Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володи́мир Петро́вич Семино́женко (нар. 9 червня 1950, Київ) — український громадський і політичний діяч, науковець у галузі фізики, матеріалознавства та надпровідних матеріалів, доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1988), академік НАН України (1992), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, 2000) та Міжнародної премії в галузі ядерної фізики, лауреат премії ім. В. І. Трефілова НАН України, премії Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Генеральний директор ДНУ «НТК „Інститут монокристалів“ НАН України», голова , народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Міністр України у справах науки і технологій (1996—1998 р.), Віцепрем'єр міністр України (1999, 2001—2002, 2010 рр.) Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (29 квітня 2011— 11 червня 2014).
| Семиноженко Володимир Петрович | |
|---|---|
 | |
| Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України | |
| 5 липня 2010 — 11 червня 2014 | |
| Президент | Віктор Янукович |
| Прем'єр-міністр | Микола Азаров |
| Віце-прем'єр-міністр України | |
| 1999, 2001 — 2002, 3 березня 2010 — 2 липня 2010 | |
| | |
| Народився | 9 червня 1950 (74 роки) Київ |
| Відомий як | фізик, політик |
| Місце роботи | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Країна | СРСР і Україна |
| Alma mater | Фізико-технічний факультет Харківського національного університету |
| Політична партія | Нова Політика (2007 — березень 2020) |
| Нагороди |       |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Один зі співзасновників та колишній член Партії регіонів (2000—2004). Голова Української федерації вчених, член Президії Федерації роботодавців України (з 2020 р.)
Життєпис
Предки Семиноженка по лінії матері походять із с. Уланок Суджанського району Курської області Російської Федерації (Північна Слобожанщина), колишня Київська, Харківська губернії), по лінії батька — с. Локня, Сумської області.
Народився 1950-го у Києві в сім'ї військового. 1961-го його родина переїхала до Харкова.
Освіта і наукові звання
- закінчив фізико-математичну школу № 27 у Харкові;
- 1972 — на рік раніше встановленого строку з відзнакою закінчив фізико-технічний факультет Харківського державного університету;
- 1974 — захистив кандидатську дисертацію;
- 1984 — доктор фізико-математичних наук;
- 1988 — Професор;
- 1988 — обрано членом-кореспондентом АН УРСР;
- 1992 — академік Національної академії наук України;
- з 1993 — обрано членом Президії НАН України, Головою .
Кар'єра
- З 1972 року стажист-дослідник Харківського фізико-технічного інституту АН УРСР, молодший науковий співробітник Донецького фізико-технічного інституту імені О. О. Галкіна НАН України.
- 1975—1985 — старший науковий співробітник Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б. І. Вєркіна АН УРСР.
- з 1985 року працював генеральним директором Всесоюзного науково-виробничого об'єднання «Монокристалреактив» Міністерства хімічної промисловості СРСР, яке 1991 року з ініціативи Семиноженка перетворено на перший академічний науково-технологічний концерн (згодом комплекс) «Інститут монокристалів НАН України». З 1996 року є його науковим керівником.
- 1994 — обраний народним депутатом України від Дзержинського району м. Харкова. Під час роботи у Верховній Раді України брав участь у створенні й прийнятті Конституції України. Ініціював розробку й прийняття Верховною Радою ряду важливих законопроєктів із реформування системи соціального захисту, науки і освіти;
- 28 серпня 1996 — 21 квітня 1998— очолював Міністерство у справах науки та технологій, член Президії Кабінету Міністрів України;
- 1998— повторно обраний народним депутатом України від Харкова; Голова .
- 18 серпня — 30 грудня 1999 р. — віцепрем'єр-міністр України. Перебуваючи на цій посаді, став одним з ініціаторів пенсійної реформи та реформи системи медичного страхування. Автор «наукових пенсій» в законодавстві України, закону «Про технопарки».
