Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пацканьо́во (Пацканьо́ве) — село в Ужгородському районі Закарпатської області, на річці Бистра.
| село Пацканьово | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Рада | Пацканівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA21100150120076652 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1 074 |
| Площа | 0,27 км² |
| Поштовий індекс | 89451 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′07″ пн. ш. 22°36′14″ сх. д. / 48.58528° пн. ш. 22.60389° сх. д.Координати: 48°35′07″ пн. ш. 22°36′14″ сх. д. / 48.58528° пн. ш. 22.60389° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89451, с. Пацканьово, 161б |
| Карта | |
  Пацканьово | |
 Пацканьово | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Колишні назви — Потокош (Patakos), Потконовці, Packanovo/. Існує декілька варіантів походження такої специфічної назви села. Один пов'язаний з прізвищем засновника. Пацканів на Закарпатті дійсно чимало, хоча в цьому населеному пункті родин з таким прізвищем нині немає. Побутує також думка, що етимологія села Пацканьово походить від слова Пасха. Адже, у свій час саме на цих землях масово пекли Пасхи для королівської родини. Ще одна версія: назва села походить власне від пацюків. Село було засноване серед букових лісів, де люблять жити гризуни.
Розташування
Розташоване поблизу гори Маковиці, за 28 км від районного центру, за 12 км від смт Середнє.
Сучасність
Населення — 1818 осіб.
У Пацканьовому є восьмирічна та заочна середня школи, клуб, бібліотека, якій присвоєно звання бібліотеки відмінної роботи.
Поблизу села є джерело сірчаної води (див. також («Джерело б/н»)).
Історія
На території Пацканьового знайдені побутові речі, які свідчать про заселення цієї місцевості в середині І тисячоліття до н. е. У північно-східній частині Пацканьово, в урочищі Гомулки — курганний могильник ранньозалізного віку. Цікаво, що в низьких місцевостях, поблизу села, багато курганів. На думку місцевих людей. Це — татарські могили.
Перша згадка про село є в документах 1600 року.
Село Пацканьово, спромоглося побудувати на р. Бистра аж шість млинів, де працювало приблизно 18 чоловік. Перший спорудили в 1898-му, решту — до середини ХХ століття. Власником цих млинів був виходець із Польщі пан Звурський (на прізвисько Матій).
Восени 1918 року селяни Пацканьового вимагали повернення своїх земель, які відібрали у них поміщики і лихварі. Збори 29 грудня 1918 року ухвалили рішення про возз'єднання з Україною.
У березні-квітні 1919 року в Пацканьовому була влада Угорської Радянської Республіки.
У туристичному довіднику-путівнику «Підкарпатська Русь» (1936 р.) вчителя, редактора, письменника, відомого краєзнавця Ярослава Достала Jaroslav Dostal (1884—1950, Чехія), яке переклав та по новому упорядкував, систематизував та доповнив текстовим і ілюстративним матеріалом палкий шанувальник історії і культури рідного краю, відомий закарпатський лікар-хірург, канд. мед. наук, доцент УжНУ Юрій Михайлович Фатула у своїй книзі — путівник-довідник «Європейське коріння» (Ужгород, 2016 р.) міститься інформація про село Пацканьово (Packanovo, Patakos) (сторінка 123):
- Населення 1390 жителів.
- Національний склад: русинів — 1287, євреїв- 96, чехів і словаків — 2, іноземців — 5.
- Релігійні громади : 1291 греко-католик.
- навчальні заклади: русинська школа (5 класів).
- Церковні установи: греко-католицька кам'яна церква Св. Михайла, 1839 р.
Цікавим є факт, що у часи Чехословацької республіки село Пацканьово входило в Мукачівський округ Підкарпатсько Русі.
Під час угорсько-фашистської окупації (1939—1944) більшість молоді була відправлена на примусові роботи, а М. І. Скучку за висловлення проти жорстокого режиму гортисти закатували. Жителі села допомагали партизанам з'єднання О. В. Тканка; П. Ю. Білей та І. І. Токарський вступили в партизанський загін.
24 жовтня 1944 року радянські війська зайняли село; понад 30 осіб пішли добровольцями до лав Червоної Армії.
З промислових підприємств тут лише кар'єр, де видобувають облицювальний камінь.
Релігія
храм св. арх. Михайла. 1839.
