 1880 1941 rr Tak u 1880 r z zagalnoyi kilkosti naselennya sela 589 chol z yakih 29 buli rimo katolikami 532 greko katolikami 26 yudeyami Za perepisom 1910 roku naselennya stanovilo 815 chol z yakih 26 buli rimo katolikami 745 greko katolikami 28 yudeyiv 3gidno perepisu 1921r z zagalnoyi kilkosti naselennya 737 chol 26 rimo katolikiv 667 greko katolikiv 16 reformativ 28 yudeyiv Perepis 1930r vidznachaye 884 zhiteli z yakih 25 rimo katolikiv 796 greko katolikiv 5 pravoslavnih i 18 yudeyiv Ostannij perepis 1941r fiksuye v seli 970 zhiteliv 35 z nih rimo katolikiv 894 greko katolikiv 4 yevangelistiv 12 reformativ ta 25 yudeyiv Karpataija telepuleseinek vallasi adatai 1880 1941 Kozponti statisztikai hivatal Budapest 2000 st 980 Pered vhodom u hram stoyat tri Hresti Gospodni Odin postavlenij dubrivchanami u 1900 r yaki povernulisya pislya zarobitkiv z Ameriki Drugij u 1914r vstanovila sim ya Yurka Lavri Ci hresti znahodilisya v riznik chastinah sela i koli radyanska vlada hotila yih znishiti to virniki perenesli yih na teritoriyu cerkvi 3 pravogo boku cerkvi stoyit dzvinicya HIH stolittya yaka mala dva dzvoni Menshij dzvin buv vidlitij u Budapeshti u 1910 roci Bilshij perevezenij iz s Storozhnicya vidlitij na dzvonolivarni Frenca Egri u 1921 roci Na teritoriyi cerkvi stoyit nadmogilnij zaliznij hrest pam yatnik u pam yat pomerloyi druzhini otcya Leontiya Grabarya vilitij na frideshivskomu zalizolivarnomu zavodi vidomim majstrom livarnikom Andrashom Shosselom U 1949 r pislya likvidaciyi Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi hram buv peredanij u koristuvannya pravoslavnij gromadi sela U 1990 r pislya legalizaciyi diyalnosti Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi vidnovlena greko katolicka gromada selaVidomi urodzhenciYurij Pazuhanich ukrayinskij gromadsko politichnij diyach pedagog deputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini 1939 Kostyantin Grabar duhovnij otec politichnij diyach tretij i ostannij gubernator Pidkarpatskoyi Rusi 1935 1938 p p Jogo mogila bilya cerkvi Tam de zaraz klub ranishe bula cerkovna fara na yakij i zhiv gubernator Bachinskij Daniyil st paroh cerkvi verhovnih Apostoliv Petra i Pavla v s Dubrivka Uzhgorodskogo r nu Narodivsya 12 sichnya 1879r v s Vishkovo Hustskogo r nu v sim yi greko katolickogo svyashenika Mihajla Bachinskogo ta Ernestini Tabakovich Pislya zakinchennya cerkovnoparafiyalnoyi shkoli v s Veliki Luchki Mukachivskogo r nu batki viddali jogo dlya prodovzhennya navchannya v Uzhgorodsku gimnaziyu Zdobuvshi serednyu osvituv 1897r prodovzhiv navchannya v Uzhgorodskij duhovnij seminariyi 14 grudnya 1902r yepiskop Mukachivskoyi Greko Katolickoyi yeparhiyi Yulij Fircak rukopolozhiv 12 bogosloviv doktora bogoslov ya Vasovchik Mihajla Teodosiya Bellovich Yuliya Gadzhegu Yuliya Gulovich Stefana Karcub Pavla Kovtan Vasilya Lukach Ivana Popovich Karla ChSVV Sabad Antona Seman Stefana Tokach Vasilya sered yakih buv i Daniyil Bachinskij Pislya visvyachennya jogo napravlyayut pomichnim svyashenikom v s Zarichchya Irshavskogo r nu de parohom na toj chas buv jogo test Yurij Gomichko 1892 1915 u 1907r korotkij chas vikonuvav takozh obov yazki paroha v s Velika Chingava z 1946r s Borzhavske Vinogradivskogo r nu Z 1907 po1921r r paroh u s Silce Irshavskogo r nu a z 1921 po 1949rr paroh u s Dubrivka Uzhgorodskogo r nu V 1919r vrahovuyuchi jogo plidnu robotu i zaslugi na dushpastirskij nivi yepiskop Anton Papp vidznachaye o Daniyila titulom pochesnogo namisnika dekana Buduchi svyashenikom dijsnogo poklikannya i visokoyi inteligentnosti koristuvavsya povagoyu i velikim avtoritetom sered virnikiv i svyashenikiv Pro jogo avtoritet sered virnikiv govorit i toj fakt sho pid chas chehoslovackogo panuvannya tut u nashomu