- початок 2000 р. (після закінчення повноважень уряду Валерія Пустовойтенка)— повернувся до парламентської діяльності (голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти);
- 30 травня 2001 р. — 26 листопада 2002 р. — працював віцепрем'єр-міністром України з гуманітарних питань в уряді А.Кінаха, де зосередив увагу на питаннях модернізації системи соціального захисту населення, подальшому впровадженні медичної та пенсійної реформ, створенні інноваційних засад розвитку національної науки і виробництва;
- з 11 березня 2010 по 2 липня 2010 — віцепрем'єр-міністр з гуманітарної політики в уряді Миколи Азарова;
- з 5 липня 2010 по 21 грудня 2010 — Голова Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації.;
- з 21 грудня 2010 — Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України;
- з 29 квітня 2011 по 11 червня 2014 — Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.
Праці
Автор понад 500 наукових праць та винаходів, понад 80 патентів. Автор книжок: «Про головне», «Україна: наука та інноваційний розвиток», «Енергія та життя. Екологія і майбутнє», «Політика часу», «Інноваційна стратегія українських реформ», «Точка зору», «Новий регіоналізм» тощо.
Державна і політична діяльність
- 1996—1998 — міністр у справах науки і технологій, член Президії Кабінету Міністрів України. Зробив внесок у формування цілісної системи державного управління циклом «наука— технології— інновації», розгортання й реалізації важливих для вітчизняної економіки науково-технічних розробок, підготовки проєктів законодавчих і нормативних актів, спрямованих на збереження і розвиток науково-технологічного потенціалу держави. Обраний головою Міждержавного комітету з науково-технічного розвитку країн-учасниць СНД.
- 1999 та 2001—2002 — віцепрем'єр-міністр України. Реалізує пенсійну реформу в Україні, займається перебудовою державної системи охорони здоров'я, впровадженням Закону про середню освіту.
- 2002 — очолює створену в Москві підкомісію з культурного та гуманітарного співробітництва між Росією та Україною, для розв'язання взаємних питань щодо ставлення збоку України та Росії до певних періодів історії.
- 1 березня 2010 року — липень 2010 року — віцепрем'єр-міністр України.
- Тричі обирався народним депутатом України (1994, 1998, 2002 роки).
- 1994—1998 — координатор міжфракційного депутатського об'єднання «Наука України».
- 1998—2000 — голова Комітету з питань науки й освіти.
- 2000—2001— член Комітету з питань бюджету Верховної Ради України; відіграв помітну роль у створенні й прийнятті Конституції України, ряду законодавчих актів, зокрема законів України: «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про загальну середню освіту»; законопроєктів: «Про вищу освіту», «Про інноваційну діяльність», «Про захист авторських і суміжних прав»; Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України тощо.
Був одним із засновників і перших керівників Партії регіонів (2001—2003) разом з Петром Порошенком, Миколою Азаровим, Валентином Ландиком та іншими. В 2004 році у зв'язку з незгодою зі змінами в діяльності Партії регіонів вийшов за власним бажанням з її лав. Є керівником політичної партії «Нова політика» (до березня 2020). У 2009 з його ініціативи засновано .
Член Національної спілки художників України (1992) та Національної спілки фотохудожників України (1995), почесний академік Академії мистецтв України, почесний доктор та професор 34 університетів.
Відзнаки і нагороди
- Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, 2000)
- (1999)
- «Заслужений діяч науки і техніки України»
- Премія ім. В. І. Трефілова НАН України
- «За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступенів
- «Святого Князя Володимира» IV ступеня
- орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Почесні грамоти Кабінету Міністрів України та ВРУ
- Премія Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.
Політичні погляди
Виступає за активну державну політику у сфері інноваційного розвитку, збільшення державних асигнувань на науку і освіту. На його думку, щоб зменшити залежність від зовнішніх економічних впливів Україна має розробляти власні новітні технології.
Щодо союзу з РФ та Білоруссю
У березні 2010 року віцепрем'єр Семиноженко закликав обговорити створення союзу трьох держав — України, Росії та Білорусі, назвавши такий союз «однією зі схем, яка має право на розгляд, так само як і участь України в Євросоюзі». Посилаючись на Інститут соціології Національної академії наук Семиноженко сказав, що більшість українців хотіла б увійти до такого союзу. Згодом Семиноженко відмовився від цієї заяви, заявивши, що його неправильно зрозуміли.
Антиукраїнські погляди
Участь у спробі скасувати український дубляж
Був одним з найзапекліших противників впровадження українського дубляжу в кінопрокат України. У 2010 році українські ЗМІ повідомляли що член ПР Володимир Семиноженко, разом з Вадимом Колесніченком, Дмитром Табачником, Олексієм Костусєвим та Іриною Бережною, лобіює інтереси російських дистриб'юторів, що прагнуть повернути російський дубляж в Україні, намагаючись скасувати обов'язковий український дубляж для українського кінопрокату.
Сім'я
Одружений, виховує 3 синів: Дениса, Ігоря та Андрія.
Примітки
- — офіційний сайт Партії регіонів, станом на липень 2001 року
- Розпорядження КМУ від 5 липня 2010 р. N 1317-р «Про призначення Семиноженка В. П. Головою Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»
- Указ Президента України № 1146/2010 від 21 грудня 2010 «Про звільнення В.Семиноженка з посади Голови Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації»
- Указ Президента України № № 1150/2010 від 21 грудня 2010 «Про призначення В.Семиноженка Головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України»
- Указ Президента України № 533/2011 від 29 квітня 2011 «Про призначення В.Семиноженка Головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України»
- Відкритий лист українських істориків, інтелігенції та представників громадськості з приводу загрози політичного перегляду української історії
- Semynozhenko.net: Володимир Семиноженко: Інновації сьогодні — двигун економічного прогресу [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.], 6 серпня 2012 (укр.)
- НовиниСеминоженко пояснив свої слова про союз з Росією. Гал-інфо. Процитовано 24 червня 2020.
- У АЗАРОВА ЗАГОВОРИЛИ ПРО СОЮЗ З РОСІЄЮ І БІЛОРУССЮ. Українська правда (укр.). Процитовано 24 червня 2020.
- Коаліція провела «підкилимну» відставку віце-прем’єра Семиноженка. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 червня 2020.
- — Уніан, 13.05.2010
Посилання
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- 60-річчя академіка НАН України В. П. Семиноженка. «Вісник НАН України», 2010, № 6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodi mir Petro vich Semino zhenko nar 9 chervnya 1950 Kiyiv ukrayinskij gromadskij i politichnij diyach naukovec u galuzi fiziki materialoznavstva ta nadprovidnih materialiv doktor fiziko matematichnih nauk 1984 profesor 1988 akademik NAN Ukrayini 1992 dvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1992 2000 ta Mizhnarodnoyi premiyi v galuzi yadernoyi fiziki laureat premiyi im V I Trefilova NAN Ukrayini premiyi Kabinetu ministriv Ukrayini za rozroblennya i vprovadzhennya innovacijnih tehnologij Generalnij direktor DNU NTK Institut monokristaliv NAN Ukrayini golova narodnij deputat Ukrayini 2 go i 3 go sklikan Ministr Ukrayini u spravah nauki i tehnologij 1996 1998 r Viceprem yer ministr Ukrayini 1999 2001 2002 2010 rr Golova Derzhavnogo agentstva z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Ukrayini 29 kvitnya 2011 11 chervnya 2014 Seminozhenko Volodimir PetrovichSeminozhenko Volodimir PetrovichGolova Derzhavnogo agentstva z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Ukrayini5 lipnya 2010 11 chervnya 2014Prezident Viktor YanukovichPrem yer ministr Mikola AzarovVice prem yer ministr Ukrayini1999 2001 2002 3 bereznya 2010 2 lipnya 2010Narodivsya 9 chervnya 1950 1950 06 09 74 roki KiyivVidomij yak fizik politikMisce roboti HNU im V N KarazinaKrayina SRSR i UkrayinaAlma mater Fiziko tehnichnij fakultet Harkivskogo nacionalnogo universitetuPolitichna partiya Nova Politika 2007 berezen 2020 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Odin zi spivzasnovnikiv ta kolishnij chlen Partiyi regioniv 2000 2004 Golova Ukrayinskoyi federaciyi vchenih chlen Prezidiyi Federaciyi robotodavciv Ukrayini z 2020 r ZhittyepisPredki Seminozhenka po liniyi materi pohodyat iz s Ulanok Sudzhanskogo rajonu Kurskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Pivnichna Slobozhanshina kolishnya Kiyivska Harkivska guberniyi po liniyi batka s Loknya Sumskoyi oblasti Narodivsya 1950 go u Kiyevi v sim yi vijskovogo 1961 go jogo rodina pereyihala do Harkova Osvita i naukovi zvannya zakinchiv fiziko matematichnu shkolu 27 u Harkovi 1972 na rik ranishe vstanovlenogo stroku z vidznakoyu zakinchiv fiziko tehnichnij fakultet Harkivskogo derzhavnogo universitetu 1974 zahistiv kandidatsku disertaciyu 1984 doktor fiziko matematichnih nauk 1988 Profesor 1988 obrano chlenom korespondentom AN URSR 1992 akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini z 1993 obrano chlenom Prezidiyi NAN Ukrayini Golovoyu Kar yera Z 1972 roku stazhist doslidnik Harkivskogo fiziko tehnichnogo institutu AN URSR molodshij naukovij spivrobitnik Doneckogo fiziko tehnichnogo institutu imeni O O Galkina NAN Ukrayini 1975 1985 starshij naukovij spivrobitnik Fiziko tehnichnogo institutu nizkih temperatur imeni B I Vyerkina AN URSR z 1985 roku pracyuvav generalnim direktorom Vsesoyuznogo naukovo virobnichogo ob yednannya Monokristalreaktiv Ministerstva himichnoyi promislovosti SRSR yake 1991 roku z iniciativi Seminozhenka peretvoreno na pershij akademichnij naukovo tehnologichnij koncern zgodom kompleks Institut monokristaliv NAN Ukrayini Z 1996 roku ye jogo naukovim kerivnikom 1994 obranij narodnim deputatom Ukrayini vid Dzerzhinskogo rajonu m Harkova Pid chas roboti u Verhovnij Radi Ukrayini brav uchast u stvorenni j prijnyatti Konstituciyi Ukrayini Iniciyuvav rozrobku j prijnyattya Verhovnoyu Radoyu ryadu vazhlivih zakonoproyektiv iz reformuvannya sistemi socialnogo zahistu nauki i osviti 28 serpnya 1996 21 kvitnya 1998 ocholyuvav Ministerstvo u spravah nauki ta tehnologij chlen Prezidiyi Kabinetu Ministriv Ukrayini 1998 povtorno obranij narodnim deputatom Ukrayini vid Harkova Golova 18 serpnya 30 grudnya 1999 r viceprem yer ministr Ukrayini Perebuvayuchi na cij posadi stav odnim z iniciatoriv pensijnoyi reformi ta reformi sistemi medichnogo strahuvannya Avtor naukovih pensij v zakonodavstvi Ukrayini zakonu Pro tehnoparki pochatok 2000 r pislya zakinchennya povnovazhen uryadu Valeriya Pustovojtenka povernuvsya do parlamentskoyi diyalnosti golova Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nauki i osviti 30 travnya 2001 