Церкву згадують у селі в 1692 р.
У XVIII ст. була церква малих розмірів. Дерев'яну церкву згадують у 1778 р., але священика в селі не було. На початок XX ст. в селі налічувалося 1000 греко-католиків.
Теперішня церква — типова мурована базиліка. На таблиці на південному фасаді роком спорудження вказано 1776, а також 1986, як рік останнього ремонту. Поряд мурована дзвіниця з дзвонами, відлитими в 1923 і 1928 роках.
Мурований хрест нижче дзвіниці поставив Василь Свида в 1898 p., інший поставлено в 1910 р.
Туристичні місця
- храм св. арх. Михайла. 1839.
- Народний етнографічний музей-хата в с. Пацканьово
- Цікаво, що село складається з однієї вулиці, протяжністю 7 кілометрів.
- Поблизу села знаходиться мінеральне джерело, воду якого називають святою. В урочищі «Свята вода» з-під землі б'є дивне джерело із специфічним запахом — сірчано-кисла вода. Віддавна приїздили сюди хворі. Привозили з собою домашнє начиння, облаштовувались тут у період між копанням і жнивами, тобто у липні, і лікувались. Біля криниці — невеличка галявина, куди пробивалось сонячне проміння. Тут хворі зігрівались після купання. Купалися у дерев'яних бочках привезених на возах із сіл. У бочки набирали води з джерела й нагрівали розігрітим у вогні камінням.
Відомі уродженці
- Свида Василь Іванович (1913–1989) — український скульптор-різьбяр, народний художник УРСР (1973), лауреат Шевченківської премії (1983).
- Свида Іван Юрійович (нар. 1950) — Начальник Генерального штабу, головнокомандувач Збройних Сил України
 | Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Packano vo Packano ve selo v Uzhgorodskomu rajoni Zakarpatskoyi oblasti na richci Bistra selo Packanovo Na okolici sela vdalini masiv MakovicyaNa okolici sela vdalini masiv Makovicya Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Uzhgorodskij rajon Rada Packanivska silska rada Kod KATOTTG UA21100150120076652 Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 1 074 Plosha 0 27 km Poshtovij indeks 89451 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 07 pn sh 22 36 14 sh d 48 58528 pn sh 22 60389 sh d 48 58528 22 60389 Koordinati 48 35 07 pn sh 22 36 14 sh d 48 58528 pn sh 22 60389 sh d 48 58528 22 60389 Misceva vlada Adresa radi 89451 s Packanovo 161b Karta Packanovo Packanovo Mapa Packanovo u VikishovishiNazvaKolishni nazvi Potokosh Patakos Potkonovci Packanovo Isnuye dekilka variantiv pohodzhennya takoyi specifichnoyi nazvi sela Odin pov yazanij z prizvishem zasnovnika Packaniv na Zakarpatti dijsno chimalo hocha v comu naselenomu punkti rodin z takim prizvishem nini nemaye Pobutuye takozh dumka sho etimologiya sela Packanovo pohodit vid slova Pasha Adzhe u svij chas same na cih zemlyah masovo pekli Pashi dlya korolivskoyi rodini She odna versiya nazva sela pohodit vlasne vid pacyukiv Selo bulo zasnovane sered bukovih lisiv de lyublyat zhiti grizuni RoztashuvannyaRoztashovane poblizu gori Makovici za 28 km vid rajonnogo centru za 12 km vid smt Serednye SuchasnistNaselennya 1818 osib U Packanovomu ye vosmirichna ta zaochna serednya shkoli klub biblioteka yakij prisvoyeno zvannya biblioteki vidminnoyi roboti Poblizu sela ye dzherelo sirchanoyi vodi div takozh Dzherelo b n IstoriyaNa teritoriyi Packanovogo znajdeni pobutovi rechi yaki svidchat pro zaselennya ciyeyi miscevosti v seredini I tisyacholittya do n e U pivnichno shidnij chastini Packanovo v urochishi Gomulki kurgannij mogilnik rannozaliznogo viku Cikavo sho v nizkih miscevostyah poblizu sela bagato kurganiv Na dumku miscevih lyudej Ce tatarski mogili Persha zgadka pro selo ye v