krayi o Daniyil ocholyuvav u Dubrivci silskij oseredok populyarnoyi todi a piznishe nazvanoyu radyanskoyu vladoyu reakcijnoyu Agrarnoyi partiyi U 1927r vid zhiteliv sela i vid Agrarnoyi partiyi buv priznachenij chlenom Uzhgorodskogo okruzhnogo viboru de prijmalisya rishennya pro vidilennya groshej silskogospodarskoyi tehniki medichnoyi dopomogi dlya selyan Vin zavzhdi buv gotovij prijti na dopomogu i najbidnishomu prosharku selyan dovirenoyi jomu parohiyi Otec Daniyil Bachinskij vipravdav doviru selyan bo dlya Dubrivki viklopotav dopomogu dlya remontu i vidnovlennya kolodyazya zagalnogo koristuvannya i dlya pridbannya mashini dlya ochistki zerna Naskilki velikoyu povagoyu koristuvavsya u yepiskopa svidchit i toj fakt sho pered svoyeyu muchenickoyu smertyu v Mukachivskij likarni yepiskop Teodor Romzha z pomizh bagatoh svyashenikiv yeparhiyi svoyu ostannyu sv Spovid pobazhav vidpraviti u o Daniyila Koli rozpochavsya vidkritij nastup radyanskoyi vladi na Greko Katolicku Cerkvu to o Daniyila starayutsya umoviti na perehid do pravoslav ya zastosovuyuchi rizni metodi tisku na nogo Odnim z takih gumannih metodiv perekonannya bulo viselennya z parafiyalnogo budinku bo v s Dubrivka terminovo poyavilas potreba v budivli dlya silradi Otec Daniyil razom z druzhinoyu vimushenij buv pokinuti selo i piti v prijmi do svoyih ditej v Uzhgorodi Jomu j tut ne dali spokoyu yak vlada tak i pracivniki KDB A koli dlya nih stalo zrozumilim sho o Daniyil ne bude zgidnij pidkoritis yim i perejti u pravoslav ya ne divlyachis na vsi yihi gumanni diyi to pracivniki NKVD MGB 28 grudnya 1950r ne divlyachis na pohilij vik i hvorobu zaareshtovuyut o D Bachinskogo zvinuvativshi v tomu nibito vin viddav ugorskij armiyi dzvoni z Dubrivskoyi cerkvi i inshimi absurdnimi zvinuvachennyami a Zakarpatskij oblasnij sud 13 lyutogo 1951r na pidstavi st 54 4 54 10 ch 2 KK URSR zasudiv na 25 rokiv pozbavlennya voli z porazkoyu v pravah terminom na 5 rokiv i konfiskaciyeyu nalezhnogo jomu majna yake vzhe davno bulo viluchenim vid nogo bez vsyakogo na to zakonnogo prava abo sudovoyi postanovi Pro stan zdorov ya o Daniyila diznayemos z kasacijnoyi skargi advokata u yakij govoritsya sho zasudzhenomu 73 roki u nogo lishe tretina shlunku opuhayut jogo nogi i zovsim nemaye zubiv Cya skarga ne bula z principovim rozuminnyam rozglyanuta i zadovilnena najgumannishim radyanskim sudochinstvom Piznishe vzhe ne bulo niyakogo sensu rozglyadati jogo spravu bo 15 lipnya 1951r na 73 mu roci zhittya i 49 mu roci svogo dushpastirstva hvorij i zalishenij bez vidpovidnogo likuvannya o Daniyil pomer v Uzhgorodskij tyurmi Shob prihovati svij zlochin todishnya vlada pohovala tilo potaj opivnochi na cvintari teper uzhe zakritomu dlya zahoronen na vul Peremogi kolishnya i teper vzhe znovu ponovlena Kapushanska Protyagom chotiroh desyatkiv rokiv nihto iz ridnih i blizkih ne znav de pokoyatsya tlinni ostanki o Daniyila Voni spochivali pid odnim iz kushiv u zrivnyanij zemli bez zhodnoyi poznachki Zgidno z st 1 Zakonu Ukrayinskoyi RSR Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini vid 17 kvitnya 1991r o Daniyila Bachinskogo reabilitovano 24 lyutogo 1992r Druzhina o Daniyila Bachinskogo Margareta Gomichko narodilasya 24 serpnya 1885r v s Knyaginya Velikobereznyanskogo r nu v sim yi greko katolickogo svyashenika Yuriya Gomichka ta Oleni Fencik Razom iz cholovikom vihovali j viveli v lyudi odinadcyatoh ditej Pomerla v Uzhgorodi 17 sichnya 1964r na 79 mu roci svogo zhittya Voni buli batkami odinadcyati ditej z yakih dvoye Ivan ta Daniyil stali svyashenikami Turistichni miscya Hram Sv Petra i Pavla richka StaraLiteraturaDubrivka kolis i teper ist krayeznavchij naris O Gavrosh O Gavrosh Uzhgorod Vid vo O Garkushi 2017 48 s ISBN 617 531 166 0