r 26 listopada 2002 r pracyuvav viceprem yer ministrom Ukrayini z gumanitarnih pitan v uryadi A Kinaha de zoserediv uvagu na pitannyah modernizaciyi sistemi socialnogo zahistu naselennya podalshomu vprovadzhenni medichnoyi ta pensijnoyi reform stvorenni innovacijnih zasad rozvitku nacionalnoyi nauki i virobnictva z 11 bereznya 2010 po 2 lipnya 2010 viceprem yer ministr z gumanitarnoyi politiki v uryadi Mikoli Azarova z 5 lipnya 2010 po 21 grudnya 2010 Golova Derzhavnogo komitetu Ukrayini z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi z 21 grudnya 2010 Golova Derzhavnogo agentstva z pitan nauki innovacij ta informaciyi Ukrayini z 29 kvitnya 2011 po 11 chervnya 2014 Golova Derzhavnogo agentstva z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Ukrayini PraciAvtor ponad 500 naukovih prac ta vinahodiv ponad 80 patentiv Avtor knizhok Pro golovne Ukrayina nauka ta innovacijnij rozvitok Energiya ta zhittya Ekologiya i majbutnye Politika chasu Innovacijna strategiya ukrayinskih reform Tochka zoru Novij regionalizm tosho Derzhavna i politichna diyalnist1996 1998 ministr u spravah nauki i tehnologij chlen Prezidiyi Kabinetu Ministriv Ukrayini Zrobiv vnesok u formuvannya cilisnoyi sistemi derzhavnogo upravlinnya ciklom nauka tehnologiyi innovaciyi rozgortannya j realizaciyi vazhlivih dlya vitchiznyanoyi ekonomiki naukovo tehnichnih rozrobok pidgotovki proyektiv zakonodavchih i normativnih aktiv spryamovanih na zberezhennya i rozvitok naukovo tehnologichnogo potencialu derzhavi Obranij golovoyu Mizhderzhavnogo komitetu z naukovo tehnichnogo rozvitku krayin uchasnic SND 1999 ta 2001 2002 viceprem yer ministr Ukrayini Realizuye pensijnu reformu v Ukrayini zajmayetsya perebudovoyu derzhavnoyi sistemi ohoroni zdorov ya vprovadzhennyam Zakonu pro serednyu osvitu 2002 ocholyuye stvorenu v Moskvi pidkomisiyu z kulturnogo ta gumanitarnogo spivrobitnictva mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu dlya rozv yazannya vzayemnih pitan shodo stavlennya zboku Ukrayini ta Rosiyi do pevnih periodiv istoriyi 1 bereznya 2010 roku lipen 2010 roku viceprem yer ministr Ukrayini Trichi obiravsya narodnim deputatom Ukrayini 1994 1998 2002 roki 1994 1998 koordinator mizhfrakcijnogo deputatskogo ob yednannya Nauka Ukrayini 1998 2000 golova Komitetu z pitan nauki j osviti 2000 2001 chlen Komitetu z pitan byudzhetu Verhovnoyi Radi Ukrayini vidigrav pomitnu rol u stvorenni j prijnyatti Konstituciyi Ukrayini ryadu zakonodavchih aktiv zokrema zakoniv Ukrayini Pro naukovu i naukovo tehnichnu diyalnist Pro zagalnu serednyu osvitu zakonoproyektiv Pro vishu osvitu Pro innovacijnu diyalnist Pro zahist avtorskih i sumizhnih prav Koncepciyi naukovo tehnologichnogo ta innovacijnogo rozvitku Ukrayini tosho Buv odnim iz zasnovnikiv i pershih kerivnikiv Partiyi regioniv 2001 2003 razom z Petrom Poroshenkom Mikoloyu Azarovim Valentinom Landikom ta inshimi V 2004 roci u zv yazku z nezgodoyu zi zminami v diyalnosti Partiyi regioniv vijshov za vlasnim bazhannyam z yiyi lav Ye kerivnikom politichnoyi partiyi Nova politika do bereznya 2020 U 2009 z jogo iniciativi zasnovano Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1992 ta Nacionalnoyi spilki fotohudozhnikiv Ukrayini 1995 pochesnij akademik Akademiyi mistectv Ukrayini pochesnij doktor ta profesor 34 universitetiv Vidznaki i nagorodiDvichi laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1992 2000 1999 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Premiya im V I Trefilova NAN Ukrayini Za zaslugi I II i III stupeniv Svyatogo Knyazya Volodimira IV stupenya orden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Pochesni gramoti Kabinetu Ministriv Ukrayini ta VRU Premiya Kabinetu ministriv Ukrayini za rozroblennya i vprovadzhennya innovacijnih tehnologij Politichni poglyadiVistupaye za aktivnu derzhavnu politiku u sferi innovacijnogo rozvitku zbilshennya derzhavnih asignuvan na nauku i osvitu Na jogo dumku shob zmenshiti zalezhnist vid zovnishnih ekonomichnih vpliviv Ukrayina maye rozroblyati vlasni novitni tehnologiyi Shodo soyuzu z RF ta Bilorussyu U berezni 2010 roku viceprem yer Seminozhenko zaklikav obgovoriti stvorennya soyuzu troh derzhav Ukrayini Rosiyi ta Bilorusi nazvavshi takij soyuz odniyeyu zi shem yaka maye pravo na rozglyad tak samo yak i uchast Ukrayini v Yevrosoyuzi Posilayuchis na Institut sociologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Seminozhenko skazav sho bilshist ukrayinciv hotila b uvijti do takogo soyuzu Zgodom Seminozhenko vidmovivsya vid ciyeyi zayavi zayavivshi sho jogo nepravilno zrozumili Antiukrayinski poglyadiUchast u sprobi skasuvati ukrayinskij dublyazh Buv odnim z najzapeklishih protivnikiv vprovadzhennya ukrayinskogo dublyazhu v kinoprokat Ukrayini U 2010 roci ukrayinski ZMI povidomlyali sho chlen PR Volodimir Seminozhenko razom z Vadimom Kolesnichenkom Dmitrom Tabachnikom Oleksiyem Kostusyevim ta Irinoyu Berezhnoyu lobiyuye interesi rosijskih distrib yutoriv sho pragnut povernuti rosijskij dublyazh v Ukrayini namagayuchis skasuvati obov yazkovij ukrayinskij dublyazh dlya ukrayinskogo kinoprokatu Sim yaOdruzhenij vihovuye 3 siniv Denisa Igorya ta Andriya Primitki oficijnij sajt Partiyi regioniv stanom na lipen 2001 roku Rozporyadzhennya KMU vid 5 lipnya 2010 r N 1317 r Pro priznachennya Seminozhenka V P Golovoyu Derzhavnogo komitetu Ukrayini z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Ukaz Prezidenta Ukrayini 1146 2010 vid 21 grudnya 2010 Pro zvilnennya V Seminozhenka z posadi Golovi Derzhavnogo komitetu Ukrayini z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Ukaz Prezidenta Ukrayini 1150 2010 vid 21 grudnya 2010 Pro priznachennya V Seminozhenka Golovoyu Derzhavnogo agentstva z pitan nauki innovacij ta informaciyi Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini 533 2011 vid 29 kvitnya 2011 Pro priznachennya V Seminozhenka Golovoyu Derzhavnogo agentstva z pitan nauki innovacij ta informatizaciyi Ukrayini Vidkritij list ukrayinskih istorikiv inteligenciyi ta predstavnikiv gromadskosti z privodu zagrozi politichnogo pereglyadu ukrayinskoyi istoriyi Semynozhenko net Volodimir Seminozhenko Innovaciyi sogodni dvigun ekonomichnogo progresu 14 lipnya 2014 u Wayback Machine 6 serpnya 2012 ukr NoviniSeminozhenko poyasniv svoyi slova pro soyuz z Rosiyeyu Gal info Procitovano 24 chervnya 2020 U AZAROVA ZAGOVORILI PRO SOYuZ Z ROSIYeYu I BILORUSSYu Ukrayinska pravda ukr Procitovano 24 chervnya 2020 Koaliciya provela pidkilimnu vidstavku vice prem yera Seminozhenka Radio Svoboda ukr Procitovano 24 chervnya 2020 Unian 13 05 2010PosilannyaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 60 richchya akademika NAN Ukrayini V P Seminozhenka Visnik NAN Ukrayini 2010 6