dokumentah 1600 roku Selo Packanovo spromoglosya pobuduvati na r Bistra azh shist mliniv de pracyuvalo priblizno 18 cholovik Pershij sporudili v 1898 mu reshtu do sere dini HH stolittya Vlasnikom cih mliniv buv vihodec iz Polshi pan Zvurskij na prizvisko Matij Voseni 1918 roku selyani Packanovogo vimagali povernennya svoyih zemel yaki vidibrali u nih pomishiki i lihvari Zbori 29 grudnya 1918 roku uhvalili rishennya pro vozz yednannya z Ukrayinoyu U berezni kvitni 1919 roku v Packanovomu bula vlada Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki U turistichnomu dovidniku putivniku Pidkarpatska Rus 1936 r vchitelya redaktora pismennika vidomogo krayeznavcya Yaroslava Dostala Jaroslav Dostal 1884 1950 Chehiya yake pereklav ta po novomu uporyadkuvav sistematizuvav ta dopovniv tekstovim i ilyustrativnim materialom palkij shanuvalnik istoriyi i kulturi ridnogo krayu vidomij zakarpatskij likar hirurg kand med nauk docent UzhNU Yurij Mihajlovich Fatula u svoyij knizi putivnik dovidnik Yevropejske korinnya Uzhgorod 2016 r mistitsya informaciya pro selo Packanovo Packanovo Patakos storinka 123 Naselennya 1390 zhiteliv Nacionalnij sklad rusiniv 1287 yevreyiv 96 chehiv i slovakiv 2 inozemciv 5 Religijni gromadi 1291 greko katolik navchalni zakladi rusinska shkola 5 klasiv Cerkovni ustanovi greko katolicka kam yana cerkva Sv Mihajla 1839 r Cikavim ye fakt sho u chasi Chehoslovackoyi respubliki selo Packanovo vhodilo v Mukachivskij okrug Pidkarpatsko Rusi Pid chas ugorsko fashistskoyi okupaciyi 1939 1944 bilshist molodi bula vidpravlena na primusovi roboti a M I Skuchku za vislovlennya proti zhorstokogo rezhimu gortisti zakatuvali Zhiteli sela dopomagali partizanam z yednannya O V Tkanka P Yu Bilej ta I I Tokarskij vstupili v partizanskij zagin 24 zhovtnya 1944 roku radyanski vijska zajnyali selo ponad 30 osib pishli dobrovolcyami do lav Chervonoyi Armiyi Z promislovih pidpriyemstv tut lishe kar yer de vidobuvayut oblicyuvalnij kamin Religiyahram sv arh Mihajla 1839 Cerkvu zgaduyut u seli v 1692 r U XVIII st bula cerkva malih rozmiriv Derev yanu cerkvu zgaduyut u 1778 r ale svyashenika v seli ne bulo Na pochatok XX st v seli nalichuvalosya 1000 greko katolikiv Teperishnya cerkva tipova murovana bazilika Na tablici na pivdennomu fasadi rokom sporudzhennya vkazano 1776 a takozh 1986 yak rik ostannogo remontu Poryad murovana dzvinicya z dzvonami vidlitimi v 1923 i 1928 rokah Murovanij hrest nizhche dzvinici postaviv Vasil Svida v 1898 p inshij postavleno v 1910 r Turistichni miscya hram sv arh Mihajla 1839 Narodnij etnografichnij muzej hata v s Packanovo Cikavo sho selo skladayetsya z odniyeyi vulici protyazhnistyu 7 kilometriv Poblizu sela znahoditsya mineralne dzherelo vodu yakogo nazivayut svyatoyu V urochishi Svyata voda z pid zemli b ye divne dzherelo iz specifichnim zapahom sirchano kisla voda Viddavna priyizdili syudi hvori Privozili z soboyu domashnye nachinnya oblashtovuvalis tut u period mizh kopannyam i zhnivami tobto u lipni i likuvalis Bilya krinici nevelichka galyavina kudi probivalos sonyachne prominnya Tut hvori zigrivalis pislya kupannya Kupalisya u derev yanih bochkah privezenih na vozah iz sil U bochki nabirali vodi z dzherela j nagrivali rozigritim u vogni kaminnyam Vidomi urodzhenciSvida Vasil Ivanovich 1913 1989 ukrayinskij skulptor rizbyar narodnij hudozhnik URSR 1973 laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1983 Svida Ivan Yurijovich nar 1950 Nachalnik Generalnogo shtabu golovnokomanduvach Zbrojnih Sil Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi